CC BY
46
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 617.089.844:616.711-018.3-002-06 DOI: 10.22141/2224-0586.7.102.2019.180355
Московко Г.С., Дацюк О.1., Ншчук Я.В., Костюченко А.В., Титаренко Н.В. Внницький нац1ональний медичний ун1верситет 1м. М.1. Пирогова, м. В1нниця, Укра'на
HoBi шдходи у лкуванш больового синдрому в попереково-крижовому вшдш хребта
Резюме. Актуальшсть. БЛь у попереково-крижовому вiддiлi хребта залишаеться одтею з най-бльш актуальних медичних i сощальних проблем. Метою до^дження було оцшити ефективтсть комбшованого використання трансфорамтальног та каудально1 етдуральних блокад для лжування больового синдрому попереково-крижового вiддiлу хребта на тлi дегенеративно-дистрофiчних за-хворювань. Матерiали та методи. Удолдження було включено 228 (85 чоловшв, 143 жтки) хво-рих iз болем у попереково-крижовому вiддiлi хребта вком 52,07 ± 13,95року, яким було проведено трансфорамшальт етдуральт блокади (п = 114) або каудальт етдуральт блокади (п = 114). Ре-зультати. Позитивний ефект був зареестрований у 150 (65,8 %) випадках. У решти 78 пацiентiв при вiдновленнi больового синдрому до 5 i быьше балiв за вiзуальною аналоговою шкалою були вико-нат повторт процедури загальною кыькктю до чотирьох через 4—14 дтв тсля першог блокади. 1х розподлили на три групи: у грут 1 пащентам повторно проводили трансфорамшальт етдуральт блокади (п = 26), у грут 2 — каудальт етдуральт блокади (п = 26), у грут 3 — комбшоване засто-сування трансфорамтальног та каудальног етдуральних блокад (п = 26). На початку ттервенци, через 1 годину, 3тижт та 3мкящ вуах групах визначали штенсивтсть больового синдрому, симп-томи натягу (пробаЛасега), обсяг активнихрухiву поперековому вiддiлiхребта таяккть життя (шдекс iнвалiдностi ОсвестрI). Висновки. Встановлено, що комбтоване використання трансфо-рамтальних i каудальних етдуральних блокад е найбльш ефективним методом лкування больового синдрому в попереково-крижовому вiддiлi хребта та пов'язане з позитивною динамкою якостi життя пацiентiв. Трансфорамшальт або каудальт етдуральт блокади були також ефективт, але лише в короткостроковш перспективi.
Ключовi слова: больовий синдром; попереково-крижовий вiддiл хребта; дегенеративно-дистро-фiчнi захворювання; грижа мiжхребцевих диств; етдуральт блокади
Бступ
Протягом останшх десятилиъ бшь у спин е од-шею з найбшьш актуальних медичних i сощальних проблем. Поширешсть останшх серед дорослого населення вск вжових категорш в iндустрiально розвинутих крашах переважае 43—70 % [1—3].
Дегенеративно-дистрофiчнi змши в попереково-крижовому вщдш хребта часто стають причиною не-вролопчних розладiв, що спричинюють тимчасову або стшку втрату працездатносп у людей зршого вжу [4]. Так, згщно iз статистикою европейських кра'ш, 10—15 % уск дшв непрацездатност пов'язаш з болями в спиш, причому у 3—7 % дорослого населення больовий синдром мае хрошчний характер [1].
У переважнш бшьшосп випадюв (86 %) попере-ково-криж^ болi обумовлеш дискорадикулярним конфл^ом, а гриш диска розглядаються як основна причина вираженого больового синдрому [1]. Частше за все пщлягають дегенеращ! мiжхребцевi диски в поперековому вщдш хребта. Причому дис-трофiчнi змши в дисках починаються вже з 18—35 роюв. Було встановлено, що вщповщальними за бшь е рiзнi структури в хребт та навколо нього. Зо-крема, тригери болю можуть локалiзуватися в зо-вшшнш третиш фiброзного кшьця диска, фасетко-вих суглобах, переднш поздовжнш зв'язцi, заднiй поздовжнш зв'язцi, нервових корiнцях, нервах та м'язах [5, 6]. Грижа диска може викликати бшь че-
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Жкгтчук Ярослав Васильович, кафедра нервових хвороб з курсом нейрохiрургíí та ФПО, Вшницький нацiональний медичний унiверситет iM. М.1. Пирогова, вул. Пирогова, 56, м. Вшниця, 21018, УкраТна; е-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (063) 641-90-45.
