CC BY
62
УДК [343.16]
В. П. Кушшт
Навчально-науковий шститут права та психологii Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримiнального права i процесу
1.1. Цилюрик
Навчально-науковий iнститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", асистент кафедри кримшального права i процесу
ПРО СЛ1ДЧОГО СУДДЮ ЯК СУБ'еКТА ЗД1ЙСНЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ
© Куштт В. П., Цилюрик 1.1., 2016
Розглянуто HayKOBi пвдходи щодо розумiння нового суб'екта кримшального судочинства - слщчий суддя. Дослiджено кторш розвитку слiдчого сyддi. Проaнaлiзовaно зaрyбiжний досвiд правового регулювання судового контролю.
Ключовi слова: слiдчий суддя, кримшально-процесуальний кодекс, слiдчi дй, кримшальне провадження, досудове розслщування.
В. П. Кушпит, И. И. Цилюрик
О СЛЕДСТВЕННОМ СУДЬЕ КАК СУБЪЕКТЕ ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ СУДЕБНОГО КОНТРОЛЯ
В статье рассматриваются научные подходы к пониманию нового субъекта уголовного судопроизводства - следственный судья. Исследована история развития следственного судьи. Проанализирован зарубежный опыт правового регулирования судебного контроля.
Ключевые слова: следственный судья, уголовно-процессуальный кодекс, следственные действия, уголовное производство, досудебное расследование.
V. Kushpit, I. Cilyurik
ABOUT INVESTIGATING JUDGE HOW SUBJECT OF JUDICIAL REVIEW
In the article scientific approaches to understanding the new subject of criminal proceedings - the investigating judge. Studied the history of the investigating judge. The foreign experience of legal regulation of judicial review.
Key words: investigating judge, Code of Criminal Procedure, investigations, criminal proceedings, pre-trial investigation.
Постановка проблеми. Поява нового суб'екта кримшального судочинства - слвдчого суддi пов'язана i3 перебудовою процесуальних шститупв на основi засади змагальносп кримшального провадження, одним i3 результата яко'' е суттеве розширення сфери судового контролю за
досудовим розслвдуванням. Уперше процесуальний закон пронизав вдеею змагальностi не лише стадто судового розгляду, а усi без винятку стадй кримiнального провадження. У цьому контексл суттевого реформування зазнав процесуальний мехатзм оскарження рiшень, дш, бездiяльностi органiв досудового розслiдування чи прокурора пiд час досудового розслвдування. Щоправда, цей механiзм не е цшком новим для укра!нського кримшального провадження, адже функцiонував ще за Кримшально-процесуальним кодексом Укра!ни 1960 року, який було доповнено ввдповвдними нормами пвд час "мало!" судово! реформи 2001 року. Але судовий контроль поширювався лише на таю акти (постанови) органу дiзнання, слвдчого, прокурора: про ввдмову в порушеннi кримшально! справи, про порушення кримiнальноi справи та про !! закриття. Новий процесуальний закон значно розширив перелш рiшень, д1й чи бездiяльностi, що можуть бути оскарженi пiд час досудового розслвдування, а також коло учасниюв кримшального провадження, надшених правом на подання таких скарг.
Аналiз досл1дження проблеми. В умовах чинностi КПК 1960 р. комплекст дослiдження iнститут судового контролю на досудовому розслвдувант провели таю вчет, як: I. В. Гловюк, I. I. Зарева, В. В. Ринда, Ю. В. Скритна, А. Р. Туманянц, Г. В. Федотова, Л. В. Черечуюна та О. Г. Шило.
1нститут слвдчого суддi в Украiнi пiсля прийняття 13 квiтня 2012 року Кримшального процесуального кодексу Укра!ни став об'ектом активних дискусш учених-процесуалiстiв. Спещ-альт дослiдження аспектiв судового контролю за досудовим розслвдуванням провели Д. М. Вель гура, А. Б. Касумова, В. В. Косов та С. О. Пшетчко.
Мета досл1дження полягае у дослвджент проблематики судового контролю за досудовим розслвдуванням.
