CC BY
59Формування соматичного здоров’я першокласників засобами фізичного виховання як педагогічна проблема
Герасимчук А.Ю., Єдинак Г.А.
Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Анотації:
Здійснено аналіз стану проблеми, пов'язаної із формуванням соматичного здоров'я першокласників засобами фізичного виховання. Виявлено, що збільшення кількості учнів з різними захворюваннями та їх розумового навантаження сприяють формуванню ірраціональної адаптаЦії до навчальної діяльності, наслідок якої — виникнення труднощів у навчанні, посилення гострих і хронічних недуг. Це потребує опти-мізації режиму роботи і відпочинку протягом навчального дня, тижня і року, що неможливо без даних про динаміку розумової працездатності та про ефективність існуючої організаЦії відпочинку із використанням фізичних вправ. Важливим також є вдосконалення змісту фізичного виховання першокласників, зокрема використання нетрадиційних для нього засобів. Вищезазначене потребує експериментальної перевірки та розроблення на цій основі ефективних у вирішенні завдань оздоровчого змісту програм використання засобів фізичного виховання в різних формах занять.
Ключові слова:
першокласники, соматичнездоров ’я, фізичне виховання, оптимізація організації і змісту.
Герасимчук А.Ю., Единак Г.А. Формирование соматического здоровья первоклассников средствами физического воспитания как педагогическая проблема.
Осуществлен анализ состояния проблемы, связанной с формированием соматического здоровья первоклассников средствами физического воспитания. Установлено, что увеличение количества учащихся с различными заболеваниями и их умственной нагрузки способствуют формированию иррациональной адаптации к учебной деятельности, следствие которой — возникновение трудностей в учебе, усиление острых и хронических недуг. Это требует оптимизации режима работы и отдыха в течение учебного дня, недели и года, что невозможно без данных о динамике умственной работоспособности и об эффективности существующей организации отдыха с использованием физических упражнений. Важным также есть совершенствование содержания физического воспитания первоклассников, в частности использование нетрадиционных для него средств. Вышеотмеченное требует экспериментальной проверки и разработки на этой основе эффективных в решении оздоровительных заданий программ использования средств физического воспитания в разных формах занятий.
первоклассники, соматическое здоровье, физическое воспитание, оптимизация организация и содержания.
Gerasymchuk A.Y., Yedinak G.A. Formation of somatic health of first-graders by means of physical education as a pedagogical problem. The analysis of the problems associated with the formation of somatic health formers by means of physical education. Found that increasing the number of students from different diseases and its mental stress contribute to the formation irrational adaptation to educational activity, the result of which - the emergence of difficulties in learning, increased acute and chronic ailments. It needs improvement of mode and rest during the school day, week and year, which is impossible without data on the dynamics of mental efficiency and effectiveness of existing recreation and with physical exercises. It is also important to improve the content of physical education formers, including use of non-traditional means to him. The above needs experimental testing and development on this basis effective in improving the content of tasks using the programs of physical education classes in various forms.
first-graders, somatic health, physical education, optimizing the organization and content.
Вступ.
Найважливішим завданням фізичного виховання у початковій школі є зміцненням здоров’я та оптимальний фізичний розвиток дитини [22]. Водночас чинна програма недостатньо конкретизує завдання цього процесу за роками навчання, насамперед у перший, хоча це дуже важливо з огляду на таке. Щороку збільшується кількість 6-річних дітей із різними захворюваннями соматичного і психічного характеру [25], що негативно позначається на їх фізичному стані [21]. Відсутність належного рівня останнього,в свою чергу позначається на адаптації першокласників до навчання у школі, —перебіг цього процесу відбувається ірраціональним шляхом, тобто із значним напруженням систем організму [2]. Результат зазначеного — виникнення труднощів у навчанні,посилення гострих і хронічних недуг [24].
Із урахуванням зазначеного та досягнень сучасної галузевої науки актуалізується проблема оптимальної організації та змісту фізичного виховання саме учнів перших класів, насамперед у режимі начального дня в школі. Проте дослідження у цьому напрямі практично відсутні [13], що зумовлює необхідність їх подальшого проведення.
Робота виконується згідно Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту за темою 3.1.1 «Теоретико-
© Герасимчук А.Ю., Єдинак Г.А., 2011
методичні та програмно-нормативні основи фізичного виховання учнів і студентів» (номер державної реєстрації 0107Ш00771).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета — вивчення на теоретичному рівні стану розв’язання проблеми покращення соматичного здоров’я першокласників у процесі фізичного виховання в загальноосвітньому навчальному закладі.
