CC BY
109ОСОБЛИВОСТІ СУПРОВОДУ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СПОРТСМЕНІВ-ІНВАЛІДІВ
Бойко Г.М.
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Анотація. Проаналізовано загальні закономірності, визначено особливості структури та фазового складу змагальної діяльності плавців високої кваліфікації, задіяних у паралімпійському спорті. З урахуванням особливостей структури змагальної діяльності плавців різних нозологій, визначено особливості психолого-педагогічного супроводу змагальної діяльності спортсменів-інвалідів у передстартовій, змагальній фазі та фазі післядії, що реалізується в умовах узгодженої взаємодії групового суб’єкта спортивної діяльності, специфічного для спорту інвалідів.
Ключові слова: змагальна діяльність, структура, плавці, спорт інвалідів, психолого-педагогічний супровід.
Аннотация. Бойко Г.Н. Особенности сопровождения соревновательной деятельности спортсменов-инвалидов. Определены общие закономерности, особенности структуры и фазового характера соревновательной деятельности пловцов высокой квалификации в паралимпийском спорте. С учетом выявленных особенностей структуры соревновательной деятельности пловцов различных нозологий, определены особенности психолого-педагогического сопровождения соревновательной деятельности спортсменов-инвалидов в предстартовой, соревновательной фазе и фазе последействия в условиях согласованного взаимодействия группового субъекта спортивной деятельности, специфического для спорта инвалидов.
Ключевые слова: соревновательная деятельность, структура, пловцы, спорт инвалидов, психолого-педагогическое сопровождение. Annotation. Boyko G.N. Features of support of competitive activity of sportsmen-invalids. The general laws, features of structure and phase character of competitive activity of swimmers of high qualification in Paralympics sports are defined. Taking into account the revealed features of structure of competitive activity of swimmers various nosology, features of psychological-pedagogical support of competitive activity of sportsmen-disables in a before starting, competitive phase and a phase consequences in the conditions of the co-coordinated interaction of the group subject of sports activity specific to sports of invalids are defined.
Keywords: competitive activity, structure, swimmers, sports of disables, psychological-pedagogical support.
Вступ.
Стрімкий розвиток спорту інвалідів в Україні та світі, зростання рівня конкуренції спортсменів на змаганнях усіх рівнів актуалізує пошук шляхів удосконалення системи підготовки спортсменів-інвалідів високої кваліфікації. Незважаючи на підвищення уваги науковців до вивчення особливостей підготовки спортсменів-інвалідів, достатню кількість наукових доробок, присвячених аналізу структури змагальної діяльності у різних видах спорту [3, 6-8], вивчення специфічних рис структури змагальної діяльності плавців різних нозологій у паралімпійському спорті залишається поза увагою вчених. Це актуалізує виявлення особливостей структури та фазового складу змагальної діяльності плавців у паралімпійському спорті, що потребують урахування в процесі розробки та реалізації системи психолого-педагогічного спортивної діяльності спортсменів-інвалідів високої кваліфікації.
Дослідження виконується у відповідності до Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр., тема 2.5.2.: „Теоретико-методологічні основи психологічного супроводу підготовки спортсменів-інвалідів різних нозологічних груп”, номер державної реєстрації 0106Ш12125.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження полягає у здійсненні теоретичного аналізу структури та фазового складу змагальної діяльності плавців високої кваліфікації у паралімпійському спорті та виявлення особливостей психолого-педагогічного супроводу їхньої змагальної діяльності.
Методи дослідження: теоретичні - аналіз, узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури та власного практичного досвіду підготовки спортсменів-інвалідів високої кваліфікації; методи математичної статистики.
Результати дослідження та їх обговорення.
