CC BY
70Про можливість вивчення інтересів молодших школярів до занять фізичним вихованням
Телебєй С.М.
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Обґрунтовується можливість підвищити рухову активність дітей 7 - 10 років оздоровчої спрямованості на основі врахування їхніх інтересів, пов'язаних із фізичним вихованням. Встановлено, що вивченню мотивів й інтересів молодших школярів приділяється недостатня увага, хоча цей віковий період є важливим у формуванні соціального досвіду, в тому числі пов'язаного зі здоровим способом життя. Вивчення інтересів молодших школярів до занять фізичними вправами сприятиме опти-мізації цього процесу в загальноосвітньому навчальному закладі.
виховання, мотивація, інтереси, школярі.
Телебей С.М. О возможности изучения интересов младших школьников к занятиям физическим воспитанием. Обосновывается возможность повышения двигательной активности детей 7 - 10 лет оздоровительной направленности на основе учета их интересов, связанных с физическим воспитанием. Установлено, что изучению мотивов и интересов младших школьников уделяется недостаточное внимание, хотя этот возрастной период является важным в формировании социального опыта, в том числе связанным со здоровым способом жизни. Изучение интересов младших школьников к занятиям физическими упражнениями будет способствовать оптимизации этого процесса в общеобразовательном учебном заведении. воспитание, мотивация, интересы, школьники.
Tele6’ey S.M. About possibility of study of junior schoolchildren interests in physical educational employments.
In the article is substantiated possibility to raise motive activity of children of 7 - 10 years health improving orientation on the basis of taking into account their interests related to physical education. It is set that insuf fi cient attention is granted to the study of junior schoolchildren reasons and interests, although this age period is important in forming of social experience, which is also connected with the healthy way of life. The study of junior schoolchildren interests to employments of physical exercises will promote the optimization of this process in general educational establishment.
education, motivation, interests, schoolchildren.
Вступ.
Погіршення стану здоров ’я дітей зумовлює пошук ефективних засобів і методів усунення ситуації, що склалася. Одним із найефективніших у розв’язанні цієї проблеми є фізичне виховання [3, 8]. У зв’язку з цим здійснюється пошук ефективних шляхів оптимі-зації змісту фізичного виховання оздоровчої спрямованості. Відомо, що основою цього процесу є рухова активність, біологічна потреба індивіда в русі, а його недостатній обсяг - одним із чинників, який визначає відхилення від норм у функціонуванні систем організму [6].
В останні роки увага фахівців [2, 8] зосереджена на встановленні причин зниження рухової активності дітей та пошуку способів її підвищення до фізіологічно обґрунтованих мінімальних норм, оскільки саме це забезпечує підтримання здоров’я на належному рівні.
На думку фахівців, один із дієвих способів підвищення рухової активності дітей полягає у формуванні змісту фізичного виховання, ураховуючи їхні мотиви, інтереси, потреби [1, 5, 7, 10]. Для їх визначення використовується усне і письмове опитування, з яких останнє є значно ефективніше [4,12].
Водночас відсутні дослідження з вивчення мотивів, інтересів і потреб дітей 7 - 10 років до занять фізичним вихованням. Поодинокими є роботи, спрямовані на формування мотиваційно-ціннісного ставлення молодших школярів до занять фізичним вихованням з урахуванням віку, фізичного розвитку, рівня їхнього фізичного здоров ’я. Зазначене зумовлює необхідність проведення відповідних досліджень.
Дослідження виконується згідно зі «Зведеним планом науково-дослідної роботи в галузі фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр.» Міністерства України у справах сім‘ї, молоді та спорту за темою 3.1.1 «Теоретико-методичні та програмно-нормативні основи фізичного виховання учнів та студентів» (но© Телебєй С.М. , 2009
мер державної реєстрації 0107Ш00771).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - встановити можливість використання традиційних методів вивчення інтересів дітей 7 - 10 років до занять фізичним вихованням.
Для вирішення поставлених завдань використовували загальнонаукові методи: аналіз, узагальнення, систематизацію наукової літератури.
Результати дослідження.
