Научная статья на тему 'Новейшие тренды в монетарной политике сша и ее влияние на экономическое развитие: аналитический обзор'

Новейшие тренды в монетарной политике сша и ее влияние на экономическое развитие: аналитический обзор Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
161
34
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МОНЕТАРНА ПОЛіТИКА / ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА / КЛЮЧОВА СТАВКА / ЦіЛЬОВА іНФЛЯЦіЯ / НОРМАЛіЗАЦіЯ МОНЕТАРНОї ПОЛіТИКИ / НОВА НОРМАЛЬНіСТЬ / МОНЕТАРНАЯ ПОЛИТИКА / ФЕДЕРАЛЬНАЯ РЕЗЕРВНАЯ СИСТЕМА / КЛЮЧЕВАЯ СТАВКА / ЦЕЛЕВАЯ ИНФЛЯЦИЯ / НОРМАЛИЗАЦИЯ МОНЕТАРНОЙ ПОЛИТИКИ / НОВАЯ НОРМАЛЬНОСТЬ / MONETARY POLICY / FEDERAL RESERVE SYSTEM / KEY RATE / TARGET INFLATION / NORMALIZATION OF MONETARY POLICY / NEW NORMALITY

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Вишневский Валентин Павлович, Квилински Алекси

Статья посвящена новейшим трендам в монетарной политике США, которая оказывает существенное влияние на мировые финансовые рынки, курсы валют, потоки финансовых и реальных инвестиций, цены товаров и др. Её формирование, как и в других развитых странах, происходит в условиях новой монетарной нормальности, которая образовалась после "великой рецессии" и характеризуется исторически низкими процентными ставками, дезинфляционным давлением и замедлением экономического роста.США первыми из развитых стран преодолели финансово-экономический кризис 2007-2008 гг. Это произошло благодаря, в том числе, монетарной политике Федеральной резервной системы (ФРС), которая сначала фактически обнулила ключевые ставки, а потом запустила программу количественных смягчений, согласно которой в экономику страны с декабря 2008 г. по октябрь 2014 г. было "влито" 3,7 трлн дол. Одновременно это привело к многократному увеличению баланса ФРС и изменению его структуры.В 2014 г. регулятор принял решение начать нормализацию денежно-кредитной политики, которая предусматривает постепенное повышение целевого диапазона ставок пофедеральным фондам и сокращение запасов ценных бумаг Федерального резерва. В результате этих действий ФРС США обладают теперь несколько большим, чем многие другие развитые страны, потенциалом монетарного стимулирования экономики на случай новой рецессии. Но при этом нынешние процентные ставки ФРС находятся на существенно меньшем уровне, чем его долгосрочное нормальное значение. Несмотря на это, в начале 2019 г. регулятор изменил свою риторику и политику, а 31 июля 2019 г. целевой диапазон ставок по федеральным фондам был снижен вследствие слабого роста инвестиций в бизнес и проблем с достижением целевой инфляции. Вероятно, что в связи с проблемами в экономике США процесс снижения ставок будет продолжаться.Такой ход событий показывает, что, во-первых, в нынешних условиях развитым экономикам не следует сильно полагаться на денежно-кредитную политику как на надежное средство решения глубоких структурных проблем; во-вторых, что глобальная финансовая нестабильность является новой реальностью, которая пришла надолго, причем не столько по сугубо монетарным причинам, сколько в силу действия фундаментальных факторов развития и углубления глобальных противоречий, обусловленных четвертой промышленной революцией. Для Украины эта новая реальность ничего хорошего не сулит, поскольку она, как малая открытая экономика, специализированная на сырьевом экспорте, находится в зоне повышенных рисков.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Recent trends in U.S. monetary policy and its influence on economic development: an analytical review

