CC BY
18
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
Реферат
Клшко-морфолопчнл особливост вродженого токсоплазмозу: випадок з практики. Насонов П.1., Винник Н.1., Старченко I.I., Совгиря С.М., Филенко Б.М. Ключовi слова: вроджений токсоплазмоз, токсоплазма, анпопа™ сгтвки.
У статт1 наведено сучасн1 л1тературн1 дан1 щодо токсоплазмозу i власне спостереження випадку ni-знього вродженого токсоплазмозу, який не був розшзнаний за життя дитини i виявлений при патолого-анатомiчному розтинi. В описаному випадку тзнш вроджений токсоплазмоз при патоморфолопчному дослiдженнi проявився множинними ураженнями головного мозку у виглядi мiкрокiст, некротичних вог-нищ, звапншням ганглiозних клiтин, пилоподiбними вогнищами звапншня i наявнiстю звапнiлих цист. У печшц мали мiсце морфологiчнi змши, характернi для iнтерстицiального гепатиту. Також виявлено анпопатш сiткiвки обох очей, кератопатш, дистрофiю рогiвки, помутнiння кришталика та скловидного тiла. На пiдставi морфолопчноТ' картини зроблено висновки про вщповщнють наведеного спостереження тзньому вродженому токсоплазмозу.
Summary
CLINICAL AND MORPHOLOGICAL PECULIARITIES OF CONGENITAL TOXOPLASMOSIS
Nasonov P.I., Vinnik N.I., Starchenko I.I., Sovgirya S.M., Filenko B.M.
Klyuchovi words: conenital toxoplasmosis, toxoplasmosis, angiopathy of the collection.
The article presents the latest conceptions available in relevant literature on toxoplasmosis and describes a case of late congenital toxoplasmosis, which was not diagnosed during the child's life and was established by post-mortem autopsy. In the case described, late congenital toxoplasmosis manifested with multiple pathological lesions (micro cysts) of the brain, necrotic lesions, calcified ganglia, dust-like foci of calcification and the presence of calcified cysts. In the liver there were morphological changes typical for interstitial hepatitis. We also found retina angiopathy in eyes, keratopathy, corneal dystrophy, cataract and vitreous body clouding. Based on morphological picture we can conclude about correspondence of the clinical case presented with late congenital toxoplasmosis.
УДК 340.624.6 Герасименко О.1.
НОВ1ТН1 МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЖИТТ6ВОСТ1 УШКОДЖЕНЬ В СУДОВО-МЕДИЧН1Й ПРАКТИЦ1
Донецький нацюнальний медичний уыверситет iменi м. Горького, м. Краматорськ
Стаття присвячена впливу стресового фактору на органiзм людини, внасл'док чого виникають зажиттев! ознаки ушкоджень в травмованих тканинах. Новiтнi досягнення в науц пов'язан'! з зб'тьшенням досл'джень зажиттевост/ травми, що обумовлюе необх'дн'ють звернути увагу судо-во-медичних експерт'т та впровадити у свою практичну д'яльн'ють новiтнi методики визначення зажиттевост/ травми з метою уыфкацп результат'¡в досл'дження та уникнення д'агностичних помилок.
Ключов1 слова: стрес, зажиттевють, ушкодження, травма, методика.
Дана робота е фрагментом НДР «Судово-медичне обфунтування зажиттевот меха^чно'Т асфжсп», № державноТ реест-рацТ 0114и004997.
На сьогодшшнш день питання, присвячен зажиттевост ттесних ушкоджень, не втрачають свое''' актуальность Перш ыж розглянути нов^ш методи визначення зажиттевост ушкоджень, слщ звернути увагу на ознаки танато^енезу за-життевого ушкодження. Так, наприклад, танато-^енез при зажиттевост повшення обумовлений здавленням сонних артерш ^ як наслщок, виник-нення гостро''' ппокси мозку, здавлення яремних вен провокуе пщвищення внутршньочерепного тиску через порушення вщтоку кровi вщ мозку, i як наслщок, смерть настае внаслщок здавлення кори i центрiв головного мозку. Проте, таю змши спостер^аються не лише у центральнш нервовш систему але й в периферичнш. [1]. Тому, при мь кроскопiчному дослiдженнi странгуляцшно''' бо-розни спостер^аються фрагментацп, деструкцп та дегенерацп нервових волокон та 'х закшчень
[2].
