CC BY
48
УДК 349.2 (477)
Л. О. Остапенко
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, асист., асистент кафедри цившьного права та процесу
ПРО СПЕЦИФ1КУ ТРУДОВИХ В1ДНОСИН ТА Д1ЯЛЬНОСТ1 В СВРОП1 У СЕРЕДН1 В1КИ
© Остапенко Л. О., 2016
Проанаизовано розвиток трудово! дiяльностi та виносин середньовiчного европейського суспiльства. Також розглянуто вплив християнських норм у питаннях пращ, перюдизацш середньовiччя та етапи розвитку трудових виносин та дiяльностi, розглянуто середньовiчний цех як один з шструменив прогресу виробництва та роль пращ жшки у середш в1ки.
Ключовi слова: християнство, середнi в1ки, трудова дiяльнiсть, трудовi правовщно-сини, охорона нрац1, середньов1чний цех.
Л. А. Остапенко
О СПЕЦИФИКЕ ТРУДОВЫХ ОТНОШЕНИЙ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ЕВРОПЕ В СРЕДНИЕ ВЕКА
Проанализировано развитие трудовой деятельности и отношений средневекового европейского общества. Также рассматривается влияние христианских норм в вопросах труда, периодизация средневековья и этапы развития трудовых отношений и деятельности, рассматривается средневековый цех как один из инструментов прогресса производства и роль труда женщины в средние века.
Ключевые слова: христианство, средние века, трудовая деятельность, трудовые правоотношения, охрана труда, средневековый цех.
L. O. Ostapenko
ON THE SPECIFICS OF LABOR RELATIONS AND ACTIVITIES IN EUROPE IN THE MIDDLE AGES
The article analyzes the development of employment and relations of medieval European society. We also consider the impact of Christian norms in matters of work, the Middle Ages and Stages periods of employment and activities medieval shop viewed as a tool of progress of production, labor and the role of women in the Middle Ages.
Key words: Christianity, the Middle Ages, employment, labor relations, labor protection, a medieval shop.
Постановка проблеми. Сьогодт при динамiчному розвитку суспшьства необхщно дослвдити та взяти до уваги досвщ минулих поколшь, зокрема перюду середньовiччя у питаннях, присвячених трудово!' дмльносл та трудовим ввдносинам, для переосмислення сучасних у сферi пращ штерешв пращвника, роботодавця та держави.
Мета статт полягае у необхiдностi змктовшшого розгляду розвитку сучасних трудових правоввдносин на основi позитивних досягнень pi3Hrn iсторичних формацiй у галузi пращ.
Стан дослщження. Питання розвитку трудових правоввдносин дослвджували Н. Б. Болотша, С. В. Венедiктов, К. Н. Гусов, В. В. Жернаков, Ю. М. Пилипенко та В вторичному аспектi це питання знайшло свое вiдображення в працях Т. Б. Рябово!, А. Д. Удальцова, Ж. Ле Гоффа.
Виклад основних положень. Завоювання варварськими народами мюта Риму призвело до розпаду у V столгт н.е. Римсько! iмперii, внаслiдок чого в Gвропi настав специфiчний часовий перiод iснування суспшьства, якому iсторики дали назву "середньовiччя".
Середнiми вiками (лат. medium aevum) називають великий iсторичний вiдрiзок мiж двома "просвiтницькими" епохами: мiж старовиною (античнiстю) i Вiдродженням, вже самою назвою пiдкресливши, що ця епоха була "не- справжньою", "не- самостшною ", а якимось провалом мiж двома "царствами свiтла" [1, с. 11].
У цей юторичний перюд рабовласницька форма суспшьного устрою зазнала поразки, що сприяло утворенню нового феодального суспшьства завдяки патрiархальному домшуванню чоловiчоi частини населення та впровадженню християнських положень у життя тодшшх людей.
Християнство як релiгiя виникла у перiод рабства, але на ввдмшу вiд Римсько! iмперii не розчинилась в гётори, а, навпаки, вистояла, набула розвитку та поширення, стала основною релтйною iдеологiею середньовiчного феодального суспшьства. Християнство ставить в один ряд людей як працюючих, так i господарiв, на яких вони (трудящ^ працюють, при тому вiруючi визнають себе рабами тшьки перед Богом. Положення християнсько! релМ стали основою в середньовiчному суспшьстш також вiдносно працi, а саме не як до явища, що викликае сором та осуд, а як до Святого Д1яння, що е шляхом спасшня душi людини через можливють створювати, та що е Божою здатшстю, а людина наслвдуе його.