For correspondence: Yaroslav Nikitchuk, Department of neurology with course of neurosurgery Vinnytsya National Pirogov Memorial Medical University, Pirogov st., 56, city of Vinnytsya, 21018, Ukraine; е-mail: [email protected]; phone: +38 (063) 641-90-45.
рез механiчне подразнення будь-яко! з цих структур [1]. Крiм того, бшь може бути спричинений запаль-ними компонентами, що виникають при гриш диска [7, 8].
Рiзноманiтнiсть рефлекторних, компресiйних i мiоадаптативних синдромiв, що обумовлюють картину корiнцевого болю, потребують м1ждисци-плiнарного терапевтичного тдходу. Тривалий час лiкування цих пащенпв здiйснювалося двома способами: шляхом консервативно! терапп, яку проводили, як правило, неврологи з використанням нестеро!дних протизапальних засобiв, анальгети-кiв, фiзичних методiв лiкування, та шляхом хiрур-гiчного втручання — ламiнектомiя з дискектомieю i т.п. [9].
В останш 25 рокiв науковi дослщження призве-ли до кардинальних змш у концепщ! болю в по-переку та його лiкуваннi [10]. Так, як альтернатива хiрургiчному видаленню м1жхребцевого диска роз-глядаеться метод епщурально! аналгезп [3, 11—13]. Варiантами останнiх е iнтерламiнарна, каудальна та трансфорамшальна епiдуральнi блокади [14]. У перюд виконання регiонального знеболювання обов'язковим е проведення консервативно! фарма-котерап!!, фiзичних методiв лiкування. Адже вщнов-лення болю пiсля проведення епщурально! блокади значуще погiршуе прогноз л^вання, що, зокрема, спонукае шукати новi шляхи пiдвищення ефектив-ностi ш'екцшно! терап!!.
Мета дослщження — ощнити ефективнiсть ком-бiнованого використання трансфорамшально! та каудально! епщуральних блокад для л^вання бо-льового синдрому попереково-крижового вщдшу хребта на тлi дегенеративно-дистрофiчних захворю-вань.
Mатерiали та методи
На базi неврологiчного вщдшення комунального закладу «Вшницька мiська клiнiчна лiкарня № 1» протягом 2017—2019 рр. проведено проспективне контрольоване дослщження, в якому брали участь 228 (85 чоловЫв, 143 жшки) пащенпв iз больовим синдромом у попереково-крижовому вщдш хребта. Вж хворих — вiд 18 до 70 роюв (у середньому 52,07 ± ± 13,95 року), тривалють захворювання — вщ 1 до 12 роюв (у середньому 3,59 ± 1,69 року). Критерiями включення пацiентiв у дослщження були: вж старше 18 рокiв; наявшсть больового синдрому, обумовле-ного одшею або декiлькома грижами м1жхребцевих дисюв у попереково-крижовому вщдш хребта, що пщтверджено методом магштно-резонансно! томо-графп; iнтенсивнiсть болю за вiзуальною аналого-вою шкалою (ВАШ) бшьше 4 балiв; згода хворого на участь в дослщженш.
Для усунення сильного коршцевого болю ви-конували трансфорамшальну епiдуральну блокаду (п = 114) або каудальну епщуральну блокаду (п = 114) з уведенням кортикостерощного препарату (початковi дози пдрокортизону — 125 мг або бетаметазону — 4 мг) та мюцевого анестетика (ль
^т
дока'!н — 2 мг/кг). Для вiзуалiзацii голки та дiлянки поширення анестетика застосовували рентгенокон-трастну речовину омншак 240, апарат ЕОП Philips BV 300.
