CC BY
12ко // Експериментальна i клшчна медицина . - 2010. - N 2 ська медична стоматолопчна академiя. - Полтава . -2012.
. - С.23-27. - N 4 т.2 - С.96-98.
3. Куц Л. В. Сучасш аспекти «нейрогенного» компо- 4. Степаненко В.И. Псориаз. Дерматология, венеро-
ненту запалення при псорiазi/ Л.В. Куц // В^ник проблем логия: учебник / В.И. Степаненко, Сизон О.О., Шупенько
бюлогп i медицини: науково-практичний журнал. Украш- Н.М. и др.// К.:КИМ, 2012. - С.167-197.
НУТРШНТНА КОРЕКЦ1Я У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2 ТИПУ З НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧ1НКИ
Дунаева I. П.
ДУ «1нститут проблем ендокринног патологи м. В. Я. Данилевського НАМН Украгни», eiddrn Kniшчно'г ендокринологи,
вiддiлення фармакотератг ендокринних захворювань, астрант
Дорош О. Г.
Молодший науковий ствробтник ДУ «1нститут проблем ендокринног патологи iu. В. Я. Данилевського НАМН Украг-ни», вiддiл ^тчно'г ендокринологи, вiддiлення фармакотератг ендокринних захворювань, к.м.н.
Караченцев Ю. I.
Доктор медичних наук, професор ДУ «1нститут проблем ендокринног патологи iм. В. Я. Данилевського НАМН Украг-
ни», вiддiл ^iшчно'г ендокринологи, хiрургiчне вiддiлення
NUTRIENT CORRECTION IN PATIENTS WITH TYPE 2 DIABETES WITH NONALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
Dunayeva I. P., State Institution «V. Danilevsky Institute for endocrine pathology problems National Academy of Medical sciences of Ukraine», Department of Clinical Endocrinology, section of Pharmacotherapy of Endocrine Diseases, graduate student
Dorosh O. G., Junior research associate State Institution «V. Danilevsky Institute for endocrine pathology problems National Academy of Medical sciences of Ukraine», Department of Clinical Endocrinology, section of Pharmacotherapy of Endocrine Diseases, PhD
Karachentsev Y. I., Doctor of Medical Sciences, professor State Institution "V. Danilevsky Institute for endocrine pathology problems National Academy of Medical sciences of Ukraine", Department of Clinical Endocrinology, surgery department
АНОТАЦ1Я
Запропоноват дieтичнi рекомендацгг з урахуванням еттчних особливостей й ощнки вмкту кшцевих продуктiв глкування для хворих на цукровий дiабет 2 типу з неалкогольною жировою хворобою печнки. Проведено порiвняльний аналiз вмкту продуктiв перекисного окиснення лiпiдiв, лМдного, быкового обмiнiв на фон дотримання дктичних ре-комендацш та без них. Доведена доцтьшсть нутркнтног корекцгг у хворих на цукровий дiабет 2 типу з неалкогольною жировою хворобою печнки
ABSTRACT
A dietary recommendations based on ethnic features and evaluation of glycation end products content for patients with type 2 diabetes with nonalcoholic fatty liver disease. The comparative analysis of the content of lipid peroxidation, lipid, protein metabolism against the background of respect for dietary guidelines and without them. It was proved the expediency of nutrient correction in patients with type 2 diabetes with nonalcoholic fatty liver disease.
Ключовi слова: цукровий дiабет 2 типу, неалкогольна жирова хвороба печнки, кiнцевi продукти глкування.
Keywords: type 2 diabetes, nonalcoholic fatty liver disease, advanced glycation end products.
Розвиток цукрового дiабету (ЦД) 2 типу обумовлено зу, тдтвердженого даними вiзуального чи пстолопчного шсулшорезистентшстю (IP) та дисфункщею iнсулiносе- дослвдження, i ввдсутшсть причин для вторинного нако-крецп, що, в свою чергу, призводить до порушення вах пичення жиру у гепатоцита, таких як зловживанням ал-видiв обмшу речовин. коголем, спадковi захворювання, прийом стеатогенних
На тепершнш час неалкогольну жирову хворобу печш- лжарських засобiв [2]. ки (НАЖХП) видшяють як складову метаболiчного син- Оксидативний стрес (ОС) супроводжуе кожне збшь-дрому (МС) чи синдрому IP i як коморбвдну ЦД патологш. шення напруги в органiзмi та е основною складовою ви-Останне обумовлено частим розвитком НАЖХП у хво- никнення i прогресування НАЖХП за умов ЦД 2 типу. рих на ЦД 2 типу. В основi патогенетичних змш у хворих Доведено, що при НАЖХП значно збшьшуеться синтез iз вказаною сполученою патолопею домшуюче значення вшьних жирних кислот (ВЖК), особливо у печшщ i жи-вщводиться пперглжемп та дислшщемп, яю викликають ровш тканиш [3-5]. Таким чином, у хворих на ЦД 2 типу з пщвищення окисно! напруги в органiзмi за умов IP [1]. супутньою НАЖХП значно виражеш процеси порушення
Дiагностика НАЖХП включае два основних критерп, рiвноваги мiж актившстю процеав перекисного окиснен-необхвдних для встановлення дiагнозу: наявшсть стеато- ня лшщв (ПОЛ) та системою антиоксидантного захисту,
при цьому швидюсть ПОЛ перевищуе можлив^ть антиок-сидантно1 системи невiлювати надмiрну кiлькiсть вшьних радикалiв.
Правильно спланованi та науково обгрунтоваш дiетич-Hi рекомендацiï як для хворих на ЦД 2 типу, так i для хво-рих з НАЖХП, а особливо за умов поеднання даних пато-логш, е необхiдною складовою у лжуванш такоï категорiï хворих. Але до тепершнього часу нажаль не ^нуе вггчиз-няних, офiцiйно затверджених дiетичних рекомендацiй для хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП.
Слiд зазначити, що до складу сучасного харчування входять переважно продукти, якi пройшли гарячу кулшар-ну обробку. Результатом та^ обробки згiдно дослiджень, представлених Американською асоцiацiею харчування е утворення високого рiвня кiнцевих продуктiв глiкування (КПГ). Вщомо, що останнi в продуктах харчування сприя-ють збiльшенню ОС та процеав запалення.
Американськими вченими проведено дослщження щодо визначення рiвню КПГ у 549 продуктах харчування та ж^вняння впливу процедур приготування, рiзновид-ностей кулiнарноï обробки блюд на рiвень КПГ, а також дослщження властивостей, що гальмують утворення но-вих КПГ. Так, на основi вказаного вище проведеного дослщження, сформульоваш пiдходи до зниженого вживан-ня КПГ у продуктах повсякдення. Представлен данi, якi свщчать, що сухий жар сприяе утворенню нових КПГ бшь-ше шж в 10-100 разiв, чим для тих же категорш продуктiв, яю вживаються в сирому виглядi.
