CC BY
56Моральні переконання як складова формування фізичної культури учнів
Жукотинський К. К.
Чернівецький національний університет ім.Ю. Федьковича
Проаналізовано ефективність змісту, форм і методів виховання моральних переконань як складової формування фізичної культури учнів загальноосв ітніх та позашкільних навчальних закладів у процесі фізкультурно-спортивної роботи. Дано визначення вихованості, розкрито мотиви, що спонукали учнів до виконання тих чи інших дій при формування навички виконання фізичної вправи, участі у змаганнях чи поведінці в колективі. Розкрито особливості впливу моральних переконань у процесі фізкультурно-спортивної роботи на формування фізичної культури учнів.
учень, спортсмен, тренер, викладач, тренування, змагання, мотив.
Жукотинский К.К. Нравственные убеждения как составляющая формирования физической культуры учеников. Проанализирована эффективность содержания, форм и методов воспитания моральных убеждений как составляющей формирования физической культуры учеников общеобразовательных и внешкольных учебных заведений в процессе физкультурноспортивной работы. Даны определения воспитанности, раскрыты мотивы, которые побуждали учеников к выполнению тех или других действий при формировании навыков выполнения физического упражнения, участия в соревнованиях или поведения в коллективе. Раскрыта особенность влияния моральных убеждений в процессе физкультурно-спортивной работы на формирование физической культуры учеников.
ученик, спортсмен, тренер, преподаватель, тренировка, соревнования, мотив.
Zhukotinskiy K.K. Moral inclinings as constituting shaping of physical training of pupils. Efficiency of the content, shapes and methods of education of intellectual inclinings is analysed. In sports operation they are devices of shaping of physical training of pupils of general educational and out-of-school educational institutions. Defnitions of good breeding are given. Motives which provoked pupils to executing these or those operations are disclosed. Feature of effect of intellectual inclinings is disclosed during sports operation.
student, athlete, coach, teacher training, competition, motive.
Вступ
Тисячоліття життя українського народу виробили моральні норми: чесність, правдивість, скромність, взаємна повага в сім’ї, турбота про виховання малечі. Та в педагогіці майстерність вчителя фізкультури, тренера-викладача, як цілісна структура, поділяється на три взаємозв’язані підсистеми: технологічну, соціально-психологічну (стосунки) й етичну. Технологічна підсистема, або як її називають педагогічною технологією, є системою точних засобів впливу на особистість і ко -лектив, що дозволяли вчителю, тренеру економити свої сили й досягти бажаних результатів.
У жодного спортсмена з дитинства ще не сформовані реальні моральні погляди, не завжди має уявлення про добро і зло, не знає про існування інтересу і звичок, принципів і норм моралі, правил поведінки в спортивному колективі. Він все це активно здобуває під час свого спортивного життя, діяльності й спілкування, завдяки цілеспрямованим виховним впливам в процесі заняття улюбленим видом фізкультурно-спортивної роботи.
Формування фізичної культури учнів у процесі фізкультурно-спортивної роботи передбачає реалізацію активної особистісної позиції, усвідомлення власного статусу І моральні переконання повинні відігравати провідну роль, як складова формування фізичної культури учнів.
Проблеми виховання моральних переконань досліджували І.Д. Бех, М.П.Гуменюк, І.А.Зязюн, А.Т.Филатов. . Г.І.Кукушкін, Б.М.Шиян.
У своїх дослідженнях Б. Ф Ведмеденко висвітлює виховання моральних переконань, як основу закріплення інтересу в учнів до занять фізичною культурою і спортом. [ 3] Особливості взаємодії фізичного і естетичного виховання у розвитку особистості висвітлюється у наукових дослідженнях Т.Т.Ротерс. [ 6] Б.М. Шиян розкриває педагогічні умови впливу фізичної культури на виховний процес учнів[10] . Але при цьо-© Жукотинський К.К.,2009
му фактично не вивченими залишаються виховання моральних переконань, як складової формування фізичної культури учнів.
Актуальність проблеми і її недостатня розробка зумовлюють необхідність вивчення педагогічної технології виховання моральних переконань, як складової формування фізичної культури процесі фізкультурно-спортивної роботи.
Робота виконана відповідно до плану НДР Чернівецького національного університету ім. Ю. Федь-ковича.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження: науково проаналізувати ефективність змісту, форм і методів виховання моральних переконань, як складової формування фізичної культури кожного члена колективу фізкультури у процесі фізкультурно-спортивної роботи
Об’єкт дослідження - формування фізичної культури учнів шкільного віку.
