CC BY
5
biochemical parameters of bone metabolism: osteocalcin, total bone phosphatase and tartrate-resistant acid phosphatase and the establishment of correlations between these parameters and incidence of complications. It was found that in the isolated course of chronic pancreatitis there is a high (R = 0.60) statistically significant (p <0.01) correlation between the levels of osteocalcin and pancreatic elastase-1. A negative statistically significant (p <0.01) mean correlation (R = -0.49) was found between the content of tartrate-resistant acid phosphatase and age of the patients having comorbidity of chronic pancreatitis and hypertension, as well as there is a moderate correlation between the content of tartrate-resistant acid phosphatase and the duration of hypertension, which is statistically significant (R = 0.36, p <0.01). The levels of total bone phosphatase and tartrate-resistant acid phosphatase in the main group exceeded the reference values in 2.5 and 1.9 times respectively (CMU; U = 866.0; p <0.01), while in the comparison group were 2 times (total bone phosphatase) and 1.3 times higher (tartrate-resistant acid phosphatase) times, respectively (CMU; U = 821.0; p <0.01) that enables to diagnose the development of osteopenic conditions. That is, the combined course of chronic pancreatitis and hypertension should be considered as unfavourable tandem in the development of secondary osteoporosis and requires early osteoporotic screening.
DOI 10.31718/2077-1096.20.4.20 УДК: 616-002.3:615
Городова-Андреева Т. В., Ляховський В. I., Кизименко О. О., Сидоренко А. В. НОВ1 ГОРИЗОНТИ КОМБ1НОВАНО1 ТЕРАПП ГН1ЙНО-НЕКРОТИЧНИХ УРАЖЕНЬ М'ЯКИХ ТКАНИН
Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
Зм/стом роботи стало досл'дження ефективностi комб'тацИ поеднання VAC-терапИ з перодични-ми iнстиляцiями L-аргiнiну(«Тiвортiн») при мсцевому лкуванн гнiйно-запальних захворювань м'яких тканин. В представлен/'й cmammi наведен результати мсцевого лкування 44 хворих, як були основною групою та мали гн/йно-запальн захворюваннями м'яких тканин i для мсцевого лкування отримували VAC-терапю в поеднанн з перодичними iнстиляцiями розчину L-аргiнiну. В програму лкування 45 хворих групи порiвняння входило типове мсцеве лкування з допомогою марле-во-мазевих пов'язок. Мсцеве лкування основно)' групи стартувало з гн/йно-некротично)'фази i три-вало 6 днв. Заливки виконувались кожн 12 годин, з експозиц/ею в 2 години з подальшим поновлен-ням спец/альних показник'т терапй негативного тиску. При досл'дженi мкрофлори гнiйних вогнищ в основнш груп на першу добу було виявлено, що серед збудник/'в патолог'чних процесв переважав S. aureus, який був видлений у 30 (68,2%) випадк/в, Enterobacter - у 10 (22,8%), Accinetobacter - у 2 (4,5%), Proteus - у 2 (4,5%). В мкробних асо^а^ях основно)' групи переважали поеднання Enterobacter та E. fecalis, як вис/ялись у 30 (68,2%) пац'ент'в, а грибкова флора (Candida albicans) виявлена у 5 (11,4%) ос/6. У пацiентiв основно)' групи на 7 добу аеробна флора видлена не була. У пацiентiв групи порiвняння монокультура була виявлена у 14 (31,1%) хворих, а мкробнi асоц/ацИ - у 5 (11,1%) ос/б. Серед пащент'т основно)' групи в1'дм1'чалась бльш швидка нормал'защя лабораторних показник'т кровi, н/ж в групi пор/вняння. Починаючи з 3-)' доби в'дм'чалось зниження к'тькост'! лейкоцит/в в пе-рифер1'йн1'й кровi. Ця тенденц/я була бльш виражена серед пащент'т основно)' групи, де показники лейкоцитозу були достов 'рно нижчими (р>0,05), н/ж у групi пор/вняння i на 5-ту добу набували нор-мальних значень, тодi як в групi пор/вняння показники нормал'зувались лише з 7-)' доби. Застосуван-ня дано)' комб'тацИ в комплексному лкуванн хворих iз гн/йно-запальними захворюваннями м'яких тканин активно сприяло швидкому очищенню ран в'д некротичних тканин, появi «соковитих» гра-нуляц/й починаючи з 3 доби, а також зменшенню загально)' iнтоксикацИ та забезпечувало суттеве скорочення термн/в перебування хворих в х/рург/чному стацонарi в середньому на 6 днв. Ключов1 слова: гншно-запалыы захворювання, VAC-тератя, донатор оксиду азоту, L-apriHiH.