Спортивну діяльність потрактовують як
© Бойко Г.М.,. 2009
навчально-тренувальну та змагальну діяльність спортсменів, що здійснюється в системі впорядкованої взаємодії суб’єктів спортивної діяльності [6, 11]. Підготовка до змагань і сама змагальна діяльність спортсмена «... розгортаються як єдиний підготовчо-змагальний процес ...» [6, с. 229], що вказує на «... єдність взаємозв'язку структур змагальної діяльності та підготовленості» [10, с. 21]. Встановлено, що ефективність управління спортивним тренуванням забезпечується визначенням структури підготовленості та змагальної діяльності, специфічними для конкретної дисципліни того чи іншого виду спорту. З цією метою здійснюється розробка моделі підготовленості та змагальної діяльності, що потрактовується як орієнтир для визначення вихідного рівня підготовленості спортсмена та прогнозування результату змагальної діяльності.
У загальному сенсі змагальну діяльність правомірно розглядати як складний і багатогранний процес, який утворюється сукупністю дій спортсмена під час змагань, що пов’язані з демонстрацією та оцінкою його можливостей в одному з видів спорту згідно з існуючими правилами, змістом рухової діяльності, способами змагальної боротьби та особливостями підходів до оцінки результатів [6, 7]. Вивчення та врахування структури, змісту та результатів змагальної діяльності дозволяє здійснити науково обґрунтоване визначення: 1) загальної стратегії підготовки (засобів, методів тренування та параметрів тренувальних навантажень, позатренувальних засобів впливу на функціональний стан та особистість спортсмена); 2) критеріїв для об’єктивної оцінки результату кожного окремого виступу спортсмена, що уможливить визначення причин успіху або невдачі; 3) необхідних коректив, що мають бути внесені до плану підготовки спортсмена; 4) спрямованості техніко-тактичної підготовки, зокрема, здійснення вибору оптимальної техніко-тактичної моделі виступу спортсмена у відповідності до адекватної його актуальним можливостям мети та прогнозованого рівня готовності майбутніх суперників; 5) особливостей моделювання змагальних ситуацій у тренувальному процесі.
Згідно з сучасними науковими поглядами, структуру змагальної діяльності утворюють «... змагальні дії спортсмена та комплексні форми його поведінки в процесі змагання» [6, с. 74]. Враховуючи принципові особливості кожного з видів спорту та окремих видів змагальної програми, управління змагальною діяльністю спортсменів має бути адаптованим до кожного конкретного виду з урахуванням тенденцій розвитку та закономірностей становлення спортивної майстерності й внутрішньовидової спеціалізації. Орієнтація системи підготовки на досягнення оптимальної структури змагальної діяльності як ключового компонента підготовки спортсменів високої кваліфікації дозволяє створити необхідні умови для раціонального управління станом спортсмена та перебігом адаптаційних змін, що забезпечують формування оптимального рівня готовності до досягнення запланованого результату змагальної діяльності. Отже, метою підготовки висококваліфікованих спортсменів є досягнення максимально можливого спортивного результату, що забезпечується завдяки поглибленій індивідуалізації тренувального процесу та змагальної діяльності, а також виокремлення можливих способів ведення змагальної боротьби.
Аналіз літературних джерел дозволив визначити фазовий характер змагальної діяльності (рис. 1). Передстартова фаза утворюється двома складовими: передстартовою розминкою, що безпосередньо передує змаганню та відповідає особливостям майбутньої змагальної діяльності, а також психологічним налаштуванням спортсмена на змагальну діяльність. У передстартовій фазі вирішуються завдання, пов’язані з розгортанням передстартових фізіологічних змін в організмі спортсмена, формуванням стану оптимальної бойової готовності до змагальної боротьби.
Змагальна фаза передбачає безпосередню реалізацією спортсменом попередньо обраної техніко-тактичної моделі змагальної діяльності, що конкретизується та корегується у відповідності до змагальної ситуації. За ходом змагальної боротьби спортсмен стикається з необхідністю сприймання та обробки поточної інформації техніко-тактичного, психологічного та іншого характеру, специфіка якого визначається особливостями виду спорту. Така інформація співвідноситься з техніко-тактичною моделлю змагальної діяльності, напрацьованою спортсменом у тренувальному процесі у відповідності до мети та попереднього змагального досвіду.