Методи та організація дослідження. Під час дослідження використовували загальнонаукові методи, а саме аналіз, систематизацію та узагальнення даних літературних джерел.
Результати дослідження.
Проблема підтримання та покращення здоров’я дітей шкільного віку є однією із найважливіших на сучасному етапі розвитку суспільства. Останні дані [25] свідчать про таке: за останні десять років частка здорових дошкільників знизилася із 46 до 32 %; одночасно на 6,5 % збільшилася кількість дітей із різними захворюваннями, найбільше — системи кровообігу; у структурі поширення хвороб переважають пов’язані із органами дихання (48,6 %), травлення (7,9 %), ока та його придаткового апарату (5,4 %), ендокринні (5,3 %) й хвороби кістково-м’язової (4,5 %) та нервової (3,3 %) систем.
Доведеним на сьогодні є факт про спосіб життя як головний чинник ризику виникнення більшості захворювань,— він на 51 % визначає стан здоров’я індивіда. Важливе місце у покращенні останнього посідає сучас-
на система фізичного виховання, оскільки поступово стає невід’ємною частиною способу життя у зв’язку із суттєвим впливом на результати освіти, виховання, збереження і покращення здоров’я індивіда [10].
Особливе місце посідає молодший шкільний вік, оскільки є головним періодом набуття соціального досвіду, інтенсивного формування інтересів, потреб, збільшення пізнавальних здібностей дитини [12]. Чинна програма фізичного виховання таких дітей [22]спрямована на: зміцнення здоров’я та оптимальний фізичний розвиток; навчання основних рухових дій, розвиток фізичних якостей із урахуванням сенситивних періодів; озброєння необхідними теоретичними знаннями для свідомого відношення до занять фізичними вправами; виховання позитивних морально-вольових якостей.
Досягти вагомого позитивного результату у кожному із зазначених завдань неможливо без використання сучасних технологій і методик, у покращенні здоров’я і фізичного розвитку учнів — також без оптимальної організації протягом кожного дня і тижня всього навчально-виховного процесу [20]. У зв’язку із першим виявлено [21], що переважна більшість новацій у системі навчання і виховання учнів початкової школи, незважаючи на значну кількість, не стосується фізичного виховання. Водночас має місце відхилення практики останнього від мети, що не тільки суперечить ідеї формування різнобічно розвиненої особистості, але й підсилює існуючий критичний стан її здоров’я.
Що стосується методологічних аспектів і конкретних шляхів підвищення ефективності фізичного виховання молодших школярів, то вони представлені значною кількістю досліджень за такими напрямками: вдосконалення нормативних основ [3; 16]; перегляд критеріїв ефективності фізичного виховання [8; 17; 30]; формування концепції фізичного виховання [19; 21]; обґрунтування змісту занять оздоровчого спрямування [27; 28]; організаційно-методичне забезпечення таких занять [4; 6; 12]. При цьому недостатньо [13;23] розробок, спрямованих на вдосконалення організаційного і змістового забезпечення занять фізичними вправами першокласників у режимі дня школи для ефективного вирішення завдання оздоровчого змісту. Необхідність таких розробок незаперечна при врахуванні факту все більшого перевантаження навчально-виховного процесу предметами, які сприяють формуванню тільки інтелекту дітей, та ігноруванні на практиці негативних наслідків утоми від розумової діяльності [5].
Про необхідність означених розробок свідчать також інші дані: психофізичний розвиток більшості 6-річних дошкільників нижчий від належного рівня,який забезпечує їхню готовність до навчання у школі, а також у зниженні протягом першого року навчання комплексу показників[13]. Зокрема:87 % 6-річних першокласників з низьким, 52 % — середнім,
12 % — високим рівнями рухової активності й соматичного здоров’я мають низький рівень готовності до навчання; за результатами оперативної пам’яті, швидкості переробки зорової інформації, рівня
саморегуляції й коефіцієнта продуктивності розумової діяльності підготовлені до навчання в школі 16 % хлопчиків і 16,5 % дівчаток,частково — відповідно 46,5 і 60,5 %, неготові — 37,5 і 23 %.
Водночас 6-річні дошкільники виявляють кращі значення рухової активності й соматичного здоров’я ніж однолітки-першокласники;на початку начального року показники розумової працездатності останніх кращі на 7,9 % порівняно із однолітками-дошкільниками, але в середині року розбіжності нівелюються,після чого виявляють стійку тенденцію до зменшення. Ці дані свідчать про перевагу останніх над першими у готовності до навчання в школі у зв’язку
із раціональнішим поєднанням і співвідношенням фізичної активності та розумової діяльності.
