CC BY
84
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9201
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua
UDC 612.395.2:591.133.1/2:613.25:636.8
Dietetic ingredients of small animals suffering from obesity and their biological role
L.-E. Al-Badu1, О. Smimov2, L. Kalachniuk1
'National University of Life and Environmental Science of Ukraine, Kyiv, Ukraine 2Institute of Animal Biology NAAS, Lviv, Ukraine
Al-Badu, L.-E., Smirnov, О., & Kalachniuk, L. (2018). Dietetic ingredients of small animals suffering from obesity and their biological role. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 3-7. doi: 10.32718/nvlvet9201
Obesity is a medical condition in which excess body fat has accumulated to the extent that it may have a negative effect on health. The daily ration of an adult cat must contain 40-45% of proteins, 20-25% of fats, 25-30% of carbohydrates. Low- fat diets are recommended to cats with overweight. Necessary amino acids are in the diet of cats with excess weight. Taurine is a sulfonic acid, which synthesizes in the body of animals and humans from the amino acid of cysteine. It plays an essential role in the digestion and assimilation of fats and lipids. The need for cats in taurine is due to their limited ability to synthesize taurine from amino acids that contain sulfur, as well as the fact that it holds bile acids. The latter is very important because cats do not produce bile acid salts associated with glycine, even in the case of taurine deficiency. Taurine has many fundamental biological roles, such as conjugation of bile acids, antioxidation, osmoregulation, membrane stabilization, and modulation of calcium signaling. It is essential for cardiovascular function, and development and function of skeletal muscle, the retina, and the central nervous system. The deficiency of taurine leads to degeneration of the retina and blindness, deafness, cardiomyopathy, disorders in the functioning of the immune and reproductive systems, suppression of neonatal growth, and the occurrence of birth defects. The recommended amount for a cat per day is '00-200 mg. L-Tryptophan is an a-amino acid that is used in the biosynthesis of proteins. Together with vitamin B6, magnesium and niacin, tryptophan is responsible for the serotonin production in the brain (a mediator that regulates the activity of nerve cells and transmits signals between them). Also, tryptophan is involved in the production of hemoglobin and affects the reproductive function of animals. The recommended amount for a cat per day is 0.3 g/'000 kcal of energy value (EV). DL-methionine is a synthetic analog of natural methionine. Methionine is an essential amino acid for animals. As the substrate for other amino acids such as cysteine and taurine, and the important antioxidant glutathione, methionine plays a critical role in the metabolism and health of many species, including humans. Methionine is a source of sulfur that forms the keratin protein. Keratin is simply necessary for the health of the hair, skin, and claws of the animal. The recommended amount for a cat per day (methionine + cystine) is '.5 g/'000 kcal EV. Nowadays the problem of overweight in small domestic animals, in particular in cats and dogs, is becoming more widespread. In order to prevent the spread of obesity, therapeutic rations should be balanced by all indicators, such as proteins, fats, carbohydrates, amino acids, minerals, and vitamins.
Key words: proteins and amino acids, carbohydrates, lipid compounds, vitamins, minerals.
Складовi компонента ращону дрiбних тварин за ожиршня та ix бтлопчна роль
С.Н. Аль-Баду1, О.О. CMipHOB2, Л.Г. Калачнюк1
'Нацюнальний ^верситет 6iopecypcie i природокористування Украши, м. Кшв, Украша 21нститут бюлогп тварин НААН, м. Львiв, Украша
Ожиртня - хротчне рецидивуюче захворювання, яке характеризуешься надлишковим накопиченням жировог тканини в оргат-3Mi, обумовлене порушенням обмн речовин. В оcновi його лежить позитивний енергетичний баланс, тобто надходження енергИ з
Article info
Received 08.10.2018 Received in revisedform
05.11.2018 Accepted 06.11.2018
National University of Life and Environmental Science of Ukraine, Heroiv Oborony Str.15, building 3, of 207, Kyiv, 03041, Ukraine. Tel.: +38-063-581-53-31 E-mail: kalachnyuk_liliya@nubip. edu. ua
Institute of Animal Biology of NAAS, Stusa Str., 38, Lviv, 79000, Ukraine.