Матер/али дано)' статтi е частиною науково-досл/дно)' роботи "Розробка сучасних науково обфунтованих принцип/в стра-тифжацн, мон/торингу i прогнозування переб/гу х/рург/чних захворювань та травм" (№ держреестрацп 0120U101176).
Вступ
В наш час, незважаючи на 6araTopi4H^ досвщ та постшы науковi дослщження, проблема дiаг-ностики та лкування гншних ран не втрачае свое!' актуальное^ [1, 2]. У загальнш crpyicrypi захворювань загально^рурпчного профтю хворi з гнш-но-запальними захворюваннями м'яких тканин займають вагоме мюце та ïx частота школи сягае 35-40% без стшко!' тенденци до зменшення [3]. Часто гншы захворювання м'яких тканин е пуско-вим мехаызмом, який при генералiзацiï процесу
може призвести до летальних наслщш.
Комплексне мюцеве лкування гншно-запальних захворювань м'яких тканин залиша-еться одним iз «нарiжних камеыв» ^ на жаль, на сьогодышнш день не знайдено единого вiрного способу виршення ^е'Т хiрурriчноT проблеми [4, 5]. Значн досягнення сучасноТ фармакологи не дозволяють виршити ва питання, пов'язан з ль куванням гншних ран, тому основним у лкуваны залишаеться хiрургiчна iнвазiя у поеднанн з мю-цевим дебридментом рани [6]. В свою чергу,
ефективнiсть лкування визначаеться чiтким ро-зумiнням патогенезу, фазност ранового процесу, завдань, як необхiдно вирiшити в кожнiй iз фаз. Арсенал сучасних лiкувальних методiв дозволяе зробити iндивiдуальним пiдхiд до кожного з пацн ентiв, враховуючи при цьому всi переваги та не-долiки вибраного методу лкування, супутнi за-хворювання, наявнiсть протипоказань. Вщмова вiд шаблонiв та застосування сучасних пiдходiв покликанi скоротити середы строки перебування хворого в стацюнар^ прискорити очищення рани та покращити вщдалеы наслщки у хворих iз гнш-ними ранами. Актуальним залишаеться пошук нових, ефективних та водночас простих, ергоно-мiчних методiв мюцевого лiкування ран [7, 8].
Цкавим та перспективним в цьому напрямку е модифка^я застосування препаратiв, що мютять L-аргiнiну гiдрохлорид, якi устшно зарекоменду-вали себе в боротьбi з тканинною гiпоксiею, яка супроводжуе будь який гнiйний процес м'яких тканин [9]. Саме для цього нами було використа-но поеднаний метод лкування, в основу якого по-кладений синерпзм VAC-терапil зi спецiальними показниками та позитивний ефект iнстиляцiй iз L-аргiнiном [10, 11].
Хворi обох дослiджуваних груп принципово за вком не в^знялись (середнiй вiк пацiентiв основной групи склав 47±0,9 рокiв, групи порiвнян-
У гендернiй структурi дослщжуваних хворих домiнували ж1нки, кiлькiсть яких була 55%. Основна група i група порiвняння щодо розподту хворих за статтю не в^знялись (р>0,05).
Виходячи з даних таблица у переважнiй бь льшостi гншно-запальний процес локалiзувався в дiлянцi нижшх кiнцiвок у 40 (91%) хворих основной групи i у 41 (91,2%) групи порiвняння. За ло-калiзацiею патологiчного процесу представлен
Мета дослiдження
Оцiнити ефективнють поеднання VAC-терапil у поеднаннi з перюдичними iнстиляцiями L-аргiнiну («^вортш») при мiсцевому лiкуваннi гнiйно-запальних захворювань м'яких тканин, та порiвняннi з «класичними» пiдходами до вирн шення ^еТ' проблеми.