Крім цього протягом першого року навчання у школі знижується коефіцієнт інтелекту дітей з 88,08±2,16 до 81,6±2,16 ум. одиниць (р<0,05), а інтегральний показник «психофізіологічний рейтинг» — практично не відрізняється від виявленого на початку та наприкінці навчального року, — відповідно складає 10,95±0,25 та 11,35±0,25 балів [18].
Отже низький психофізичний стан дошкільників негативно позначається на їхній адаптації до навчання у школі, — вона відбувається ірраціональним шляхом, тобто із значним напруженням різних систем організму, а деякими наслідками цього є труднощі у навчанні,посилення різних гострих і хронічних недуг на фоні існуючого низького рівня здоров’я більшості дітей.
Наслідком надмірного розумового навантаження молодших школярів є втома, що при реалізації чинного змісту навчально-виховного процесу в школі досягає критичної межі у невластиві для цього дні, спричиняючи негативні зміни фізіологічних функцій (вегетативні розлади, астенію, порушення сну, виникнення відчуття тривоги) [15]. Підтверджують зазначене такі дані: в учнів другого класу втома виникає вже в середині понеділка і четверга, хоча із урахуванням біоритму повинна підвищуватись, а наприкінці цих днів кількість випадків різко виразної втоми збільшується відповідно до 77,3 %і 50 % [7].
Проте нами не виявлено досліджень із вивчення особливостей розумової працездатності першокласників на етапах навчального року, хоча раціональний розподіл її та відпочинку протягом дня й тижня визнається гігієністами [14] як важлива умова покращення здоров’я учнів.
Ураховуючи вищенаведене і провідну роль фізичного виховання у вирішенні завдань оздоровчого спрямування необхідно оптимізувати його організацію у режимі навчального дня першокласників та вдосконалити зміст форм, насамперед позаурочних. Перший означений напрям за даними О. Бар-Ора, Т. Роуланда [2] характеризує значна кількість досліджень, що дозволяють дійти однакового висновку, а саме існування позитивного взаємозв’язку між фізичною підготовленістю та розумовими здібностями дітей молодшого шкільного віку. Проведений R. J. Shepard [29] аналіз результатів трьох досліджень із вивчення впливу щоденних
занять фізичними вправами на успішність учнів початкової школи виявив,що у випадку виокремлення 14-26 % навчального часу на такі заняття їх навчання відбувається ефективніше із розрахунку на одиницю навчального часу, а саме успішність не відрізняється або навіть може перевищувати результати дітей, у яких заняття фізичними вправами реалізуються згідно чинної програми.
Ураховуючи ці дані та обов’язковий характер щоденних позаурочних форм, яким раніше відзначалося фізичне виховання у початковій школі,останнє можна розглядати як важливий чинник досягнення ними кращого фізичного стану та менш виразної негативної тенденції у зміні розумової працездатності протягом дня і тижня незважаючи на шестиденний навчальний тиждень порівняно із сучасними однолітками, які навчаються п’ять днів на тиждень. Підтверджують зазначене такі дані: раніше відхиленням у стані здоров’я відзначалося не більше 30 % дітей [5], неадекватним зниженням розумової працездатності протягом навчального дня -- біля 42,4 % [9], що є значно меншим порівняно із даними на сучасному етапі, які було наведено раніше.
Існування відмінностей у стані здоров’я, фізичній підготовленості, руховій активності, добовій динаміці розумової працездатності, інших показниках психофізичного стану,а також обсязі навчального навантаження сучасних учнів молодшого шкільного віку та однолітків наприкінці минулого століття, свідчать про необхідність уточнення оптимального часу реалізації певних форм занять фізичними вправами протягом навчального дня у школі та розподілу протягом тижня різних форм таких занять у аспекті підтримання як найвищої розумової працездатності першокласників.
Другий вище зазначений напрям, а саме формування комплексу позаурочних заходів для покращення здоров’я і розумової працездатності першокласників протягом навчального дня й тижня у школі засобами фізичного виховання, на сучасному етапі відзначається фрагментарністю досліджень [23]. Крім цього, поза увагою залишаються дослідження, спрямовані на перевірку ефективності (з точки зору вирішення означених завдань) нетрадиційних для фізичного виховання першокласників засобів. Такими є, передусім априфації (спеціальні слогани для саморегуляції психічного стану) і комплекси дихальних вправ, що пропонуються окремими дослідниками [11; 26] для покращення психоемоційного стану учнів.
