CC BY
596Фізична підготовленість дітей молодшого шкільного віку
Репневський С.М., Попов В.І.
Донецький державний інститут здоров ’я, фізичного виховання і спорту Донбаська національна академія будівництва і архітектури
Анотації:
В статті розглядаються результати дослідження фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку, які порівнюються з належними нормами фізичного стану школярів. Підсумки проведеного дослідження показали, що у значної частини дітей молодшого шкільного віку знижені показники, які характеризують розвиток фізичних якостей. Літературні дані та аналіз результатів нашого дослідження також свідчать, що недостатня увага до фізичного виховання не забезпечує гармонійний розвиток фізичних якостей та працездатності школярів. Набуті висновки можуть бути використані для вдосконалення учбового процесу фізичного виховання школярів.
Ключові слова:
фізичне виховання, школярі, фізична підготовленість, сила, прудкість, витривалість, спритність, гнучкість.
Репневский С.М., Попов В.И. Физическая подготовленность детей младшего школьного возраста. В статье рассматриваются результаты исследования физической подготовленности детей младшего школьного возраста. Полученные результаты сравниваются с должными нормативами физического состояния школьников. Итоги проведенного исследования показали, что у значительной части детей младшего школьного возраста снижены показатели, которые характеризуют развитие физических качеств. Литературные данные и анализ результатов нашего исследования также свидетельствуют, что недостаточное внимание к физическому воспитанию не обеспечивает гармоническое развитие физических качеств и работоспособности школьников. Полученные выводы могут быть использованы для совершенствования учебного процесса физического воспитания школьников.
физическое воспитание, школьники, физическая подготовленность, сила, быстрота, выносливость, ловкость, гибкость.
Repnevskiy S.M., Popov V.I. Physical preparedness of junior pupils. In the
article is expounded results of researches of physical preparedness of children. The given results are compared with norms of physical state. The results of such research show that majority of junior schoolchildren has descent indices which characterize insufficient development of physical qualities. Studied literature and the analysis of our research results show that insufficient attention to physical education doesn't provide the harmonious development of physical preparation and fitness to work of schoolchildren especially in modern market conditions of society. These results can be used for improvement teaching process of physical education of schoolchildren.
physical education, schoolboys, preparedness, speed, force, flexibility, endurance, the norms of physical state.
Вступ.
Фізичне виховання школярів є органічною складовою частиною усієї системи державної освіти дітей та підлітків Воно повинне забезпечити розвиток їх фізичного, морального здоров’я, комплексний підхід до формування розумових і фізичних якостей особистості, підготовку до активного життя та професійної діяльності, використання засобів оздоровчої спрямованості на принципах індивідуального підходу. У зв’язку з цим в Україні розроблена науково обґрунтована та диференційна система фізичного виховання школярів, яка розрахована на залучення до фізичної культури дітей та підлітків. Основа цієї системи - обов’язковий курс фізичного виховання, який здійснюють згідно державної програми. Він поєднується також з різними формами фізичної культури та спорту у режимі учбового дня та вільного часу школярів [2, 4, 7].
Система фізичного виховання базується на фізіологічних, психологічних та загально-педагогічних закономірностях. Вона безперервно розвивається і удосконалюється з урахуванням потреб сучасного суспільства. Система фізичного виховання школярів покликана підвищити фізичну підготовленість і працездатність учнів до рівня гармонійно розвитої люди-ни[1, 2, 4, 5, 6].
Основні завдання фізичного виховання в школі:
1. Сприяти зміцненню здоров’я і належному фізичному розвитку;
2. Сприяти розвитку рухових якостей та працездатності до належного рівня;
3. Засвоєння знань із галузі фізичної культури та їх використання для вдосконалення свого організму;
4. Формування умінь та навичок до щоденних занять фізичними вправами у різноманітних раціональних
© Репневський С.М., Попов В.І., 2009
формах;
5. Формування основ техніки життєво-прикладних і спортивних видів рухів;
6. Забезпечення впровадження фізичної культури в режим учбового дня та вільного часу школярів.
При цьому процес фізичного виховання характеризується такими особливостями [4, 6]:
1. це спланований педагогічний процес, який передбачає активну діяльність вчителя;
2. це процес активної і свідомої участі учнів у вирішенні поставлених завдань по формуванню навичок, удосконаленню фізичних якостей, придбанню знань;
3. фізичне виховання пов’язане з подоланням труднощів, що сприяє розвитку морально-вольових якостей.