Матерiали та методи дослщження
В залежностi вiд тактики мiсцевого лiкування дослiджуванi хворi були подтеы на двi групи: основну та контрольну або групу порiвняння. Основну групу склали 44 па^енти, яким для мю-цевого лкування починаючи з гншно-некротичноТ фази застосовували комбшацш, до складу якоТ входили VAC-терапiя з перюдични-ми шстиля^ями L-аргiнiну («Тiвортiн»). В про-граму лiкування 45 хворих групи порiвняння входило типове мiсцеве лкування з допомогою марлево-мазевих пов'язок. Консервативне ме-дикаментозне лiкування в обох групах принципово не в^знялось. Розподт хворих за вiком представлений утаблицк
Таблиця
ня 45±0,8 рокiв) i були статистично рiвнозначни-ми (р>0,05). До уваги приводимо розподт хворих за статтю.
Розподт за локалiзацiею гншно-запального процесу у па^етчв дослiджуваних груп представлений додаеться нижче.
дослщжуваы групи також були щентичними (р>0,05).
Приводимо дат щодо тривалосп захворю-вання у па^етчв до моменту госпiталiзацiТ.
Група хворих Загальна юльюсть Вкова група (роюв) К-ть хворих % Вш (роюв; М ± т) Р
п %
Основна група 44 49,4 До 45 20 45,5 47±0,9 >0,05
46-59 24 55,5
Група пс^вняння 45 50,6 До 45 23 51,1 45±0,8
46-59 22 48,9
Загалом 89 100 100
Група хворих К-ть хворих Стать
Чоловки Р Жшки Р
% %
Основна група 44 19 43,2 >0,05 25 56,8 >0,05
Група порiвняння 45 21 46,6 24 53,4
Загалом 89 40 45 49 55
Анатс^чний сегмент Група хворих Р
Основна група Група порiвняння
юльюсть % юльюсть %
Сщниця 11 25 10 22,2
Стегно 8 18,2 9 20 >0,05
Гомтка 12 27,3 14 31,8 >0,05
Стопа 9 20,5 8 17,8 >0,05
Кисть 4 9 4 8,8 >0,05
Загалом 44 100 45 100
Тривалють захворювання (AiS) Група хворих Р
Основна група Група по рiвняння
юльюсть % юльюсть %
до 3 38 86,4 40 88,9 >0,05
4-7 4 9,1 3 6,7 >0,05
8-14 2 8,8 2 4,4 >0,05
Загалом 44 100 45 100
Середня тривалють захворювання на момент госпiталiзацiТ становила 3±0,6 днiв. При цьому бтьше половини пацieнтiв (86,4% основноТ гру-пи та 88,9% групи порiвняння) були госпiталiзо-ванi у промiжку вiд 2 до 3 дiб. Несвоечасне зве-рнення па^етчв за медичною допомогою було зумовлено рядом причин: спроби самолкування, безконтрольне пероральне застосування анти-бiотикiв або ж вщсутнють лiкування взагалi. За цим критерiем дослiджуванi групи також були статично рiвнозначнi (р>0,05).
Вс пацiенти госпiталiзованi до клiнiки в урге-нтному порядку. При фiзикальному обстеженнi у хворих обох груп визначались: шдвищення t° тн ла до 37,5-38,6°С; збiльшення в об'емi ураженоТ дiлянки; наявнiсть болiсного i щiльного шфтьт-рату; гiперемiя та локальна гiпертермiя шкiри, а в деяких випадках наявнють дiлянки розм'якшення (флюктуацп) та некротично-змiнених дефек^в шкiри iз гнiйними видтення-ми, порушення функцп ураженоТ кiнцiвки.
Перед оперативним втручанням вам хворим було виконано комплексне обстеження, яке включало в себе: об'ективне обстеження; лабо-раторне (загальний аналiз кровi з пщрахунком лейкоцитарноТ формули та розрахунком лейкоцитарного шдексу штоксикаци, загальний аналiз сечi, бiохiмiчний аналiз кров^ коагулограма, ш-струментальнi (ЕКГ, УЗД м'яких тканин, рентге-нограми уражених дтянок). Лабораторнi показ-ники для динамки повторно визначали на першу, третю та сьому добу [12].
