CC BY
612012
Світоглядна і морально-вольова підготовка як завдання виховної роботи у сучасному спортивному плаванні
Качуровський Д.О.
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Анотації:
Розглянуто стан світоглядної і морально-вольової підготовки вітчизняних спортсменів-плавців. Сформульовано конкретні практичні рекомендації щодо удосконалення виховної роботи у спортивному плаванні для тренерів, керівників спортивних шкіл, членів Федерації плавання України, наукових і педагогічних працівників навчальних закладів фізичної культури і спорту України. Досягнення мети було здійснено шляхом аналізу літературних джерел, невключеного спостереження за процесом виховної роботи у спортивному плаванні та експертного опитування. Визначено, що виховна робота в спорті вищих досягнень наразі позбавлена потрібної теоретико-методичної основи. У зв'язку з цим центральним завданням виховної роботи в спорті має стати світоглядна підготовка спортсмена, яка передбачає перш за все поглиблення розуміння спортсменами і тренерами соціально-культурного сенсу спорту. Запропоновано, щоби роль фундаменту системи виховної роботи у спорті насамперед виконувала ідея олімпізму, яка сформульована в Олімпійській хартії. Передбачається, що головним напрямком модернізації системи виховної роботи в спортивному плаванні може бути розробка заходів і рекомендацій із забезпечення необхідної світоглядної й професійної компетентності як спортсменів, так і тренерів.
Ключові слова:
спортсмени-плавці, соціокультур-ний потенціал спорту, гуманітарна підготовка, олімпізм.
Качуровский Д.О. Мировоззренческая и морально-волевая подготовка как задание воспитательной работы в современном спортивном плавании. Рассмотрена ситуация в области мировоззренческой и морально-волевой подготовки отечественных спортсменов-пловцов. Сформулированы практические рекомендации касательно усовершенствования мировоззренческой и морально-волевой подготовки спортсменов-пловцов для тренеров, руководителей спортивных школ, членов Федерации плавания Украины, научных и педагогических работников учебных заведений физической культуры и спорта Украины. Достижение цели было осуществлено путем анализа литературных источников, невключенного наблюдения за процессом воспитательной работы в спортивном плавании и экспертного опроса. Определено, что воспитательная работа в спорте высших достижений лишена в данное время необходимой теоретико-методологической основы. В связи чем центральным заданием воспитательной работы в спорте должна стать мировоззренческая подготовка спортсмена, которая предусматривает углубление понимания спортсменами и тренерами социально-культурного смысла спорта. Предложено, чтобы роль фундамента системы воспитательной работы в спорте прежде всего исполняла идея олимпизма, которая сформулирована в Олимпийской хартии. Предполагается, что главным направлением модернизации системы воспитательной работы в спортивном плавании может быть разработка мер и рекомендаций по обеспечению необходимой мировоззренческой и профессиональной компетентности как спортсменов, так и тренеров.
спортсмены-пловцы, социокультурныи потенциал спорта, гуманитарная подготовка, олимпизм.
Kachurovs’kyy D.O. World outlook, moral and volitional training as tasks of educational work in modern competitive swimming. The article deals with situation in the field of world outlook, moral and volitional training of Ukrainian swimmers. Practical recommendations regarding world outlook, moral and volitional training of swimmers are given to coaches, directors of sports schools, members of Federation of Swimming of Ukraine, scientists and specialists of educational institutions in the field of physical culture and sport in Ukraine. The aim was reached by means of literature analysis, uninvolved observation of educational work in competitive swimming, and experts' survey. It's determined that educational work in the sport of high performances lacks necessary theoretical and methodological basis at present time. The main task of educational work in sports should become world outlook training that provides first of all an extension sportsmen's and coaches' understanding of social and cultural sense of sport. It's proposed that idea of olympism (that is determined in Olympic Charter) must serve as fundamental concept of educational work. It's assumed that work at recommendations and steps to ensure necessary world outlook and professional competence of the both sportsmen and coaches could be the main direction in the field of modernization of educational work in competitive swimming.
swimmers, social and cultural potential of sport, humanitarian training, olympism.