Виклад основного матерiалу. Слвдчий суддя е новим суб'ектом кримшального судочинства, на якого покладено здшснення судового контролю за досудовим розслвдуванням. Вчет процесу-алюти, такi як В. Д. Бринцев, В. Т. Маляренко, М. А. Маркуш, О. Г. Шило, А. Р. Туманянц, неодноразово висловлювали сво! пропозицii' щодо розширення дii' шституту судового контролю та запропонували ввести у кримшальний процес спецiального суб'екта судового контролю - судового слвдчого, суддi з контролю за слвдством або ж слвдчого судд1 Бшьшкть процесуалiстiв дiйшли згоди, що незалежно ввд його назви, iнституцiйноi' приналежносл та обсягу повноважень, таким суб'ектом мае бути носш судово! влади [1, с. 9; 2, с. 696-697; 3, с. 166-169; 4, с. 91-93; 5, с. 230-231, 234-235; 6, с. 231; 7, с. 897, 899, 900].
Суб'екти судового контролю мають тривалу кторто розвитку. Вперше фцура слвдчого суддi була введена у Францй у 1808 рощ, а тзтше цей шститут перейняли багато держав Свропи [8, с. 342], хоча ще до кодифшацй французького кримшального процесу у Францй та частит 37 Шмеччини дмли судд^ яю ввдповвдали за розслвдування, дослвдження доказiв та формулювання остаточного обвинувачення [48, с. 10]. У лiтературi зазначено, що ще за чашв Росiйськоi iмперii у перюд судово! реформи 1864 року було введене словосполучення "судовий слвдчий" [9, с. 89]. Однак необхвдно уточнити, що правова природа таких суб'екпв як слiдчий суддя та судовий слвдчий е рiзною. Ввдповвдно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК, слвдчим суддею е суддя, до повноважень якого належить здшснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та iнтересiв осiб у кримшальному проваджент, натомiсть судовий слвдчий е особливою посадовою особою судового ведомства, особисто провадить слiдчi дй, е пiднаглядним прокуратурi пвд час провадження попереднього слiдства [10, с. 448, 449].
Для повноти дослвдження необхвдно проаналiзувати зарубiжний досввд правового регулю-вання судового контролю.
У Кримiнально-процесуальному кодекш Республiки Б]лорусь ч. 2 ст. 139 суд за мюцем розслвдування кримшально! справи або розгляду заяви чи поввдомлення про злочин може розглядати скарги на таю ршення органу кримшального переслвдування: 1) на ввдмову у порушент
кримшально!' справи; 2) про припинення попереднього розслвдування кримшально!' справи, кримь нального переслвдування; 3) про вiдмову у порушенш провадження за нововиявленими обста-винами.
Важливо наголосити, що перелiченi вище рiшення нарiвнi iз судом можуть бути оскарженi i прокуроров^ Окрiм цього, у порядку ст. 143 КПК РБ до суду можна оскаржити затримання, застосування запобiжного заходу у виглядi взяття пвд варту чи домашнього арешту, продовження строку тримання пвд вартою чи домашнього арешту [11].
Кримшально-процесуальний кодекс Республши Молдова (далi - КПК РМ) регламентуе такого суб'екта, як суддя з кримшального переслвдування, який у п. 24 ч. 1 ст. 6 КПК РМ визначаеться, як суддя, надшений функцмми кримшального 40 переслвдування, а також судового контролю за процесуальними дмми, що здшснюються пвд час кримшального переслвдування. Згвдно з ст. 313 КПК РМ оскарженню пвдлягають: 1) ввдмова органу кримшального переслвдування: а) у прийнятп скарги чи поввдомлення про готування чи вчинення злочину; б) у задоволенш клопотань у встановлених законом випадках; в) розпочати кримшальне переслвдування; 2) постанова про припинення кримшального переслвдування чи про припинення кримшального провадження, чи про виведення особи з-пвд кримшального переслвдування; 3) iншi ди, що заторкують конституцшш права та свободи особи. Також суд розглядае заяви про прискорення кримшального переслвдування [12].
У Бельги слвдчий суддя провадить досудове слвдство у найрезонанстших справах. Участь слвдчого суддi надае провадженню бшьшо!' змагальносп [13, с. 2, 3, 8]. Слвдчий суддя може розпочати слвдство лише на пiдставi запиту прокурора, а в подальшому не може вийти за його межi [13, с. 12]. Слвдчий суддя уповноважений давати вказiвки органам полщй про проведення слвдчих дiй [13, с. 12], керувати досудовим слiдством та видавати ордер на арешт чи обшук [13, с. 13].