The article is devoted to the latest trends in the U.S. monetary policy, which has a significant impact on global financial markets, exchange rates, financial and real investment flows, prices of traded goods, etc.As the analysis has shown, the U.S. monetary policy’s formation, as well as in other developed countries, is now taking place in conditions of new monetary normality, which was formed after the "great recession" and is characterized by historically low interest rates, disinflationary pressure and slowdown of economic growth.The US was the first advanced economy that overcame the financial crisis of 2007-2008. This was due, among other things, to the monetary policy of the Federal Reserve System (Fed), which at first practically zeroed key rates and then launched a program of quantitative easing, which allowed to "inject" $3.7 trillion into the country's economy from December 2008 to October 2014. At the same time, this led to a multiple increase in the balance sheet of the Fed and changes in its structure.Since autumn 2014, the regulator decided to start normalizing the monetary policy, which envisages a gradual increase in the target range for the federal funds’ rate and the reduction of its aggregate securities holdings. As a result of these actions, the U.S. Federal Reserve now has a slightly greater potential for monetary stimulus than many other developed countries in the event of a new recession. Simultaneously, however, the Fed's current interest rates are significantly lower than its long-term normal level.Despite this, in early 2019 the regulator changed its rhetoric and policy, and on July 31, 2019, the target range for the federal funds’ rate was reduced due to weak growth of business fixed investment and problems with achieving the target inflation. It is likely that due to problems in the U.S. economy, the process of reducing rates will continue.This course of events shows that, firstly, in the current environment, advanced economies should not rely heavily on monetary policy as a reliable mean of resolving deep structural problems. And, secondly, that global financial instability is a new reality that has come to exist seriously and for the long haul, not only for purely monetary reasons, but also because of fundamental factors of development and deepening global contradictions by the Fourth Industrial Revolution. For Ukraine, this new reality does not promise anything good, because as a small open economy specialized in raw materials exports, it is in a high-risk zone.

Текст научной работы на тему «Новейшие тренды в монетарной политике сша и ее влияние на экономическое развитие: аналитический обзор»

УДК 336.711; 338.242 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.03.125

Вишневський Валентин Павлович,

академж НАН Украти, 1нститут eKOHOMiKH промисловосп НАН Украши 03057, Украна, м. Кшв, вул. М. KanHicT, 2 e-mail: vishnevsky@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-8539-0444;

Алека Квшшск1, д-р фшософп з економжи, Лондонська академия науки i 6i3Hecy Великобриташя, м. Лондон, Бейкер-стрит, 120, W1U 6TU e-mail: a.kwilinski@london-asb.co.uk https://orcid.org/0000-0001-6318-4001

НОВ1ТН1 ТРЕНДИ В МОНЕТАРН1Й ПОЛ1ТИЦ1 США ТА II ВПЛИВ НА ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК: АНАЛ1ТИЧНИЙ ОГЛЯД1

Статтю присвячено нов^шм трендам у монетарнш полчищ США, яка значною Mi-рою впливае на cвiтовi фiнaнcовi ринки, курси валют, потоки фшансових i реальних швес-тицiй, цiни товaрiв тощо. Ii' формування, як i в iнших розвинутих кра'нах вщбуваеться в умовах ново' монетарно' нормальноси, яка утворилася nicля "велико' рецесп" та характе-ризуеться icторично низькими вщсотковими ставками, дезiнфляцiйним тиском й уповшь-ненням економiчного зростання.

США першими з розвинутих кра'н подолали фiнaнcово-економiчнy кризу 20072008 рр. завдяки, у тому числ^ монетарнш nолiтицi Федерально' резервно' системи (ФРС), яка спочатку фактично "обнулила" ключовi ставки, а nотiм запустила програму кiлькicних пом'якшень, згiдно з якою в економiкy кра'ни з грудня 2008 р. по жовтень 2014 р. було "влито" 3,7 трлн дол. Одночасно це призвело до багатократного збшьшення балансу ФРС i змши його структури.

Восени 2014 р. регулятор прийняв ршення розпочати нормaлiзaцiю грошово-кредитно' nолiтики, яка передбачае поступове niдвищення цiльового дiaпaзонy ставок по федеральних фондах i скорочення зanaciв цiнних nanерiв Федерального резерву. У результат цих дш ФРС США нaрaзi мають дещо бiльший, нiж багато шших розвинутих кра'н, по-тенцiaл монетарного стимулювання економiки на випадок ново' рецесп. Однак при цьому нишшш вiдcотковi ставки ФРС перебувають на суттево нижчому рiвнi, нiж його довго-строкове нормальне значення. Незважаючи на це, на початку 2019 р. регулятор змшив свою риторику i nолiтикy, а 31 липня 2019 р. цшьовий дianaзон ставок по федеральних фондах було зменшено у зв'язку зi слабким зростанням iнвеcтицiй у бiзнеc i проблемами з досяг-ненням цшьово' шфляцп. Iмовiрно, що у зв'язку з проблемами в економщ США процес зниження ставок триватиме й надаль

