CC BY
218
MEDICAL SCIENCES / «ШУШМУМ-ШУГМаУ» #14(173), 2©23
УДК: 618.3-06:616.12-008.331.1]-02-07-092
Печеряга CeimnaHa BonoduMupieHa,
к.мед.н., асистентка кафедри акушерства, гтекологи та перинатологИ Буковинський державний медичний унгверситет Каттула Cофiя BKmopieHa студентка 5 курсу Буковинський державний медичний унгверситет
м. Чернгвц!, Украша DOI: 10.24412/2520-6990-2023-14173-18-19 НОВ1 ЧИННИКИ ТА МЕХАН1ЗМИ В ЕТЮПАТОГЕНЕЗ1 ПРЕЕКЛАМПСЙ
Pecheriaha Svitlana Volodymyrivna,
Candidate of Medical Sciences, Assistant Department of Obstetrics, Gynecology and Perinatology Bukovinian State Medical University
Kapitula Sofiia Viktorivna 5th year student Bukovinian State Medical University Chernivtsi, Ukraine
NEW FACTORS AND MECHANISMS IN THE ETIOPATHOGENESIS OF PREECLAMPSY
Анотацw.
npeeKnaMncix e грiзним ycKnadnenn^M eazimnocmi, w,o Mae eidnornennx do 3naunoi uacmKu MamepuncbKOi cMepmnocmi y ecbOMy ceimi. Xona doeedenux emiomгiцnux ma namoгenemuцnux $aKmopie ne6aгamo, e 6a-гamo meopiu po3eumKy npeeKnaMncii. y cmammi mu рoзгmneмo ocmanni naпpaцmeannм nayкoeцie y ^u meMi ma dexKi noei peKOMendoeani Memodu o6cmewennx, XKi eunuKnu na ix ocnoei.
Abstract. Preeclampsia is a formidable complication of pregnancy that is associated with a significant proportion of maternal mortality worldwide. Although there are few proven etiological and pathogenetic factors, there are many theories of the development ofpreeclampsia. In the article, we will consider the latest developments of scientists in this topic and some new recommended methods of examination that have arisen on their basis.
Ключовi слова: прееклампыя, етiологiя, патогенез, чинники. Keywords: preeclampsia, etiology, pathogenesis, factors.
Вступ. Прееклампсгя — це ппертотчний роз-лад валтносп, що спричиняе синдром полюрганно! дисфункци з плацентарною дисфункщею, що вини-кае у другш половит ваптносл. Вш вражае вщ 2% до 8% ваптностей у всьому свт та спричиняе зна-чну материнську i перинатальну захворюванкть i смерттсть [1, 2].
Прееклампсгя визначаеться як манiфестацiя артерiальноl гшертензи з або без протешури або як машфестацгя АГ з ознаками дисфункци орган1в-мь шеней пiсля 20 тижнш вагiтностi або пiсля полопв у жшки з нормальним артерiальним тиском. За кла-сифiкацiею ACOG li подшяють за вираженiстю оз-нак (виражена/невиражена); за розвитком - на без-симптомну I стадш з порушенням ремоделювання спiральних артерш i аномальною плацентацiею та II симптоматичну з видшенням надлишку антианп-огенного фактора з мшворсинчастого простору в кровооби- матерi, що спричиняе поширену ендоте-лiальну дисфункцш матерi та посилену системну запальну вщповщь, специфiчну для кожно! системи органш [2].
Матерiали та методи. Проведений аналiз баз даних Pub Med, Medline, World Health Organization, яш е у ввдкритому доступi щодо механiзмiв етюпа-тогенезу прееклампсй.
Обговорення результат досл1дження. Вва-жаеться, що кнуе декшька патофiзiологiчних тишв прееклампсй', тому i фактори ризику розвитку
цього захворювання можуть вiдрiзнятись, однак можна видiлити тi, що найбшьш часто зустрча-ються. Такими е: зв'язок з патологиями в поперед-нш вагiтностi - викидень, мертвонародження, за-тримка внутршньоутробного розвитку, преекламп-с1я в попереднш вагiтностi; багатоплщна вагiтнiсть; тривалий (>5 рокiв) штервал мiж вагiтностями; ожиршня пiд час чи перед ваптнютю >35 1МТ; аутоiмуннi патологи, як системний червоний вш-чак, цукровий дiабет, синдром антифосфолшвдних антитiл; хронiчнi захворювання нирок; ппертош-чна хвороба; вiк матерi >40; попередне ввдшару-вання плаценти; це перша вагiтнiсть чи отримана з допомогою репродуктивних технологш. Також, ви-значено, що стать плода впливае на переби- ваптно-CTi, якщо дитина народжуеться в термш до 34 аку-шерського тижня - плвд чоловiчоl статi може бути бшьш чутливим до неоптимально! плацентацй' або менш адаптованим до несприятливих умов [3].