З метою об'ективiзацii больових синдромiв i ви-раженосп болю, а також контролю ефективносп проведено! терапп використовували ВАШ. Лжу-вальний ефект вважали позитивним при зменшен-нi больового синдрому бшьше нiж на 75 %, задо-вiльним — вiд 60 до 74 %, незадовшьним — менше за 59 % вщ вихщного рiвня за даними використано! методики.
Позитивний л^вальний ефект одноразовое трансфорамшально'!/каудально! епщуральних блокад (послаблення больового синдрому бшьше н1ж на 60 % вщ вихщного рiвня за ощнками ВАШ) за-реестровано у 150 (65,8 %) пащенпв. У решти 78 пащенпв при вщновленш больового синдрому до 5 i бшьше балiв за ВАШ (у середньому до 6,85 ± 1,10 бала) були виконаш повторнi процедури загальною кiлькiстю до чотирьох (у середньому до 2,47 ± 0,60) через 4—14 дшв пiсля першо! блокади. При повтор-них блокадах дозу кортикостерощв зменшували вдвiчi.
1з цих 78 пащенпв були рандомiзовано сформо-ванi 3 групи по 26 оаб. Рандомiзацiя проводилася за допомогою генератора випадкових чисел. До групи 1 увшшли пацiенти, яким повторно було виконано трансфорамшальш епiдуральнi блокади, у груш 2 хворим виконувались каудальш епiдуральнi блокади, у груш 3 — поеднання трансфорамшально! та каудально! епщуральних блокад. Перед виконанням повторних епщуральних iн'екцiй визначали штен-сивнiсть больового синдрому за ВАШ, для ощнки функцiональого стану хребта застосовували тест Шобера, для виявлення подразнення/стискання попереково-крижового нервового корiнця(-iв) — пробу Ласега, для ощнки якосп життя — шкалу Освестрi верси 2.0. Обстеження, iдентичнi первин-ному, проводилися через 1 годину тсля виконання повторное епщурально! ш'екцп, через 3 тижнi та через 3 мюящ У всiх групах розраховували iндекс видужання, що вказуе на стутнь вщновлення пiсля консервативного лжування, за формулою:
1В = ODI до лжування — ODI тсля лжування/ODI до лжування х 100 %,
де 1В — шдекс видужання, ODI — шдекс Освестрь
Змши на етапах спостереження були класифь кованi як: добрий результат — 1В > 40 %; задовшь-ний — 1В вщ 21 до 40 %; незадовшьний — 1В < 20 %.
Статистична обробка отриманих даних викону-валася у статистичному пакет SPSS 23 (SPSS Inc.). Кшьюсш параметри поданi у виглядi M ± а (середне значення ± середне квадратичне вщхилення), яюс-ш данi — у виглядi частоти — n (%). Параметричнi даш порiвнювали за допомогою двостороннього t-критерш Стьюдента для 2 незалежних вибiрок, для порiвняння непараметричних даних застосовували методи Краскела — Уоллюа (для декшькох
груп) та Манна — Утгш для 2 груп незалежних су-купностей. Порiвняння зв'язаних вибiрок проводили за допомогою критерiю Вшкоксона (для 2 груп). Для знаходження вiдмiнностей частот розраховано спiввiдношення шанав — СШ (Odds Ratio) та 95% довiрчий iнтервал (95% Д1).
Результати
Дослiджувaнi групи пацieнтiв були порiвняннi за вiком, статтю, тривалютю захворювання та iншими клiнiко-рaдiологiчними характеристиками, за ви-нятком середньо! кшькосп загострень больового синдрому на рж, яка була меншою в груш 3 порiв-няно з шшими групами (р = 0,009; критерш Крас-кела — Уоллiсa). Окремi характеристики груп наведено в табл. 1.