Продукти тваринного походження, до складу яких входить багато жирiв та бiлка, звичайно, багат на КПГ та мають тенденщю для утворення нових КПГ в процеа приготування ïrn та, навпаки, ï^, яка багата вуглеводами (овоч^ фрукти, необробленi зерновi), мае у своему складi вiдносно небагато КПГ, навиь пiсля приготування ï^i (кулiнарноï обробки).
Утворенню нових КПГ в процеа приготування ï^i пе-решкоджае iнгiбiтору неферментативного глжозилюван-ня - амшогуанщину. Виникнення нових КПГ значно змен-шуеться при приготуванш ïrn iз застосовуванням низьких температур та при використанш кислих iнгредiентiв, таких як лимонний ак чи харчовий оцет.
Новi дат, отримаш при КПГ е щнним шструмен-том для оцiнки споживання КПГ та розглядатимуться як керiвництво у виборi продуктiв харчування з метою змен-шеного ï^ споживання.
КПГ, також вiдомi як глжотоксини, являють собою гру-пу рiзноманiтних сполук сильних оксидантiв (окисникiв), яю мають патогенетичне значення в розвитку як ЦД так i деяких шших хрошчних захворювань [6, 7]. КПГ утворю-ються шляхом неферментативноï (вiдбуваеться без участi ферментiв) реакцп мiж цукро-вiдновниками та вiльними групами протешв (бiлкiв), лiпiдiв або нуклешових кислот. Ця реакцiя вiдома як реакщя Майяра (Maillard), або реак-цiя затемнення (browning reaction) [8].
Утворення КПГ е частиною нормального метаболiзму. Однак, якщо рiвень ï^ стае надмiрно високим у тканинах та кровообпу, вiдбуваються патологiчнi змши, що призво-дять до цшого спектру захворювань [9]. Патологiчнi ефекти КПГ пов'язаш, в першу чергу, з ï^ можливiстю збiльшувати
окисну напругу в органiзмi з залученням патолопчно! дii ОС та процесу запалення, шляхом зв'язування з рецепторами клiтинноi поверхнi або перехресного зв'язування з бшками в оргашзм^ при цьому змiнюeться iх структура та функщя [10-12].
Найбiльш добре вивчений, стабшьний та вiдносно шертний КПГ -
N£-карбоксiметилiзин та похщш метил-глiоксалу. Ука-занi продукти КПГ можуть бути бiлковоi природи або по-х1дними реакцii глiоксидацii лшщв [13, 14].
Необхiдно зазначити, що КПГ утворюються не тшь-ки в оргашзм^ але iснують i в продуктах харчування, а саме, присутш в натуральних продуктах харчування, яю не пройшли кулiнарну обробку, переважно тваринного походження. В результата приготування "ж утворюються новi КПГ у цих харчових продуктах, а приготування на грил^ жарка на вщкритому вогш чи в духовщ, обпалення, обсмажування призводять до збшьшення i пiдсилення нового утворення КПГ [7, 15].
Рiзноманiтнi продукти харчування в сучасних дieтах пщлягають кулiнарнiй або тепловiй обробцi, з огляду без-пеки та зручносл, а також для того, щоб пiдсилити, покра-щити смак, колiр та зовнiшнiй вигляд приготованих блюд, але, разом з тим, не завжди враховуеться той факт, що ви-щезазначене викликае утворення КПГ.
Рашше вважалося, що КПГ iз продуктiв харчування погано всмоктуються у кишечнику та 'х потенцiйнi ролi у вiдношення здоров'я та захворювань людини не придшя-лося особливого значення. Згщно останнiх дослiджень доведена висока специфiчнiсть КПГ у вщношенш всмокту-вання 1'х в оргашзмь
В експериментальних дослiдженнях показано, що споживання мишами продукпв харчування, багатих КПГ впливае на розвиток атеросклерозу [16] та нирково!' патологи [17], а обмежене споживання !х попереджуе судинну та ниркову дисфункцп [17, 18], виникнення ЦД 1 та 2 титв [19], покращуе чутлив^ть до шсулшу [20, 21] та приско-рюе процеси загоення ран [22].
В дослщженнях, проведених у здорових оаб, встанов-лений прямий кореляцiйний взаемозв'язок КПГ у цирку-ляцп з маркерами ОС [23].
Оцшюючи разом результати вищезазначених до-слiджень, як експериментальних, так i проведених серед людсько!' популяцп, можна передбачити, що виключення КПГ iз рацiону харчування може сприяти гальмуванню процесу виникнення хрошчних захворювань та процесу старшня у тварин ^ не виключено, у людей [24, 25] за раху-нок зменшення окисно!' напруги в органiзмi.
Разом з тим, натепер ^нуе недостатньо iнформацii щодо впливу КПГ на стан окисно" напруги саме в оргашз-мi людини. 6 необхiднiсть в створенш конкретних схем включення/виключення продуктiв харчування для хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП.
Мета роботи. Розробка дiетичних рекомендацш для хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП з урахуванням етшчних особливостей харчування. Дослщження змш активност ОС за даними основних показниюв ПОЛ на фош дотри-мання запропонованих схем харчування.
Матерiали i методи
При розробщ дiетичних рекомендацш для пащента, хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП за основу брали склад КПГ в продуктах харчування запропонованих Американсько! асощащею харчування, враховували етшчш особливост i оцiнювали вмiст КПГ лише тих продукта харчування, якi споживаються Укра!нською популяцiею, при цьому вико-ристовували типовi для не! методи кулшарно! обробки. Величина КПГ виражалася для кожного примiрника як КПГ юло Од./100 г !жь
Вмiст КПГ визначали за рiвнем N£-карбоксiметилiзину (згiдно розрахункiв Американсько! асощаци харчування), але було визначено, що серед 549 продукта харчування доступних для розгляду онлайн www.adajournal.org для Укра!нсько! популяцп характерно використання лише 249 видiв продуктiв харчування. Продукти були вiдiбранi на основi частоти зус^чаемосл в 3-х добовому ращош харчування здорових осiб, при цьому середньодобова норма споживання продукта з вмятом КПГ складае (14700 ± 580) кiло/Од/доб., що майже ствпадае з добовою нормою здорових американщв
(14700 ± 680) юло/Од/доб. [23]
1жа пiдлягала стандартним методам обробки таким як варка, кип'ятшня (100 C°), жарка на ввдкритому полум'! (225 C°), жарка у фритк^ (180 C°), жарка у духовщ (230 C°) та обсмажування у духовщ або на вщкритому полум'!
(177 C°).