Здатність спортсмена до адекватного сприймання, обробки та використання поточної інформації забезпечує вибір раціональної тактики змагальної діяльності. Отже, у змагальній фазі відбувається реалізація техніко-тактичного та функціонального потенціалу спортсмена, повнота яких безпосередньо пов’язана з рівнем його психологічної готовності до високоефективної змагальної діяльності.
Перебіг фази післядії визначається фактично реалізованим змістом змагальної діяльності, обсягом та інтенсивністю пов’ язаного з нею навантаження та її результатом. Фаза післядії утворюється: процесами найближчого відновлення; аналізом процесуального
аспекту змагальної діяльності та її результату; остаточним психологічним і функціональним відновленням спортсмена з можливим досягненням фази супер-компенсації.
Найближче відновлення пов’язане з поверненням функціонального стану систем організму до вихідного рівня, ресинтезом енергетичних субстратів, відновленням оперативної працездатності. Системоутворюючим фактором у структурі змагальної діяльності спортсменів високої кваліфікації є спортивний результат. На думку вчених, його варто розглядати з чотирьох взаємопов’ язаних позицій: соціальної (важливість і значущість результату для суспільства та самого спортсмена, престиж країни або окремого спортивного колективу, демонстрація можливостей людини, її творчої активності, формування потреби в дотриманні здорового способу життя); біологічної (збереження та зміцнення здоров’я, адаптація до екстремальних умов, вивчення резервних можливостей організму, удосконалення функцій і систем людини з метою ефективної протидії несприятливим умовам середовища); педагогічної (місце, що посів спортсмен за підсумками змагань, виконання ним розрядного нормативу); психологічної (формування особистості, розвиток комунікативних здібностей, підвищення психофункціональних можливостей, здатності до протидії стресовим факторам, розвиток та удосконалення емоційно-вольової сфери спортсмена під час підготовки та участі у змаганнях) [4, 8, 9]. Психічний стан спортсмена у фазі післядії корелює зі значущими зовнішніми оцінками та самооцінкою процесуального аспекту та результату змагальної діяльності й впливає на розгортання й перебіг відновних процесів. Подальше психологічне та функціональне відновлення забезпечується розгортанням більш тривалих процесів у відповідь на «... відносно стійкі «сліди» минулого змагання» [б, с. 77], що зумовлюють надвідновлення біоенергетичних ресурсів та інших складових морфо-функціонального статусу організму спортсмена.
Згідно з визначеною фазовою структурою змагальної діяльності та у відповідності до завдань дослідження, потребують визначення особливості супроводу змагальної діяльності спортсменів-інвалідів (рис. 2).
Визначення особливостей психолого-
педагогічного супроводу змагальної діяльності спортсменів-інвалідів актуалізує здійснення детального аналізу особливостей взаємодії спортсменів зі специфічними для спорту інвалідів суб’єктами спортивної діяльності та доведення правомірності розгляду їхньої спільної діяльності як діяльності групового суб’єкта.
Структурними компонентами передзмагальної фази є передстартова розминка та психологічне налаштування спортсмена на змагальну діяльність. Успішне вирішення завдань розминки у спорті інвалідів, зокрема, у паралімпійському плаванні, забезпечується завдяки узгодженій взаємодії локального групового суб’єкта спортивної діяльності, до складу якого, крім тренера та спортсмена, входять суб’єкти, професійні дії яких забезпечують: 1) безпечний вхід спортсмена у
Рис. 1. Фазовий склад змагальної діяльності
воду та здійснення рухової діяльності у відповідності до завдань, визначених тренером; 2) відпрацювання плавцями таких компонентів змагальної діяльності, як старт, поворот, фініш.