Вступ.
Питання про зміст виховної роботи у спорті зараз є одним з найбільш актуальних. Дослідження уявлень українських спортсменів-плавців про спорт і його соціально-культурний зміст, що було проведене автором влітку 2010 року [3], показало, що виховна робота та світоглядна підготовка спортсменів в цілому не відповідає вимогам сьогодення, це має негативні наслідки для особистісного розвитку спортсмена та перспектив його спортивних досягнень. Спортсмени недостатньо глибоко розуміють соціальний зміст тієї діяльності, у якій вони реалізують себе. Націленість на вищий результат, що безпосередньо передбачається спортом, вимагає розуміння спортсменом того, що відбувається на етичному та соціально-культурному рівні. Без цього розуміння завдання повної мобілізації спортсменом своїх особистісних ресурсів не може бути успішно вирішено. Усе це свідчить на користь того, що до системи навчально-тренувальної і виховної роботи в спорті необхідно включити особливий тип підготовки - світоглядну, а також підсилити
© Качуровський Д.О., 2012
морально-вольову підготовку. Її головне завдання полягає насамперед у тому, щоби спортсмени отримали фундаментальні знання про сутність спорту як соціального феномена, про його соціально-культурну місію в сучасному світі. Це вимагає освоєння спортсменом широкого кола знань не тільки про спорт, але й про особливості сучасної культури.
Перше, що звертає на себе увагу при знайомстві із сучасною літературою, яка присвячена плаванню, - це вкрай мала увага до питань світоглядної, а також морально-вольової підготовки спортсмена. Цьому питанню й раніше не приділялося достатньої уваги; у роботах 50-60-х років минулого століття відповідний розділ нерідко взагалі відсутній: Булгакова Н.Ж., 1986, Никитский Б.Ю., 1981. І це стало типовим явищем у роботах, що були виконані протягом наступних років: Викулов А.Д., 2004, Гончар И.Л., 2006. Так, у роботі Л.П. Матвєєва 2008 року говориться про те, що цільові установки у сфері фізичного виховання і спорту полягають у тому, щоби «оптимізувати фізичний розвиток людини, забезпечити всебічний розвиток притаманних кожній люди-
І ПЕДАГОГІКА I
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
ні фізичних якостей, пов’язаних із ними рухових здібностей і зміцнення здоров’я, гарантувати кожному загально фізичну підготовку до життєвої практики, сприяти на цій основі формуванню і розвитку інтелектуальних, моральних і естетичних якостей особистості» [5, с. 32]. І не більше.
У більшості інших публікацій проблеми виховної роботи розглянуті, але розгляд має переважно формальний характер. Так, у роботі «Сучасна підготовка плавця» (1986 р.) приділяється певна увага моральній підготовці, хоча в цілому вона носить досить умовний характер. У період перебудови і після неї ситуація погіршується. Сьогодні, коли мова йде про виховну роботу в спортивному плаванні, зазвичай говорять лише про розвиток мотивації до занять, при цьому справа найчастіше обмежується простим перерахуванням тих мотивів, які були б, на думку авторів, корисні спортсменові. Докладніше розглядаються питання психологічної підготовки, однак і тут запропонований матеріал, за рідкісним винятком (В.М. Платонов), має переважно формальний характер: Платонов В.Н., 1998, Платонов В.Н., Сахновский К.П., 1988. Зокрема, Р.Т. Раєвський і В.Ф. Петелкакі, «спираючись на власний багаторічний досвід», вважають за можливе назвати наступні завдання, пов'язані з формуванням мотивів занять спортивним плаванням: 1) розвиток інтересу до плавання; 2) бажання досягати спортивних успіхів; 3) установлення особистих рекордів, удосконалення своїх плавальних здібностей; 4) прагнення служити своїми досягненнями колективу, сприяти розвитку плавання у вищих навчальних закладах в країні, передавати свій досвід молоді [7, с. 175].