Предмет дослідження - моральні переконання як складова процесу формування фізичної культури учнів шкільного віку
Методи дослідження - анкетування, спостереження, тестування, бесіди, математична статистика, аналіз літературних джерел, педагогічний аналіз роботи.
Дослідження проводились з учнями загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів спортивного спрямування Чернівецької області.
Результати дослідження
У чому ж полягали основи педагогічної технології формування у спортсменів моральних переконань? Щоб цілеспрямовано керувати процесом формування моральних переконань, ми з’ясували структуру переконань, їхнє місце в системі особистості спортсмена, визначили головні соціальні й психологічні фактори, що зумовлювали виникнення та розвиток моральних переконань на певних етапах психічного розвитку кож -ного члена колективу фізкультури. До складу таких
Зб
переконань спортсмена, як особистості, ми вважали входять три основні компоненти: раціональний, емоційний та вольовий.
Раціональне набувало моральної цінності в структурі переконання лише в результаті його органічного злиття з почуттями особистості, тобто в тому випадку, коли спортсмен здатний не лише розрізняти добро і зло, але й відчувати внутрішню потребу та готовність робити добро іншим, водночас переживати почуття відрази до всього, що суперечить гуманності. Якщо раціональний компонент у моральному переконанні виступав як розуміння спортсменом питань добра і зла в навколишньому середовищі, а також у собі самому, знання моральних норм, принципів, усвідомлення моральних цілей, засобів їх досягнення, то емоційний компонент був своєрідним мірилом здатності особи переживати глибоке задоволення від поведінки товаришів по команді і своєї власної, в які реалізовувались певні моральні норми. [ 4]
Так, на початку експерименту невдоволення заняттям виявляли від 17,5% до 21,7% учнів, обурення - від 9,6% до 13,3%, докори - від 4,8% до,10,7%, задоволення заняттям від 50,4% до 62,1% в експериментальних і контрольних класах (див. таблицю № 1). Однак, кінцеві результати проведеного дослідження засвідчили, що в експериментальних класах (У-УІ) невдоволення від занять виявляло лише 1,3%, а в контрольних - 5,2%, обурення виявлялось в 3,09% випадках, а в контрольних - у 9,3%. Задоволення навчанням найвищим було у 4-6-х експериментальних класах і становило 83,9%, а в контрольних - 73,2%. Як бачимо, результати контрольних зрізів засвідчили, що емоційний заряд, емоційна насолода від занять фізичними вправами забезпечувала закріплення інтересу учнівської молоді до щоденного вправляння.
Спортивно обдарована дитина, підліток в нашому експерименті діяла згідно з власними переконаннями, самостійно, вільно робила моральний вибір і приймала відповідне рішення. При цьому вона не лише передбачала реакцію колег на свій вчинок, але й постійно контролювала, оцінювала особисті дії і вчинки. Глибоке усвідомлення сутності моральних норм спричиняло виникнення у спортсмена суб'єктивної готовності неухильно керуватися цими нормами у своїй поведінці (табл. 1).
Важливу роль у формуванні в учнів моральних
переконань відігравали вчитель, тренер і колектив спортсменів секції. Місце спортсмена в колективі тепер уже визначалося не тільки станом його успішного оволодіння спортивною майстерністю, а також загальнолюдськими якостями. Значної ваги в колективі спортсменів набували такі якості, як чесність, відвертість, готовність допомогти своєму колезі у важкі хвилини спортивних змагань, почуття власної гідності, самостійності тощо (див. табл. 2).
Так, якщо на початку експерименту учні на перше місце в стосунках у процесі занять фізичними вправами ставили чесність від 51% до 62,1%, на друге готовність допомогти - 17,5% до 21,7%, третє місце відведено відвертості - 9,2% до 13,3%, четверте посіла така якість спортсмена, як власна гідність (4,8% до 10,7%), п'яте відведене самостійності (1,3% до 7,5%), то цільове проведення педагогічного експерименту дозволило значною мірою моральні якості спрямувати на закріплення усвідомленого (самостійного) заняття фізичними вправами (див. табл. №2).