Хворi були проопероваш в першу добу госш-талiзацiТ. Оперативне втручання включало в себе широке розкриття, санацiю та дренування гншного вогнища, а сама пюляоперацшна рана при цьому не ушивалась. Комплексна програма пiсляоперацiйного лiкування пацiентiв обох груп передбачала проведення антибютикотерапп (переважно препарати груп цефалоспоришв та фторхшолошв у комбiнацiях з метронiдазолом), корек^я при необхiдностi проводилась пiсля отримання результат мiкробiологiчного дослн дження збудника та визначення чутливост до антибютиш [13]. Принциповою вiдмiннiстю було те, що в основнш групi для мюцевого лiкування починаючи з 2 доби використовували комбшацш VAC-терапiТ в поеднанн з iнстиляцiями L-аргшшу («^вортш»), яку проводили впродовж шести дшв.
Оцiнку ефективностi лiкування хворих в шс-ляоперацiйному перiодi проводили за динамкою змш загально-клiнiчних та лабораторних показ-ниш, регулярно дослщжувалась динамка змш
мiкробного забруднення рани. Спостеркали клн нiчнi ознаки очищення рани, проводився динамн чний забiр цитологiчного дослiдження. Проводили онлайн-мошторинг зменшення площi рани.
Результати дослщження та 1х обговорення
Пiсля розкриття гнiйного вогнища було проведено мiкробiологiчне дослiдження, яке показало, що у вах хворих рiвень мiкробного забруднення до початку проведення мюцевого лку-вання був в межах 10-10 в 1г тканини. При до-слiдженi мiкрофлори гнiйних вогнищ в основнiй груш на першу добу було виявлено, що серед збудниш патолопчних процеав переважав S. aureus, який був видтений у 30 (68,2%) випад-кiв, Enterobacter - у 10 (22,8%), Accinetobacter -у 2 (4,5%), Proteus - у 2 (4,5%). У мiкробних асо-^а^ях основноТ групи переважали поеднання Enterobacter та E. fecalis, якi були виявлен у 30 (68,2%) па^ен^в, а грибкова флора (Candida albicans) виявлена у 5 (11,4%) оаб.
У груш порiвняння монокультура виявлена у 31 (68,9%), а мiкробнi асо^аци подiбнi тим, що виавалися у основнiй групi. У 29 (64,4%) па^ен-тiв отримано S. aureus, у 9 (20%) - Enterobacter, у 5 (11,1%) - Accinetobacter, а у 2 (4,5%) -Proteus.
При використанш вищезгаданоТ методики ль кування пюляоперацшний перюд у па^ен^в основноТ групи мав бтьш сприятливий перебiг. За-гальноклiнiчнi ознаки штоксикаци та температу-рна реак^я органiзму в основнiй групi нормалн зувались на третю добу, тодi як в групi порiвнян-ня субфебрильна температура спостеркалась протягом 5-6 дiб пiсля операцп.
У па^етчв основноТ групи вiдмiчалась бiльш швидка нормалiзацiя лабораторних показникiв кровi, шж в групi порiвняння. Починаючи з 3-Т доби вiдмiчалось зниження ктькосп лейкоцитiв в периферiйнiй кровi. Ця тенден^я була бiльш виражена у па^ен^в основноТ групи, де показ-ники лейкоцитозу були достовiрно нижчими (р>0,05), нiж у групi порiвняння i на 5-ту добу на-бували нормальних значень, тодi як в груш порн вняння показники нормалiзувались лише з 7-Т доби.
Вщповщно зменшувались показники лейкоцитарного шдексу штоксикаци, як були достовн рно (р>0,05) нижчi у пацiентiв основноТ групи, шж у групi порiвняння, починаючи з 3-Т доби пюля операцiТ. Динамiка змiн лабораторних показниш вiдображена додаеться в таблицi.
Таблиця
Показники 1 доба 3 доба 7доба
Основна група Група пс^вняння Основна група Група по^вняння Основна група Група поpiвняння
Лейкоцити, х109/л 12,1±0,5 11,9±0,7 8,9±0,4 10,7±0,8 6,8±0,5 8,1±0,2
ШОЕ, мм/год 30,1±2,8 32,6±1,9 27,6±2,3 29,3±2,2 14,2±0,6 18,4±0,4
Л11 5,7±0,9 5,4±0,8 3,8±0,5 4,7±0,4 0,9±0,7 1,8±0,3
В основнш rpyni пацieнтiв TaKi Mi^eBi ознаки, як гiперемiя шкiри i набряк, зникали значно ра-шше, нiж в rpyni порiвняння. Вже на 4-ту добу не спостер^алось пперемп та набряку в основнш rpyni, тодi як в груш поpiвняння цi прояви спо-стер^ались до 7-ми дiб. У жодному випадку не спостер^алось тенденци до розповсюдження гнiйно-зaпaльного процесу.