Обсяг і характер специфічного для спорту інвалідів супроводу спортсменів із порушеннями опорно-рухового апарату та професійні дії тренерів-супроводжуючих визначається в залежності від особливостей рухових обмежень спортсменів і застосовується, переважно, тільки під час виконання спортсменом старту з води або зі стартової тумби. Професійні дії тренерів-таперів забезпечують виконання спортсменами із вадами зору старту (підводять плавця до стартової тумби); повороту та фінішу (подають плавцю спеціальні тактильні сигнали про необхідність виконання повороту або фінішування).
Передзмагальне психологічне налаштування спортсмена забезпечується: передстартовою настановою тренера; професійними діями психолога, який обирає та застосовує психологічні методи впливу на спортсмена в залежності від його передстартового стану та минулого стартового досвіду; психологічним самоналаштуванням спортсмена. Планування змісту
передзмагальної фази, пов’язаного з формуванням стану оптимальної бойової готовності спортсмена до змагальної діяльності здійснюється з урахуванням вимог регламенту, визначеного ІРС та міжнародною федерацією плавання спортсменів-інвалідів, згідно з яким, за 30 хвилин до старту припиняються будь-які контакти зі спортсменом, що можуть сприяти його психологічному та функціональному налаштуванню на змагальну боротьбу. Отже, однією з основних здатностей спортсменів-інвалідів, що детермінує ефективність їхньої змагальній діяльності, є вміння утримувати оптимальний рівень збудження до початку змагання та безпосередньо за його ходом. У залежності від самопочуття, спортсмен у передзмагальній фазі має контролювати та вчасно корегувати власне збудження, підвищуючи або знижуючи його рівень. Безсумнівно, що формування здатності спортсменів-інвалідів до самоконтролю та саморегуляції рівня збудження під час змагальної діяльності потребує відпрацювання відповідних психотехнічних навичок безпосередньо в тренувальному процесі з їх подальшим закріпленням та удосконаленням під час участі у змаганнях різних рівнів.
Рис. 2. Психолого-педагогічний супровід змагальної діяльності спортсменів-інвалідів
Структуру змагальної фази в спортивному плаванні утворюють старт, рівень швидкості подолання дистанції, поворот, фініш [3, 8, 9]. За результатами сучасних наукових досліджень встановлено наявність тісної кореляційної залежності між параметрами, що характеризують ефективність подолання стартового відрізку, поворотних ділянок і фінішного відрізку дистанції та результатом спортсмена (г = 0,81+0,04), а також наявність тісної залежності між часом проходження ділянок плавання по дистанції з часом подолання стартового, поворотного та фінішного відрізків (г = 0,79±0,03) [8, 9]. Отже, узгодженість взаємодії між спортсменами та специфічними для спорту інвалідів суб’єктами позначається на ефективності змагальної діяльності та її результаті.
Необхідність специфічного супроводу спортсменів-інвалідів у змагальній фазі визначається характером і ступенем їхнього ураження, умовами та змістом змагальної діяльності [1, 2]. Зокрема, до основних функцій тренерів-таперів, у загальному сенсі, належить створення умов для безпечної змагальної діяльності основних її суб’єктів, що реалізується завдяки постійному страхуванню всіх незрячих спортсменів і спортсменів із важкими ураженнями зору під час їхньої участі в змаганнях усіх рівнів. Змагальна діяльність плавців з ураженнями опорно-рухового апарату, які внаслідок моторних порушень різного ступеня важкості мають обмеження фізичної мобільності, передбачає формування іншого за структурою та функціями специфічного для спорту інвалідів, зокрема, пара-
лімпійського плавання, групового суб’єкта спортивної діяльності, що уможливлює постійну узгоджену взаємодію спортсменів і тренерів-супроводжуючих. Професійні дії останніх забезпечують: безпечний вхід плавців у басейн і вихід із води; формування та збереження необхідного стартового положення; виконання спортсменом старту, особливості техніки якого визначені правилами змагань і встановлюється для плавців кожного з функціональних класів окремо. У відповідності до правил змагань, встановлених ІРС, для спортсменів із важкими ураженнями опорно-рухового апарату передбачена можливість виконання старту з води. Ступінь обмеження здатності плавців до безпечного входу в басейн і виходу з нього є критерієм, що визначає характер та обсяги професійних дій тренерів-супроводжуючих у тренувальному процесі та під час участі спортсменів у змаганнях. Ефективність виконання професійних дій суб’єктами спортивної діяльності залежить від двох основних груп факторів, що визначають рівень їхньої професійної компетентності: ступеня володіння спеціальними навичками; здатності до взаємоузгодженої співпраці в межах специфічного групового суб’єкта спортивної діяльності. Зокрема, на старті діяльність групового суб’єкта спрямовується на: забезпечення безпечного та комфортного опускання плавця у басейн і створення сприятливих умов для його подальшого переходу в стартове положення; утримання плавцем раціонального стартового положення (за необхідністю) до подачі стартового сигналу; забезпечення раціонального початку руху після стартового сигналу; безпечний вихід плавця з води після завершення дистанції.