Саме репрезентативність кінцевих даних експерименту дає змогу засвідчити, що в учнів експериментальних класів більш яскравіше виражена самостійність (від 47,6% до 64,2%), а в контрольних відповідно від 15,8% до 23,8%. Зросли бажання (в 7-11 експ. класах) і готовність надавати допомогу товаришам та почуття власної гідності.
У таких умовах вияв колективізму забезпечував певну пластичність у взаємостосунках. Спортсмени розуміли, що колективізм - це готовність будь-які свої бажання вважати спільними (воля до перемоги, досягнення поставленої мети). Ось чому колективізм - це не тільки гладенькі стосунки між спортсменами, але й взаємозбагачення почуттів, поява нового досвіду, якого ще не було в кожного окремо. Колектив спортсменів-однодумців ми розуміли як єдність молодих людей, принципових, обдарованих, відданих своїй праці. [3,9].
Для вивчення культури поведінки спортсменів вчителі, тренери проводили анкетування, спостереження, використовували методи отримання різнобічної інформації від своїх колег тощо. Для такого дослідження спортсменам-початківцям запропонували анкету, де ставились такі запитання: Які риси характеризують наявність позитивного інтересу до занять фізкульту-
Таблиця 1
Роль емоційного компонента у формуванні фізичної культури в учнів, %
Моральні компоненти
Початок експерименту Кінець експерименту
Клас К-сть опитанії невдоволення обурення докори сумління задоволення заняттям невдоволення обурення докори сумління задоволення заняттям
1-3-ий Експ. 93 21,7 9,6 6,0 1,3 61,4 4,8 2,5 6,1 7,2 79,4
Конт. 93 20,5 10,8 4,8 2,5 61,4 7,2 8,4 8,4 7,2 68,8
4-6-ий Експ. 97 17,5 10,3 7,1 3,0 62,1 1,0 3,0 3,0 9,1 83,0
Конт. 97 18,6 11,3 6,1 2,0 62,0 5,2 9,3 5,2 7,1 73,2
7-11-ий Експ. 159 18,9 12,6 10,0 7,5 51,0 5,0 7,5 6,3 10,7 70,5
Конт. 159 18,4 13,6 10,7 6,9 50,4 12,6 10,0 8,9 9,6 59,9
рою? Що означає додержуватись режиму тренувань і слова? Що означає бути зразковим спортсменом? Які правила спортсмена ти знаєш? Перелічи їх. Чим відрізняються ввічливість і підлабузництво, уважність і догідництво? Якого спортсмена по-твоєму слід уважати порушником тренувань? Що в поведінці такого спортсмена тобі не подобається? Чому?
Найточніше спортсмени відповідали на запитання про правила тренувань і ввічливості (62%), чітко визначили різницю між ввічливістю і підлабузництвом -57% респондентів, уважністю і догідливістю - 38%, які мали вплив на виховання позитивного інтересу.
Значно гірше спортсмени орієнтувалися у запитаннях «Що означає бути чуйною людиною?» Дали правильну відповідь 28% респондентів. Питання «Що означає додержуватися пристойності й такту?» повною мірою розкрили лише 25% учнів спортсменів.
Відповіді свідчать про те, що спортсмени мають різний рівень знань про моральні засади поведінки молодої людини в суспільстві, де значну роль відіграють совість, чуйність, співпраця, співпереживання, тобто елементи принципу демократії.
Отриманий банк даних давав вчителю, тренеру оперативну інформацію про ефективність застосовуваних методів, прийомів, форм залучення молоді до позитивних вчинків, визнавав дієвість проведених заходів, допомагав вчасно зафіксувати відхилення, упущення в роботі, оперативно усувати їх, знаходити реальні шляхи та оптимальні методи. Отже, в центрі уваги вчителя, тренера була не кількість проведених заходів, а результат - вплив на формування особистості спортсмена, стан розвитку кожного члена спортивної секції.
Обробка результатів дослідження проводилась з урахуванням таких критеріїв, як вихованість, мотив. Під вихованістю розуміли комплексну якість особистості, яка характеризувалася наявністю і ступенем сформо-ваності у неї суспільно значущих якостей.