У зв’язку із зазначеним актуалізується також проблема вдосконалення змісту уроків фізичної культури першокласників та цілісної системи заходів досягнення мети процесу, що передбачає комплексне використання традиційних і нетрадиційних засобів в урочних, позаурочних і позашкільних формах. Останнім на сучасному етапі приділено недостатньо уваги [6], хоча вони можуть стати провідними у реалізації індивідуальних програм покращення здоров’я, якіснішого відновлення загальної і розумової працездатності учнів [1], передусім у вихідні дні.
Висновки.
1. Щорічне збільшення кількості першокласників з різними соматичнимий психічними захворюваннями,зміна їх способу життя,значні обсяги навчального навантаження, формування у зв’язку із зазначеним ірраціональної адаптації до такої діяльності та як наслідок — виникнення труднощів у навчанні, посилення гострих і хронічних недуг -- актуалізують дослідження, спрямовані на розв’язання цієї проблеми.
2. Формування раціональної адаптації як умови покращення соматичного здоров’я і результатів навчання першокласників забезпечується оптимізацією їх відпочинку протягом навчального дня, тижня і року. Це неможливо без даних про динаміку розумової працездатності та у зв’язку із цим — про ефективність існуючої на кожному зазначеному етапі організації активного відпочинку із використанням фізичних вправ; проте такі дані практично відсутні.
3. Важливим у аспекті досліджуваної проблеми є вдосконалення змісту фізичного виховання першокласників, а одним з перспективних напрямів -- використання нетрадиційних для цього процесу засобів.
Напрям подальших досліджень вбачаємо у вивченні динаміки розумової працездатності першокласників протягом навчального дня, тижня, року та показників їх фізичного стану при використанні чинного організаційно-змістового забезпечення процесу фізичного виховання.
Література:
1. Бальсевич В.К. Онтокинезиология человека / В.К. Бальсевич. -М.: Теория и практика физической культуры, 2000. - 275 с.
2. Бар-Ор О. Здоровье детей и двигательная активность: от физиологических основ до практического применения / О. Бар-Ор, Т. Роуланд; пер. с англ. И. Андреев. - К.: Олимп. л-ра, 2009. - 528 с.
3. Білецька В.В. Теоретико-методичне обґрунтування тестування фізичної підготовленості молодших школярів у процесі фізичного виховання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата наук з фіз. вих. і сп.: спеціальність 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / В.В. Білецька. - К., 2008. - 20 с.
4. Васьков Ю.В. Система фізичного виховання. 1-4 класи / Ю.В. Васьков. - Х.: Вид-во «Ранок», 2009. - 224 с. - (Бібліотека вчителя фізичної культури).
5. Вишневский В.А. Здоровьесбережение в школе (педагогические стратегии и технологии) / В.А. Вишневский. - М.: Изд. «Теория и практика физической культуры», 2002. - 270 с.
6. Воронова Е.А. Здоровый образ жизни в современной школе: программы, мероприятия, игры / Е.А. Воронова. - Ростов н/Д: Феникс, 2007. - 245, [1] с. - (Сердце отдаю детям).
7. Гуменна О.А. Фізіологічні характеристики організму дітей молодшого шкільного віку в різних умовах навчання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата біол. наук: спеціальність
03.00.13 «Фізіологія людини і тварин» / О. А. Гуменна. - К., 2006. - 20 с.
8. Дубогай О.Д. Інтеграція пізнавальної і рухової діяльності в системі навчання і виховання школярів: навч. посібник / О.Д. Дубогай. - К.: Оріяни, 2001. - 152 с.
9. Дубровинская Н.В. Психофизиология ребенка: психофизиологические основы детской валеологии: учеб. пособие [для студ. высш. учеб.заведений] / Н.В. Дубровинская, Д.А. Фарбер, М.М. Безруких. - М.: Гуманит. изд. центр «ВЛАДОС», 2000. - 144 с.
10. Дутчак М.В. Спорт для всіх в Україні : теорія та практика: монографія / Мирослав Васильович Дутчак. - К.: Олімп. л-ра, 2009. -279 с.
11. Истратова О.Н. Практикум по детской психокоррекции: игры, упражнения, техники / О.Н. Истратова. - 2-е изд. — Ростов н/Д.: Феникс, 2008. - 349, [1] с. - (Психологический практикум).