Саме цьому планування та організація фізичного виховання потребує необхідно враховувати біологічну потребу дітей та підлітків у руховій активності. При цьому необхідно також враховувати, що тільки достатня рухова активність зростаючого організму
- важлива умова фізичного розвитку, поліпшення фізичного і духовного здоров’я дітей та підлітків.
Загальновідомим є і той факт, що основи здоров'я закладаються в дитячому і підлітковому віці. Формування здорового організму, уміння керувати ним, розвивати і удосконалювати його можливості - це показники здорового способу життя. Без сумніву у складній системі факторів, що впливають на стан здоров'я, фізичну підготовленість та працездатність дітей і підлітків, ведучу роль, як стверджують наукові дослідження відіграє рухова активність [3,4,6].
Однак спеціальні дослідження свідчать, що рухова активність школярів у теперішній час значно нижча належного рівня. Обумовлено це тим, що учбове
навантаження у сучасній школі досягло граничного рівня. Це привело до порушення основних режимних моментів дня і тижня учнів, що стримує реалізацію біологічної потреби організму дітей і підлітків у руховій активності [3, 4].
У цих умовах першорядне значення має раціональний режим навчання і відпочинку, відповідний гігієнічним вимогам. При цьому особливу роль повинно грати фізичне виховання, тому що тільки воно може сприяти зміцненню здоров'я дітей і підлітків, сприяти всебічному і гармонійному розвитку їх організму, досягненню високої фізичної підготовленості і працездатності протягом всього періоду навчання в школі.
Літературні джерела [3,4,6] і аналіз результатів нашого дослідження показав, що недостатня увага до фізичного виховання у сім’ї та школі веде до зниження біологічної потреби організму дітей і підлітків у руховій активності. Внаслідок цього значна частина школярів мають негативні зміни у стані здоров’я, а юнаки не в змозі проходити військову службу. За наслідками досліджень, здоровими вважаються лише 10-15% дітей та юнаків [5,7].
Саме цим пояснюється вибір даної роботи яка виконана за планом НДР Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - визначити та оцінити показники фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку, які відвідували тільки учбові заняття з фізичного виховання згідно державної програми.
Гіпотеза роботи - досягнення високої фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку залежить від багатьох чинників, в тому числі першочергово від якісного та ефективного учбового процесу по фізичному вихованню.
Завдання роботи:
1. Визначити показники фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку.
2. Провести індивідуальну оцінку рівня розвитку ведучих фізичних якостей: сили, прудкості, витривалості, спритності та гнучкості дітей
3. Визначити результативність впливу учбового процесу по фізичному вихованню на показники фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку.
Фізична підготовленість визначалась у хлопчиків і дівчаток, які відвідували тільки учбові заняття по фізичному вихованню згідно з шкільною програмою.
Було обстежено 187 школярів молодшого шкільного віку (вік - 7-9 років).
В процесі виконання дослідження застосовувалися наступні методи:
1. Методи одержання ретроспективної інформації. Аналіз та синтез літературних та методичних джерел, пов'язаних з плануванням та організацією роботи по фізичному вихованню у загальноосвітніх школах, а також вивчення програмних і нормативних документів, розроблених державними органами управління у сфері фізичної культури і спорту.
2. Методи вивчення навчально-виховного процесу школярів.
3. Методи збору поточної інформації:
а). Методика і оцінка виконання стандартних вправ за програмою для середньої загальноосвітньої школи [7].
б). Методика хронометражу.
в). Методика фіксації результатів за допомогою візуального спостереження.
г). Вимірювання результатів за допомогою пристосувань для вимірювання довжини.
4. Методи математичної статистики .
Результати дослідження.
Аналіз фізичної підготовленості школярів молодших класів, як установлено в процесі нашого дослідження показав, що діти 7 років (як хлопчики, так і дівчата) не змогли в ряді випадків виконати належні нормативи, що характеризують силу, прудкість, витривалість, швидкісно-силові якості (таблиця 1.). Так, у нормативі стрибок у довжину з місця, що характеризує розвиток сили м’язів ніг, координації рухів рук і ніг, стану нервово-м’язової системи, опорно-рухового апарату - відставання показаних результатів від нормативних досить суттєве: у хлопчиків на 19% нижче нормативних, у дівчат - на 12%. У нормативі на прояв швидкісних якостей (біг на 30 м), різниця показаних результатів з нормативними також досить істотна.