Фізичному вихованню школярів приділяється велика увага в зв’язку з його приорітетністю у вирішенні різнопланових завдань. У загальноосвітньому навчальному закладі воно є обов’ язковим, спеціально організованим процесом, передусім оздоровчої спрямованості. Однак недоліки в його організаційній і програмно-нормативній основах, наявність застарілих підходів до реалізації (авторитаризм, консерватизм), відсутність свободи у виборі засобів є причиною низької мотивації школярів до таких занять в урочній, позаурочних і позашкільних формах [11]. У зв’язку з цим має місце необхідність обґрунтувати підходи до занять оздоровчої спрямованості, враховуючи мотиви, інтереси, побажання учнів молодших класів та особливості функціонування організму, прояву і розвитку фізичних якостей [3].
Дослідження спрямовувалися передусім на розроблення технологій і методик корекції кондиційної фізичної підготовленості молодших школярів, вивчення функціонального стану організму та його адаптивного потенціалу при використанні різних систем навчання, виявлення інформативних критеріїв визначення рухової обдарованості, формування оптимальної структури координаційних здібностей у процесі їхнього фізичного виховання [3, 5, 7]. Водночас питанням, що пов’язані з вивченням інтересів молодших школярів, а саме учнів 2 - 4-х класів, приділялось недостатньо уваги. При цьому зазначається, що молодший шкіль-
ний вік є основним періодом накопичення соціального досвіду, формування орієнтацій на здоровий спосіб життя, що є передумовою нормального функціонування організму, оптимального розвитку особистості й організації її життєдіяльності [8]. Проте, вивчення мотивів та інтересів здебільшого стосувалось підліткового і старшого шкільного віку (11-16 років).
Важливість молодшого шкільного віку також зумовлена інтенсивним ростом і розвитком більшості систем організму, оптимізацію яких забезпечує висока рухова активність дитини. Крім цього, період відзначається виникненням вагомого стресового чинника - складності адаптації при вступі до першого класу, переході до основної школи, що супроводжуються перенапруженням і зниженням функціональних можливостей більшості учнів та такими недоліками: збільшенням обсягу навчального навантаження, яке при зменшенні навчальних днів тижня (до п’яти) не передбачає скорочення змісту програм; зниженням загальної рухової активності учнів; низькій сформо-ваності в них необхідних гігієнічних навичок; наявністю психолого-педагогічних і медичних чинників погіршення стану здоров’я; стрімким падінням інтересу учнів до занять фізичним вихованням [5, 11].
Дослідження спеціалістів [1, 6, 7] показують яскраво виразні вікові особливості мотивів та інтересів. В період дитинства, навчання у школі фізичне виховання виконує функцію побудови фундаменту особистості: засвоєння знань, умінь, навичок, формування світогляду і культури, що співвідноситься з покращенням фізичного розвитку, фізичної підготовленості, формуванням естетики тіла і культури рухів. Основу мотивації на даному етапі складає бажання усвідомити себе як особистість.
Вивчення систем фізичного виховання зарубіжних країн підтверджує, що там також відбувається пошук нових форм організації і підвищення ефективності фізичного виховання. Американські спеціалісти виділяють декілька основних тенденцій складання програм фізичного виховання, серед яких оздоровча спрямованість фізичного виховання повинна стати одним із компонентів програми, яка повинна включати ефективну технологію контролю за досягненнями учнів і сприяти підвищенню мотивації дітей [9].
Мотивація, як одна з категорій, що характеризує начально-виховний процес у школі більше відображає проблеми психології. Однак саме вона виступає головним чинником, що формує у школярів стійкий інтерес до занять фізичного виховання. Психолого-педагогічним проблемам фізичного виховання школярів підліткового віку приділялась увага [5,10,11], а результати наукових досліджень Г Єдинака (2007), Т. Ю. Круцевич (2000), Л. Сухарєвої (1988), Б. Шияна (1988, 1997) дали змогу простежити за впливом мотиваційних стимулів при впровадженні нових підходів до процесу фізичного виховання.
Мотивація, за В. Howe (1987), - це деяке абстрактне поняття, про яке можна судити тільки за результатами конкретної поведінки. У класичному розумінні - це тенденція до виконання певних дій. Якщо тенденції мають інтенсивний і стійкий характер, можна гово-
рити про високий рівень мотивації. На думку С. За-нюк (2002), мотивація - це сукупність спонукальних факторів, які визначають активність особистості. До них належать мотиви, потреби, стимули, ситуативні фактори, що детермінують поведінку людини. Характерно, що мотивація дітей різної статі може суттєво відрізнятися [7].