калорiями '^жi перевищуе енерговитрати. У добовому ращот дорослог кШки обов 'язково мають мктитися: 40-45% бмтв, 2025% жирiв, 25-30% вуглеводiв. Юшкам, що мають надлишкову вагу, рекомендован ращони з низьким вмктом жиру. Необхiднi амнокислоти в ращот кшок з надмiрною вагою. Таурин - сульфокислота, що синтезуеться в органiзмi тварин та людини з ам> нокислоти цистегну; вiдiграе суттеву роль у процес травлення i засвоення жирiв та лiпiдiв. Потреба кшок в таурин пов 'язана з гх обмеженою здаттстю синтезувати таурин iз амтотслот, як мктят ару, а також з тим, що його утримують жовчж кис-лоти. Рекомендована ктьккть для кШки на добу: 100-200 мг. Ь-триптофан - незамтна амтокислота, на основi яког утворю-ються iншi речовини, ят беруть участь в роботi живого органзму. Рекомендована ктьюсть для кшки на добу: 0,3 г/1000 ккал енергетичног цiнностi (ЕЦ). ОЬ-метюнЫ - це синтетичний аналог природного метюнту. Метюнт - незамтна для тварин амтокислота. Метюнт - джерело сiрки, яка формуе бток кератин. Кератин необхiдний для здоров 'я волосяного, штрного покриву i кiгтiв тварини. Рекомендована ктьюсть для юшки на добу (метионт + цистин): 1,5 г/1000 ккал ЕЦ. Отже, для дрiбних домаштх тварин з надлишковою вагою, зокрема у котiв та собак, з метою запобкання поширення ожиртня терапевтичн та л^вальм ращони повинн бути вiдповiдно збалансованими, особливо за такими складовими компонентами, як: протегни, жири, вуглеводи, амтокислоти, мтеральн речовини, вШамти.
Ключовi слова: протегни i амтокислоти, вуглеводи, лтдн сполуки, втамти, мтеральн речовини.
Вступ
ОжирИння - захворювання, за якого надлишковий накопичений жир у тш несприятливо впливае на стан здоров'я, призводячи до зменшення середньо! трива-лостИ життя i/або збИльшення проблем 3Í здоров'ям (Haslam and James, 2005). Ожиршня у домашнИх тварин поширене в багатьох кранах. КИлькИсть собак з надмИрною вагою та ожирИнням у Сполучених Штатах складае вИд 23% до 41%, при цьому близько 5,1% страждають вИд ожиршня (L^und et al., 2006). Рiвень ожиршня у котИв дещо вищий i складае 6,4% (Haslam and James, 2005). В АвстралИ! рiвень ожиршня у собак, що проходять ветеринарний огляд, складае 7,6% (McGreevy et al., 2005). Ризик ожиршня у собак е пов'язаним iз наявшстю або вИдсутнИстю ожиршня у гхнИх власникИв, однак такого зв'язку не спостерИга-лось мiж котами та гхнИми власниками (Nijland et al., 2009).
У добовому рацюш здорово! кИшки обов'язково мають мИститися: 40-45% бИлкИв, 20-25% жирiв, 25-
30% вуглеводiв (Luhova et al., 2016). КИшкам, що мають надлишкову вагу, рекомендован ращони з низьким вмИстом жиру (Maliuk et al., 2016). Дедалi бИльше зустрiчаеться випадкИв надлишково! ваги у домашнИх котИв та кИшок. Перше, що вводиться у курс лИкування - це дИетотерапИя.
КомерцИйнИ рацИони, рекомендован для котИв та кИшок з надлишковою вагою, мають схожий базовий склад. Метою роботи е детальний аналИз основних складових компонентИв дИет, !х кИлькИсного вмИсту та бюлопчно! ролИ.
MaTepia™ i методи досл1джень
За допомогою аналИзу комерцИйних рацютв, пред-ставлених на зооветеринарному ринку Украши, було видИлено основнИ !х компоненти для тварин (зокрема котИв) з надмИрною вагою та охарактеризовано !х бИо-логИчну роль (табл.).
Таблиця
ОсновнИ складовИ компоненти дИет для котИв з надмИрною вагою
Протегни
Жири
Вуглеводи
ВИтамИни
Мшеральш речовини
АмИнокислоти
ГИдролИзат тваринних бИл-кИв/протешу свИйсько! птицИ. Кукурудзяне/ пшеничне глютенове борошно/ борошно Из кукурудзяно-го/пшеничного глютена/ кукурудзя-на/ишенична клейковина, молота кукурудза/ пшениця.