Вхід у басейн забезпечується узгодженими діями плавців і тренерів-супроводжуючих. Впевненість рухів останніх, відсутність метушливості, інших ознак хвилювання, дозволяє уникати негативного впливу на спортсмена додаткових стрес-факторів, що характерні для психологічно складних умов змагальної діяльності, запобігає додатковому «зараженню» плавця знервованістю від супроводжуючих, сприяє зміцненню впевненості у власних можливостях, створює підґрунтя для успішного виступу у змаганнях. Ірраціональність діяльності групового суб’єкта у передстартовій фазі та на старті може стати причиною завчасного входу плавця у воду, що зумовить зростання реактивної тривожності спортсмена внаслідок вимушеного очікуванню стару. В свою чергу, тривале утримання напруженої стартової пози може призвести до невиправданої витрати фізичної та нервово-психічної енергії плавця, його нераціональних або помилкових дій на старті, що спровокують дискваліфікацію спортсмена або зростання часу подолання стартового відрізку дистанції.
Правилами змагань спорту інвалідів для плавців кожного функціонального класу чітко регламентовані всі можливі стартові положення. На старті спортсмен має перебувати у стані так званого «оперативного спокою». Це передбачає збереження виправданої, з біомеханічної точки зору, нерухомої пози до моменту подачі стартового сигналу, що забезпечить подальший швидкий і раціональний початок руху плавця та оптимальну швидкість плавання по дистанції. За
таких умов спортсмени з важкими ампутаційними ушкодженнями кінцівок, шийними та спинальними травмами, церебральними паралічами, іншими складними неврологічними розладами в більшості випадків потребують допомоги тренерів-супроводжуючих, а локальний груповий суб’єкт спортивної діяльності має складатися з двох або трьох осіб [1, 2]. Отже, від узгоджених професійних дій групового суб’єкта спортивної діяльності залежить ефективність виконання спортсменом стартових рухів, що позначається на загальному результаті виступу спортсмена, адже в умовах жорсткої конкуренції рівних за силами суперників найменша помилка може позбавити його заслуженої перемоги або місця на п’єдесталі.
Особливості реалізації спортсменом обраної техніко-тактичної моделі в змагальній фазі визначається: 1) інтегральними якостями, що обумовлюють ефективність його дій, пов’язаних із усіма компонентами змагальної діяльності (стартом, швидкістю плавання по дистанції, поворотом, фінішем); 2) психологічними особливостями змагальної фази, що пов’язана з характером взаємодії суперників.