У Федеративнш Республiцi Нiмеччинi за необхвдносл проведення слiдчих дiй, що передбачають застосування примусу, прокурор звертаеться з клопотанням до дшьничого суду, у райот якого буде проводитись слвдча д1я. (ст.162 КПК ФРН) [14, с. 2]. Згвдно з ч. 2 ст. 162 КПК ФРН слвдчий суддя пвд час розгляду такого клопотання повинен дослвдити, чи слвдча дм дозволена законом, а також врахувати обставини справи [16].
Слвдчий суддя дiе i за Кримшальним процесуальним кодексом Французько!' Республiки (далi - КПК Французько!' Республiки). Згiдно з ч. 1 ст. 50 КПК Французько!' Республiки, слiдчий суддя обираеться з-помiж суддiв суду та призначаеться згвдно з формальними правилами, встановлених для призначення суддiв. Згвдно з ч. 1 ст. 80 КПК Французько! Республши, слвдчий суддя може провадити розслвдування лише ввдповвдно до подання окружного прокурора [17].
За КПК Французько!' Республши слвдчий суддя мае таю повноваження: як i прокурор залучати для надання допомоги голiв окрулв, техшчний персонал водних та люових адмтстрацш, полiцейських у сшьськш мiсцевостi (ст. 25), створювати тимчасовi групи iз судових полiцейських та службовщв митних органiв для документування та розкриття вiдповiдних злочинiв, наглядати за !'х дiяльнiстю, призначати голiв цих груп (ч. 2 ст. 28-1), проводити будь-яку слвдчу дто задля встановлення доказiв як вини, так i невинуватостi (ч. 1 ст. 81), скерувати слiдче доручення будь-якому суддi того суду, у якому вш працюе, будь-якому слвдчому суддi чи судовому полщейському для проведення необхiдних слiдчих дш у межах 42 iхнiх територiальних юрисдикцiй (ч. 1 ст. 151), залучити експерта та наглядати за його роботою (ст. 156), а також iншi повноваження [17]. Слвдчий суддя також вправi застосувати один або декшька iз 16 запобiжних заходiв до особи (заборона покидати певну територто, заборона вiдвiдувати певш мiсця, вказанi слiдчим суддею, заборона займатися певними видами дмльносп, зобов'язання пройти курс лшування, зобов'язання утримуватися вiд контактiв з певними особами тощо), доповнити, замiнити чи скасувати !'х [18, с. 353]. Задля заохочення командно!' роботи слвдчих суддiв з 1 березня 2008 року у Францй запрацював 91 слвдчий центр, яю розслвдують складнi справи [18, с. 17, 30].
КПК Французько!' Республши регламентуе судовий контроль також i за ршеннями слвдчого судд^ а також ще одного суб'екта - судд^ уповноваженого виршувати питання про досудове ув'язнення. Апеляцшному оскарженню пiдлягають такi рiшення слвдчого суддк ухвалене
за клопотанням особи, про визнання ïï потертлою (ст. 87 КПК); про ввдхилення клопотання CTopiH про призначення додатковоï чи повторноï експертизи (ч. 4 ст. 167 КПК), а також iншi ршення [16].
Кримшальний процес у Грузи здшснюеться на принципах рiвноправностi та змагальностi сторш [18, с. 16], хоча сторона захисту не вправi клопотати про проведення "таемних слiдчих дiй, обшуку та втмки" [18, с. 43]. Дослвдники критично ставляться до вилучення iз сфери судового контролю дискрецшних повноважень прокурора щодо початку та припинення кримшального переслвдування, у зв'язку iз здiйсненням котрих скаргу можна подавати лише один раз прокурору вищого рiвня, що, зокрема, "значно погiршуе правове становище потерпшого" [19].
Компетенщя слiдчого суддi в Украт поширюеться лише на стадiю досудового розслвдування, оскшьки згiдно з ч. 2 ст. 303 КПК скарги на iншi ршення, дiï чи безд1яльшсть слiдчого або прокурора (нiж зазначет у ч. 1 ст. 303 КПК. - Д. К.) не розглянуто пвд час досудового розслвдування i можуть бути предметом розгляду пiд час пвдготовчого провадження у судi. Таким судом згвдно з п. 22 ч. 1 ст. 3 КПК е районний, районний у мгсп, мкький та мюькрайонний суд, який мае право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримшального провадження.