Такий nеребiг nодiй cвiдчить, що, по-перше, в нинiшнiх умовах розвинутим економ> кам не cлiд сильно покладатися на грошово-кредитну nолiтикy як на надшний зaciб вир> шення глибоких структурних проблем; по-друге, глобальна фшансова неcтaбiльнicть е новою реальшстю, яка прийшла надовго, причому не cтiльки через суто монетарш причини,

1 Стаття niдготовленa в рамках виконання проекту "Мaкроекономiчнa збалансовашсть для забез-печення cтiйкоcтi державних фiнaнciв та економiчного зростання в Укра!ш" за бюджетною програмою "Шдтримка розвитку nрiоритетних нanрямiв наукових дослщжень" (КПКВК 6541230).

© В. П. Вишневський, А. Квшнсш, 2019

-Економжа промисловост1 Экономика промышленности-

ISSN 1562-109X Econ. promisl. 125

скшьки з огляду на дiю фундаментальних чинникiв розвитку i поглиблення глобальних протирiч, зумовлених четвертою промисловою револющею. Для Укра!ни ця реальнiсть ш-чого хорошого не обiцяе, оскшьки вона, як мала вiдкрита економжа, спецiалiзована на си-ровинному експори, перебувае в зонi пiдвищених ризиюв.

Ключовi слова: монетарна полiтика; Федеральна резервна система, ключова ставка, цшьова iнфляцiя; нормалiзацiя монетарно! полiтики; нова нормальшсть.

!БЬ: Е520, Е580, 0250

Ця стаття е продовженням сери ана-лiтичних оглядiв, присвячених особливос-тям монетарних полiтик провiдних кра!н та !х впливу на св^ову економiку i промисло-вiсть [1].

Предмет цього дослщження - грошо-во-кредитна полiтика Федерально! резервно! системи США (ФРС, або Fed) i монетарна система США, яка сьогодш е най-бшьш потужною у свiтi. Дi! ФРС, яка формально не входить до державних шститу-цш США, але фактично е невiд'емним еле-ментом американсько! полiтично! системи, мають суттевий вплив на свiтовi фiнансовi ринки, курси валют, потоки фшансових i реальних iнвестицiй, цiни товарiв тощо. Як вiдзначено у статп, яка вийшла у рiк свят-кування 100-рiччя створення ФРС (2013), саме !! не найкраща пол^ика у 1930-х, 1970-х та на початку 2000-х роюв негативно позначилася на економiчному станови-щi й економiчному зростаннi США та всього св^ [2]. У той же час завдяки мо-нетарнш полiтицi останню фшансово-економiчну кризу в США (2007-2008 рр.) було подолано i ФРС була проголошена ряивником св^ово! фiнансово! системи [3]. Особливо важливе значення монетарна полiтика США мае для кра!н, що розвива-ються, та емерджентних економiк, яю так чи iнакше залежать вщ долара США [4; 5], а тому змушеш уважно вiдстежувати на-мiри i дi! американського регулятора.

Останшм часом ситуацiя у св^овш економiцi ускладнюеться у зв'язку з тим, що адмшктращя Д. Трампа здшснюе пол> тику протекцiонiзму, покликаного стиму-лювати створення нових робочих мiсць i залучення прямих шоземних iнвестицiй на

внутрiшнiй ринок завдяки високим тарифам на iмпортованi товари i зниження по-датюв на товари, що експортуються [6, с. 89]. Зрозумшо, що ця пол^ика активно критикуеться, у тому чи^ американськи-ми фахiвцями [7-9]. Тим не менш, наразi економжа США демонструе високi, як для розвинуто! кра!ни, темпи зростання. Крiм того, показовим е факт, що у 2018 р. у США темпи повернення рашше виведених за кордон виробничих потужностей досяг-ли найвищого рiвня за весь перюд спосте-режень (з 2007 р.), завдяки чому в обробнш промисловост тенденцiю до скорочення робочих мшць було подолано i тепер у цш галузi чисельнiсть зайнятих зростае [10].