Kiara Lee et al., 2022 аналiзували взаемозв'язок мiж бiологiчними передумовами та факторами ризику у рiзних частинах свпу. Так, попередня вапт-тсть з прееклампсiею пов'язана iз наявтстю фак-тор1в ризику, генетикою та/або щдвищеним ризи-ком серцево-судинних захворювань; багатоплвдна вагiтнiсть як фактор ризику - з можливостями плаценти при цьому; надто молодший чи старший вш матерi - з окислювальним стресом, нижчим вироб-ництвом мiтохондрiальноl енергп, зниженням рiвня
«ШУШ(ШШиМ-Ши©Ма1> #1М73)), 2023 / MEDICAL SCIENCES
19
андрогешв, старшням плаценти; малий термш вап-тност1 чи несприятливий результат в aнaмнезi -зв'язок прееклампсй з порушенням плацентаци; перша ваптшсть та штервали м1ж вaгiтностями >10 рошв - з вщсутшстю 1мунно! пщготовки; прееклам-см при вaгiтностi внаслвдок допомшних репродук-тивних технологш, за цими даними, пов'язана з вь дсутнiстю 1мунно! подготовки, вiдсутнiстю жовтого тша, неввдповщносл HLA; попереднi захворю-вання мaтерi мають сво! мехaнiзми впливу на орга-нiзм, а п1д час вагггаосл - впливають i на плаценту, при цьому, ожиршня, окр1м гiпертонiчного та мета-болiчного впливу, мае i запальний компонент; об-тяжений с1мейний анамнез пов'язують з генетич-ними та етгенетичними факторами; а люди з низь-ким соцiaльно-економiчним статусом та aфроaмерикaнцi як люди з щдвищеним вщсотком розвитку прееклампсй ще дослвджуються, але в те-ор1ях фцуруе нижчий р1вень можливостi отримати квaлiфiковaну медичну допомогу при потребi [4].
У теор1ях, що зачшають генетичнi причини, часто фцурують мехaнiзми запалення. При прееклампси однонуклеотидш полiморфiзми (SNP) про-вокують змши в SNP-цитокiнaх. IFN-y, TNF-a, IL-4, IL-6, IL-10, IL-17A та IL-22 пов'язанi з розвит-ком, ранн1м початком i тяжкiстю прееклампсй, i е в1дпов1ддю на Th1/Th2/Th17, змшюючи плацента-цш, контроль запалення та судинну функцш [5, 6].
У дослiдженнi метилювання РНК при мехаш-змi дисфункци трофобласту при прееклампсй' Yang Gu et al., 2021 визначили, що експрес1я m6A та метилювання m6A РНК були значно збшьшеш в тро-фобластах iз преекламптично! та нормотензивно! плаценти, експрес1я METTL3 i hnRNPC1/C2, але не FTO i ALKBH5, була значно посилена в трофобла-стах з преекламптично! плаценти пор1вняно з нор-мотензивною, а введення siRNA METTL3 в еукарь отичнi клiтини значно знижувала р1вень метилювання m6A РНК i експресш hnRNPC1/C2 у трофобластах з преекламптично! плаценти. Це означае, що аномальна модиф1кац1я m6A може сприяти дисфункцй' трофобласта при прееклампсй' [7].