ДегИдратоване м'ясо птицИ
Соеве борошно
Зневоднений курячий яечний бИлок
Тваринний жир
Риб'ячий жир
Кокосова олИя
Рослинна олИя
Кокосова олИя
Буряковий
М'якоть буряка Рослинна клИтковина, целюлоза Витримка томата
СумИш токоферолИв
Жом цикорИю ВИтамИн А
ВИтамИн D3
ВИтамИни групи В
ЗалИзо
Йод
МИдь
Марганець
Цинк Селен
Таурин.
L-карттин
L-лИзину гИдрохлорид
DL- метюнш. L-триптофан
жом
Протегни. 1) ГИдролИзат тваринних бИлкИв/протешу свИйсько! птицИ. У сучаснИй промисловостИ е ряд спо-собИв розщеплення протешИв, а саме: за допомогою кислоти, лугИв або ензимИв. ТакИ способи переробки застосовують з метою обробки сировини в легкодо-ступнИ для засвоення органИзмом бИлки i амИнокисло-
ти. ГИдролИзат проте!ну - це частково розщеплений бИлок, який представляе собою його фрагменти у ви-глядИ олИгопептидИв. За розщеплення рослинного або тваринного бИлка отримують амИнокислотнИ гИдролИза-ти, до складу яких входять кислоти, пептиди й ИншИ компоненти. БИлки пИддають пдролИзу, щоб вони кра-
ще засвоювалися. Пюля того, як протеши надходять з 1жею в оргашзм, великi бiлковi молекули розщеплю-ються за допомогою комплексу травних i внутрш-ньоклiтинних ензимiв (Kalachniuk et al., 2016).
2) Кукурудзяне/пшеничне глютенове борошно/ борошно i3 кукурудзяного/пшеничного глюте-на/кукурудзяна/пшенична клейковина, молота куку-рудза/ пшениця. Глютен (клейковина) (вщ лат. gluten - клей) - група запасаючих бiлкiв, виявлених в насш-нi злакових рослин, особливо пшенищ, жита, вiвcа i ячменю. Термш "глютен" позначае бiлки фракци проламiнiв i глютелiнiв, причому велика частина глю-тену припадае на частку перших. Вмicт глютену в пшенищ, проламши яко! отримали назву талину, доходить до 80%. Глютен у виглядi клейковини мае велике значення в хлiбопекарcькiй промиcловоcтi, його вмют в борошнi е чинником, що визначае так1 характеристики тюта як пружнicть при змiшуваннi з водою, i служить критерiем визначення якоcтi борош-на (Sanz, 2010). Використовуеться для годiвлi сшьсь-когосподарських тварин та птицi. За калоршнютю кукурудзяний глютен займае друге мюце пicля жирiв тваринного походження. Протеш глютену в1,^зня-еться високим вмютом cульфурвмicних амiнокиcлот -метiонiну та цистину. В ньому також метиться доста-тня кiлькicть лшолево1 кислоти, що позитивно впли-вае на продуктивнють тварин. За енергiею 1 кг глютену е е^валентним 7 кг кукурудзи, а за протешом -1кг рибного борошна.
3) Депдратоване м'ясо птицi - це м'ясо, позбавле-не вологи та вважаеться одним з найцшшших джерел протешу.
4) Соеве борошно, яке е цшним харчовим продуктом, що отримуеться з насшня со! або соевого шроту. За вмютом бiлка i мiнеральних речовин набагато ви-переджае iншi види борошномельно! продукци. У cкладi борошна е такий корисний елемент, як вгтамш В4, здатний запобiгти утворенню камiнцiв вcерединi жовчного мiхура. Крiм того, ця речовина вiдмiнно нормалiзуе обмiннi процеси (особливо жировий об-мiн), що сприяе швидкому i природному зниженню маси тiла.