Кримшально-процесуальний кодекс РРФСР 1922 р., який дмв i в Украшу як КПК УСРР 1922 р., закршив iнститут судових слвдчих, що дiяли пiд контролем суду i пвд наглядом з боку прокуратури. Проте, вже в 1923 р. судовий контроль був замшений прокурорським наглядом, а у 1928 р. on^i передаються у повне адмшктративне пiдпорядкування органам прокуратури [8, с. 343]. У кримшальному судочинстш радянського перiоду так само не було слвдчого судд^ а судовий контроль за досудовим розслвдуванням, як вже зазначено, фактично з'явився лише у 2001 рощ. Так, оскарженню пвдлягали таю ршення: 1) постанова про ввдмову в порушенш кримшально!' справи (ст. 236-1 КПК 1960 р.); 2) постанова про закриття кримшально!' справи (ст. 236-6 КПК 1960 р.) та 3) постанова про порушення кримiнальноï справи (ст. 236-7 КПК 1960 р.). КПК iз зазначеного перелшу зберк лише можливють оскарження постанови прокурора про закриття кримшального провадження (п. 4 ч. 1 ст. 303), що пов'язано iз ввдступом ввд шституту порушення i ввдмови у порушенш кримiнальноï справи та закршленням обов'язку слвдчого, прокурора розпочати досудове розслвдування на пiдставi кожноï поданоï 1м заяви, поввдомлення про вчинене кримiнальне правопорушення. В умовах чинносп КПК 1960 р. у процесуальнш лiтературi наголошено на необхвдносл розширення меж судового контролю [20, с. 148].
Правовий статус слвдчого суддi зумовлений двома чинниками: 1) вш е професшним суддею, тобто на нього поширюеться дм вiдповiдних положень Конституцiï Украши та Закону Украши "Про судоустрш i статус суддiв" [21]; 2) оскшьки слiдчий суддя е суб'ектом винятково кримшального судочинства, його процесуальний статус визначаеться рiзними нормами КПК.
У свпш останньоï тези В. В. Косов вважае недолшом ввдсутшсть у процесуальному законi окремого положення, що б визначило процесуальний статус слвдчого суддi [8, с. 62], та запропо-нував проект та^ статтi, хоча i формулюе ïï невичерпно [8, с. 81-82]. Така ситуащя не впливае на здшснення своï'х повноважень слiдчими суддями, як i судом пвд час судового провадження, процесуальний статус якого так само врегульований рiзними нормами, а закршити у однш статп вичерпний перелш прав та обов'язюв слiдчого суддi вкрай складно, що пояснюеться рiзноплано-вiстю його процесуальноï дiяльностi. В Украïнi слiдчий суддя обмежений лише здшсненням судового контролю, тодi як у Францiï вш додатково здiйснюе функцiю нагляду та процесуального керiвництва досудовим розслiдуванням, тобто зазначет правовi моделi концептуально вiдрiзня-ються. Враховуючи викладене, варто погодитися iз висновком К. Г. Горел^но^ що континентальна модель iнституту слвдчих суддiв, до якоï належить i украшська модель, на вiдмiну ввд англо-саксонськоï, "характеризуеться тим, що слвдчий суддя надшений досить широкими повноважен-нями саме на досудовому провадженш" [22, с. 18].
На нашу думку, запровадження шституту слвдчого суддi в Украт е позитивним кроком. Проте справа зовшм не у назвi цього суб'екта, який у рiзних державах називаеться по^зному, хоча часто виконуе i схожi функцiï, а саме у його сутност1
Потенщал слвдчого суда зумовлюеться такими чинниками: 1) оргашзацшною, матерiальною та процесуальною самостiйнiстю вiд 1нших органв державно! влади, 45 ввд стор1н провадження, ввдтак BiH не вiдповiдае за стан боротьби 3i злочиннiстю; 2) вш здiйснюе сво! повноваженнi постшно, адже обираеться на тривалий строк (згвдно з ч. 5 ст. 21 Закону Украши "Про судоустр1й i статус суддв" - на строк не бшьше ввд трьох рок1в з можливютю повторного переобрання), чим забезпечуеться його висока фаховють та значний досввд зд1йснення судового контролю; 3) здшснення ним повноважень iз судового контролю враховуеться при розподЫ судових справ та мае прюритетне значення (ч. 5 ст. 21 Закону Украши "Про судоустрш i статус суддв"), а тому в1н володiе також i часовим ресурсом, що позитивно впливае на яюсть судового контролю; 4) зпдно з ч.1 ст. 76 КПК, якщо в1н брав участь у кримшальному провадженнi пiд час досудового розслвдування, вш не мае права брати учасп у цьому ж провадженш у судi будь-яко! шстанци, а тому у майбутньому не буде у будь-який спошб зобов'язаний власними р1шеннями, що робить його незалежншим та дозволяе якомога яюснше зд1йснювати сво! повноваження; 5) саме суд е авторитетом, покликаним виршувати рiзноманiтнi правовi спори, тому його остаточне ршення, як нейтрального арбпра, повинно задовольнити як органи державно! влади, так i шших суб'екттв крим1нального провадження. Наведенi якосп не притаманнi нi вiдомчому контролю, m прокурорському нагляду за законшстю та обгрунтованiстю рiшень, д1й та безд1яльносп орган1в досудового розслiдування.