Хоча останш рекомендацй' Мшнародного то-вариства з вивчення гшертензи пвд час вaгiтностi (ISSHP) щдкреслюють роль aнгiогенних маркер1в у дiaгностицi прееклампсй' у жшок з гшертошчною хворобою, проте, ISSHP не рекомендуе впрова-дження !х оцшки через обмежешсть наявних дока-з1в у цш групi. Ретроспективний aнaлiз проспективно зiбрaних даних, записаних в електронну базу даних у перюд з сiчня 2013 року по жовтень 2019 року з включенням жшок з одноплвдною вaгiтнiстю та АГ, проведений Binder J. et al., 2022 дов1в про-гностичну користь в1д включення aнгiогенних мар-кер1в - розчинно! fms-подiбно! тирозинкшази-1 (sFlt-1), плацентарного фактора росту (PlGF) i спв-вщношення sFlt-1/PlGF. В шшому дослiдженнi Margioula-Siarkou Georgia та шших було визначено значно пщвищений вмiст розчинного ендоглшу у сироватщ кровi. Це дозволяе включити щ бюмар-кери у оцшку подальших несприятливих результата для мaтерi та дитини та оцшити !хню роль у па-тогенезi прееклампсй' [8, 10].
Також, у 2022 рощ були опублшоваш результата дослвдження Mikael O. Ekblad et al. про залеж-нiсть мiж високим зростом мaтерi, палшням та пре-еклaмпсiею. Було виявлено парадокс, що палшня
пiд час ваптносп знижуе ризик прееклампсй' серед матер1в з низьким та середнiм зростом, а кидання палшня в першому триместрi значно щдвищуе цей ризик для хрошчних курц1в, проте не захищае i може нaвiть попршити стан для високих вaгiтних жшок. Було припущення, що окис вуглецю може опосередковувати зворотний зв'язок мiж палшням под час вaгiтностi i прееклaмпсiею шляхом шпбу-вання плацентарного виробництва антиангюгенних бiлкiв, плацентарного апоптозу та некрозу. Чадний газ також е вщомим судинорозширювальним засо-бом, що впливае на судинний компонент при пато-генезi прееклампсй' [9].
Висновки. Прееклампсгя е загрозливим станом для життя вaгiтних, тому дослвдження в цiй га-лузi продовжуються. Тим не менше, едино! теори, яка б поеднувала i пояснювала всi фактори ризику через доведений патогенез, не було створено. Останш дослвдження також визначають новi фактори, яш фцурують при обстеженш пaцiенток з прееклaмпсiею i можуть бути в подальшому доведет, як ланки етiологi! та патогенезу захворю-вання.
Список лггератури
1. Christopher W. Ives MD, Rachel Sinkey MD, Indranee Rajapreyar MD, Alan T.N. Tita MD, PhD, Suzanne Oparil MD. Preeclampsia—Pathophysiology and Clinical PresentationsJACC State-of-the-Art Review. Journal of the American College of Cardiology. 2020;76(14):1690-1702.
2. Shaikh Nissar, et al. Preeclampsia: From Eti-opathology to Organ Dysfunction. Preeclampsia, Intech Open. 2022. Crossref. doi:10.5772/intechopen. 101240.
3. Burton GJ, Redman CW, Roberts JM, Moffett A. Pre-eclampsia: pathophysiology and clinical implications. BMJ. 2019;366:l2381.
4. Lee Kiara et al. Pre-eclampsia: a Scoping Review of Risk Factors and Suggestions for Future Research Direction. Regenerative engineering and trans-lational medicine.2022;8(3):394-406.
5. Guo Ling et al. Distinct cytokine profiles in patients with preeclampsia. Inflammation research: official journal of the European Histamine Research Society ... [et al.]. 2023;72(4):847-858.
6. Mora-Palazuelos Carlos et al. Cytokine-poly-morphisms associated with Preeclampsia: A review. Medicine. 2022;101(39):e30870.
7. Gu Yang et al. Upregulation of METTL3 expression and m6A RNA methylation in placental troph-oblasts in preeclampsia. Placenta. 2021;103:43-49.
8. Binder J. et al. Should angiogenic markers be included in diagnostic criteria of superimposed pre-ec-lampsia in women with chronic hypertension? Ultrasound in obstetrics & gynecology: the official journal of the International Society of Ultrasound in Obstetrics and Gynecology. 2022;59(2):192-201.
9. Ekblad Mikael O., Gissler Mikab, Korhonen Päivi E. New theory about the pathophysiology of preeclampsia derived from the paradox of positive effects of maternal smoking. Journal of Hyperten-sion.2022;40(6):1223-1230.
10. Margioula-Siarkou Georgia et al. Soluble en-doglin concentration in maternal blood as a diagnostic biomarker of preeclampsia: A systematic review and meta-analysis. European journal of obstetrics, gynecology, and reproductive biology. 2021;258:366-381.