Суттєво, що серед перерахованих практично немає мотивів, які мали б скільки-небудь певне морально-етичне або світоглядне забарвлення. При такому підході цілком природно, що дослідники впливу занять спортом на особистість, указують на численні риси, які характерні для спортсмена, але не говорять про моральні особливості. Так, В. Норакідзе констатує: «Спортивне тренування й змагання розбудовують у спортсмена силу волі, цілеспрямованість, активність, ініціативність, мужність, сміливість, дисциплінованість, опанування себе» [6, с. 62]. Тут постає значна в особистісному плані людина. Однак бентежить одна обставина: залишається не проясненим головне - яким є моральний образ даної людини? Відповіді на це головне питання у дослідників частіш за все немає.
Повною мірою ситуацію, що склалася, висвітлює робота Т.Д. Горбунова «Психопедагогіка спорту». У цілому це одна з найкращих робіт із числа тих, що присвячені питанням психологічної підготовки в спорті вищих досягнень і насамперед - у плаванні. Видання 2007 року починається з передмови, у якій містяться твердження такого характеру: «Спортсмен і тренер, головні персонажі спорту, діють у цьому світі зовні для інших, але по суті все-таки для себе. Моральність - це гальма на інстинктах, на біологічній основі особистості, без неї людина не виокремилася б із тваринного світу. І в той же час мораль - це в чомусь лукавство, оскільки вона - нерідко, нехай обґрунтоване й
усіма прийняте, але все-таки облудне прикриття дійсних існуючих природних передумов поведінки...»; «спочатку добре прихована егоцентрична основа діяльності в спорті залежно від досягнення усе більше й більше високих результатів починає втрачати й свої моральні гальма» [2, с. 8]. Ми бачимо, що це досить котраверсійні твердження, тому питання, на що, власне, треба спиратись у процесі виховної роботи та світоглядної підготовки у сучасному спорті, залишається наразі відкритим.
Робота виконана згідно зі «Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури й спорту на 2011-2015 рр.» Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту в межах теми 1.7. «Теоретико-методологічні та прикладні аспекти застосування інноваційних технологій у спортивному менеджменті».
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета даної роботи полягає у тому, щоби розглянути стан світоглядної і морально-вольової підготовки вітчизняних спортсменів-плавців, дати конкретні практичні рекомендації щодо удосконалення виховної роботи у спортивному плаванні.
В процесі дослідження були використані такі методи: аналіз літературних джерел, невключене спостереження за процесом виховної роботи у спортивному плаванні, експертне опитування.
Результати дослідження.
Кардинальний недолік виховної роботи зі спортсменами, зокрема плавцями, полягає в тому, що в процесі здійснення даної роботи спортсмени виявляються мало підготовленими в загально світоглядному плані. Спортсмени недостатньо розуміють соціальний зміст тієї діяльності, якій вони повинні віддавати всі свої фізичні й духовні сили. Необхідність такої відданості має місце для людини у випадку будь-якої професійної діяльності. Однак випадок спорту особливий. Досягнення вищого результату безпосередньо передбачається спортом і є найважливішою складовою того професійного завдання, яке вирішується спортсменом. Це вимагає глибокого розуміння того, що відбувається на етичному та соціально-культурному рівні в спорті.
Рівень розуміння соціально-культурного змісту спорту сьогодні не дозволяє спортсменові розкрити себе в спорті повною мірою ні у відношенні свого особистісного розвитку, ні відносно спортивного результату. Усе це говорить на користь того, що до системи навчально-тренувальної, змагальної і виховної роботи, що здійснюється у спорті, необхідно включити особливий тип підготовки, а саме світоглядну підготовку спортсмена. Її головне завдання полягає у тому, щоби спортсмени отримали фундаментальні соціально-філософські знання про сутність спорту як соціального феномена та про його можливу соціально-культурну й моральну місію в сучасному світі.