12. Коваленко Т.Г. Социально-биологические основы физической культуры: монография / Т.Г. Коваленко. - Волгоград: Изд-во ВГУ, 2000. - 224 с.
13. Ковальчук Л.В. Психофізичний розвиток як фактор готовності шестилітніх дітей до навчання в школі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата наук з фіз. вих. і сп.: спеціальність
24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / Л.В. Ковальчук. - Л., 2007. - 20 с.
14. Колесов Д.В. Основы гигиены и санитарии: учеб. пособие / Д.В. Колесов, Р.Д. Маш. - М.: Просвещение, 1989. - 192 с.
15. Коробейнікова Л.Г Особливості фізичного розвитку та формування психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку в умовах різних форм навчання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата біол. наук: спеціальність 03.00.13 «Фізіологія людини і тварин» / Л.Г. Коробейнікова. - К., 2002.
- 19 с.
16. Круцевич Т.Ю. Контроль в физическом воспитании детей, подростков и юношей: учеб. пособие / Т.Ю. Круцевич, М.И. Воробьев. - К.: ТОВ «Полиграф-Експрес», 2005. - 195 с.
17. Куц А.С. Организационно-методическиеосновыфизкультурно-о здоровительнойработысошкольниками, проживающими в условиях повышенной радиоактивности: автореф. дис. на соиск. науч. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / А.С. Куц. - К.: Нац. ун-т фіз. вих. і спорту України, 1997. - 38 с.
18. Куценко Т.В. Стан властивостей психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата біол. наук: спеціальність 03.00.13 «Фізіологія людини і тварин» / ТВ. Куценко. - К., 2000. - 18 с.
19. Лубышева Л.И. Концепция формирования физической культуры человека / Л.И. Лубышева. - М.: ВННИФК, 2007. - 120 с.
20. Медико-біологічні основи валеології: навч. посібник [для студ. вищих навч. закладів] / Під ред. П.Д. Плахтія. - Кам’янець-Подільський: КПДУ, інформаційно-видав. відділ, 2000. - 408 с.
21. Москаленко Н.В. Теоретико-методичні засади інноваційних технологій в системі фізичного виховання молодших школярів: авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора наук з фіз. вих. і спорту: спеціальність 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / Н.В. Москаленко. - К., 2009. - 42 с.
22. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Фізична культура. 1-4 класи. - Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. - 112 с.
23. Шевердина Н. A. Оздоровительная работа в начальной школе / KA. Шевердина. - Ростов н/Д.: Феникс, 2008. - 247, [З] с. -(Здравствуй, школа !).
24. Шевцов AX. Формирование здоровья детей в дошкольных учреждениях: в помощь врачам, мед. и пед. работникам дошк. учреждений / AX. Шевцов. - М.: Изд-во ВЛAДОС-ПРЕСС, 200б. - 174 с. - (Растите ребенка здоровым).
25. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та санітарно-епідемічну ситуацію: 2009 рік. - К., 2010. - Зб0 с.
26. Яковлева Л.В. Физическое развитие и здоровье детей З-7 лет: пособие [для педагогов дошк. учреждений]. - В З ч. / Л.В. Яковлева, RA. Юдина. - М.: Гуманитр. изд. центр ВЛAДОС, 2004.
- Ч.1. - З15 с.
27. Hopper, C. Physical activity and nutrition for health / C. Hopper, B. Fisher, K. D. Munoz. - Champaign: Human Kinetics, 2008. - З74 p. + CD. - (World of wellness health education series).
28. Pangrazi, R.P. Dynamic physical education curriculum guide: lesson plans for implementation / Pangrazi R.P. - 15-th ed. - San Francisco: Benjamin Cummings, 2007. - ЗЗ4 p.
29. Shepard,R.J. Curricular physical activity and academic performance / R.J. Shepard //Pediatr. Exerc. - 1997. - Sci. 9. - P. 11З-12б.
30. Stula A. Diagnostycznosc testu “sprint versus endurance” w aspek-cie oceny predyspozycji szybkosciowych lub wytrzymalosciowych // Wspolczesna pilka nozna - teoria i praktyka: materialy naukowe dotyczace problematyki szkolenia sportowego w pilce noznej / red. Aleksander Stula. - Gorzow Wlkp.: IWF poznankiej AWF w Gorzo-wie Wlkp, 2001. - S 89 - 98.
Надійшла до редакції 15.04.2011 р.
Герасимчук Aндрей Юрьевич Единак Геннадий Aнатолиевич, д.н. ФВиС, проф.