Розтягнення та здавлення блукаючих нервiв, якi вiдбуваються при повшены, обумовлюють танато^енез смертi вiд раптовоТ рефлекторной зупинки серця [3].
Якщо розглядати iншi механiчнi ушкодження, окрiм странгуляцiТ, то i у саднах та крововиливах також можна визначити ознаки зажиттевост. Так, ряд авторiв пропонують за розширенням капiлярiв, збтьшенням сегментоядерних лейко-цитiв з Тх пристiнковим розташуванням, наявню-тю лiмфоТдних iнфiльтратiв, вираженостi лейкоцитарного валу та макрофагальних реак^ях з утворенням фiбробластiв визначати не лише саму зажиттеву реакцiю, але й по цим ознакам встановлювати i давнють заподiяння ушкоджень [4].
Слiд зазначити, що зажиттевi змiни в ушко-
АктуальН проблеми сучасно! медицины
дженiй тканин внаслiдок дм на не! мехашчних чинникiв обумовленi стресовою реакцieю оргаш-зму на ушкодження, яка викликае стан динамiч-ноТ неузгодженостi [5]. У випадках отримання ть лесних ушкоджень перебiг стресу нероздiльно пов'язаний з розвитком морфофункцюнальних змiн в нейроендокриннш системi [6]. Ушкодження спричиняе розвиток комплексно! системно! та локально! вщповщк Актива^я ппоталамо-гiпофiзарно-наднирково! та симпато-адреналово! систем обумовлюють системну вщ-повiдь органiзму на травму, а розвиток запаль-но! реакцi!, як в мiсцi травмування, так i в най-ближче розташованих тканинах обумовлюе ло-кальну вщповщь [7]. В свою чергу, ступшь вира-женостi стресового стану залежить вщ штенсив-ностi дано! реакци [8].
В судово-медичнiй практик при визначеннi наявностi стресу базуються на таких морфолоп-чних критерiях, як: некроз мiокарда (права половина серця), збтьшення у розмiрах надниркових залоз, дистрофiчнi змiни тимко^мфатично! си-стеми, набряк та гiперемiя слизових оболонок, легень та головного мозку, ерозп в шлунково-кишковому трактi, пiдвищення судинно! проник-ливост [9].
Слiд зазначити, що бтьшють судово-медичних експертиз, якi повторно призначають-ся органами досудового розслщування обумов-ленi спiрними питаннями щодо визначення за-життевостi ушкоджень. Стрнють питань по вста-новленню зажиттевост ушкоджень пов'язана з рiзноманiтнiстю дослщжень як вiтчизняних, так i шоземних науковцiв. Використовуючи рiзнi ме-тоди дослщження можна отримати i розходжен-ня по результатам проведеного дослщження.
Призначення повторного проведення судово-медично! експертизи по одному i тому ж випадку травмування також може бути обумовлене i вщ-сутнютю бажання у судово-медичних експертiв шукати компромiснi рiшення та вивчати нов^ш науковi роботи науковцiв, використовуючи !х для подальшого проведення експертизи. Найчаспше експерти у сво!й практичнiй дiяльностi викорис-товують той метод, який найбтьш доступний, такий як пстолопчний. Проте, слiд зазначити, що суперечливi висновки як раз виникають на базi гiстологiчних дослiджень, тому що зрiзи тканин на гiстологiчних скельцях напряму залежать вщ то! дтянки з яко! робили зрiзи. I бувають випад-ки, коли проводили вирiзку тканин не з то! дтянки, в якш спостер^ався патологiчний процес, тому i результати гiстологiчного дослiдження не вiдповiдали дiйсностi наявного патологiчного стану у людини. Також встановлення ознак за-життевост травми за гiстологiчним дослщжен-ням напряму залежить i вщ квалiфiкацi! судово-медичного експерта-гiстолога.
^м гiстологiчних дослiджень, для встановлення зажиттевост ушкоджень в експертну практику слщ впроваджувати i бiохiмiчнi дослн дження.