Також спортсменові необхідний якісно інший рівень зі сфери філософської антропології. Саме ці знання створюють передумову для більш глибокого розуміння спортсменом суті того, що відбувається з людиною на психосоматичному й морально-
психологічному рівні у ході реалізації прагнень до високих результатів. Спортсмену треба відкрити можливість освоювати світоглядний потенціал ситуації, у якій спортсмен, прагнучи досконалого виконання рухової дії, вступає у відносини із середовищем (це відносини співробітництва, гармонійної взаємодії з ним). Питання про природу феномена «людина» ставиться практикою спорту дуже гостро, уже сам принцип олімпізму серйозно вказує нам на нього. Спорт випробовує людину в моральному плані не меншою мірою, ніж у фізичному. Тому висока компетентність спортсмена в питаннях спортивної етики абсолютно необхідна. Це вимагає значної переорієнтації роботи тренера з позиції, в межах якої спортивний результат як такий є цінністю, яка абсолютно домінує (сьогодні ми маємо саме таку ситуацію).
Як фактично можна досягти збільшення світо -глядної компетентності спортсмена? Можна піти стандартним шляхом, запропонувавши спортсменам збірних команд прослухати лекції й взяти участь у спеціально організованих бесідах і диспутах з перерахованих вище проблем. Однак очевидно, що однієї такої роботи недостатньо. Необхідно, щоб у рамках тренувальної роботи, в процесі підготовки спортсменів до змагань, а також під час самих змагань усе, що відбувається, осмислювалося, оцінювалося й коментувалося в контексті постановки й вирішення світоглядних проблем, навколо яких реально будується спортивне суперництво.
Зрозуміло, все це можливо лише тоді, коли самі тренери будуть готові до такого роду роботи, коли вони будуть мати відповідні знання й переконання, тобто будуть належною мірою світоглядно компетентними. У перспективі це вимагає значної модернізації всієї системи підготовки тренерських кадрів, насамперед тієї, яка існує на рівні вищих навчальних закладів. Однак ця справа важка й потребує значного часу. Тому в найближчій перспективі доцільно було б організувати роботу курсів гуманітарної підготовки для тренерів, а також організувати проведення науково-практичних конференцій з проблем виховної роботи зі спортсменами, де розглядалися б питання світоглядної підготовки.
Ці заходи слід неодмінно доповнити широкими дискусіями, семінарами, роботою «круглих столів», на яких обговорювалися б зазначені питання. Необхідно також організувати роботу з підготовки та видання наукових і методичних матеріалів з питань світоглядної підготовки, які за формою викладення відповідали б завданню оперативного засвоєння спортсменами й тренерами.
Важливим аспектом світоглядної підготовки, а також виховної роботи в цілому, є приділення уваги віковим особливостям того контингенту, з яким у спорті вищих досягнень (зокрема у плаванні) доводиться працювати. Олімпійська ідея, соціально-культурний сенс спорту - це дуже непрості проблеми за своїм змістом, і розраховувати на можливість серйозного їх опанування юними спортсменами ми не можемо. Тому починати відповідну роботу слід з активних дій,
32012
ц
спрямованих на формування і корекцію системи мотивації, відповідно до якої спортсмен діє в навчально-тренувальних і змагальних ситуаціях, а також поза їх межами. Захопленість зовнішньою стороною подій, що відбуваються у спорті (і звідси - гіпетрофованість мотивації досягнення особистого успіху, установка на перемогу за будь-яку ціну) - все це значною мірою притаманно молодій людині, яка приходить у великий спорт. На даному етапі виховної роботи доцільно приділити особливу увагу появі у юних спортсменів «радості руху», що є необхідною передумовою подальшої роботи з розвитку у спортсмена «відчуття води». Варто також акцентувати увагу спортсмена на тій обставині, що негативні емоції щодо суперника погано впливають на можливість появи вказаної якості.
Формування і підтримка сприятливого морально-психологічного клімату в спортивній групі - ще один важливий момент виховної діяльності тренера на даному етапі. Істотно, що успіх даної роботи визначається рівнем світоглядної підготовки самого тренера, оскільки завдання для тренера тут в першу чергу полягає у тому, щоби розрізнити бажані та небажані тенденції формування особистості спортсмена і дієво-практично корегувати його дії, перш за все - у ставленні до оточуючих.