Було обстежено 23 хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП з тривал^тю захворювання (8,09 ± 1,54). Середнш вж хворих склав (54,73 ± 2,17). 1МТ становив (35,9 ± 3,26). Хворi знаходилися у сташ декомпенсацi! вуглеводного обмiну. Piвень глiкозильованого гемоглобiну (HbA1c) - (7,5 ± 0,3), визначався калориметричним методом
Piвень ПОЛ ощнювали за показниками дiенових (ДК), триенових (ТК), оксидiенових (ОДК), тетраенових (ТрК) кон'югатiв до та пiсля дотримання запропонованих дiетичних рекомендацiй методом спектрофотометрично-го аналiзу з використанням коефщенту молярного по-глинання продуктiв. Одинищ вимiрювання виражалися в нмоль/л.
У обстежених визначались рiвнi ЗХС; холестерину лшопротещв високо! щiльностi (ХС ЛПВЩ), ТГ фер-ментативним методом, ^-лшопротещв ф-ЛП) - турбодь метричним, загальний бШрубш методом Йендрашика. Розрахунок вмiсту в кровi холестерину лiпопроте!дiв дуже низько! щiльностi (ХС ЛПДНЩ) та коефщенту атероген-ностi (КА) проводився за загальноприйнятими формулами.
Визначення загального бшка у сироватщ кровi проводили бiуретовим методом, фракцiйного складу бшюв си-роватки кровi - турбодiметричним методом.
Вiдмiнностi вважали статистично значущими при р < 0,05. Ва обчислення проводилися на комп'ютерi Pentium в середовищi Windows-ХР з використанням програмного забезпечення Excel ХР, STATISTICA-6.0.
Результати i обговорення
Дослiджено, що група м'ясних продукта мiстить най-бiльший рiвень КПГ, хоча в жирах юльюсть КПГ на 1 гр. ваги набагато бшьше, але при цьому м'ясо споживаеться в бшьших порщях, нiж жири. При порiвняннi продуктiв
м'ясних категорш, приготованих ждобними методами, було виявлено, що найбiльшi рiвнi КПГ спостерiгаються в телятиш та сирах, за ними слвдують птиця, свинина, риба та яйця. Ягнятина займае вiдносно бшьш низьке мiсто за вмiстом КПГ в загальнш таблицi запропонованих продук-тiв порiвняно з iншими видами м'яса.
Слвд вiдзначити, що навиь пiсне (нежирне) червоне м'ясо та птиця м^тять високi рiвнi КПГ, якщо цi продукти приготованi за допомогою сухого жиру. Це пояснюеться тим, що серед внутршньоклйинних компонента нежирного тваринного м'язу ^нують високо реактивш амь нолiпiди, а також ввдновники глюкози, такi як, фруктоза та глюкозо-6-фосфат, комбшащя яких у присутносп жару швидко прискорюе нове утворення КПГ.
Жирш та «витримаш» сири, такi як «пармезан», метили бiльшу КПГ, шж сири з низьким вмiстом жиру, таю як «моцарела», 2-х % «чеддер» та м'який сир.
Кулшарна обробка сприяе утворенню нових КПГ в продуктах харчування, але навггь не приготовлен продукти тваринного походження, таю як сири можуть м^тити бшьшу юльюсть КПГ, за рахунок реакцii глiкування-окис-нення, що сприяе бшьшому накопиченню КПГ протягом тривалого перюду, незважаючи на свою повшьну швид-кiсть.
Спреди (бутербродш пасти) з високим вмiстом жиру, а також вершкове масло та сир, маргарин i майонез вщно-сяться до продуктiв з найбшьшим вмiстом КПГ, за ними слвдують рослинш масла та горiхи.
Окремi види сирiв, вершкового масла та рiзноманiтних видiв рослинного масла багата на КПГ навiть у неприго-тованому видi (без кулiнарноi обробки). Це пояснюеться впливом екстракцп та очищення включаючи нагрiвання та вплив сухого повггря.
Слiд вiдмiтити, що постшне нагрiвання, яке використо-вуеться при приготуванш, а також вид кулшарного жиру призводять до утворення рiзноi кiлькостi КПГ. Так, напри-клад, омлет, який приготований за допомогою маргарину, чи рослинного масла метить на 50-75 % менше КПГ, шж продукт приготований з вершковим маслом.
В порiвняннi з трупами продукта м'яса та жиру, група вуглеводiв мiстила бiльш низьку юльюсть КПГ, що може бути наслвдком бшьш високого вм^ту води та антиокси-дантiв i виамШв в iх складi. Це може знижувати утворення нових КПГ. Найбшьш високий рiвень КПГ на 1 гр. iжi в данш категорii був виявлений в тих продуктах, яю пiд-лягали обробщ гарячим жаром (крекери, чiпси, домашш булочки) за рахунок додавання до цих продукта вершкового масла.
Зерновi, зелень, деяю види хлiба, овочi, фрукти, молоко були серед тих продукта, яю мали найбшьш низью рiвнi КПГ, якщо вони були приготоваш з використанням жирiв.
В результата проведеного аналiзу вмiсту КПГ в продуктах харчування, яю споживаються Украшською популя-цiею та нормативних добових значень споживання КПГ серед здорових оаб представлеш групи продукта були розподшеш на 3 групи, яю хворi з ЦД 2 типу та НАЖХП можуть вживати в необмеженш, помiрнiй кiлькостi та продукти, яю не рекомендовано до вживання (табл. 1-3).