Псля проведення повторних епщуральних ш'ек-цiй зафжсовано вiрогiдне зменшення iнтенсивностi больового синдрому в уох групах (р < 0,001). Зменшення показникш ВАШ через 1 годину тсля ш'екщ! було подабним м1ж групами, тод як у подальшому зменшення штенсивносп больового синдрому було б1льш суттевим у групi поеднання трансфорамшально! та каудально! епщуральних блокад (група 3): середнш по-казник ВАШ через 3 тижш вщ проведення повторно! процедури в групi 3 був в 1,5 та 1,6 раза менше, а через 3 мюящ — в 1,4 та 1,8 раза менше, шж у пащенпв групи 1 та 2 (р < 0,001 для всгх пор1внянь) (рис. 1).
Отримaнi нами дат свщчать, що проведення повторних епщуральних блокад було успiшним у 77 (98,7%) пащенпв через 1 годину шсля процедури, у 59 (75,6 %) — через 3 тижш та лише у 43 (55,1 %) — через 3 мюящ (рис. 2).
Як видно з рис. 2, частота пащенпв, яю вщзнача-ли регрес больового синдрому вщразу через 1 годину тсля здшснення блокади, вiрогiдно не вг^знялася в групах порiвняння (р > 0,05). Тодi як через 3 тиж-нi пiсля повторних блокад позитивний результат терапп зберпався у 96,2 % пацiентiв групи 3, що вь рогiдно бшьше, н1ж у групах 1 i 2 (СШ 7,5; 95% Д1 1,3-67,49 та СШ 21,43; 95% Д1 2,52-182,5), а через 3 мюящ позитивний результат лiкування мав мюце у 76,9 % пащенпв групи 3, що було також бшьше, нiж у групах 1 i 2 (СШ 3,33; 95% Д1 1,01-10,99 та СШ 5,33; 95% Д1 1,6-17,83), р < 0,05 для вах порiвнянь.
Вiрогiдних вiдмiнностей м1ж середнiми показни-ками тесту Шобера мiж групами на етапах спосте-реженнях пiсля виконання повторних епщуральних iн'екцiй виявлено не було, за винятком показникiв через 3 мюящ, що були вiрогiдно вищими у хворих групи 3, нж у групах 1 i 2 (р < 0,01; критерш Краске-ла — Уоллiса) (рис. 3).
Подiбнi змiни продемонстрували й показники проби Ласега, що через 3 мюящ були також вiрогiд-но бшьшими в груш 3, нiж у групах 1 i 2 (р < 0,001; критерш Краскела — Уоллюа) (рис. 4).
Встановлено, що найнижш показники ODI, що свщчить про бшьш високий рiвень якостi життя, мали пащенти групи 3: через 3 тижш тсля проведення повторно! процедури — 32,65 ± 10,61 бала проти 40,08 ± 10,61 бала у груш 1 та 40,58 ± 13,23 бала у груш 2 ^знищ вщповщно 22,8 та 24,3 %; р = 0,009 та р = 0,015); через 3 мюящ — 35,27 ± 8,37 бала у груш 3, що було на 33,8 та 38,2 % менше, шж у груш 1 та 2, — вщповщно 47,19 ± 8,37 бала та 48,73 ± ± 13,41 бала (р < 0,001 для обох порiвнянь) (рис. 5).