Так, наприклад, виявити реакцiю оргашзму на стрес можна i за допомогою бiохiмiчних дослн джень, як довели змiну кiлькостi глiкогену та глюкози в печшц^ молочно! кислоти в мозку i м'язах, а саме, зниження вмюту глiкогену в печн нцi менш 2000-1000 мг %, збiльшення концент-рацi! лактату в головному мозку бтьше 250-300 мг% [10]. Однак, молочна кислота накопичуеться в м'язах кш^вок при виражених фiзичних зусил-лях [11], а тому оцшку результатiв слщ проводи-ти з урахуванням можливост впливу iнших чин-никiв. При стреа, який пов'язаний з гострим кис-невим голодуванням, в нирках спостер^аеться зниження активностi сукцинатдегiдрогенази, пщ-вищення активностi карбоангiдрази в мiокардi i зниження и в печшщ зменшуеться активнiсть кисло! фосфомоноестерази i АТФ на тлi пщви-щено! активностi лужно! фосфомоноестерази в печшщ капiлярах мiокарда i дрiбних кровонос-них судинах [12] .
Серед сучасних бiохiмiчних методiв дослн дження зажиттевост ушкоджень слiд також ви-дiлити визначення рiвня вiльного пстастамшу, який в 1,2 рази пщвищуеться у странгуляцiйнiй борознi при зажиттевому повшены [13]. Серото-нiн також в^грае не останню роль у визначенн зажиттевостi травмовано! шкiри. Так, вмют вть-ного серотонiну в дтянках шкiри iз зажиттевими мехаычними ураженнями вищий у 1,5 рази, жж у дiлянках неуражено! шюри [14].
Слiд звернути увагу i на бiофiзичнi методи, якi використовують для встановлення бiохiмiч-них змш [15]. Так, використовуючи трьохвильову методику люмшесцентного спектрального аналн зу, деякими авторами запропоновано встановлення зажиттевост странгуляцшно! борозни за кiлькiсним вмютом бiлкiв, нукле!нових кислот та лт^фв [16].
Метаболiчний ацидоз, який виникае при по-вiшеннi, впливае на бiохiмiчнi процеси в клiтинах странгуляцшно! борозни, змшюючи !х тинкторiа-льж властивостi [17]. Проте, слiд зауважити, що хоча деяк автори i пропонують вивчати цi влас-тивост при недостатнiй вираженостi странгуляцшно! борозни при повiшеннi, але i при посмерт-них ураженнях шюри також спостерiгаеться ба-зофiльне забарвлення дерми [18].
Таким чином, аналiз вищевказаних л^ерату-рних даних дае пщстави вважати, що у випадках смертельного травмування оргажзм людини за-знае стресового впливу, який проявляеться в рь динах та тканинах тта змiнюючи вмiст бюлопч-но-активних речовин, зокрема, пстамшу, серо-тоншу, кортикостеро!дiв тощо. Ступiнь вираже-ност даних змiн залежить вiд тривалост перебн гу травматичного процесу. В той же час, врахо-вуючи роль бюлопчно-активних речовин в роз-витку реакцi! органiзму на травму, слщ судово-медичним експертам звернути увагу на можли-востi використання визначення бюлопчно-активних речовин для дiагностики зажиттевосл та давностi травми.
Том 17, Випуск 3 (59) 327
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академя»
10.
11.
Лтература
Бтецький 6. М. Судова медицина та судова психiатрiя. На-вчальний поЫбник / 6. М. Бiлецький, Г. А. Бтецька. - Х.: Одю-сей, 2008. - 200 с.
Витер В. И. Судебно-медицинская экспертиза механической асфиксии: учебно-методическое пособие / В. И. Витер, А. Ю. Вавилов, В. В. Кунгурова. - Ижевск, 2008. - 48 с. Sigrist T. Homicide by asphyxia - yes or no? On the use of muscle histology // T. Sigrist, U. Germann // Z. Rechtsmed - 1989. - Vol. 102, N 8. - P. 549-557.
Sigrist T. Using muscle histology for assessment of vitality in hanging / T. Sigrist, U. Germann, C. Markwalder // Arch. Kriminol. -1997. - Vol. 200, N 3-4. - P. 107-112.
Завальнюк А. Х. Визначення зажиттевост^ давност i послщов-ност утворення ушкоджень : методичш рекомендацп / А.Х. Завальнюк, В.Д. Мшалов, 1.О. Юхимець. - Кшв, 2012. - 27 с. Газенко О.Г. Нервные и эндокринные механизмы стресса / О.Г. Газенко, Ф.И. Фурдуй // Кишинев: Штиинца, 1980. - 256 с. Науменко В.Г. Судебно-медицинское определение прижизненного или посмертного происхождения повреждений / В.Г. Нау-менко, О.А. Палимпсестова // Суд.-мед. эксп. - 1992. - №1. - С. 38-40.