Істотну різницю між рівнем розвитку силових якостей школярів молодшого віку і нормативними вимогами підтвердив тест на силову витривалість (піднімання тулуба в сід за 1 хв.). Як видно з таблиці 1, належний рівень цієї якості у хлопчиків нижче на 15 %, а у дівчат - на 10 %.
Нижче, в зрівнянні з належним, у учнів 7 років і показники у бігу на 1000м, які характеризують про розвиток загальної аеробної витривалості, (стан серцево-судинної, дихальної, і других систем організму). У хлопчиків відставання цієї якості в зрівнянні з належним на 12 %, у дівчаток - на 16 %.
Разом з тим, у першокласників знижені і показники, які характеризують гнучкість. Так, у хлопчиків цей показник нижче належного на 21%, а у дівчаток
- на 44 %.
Аналіз результатів дослідження фізичної підготовленості школярів 8 років дозволив установити наступні особливості розвитку у них сили, швидкості, витривалості, швидкісно-силових якостей, спритності, та гнучкості.
Як видно з таблиці 2, хлопчики і дівчатка не змогли виконати нормативи, що характеризують швидкісні здібності. У хлопчиків виконання цього нормативу нижче належного на 15%, у дівчат на - 8,9%. Швидкісно-силові здібності в порівнянні з належним рівнем також нижче у хлопчиків - на 21 %, у дівчаток - на 13 %. Нижче в порівнянні з нормативами у школярів 8 років і показники, що характеризують витривалість, та гнучкість.
У таблиці 3 представлені результати дослідження фізичної підготовленості школярів 9 років. Як видно з таблиці, у дітей цього віку значно знижені показники фізичної підготовленості в порівнянні з належними нормативами.
Таким чином, результати дослідження фізичної
Таблиця 1
Показники фізичної підготовленості школярів 7 років
Показники Хлопчики (п=16) Дівчата (п=17)
М + т Норматив М + т Норматив
Біг на 30 м, с 5,96± 0,01 5,4 6,16±0,03 5,8
Човниковий біг 4x9 м, с 11,6 ±0,04 11,7 122 ±0,05 12,2
Стрибок в довжину з місця, см 126 ±0,8 156 119 ±0,8 135
Біг на 1000 м, хв. 5,33±0,02 4,75 6,2±0,04 5,4
Піднімання тулуба в сід за 1 хв., раз 29,2±0,2 33 29,6±0,8 33
Нахили тулуба вперед з положення сидячи, см 7,9±0,2 10 7,8±0,2 14
Таблиця 2
Показники фізичної підготовленості школярів 8 років
Показники Хлопчики (п=46) Дівчата (п=47)
М + т Норматив М + т Норматив
Біг на 30 м, с 5,86± 0,01 5,4 5,97±0,01 5,5
Човниковий біг 4x9 м, с 12,0 ±0,01 11,4 123 ±0,02 12,0
Стрибок в довжину з місця, см 132 ±0,3 167 124 ±0,3 143
Біг на 1000 м, хв. 4,85±0,01 4,7 5,7±0,01 5,2
Піднімання тулуба в сід за 1 хв., раз 36,2±0,2 36 31,6±0,2 36
Нахили тулуба вперед з положення сидячи, см 8,4±0,1 11 10,1±0,1 16
Таблиця 3.
Показники фізичної підготовленості школярів 9 років
Показники Хлопчики (п=37) Дівчата (п=30)
М + т Норматив М + т Норматив
Біг на 30 м, с 5,29± 0,01 4,8 5,76±0,01 5,5
Човниковий біг 4x9 м, с 11,2 ±0,02 11,1 12,2±0,02 12,0
Стрибок в довжину з місця, см 152 ±0,4 177 126 ±0,5 143
Біг на 1000 м, хв. 4,65±0,01 4,4 5,53±0,01 4,9
Піднімання тулуба в сід за 1 хв., раз 39,2±0,2 38 32,5±1,3 38
Нахили тулуба вперед з положення сидячи, см 11,2±0,1 12 13,5±0,2 17
підготовленості учнів молодших класів, свідчить, що у значної частини школярів у цьому віці знижені порівняно з належними величинами показники, які характеризують розвиток основних фізичних якостей.