Таблиця 1. Деяк характеристики досл'1джуваних груп
Показник Група 1 (n = 26) Група 2 (n = 26) Група 3 (n = 26)
Стать, п (%): чоловки жЫки 10 (38,5) 16 (61,5) 10 (38,5) 16 (61,5) 10 (38,5) 16 (61,5)
Вк роки 49,19 ± 15,18 56,58 ± 10,54 51,77 ± 14,09
Тривалють больового синдрому, мю. 4,35 ± 2,42 4,69 ± 1,67 4,65 ± 0,75
Кшькють загострень на рк 2,27 ± 0,53 2,31 ± 0,62 1,85 ± 0,54*
ОцЫка за ВАШ, бали 7,12 ± 1,34 6,58 ± 1,06 6,88 ± 0,82
Обсяг активних рухiв у по-переку (тест Шобера), см 12,85 ± 1,76 12,7 ± 1,81 13,62 ± 2,14
Симптоми натягу (проба Ласега), ° 49,23 ± 10,74 46,85 ± 14,65 50,96 ± 14,9
Грижа мiжхребцевого диска, п (%): на одному рiвнi на двох i бiльше рiвнях 7 (26,9) 19 (73,1) 5 (19,2) 21 (80,8) 5 (19,2) 21 (80,8)
Сумарна величина гриж мiжхребцевих дискiв, п (%): до 8 мм 8-16 мм бшьше16 мм 6 (23,1) 10 (38,5) 10 (38,5) 3 (11,5) 17 (65,4) 6 (23,1) 4 (15,4) 12 (46,2) 10 (38,5)
Примтка: * — р'вень значущост в'щм'нностей показникв пор'вняно з ншими групами р < 0,05; критерй Краскела — Уоллса.
т
ю
8-
7,12
6,88
3,35
0,77 0,85
10"
Вихщне 1 год Зтиж.
■ Група 1 □ Група 3
3 мю.
6,58 6,88
5,88
3,81
0,69 0,85
Вихщне
А
Б
1 под 3 тиж.
■ Група 2 □ Група 3
3 мю.
Рисунок 1. В'/дм/нносг/ динамки оц'/нок нтенсивност больового синдрому (М ± а) м'1ж групами 1 / 3 (А) та 2 i 3 (Б). Тут i далг. група 1 — пацснти, яким повторно було виконано трансфорамнальн еп'щуральн'! блокади, група 2 — пацснти, яким повторно було виконано каудальн еп'щуральн блокади, група 3 — пацснти, яким повторно було виконано посднання трансфорамнально)' та каудально) еп'щуральних блокад. Наведено середн арифметичн значення досл'щжуваних показниюв (М) i стандартн квадратичн в'1дхилення (а);
* — р < 0,05 (метод Манна — У)'тн'1)
Л пг\ 96,2 100 100 96,2 ■ Група 1 ■ Група 2 □ Група 3
т ии Щ 76,9 76,9
ои СП
ои 40 20 л ] 53,8 50 1 38,5
и година 3 тиж. 3 мю.
Рисунок 2. Розподл пацснт'в /з в'рог'щним зменшенням /нтенсивност1 болю
21
18 -
15 -
СМ
А
12 "
9 "
3 -
13,62
12,85
14,01 14Т78
15,27*
14,32 т
Вихщне
3 тиж. I Група 1 □ Група 3
3 мю.
21
18
Б
13,62
Вихщне
14,78
15,27*
13,62
3 ТИЖ.
I Група 2 □ Група 3
3 мю.
Рисунок 3. В'щм'нност'! динамки оцнки обсягу активних рух'в у поперековому в'щд'ш! хребта (М ± а)
(тест Шобера) мiж групами 1 i 3 (А) та 2 i 3 (Б)
90
75 -
60 -
45
30 -
15 "
Вихщне
А
3 тиж. I Група 1 □ Група 3
3 Mic.
50,96 51,54
55
96
Вихщне
Б
3 тиж. I Група 2 □ Група 3
3 Mic.
Рисунок 4. В/дм/нност/ динамки ступеня вираженосъi симптом/в натягу (М ± а) (проба Ласега)
мiж групами 1 i 3 (А) та 2 i 3 (Б)
40,08
32,65'
Вихщне
А
3 тиж.