Треба зауважити, що слiдчий суддя пвд час виршення спiрного питання спиратиметься на обставини провадження та закон, тодi як, наприклад, прокурор керуватиметься ще й практичною доцiльнiстю, процесуальними та ввдомчими iнтересами, вiд яких складно абстрагуватися.
Варто наголосити на таких властивостях дмльноси слiдчого суддк 1) вiн не iнакше, як на пiдставi скарги учасника кримшального провадження може давати ощнку правомiрностi рiшень, дiй чи бездiяльностi органу досудового розслвдування чи прокурора (виняток становлять повноваження, передбачет ст. 206 КПК), а до цього моменту вш повинен залишатися осторонь провадження; 2) вш не може будь-яким чином пвдмшяти сторони провадження. Так, А. Н. Халшов, А. П. Гуськова та Н. Г. Муратова застершають проти надмiрного (поза чггкими межами закону) втручання суду у досудове розслвдування, що "виключае доступ до правосуддя" та "паралiзуе" досудове розслвдування [22, с. 53; 23, с. 137]; 3) слвдчий суддя, виршуючи скарги, завжди дiе ретроспективно та не може перебрати на себе повноваження прокурора чи керiвника органу досудового розслвдування, планувати та змшювати хвд кримшального провадження. Процесуаль-ний закон не встановлюе, хто з учасниюв провадження зобов'язаний доказувати обставини, викладенi у скарзi, як i не встановлюе кола обставин, що пвдлягають доказуванню.
Слвдчий суддя е головуючим у судовому засвданш пвд час розгляду скарги, ввдповвдно на нього поширюеться дiя ст. 321 КПК. Одним iз обов'язюв головуючого у судовому засiданнi е спрямування судового розгляду на забезпечення здшснення учасниками кримiнального провадження !'хшх процесуальних прав i виконання ними обов'язюв. Як вище наведено, слвдчий суддя повинен д1яти в межах питань, винесених на його розгляд сторонами, чим частково окреслюються межi перев!рки за скаргою. Однак не менш важливим параметром меж е глибина перев!рки за скаргою. Передус!м суд повинен перев!рити та дати правову ощнку аргументам, викладеним у скарз! учасника провадження. Факт подання скарги сввдчить про те, що, на думку учасника провадження, певне ршення, д1я чи безд!яльшсть сл1дчого або прокурора е незаконними. Слвдчий суддя повинен всеб!чно перев!рити в1дпов1дн1 обставини та прийняти законне ршення. Це зобов'я-зуе слвдчого суддю шляхом поввдомлення забезпечити слвдчому, прокурору можлив1сть бути присутн1ми пвд час судового розгляду та висловити свою позищю щодо скарги, зобов'язати !х подати слвдчому судд! необхвдш матерiали кримiнального провадження з метою !'х вивчення та правово! ощнки в контекстi скарги. Необхiднiсть вибору м1ж суперечливими позиц1ями стор1н породжуе обов'язок слвдчого судд1 вичерпно !'х вивчити та проаналiзувати. Для цього слвдчий суддя проводить комплекс оргашзацшних заходiв.
Висновки. Отже, ми з'ясували, що питання щодо визначення розумшня сл1дчого судд1 як нового суб'екта кримшального судочинства, е актуальними для подальшого вивчення.
Судовий контроль за досудовим розслвдуванням - це законодавчо регламентована дмльшсть у визначених межах спещального суб'екта - слвдчого суддi з метою перевiрки дотримання прав, свобод та iнтересiв осiб у кримiнальному провадженнi.