Анaлогiчнa картина вщбувалась i в оцiнцi мк-робноТ зaбpyдненостi ран. На 4 добу дослщжен-ня в основнш груш бактерп з рани були видтеш лише у 10 (22,7%) хворих, причому монокультура виявлялася у 6 (13,6%) хворих у виглядi S. aureus, а асо^ацп - у 4 (9,1%) оаб. 1^кробне число не перевищувало 103, а в мiкpобних асо-^а^ях вiдбyлaсь мiкpобнa змiнa Enterobacter на S. epidermidis, при цьому грибкова флора взага-лi видiленa не була. В груш поpiвняння була ви-дiленa мiкpофлоpa у 18 хворих (40%) з мiкpо-бним числом 105. Монокультура була видтена у 10 (22,2%) хворих. У хворих основноТ групи спо-стер^ались зменшення якiсних та кiлькiсних по-кaзникiв мiкpофлоpи в paнi, в той час, як у груш поpiвняння у 5 (11,1%) па^етчв спостер^алось утворення нових бaктеpiaльних мкст-асо^ацш за рахунок приеднання нових штaмiв (Klebsiella, E. coli, S. epidermidis).
У па^ен^в основноТ групи на 7 добу аеробна флора видтена не була. Серед па^етчв групи поpiвняння монокультура була виявлена у 14 (31,1%) хворих, а мiкpобнi асо^аци - у 5 (11,1%) оаб.
Таким чином, згщно отриманих даних у хворих основноТ групи в^^чалось очищення рани з появою «свiжих» грануляцш в середньому на 3,6±1,87 добу з моменту оперативного втручан-ня, тодi як у па^етчв групи поpiвняння подiбнi змiни спостеpiгaлись у середньому з 5,3±2,05 доби. Анaлогiчнa ситyaцiя вщбувалась i в змiнi лейкоцитарноТ «картини». У всiх хворих в^^че-не збтьшення кiлькостi лейкоцитiв у перифери-чнiй кpовi, що становило у середньому 13,4±4,02 у основнiй i 14,1 ±3,87 у гpyпi поpiвняння. Однак у хворих основноТ групи, починаючи з третьоТ до-би лейкоцитоз не визначався, а у хворих групи поpiвняння вiн збеpiгaвся до 7 дiб. Що стосуеть-ся мiкpофлоpи, то мiкpобнa деконтaмiнaцiя за результатами контрольних посiвiв в основнiй гpyпi не спостер^алась. Таким чином, сеpеднiй лiжко-день у основнiй гpyпi становив 11,3, а у груш поpiвняння - 17,2 (р>0,05). При цьому лише у 4 (12,5%) хворих основноТ групи середнш лiжко-день був бтьше 14 днiв i ця пролонга^я лiкyвaння пояснюеться зaпiзнiлим зверненням, що супроводжувалось значним розповсюджен-ням процесу з масивним деструктивними змша-
ми шфи та пiдшкiрноT кштковини.
Висновки
1. Застосування описаноТ комбшацп VAC-TepaniT з перiодичними шстиля^ями L-аргiнiну для мiсцeвого лiкувaння гншно-запальних про-цeсiв забезпечило бiльш швидке зменшення мь кробного забруднення ран.
2. Очищення ран вщ некротизованих тканин та швидке розростання грануляцш привело до зменшення тривалост стацюнарного лкування серед групи дослiджeння в середньому на 5,6 дiб.
Лтература
1. Bobrov OE, Babenko IB, Dynnik OB. Ispol'zovanie plazmennyh tehnologij i sovremennyh perevjazochnyh materialov dlja mestnogo lechenija bol'nyh s gnojnymi ranami [The use of plasma technologies and modern dressings for local treatment of patients with purulent wounds]. Khirurhiia Ukrainy. 2008;4:26-7. (Russian).
2. Lohachev VK. Mestnoe lechenye ran v ystorycheskom aspekte [Local wound healing in a historical aspect]. Kharkivska khirurhichna shkola. 2009;42.1(33):44-5. (Ukrainian).
3. Blatun LA. Mestnoe medikamentoznoe lechenie ran. Problemy i novye vozmozhnosti ih reshenija [Local drug treatment of wounds. Problems and new opportunities for their solution]. Hirurgija. Prilozhenie k zhurnalu Consilium Medicum 1. 2007;9(1):11-4. (Russian).