I Група 1 □ Група 3
3 Mic.
Вихщне
Б
3 тиж. I Група 2 □ Група 3
3 Mic.
Рисунок 5. В/дм/нност/ динам/ки оцнки якост/ життя за ODI (М ± а) м'1ж групами 1 i 3 (А)
та 2 i 3 (Б)
100
80
60
40
20
А
76,9
65,4
57,7
23,1
26,9
15,4
11,5
3,8
Добрий Задовтьний Незадовтьний
■ Група 1 ■ Група 2 □ Група 3
100
80
60
40
20
30,8
26,9
34,6
23,1
11,5
Б
Добрий Задовтьний Незадовтьний
■ Група 1 ■ Група 2 □ Група 3
Рисунок 6. Динам/ка показник/в iндексу видужання у хворих п/сля повторних епщуральних блокад
через 3 тижн (А) та 3 м/сяц/ (Б)
Покращення якостi життя, про що свщчив ре-грес показника ODI > 12 балiв, виявлено у вiрогiдно бшьшо! кiлькостi пацiентiв iз групи 3, нж у групах 1 i 2, як через 3 тижт пiсля повторних епiдуральних ш'екцш (СШ 16,36; 95% Д1 3,18-84,26 та СШ 22,67; 95% Д1 4,34-118,4) р < 0,001), так i через 3 мiсяцi (СШ 14,48; 95% Д1 3,4-61,68, р < 0,001 та СШ 17,25; 95% Д1 3,99-74,51, р < 0,001).
Показники шдексу видужання, що вщображають ступiнь регресу больового синдрому i його впли-ву на життед1яльшсть, вiрогiдно не вiдрiзнялися в групах порiвняння через 3 тижш тсля повторних епiдуральних iн'екцiй. Водночас через 3 мгсящ пiсля завершення спостереження добрi/задовiльнi резуль-тати л^вання були зафiксованi у 88,5 % пащенпв групи 3, що було на 11,6 % бшьше, н1ж у групi 1 (СШ 2,3; 95% Д1 0,51-10,41), та на 23,1 % - ш^вняно з групою 2 (СШ 4,06; 95% Д1 1,1-17,29) (рис. 6).
Бисновки
1. У вах пацiентiв тсля виконання етдураль-них iн'екцiй загальною кiлькiстю до чотирьох (в середньому до 2,47 ± 0,6) спостерпалось вiрогiд-не зниження iнтенсивностi больового синдрому, збшьшення обсягу активних рухiв у попереково-му вщдЫ хребта, зменшення ступеня вираженос-тi симптомiв натягу (проба Ласега), покращення якост життя.
2. Встановлено, що трансфорамшальш та ка-удальнi епiдуральнi ш'екцп е ефективними у ко-роткостроковш перспективi. За даними оцiнки штенсивносп болю за ВАШ, вiдразу тсля здш-снення ш'екцп у вах пацiентiв вiдзначали регрес больового синдрому. Через 3 мюящ лише у 50 % пащеппв пiсля трансфорамшальних i у 38,5 % тсля каудальних епщуральних блокад вдалося отри-мати значний i стшкий регрес больового синдрому (р < 0,05).
3. Поеднання трансфорамшально! та каудально! епщуральних блокад е найбшьш ефективним методом лiкування больового синдрому попереково-крижового вщдшу хребта при протрузiях i грижах м1жхребцевих дискiв. Так, у пащеппв дано! групи у 76,9 % випадюв вдалося домогтися добрих i стiйких результатiв лiкування: зниження болю i полiпшення якостi життя термшом бiльш нж 3 мiсяцi (р < 0,05), що було статистично значущо бшьше, нж у групах трансфорамшальних (СШ 3,33; 95% Д1 1,01-10,99) та каудальних (СШ 5,33; 95% Д1 1,6-17,83) епщу-ральних iн'екцiй.
4. Показники iндексу видужання, що вщображають стутнь регресу больового синдрому i його впливу на життедiяльнiсть, через 3 мюящ пiсля завершення спостереження свщчать про ефективнiсть поеднаного застосування трансфорамшально! та каудально! епщуральних iн'екцiй у 88,5 % пащенпв, що на 11,6 % бшьше, нж у груш трансфорамшальних (СШ 2,3; 95% Д1 0,51-10,41), та на 23,1 % у груш каудальних епщуральних блокад (СШ 4,06; 95% Д1 1,1-17,29).
^ш
Конфлжт штерес1в. Автори заявляють про вщсут-нють конфлiкту iнтересiв та власно! фшансово! за-цiкавленостi при пiдготовцi дано! статп.