До наступного етапу виховної роботи, коли мова йде про спортсменів юнацького віку, які вже мають достатню професійну підготовку і значний досвід перебування у великому спорті, до описаної вище роботи слід додати роботу з формування у спортсменів глибоких знань про соціально-культурну місію спорту в сучасному суспільстві. Тут удосконалення мотиваційної структури особистості і корегування поведінки будується на більш концептуально обґрунтованій стратегії, ніж у попередньому випадку. Роз’яснення, коментарі, повчання і бесіди повинні будуватись на серйозній аналітичній основі (ця тенденція повинна постійно посилюватись відповідно до віку спортсмена). Будь-який вчинок, що потребує корекції, має розглядатись у світлі ідей і принципів людської поведінки в цілому. Така стратегія буде сприяти тому, аби світоглядна компетентність спортсмена отримала необхідний розвиток.
Наступний етап, а саме - робота з дорослими спортсменами, має бути присвяченій виховній роботі, яка повинна будуватись перш за все у формі активного діалогу спортсмена з тренером. В межах даного діалогу сторони виступають як рівні за своїм статусом і при цьому проявляють високу морально-етичну компетентність в процесі оптимальної стратегії поведінки. Такий характер діалогу є одночасно необхідною основою для встановлення відносин продуктивного співробітництва сторін, що взаємодіють. Спортсмен і тренер стають, по суті, однодумцями і соратниками.
Морально-вольова підготовка, як аспект світоглядної підготовки, визначає та задає вектор духовно-практичної спрямованості тих світоглядних установок, відповідно до яких діє спортсмен. Більшість індивідуальних якостей, на розвиток яких націлені в спорті педагогічні зусилля в рамках морально-вольової під-
І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
*---“-----------* проблеми фізичного
виховання і спорту _____________________
готовки, до морально-вольових якостей можуть бути віднесені вельми умовно. Наприклад, говорять про цілеспрямованість особистості, про її наполегливість, дисциплінованість і таке інше. Зрозуміло, однак, що без конкретизації ситуацій міжособистісних відносин, у яких зазначені якості проявляють себе, судити про їхній моральний зміст практично неможливо.
При здійсненні вольової підготовки часто приймається в якості класичної система, запропонована Л. П. Матвєєвим. «Практичною основою методики вольової підготовки, - пише автор, - у спортивному тренуванні є: регулярне звикання до обов'язкової реалізації тренувальної програми й змагальних установок; системне введення додаткових труднощів; використання змагальних початків і відносин; послідовне посилення функцій самовиховання» [4, с. 93-94]. Суттєво, що, пропонуючи дану методику, Л. П. Матвєєв у якості обов'язкової передумови її успішності розглядає, знов-таки, моральне виховання особистості.
Завдання морально-вольової підготовки в спорті полягає у тому, щоби надихнути спортсмена відповідними принципами, відповідно до яких будується діяльність спортсмена. Це принцип сутнісної само-реалізації людини, самореалізації, у якій максимально актуалізовані й одночасно збалансовані прагнення людини до індивідуалізації та прагнення до співучасті. М.М. Визитей і В.Г. Манолакі справедливо підкреслюють, що «спорт виступає як сфера діяльності, де людина повертається до правди свого існування, яка полягає в тому, що людині необхідно в кожному акті самоствердження знову й знову відтворювати, відроджувати первинну стихію морального життя, тобто здійснювати те, ослаблення чого в житті людини в умовах культури теперішнього дня викликає все більшу й більшу занепокоєність» [1, с. 8].
Високий рівень морально-вольової готовності забезпечує міцну основу для психологічної підготовки спортсмена в цілому. Насамперед така готовність створює у спортсмена світовідчуття, при якому його перебування в сфері спортивної (тренувальної і змагальної) діяльності характеризується екзістенціально-сенсовною повнотою, виявляється поєднаною з почуттям гармонії. Це виступає фактором переживання стресових станів, які в спорті постійні та інтенсивні, коли це переживання має оптимальні форми: стрес операційний, а не емоційний.