1. Бринцев В. Досудове слгдство: судовий слгдчий чи "следственный судья"? [Текст] /
B. Бринцев // Право УкраХни. - 1997. - № 7. - С. 7-9. 2. Грошевий Ю. Проблеми удосконалення законодавства, що регулюе кримтальну-процесуальну дгяльтсть [Текст] / Ю. Грошевий // Вкник Академп правових наук Украти. - 2003. - № 2 (33) - 3 (34). - С. 686-698. 3. Маляренко В. Т. Реформування криминального процесу Украти в контекстi европейських стандартгв. Теоргя, гсторгя i практика [Текст] : монографiя / В. Т. Маляренко. - К. : Концерн "Видавничий дiм "1н Юре", 2004. - 544 с. 4. Маркуш М. А. Принцип змагальностi в кримтальному процесi Украти [Текст] : монографiя / М. А. Маркуш. - Харюв : Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2007. - 208 с. 5. Шило О. Г. Теоретико-прикладн основи реалЬзацп конституцшного права людини i громадянина на судовий захист у досудовому провадженн в кримтальному процес Украти [Текст] / О. Г. Шило. - Х. : Право, 2011. - 472 с. 6. Шило О. Г., Маритв В. I. Проблеми тдвищення ефективностi судового контролю за обмеженням конституцшних прав людини в кримтальному судочинствi [Текст] / О. Г. Шило, В. I. Маритв // Судова реформа в Укрспт: проблеми i перспективи : матер. наук.-практ. конф., 18-19 квтня 2002 р., м. Харюв / Редкол.: Сташис В. В. (голов. ред.) та т. - К. ; Х. : Юртком 1нтер, 2002. - С. 229-232. 7. Туманянц А. Р. Слiдчий суддя як суб'ект реалiзацil судових функцш у досудовому провадженю [Електронний ресурс] / А. Р. Туманянц // Форум права. - 2011. - № 2. - С. 896-901. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/jpdf/FP_index.htm_2011_2_146.pdf 8. Косов В. В. Суд (суддя) як суб'ект судово-контрольноХ дiяльностi у досудових стадiях кримтального процесу [Текст] / В. В. Косов // Вкник Луганського державного утверситету внутрш^х справ iм. Е. О. Дiдоренка. - 2011. - № 8 (спещальний випуск). - С. 338-345. 9. Мщенко С. М. Слiдчий суддя як суб'ект реалiзацix судового контролю тд час здшснення досудового роз^дування: окремi аспекти [Текст] / С. М. Мщенко // Часопис цивтьного i кримтального судочинства. - 2012. - № 6 (9). - С. 88-96. 10. Фойницкий И. Я. Курс уголовного судопроизводства [Текст] : в 2 т. / И. Я. Фойницкий. - Санкт-Петербург : Альфа,
1996. Т. 1. - Санкт- Петербург, 1996. - 552 с. 11. Кримтально-процесуальний кодекс Республти Казахстан [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://online.zakon.kz/ Document/?doc_id=1008442. 12. Кримтально-процесуальний кодекс Республти Молдова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lex.justice.md/viewdoc.php?action= view&view=doc&id=326970&lang=2. 13. Стойко Н. Г. Уголовный процесс Англии и Уэльса, Бельгии и Дании: сравнительно-правовой аспект [Текст] / Н. Г. Стойко, А. С. Шагинян. - Красноярск,
1997. - 82 с. 14. Самарын В. I. Крымтальны працэс Федэратыунай Рэспублт Германя: папярэдняе расследаванне i патрэдн разгляд справы судом [Електронний ресурс] / В. I. Самарын. -16 с. -Режим доступу: http://www.law.bsu.by/pub/11/samaryn_3_3. pdf. 15. The German Code of Criminal Procedure [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.gesetze-im-internet.de/englisch_stpo/englisch_stpo.html. 16. Кримтальний процесуальний кодекс ФранцузькоХ Республти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.legifrance.gouv.fr/content/download/ 1958/.../3/.../Code_34.pdf. 17. Гуценко К. Ф. Уголовный процесс западных государств [Текст] : изд. 2-е, доп. и испр. / К. Ф. Гуценко, Л. В. Головко, Б. А. Филимонов. - М. : Зеркало-М, 2002. - 528 с.
18. Путеводитель по новому Уголовно-процессуальному кодексу Грузии [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www. legalaid.ge/cms/site_images/UNDP%20brochures/rus/CPC_RUS.pdf.