Список лiтератури
1. Goubert D., Oosterwijck J.V., Meeus M., Danneels L. Structural Changes of Lumbar Muscles in Non-specific Low Back Pain: A Systematic Review. Pain Physician. 2016. 19(7). E985-E1000.
2. Loh E, Reid J.N., Alibrahim F., Welk B. Retrospective cohort study of healthcare utilization and opioid use following radiofrequency ablation for chronic axial spine pain in Ontario, Canada. Reg. Anesth. Pain Med. 2019 Jan 23. pii: rapm-2018-100058. doi: 10.1136/rapm-2018-100058.
3. Singh J.R., Cardozo E, Christolias G.C. The Clinical Efficacy for Two-Level Transforaminal Epidural Steroid Injections. PMR. 2017. 9(4). 377-82. doi: 10.1016/j.pmrj.2016.08.030.
4. Kovacs F.M., Arana E. Degenerative disease of the lumbar spine. Radiologia. 2016. 58(Suppl. 1). 26-34. doi: 10.1016/j. rx.2015.12.004.
5. Celenloglu A.E., Sencan S., Gunduz O.H. Does facet tro-pism negatively affect the response to transforaminal epidural steroid injections? A prospective clinical study. Skeletal Radiol. 2019. 48(7). 1051-8. doi: 10.1007/s00256-018-3129-8.
6. Manchikanti L., Kaye AD, Boswell M.V., Bakshi S., Gharibo C.G., Grami V., Grider J.S. et al. A Systematic Review and Best Evidence Synthesis of the Effectiveness of Therapeutic Facet Joint Interventions in Managing Chronic Spinal Pain. Pain Physician. 2015.18(4). E535-82.
7. Govind J. Lumbar radicular pain. Aust. Fam. Physician 2004. 33(6). 409-12.
8. Valat J.P., Genevay S., Marty M, Rozenberg S., Koes B. Sciatica. Best Pract. Res. Clin. Rheumatol. 2010. 24. 241-52. doi: 10.1016/j.berh.2009.11.005.
9. Choi Y.K. Lumbar foraminal neuropathy: an update on non-surgical management. Korean J. Pain. 2019. 32(3). 147-59.
10. Shiban E., von Lehe M., Simon M., Clusmann H., Heinrich P., Ringel F, Wilhelm K., Urbach H, Meyer B, Stoffel M. Evaluation of degenerative disease of the lumbar spine: MR/MR myelography versus conventional myelography/post-myelography CT. Acta Neurochir. (Wien). 2016.158(8). 1571-8. doi: 10.1007/ s00701-016-2849-6.
11. Kennedy D.J., Zheng P.Z., Smuck M., McCormickZ.L., Huynh L., Schneider B.J. A minimum of 5-year follow-up after lumbar transforaminal epidural steroid injections in patients with lumbar radicular pain due to intervertebral disc herniation. Spine J. 2018. 18(1). 29-35. doi: 10.1016/j.spinee.2017.08.264.
12. Kozlov N., Benzon H.T., Malik K. Epidural steroid injections: update on efficacy, safety, and newer medications for injection. Minerva Anestesiol. 2015. 81(8). 901-9.
13. Rivera C.E. Lumbar epidural steroid injections. Phys. Med. Rehabil. Clin. N. Am. 2018. 29(1). 73-92. doi: 10.1016/j. pmr.2017.08.007.
14. ManchikantiL., Cash K.A., Pampati V., McManus C.D., Damron KS. Evaluation of fluoroscopically guided caudal epidural injections. Pain Physician. 2004. 7(1). 81-92.