З якісною морально-вольовою підготовкою сполучене також успішне вирішення проблеми розвитку мотиваційної сфери спортсмена. Дійсно, орієнтація на моральні мотиви, пов'язані з повномасштабним здійсненням спортом своєї соціально-культурної місії, виступає природною основою розвитку й реалізації патріотичних почуттів, відповідно до яких спортсмен діє в спорті. Відзначимо також, що актуалізація й підтримка моральної орієнтації спортсмена щодо своєї діяльності суттєво змінює те психосоматичне тло, на якому відбувається розвиток спортсменом власних фізичних якостей, освоєння ним техніки рухових дій, навчання стратегії змагальної боротьби.
ПСИХОЛОГІЯ
Підсумовуючи викладені вище положення можна
сформулювати наступні практичні рекомендації:
1) З метою покращення спортивних результатів, формування ефективної системи виховної роботи, підвищення рівня світоглядної і морально-вольової підготовки спортсменів-плавців, перебудови системи мотивації у професійній діяльності тренера й спортсмена рекомендується тренерам з плавання: приділяти більше часу просвітницькій роботі зі спортсменами, проводити бесіди про сутність сучасного спорту вищих досягнень і принципу олімпізму, про соціально-культурний потенціал олімпійського спорту і його місію у сучасному світі, роз’яснювати положення Олімпійської хартії тощо; рекомендується формувати у спортсменів чітке уявлення про спортивне плавання як про взаємодію трьох типів відносин: із суперником, середовищем та спільнотою, в межах якої відбуваються змагальні дії.
2) З метою модернізації методик підготовки майбутніх викладачів і тренерів, підвищення рівня їх світоглядної підготовки рекомендується науковим і педагогічним працівникам кафедр соціально-гуманітарних дисциплін, психології та педагогіки, олімпійського та професійного спорту, плавання (водних видів спорту) вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту України:
• внести зміни до навчальних програм з дисциплін «Філософія», «Соціологія», «Психологія спорту», «Олімпійський спорт», «Теорія та методика обраного виду спорту», що передбачатимуть засвоєння студентами знань у галузі сучасної соціології, філософії і психології спорту про соціально-культурний зміст спорту, про місце і можливість самореалізації сучасної людини в спорті вищих досягнень;
• організувати спеціальні курси підвищення кваліфікації для тренерів з плавання, де б додатково висвітлювалися питання світоглядної підготовки;
• організовувати проведення науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів з питань виховної роботи зі спортсменами.
3) З метою підвищення кваліфікації тренерського складу, модернізації форм навчально-виховної роботи з юними спортсменами-плавцями, конкретизації їх уявлень про соціально-культурний сенс спорту керівництву спортивних клубів, ДЮСШ, КДЮСШ і СДЮШОР з плавання рекомендується звернути особливу увагу на підвищення рівня світоглядної і морально-вольової підготовки вихованців, приділяти більше часу просвітницькій роботі тренерів з батьками, а також підвищенню освітнього і кваліфікаційного рівня тренерського складу.
4) З метою підвищення ефективності навчально-тренувальної роботи, підвищення рівня світоглядної і морально-вольової підготовки спортсменів колективним членам Федерації плавання України (осередкам, регіональним і обласним громадським організаціям) рекомендується організовувати на регулярній основі семінари для тренерів і спортсменів із залученням провідних фахівців.
Висновки.
На підставі викладеного можна зробити наступні висновки: зміст і форма виховної роботи зі спортсменом не відповідає вимогам сьогодення, що матиме у майбутньому негативні наслідки як для особистісного розвитку спортсмена, так і для його професійних досягнень. Аналіз літературних джерел показав, що виховна робота в спорті позбавлена потрібної теоретико-методичної основи, до того ж, як свідчать результати опитування, ведеться безсистемно.
Центральним завданням виховної роботи в спорті в теперішніх умовах є світоглядна підготовка спортсмена, що передбачає в першу чергу поглиблення розуміння спортсменами і тренерами соціально-культурного сенсу спорту як особливого виду змагальної діяльності, а також конкретизацію їх уявлень про історичну місію даної діяльності, і на цій основі -істотну перебудову системи мотивації, відповідно до якої діють спортсмен і тренер.