В експериментальному дослідженні вчителі й тренери розрізняли три ступені вихованості - високий, середній і низький. Як показало наше дослідження, найбільш об'єктивним показником вихованості спортсмена було ставлення особистості до суспільства, природи, творчого самовдосконалення засобами фізичної культури, до колективу секції, ровесників, старших людей, членів сім'ї і самого себе. Проведені дослідження
засвідчили, що:
а) високий ступінь вихованості на початку експерименту виявлений у близько 10% учнів-спортсменів спортивної секції. Вони не тільки знали правила поведінки, але й застосовували їх без будь-яких вольових зусиль;
б) середній ступінь вихованості виявлений у 64% спортсменів - членів спортивної секції. Знаючи правила поведінки, володіючи більшою частиною критеріїв вихованості, вони рідко, без вольових зусиль і нагадування застосовували їх у повсякденному житті;
в) низький ступінь вихованості - у 16% спортсменів. Ці хлопці та дівчата не тільки не виконували правила поведінки, а інколи зовсім не знали їх.
Визначаючи рівень вихованості спортсменів, ми враховували мотиви, що спонукали їх до тих чи інших вчинків: за переконаннями, за звичкою, з поваги до людей, щоб уникнути покарання, з бажанням відрізнитися від товаришів, сподобатись навколишнім, дістати гарну характеристику тощо.
Як показало дослідження для переважної більшості спортсменів характерно захоплення всім надзвичайним (виконання цікавих вправ, комбінацій), героїчним (глибокий інтерес до моральної сторони людських вчинків). Та вчителю, тренеру було відомо, що водночас спортсмени недостатньо ще розуміли, що ці якості вони могли сформувати в собі не обов 'язково за якихось виняткових обставин, а у процесі звичайної праці, неухильному дотриманні норм поведінки та дисциплінованості. [1,2,9,11].
Проведені спостереження засвідчили, що на уроках в експериментальних класах значно зросло усвідомлене самооволодіння поведінкою від 12,0% до 30,0%, на спортивних тренуваннях відповідно з 12,4% до 43,8%, на спортивних змаганнях з 16,6% до 50,0%, а в контрольних класах зрушення відбувалися значно менше (див. табл. 3)
Отже, при глибокому усвідомленні норм і правил поведінки, коли яскраво видно бажання дотримуватись їх у житті, спортсмени проявляли досить незначний рівень самоорганізації поведінки. Внаслідок цього в переконаннях спортсменів-підлітків ще недостатньо виражені всі компоненти.
Оволодіння фізичними вправами, їхніми комбінаціями також відігравало важливу роль у розвитку
Таблиця 2
Вплив моральних якостей на формування фізичної культури учнів, %
Моральні якості
к Початок експерименту Кінець експерименту
Клас к к о Л о '3 Л н з чесність відвертість готовність допомагати власна гідність самостійність чесність відвертість готовність допомагати власна гідність самостійність
1-3-ий Експ. 93 61,4 9,6 21,7 6,0 1,3 14,3 8,4 9,6 9,6 47,6
Конт. 93 61,4 10,8 20,5 4,8 2,6 40,3 17,2 20,5 13,0 15,8
4-6-ий Експ. 97 62,1 10,3 17,5 7,1 4,0 5,2 4,1 18,6 8,9 64,2
Конт. 97 63,2 9,2 17,5 7,0 2,1 27,8 7,1 25,8 15,5 23,8
7-11-ий Експ. 159 51,0 12,6 18,9 10,0 7,5 6,3 1,3 20,2 15,1 57,1
Конт. 159 50,4 13,3 18,4 10,7 6,9 22,7 14,5 25,6 14,5 22,7
Таблиця 3
Прояв рис самовиховання під час виховання в учнів моральних переконань, %
Види занять Класи Риси самовиховання
К-сть спостережень Початок експерименту Кінець експерименту
Наполегливість Самостійність Усвідомлене самоволодіння поведінкою Наполегливість Самостійність Усвідомлене самоволодіння поведінкою
И с е . 50 6 0 20,0 12,0 28,0 42,0 30,0
Уроки фізкультури
Контр. 50 68,0 18,0 14,0 54,0 28,0 18,0
Секційні тренування Експер. 32 56,3 28,2 15,5 12,4 43,8 43,8
Контр. 32 53,2 34,4 12,4 37,65 40,7 21,8
Експер. 18 55,6 33,3 11,1 16,6 33,3 50,0
Спортивні змагання Контр. 18 55,6 27,8 16,6 39,0 39,0 22,0
переконань і якостей спортсмена як члена спортивної секції і як особистості. Аналіз процесу виховання відповідального ставлення до навчання техніки виконання вправ та комбінацій, що функціонує в масовій практиці, показував насамперед розвиток «моральної основи» цього процесу, тобто розкривав сутність ставлення до оволодіння технікою вправ, технікою боротьби на змаганнях і весь той педагогічний інструментарій вчителя, тренера, за допомогою якого відбувався вплив на виховання відповідального ставлення до кожного тренування, спортивного змагання. Результати експерименту засвідчують, що в експериментальних класах значно зросла роль переконань про необхідність занять фізичними вправами в режимі дня як на уроках фізкультури (від 11,0% до 37,0%), так і під час тренувань (з 13,8% до 30,8%), спортивних змагань (з 14,3% до 31,8%), а в контрольних класах ці показники значно нижчі. Закріплювались переконання активізацією відчуття успіху у своїх силах (з 16,0% до 27,0%) і певної спрямованості елементів, що свідчать про наявність позитивного інтересу.