5) Зневоднений курячий яечний бшок (сухий аль-бумiн) е джерелом протешу, який, на вiдмiну вщ жов-тка, мicтить дуже мало холестеролу i жирних кислот. Окрiм того, в яечному бiлку приcутнiй магнш, рибо-флавiн, калiй, натрiй. Мшроелементи, такi, як цинк, фосфор, мщь i кальцiй, також приcутнi в яечному бшку. Цi елементи сприяють змiцненню кiгтiв, шерс-тi, зубiв i кicток. Додамо, що яечний альбумш багатий вiтамiнами B6, B12 i вiтамiном D. На вщмшу вщ ш-ших продуктiв, яечний бшок практично не втрачае поживних властивостей при термiчнiй обробцi, а що стосуеться його енергетично! цшносп, то в проте1т великого курячого яйця мicтитьcя всього 17 калорш (Kalachniuk et al., 2016).
Жири (Лiпiднi сполуки). 1) Тваринн жири - це природнi жири, як отримують з жирових i кюткових тканин, з яець i молока ссавщв i птахiв, а також з деяких риб i плазушв. Велика частина жирiв у тварин знаходиться зазвичай пiд шкурою i в сальнику. Жири е важливим енергетичним сховищем для органiзму,
захищають нутрощi вщ механiчних пошкоджень, тдтримують cтабiльну температуру тiла, не залежно вiд температури зовнiшнього середовища (Luhova and Kalachnyuk, 2015b). До тваринних жирiв вщносяться яловичий, баранячий, гусячий i iншi види жирiв, сви-няче сало, а також найб№ш уживаний молочний жир - вершкове масло. До його складу входить величезна кшькють вiтамiнiв А, Е, В i холестеролу, але в той же час воно добре засвоюеться (до 85%). До складу жирiв наземних тварин входять триацилглщероли насиче-них i ненасичених жирних кислот i серед них - оле!-нова кислота. Жирнi кислоти у виглядi триацилглще-ролiв накопичуються в жирових тканинах (Luhova and Kalachnyuk, 2015a). У випадку необхщносп внаcлiдок ди гормонiв (адреналiну, норадреналшу, глюкагону й адренокортикотропiну) запускаеться процес лiполiзу. Звiльненi жирнi кислоти видшяються в кровотiк, по якому i потрапляють у клiтини, яким потрiбна енергiя.
2) Риб'ячий жир - це харчова добавка, що отриму-еться, як правило, з таких холодноводних риб, як: менхаден, лосось i форель. Риб'ячий жир багатий омега-3 жирними кислотами, а саме: ейкозапентаено-вою i докозагексаеновою кислотами, яш icтотно впли-вають на бiохiмiчнi процеси в органiзмi, зменшуючи, наприклад, запалення. Риба, в свою чергу, отримуе цi кислоти з водоростей, яш е альтернативними джере-лами незамiнних жирних кислот. Водоросл в майбут-ньому можуть стати основним джерелом омега-3 жирних кислот, осшльки популяцiя риб у cвiтовому океан продовжуе зменшуватися. Добавки, що мютять риб'ячий жир, можуть бути корисш для домашнiх тварин, як1 страждають в1д запальних захворювань, включаючи алергп, артрит, хвороби нирок, серця i багатьох видiв раку. Жирнi кислоти в риб'ячому жирi зменшують iмовiрнicть розвитку запалення (Luhova et al., 2016). Добавки, що мютять риб'ячий жир, е одними з найбшьш часто використовуваних у всш ветери-нарнш медицинi, причому вони можуть застосовува-тися як додатковий лшарський заciб, так i основний. Були проведет широш доcлiдження застосування риб'ячого жиру у собак i к1шок, як1 показали позити-вш результати, особливо у випадку лшування у тварин алергil. Добавки риб'ячого жиру також застосо-вуються за: а) профшактики дiабетичноl нейропатп; б) терапil у боротьбi з вдюпатичною епiлепciею; в) профiлактицi й л^ванш серцевих аритмiй; г) профь лактицi i лiкуваннi аутоiмунних захворювань (Smirnov et al., 2017). Домашш тварини з будь-яким типом запальних захворювань можуть отримати ко-ристь вщ застосування добавок (Luhova and Kalachnyuk, 2015), що мютять риб'ячий жир. У цшо-му, бшьш важк1 захворювання вимагають вищих доз, шж легкi. У разi тяжких запальних захворювань риб'ячого жиру буде недостатньо, але з його допомогою можна зб№шити ефект вщ шших терапевтичних заcобiв.