У Бiблii ми бачимо Бога в процесi пращ, тсля яко! Творець на сьомий день ввдпочивав. Пiсля того, як Бог вигнав Адама та Сву з Раю, Творець сказав "... у пои лиця твого будеш !сти хлiб (Бут. 3: 19)" [2, с. 11], заставивши людей працювати, щоби останш могли нормально жити. Але перед тим Бог навчив людину фiзичноi' та штелектуально! пращ.
Щодо працi слiд виокремити Заповвдь Божу "Шiсть день працюй i роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодно! пращ ти й син твш, та дочка твоя, раб твш та невшьниця твоя, i худоба твоя, i приходько твш, що в брамах тво!х. Бо шкть день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив, тому поблагословив Господь день суботнш i освятив його.(Вихiд 20:9-11) [2, с. 82]". Повною мiрою це стосуеться початкових трудових ввдносин та прирiвнюе працiвникiв i роботодавцiв пвд час працi i вiдпочинку. Законодавче закршлення цих вимог е у ч. 3 ст. 43 Конституцй Укра!ни вказуе, що кожен мае право на належш, безпечш i здоровi умови пращ, на заробггну плату, не нижчу ввд визначено! законом [3].
Як у середт вiки, так i сьогоднi у сучасному укра!нському трудовому правi ми керуемось християнськими нормами у питанш робочого часу (термш, протягом якого працiвники вiдповiдно до правил внутршнього розпорядку зобов'язанi виконувати трудовi обов'язки, передбаченi трудовим договором [4, с. 296]), часу ввдпочинку iз вихiдним днем, якi знайшли свое мiсце у главi V Кодексу закотв про працю Укра!ни [5], та iншими правовими шститутами в сферi працi.
Сьогоднi важливим напрямом дослщження е бшьш глибоке вивчення аспеклв, що пов'язанi з трудовою дмльшстю працiвника та роботодавця.
Так, А. В. Калина характеризуе трудову дмльшсть як форму виявлення активного ставлення людини до пращ [6, с. 413]
Для феодального вторичного перюду характерним було поеднанання здатносп до пращ з особислстю пращвника, об'ектом правового регулювання пращ ставала не здатшсть людини до пращ, а сама людина, яка передавала себе пвд владу господаря [7, с. 11], який ставився до працюючо! людини не як до раба - "збро!, що говорить", а до фiзично вшьно! особи, що йшла у найм до роботодавця, внаслвдок чого виникали трудовi ввдносини.
Сучасне поняття трудових правовiдносин мiстить врегульован нормами трудового права суспiльнi ввдносини, що виникають на пiдставi трудового договору, контракту чи шшого юридичного факту з приводу працi робггника або службовця на пвдприемстш, в установi чи органiзацii [8, с. 621].
В середньовiчнiй Gвропi набуло поширення закрiпачення селян, що мютило заборону селянам йти зi своiх земельних надiлiв, спадкове пiдпорядкування владi феодала (господаря), можливiсть для феодала ввдчужувати селян без землi та шше.
Для царськоi Росii того часу набув поширення вислiв "Вот тебе, бабушка, Юрьев день". Саме в цей день селянин мав право йди ввд одного пана до шшого у пошуках "кращоi пращ".