Особистість вчителя, тренера стимулювала своїм тактом, майстерністю, організацією тренувань, підготовки до виступів на змаганнях, вміння підтрима -ти добрі починання авторитетом слова, поведінкою. Виховання моральних переконань найбільш досконало здійснювалось за умови тісного зв'язку методів переко -нання , авторитету й показу позитивного вчинку. Воно в нашому експерименті не обмежувалось формуванням моральної свідомості спортсмена, а й обов'язково містило в собі опрацювання і закріплення навичок та звичок поведінки правильною організацією життя і діяльності спортсменів.
Висновки
Отже, складовими формування фізичної культури в процесі фізкультурно-спортивної роботи є моральні переконання. Виховання моральних переконань, як складових формування фізичної культури в процесі фізкультурно-спортивної роботи, вчителю фізичної культури, тренеру слід враховувати всі аспекти їх роз -витку, а саме: наявність глибоких знань з фізичної культури і зокрема з виховання моральних переконань в процесі занять улюбленим видом фізкультурно-спортивної роботи; вміння раціонально організовувати самостійне виконання фізичних вправ і комплек-
сів в режимі дня, тижня, місяця, чверті, навчального року; прояв активності учня під час активного рухового відпочинку занять, тренувань, спортивних змагань; вміння переборювати в собі та протистояти прояву в інших егоїзму, індивідуалізму та інших негативних якостей; прояв морально - естетичних аспектів в оцінках практичних дій учнів в процесі формування фізичної культури; здатність до прояву вольових зусиль при виникненні труднощів під час тренувань, на спортивних змаганнях.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших складових формування фізичної культури учнів.
Література
1. Бех І.Д. Психологічні особливості морального розвитку особистості: Дис.. д-ра псих. наук: / І.Д. Бех. К.:, 1993. - С-115-142.
2. Критерії моральної вихованості молодших школярів. / Відп. ред. І.Д.Бех, С.Д.Максименко.- К.,1989. - 143 с.
3. Ведмеденко Б.Ф. Теоретичні основи і практика виховання учнівської молоді засобами фізичної культури / Б.Ф. Ведмеденко //Навчальний посібник .-К.,1993. - 152 с.
4. Ведмеденко Б.Ф. Виховне значення фізичної культури і спорту. / Б.Ф. Ведмеденко. - К.: 1986. - 46 с.
5. Гуменюк М.П. Розвиток морально-вольових якостей засобами фізичної культури і спорту./ М.П. Гуменюк. -К.,- 46с.
6. Теорія і методика розвитку особистості школяра у взаємодії фізичного та естетичного виховання: Автор. дис. ...д-ра пед. наук: 13.00.01. ХДПУ ім. ГСковороди. / Т.Т. Ротерс. - Х., 2002.
- 240с.
7. Добржанський В. Нариси про спортсменів-борців Буковини. / В. Добржанський, М. Поляк, К. Жукотинський. - Чернівці, 2004.
- 172с.
8. Эмоционально -волевая подготовка спортсменов./ Под ред.А.Т.Филатова. - Киев, Здоров»я, 1982,- 296 с.
9. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії. / І.А. Зязюн. - К.:
- 2000. - 285с.
10. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. / Б.М. Шиян. - Ч.2.- Тернопіль , Навчальна книга, Богдан, 2004.
- 248с.
11. Советская система физического воспитания. /Гл. ред.
Г.И.Кукушкин. - М.: «Физическая культура и спорт»,1975. -558 с.
Надійшла до редакції 18.08.2009 р. Жукотинський Корнелій Костянтинович [email protected]