Для циклічних видів спорту характерною є просторово-часова взаємодія суперників. У кожний момент змагання спортсмен оцінює своє положення на дистанції у відповідності до положень суперників, що дозволяє йому «... вживати необхідних заходів для реалізації тактико-технічного, функціонального та вольового потенціалу у відповідності до змагальної ситуації» [5, с. 18]. Отже, за характером протидії між суперниками плавання належить до видів спорту з сумісно-індивідуальною взаємодією [5]. Умовність контакту в циклічних видах спорту, зокрема, спортивному плаванні визначається тим, що спортсмени змагаються на окремих доріжках, що робить неможливим їхній безпосередній фізичний вплив на суперників. Змагання сліпих і слабозорих плавців із гостротою зору < 10 % на краще око з корекцією, а також спортсменів із важкими порушеннями опорно-рухового апарату, зокрема, травмами шийного відділу хребта з ушкодженням спинного мозку на рівні сегментів С-1 - С-7, складними церебральними патологіями, іншими неврологічними розладами, що заважають спортсменам плавати в положенні на грудях, вільно та невимушено здійснювати поворот голови вбік під час фази вдиху, зоровий контакт із суперниками на дистанції надзвичайно ускладнений або повністю відсутній. Це дозволяє нам передбачити домінування частки монофронтальної психічної активності сліпих і сла-бозорих плавців, а також плавців із важкими ураженнями опорно-рухового апарату над біфронтальною в порівнянні зі здоровими спортсменами відповідного рівня кваліфікації та зумовлює особливості реалізації спортсменами-інвалідами техніко-тактичної моделі ведення змагальної боротьби.
Психолого-педагогічний супровід у фазі післядії пов’язаний із професійними діями традиційних і специфічних для спорту інвалідів суб’єктів спортивної діяльності та має суто індивідуальний характер: 1) у фазі найближчого відновлення професійні дії лікаря та масажиста допомагають спортсмену відновити
оперативну працездатність і створюють сприятливі передумови для подальшого функціонального та психологічного відновлення; 2) аналіз процесуального аспекту та результату змагальної діяльності передбачає здійснення ретельного аналізу показаного результату, допущених спортсменом помилок і визначення об’єктивних причин їх допущення, а також оцінку ефективності професійної взаємодії спортсменів із специфічними для спорту інвалідів суб’єктами спортивної діяльності на старті, під час повороту та фінішу, що дозволяє виявити проблемні місця супроводу та внести необхідні корективи до системи підготовки з метою їх подальшого усунення; 3) забезпечення психологічного та функціонального відновлення спортсмена та досягнення фази суперкомпенсації здійснюється в умовах узгодженої взаємодії групового суб’єкта спортивної діяльності, а вибір конкретних методів і засобів впливу та організм та особистість спортсмена здійснюється у відповідності до обсягу та інтенсивності змагального навантаження, його психічного стану у фазі післядії, що корелює з результатом змагальної діяльності (г = 0,89).
Висновки.
Психолого-педагогічний супровід тренувальної та змагальної діяльності забезпечується специфічним для спорту інвалідів груповим суб’єктом спортивної діяльності, об’єднаним спільною метою та мотивацією. Зміст та обсяг психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності спортсменів-інвалідів високої кваліфікації визначається умовами та структурою їхньої тренувальної та змагальної діяльності, а також характером і глибиною моторних, сенсорних або інтелектуальних порушень спортсмена, що вказує на необхідність суто індивідуального характеру супроводу.
Взаємодія між спортсменом та іншими суб’єктами спортивної діяльності формується в процесі тренувальної діяльності. Зокрема, помилки в діях таперів або супроводжуючих призводять до виникнення конфліктних ситуацій, втрати довіри спортсмена, появи страху, що зумовить підсвідоме зниження швидкості плавання на поворотній і фінішній ділянках дистанції, негативно позначиться на результатах виступів у змаганнях.
У залежності від фази та особливостей структури змагальної діяльності спортсмена визначаються склад і функції суб’єктів психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності, зокрема, вимоги до узгодженості їхній дій на старті, під час виконання повороту та на фініші. Передбачено, що за умови високого рівня готовності спортсмена до змагальної діяльності її результативність залежить від узгодженості взаємодії фахівців і спортсменів у межах групового суб’єкта спортивної діяльності.