3) Кокосова олiя - нечастий iнгредiент у кормах для собак i шшок, який належить до джерел насиче-них рослинних жирiв, що мютять багато средньолан-цюгових жирних кислот (СЦЖК) i довголанцюгових триацилглiцеролiв, як1 легко всмоктуються в кишечнику i забезпечують органiзм легкоперетравним i
засвоюваним джерелом енергп. Вона на 40% склада-еться з лауриновой жирно! кислоти та мИстить багато такого важливого антиоксиданту, як вИтамИн E.
4) Рослинна олИя - продукт рослинного походжен-ня, отриманий шляхом екстракцй' з насИння або фрук-тИв, яи обробляються для використання в харчових цИлях. Це може бути сумИш будь-яких рослинних жи-рИв - р1зно! якостИ i ступеня очищення. СтввИдношен-ня Омега-6 i Омега-3 жирних кислот в будь-якому маслi визначае його поживну цiннiсть i може Истотно вiдрiзнятися в залежностi вИд сировини, з якого воно виготовлене. На думку дослИдникИв, оптимальне спИв-вИдношення Омега-6 i Омега-3 кислот складае 1:1 та вище у рацИонах з метою зниження надмiрноï ваги у котИв. Однак цi данИ потребують подальших дослИ-джень (Smimov et al., 2017).
Вуглеводи. 1) Буряковий жом е джерелом розчин-но1 клiтковини.
2) Жом цикорИю - це нерозчиннi волокна кореня цикорИю, що залишаються пiсля приготування екстра-кту з цiеï рослини. Це клИтковина, яка мiстить деяку залишкову кiлькiсть розчинного пребiотика ИнулИну, кiлькiсть якого в цiлiсному кореш е близько 50%.
3) М'якоть буряка е джерелом розчинно! клИткови-
ни.
4) Витримка томата - це подрiбнена сумiш шкiри, м'якотi i насИння томатiв, яка залишаеться пИсля виро-бництва кетчупiв, соку, супИв та е неоднозначним iнгредiентом у планИ користi для тварин. МИсце цього складника у кормi дуже неоднозначне, але у невеликих кшькостях томатнi витримки сприяють утриму-ванню води в органiзмi та формуванню калових мас, тому, якщо цей iнгридiент знаходиться у невеликш кiлькостi, тобто в кiнцi складу продукту, то вИн нiякоï шкоди не викликае, а тiльки сприяе стабiлiзацiï стану органiзму.
5) Рослинна клИтковина, целюлоза. Природним джерелом клИтковини е целюлоза, яка очищеною i механИчно подрiбненою частиною м'якотi (клИтинних стiнок) рiзних волокнистих рослин та зазвичай вико-ристовуеться для зменшення вИдчуття голоду, а також виведення шерстi тварини з ïï травного каналу.
BimaMiHu. 1) СумИш токоферолiв. Натуральна су-мiш з токоферолу i екстракту розмарину звичайного е комплексом натуральних антиоксидантiв для захисту готового корму вИд псування. 2) Вггамш 3) Вiтамiн D3 4) ВИтамИни групи В.
Мтералът речовини: залИзо, йод, мИдь, марганець, цинк, селен.
Амтокислоти: таурин, L-карштин, L-лИзину гИдрохлорид, DL-метiонiн, L-триптофан.
Втамти i мiнерaлu. НайрозповсюдженИшими вИ-тамiнами у комерцИйних кормах е вИтамИни груп А, В, Е, D, а також такИ мИнерали, як залИзо, йод, мИдь, марганець, цинк, селен. Вггамш А, покращуе захиснИ властивостИ слизових оболонок. МИститися в печИнцИ, яечному жовтку, вершковому маслИ, сирому м'ясИ, субпродуктах. ДефИцит вИтамИну А призводить до затримок розвитку опорно-рухового апарату, дисфун-кцй' шлунково-кишкового тракту, зниження апетиту, погИршення загального стану вихованця. Великий вИдсоток мИститься саме у риб'ячому жирИ.