19. Мепаришвили Г. Новый Уголовно-процессуальный кодекс Грузии: реформа или контрреформа? [Електронний ресурс] / Г. Мепаришвили, И. Чхеидзе. - Режим доступу: http://ru.saqinform.ge/ index.php?option=com_content&view=article&id=1388:2010-11-17-08-20-56&catid=37:interviu1 &Itemid = 396#axzz3bBatqP00. 20. Куртьчук I. Деяю проблеми судового контролю у кримтальному процесi УкраХни [Текст] / I. Куртьчук // Шдприемництво, господарство i право. - 2007. - № 11. -
C. 146-148. 21. Закон УкраХни "Про судоустрш i статус суддiв" вiд 07 липня 2010року № 2453-VI [Електронний ресурс] // Офщшний веб-портал ВерховноХ Ради УкраХни. - Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17. 22. Горелкта К. Г. Особливостi процесуального статусу одного cyddi: порiвняльний анал1з [Текст] / К. Г. Горелкта // Юридичний часопис НащональноТ академи внутрштх справ. - 2013. - № 2. - С. 14-19. 23. Халиков А. Особенности института судебного обжалования в досудебном производстве [Текст] / А. Халиков // Российская юстиция. - 2003. - № 7. - С. 52-54. 24. Гуськова А. П. Судебное право: история и современность судебной власти в сфере уголовного судопроизводства [Текст] : монография / А. П. Гуськова, Н. Г. Муратова. - М. : ИГ "Юрист ", 2005. -176 с.
REFERENCES
1. Bryntsev V. Dosudove slidstvo: sudovyy slidchyy chy "sledstvennyj sud'ja"? [Pre-trial investigation, the coroner or "investigatory Judge"?]. Pravo Ukrayiny - Right Ukraine, 1997, Vol. 7, pp. 7-9. 2. Hroshevyy Yu. Problemy udoskonalennya zakonodavstva, shcho rehulyuye kryminal'nu-protsesual'nu diyal'nist' [The problems of legislation regulating the activity of Criminal Procedure], Visnyk Akademiyi pravovykh nauk Ukrayiny - Journal of the Academy of Sciences of Ukraine, 2003, Vol. № 2 (33) - 3 (34), pp. 686-698. 3. Malyarenko V. T. Reformuvannya kryminal'noho protsesu Ukrayiny v konteksti yevropeys'kykh standartiv. Teoriya, istoriya i praktyka [Tekst] : monohrafiya [Reform of the criminal process of Ukraine in the context of European standards. The theory, history and practice], Kiev, Kontsern "Vydavnychyy dim "In Yure" Publ., 2004, 544 p. 4. Markush M. A. Pryntsyp zmahal'nosti v kryminal'nomu protsesi Ukrayiny [Tekst] : monohrafiya [The principle of adversarial criminal proceedings in Ukraine], Kharkiv, Vydavets' SPD FO Vapnyarchuk N. M. Publ., 2007, 208 p. 5. Shylo O. H. Teoretyko-prykladni osnovy realizatsiyi konstytutsiynoho prava lyudyny i hromadyanyna na sudovyy zakhyst u dosudovomu provadzhenni v kryminal'nomu protsesi Ukrayiny [Tekst] [Theoretical and applied bases of the constitutional human and civil rights to judicial protection in pre-trial proceedings in the criminal process Ukraine], Kharkiv, Pravo Publ., 2011, 472 p. 6. Shylo O. H., Maryniv V. I. Problemy pidvyshchennya efektyvnosti sudovoho kontrolyu za obmezhennyam konstytutsiynykh prav lyudyny v kryminal'nomu sudochynstvi [Tekst] [The problems of efficiency of judicial control over restriction of constitutional rights in criminal proceedings], Kiev, Kharkiv Yurinkom Inter Publ., 2002, pp. 229-232. 7. Tumanyants A. R. Slidchyy suddya yak sub"yekt realizatsiyi sudovykh funktsiy u dosudovomu provadzhenni / A. R. Tumanyants [As an investigating judge and judicial functions in pre-trial proceedings], Forum prava - Law Forum, 2011, Vol. № 2, pp. 896-901. 8. Kosov V. V. Sud (suddya) yak sub"yekt sudovo-kontrol'noyi diyal'nosti u dosudovykh stadiyakh kryminal'noho protsesu [Tekst] / V. V. Kosov [The court (judge) as the subject of judicial control in the pre-trial stage of criminal proceedings], Visnyk Luhans'koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav im. E. O. Didorenka - Bulletin of Lugansk State University Interior named EO Didorenka, 2011, Vol. 8, pp. 338-345. 