Таблиця 1
Продукти не рекомендован до вживання за умови перевищення добово! норми для здорових дорослих
№ з/п Найменування продукту КПГ, к0д/100 г Розмiр порцп, г КПГ, кОд/ порц
1. Мигдаль смажений 6,650 30 1,995
2. Вершкове масло, солодю вершки, несолоне, збите 23,340 5 1,167
3. Кеш'ю смажене 9,807 30 2,942
4. Вершковий сир, м'який Фiладельфiя 10,883 30 3,265
5. Маргарин 17,520 5 876
6. Майонез 9,400 5 470
7. Арах^ове масло 7,517 30 2,255
8. Арах^, сухий смажений, несолоний 6,447 30 1,934
9. Ф^ташки смажеш 380 30 114
10. Соняшникове насшня, смажене i солене 4,693 30 1,408
11. Глщеринове масло 10,420 5 521
12. Оливкова олiя 11,900 5 595
13. Арахюове масло 11,440 5 572
14. Кунжутна олiя 21,680 5 1084
15. Яловичина смажена на ввдкритому вогнi 225 ° С, 5 хв 11,270 90 10,143
16. Яловичина смажена на сковородi без кришки з додаванням 20% жиру 4,928 90 4,435
17. Яловичина смажена на сковородi з закритою кришкою з додаванням 20% жиру 5,527 90 4,974
18. Яловичина, гамбургер (Мак Дональдс) 5,418 90 4,876
19. Яловичий стейк, смажений на вогш 7,479 90 6,731
20. Яловичий стейк, смажений на грилi 4 хв. 7,416 90 6,674
21. Яловичий стейк, смажений на сковородi з оливковою олiею 10,058 90 9,052
22. Куряча грудка в пашровщ, глибоке прожарювання, 20 хв 9,722 90 8,750
23. Куряча грудка в пашровщ, смажена в духовщ, 25 хв, зi шкурою 9,961 90 8,965
24. Куряча грудка в пашровщ, смажена на сковородi 7,430 90 6,687
25. Куряча грудка, смажена, 45 хв зi шкурою 6,639 90 5,975
26. Куряча грудка зi шюрою, 225 ° С, 45 хв с 8,244 90 7,420
27. Курка хрустка (Мак Дональдс) 7,722 90 6,950
28. Курка кар^ кубиками без шюри грудка, смажена на сковорвдщ 10 хв, смажена на вогш 12 хв 6,340 90 5,706
29. Курка, темне м'ясо, смажена на ввдкритому вогш, внутршня частина, 225 ° С, 15 хв 8,299 90 7,469
30. Курка, смажена на оливковш олп, 8 хв 7,390 90 6,651
31. Курка, кебаб, кубиками грудка без шюри смажена на сковород^ 15 хв 6,122 90 5,510
32. Куряча шжка, смажена 4,650 90 4,185
33. Курка, наггетс, швидке харчування (Мак Дональдс) 8,627 90 7,764
34. Курка, смажена 6,020 90 5,418
35. Курка вщбрана (Мак Дональдс) 9,257 90 8,331
36. Куряча шюра, спинка або стегно, смажеш 18,520 90 16,668
37. Куряча шюра, шжка, смажеш 10,997 90 9,897
38. Куряча шюра, стегно, смажеш 11,149 90 10,034
39. Куряче стегно, смажене 5,146 90 4,631
40. 1ндик, бургер, смажений на сковородi з обприскуванням пвд час куль нарного приготування (кулшарний спрей), 5 хв, сильний жар 7,968 90 7,171
41. 1ндик, бургер, смажений на сковородi з обприскуванням тд час куль нарного приготування, 5 хв, сильний жар, в мжрохвильовщ 13.5 сек, 8,938 90 8,044
42. 1ндик, подрiбнений, смажений на грит, в сухарях 6,351 90 5,716
43. 1ндик, подрiбнений, смажений на грил^ внутршня частина 5,977 90 5,379
44. 1ндик, бургер, смажений 5,366 90 4,829
45. 1ндичих грудка, смажена 4,669 90 4,202
46. 1ндичих грудка, копчена, висушена 6,013 90 5,412
47. Бекон (копчена свиняча грудинка) смажена 5 хв без додавання ро-слинно! олп 91,577 13 11,905
48. Бекон, в мжрохвильовщ, 2 шматочки, 3 хв 9,023 13 1,173
49. Яловича та свиняча ковбаса кшьце, смажене на сковородi 5,426 90 4,883
50. Свиняча ковбаса кшьце, в мжрохвильовщ, 1 хв 5,943 90 5,349
51. Лосось смажений на вогш з оливковою олieю 4,334 90 3,901
52. Лосось смажений на сковородi в оливковiй олii 3,083 90 2,775
53. Сир, чеддер 5,523 30 1,657
54. Сир, чеддер, екстра гострий, зроблений з 2% молока 2,457 30 737
55. Сир фета, грецький, м'який 8,423 30 2,527
56. Сир пармезан, натертий 16,900 15 2,535
57. Тофу, смажений 4,107 90 3,696
58. Тофу, соте (смажений в олп), всередиш 3,569 90 3,212
59. Яйце, яечня-глазунья, сковорода висока температура, вершкове масло, 45 сек 337 30 101
60. Яйце, яечня-глазунья, сковорода, висока температура, кулшарний спрей, 1 хв 117 30 35
61. Яйце, яечня-глазунья, сковорода, висока температура, кукурудзяна олiя, 1 хв 173 30 52
62. Яйце, яечня-глазунья, сковорода, висока температура, маргарин, 1 хв 123 30 37
63. Яйце, яечня-глазунья, сковорода, висока температура, оливкова олiя, 1 хв 243 30 73
64. Сухе печиво (Мак Дональдс) 1,470 30 441
65. Круасан з вершковим маслом 1,113 30 334
66. Тост з корицею хрусткий 1,100 30 330
67. Поп Корн 1,243 30 373
68. Картопля бша, смажена 45 хв, з 5 мл рослинно! олп (порщя) 218 100 218
69. Картопля, бша, картопля фрi (Мак Дональдс) 1,522 100 1,522
70. Крекер традицшний 1,173 30 352
71. Домашне печиво, булочка 960 30 288
72. Пончик 1,407 30 422
73. Бн Мак (Мак Дональдс) 7,801 100 7,801
74. Чiзбургер (Мак Дональдс) 3,402 100 3,402
75. Курка Мак гриль (Мак Дональдс) 5,171 100 5,171
76. Кока-кола класик 2,80 250 7
77. Кава розчинна (Нестле) 4,80 250 12
78. Кава з цукром 7,60 250 19
79. Вино 32,80 250 82
Таблиця 2
Продукти рекомендован до вживання в noMipHrn кшькост при середньодобовому викopистаннi КПГ до 15380 кОд/доб
№ з/п Найменування продукту КПГ, к0д/100 г Рoзмip порцп, г КПГ, кОд/ порц
1. Мигдаль смажений 5,473 30 1,642
2. Вершкове масло, збите 26,480 5 1,324
3. Кеш'ю, сирi 6,730 30 2,019
4. Каштан !ставний, сирий 2,723 30 817
5. Вершковий сир, оригшальний Фiладельфiя 8,720 30 2,616
6. Маргарин 4,000 5 200
7. Майонез з низьким вмятом жиру 2,200 5 110
8. Арах^ 8,333 30 2,500
9. Кедровi горшки, сирi 11,210 30 3,363
10. Соeвi боби, смажене i солош 1,670 30 501
11. Соняшникове насшня, сире, чищене 2,510 30 753
12. Волоськi горiхи, смаженi 7,887 30 2,366
13. Вершки (крем), густi, ультрапастеризоваш 2,167 15 325