Недостатня світоглядна і частково професійна компетентність спортсмена одним із своїх джерел має низький рівень концептуальної розробки філо-
32012
ц
софських, соціологічних, психологічних і соціально-педагогічних проблем спорту. Роль фундаменту системи виховної роботи у спорті повинна виконувати ідея олімпізму, яка сформульована в Олімпійській хартії. Однак на практиці це не реалізується, і передумовою є та обставина, що дана ідея все ще не отримала необхідної концептуалізації та конкретизації в науковій і філософській літературі зі спортивної тематики.
Система виховної роботи, яка здійснюється в спорті, потребує серйозної модернізації. Головним напрямком відповідних дій тут може бути розробка заходів і рекомендацій із забезпечення необхідної світоглядної й професійної компетентності (як спортсменів, так і тренерів), а також вихід на принципово новий рівень вивчення і реалізації морально-вольової й психологічної підготовки спортсмена.
Перспективою подальших досліджень є поглиблене вивчення впливу внутрішніх і зовнішніх чинників на формування ціннісних і морально-етичних орієнтацій спортсменів-плавців, а також розробка нових методик морально-вольової та світоглядної підготовки спортсмена.
Література:
1. Визитей Н.Н. Идея олимпийзма: необходимость и возможность конкретизации // Теория и практика физической культуры, Москва, 2011, №1, С. 5-9.
2. Горбунов Г.Д. Психопедагогика спорта: учебное пособие для вузов, Москва, Советский спорт, 2007, 296 с.
3. Качуровский Д.О. Олимпийская идея и ее место в представлениях о спорте спортсменов-пловцов высшей квалификации Украины (по данным конкретно-социологического исследования) // Молода спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фізичного виховання, спорту і здоров’я людини. Вип. 15: у 4-х т., Львів, ЛДУФК, 2011, Т. 1, С. 114-120.
4. Матвеев Л.П. Основы спортивной тренировки, Москва, ФиС, 1977, 271 с.
5. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры, Москва, ФиС, 2008, 544 с.
6. Норакидзе В.Г. Влияние спортивной деятельности на формирование характера личности спортсмена // Психология и современный спорт: сб. научных работ психологов спорта социалистических стран, Москва, ФиС, 1973, С. 62-72.
7. Раевский Р.Т., Петелкаки В.Ф. Плавание: учебное пособие, Одесса, Наука и техника, 2005, 321 с.
Информация об авторе: Качуровский Дмитрий Олегович
[email protected] Национальный университет физического воспитания и спорта Украины ул. Физкультуры 1, г.Киев, 03680, Украина. Поступила в редакцию 20.12.2011г.
References:
1. Vizitej N.N. Teoriia i praktika fizicheskoj kul tury [Theory and practice of physical culture], 2011, vol.1, p. 5-9.
2. Gorbunov G.D. Psikhopedagogika sporta [Psychopedagogy of sport], Moscow, Soviet sport, 2007, 296 p.
3. Kachurovskij D.O. Moloda sportivna nauka Ukrayini [Young sport science of Ukraine], 2011, vol.15(1), pp. 114-120.
4. Matveev L.P Osnovy sportivnoj trenirovki [Basis of sport training], Moscow, PaS, 1977, 271 p.
5. Matveev L.P Teoriia i metodika fizicheskoj kultury [Theory and methods of physical culture], Moscow, PaS, 2008, 544 p.
6. Norakidze V.G. Psikhologiia i sovremennyj sport [Psychology and modern sport], Moscow, PaS, 1973, pp. 62-72.
7. Raevskij R.T., Petelkaki V.F. Plavanie [Swimming], Odessa, Science and technics, 2005, 321 p.
Information about the author: Kachurovs’kyy D.O.
National University of Physical Education and Sport of Ukraine Fizkultury str. 1, Kiev, 03680, Ukraine.
Came to edition 20.12.2011.