Ми вважаемо, що, середньовiччя слвд розмежовувати на такi перюди:
- першим перiодом був час з V по Х-Х1 вiки. В цей перiод в Сврот все життя централiзувалась в селi i все господарство було сшьським. Тодi ще не iснувало розподшу працi мiж мiстом та селом, виробництво мало натуральний характер [9, с. 7, 8]. Захвдне суспшьство в цю епоху, складалося переважно iз селян, оточуе загальним презирством бшьшють видiв дiяльностi, безпосередньо iз землею не пов'язаних [10, с. 67], а iх праця була присмусовою;
- другий перiод середньовiччя охоплюе XI-XV ст.ст. Характеризувався бшьшою порiвняно з рабом зацiкавленiстю у пращ i iнiцiативi зi сторони кршака, що сприяло розвитку виробничих сил та ввдокремленню ремесла ввд сшьського господарства [9, с. 8];
- третш перiод ктори середньовiччя був з XV-XVII ст.ст.. Вш характеризувався вiдносно швидким розвитком виробничих сил, i вiдносин, пов'язаних з розвитком шдус^ального способу виробництва, його виробничо!' основи - наймано!' пращ та його оргашзащйно!' форми -мануфактури [9, с. 8]. У цей перюд вiдбувалось розшарування людей на класи. Були люди, як змушенi продавати свою працю, та феодали.
Розвиток слов'ян, починаючи с VI столггтя, йшов паралельно розвитку !'х сусiдiв: слов'яни знаходились на тому ж рiвнi суспшьного розвитку, як шмщ та iншi народи [9, с. 40].
Господар (феодал) був зобов'язаний надати пращвнику землю та знаряддя пращ, створити належш та безпечш умови для працюючого i здiйснювати оплату за виконану роботу. Крiм того, господар (роботодавець) повинен був здiйснювати охорону пращ працюючоi на нього особи, що знайшло свое ввдображення у сучасному законодавствi про працю.
Сучасна система охорони пращ передбачае систему правових, соцiально-економiчних, оргашза-цiйно-технiчних, санiтарно-гiгiенiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв та засобiв, спрямованих на збереження життя, здоров'я i працездатносп людини у процесi трудово!' дiяльностi [11].
Слiд зазначити, що, крш основних видiв дмльноси, як скотарство, вирощування рослинних культур, що належали до землеробства, набули розвитку та поширення таю види дмльносл, як металургм, виробництво шовку та шерсл, простого та кольорового скла, а також шших видiв ремiсничоi дiяльностi.
Все це сприяло появi середньовiчних мiст, якi розвивалися, керуючись на той час статутами. До мют у пошуках роботи сходились селяни, бкш крiпаки та особи, як володши ремiсничою справою. Останш утворювали окремi цехи.
Середньовiчний цех - це було братство людей, зайнятих одтею справою, де кожний був ввдповвдальний перед всiма [12, с. 81].
Головою такого цеху був майстер, дат по iерархiчнiй драбинi йшли помiчники останнього та учнi. Обов'язками майстра були оргатзащя роботи цеху, навчання працюючих на нього оаб, оплата за виконану роботу. Окремими випадками було перевищення влади з боку майстра, яке виражалось у тирани щодо працюючих та призводило до акпв непокори останнк. Пiдлеглi майстру особи зобов''язаш були виготовляти предмети високо!' якостi, покращувати навички та вмшня, за що належало право отримувати достойну заробiтну плату. Майстер не вважався роботодавцем (за умови, якщо в1н не був власником засоб]в виробництва), оск1льки вважався людиною, що навчае ремеслу. Тому можна вважати, що трудових ввдносин м1ж вищезазначеними особами не виникало.
Подiбнi колективнi утворення встановлювали на рiвнi локальноi нормотворчостi сво!' правила та норми, що охоплювали майже вш сфери життед]яльносл людини в Середньовiччя
[13, с. 74], що регулювали статути цехового устрою "цеховий устав" та стали джерелом сучасних корпоративних ввдносин i науки корпоративного права.
Цех насамперед прагнув регулювати саме виробництво; встановлювався особливий стандарт, iснувала регламентацм обсягiв виробництва; було встановлено обмеження про те, що кожен ремГсник мае право тримати не бшьше двох тдмайстрГв i двох учшв [9, с. 85].
Роль цеху не обмежувалась виключно об'еднанням у сферi працi, вiн (цех): був осередком взаемодопомоги у скрутний для учасниюв час i виконував виховну роль, примушуючи цеховикiв керуватися у побуп нормами моралi та християнсько! етики.
Важливою у всi перюди розвитку людського суспiльства була праця жшок. Переважно жiнка вела домашне господарство (виховувала дiтей, виконувала хатню роботу, доглядала за тваринами), виготовляла одяг та шше.