У результаті дослідження обґрунтовано нові підходи до вивчення спортсменів-інвалідів як особистості та активних суб’єктів спортивної діяльності, що суттєво розширюють наукові відомості про особливості структури змагальної діяльності плавців у спорті інвалідів і слугують підставою для розробки теоретико-методологічних засад психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності
спортсменів високої кваліфікації та визначення шляхів подальшого удосконалення системи підготовки спортсменів-інвалідів на основі: визначення загальних закономірностей, змісту та структури змагальної діяльності плавців у спорті інвалідів; визначення основних детермінант, що вливають на ефективність тренувальної та змагальної діяльності спортсменів-інвалідів високої кваліфікації; визначення особливостей функціонування специфічних для спорту інвалідів групових суб’єктів спортивної діяльності у системі підготовки спортсменів високої кваліфікації.
Перспективи подальших досліджень пов’язуємо зі обґрунтування прикладних аспектів психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності плавців, що дістали розробки в технології практичної системи, яка враховує специфічні способи та умови тренувальної та змагальної діяльності спортсменів-інвалідів різних нозологій, зокрема, особливості структури та фазового складу змагальної діяльності.
Література
1. Бойко Г. М. Особливості психолого-педагогічного супроводу плавців у паралімпійському спорті / Г. М. Бойко // Теорія та методика фізичного виховання. - 200В. - № 3. - С. 44-50.
2. Бойко Г. М. Психологічна структура спортивної діяльності плавців у паралімпійському спорті / Г. М. Бойко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. монографія / ред. проф. С. С. Єрмакова. - Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 9. - С. 9-15.
3. Бородай А.В. Индивидуализация подготовки высококвалифицированных пловцов - спринтеров на основе изучения структуры соревновательной деятельности и функциональной подготовленности: 13.00.04 / Автореф. дис. ... канд. пед. наук.
- Киев, 1990. - 24 с.
4. Волянюк Н. Ю. Профессиональное развитие субъекта деятельности [Электронный ресурс] / Н.Ю. Волянюк // Физ. воспитание студ. творч. спец. — 2003. — N 2. — С. 37-47. — Библиогр.: 15 назв. — рус. http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03vnydsa. zip
5. Джамгаров Т. Т. Психологическая систематика видов спорта и соревновательной деятельности / Джамгаров Т. Т. // Спортивная психология в трудах отечественных психологов : [сост. И. П. Волков]. - СПб. : Питер, 2002. - С.14-21.
6. Матвеев Л. П. Основы общей теории спорта и системы подготовки спортсменов / Л. П. Матвеев / Учебное пособие для студентов вузов . - К. : Олимпийская литература, 1999. - 31В с.
7. Пилюк Н. Н. Пути формирования структуры соревновательной деятельности акробатов высокой квалификации / Н. Н. Пилюк // Теория и практика физической культуры. - № 3. - 1999 // http://www.infosport.ru /PRESS/TPFK/1999N3/p23-26;39.htm
В. Пилипко О. А. Особенности структуры соревновательной деятельности высококвалифицированных пловцов на дистанции 400 метров вольным стилем [Электронный ресурс] / О.А. Пи-липко, А.А. Оноприенко // Физ. воспитание студ. творч. спец.
- 2003. — N 2. — С. 11-1б. — Библиогр. : б назв. — рус. http:// www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03poasmd.zip
9. Пилипко О. А. Особенности структуры соревновательной деятельности спортсменов-пловцов различной квалификации, специализирующиеся на дистанции 100 метров вольным стилем / О.А. Пилипко // http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ Snsv/2003-06/03poamvs.pdf
10. Платонов В.М. Організаційно-методичні принципи підготовки спортсменів високої кваліфікації в чотирирічних олімпійських циклах / Платонов В.М., Дрюков В.О. / // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. - 2003. - № 1. - С. 20-24.
11. Платонов В. Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте / В. Н. Платонов / Учебное пособие для студентов вузов. - К. : Олимпийская литература, 1997.
- ЗВЗ с.
Надійшла до редакції 2В.05.2009р.