Серед вггашшв групи В важливу роль вИдИграе вИтамИн В1 (тИамИн), оскИльки забезпечуе нормальну дИяльнИсть нервово1' системи кИшки, ïï м'язИв i травления. Вггамш В12 вИдповИдае за нормальну роботу печИ-нки i нервовоï системи, при його вИдсутностИ можуть виникнути проблеми з кров'ю. ДефИцит вИтамИну В6 (пИридоксин) в органИзмИ кИшки може спровокувати розвиток анемп i ураження нирок. Молодим твари-нам, кошенятам необхИднИ вггамши для кошенят -вИтамИн В2 (рибофлавИн) i вИтамИн D - для нормального росту i розвитку (Luhova and Kalachnyuk, 2016). ВИд вИтамИну Е залежать процеси регенераци в органИзмИ нашого вихованця, засвоення жирИв i уповИльнення окислювальних процесИв, а його дефИцит призводить до безплИддя у к1шок i паралИчу у котИв. Для пИдтрим-ки необхИдного балансу к1шка повинна вживати про-рощену пшеницю, олИю, пивнИ дрИжджИ.
Результата та ïx обговорення
З аналИзу дИетичних кормИв для к1шок з надмИрною вагою можна видИлити так1 необхИднИ амИнокислоти, як: таурин, триптофан i метюнш
Таурин (лат. Taurinum) - сульфокислота, що синтезуеться в органИзмИ тварин та людини з амшокислоти цистешу; вИдИграе суттеву роль у процесИ травлення i засвоення жирИв та лИпИдИв. Один з основних компо-нентИв жовчИ, в невеликих кшькостях мИститься в рИз-них тканинах тварин i людин, в основному в м'язах. Потреба кИшок у тауринИ пов'язана з ï\ обмеженою здатнИстю синтезувати таурин Из сульфурвмИсних амИ-нок1слот, а також з тим, що його утримують жовчнИ кислоти. Останне мае велике значення, тому що кИшки не виробляють солей жовчних кислот, якИ зв'язуються з глИцином, навИть у випадку дефИциту таурину (Simpson et al., 1993). Дефщит таурину призводить до деге-нерацп сИткИвки i слИпоти, глухоти, кардюмюпати, порушень в роботИ iмунноï i статевоï' систем, пригнИ-чення неонатального росту i виникнення вроджених вад, тому його рекомендована кИлькИсть для кишки на добу: 100-200 мг (Simpson et al., 1993).
L-триптофан (Tryptophan) - незамИнна амИнокислота, на основИ яко1' утворюються ИншИ речовини, якИ беруть участь у роботИ живого органИзму. Разом з вИтамИном В6, магнИем i нИацином триптофан вИдповИ-дае за продукцию в мозку серотонИну (медИатора, який регулюе активнИсть нервових клИтин i передае миж ними сигнали). Також триптофан бере участь у фор-муваннИ гемоглобИну та впливае на репродуктивну функцИю тварин. Природними джерелами триптофану е м'ясо птицИ, риба, молоко, сир, йогурт. Також його можна знайти в рядИ зернових i деяких рослинних продуктах (грибах, бобових). За нестачИ триптофану у тварин спостерИгаеться поганий апетит, прогресуюча худоба, анемИя i, слИдчо, пригнИчення функцiï' ендо-кринних залоз i ИмунИтету. Рекомендована кИлькИсть для кИшки на добу: 0,3 г/1000 ккал енергетичноï' цИн-ностИ (ЕЦ).
DL-метюнш - це синтетичний аналог природного метИонИну. МетИонИн (Methionine) - незамИнна для тварин амИнокислота. Вона розщеплюе жири, допома-гаючи печИнцИ ефективно справлятися з навантажен-
ням. Метюнш - джерело Сульфуру, який формуе протеш кератин, що е необхИдним для здоров'я волосяного, шкИрного покриву i шгпв тварини. За нестачИ метюшну у людини i тварини знижуеться iмунiтет, погiршуються показники кровi, вИдбуваеться атрофiя мускулатури, порушуються функцiï головних фiльтрiв - печiнки i нирок. У домашнИх вихованцiв нестача метiонiну вИдразу помiтна: кошенята i щенята погано ростуть, а ïx шерсть виглядае тьмяною, слабкою i млявою. I головне: сульфурвмюна амiнокислота -метюнш, присутня тiльки у протешах тваринного походження (особливо ïï багато в яйцях, рибi i молоч-них бшках). Рекомендована його кiлы(iсть для кИшки на добу (метионiн + цистин): 1,5 г/1000 ккал ЕЦ (Simpson et al., 1993).
Висновки
На даний час проблема надлишковоï ваги у дрИб-них домашшх тварин, зокрема у котИв та собак, стае дедалi бИльш розповсюдженою. Тому, для запобiгання поширення ожирИння терапевтичнi та лiкувальнi рацИ-они мають бути збалансованими за такими складови-ми компонентами, як: протеши, жири, вуглеводи, амИнокислоти, мiнеральнi речовини, вггамши.