До перюду середньовiччя працi жiнки не придшяли значно! уваги та вважали, що так повинно бути завжди. У середт вши, коли норми християнсько! моралi вкоршились у життя суспшьства, праця почала розмежовуватись, а виробництво збшьшуватись, ставлення до жiночо! пращ змшилось на краще, але залишалася дискримiнацiя в розмiрах оплати пращ та iншi обмеження, якi не враховували фiзiологiчних особливостей жiнки.
Наприклад, у Францi! в XIV столгт жiнка отримувала лише близько 70 % ввд суми оплати пращ чоловтв [14, с. 91].
Сучасне правове регулювання жшочо! працi певною мГрою можна вважати достатнiм, але далеко не вдеальним, особливо в частит створення належних умов пращ та використання пращ жшок у важких та шквдливих процесах виробництва.
Висновки. Узагальнюючи, слад зазначити, що кожна Гсторична формащя розвитку людства характеризуеться намаганням тiею чи шшою мГрою вдосконалити трудовГ вщносини. Вед цього залежав розвиток виробничих сил Г засобiв виробництва, матерiальний рiвень життя суспшьства, економiчна могуттсть держав.
Для подальшого розвитку трудових вгдносин в Укра!т необхвдно бшьш ефективно вико-ристовувати Гснуючий досвгд в частит належного забезпечення прав Г свобод пращвника у сферГ пращ.
1. Средневековая Европа глазами современников и историков. Книга для чтения. Ч. I. Рождение и становление средневековой Европы. У-1Х вв. Серия "Всемирная история и культура глазами современников и историков ". - М.: Интерпракс, 1995. - 224 с. 2. Бгблгя, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповту / пер. 1з мови давньоевр. I гр. на укр. проф. I. Оггенка. - К. : Укр. Бгблтне Тов., 2009. - 1151 с. 3. Конституция Украгни в\д 28.06.1996р. № 254к/96-ВР //Вгдом. Верх. Ради Украгни. - 1996. - № 30. - Ст. 141. 4. Сучасна правова енциклопедгя / О. В. Зайчук, О. Л. Копиленко, Н. М. Онщенко [та т.] ; за заг. ред. О. В. Зайчука ; 1н-т законодавства Верхов. Ради Украгни. - К.: Юртком 1нтер, 2010. - 384 с. 5. Кодекс законгв про працю Украгни в\д 10 грудня 1971 року № 322-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322-08. 6. Управлтня людськими ресурсами: (Понятшно-термтол. слов.): Навч. посгб для студ. вищ. навч. закл. / за ред. Г. В. Щокта, О. В. Антонюка, М. Ф. Головатого. - К. : МАУП, 2006. - 496 с. : гл.. 7. Венедгктов С. В. Правове регулювання трудових вгдносин: втчизняний та зарубгжний досвгд. - К.: Алерта, 2012 р. - 368 с. 8. Трудове право Украгни: тдручник /Ю. П. Дмитерко. - К.: Юртком 1нтер, 2009. - 624 с. 9. Удальцов А. Д., Сказкин С. Д. История средних веков. - М.: Госиздат, 1948 - 320 с. 10. Ле Гофф Ж. Другое Средневековье: Время, труд и культура Запада / Псрев. с франц. С. В. Чистяковой и Н. В. Шевченко под ред. В. А. Бабинцева. 2-е изд., испр. - Екатеринбург: Изд-во Урал, ун-та, 2002. - 328 с. 11. Закон Украгни в\д 14.10.1992 № 2694-Х11 "Про охорону працг" //Вгдом. Верх. Ради Украгни. -1992. - № 49. - Ст.668. 12. Ганопольский М. Г., Тюменцева Г. А. Профессиональная мораль как феномен проектной культуры / М. Г. Ганопольский, Г. А. Тюменцева // Вестник Тюменского государственного университета. 2012. - № 10. - С. 76-83. 13. НехайД. А. /Истоки формирования корпоративного права Западной Европы / Д. А. Нехай // Общество и право. 2012. - № 3 (40). -С. 73-76. 14. Т. Б. Рябова Женщина в истории западноевропейского средневековья: учеб. пособие. -Иваново : Мин-во общ. и проф. образования РФ, Ивановский гос. университет, 1999. -179 с.