Поряд з тим, результати нашого дослідження як і літературні дані, свідчать, що шкільний вік, як в цілому, так і в окремі його періоди, є найбільш сприятливим для розвитку багатьох рухових здібностей.
Вибираючи склад засобів і методів для розвитку фізичних здібностей школярів, необхідно цілеспрямовано впливати як на органи і структури, що інтенсивно розвиваються, так і на ті, що у своєму розвитку тимчасово відстають. Виконання цієї вимоги, як свідчать наукові дослідження [1,4,6] є обов'язковим, оскільки її недотримання може негативно позначитися на темпах розвитку фізичних здібностей у наступні вікові періоди. Надмірний розвиток функцій одних органів
гнітить подальший розвиток інших, а отже, гальмує розвиток відповідних фізичних здібностей.
Індивідуалізація процесу фізичного виховання
— одна з важливих вимог принципу відповідності педагогічних впливів. Залежно від темпів біологічного дозрівання індивідуалізація в диференціюванні фізичних навантажень припускає обмеження параметрів механічної роботи, що зумовлюють ту або іншу функціональну активність органів і структур. Вибір засобів допускає обмеження біомеханічних параметрів рухових дій, які впливають на органи і структури, що розвиваються.
У процесі фізичного виховання орієнтація на індивідуальні та вікові особливості школярів є обов’язковою при індивідуальному підході, а загальні властивості, характерні для різних індивідів, дають можливість спрямовано проводити групові заняття.
Таким чином, проведений нами аналіз результатів дослідження фізичної підготовленості школярів молодшого віку свідчить, що фізичне виховання, яке проводиться за шкільною програмою, не в повній мірі вирішує задачі фізичного вдосконалення дітей і підлітків, недостатньо сприяє їх всебічному і гармонічному розвитку, а також про необхідність підвищення ефективності фізичного виховання в загальноосвітній школі.
На наш погляд однією з причин, а можливо основною, неефективної сучасної системи фізичного виховання школярів є недостатньо науково-обґрунтовані вікові нормативи фізичної підготовленості дітей і підлітків. Наукова розробка так званих «нормативів» фізичної підготовленості повинна будуватися для дітей і підлітків не на основі календарного, а біологічного віку.
Висновки.
1. Результати дослідження фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку показали, що у більшості школярів у цьому віці знижені порівняно з належними величинами показники, які характеризують розвиток основних фізичних якостей.
2. Літературні дані та аналіз результатів дослідження показав, що простежується чітко виражений зв'язок показників фізичної підготовленості з організацією фізичного виховання.
3. Система сучасного фізичного виховання у шкільних установах, як про це свідчать результати на-
шого дослідження, все ще далека від досконалості і не так ефективна, як того вимагають інтереси нашої держави.
Встановлені нами показники фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку можуть розглядатися як реальні і сприяти розробці та реалізації оптимальної програми з фізичного виховання школярів.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку.
Література
1. Волков, Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта/ Л.В. Волков. - К.: Олимпийская литература, 2002. - 294 с.
2. Основи здоров’я і фізична культура: програма для навчальних закладів. 1 - 11 класи. - К.: Початкова школа, 2001.
3. Сухарев, А.Г. Состояние здоровья школьников и факторы его формирования /А.Г. Сухарев // Гигиена и санитария.-1982.-№5.-С.70-72.
4. Теорія и методика фізичного виховання: підручник: в 2т./за ред. ТЮ. Круцевич - к.: Олімп. літ., 2008.-Т.1.-391с.,; Т2.- 367с.
5. Цільова комплексна програма “Фізичне виховання - здоров’я нації”. - К., 1998. - 46 с.
6. Шиян, Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів: підручник: в 2ч. /Б.М. Шиян.- Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2002. - Ч.1.-272 с.; Ч.2.- 248с.
7. Шкребтій, Ю.М. Фізичне виховання та дитячий спорт у системі шкільної освіти України./ Ю.М. Шкребтій // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр., 2005. - №10. -С. 246-249.
Надійшла до редакції 02.11.2009р.
Репневский Станислав Марьянович Попов Василий Ильич [email protected]