4. Veligockij NN, Bugakov IE, Seroshtanov AI. Novoe v lechenii gnojnyh ranevyh processov [New in the treatment of purulent wound processes]. Kharkivska khirurhichna shkola. 2009;2.1(33):20-1. (Russian).
5. Shablovskaja TA, Panchenkov DN. Sovremennye podhody k kompleksnomu lecheniju gnojno-nekroticheskih zabolevanij mjagkih tkanej [Modern approaches to the complex treatment of purulent-necrotic soft tissue diseases]. Vestnik eksperimental'noy i klinicheskoy khirurgii. 2013;4:498-507. (Russian).
6. Bubnova NA, Shliapnikov SA. Infektsii kozhi i podkozhnoi kletchatki. Khirurgicheskie infektsii: rukovodstvo [Infections of the skin and subcutaneous tissue. Surgical infections: a guide]. Sankt peterburg: Piter; 2003. 864p. (Russian).
7. Imankulova AS, Nurmanbetov DN, Belekov ZhO, Akmatov NJe, Sultangaziev RA. Primenenie Tivortina v kompleksnom lechenii nejroishemicheskoj formy sindroma diabeticheskoj stopy [Application of tivortin in multimodality therapy of neuroischemic diabetic foot infections]. Vestnik KRSU. 2014;14(7):146-50. (Russian).
8. Kyzymenko OO, Krasnov OH, Liakhovskyi VI. Kombinovane mistseve likuvannia hniino-nekrotychnykh urazhen syndromu diabetychnoi stopy [Combined local treatment of purulent-necrotic lesions of diabetic foot syndrome]. Suchasni medychni tekhnolohi. 2018;1:23-8. (Ukrainian).
9. Babushkina AV. Jeffektivnost' peroral'nogo primenenija L-arginina u pacientov s jendotelial'noj disfunkciej [The effectiveness of oral administration of L-arginine in patients with endothelial dysfunction]. Ukrainskyi medychnyi chasopys. 2010;1(75):24-30. (Ukrainian).
10. Almakaeva LG, Litvinova EV. Arginin i ego primenenie v medicine i farmacii [An arginine and his application are in medicine and farmacie]. Liky Ukrainy. 2011;1(5):23-6. (Russian).
11. Shkvarkovskyi IV, Antoniuk TV, Moskaliuk OP, Reva VB. Zastosuvannia vakuumnykh metodiv sanatsii v likuvanni hniinykh zakhvoriuvan miakykh tkanyn [The use of vacuum methods of sanation in the treatment of purulent diseases of the soft tissues]. Buk Med Herald. 2012;vol.16;4(64):184-7. (Ukrainian).
12. Homolyako IV, Tumasova KP, Klochkova NYe. Kryteriyi otsinky stanu systemy neytrofil'nykh hranulotsytiv krovi u patsiyentiv z ranovoyu infektsiyeyu [Criteria for estimating the state of the neutrophilic blood granulocyte system among patients with wound infection]. Klin Khir. 2006;6:50-5. (Ukrainian).
13. Herych ID, Barvinska AS, Melnykov VA. Hniina khirurhichna infektsiia miakykh tkanyn: shcho zminylosia za 19 rokiv nezalezhnosti Ukrainy? [Purulen surgical infection of soft tissues: what changes for 19 years of independence of Ukraine?]. Reports of Vinnytsia National Medical University. 2010; 14:144-9.
Реферат
НОВЫЕ ГОРИЗОНТЫ КОМБИНИРОВАННОЙ ТЕРАПИИ ГНОЙНО-НЕКРОТИЧЕСКИХ ПОРАЖЕНИЙ МЯГКИХ ТКАНЕЙ Городова-Андреева Т. В., Ляховский В. И., Кизименко А. А., Сидоренко А. В.
Ключевые слова: гнойно-воспалительные заболевания, VAC-терапия, донатор оксида азота, L-аргинин.