14. Кукурудзяна олiя 2,400 5 120
15. Бавовняна олiя 8,520 5 426
16. Оливкова олiя, очищена, першого холодного ввджиму 10,040 5 502
17. Яловичина 1,631 90 1,468
18. Яловича сосиска, варена у водi 100°С, 7 хв 7,484 90 6,736
19. Яловичий фарш, зарум'янений хлiб, маринування 10 хв в лимонному соку 3,833 90 3,450
20. Яловича котлета, смажена на оливковш олп 177°С, 6 хв 2,639 90 2,375
21. Яловича фрикаделька, приготована в каструл в рiдини 1 годину 4,300 90 3,870
22. Яловича фрикаделька, з соусом 2,852 90 2,567
23. Яловичий стейк в мжрохвильовщ, 6 хвилин 2,687 90 2,418
24. Яловичий стейк, довп смужки, 225°С, 15 хв 6,851 90 6,166
25. Яловичий стейк, довп смужки, смажений з помшуванням без рослин-но! олii, 7 хв 6,973 90 6,276
26. Куряча грудка без шюри, смажена з соусом барбекю 4,768 90 4,291
27. Куряча грудка без шюри, в пашровщ 4,558 90 4,102
28. Куряча грудка без шкiри, в пашровщ, повторно пщгрпа 1 хв 5,730 90 5,157
29. Куряча грудка смажена на грилi 4,849 90 4,364
30. Куряча грудка, смажена в сковород^ 13 хв 4,938 90 4,444
31. Куряча грудка, сковорода, 13 хв висока температура / мжрохвильовка 12.5 сек 5,417 90 4,875
32. Куряча грудка, смужками (стрiчками), перевертали тд час приготу-вання з рапсовою олieк>, 7 хв 4,140 90 3,726
33. Куряча грудка смужки, перевертали тд час приготування без рослин-но! олii, 7 хв 3,554 90 3,199
34. Куряча грудка без шюри, смажена, 255°С, 15 хв 5,828 90 5,245
35. Курка кар^ кубиками без шкури грудка, на пару 10 хв, смажена 12 хв 5,634 90 5,071
36. Курка, подрiбнена, темне м'ясо зi шкурою, сира 1,223 90 1,101
37. Курка, перемелена, темне м'ясо зi шюрою, смажена на сковорвдщ, з рапсовою олieю, 2,5 хв високий жар 3,001 90 2,701
38. Курка, перемелена, бше м'ясо, сковорода, без додавання жиру, 5 хв, сильне на^вання 1,808 90 1,627
39. Курка перемелена, бше м'ясо, смажене на сковород^ з рослинною олiею 1,647 90 1,482
40. Куряча фрикаделька в горщику (приготоваш в рвдини), 1 ч 1,501 90 1,351
41. Курка в горщику (приготоваш в рвдини), з цибулею i водою 3,329 90 2,996
42. 1ндик, подрiбнений сирий 4,957 90 4,461
43. 1ндича грудка, стейк, смажений без шюри, маринований апельсиновим соком, 4,388 90 3,949
44. Шинка (оюст), делжатесний, копчений 2,349 90 2,114
45. Свинина, рублена, маринована бальзамiчним оцтом, барбекю 3,334 90 3,001
46. Свинина, рублена, сковорода, 7 хв 4,752 90 4,277
47. Свиняче ребро, смажене 4,430 90 3,987
48. Ковбаса иалшська барбекю 4,839 90 4,355
49. Ягнятина, нога, варена, 30 хв 1,218 90 1,096
50. Ягнятина, нога, смажена, 225°С, 30 хв 2,431 90 2,188
51. Ягнятина, нога в мжрохвильовщ, 5 хв 1,029 90 926
52. Телятина тушкована 2,858 90 2,572
53. М'ясо краба, смажене, в сухарях 3,364 90 3,028
54. Лосось, атлантичний, попередньо заморожений, варений в окрот, 7 хв, середне на^вання 1,801 90 1,621
55. Фше лосося, смажене на вогт 3,347 90 3,012
56. Фше лосося в мжрохвильовщ 912 90 821
57. Фше лосося варене в окрот 2,292 90 2,063
58. Креветка, заморожений обвд, в мжрохвильовщ 4,5 хв 4,399 90 3,959
59. Креветки смажет, в сухарях 4,328 90 3,895
60. Тунець смажений з соею, 10 хв 5,113 90 4,602
61. Тунець смажений з оцтом 5,150 90 4,635
62. Тунець з консервiв з рослинною олiею 1,740 90 1,566
63. Сир швейцарський, оброблений 4,470 30 1,341
64. Сир швейцарський з низьким вмятом жиру 4,743 30 1,423
65. В'ялене м'ясо 1,398 90 1,258
66. Тофу сирий 788 90 709
67. Тофу м'який, варений 5 хв, +2 хв повторного варшня 628 90 565
68. Яйце, смажене, одне велике 2,749 45 1,237
69. Яйце, жовток, великий, 10 хв 1,193 15 179
70. Яйце, жовток, великий, 12 хв 1,680 15 252
71. Яйце, омлет, сковорода, низька температура, кукурудзяна олiя, 12 хв 223 30 67
72. Яйце, омлет, сковорода, низька температура, маргарин, 8 хв 163 30 49
73. Яйце, омлет сковорода, низька температура, вершкове масло, 13 хв 507 30 152
74. Яйце, омлет сковорода, низька температура, оливкова олiя, 12 хв 337 30 101
75. Яйце, яечня-глазунья, сковорода, середньо-низька температура, вер-шкове масло, 2 хв 167 30 50
76. Яйце, яечня-глазунья, сковорода, середньо-низька температура, куль нарний спрей, 2 хв 67 30 20
77. Яйце, яечня-глазунья, сковорода, середньо-низька температура, кукурудзяна олiя, 1.5 хв 123 30 37
78. Яйце, яечня-глазунья сковорода середньо-низька температура, маргарин, 2 хв 63 30 19
79. Яйце, яечня-глазунья, сковорода, середньо-низька температура, олив-кова олiя, 2 хв 97 30 29
80. Бублик 133 30 40
81. Сухе печиво 823 30 247
82. Хтб, 100% пшеничний 120 30 36
83. Булочка, обвдня 77 30 23
84. Кукурудзяш пласлвщ 233 30 70
85. Кукурудзяш пласлвщ, медовий горiх 320 30 96
86. Кукурудзяш пласлвщ, цукрова глазур 427 30 128
87. Млинщ домашнього приготування 973 30 292
88. Паста, приготовлена за 12 хв 242 100 242
89. Паста сшральна 245 100 245
90. Рис бший, сковорода зарум'янений 10 хв 32 100 32
91. Кукурудза консервована 20 100 20
92. Картопля солодка, смажена (печена) 1 ч 72 100 72
93. Картопля бша, варена 25 хв 17 100 17
94. Картопля бша, картопля фр^ домашнього приготування 694 100 694
95. Деруни 129 100 129
96. Кукурудзяш чшси 503 30 151
97. Крекер зарум'янений пшеничний 917 30 275
98. Повггряна кукурудза з вершковим маслом 133 30 40
99. Круасан з шоколадом 493 30 148
100. Вершкове морозиво в рiжку, пстечко 147 30 44
101. Пир^ гарбузовий заварний крем 1,373 30 412
102. Ячмшна або пшенична паляниця, кориця 790 30 237
103. Солодка булочка, булочка завиток з корицею 907 30 272
104. Печене яблуко 45 100 45
105. Диня 20 100 20