Існує велика кількість визначень мотивації і підходів до пов’язаних із нею проблем, але, на думку H. Gabler (1972), незалежно від того, як ми визначимо мотивацію, її вивчення має обґрунтувати поведінку певного індивіда, тобто тих внутрішніх і зовнішніх чинників, що змушують, спонукають переконують цього індивіда вчинити саме так, а не інакше. В якості перших виступають умови (ситуація), в якій знаходиться учень. В якості других, виступають його бажання, потреби, інтереси, погляди [1].
Майстерність, професійний талант педагога ніде так виразно не виявляється, як у його здібності сформувати у всіх учнів стійкий, глибокий інтерес до занять фізичною культурою. Інтерес є одним із головних мотивів навчальної діяльності. Чим менший інтерес до фізичної культури, тим більша необхідність у примушуванні [4]. Останнє викликає у учнів опір, вимагає від них надмірних вольових зусиль і призводить їх участь у заняттях на рівень формальності.
Загальноприйнятими методами вивчення мотивів, інтересів і потреб учнів у фізичному вихованні є бесіди, опитування, анкетування, інтерв’ювання. Встановлено, що запропоновані фахівцями варіанти анкет, розраховані на дітей і підлітків віком 11 - 15 років, а зміст анкет і дані опитування дітей віком 7 - 9 років практично відсутні.
При теоретичному аналізі наукової і спеціальної літератури виявлено складність вивчення думки у школярів молодшого шкільного віку із-за труднощів у останніх відтворити діяльність по пам’яті, дати оцінку предмету, явищу, сформулювати свою думку, швидкого розпорошення і переключення уваги.
Однак, фахівці психології стверджують, що саме з 6 до 9-ти років розпочинається і проходить новий пуберантний період в онтогенезі особистості, в якому закладаються механізми самореалізації, саморозвитку та самовиховання. У шестирічних дітей з’являється ширше розуміння соціальних зв’язків, виробляється вміння оцінювати поведінку інших дітей та дорослих, а між 9 і 10 роками починається новий рівень соціального розвитку, коли дитина намагається вийти за рамки дитячого способу життя, зайняти суспільно важливе і суспільно оцінене місце [12].
При вивченні думки спеціалістів встановлено, що діти цього віку можуть утримувати стійку увагу 12 - 15 хвилин, допустима кількість анкетних питань не повинна перевищувати 10 - 12, а самі питання характеризуватись доступністю сприйняття. Зазначене створює передумови успішного вирішення питань, пов’язаних з вивченням інтересів, мотивів та побажань учнів молодшого шкільного віку.
В цьому аспекті суттєво актуалізується необхідність розроблення ефективних технологій і методик якісної зміни системи фізичного виховання вказаного
контингенту учнів.
На думку ГА. Єдинака, Т.Ю. Круцевич та ін. [6,7] ефективною буде така система фізичного виховання, яка створює максимально сприятливі умови для розкриття і розвитку фізичних, духовних та моральних якостей учнів. Система фізичного виховання також повинна забезпечити кожній дитині всебічний розвиток її здібностей і озброїти педагогів методиками осо-бистісно зорієнтованого виховання.
Такий підхід врахує, перш за все, інтереси самої особистості, необхідність допомагати індивідууму розкрити свій потенціал, внутрішні резерви здоров’я та фізичного стану, дозволить кожній дитині самови-разитися, бути поміченою, визнаною.
Висновки.
1. Розуміння причин, що спонукають школярів до рухової активності в конкретному віковому періоді, набуває особливого значення, тому вивчення їхніх інтересів, мотивів та потреб, повинно знайти своє відображення в оптимізації процесу фізичного виховання.
2. Особливе місце в системі шкільного навчання займає молодший шкільний вік, який виступає основним періодом набуття соціального досвіду, зокрема, інтенсивно формуються інтереси, потреби, збільшуються пізнавальні здібності дитини, а також відбувається інтенсивний ріст і розвиток більшості систем організму.