Содержанием работы стало исследование эффективности комбинации сочетания VAC-терапии с периодическими инстилляциями L-аргинина («Тивортин») при местном лечении гнойно-воспалительных заболеваний мягких тканей. В представленной статье приведены результаты местного лечения 44 больных, которые были основной группой и имели гнойно-воспалительные заболевания мягких тканей и для местного лечения получали VAC-терапию в сочетании с периодическими инстилляциями раствора L-аргинина. В программу лечения 45 больных группы сравнения входило типичное местное лечение с помощью марлево-мазевых повязок. Местное лечение основной группы началось с гнойно-некротической фазы и длилось 6 дней. Заливки выполнялись каждые 12 часов, с экспозицией в 2 часа с последующим возобновлением специальных показателей терапии отрицательного давления. При исследовании микрофлоры гнойных очагов в основной группе в первые сутки было выявлено, что среди возбудителей патологических процессов преобладал S. aureus, который был выделен у 30 (68,2%) случаев, Enterobacter - у 10 (22,8%), Accinetobacter - у 2 (4,5%), Proteus - у 2 (4,5%). В микробных ассоциациях основной группы преобладали сочетания Enterobacter и E. fecalis, которые высеялись у 30 (68,2%) пациентов, а грибковая флора (Candida albicans) выявлена у 5 (11,4%) человек. У пациентов основной группы на 7 сутки аэробная флора выделена не была. У пациентов группы сравнения монокультура была обнаружена у 14 (31,1%) больных, а микробные ассоциации - у (11,1%) человек. Среди пациентов основной группы отмечалась более быстрая нормализация лабораторных показателей крови, чем в группе сравнения. Начиная с 3-го дня отмечалось снижение количества лейкоцитов в периферической крови. Эта тенденция была более выражена среди пациентов основной группы, где показатели лейкоцитоза были достоверно ниже (р <0,05), чем в группе сравнения и на 5-е сутки приобретали нормальные значения, тогда как в группе сравнения показатели нормализовались только с 7 суток. Применение данной комбинации в комплексном лечении больных с гнойно-воспалительными заболеваниями мягких тканей активно способствовало быстрому очищению ран от некротических тканей, появлению «сочных» грануляций начиная с 3 суток, а также уменьшению общей интоксикации и обеспечивало существенное сокращение сроков пребывания больных в хирургическом стационаре в среднем на 6 дней.
Summary
NEW HORIZONS OF COMBINATION THERAPY FOR PURULENT-NECROTIC SOFT TISSUE INJURIES
Horodova-Andrieieva T.V., Liakhovskyi V.I., Kyzymenko O.O., Sydorenko A.V.
Key words: purulent inflammatory diseases, VAC-therapy, nitric oxide donor, L-arginine.
This article describes the study of the therapeutic efficacy in combining VAC-therapy with periodic instillations of L-arginine ("Tivortin") for the local treatment of purulent-inflammatory soft tissue conditions. The article presents the results of the local treatment of 44 patients with purulent-inflammatory soft tissue conditions who made up the main group and received VAC-therapy in combination with periodic instillations of L-arginine solution. 45 patients of the control group received standard topical treatment with gauze-ointment dressings. Local treatment of the main group started in the purulent-necrotic phase and lasted 6 days. Instillations were done every 12 hours, with an exposure at 2 hours with subsequent renewal of special indicators of negative pressure therapy. When studying the microflora of purulent foci in the main group on the first day we found that among the pathogens S. aureus was the most prevalent as it was isolated in 30 (68.2%) cases, Enterobacter was found put in 10 (22.8%) cases, Accinetobacter - in 2 (4.5%) cases, Proteus - in 2 (4.5%) cases. The commonest microbial associations in the main group were presented by the combination of Enterobacter and E. fecalis found in 30 (68.2%) patients, the fungal flora (Candida albicans) was found in 5 (11.4%) individuals. On the 7th day among the patients of the main group no aerobic flora was isolated. Among the patients of the comparison group, monoculture was detected in 14 (31.1%) patients and microbial associations - in 5 (11.1%) patients. The patients of the main group demonstrated faster normalization of laboratory blood parameters than in the comparison group. Since the 3rd day, there was a decrease in the number of leukocytes in the peripheral blood. This tendency was more pronounced among the patients of the main group, where the indicators of leukocytosis were significantly lower (p> 0.05) than in the comparison group and on the 5th day reached the reference values, while in the comparison group the indicators got normalized only on the 7th day. Applying this therapy in the integrated treatment of patients with purulent inflammatory soft tissue conditions promotes the rapid cleansing of wounds from necrotic tissues, the appearance of "juicy" granulations in 3 days, as well as diminishes general intoxication and considerably reduces the length of hospital stay.