106. Кокосове молоко 307 15 46
107. Чорнослив 167 30 50
108. 1зюм 120 30 36
109. Баклажан, приготовлений на грил^ маринований з бальзамiчним оцтом 256 100 256
110. Гриби сирi маринован з бальзамiчним оцтом 129 100 129
111. Овоч^ приготовлено на грилi (броколi морква, селера) 226 100 226
112. Овоч^ приготовлено на грилi (перець, гриби) 261 100 261
113. Какао 262 250 656
114. Какао без цукру 204 250 511
115. Морозиво ваншьне 34 250 84
116. Пудинг, шоколад бистрого приготування, без жиру, без цукру 1 120 1
117. Сж, апельсиновий 6 250 14
118. Бекон, яйце, сир (Мак Дональдс) 858 100 858
119. Тунець, запечений в каструл 233 100 233
120. Курячий бульйон 1,20 250 3
121. Кетчуп 13,33 15 2
122. Соевий соус 60,00 15 9
123. Оцет бальзамiчний 33,33 15 5
124. Оцет бший 40,00 15 6
125. Кава з молоком i цукром 2,40 250 6
126. Кава з молоком 6,80 250 17
127. Кока-кола дiетична 1,20 250 3
128. Пепа дiетичне 2,80 250 7
129. Спрайт 1,60 250 4
130. В^ю 0,40 250 1
131. Вино 11,20 250 28
Таблиця 3
Продукти рекомендован до вживання в необмеженш кшькосл при середньодобовому використаннi КПГ до 14700 ±
680 кОд/доб
№ з/п Найменування продукту КПГ, к0д/100 г Розмiр порцп, г КПГ, кОд/ порц
1. Авокадо 1,577 30 473
2. Оливки, стигт, велик (5 г) 1,670 30 501
3. Гарбузове насшня, сире, очищене 1,853 30 556
4. Соус тартар, вершковий 247 15 37
5. Соняшникова олiя 3,940 5 197
6. Заправка до салату 273 15 41
7. Заправка до салату, цезар 740 15 111
8. Заправка до салату, французька 113 15 17
9. Заправка до салату, французька, легка, низькокалоршна 0 15 0
10. Заправка до салату, ггалшська 273 15 41
11. Заправка до салату, ггалшська, легка, низькокалоршна 0 15 0
12. Яловичина, солона грудинка, делжатесне м'ясо 199 90 179
13. Яловичина, перемелена, варена, маринована 10 хв вода / лимонний ак 1,538 90 1,384
14. Яловичина сира 707 90 636
15. Яловичина салямi кошерна 628 90 565
16. Яловичий стейк, сиро! 800 90 720
17. Яловичина тушкована, лопатка вирiзка 2,230 90 2,007
18. Яловичина тушкована 2,657 90 2,391
19. Яловичина середньо тушкована 2,443 90 2,199
20. Курка варена у вод^ 1 ч 1,123 90 1,011
21. Курка варена з лимоном 957 90 861
22. Куряча грудка, варена у водi 1,210 90 1,089
23. Куряча грудка варена на повшьному вогш, 7 хв, середнш жар 1,101 90 991
24. Куряча грудка в казанку (приготована в рвдини), 10 хв середнш жар 2,480 90 2,232
25. Куряча грудка, без шюри, в мжрохвильовщ, 5 хв 1,524 90 1,372
26. Куряча грудка без шюри, варена на повшьному вогш, 15 хв 1,076 90 968
27. Куряча грудка без шюри, сира 769 90 692
28. Куряча грудка, приготована на пару в фольз^ 15 хв, середнш жар 1,058 90 952
29. Курка перемелена, бше м'ясо, сира 877 90 789
30. Лiверна ковбаса 633 90 570
31. Свинина, рублена сира, маринована з бальзамiчним оцтом 1,188 90 1,069
32. Ковбаса ггалшська, сира 1,861 90 1,675
33. Ягнятина, нога, сира 826 90 743
34. Фарширована риба 761 90 685
35. Лосось, атлантичний, попередньо заморожений, в мжрохвильовщ, 1 хв, висока температура с 954 90 859
36. Лосось, атлантичний, попередньо заморожений, приготований на пару, 10 хв, середне на^вання с 1,212 90 1,091
37. Лосось, атлантичний, попередньо заморожений, приготований на пару, в фольз^ 8 хв, середне на^вання с 1,000 90 900
38. Лосось в сухарях, смажений на вогш 10 хв 1,498 90 1,348
39. Консервований лосось 917 90 825
40. Фше лосося, варене, занурене, 18 хв 1,082 90 974
41. Лосось консервований 917 90 825
42. Лосось сирий, попередньо заморожений 517 90 465
43. Лосось сирий 528 90 475
44. Лосось копчений 572 90 515
45. Креветки мариноваш сирими 1,003 90 903
46. Креветки, мариноваш приготоваш на грилi в барбекю 2,089 90 1,880
47. Форель печена, 25 хв 2,138 90 1,924
48. Форель сира 783 90 705
49. Паштет тунця, смажений на вугшл^ 255°С, 30 хв 747 90 672
50. Тунець свiжий, печений, 25 хв 919 90 827
51. Фше тунця приготоване на вугшл^ 40 хв 590 90 531
52. Сир, 1% жиру 1,453 30 436
53. Сир моцарелла, низький вм^т жиру 1,677 30 503
54. Тофу м'який сирий 488 90 439
55. Яйце велике, бшок, 10 хв 43 30 13
56. Яйце велике бшок, 12 хв 63 30 19
57. Яйце, омлет сковорода, низька температура, кулшарний спрей, 11 хв 90 30 27
58. Яйце, варене в невеликш кшькосл води, на повшьному вогш, 5 хв 90 30 27
59. Хтб, 100% пшеничний 83 30 25
60. Булочка обвдня 23 30 7
61. Квасоля червона, сира 116 100 116
62. Квасоля червона, консервована 191 100 191
63. Паста, приготовлена за 8 хв 112 100 112
64. Рис бший швидкого приготування, 10 хв 9 100 9
65. Желатин 2 125 2
66. Пир^ гарбузовий заварний крем 617 30 185
67. Шербет 2 125 3
68. Яблуко макштош 13 100 13
69. Банан 9 100 9
70. Фшж сухий 2,663 30 799
71. Морква консервована 10 100 10
72. Селера 43 100 43
73. Опрок 31 100 31
74. Баклажан сирий, маринований з бальзамiчним оцтом 116 100 116
75. Зелеш боби, консервоваш 18 100 18
76. Цибуля 36 100 36
77. Помвдор 23 100 23
78. Томатний соус 11 100 11
79. Знежирене молоко 1 250 2
80. Молоко цшьне (4 % жирносл) 5 250 12
81. Соеве молоко
82. Йогурт вишневий 4 250 10
83. Йогурт ваншьний 3 250 8
84. Сж яблучний 2 250 5
85. Сж журавлинний 3 250 8
86. Сж зi свiжих фруктiв 0 250 1
87. Овочевий сж 2 250 5
88. Яловичий бульйон 0,40 250 1
89. Гiрчиця 0 15 0
90. Кава ^панська 4,80 250 12
91. Чай Лiптон, пакетований 2,00 250 5
92. Водка смiрнофф 0 250 0
Проведено порiвняльний аналiз вм^ту продукта ПОЛ, ЖХП на фош дотримання дieтичних рекомендацiй та без лшвдного та бiлкового обмшв у хворих на ЦД 2 типу з НА- !х використання (табл. 4-6).