3. З 6 до 9-ти років розпочинається і проходить новий період в онтогенезі особистості, в якому закладаються механізми самореалізації, саморозвитку та самовиховання, а між 9 і 10 роками починається новий рівень соціального розвитку, коли дитина намагається вийти за рамки дитячого способу життя, зайняти суспільно важливе і суспільно оцінене місце. Зазначені фактори дають можливість вивчення інтересів молодших школярів до занять фізичного виховання.
4. Формування стійкого інтересу до занять фізичною культурою у молодших школярів виступає при-оритетним завданням.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку полягають у вивченні інтересів, мотивів й потреб учнів молодших класів, а також думки вчителів початкових класів і вчителів фізичної культури щодо
організації навчального процесу, визначення уподобань учнів 7 - 9 років загальноосвітніх шкіл. Врахування зазначених чинників позитивно вплине на оптимізацію процесу фізичного виховання.
Література
1. Балбенко С.Ю. Виховання в учнів інтересу до занять фізичною культурою / С.Ю. Балбенко // Фізичне виховання дітей і молоді.
- Вип. 9. — К.: Здоров ’я, 1982. — С.7 - 9.
2. Білецька В. В. Теоретико-методичне обґрунтування тестуван-ня фізичної підготовленості молодших школярів у процесі фізичного виховання: автореф. дис...канд. наук з фіз. вих. і спор -ту: спец. 24.00.02 « Фіз. культура, фіз. виховання різних груп населення» / В. В. Білецька. — К., 2О08. — 20 с.
3. Вишневский В. А. Здоровьесбережение в школе (педагогиче-ские стратегии и технологии) / В. А. Вишневский. — М.: изд. «Теория и практика физической культуры и спорта», 2002. — 270 с.
4. Додонов Б. И. О сущности интереса и подходе к его исследованию / Б.И. Додонов. — Советская педагогика, 1971. - №5. — С.72 - 81.
5. Добринський В. С. Рейтингова оцінка фізичної підготовленості підлітків як засіб підвищення мотивації до систематичних занять фізичною культурою: автореф. дис...канд. наук з фіз. вих. і спорту: спец. 24.00.02 «Фіз. культура, фіз. виховання різних груп населення» / В. С. Добринський. -- К., 2002. -- 20 с.
6. Єдинак Г А. Теорія і технологія використання фізичних вправ у реабілітації дітей з церебральним паралічем: [навч. посібник ] / Г. А. Єдинак. — Кам’янець-Подільський: ПП М. І. Мошак, 2007.
— С.95 - 117.
7. Круцевич Т. Ю. Управление физическим состоянием подрост -ков в системе физического воспитания: дис. ... док. наук по физ. восп. и спорту: 24.00.02 «Физ. культура, физ. воспитание разных групп населения» / Круцевич Татьяна Юрьевна. — К., 2000. — С. 106.
8. Москаленко Н. В. Фізичне виховання молодших школярів: монографія / Н.В. Москаленко. — Дніпропетровськ: вид-во «Інновація», 2007. -- С. 48 - 52.
9. Осадчая Т. Ю., Физическое воспитание школьников в США [учеб. пособ.] / Т. Ю. Осадчая, И. Г. Максименко. — К.: Олимп. л-ра, 2008. -- С. 46 - 47.
10. Петровський В. В. Особисті потреби й мотивації як один із факторів, що визначає направленість занять фізичними вправа -ми / В.В. Петровський, Т. Ю. Круцевич -- Світоч, 1997. - №4. -- С. 22 - 24.
11. Суворова Т. І. Система контролю фізичного стану дівчат 11 - 17 років у процесі фізичного виховання: автореф. дис...канд. наук з фіз. вих. і спорту: спец. 24.00.02 «Фіз. культура, фіз. виховання різних груп населення» / Т. І. Суворова. — Л., 2003. — 20 с.
12. Фельдштейн Д. И. Психология развития личности в онтогенезе / Д. И. Фельдштейн // Науч.-исслед. ин-т общей и педагогической психологии Акад. пед. наук СССР. — М.: Педагогика, 1989. — С. 152 - 155.
Надійшла до редакції 22.07.2009р.
Телебей Станіслав Михайлович [email protected]