Перспективи до^джень: подальше вивчення впливу на оргашзм хворо1' тварини вщповИдних рацю-нИв з метою визначення оптимальних концентрацiй поживних речовин у кормах та виявлення 1'х впливу за надлишку чи недостачи. ЗвИдси, отримаемо вИдповИдне обгрунтування для встановлення чи споживання пев-ного рацИону буде протипоказаним чи нИ.
References
Haslam, D.W., & James, W.P. (2005). Obesity. Lancet 366. PMID 16198769. doi: 10.1016/S0140-6736(05)67483-1. Kalachniuk, L.H., Luhova, Ye.S., & Maliuk, I.M. (2016). Protein metabolism in small animals with chronic renal failure and its correction. Eureka: Life Sciences (Estonia, Tallinn), 5(5), 3-7. doi: 10.21303/25045695.2016.00223. Luhova, Ye., & Kalachnyuk, L. (2015). Biochemical indexes in laboratory diagnosis of chronic renal failure of small animals. Youth and Progress of Biology: Book of abstracts of XI International Scientific Conference for Students and PhD Students (Lviv, 20-23 April 2015) Lviv, 474-475. Luhova, Ye., & Kalachnyuk, L. (2016). Proteinuria in the cats with chronic kidney disease and its correction. 2nd International Scientific Conference of the Veterinary Medicine Students, Faculty of Veterinary Medi-
cine, Warsaw University of Life Science, Poland, May, 15th 2016, Abstract Book, Warsaw University of Life Science, 47.
Luhova, Ye.S, & Kalachnyuk, L.G. (2015) Chronic renal insufficiency of small animals, and arterial hypertension. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series "Veterinary Sciences", 17, 2(62), 130-133 (in Ukrainian).
Luhova, Ye.S, & Kalachnyuk, L.G. (2015) Stages of chronic renal disease in small Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series "Veterinary Sciences", 17, 1(61), 2, 92-94 (in Ukrainian).
Luhova, Ye.S., Prys-Kadenko, V.O., Kulichenko, A.O., & Kalachniuk, L. (2016) Diet-therapy of small animals with chronic renal failure. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series "Veterinary Sciences", 18, 3(70), 178-180. doi: 10.15421/nvlvet7042 (in Ukrainian).
Lund, E.M., Armstrong, P.J., Kirk, C.A., & Klausner, J.S. (2006). Prevalence and Risk Factors for Obesity in Adult Dogs from Private US Veterinary Practices. Intern J Appl Res Vet Med, 4(2), 177-186. http://jarvm.com/articles/Vol4Iss2/Lund.pdf.
Maliuk, I., Kulichenko, A., & Kalachnyuk, L. (2016). Search of effective therapeutic agents of diabetes treatment in dogs and cats. Youth and Progress of Biology: Book of abstracts of XII International Scientific Conference for Students and PhD Students (Lviv, 19-21 April 2016) Lviv, 319-320.
McGreevy, P.D., Thomson, P.C., Pride, C., Fawcett, A., Grassi, T., & Jones, B. (2005). Prevalence of obesity in dogs examined by Australian veterinary practices and the risk factors involved. Vet. Rec. 156(22), 695-702. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15923551.
Nijland, M.L., Stam, F., & Seidell, J.C. (2009). Overweight in dogs, but not in cats, is related to overweight in their owners. Public Health Nutr, 13(1), 1-5. PMID 19545467. doi: 10.1017/S136898000999022X.
Simpson, J.W., Anderson, R.S., & Markwell, P.J. (1993). Clinical Nutrition of the Dog and Cat. Blackwell Scentific Publications, Oxford, 33-74.
Smirnov, O.O., Spivak, Yu.V., Smirnova, M.S., & Kalachniuk, L.H. (2017) Indicators of protein-lipid exchange for hepatostateatosis. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series "Veterinary Sciences", 19(78), 191-193. https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/1 323 (in Ukrainian).
Sanz, Y. (2010). Effects of a gluten-free diet on gut mi-crobiota and immune function in healthy adult humans. Gut Microbes, 1(3), 135-137. doi: 10.4161/gmic.1.3.11868.