Таблиця 4
Показники ПОЛ у хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП до та тсля дотримання дieтичних рекомендацш, n = 23
Показник До Шсля Р
ДК, нмоль/л 286,1±29,3 149,86±17,3 p<0,001
ТК, нмоль/л 40,17±4,86 19,49±2,6 p<0,001
ОДК, нмоль/л 80,28±8,99 36,93±5,51 p<0,001
ТрК, нмоль/л 1,75±0,17 0,82±0,078 p<0,001
Примйка. Р - значущ^ть рiзниць мiж показниками до та тсля лжування за t-критерieм Ст'юдента
специфiчнiсть дотримання обмежено! кiлькостi спожи-вання КПГ у харчових продуктах для хворих на ЦД 2 типу в поеднанш з НАЖХП. Даш дieтичнi рекомендацп пред-ставляють собою лiкувальнi заходи з огляду на зниження окисно! напруги в оргашзмь
Таблиця 5
Показники лiпiдного обмiну у хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП до та тсля дотримання дiетичних рекомендацш, n = 23
В результата проведеного дослвдження показниюв ПОЛ на фош дотримання запропонованих дiетичних рекомендацш з використанням середньодобово! нормативно! кшькоста КПГ було виявлено достеменне зменшення про-явiв ОС за даними продукта ПОЛ, а саме ДК, ТК, ОДК, ТрК, p<0,001. Виявленi ввдмшноста вказують на високу
Показник До Пiсля Р
ЗХС. ммоль/л 5,46±0,3 5,47±0,58
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 1,25±0,07 1,1±0,42
КА 3,83±0,42 3,87±0,6
ТГ, ммоль/л 3,63±0,56 1,88±0,69 p<0,05
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 3,23±0,32 3,54±0,47
ХС ЛПДНЩ, ммоль/л 0,94±0,11 0,75±0,13
Примiтка. Р - значущ^ть рiзниць мiж показниками до та тсля лжування за t-критерiем Ст'юдента
Оцiнюючи показники лшвдного обмшу (табл. 5) у хво- рих на ЦД 2 типу та патолопю печшки було виявлено до-
стеменне зниження piвню ТГ на фот дотримання дieти (p<0,05) навiть без застосування в схемi терапй' лшвдо-стабiлiзуючих препаратав та гепатoпpoтектopiв, що також вказуе на ефективнiсть запропонованих схем харчування.
Адже саме ТГ е основним джерелом патолопчних змiн з боку гепатоцита, бо при прогресуванш фiбpoзних змiн з боку печiнки ввдбуваеться коливання piвня надходження даних лшвдних фpакцiй до клiтин печiнки.
Таблиця 6
Показники бшкового oбмiну у хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП до та шсля дотримання дiетичних рекомендацш, n = 23
Показник До Шсля
Загальний бшок, г/л 75,28±1,47 78,2±2,6
Альбумш, % 59,19±2,07 58,67±0,82
Глобулш а1, % 4,062±0,43 4,60±0,93
Глобулш а2, % 8,78±0,4 7,36±0,89
ß-глобулш, % 12,27±1,13 10,42±2,8
Глобулш у, % 14,78±0,81 19,23±2,60
З боку бшкового обмшу у хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП на фош дотримання дiетичних рекомендацш (табл. 6) достеменних змш серед дослвджених параметрiв вияв-лено не було. Змiни бшково-синтезуючо! функцii печiнки залежать вiд прогресування НАЖХП, а саме виразний дефщит утворення альбумiнiв вiдбуваеться вже на стадп фiброзу, а до нашого дослвдження були включенi хворi з НАЖХП на стадп стеатозу та неалкогольного стеатогепа-титу. До того ж дотримання лише дiетичних рекомендацш недостатньо для нормалiзацii бшково-синтезуючо! функ-цii печiнки при фiбротичних змшах в нiй та безперечно данш категорii хворих необхвдне i подальше дотримання дiетичних рекомендацiй, але вже i включенням до схеми лжування медикаментозних препаратiв (гепатопротек-торiв, антиоксиданпв).
Таким чином, як видно з проведеного дослвдження дуже важливим е обмежене споживання КПГ, особливо у хворих на ЦД 2 типу та НАЖХП, так як у дано1' категорп хворих утворюеться бшьша кшьюсть ендогенних КПГ, шж у оаб без ЦД. Отже, КПГ в харчуванш представляють собою патогенетичш сполуки, якi пов'язанi з шдукуванням та прогресуванням багатьох хрошчних захворювань. В проведеному дослiдженнi доведена актуальшсть обмеже-ного споживання КПГ з огляду на зменшення проявiв ОС в органiзмi у хворих на ЦД 2 типу з патолопею печшки. Таким чином, запропоноваш схеми харчування за вмiстом КПГ в продуктах, яю можливо споживати в обмеженш, помiрнiй кiлькостях та яю не рекомендованi до споживання. Доцшьно проведення нутрiентноi корекцп у хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП.
Висновки
1. Дiетичнi рекомендацп для хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП за вмятом в продуктах харчування КПГ з ура-хуванням етнiчних особливостей та розрахована серед-ньодобова норма споживання КПГ для указано1' категорп хворих можуть бути рекомендован для широкого викори-стання.
2. Доведено, що висока температура, низька волога, рiзноманiтна кулiнарна обробка блюд впливають на утворення КПГ в продуктах харчування, коли короткий час на-^вання, низька температура, висока волопсть та/або по-передня обробка продуктiв в пвдкислюючому середовищi
е ефективними мiрами по обмеженню нового утворення КПГ у продуктах.
3. Значне скорочення споживання КПГ може бути досягнуто шляхом вживання до ращону харчування на-ступних продуктав: риба, овоч^ молочш продукти низько! жирносл, фрукти та цiльнозерновi продукти та обмеже-ним споживанням твердих жирiв, жирних сорив м'яса, молочних продукпв високо! жирность
4. Встановлено значуще зменшення проявiв ОС за показниками ПОЛ на фош дотримання запропонованих дiетичних схем харчування, що сприяе попередженню ви-никнення хронiчних ускладнень ЦД.