Св^ швидко змiнюеться, i "нова нор-мальнiстьм, у якш сьогоднi перебувае св> това економжа, характеризуеться решори-нгом виробничих потужностей, обумовле-ним впливом четверто! промислово! рево-люцi!, загостренням технолопчних, торго-вельних i валютних конфлшив та спричи-неним цим уповшьненням темпiв зростання свiтово! економжи, обмеженим потенщ-алом провiдних центробанюв свiту щодо стимулювання економiки у зв'язку з юто-рично низькими вщсотковими ставками. Вiдповiдно змiнюеться i полiтика Fed та зростае пол^ичний тиск на не!, у зв'язку з чим виникають питання про реальну неза-лежнiсть регулятора [2; 3; 8], його спромо-жшсть впоратися з черговою рецесiею, як-що вона вiдбудеться (а, вони, як правило, у США спостер^аються кожш 10-15 рокiв [9]). Усе це свщчить про те, що дослщження монетарно! пол^ики США залишаються актуальними, !х потрiбно продовжувати з урахуванням останнiх тенденцiй розвитку

США та cbîtoboï економши, яка швидко трансформуеться пiд тиском 4eTBepTOÏ промисловоï революцiï.

Метою статтi е визначення новiтнiх трендiв у монетарнiй полчищ США та ïï впливу на економiчний розвиток.

Специфика монетарноУ полгтики США

Сучасна монетарна полiтика США визначаеться трьома фундаментальними чинниками.

Перший - це традицшно сильнi пози-цп нацiональноï валюти - долара США, який е i в найближчш перспективi залиша-тиметься головною св^овою валютою.

Провiдна роль долара США, як поль тико-економiчний наслiдок Другоï свiтовоï

вiйни, була зафiксована Бретон-Вудською угодою (1944 р.). У той час долар США був забезпечений золотом. Шзшше, у 1971 р. у зв'язку з вшною у В'етнамi та де-фiцитом золотих резервiв тодiшнiй президент США Р. Иксон проголосив про кь нець епохи конвертованостi долара в золото. Ямайська валютна система (1976 р.) офщшно скасувала золотий стандарт i зо-лот паритети. Проте долар залишився най-важлившою валютою у свiтi - як з позицш обслуговування розрахункiв мiж економiч-ними суб'ектами, так i з позицш формуван-ня валютних резервiв. I тепер, через майже твстол^тя ситуацiя залишаеться такою самою (рис. 1).

I 4%

1 m

2% У f ь.

Q4 2018

А

2018, грудень

Долар США

£вро

Британський фунт 6,8%

Японська ена ^J 3,4%

□ Долар США □ Свро

□ Китайський юань □ Японська ена

□ Британский фунт □ femi

Китайський юань J 2,1%

Б

41,6%

33,0%

Складено за даними: IMF. (2019). Currency Composition of Official Foreign Reserves (COFER). [online] URL: http://data.imf.org/; SWIFT. (2019). RMB Tracker. [online] URL: https://www.swift.com/

Рисунок 1 - Валютна структура офщшних резерв1в шоземноУ валюти (А) i частка cbî-тових резервних валют в обслуговуванш мпжнародннх та внутрiшнiх роз-рахунив (за вартiстю) (Б)

Другий - поступове послаблення кон-курентних позицш США у змаганш зi сво-Ï^ головним геоекономiчним конкурентом - Китаем.

Китай уже майже три десятил^тя по-спiль демонструе випереджаючi темпи економiчного зростання, яке супроводжу-

еться прискореним збiльшенням монетар-ноï маси. Успiхи Китаю i вплив були оф> цiйно визнаш, коли його нацiональну валюту - юань (CNY, RMB, ¥) у 2016 р. було включено до кошика резервних валют, ви-ходячи з яких розраховуеться вартшть спе-щальних прав позики МВФ.

Проблеми, з якими стикаються США помогою iндексу економшо-монетарного в конкуренци з Китаем, вщображено за до- потенщалу1 на рис. 2.