Лысенко А.С. Роль эпифиза в защите организма от повреждения / А.С. Лысенко, Ю.В. Редькин // Успехи физиол. наук. -2003. - Т.34. - №4. - С. 26-36.
8. Bonne O. Prospective evaluation of plasma Cortisol in recent trauma survivors with posttraumatic stress disorder [In process Citation] / O. Bonne, D. Brandes, R. Segman, R. Yehyda // Psychiatry Res. - 2003. - V.119. - №1-2. - P. 171-175. Grellner W. The quantitative alteration of the DNA content in strangulation marks is an artifact / W. Grellner, M. Benecke // Forensic Sci. Int. - 1997. - Vol. 89, № 1-2. - P. 15-20. Дейгин В.И. Синтез и исследование биологической активности иммуноактивных пептидов / В. И. Дейгин., Г. М. Бабиев, A.M.
Короткое // Роль пептидных биорегуляторов (цитомединов) в регуляции гомеостаза: Тез. докл. науч. конф. / Воен.-мед. акад. им. С.М. Кирова. - 1987. - С. 34-35.
12. Генералов A.B. Возможности посмертной судебно-медицинской оценки роли стресса в посттравматическом тана-тогенезе / A.B. Генералов, А.И. Сыкало, Г.Ф. Пучков // Первый съезд судебных медиков Латвийской ССР: Тез. докл. - Рига, 1985. - С. 209-210.
13. Теппермен Д. Физиология обмена веществ и эндокринной системы / Д. Теппермен, Х. Теппермен // пер с англ. - М.: Мир, 1989. - 656 с.
14. Михайличенко Б. В. Определение прижизненности механических повреждений по количественному содержанию свободного гистамина в травмированной коже : автореф. дисс. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.00.24 «Судебная медицина» / Б. В. Михайличенко. - М., 1987. - 24 с.
15. Сушко В. А. Судебно-медицинское значение определения свободного серотонина в травмированной коже для диагностики возникновения механических повреждений: автореф. дисс. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.00.24 «Судебная медицина» / В. А. Сушко. - М., 1987. - 24 с.
16. Дунаев О. В. Дослщження особливостей бюлопчних тканин людини з метою визначення давност настання смерт i заподн яння мехашчних ушкоджень / О. В. Дунаев, Б. В. Михайличенко, К. М. Сулоев // УкраТнський медичний альманах. - 2012. - Том 15, № 6. - С. 52-53.
17. Плаксин В. О. Судебно-медицинская оценка прижизненности возникновения странгуляционной борозды / В. О. Плаксин, О. В. Мышанская // Всероссийский съезд судебных медиков, 3-й: Материалы. - Саратов, 1992. - Часть II. - С. 310-312.
18. Боголепов Н. Н. Ультраструктура мозга при гипоксии / Н.Н. Бо-голепов - М.: Медицина, 1979. - 167 с.
19. Чертовских А. А. Установление прижизненности странгуляци-онной борозды по содержанию гемина / А. А. Чертовских, Е. С. Тучик, О.Г. Асташкина // Медицинская экспертиза и право. - 2014. -№ 2. - С. 15-17.
Реферат
НОВЕЙШИЕ МЕТОДЫ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПРИЖИЗНЕННОСТИ ПОВРЕЖДЕНИЙ В СУДЕБНО-МЕДИЦИНСКОЙ ПРАКТИКЕ Герасименко А.И.
Ключевые слова: стресс, прижизненность, повреждение, травма, методика.
Статья посвящена влиянию стрессового фактора на организм человека, в результате чего возникают прижизненные признаки повреждений в травмированных тканях. Новейшие достижения в науке связаны с увеличением исследований прижизненности травмы, что обусловливает необходимость обратить внимание судебно-медицинских экспертов и внедрить в свою практическую деятельность новейшие методики определения прижизненности травмы с целью унификации результатов исследования и избежание диагностических ошибок.
Summary
LATEST METHODS THE INTRAVITALITY DAMAGED FORENSIC PRACTICE Gerasimenko А.1.
Keywords: stress, intravitality, injury, 1 trauma, technique.
The article is devoted to the impact of stressors on the human body, causing intravitality signs of damage in injured tissues. Recent advances in science are related to increasing research on intravitality injury that makes forensic experts to implement the latest techniques of assessing injury intravitality into their practice as well as to unify research results and to avoid diagnostic errors.
2
3
4
5
6
7
8
9