5. На фош дотримання дiетичних схем харчування встановлено достеменне зменшення атерогенних фракцш - ТГ, що сприятиме наряду з застосуванням гепатопротек-торiв та антиоксидантiв зменшенню прогресування патолопчних змш з боку печшки ввд стадп стеатозу до стадп фiброзу.
Список лггератури
1. Колесникова Е. В. Неалкогольная жировая болезнь печени и сахарный диабет: возможные риски, механизмы развития и способы коррекции /
Е. В. Колесникова // Consilium medicum. - 2010. - Т. 4, № 3. - С. 12-15.
2. Sanyal A. J. American Gastroenterological Association, AGA Technical Review on Nonalcoholic Fatty Liver Disease [Text] / A. J. Sanyal // Gastroenterology. - 2002. - Vol. 123, Suppl. 5. - P. 1705-1726.
3. Sources of fatty acids stored in liver and secreted via lipoproteins in patients with nonalcoholic fatty liver disease / K. L. Donnelly, C. I. Smith,
S. J. Schwarzenberg [et al.] // J. Clin. Invest. - 2005. - Vol. 115. - P. 1343-1351.
4. Free fatty acids promote hepatic lipotoxicity by stimulating TNF-alpha expression via a lysosomal pathway / A. E. Feldstein, N. W. Werneburg,
A. Canbay [et al.] // Hepatology. - 2004. - Vol. 40. - P. 185194.
5. Inhibiting triglyceride synthesis improves hepatic steatosis but exacerbates liver damage and fibrosis in obese mice with nonalcoholic steatohepatitis /
K. Yamaguchi, L. Yang, S. McCall [et al.] // Hepatology. -2007. - Vol. 45. -P. 1366-1374.
6. Brownlee M. Biochemistry and molecular cell biology of diabetic
complications / M. Brownlee // Nature. - 2001. - Vol. 414.
- P. 813-820.
7. Bohlender J. M. Advanced glycation end products and the kidney /
J. M. Bohlender, S. Franke, G. Stein, G. Wolf // Am. J. Physiol. Renal.
Physiol. - 2005. - Vol. 289. - P. F645-F659.
8. O'Brien J. Nutritional and toxicological aspects of the Maillard browning reaction in foods / J. O'Brien, P. A. Morrissey // Crit. Rev. Food Sci Nutr. - 1989. - Vol. 28. - P. 211-248.
9. Ulrich P. Protein glycation, diabetes, and aging / P. Ulrich, A. Cerami // Recent Prog. Horm Res. - 2001. - Vol. 56.
- P. 1-21.
10. Eble A. S. Nonenzymatic glycosylation and glucose-dependent cross-linking of proteins / A. S. Eble, S. R. Thorpe, J. W. Baynes // J. Biol. Chem. - 1983. - Vol. 258. - P. 9406-9412.
11. Vlassara H. The AGE-receptor in the pathogenesis of diabetic complications / H. Vlassara // Diabetes Metab Rev. -2001. - Vol. 17. - P. 436-443.
12. Schmidt A. M. Activation of receptor for advanced glycation end products: A mechanism for chronic vascular dysfunction in diabetic vasculopathy and atherosclerosis / A. M. Schmidt, S. D. Yan, J. L. Wautier, D.Stern // Circ Res. - 1999.
- Vol. 84. - P. 489-497.
13. Abordo E. A. Accumulation of alpha-oxoaldehydes during oxidative stress: A role in cytotoxicity / E. A. Abordo, H. S. Minhas, P. J. Thornalley // Biochem Pharmacol. - 1999. -Vol. 58. - P. 641-648.
14. The advanced glycation endproduct N-[carboxymethyl]-lysine, is a product of both lipid peroxidation and glycoxidation reactions / M. X. Fu, J. R. Requena, A. J. Jenkins [et al.] // J. Biol. Chem. - 1996. - Vol. 271. - P. 99829986.
15. Advanced glycoxidation end products in commonly consumed foods /
T. Goldberg, W. Cai, M. Peppa [et al.] // J. Am. Diet. Assoc.
- 2004. -
Vol. 104. - P. 1287-1291.
16. Dietary glycotoxins promote diabetic atherosclerosis in apolipoprotein E-deficient mice / R. Y. Lin, R. P. Choudhury, W. Cai [et al.] // Atherosclerosis. - 2003. - Vol. 168. - P. 213220.
17. Prevention of diabetic nephropathy in mice by a diet low in glycoxidation products / F. Zheng, C. He, W. Cai [et al.] // Diabetes Metab. Res. Rev. -
2002. - Vol. 18. -P. 224-237.
18. Lowering of dietary advanced glycation endproducts (AGEs) reduces neointimal formation after arterial injury in genetically hypercholesterolemic mice / R. Y. Lin, E. D. Reis, A. T. Dore [et al.] // Atherosclerosis. - 2002. - Vol. 163. - P. 303311.
19. Fetal or neonatal low-glycotoxin environment prevents autoimmune diabetes in NOD mice / M. Peppa, C. He, M. Hattori [et al.] // Diabetes. - 2003. -
Vol. 52. - P. 1441-1445.
20. Improved insulin sensitivity is associated with restricted intake of dietary glycoxidation products in the db/db mouse / S. M. Hofmann, H. J. Dong, Z. Li [et al.] // Diabetes. -2002. - Vol. 51. - P. 2082-2089.
21. Insulin resistance and type 2 diabetes in high-fat-fed mice are linked to high glycotoxin intake / O. Sandu, K. Song, W. Cai [et al.] // Diabetes. - 2005. -
Vol. 54. - P. 2314-2319.
22. Adverse effects of dietary glycotoxins on wound healing in genetically diabetic mice / M. Peppa, H. Brem, P. Ehrlich [et al.] // Diabetes. - 2003. - Vol. 52. - P. 2805-2813.
23. Circulating glycotoxins and dietary advanced glycation end-products: Two links to inflammatory response oxidative stress, and aging / J. Uribarri, W. Cai,
M. Peppa [et al.] // J. Gerontol A Biol Sci Med Sci. - 2007. -Vol. 62. - P. 427-433.
24. Vlassara H. Glycoxidation and diabetic complications: Modern lessons and a warning? / H. Vlassara, J. Uribarri // Rev. Endocrin. Metab. Disord. - 2004. - Vol. 5. - P. 181-188.
25. Advanced Glycation End Products in Foods and a Practical Guide to Their Reduction in the Diet / J. Uribarri, S. Woodruff, S. Goodman [et al.] // J. Am Diet Assoc. - 2010. -Vol. 110 (6). - P. 1-27.