9. Mishchenko S. M. Slidchyy suddya yak sub"yekt realizatsiyi sudovoho kontrolyu pid chas zdiysnennya dosudovoho rozsliduvannya: okremi aspekty [Tekst] / S. M. Mishchenko [Investigative judge as an implementation of judicial review in the course of the preliminary investigation of issues], Chasopys tsyvil'noho i kryminal'noho sudochynstva - Journal of civil and criminal justice, 2012, Vol. 6 (9), pp. 88-96. 10. Fojnickij I.Ja. Kurs ugolovnogo sudoproizvodstva [Tekst] : v 2 t. /1. Ja. Fojnickij [Criminal justice course], Saint Petersburg Publ., 1996, 552 p. 11. Criminal Procedure Code of the Republic of Kazakhstan. Available at: http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=1008442. 12. Criminal Procedure Code of the Republic of Moldova. Available at: http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view= doc&id=326970&lang=2. 13. Stoyko N.H. Ugolovnyj protsess Anhlyy y Ujel'sa, Bel'hyy y Danyy: sravnytel'no-pravovoy aspekt [Tekst] /N.H. Stoyko, A.S. Shahynyan [Criminalproceedings in England and Wales, Belgium and Denmark: comparative legal aspect], Krasnoyarsk Publ., 1997, 82 p. 14. Samaryn V. I. Kryminal'ny pracjes Fedjeratyynaj Rjespubliki Germanija: papjarjednjae rassledavanne ipapjarjedni razgljad spravy sudom. Available at: http://www.law.bsu.by/pub/11/samaryn_3_3. pdf. 15. The German Code of Criminal Procedure. Available at: http://www.gesetze-im-internet.de/englisch_stpo/ englisch_stpo.html. 16. The Criminal Procedure Code of the Republic of France. Available at: www.legifrance.gouv.fr/content/download/ 1958/.../3/.../Code_34.pdf. 17. Gucenko K.F. Ugolovnyj process zapadnyh gosudarstv [Tekst] : izd. 2-e, dop. i ispr. / K. F. Gucenko, L. V. Golovko, B. A. Filimonov
[Criminal proceedings Western states], Moscow, Zerkalo-M Publ., 2002, 528 p. 18. Guide to the new Criminal Procedure Code of Georgia. Available at: http://www.legalaid.ge/cms/site_images/ UNDP%20brochures/rus/CPC_RUS.pdf. 19. Meparishvili G. Novyj Ugolovno-processual'nyj kodeks Gruzii: reforma ili kontrreforma? [The new Criminal Procedure Code of Georgia: reform and counter-reform?]. Available at: http://ru.saqinform.ge/index.php?option=com_content&view=article&id =1388:2010-11-17-08-20-56&catid=37:interviu1&Itemid=396#axzz3bBatqP00. 20. Kuril'chuk I. Deyaki problemy sudovoho kontrolyu u kryminal'nomu protsesi Ukrayiny [Tekst] /1. Kuril'chuk [Some problems of judicial review in the criminal process Ukraine], Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo - Business, Economy and Law, 2007, Vol. 11, pp. 146-148. 21. On the Judicial System and Status of Judges Law of Ukraine on July 07, 2010. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17. 22. Horelkina K. H. Osoblyvosti protsesual'noho statusu slidchoho suddi: porivnyal'nyy analiz [Tekst] / K. H. Horelkina [Features of the procedural status of the investigating judge comparative analysis], Yurydychnyy chasopys Natsional'noyi akademiyi vnutrishnikh sprav - Features of the procedural status of the investigating judge comparative analysis, 2013, Vol. 2, pp. 14-19. 23. Halikov A. Osobennosti instituta sudebnogo obzhalovanija v dosudebnom proizvodstve [Tekst] / A. Halikov [Features institute judicial review of pretrial], Rossijskaja justicija - Russian justice, 2003, Vol. 7, pp. 52-54. 24. Gus'kova A.P. Sudebnoe pravo: istorija i sovremennost' sudebnoj vlasti v sfere ugolovnogo sudoproizvodstva [Tekst] : monografija / A. P. Gus'kova, N.G. Muratova [Judicial law: history and the present of the judiciary in criminal proceedings], Moscow, IG "Jurist" Publ., 2005, 176p.