Отримано/Received 19.07.2019 Рецензовано/Revised 24.07.2019 Прийнято до друку/Accepted 01.08.2019 ■
Московко Г.С., ДацюкА.И., НикитчукЯ.В., Костюченко А.В., Титаренко Н.В.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
новые подходы в лечении болевого синдрома
Резюме. Актуальность. Боль в поперечно-крестцовом отделе позвоночника остается одной из наиболее актуальных медицинских и социальных проблем. Задачей исследования было оценить эффективность комбинированного использования трансфораминальной и каудальной эпиду-ральных блокад для лечения болевого синдрома пояснич-но-крестцового отдела позвоночника на фоне дегенеративно-дистрофических заболеваний. Материалы и методы. В исследование были включены 228 (85 мужчин, 143 женщины) больных с болью в пояснично-крестцовом отделе позвоночника в возрасте 52,07 ± 13,95 года, которым были проведены трансфораминальные эпидуральные блокады (п = 114) или каудальные эпидуральные блокады (п = 114). Результаты. Положительный эффект был зарегистрирован в 150 (65,8 %) случаях. У остальных 78 пациентов при восстановлении болевого синдрома до 5 и более баллов по визуальной аналоговой шкале были выполнены повторные процедуры общим количеством до четырех в течение 4—14 дней после первой блокады. Их разделили на три группы: в группе 1 пациентам повторно провели трансфораминаль-
в пояснично-крестцовом отделе позвоночника
ные эпидуральные блокады (п = 26), в группе 2 — каудальные эпидуральные блокады (п = 26), в группе 3 — комбинированное применение трансфораминальной и каудальной эпидуральных блокад (п = 26). В начале интервенции, через 1 час, 3 недели и 3 месяца во всех группах определяли интенсивность болевого синдрома, симптомы натяжения (проба Ласега), объем активных движений в поясничном отделе позвоночника и качество жизни (индекс инвалидности Освестри). Выводы. Установлено, что комбинированное использование трансфораминальной и каудальной эпидуральных блокад является наиболее эффективным методом лечения болевого синдрома в пояснично-крестцо-вом отделе позвоночника и связано с положительной динамикой качества жизни пациентов. Трансфораминальные или каудальные эпидуральные блокады были также эффективны, но только в краткосрочной перспективе. Ключевые слова: болевой синдром; пояснично-крестцо-вый отдел позвоночника; дегенеративно-дистрофические заболевания; грыжа межпозвоночных дисков; эпидураль-ные блокады
G.S. Moskovko, O.I. Datsyuk, Ya.V. Nikitchuk, A.V. Kostiuchenko, N.V. Titarenko National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia, Ukraine
A new approachs to the treatment of рain syndrome in lumbar-sacral spine
Abstract. Background. The lumbar spine pain remains one of the most pressing medical and social problems. The purpose of the study was to assess the efficacy of the combined use of transforaminal and caudal epidural blockades for treatment of the lumbar spine pain syndrome due to the degener-ative-dystrophic changes of the spine. Materials and methods. The study included 228 (85 males, 143 females) patients aged 52.07 ± 13.95 years with lumbar spine pain due to the degener-ative-dystrophic changes. Among them, 114 patients received transforaminal epidural blockade and 114 — caudal epidural blockade. Results. The positive therapeutic effect was registered in 150 (65.8 %) patients. The rest 78 patients presented with a recurrent pain syndrome of up to 5 or more points on VAS underwent repeated procedures with a total number of up to four within 4 to 14 days after the first blockade. They were divided into three groups. Group 1 included the patients who
received transforaminal epidural blockade (n = 26); group II consisted of the patients who received caudal epidural blockades (n = 26) and group 3 involved the patients undergone the combined use of transforaminal and caudal epidural blockades (n = 26). At starting therapeutic intervention, after hour 1, week 3, and month 3 after the injections, lumbar spine pain intensity, tension sign (straight leg raising test), lumbar mobility and the quality of life (the Oswestry Disability Index) were assessed for all groups. Conclusions. The combined use of transforaminal and caudal epidural blockades is a more effective method for treatment of the lumbar spine pain syndrome and is associated with a positive dynamic in the quality of life of a patient. The transforaminal or caudal epidural blockades only were effective during the short term.
Keywords: pain syndrome; lumbar spine; degenerative-dys-trophic diseases; herniated discs; epidural injections