30 000

20 000

ч &

V3 10 000

176

202

А

300 100%

203

91

2000 2005 2010 2015 2017 ■

I-1 США,

----США,

1 Китай, Китай,

200

о4 100

75%

50%

25%

0%

0 0

Б

о о

0 0

^ О Jo Л

яг лгг -sv n^v

rp rp rp n^ rp rp>

□ США, мiжнародний ЕМП

□ Китай, м1жнародний ЕМП

0

0

Розраховано з використанням даних: The World bank (2019). Data Bank. World Development Indicators [online]. URL: https://databank.worldbank.org/; SWIFT. (2019). RMB Tracker. [online] URL: https://www.swift.com/

Рисунок 2 - По|Мвняння економжо-монетарного потенщалу (ЕМП) США та Китаю: з урахуванням монетарной* маси (А) i чинника участ валют в обслугову-ванш мгжнародних та внутрiшнiх розрахункт (Б)

1 Економжо-монетарний потенщал (р) -економ1чний 1ндикатор, що характеризуе потуж-нють товарно-грошового потоку дано!' кра1ни [14, c. 176-177]:

P = (GM )05, де G - ВВП кра!ни i; M, - широк1 грош1 (у ви-значенш Свггового банку) краши i, як1 обслуго-вували виробництво i реал1зацш цих товар1в про-тягом року.

Ввдносний м1жнародний економ1ко-моне-тарний потенщал краши a пор1вняно з кра!ною b (з урахуванням р1зно!' участ1 валют цих кра!н у м1жнародних розрахунках) визначаеться за формулою

Р„,ь =(Gakar(Gbkby0>\ де ka, kb - частки валют кран a i b в обслугову-ванш свггових внутршшх i м1жнародних плате-ж1в (за вартютю).

Товарно-грошова маса, якою оперуе Китай, уже суттево перебiльшуе вщповщну масу США, причому значною мiрю завдяки монетарнiй складовiй (широю грошi в КНР уже кiлька роюв поспiль перевищують 200% ВВП, а в США вони складають приблизно 90% ВВП). Але юань працюе переважно на внутрiшнiй китайський ринок. Якщо ж взяти до уваги мiжнародну складову (ступiнь ак-тивностi нацiональних валют у сферi внут-рiшнiх i мiжнародних платежв, що визначаеться SWIFT [15]), то ситуащя з позицiй США виглядае не такою загрозливою: Китай поки що не спром^ся суттево збшьшити використання юаня в мiжнародних розраху-нках (його частка тепер складае менше 2%1),

1 На початку 2019 р. частка RMB у свт як

валюти для внутрштх i мiжнародних платешв

складала 1,9% (за варпстю), а якщо брати до уваги

виключно мiжнароднi платеж - то тшьки 1,2% [16].

у тому чи^ у зв'язку з проблемами доступу шоземних iHBecTopiB до китайських ри-HKiB акцш i облiгацiй. Тим не менш, висо-кий потенцiал юаня, що поступово поси-люе виклики для долара США, е очевид-ним.

Третт - довгостроковий вплив св> тово! фiнансово-економiчноi кризи 20072008 рр. на rai загального послаблення свь тово! економiки.

За оцiнками багатьох експерив, тем-пи зростання св^ово! економiки уповшь-нюються [17]. Зокрема, у черговому випус-ку World Economic Outlook вщ МВФ [18] прогноз зростання св^ово! економiки на 2019 р. знижено до 3,3% замкть 3,7%, яю вiн передбачав у жовтш 2018 р. (фактично у 2018 р. св^ова економша зросла на 3,6%).

Упевненому глобальному економiч-ному зростанню заважае комплекс рiзноп-ланових технологiчних, фiнансових, соща-льних та екологiчних проблем: у свт три-вае перерозподiл виробничих потужностей (решоринг), обумовлений розгортанням четверто! промислово! революцii; глобаль-ний рiвень державного i приватного боргу продовжуе збiльшуватися; позитивнi ефек-ти економiчного зростання часто не дося-гають тих людей, якi потребують цього найбшьше; перехiд до екологiчно чистого виробництва i споживання вiдбуваеться занадто повiльно, а наслiдки змiни ^мату стають все бiльш масштабними [19, p. xv]. Усi вони формують новi виклики для еко-номши США, яка е ключовою складовою свiтового господарства та накладае певш обмеження на монетарну полiтику.

Крiм того, слiд ураховувати, що свь това економiка продовжуе перебувати тд впливом наслiдкiв фiнансово-економiчноi кризи 2007-2008 рр. У США для !! подо-лання в перюд з грудня 2008 р. по жовтень 2014 р. ФРС придбала цiнних паперiв - до-вгострокових казначейських та агентських (випущених органами уряду США або су-б'ектами, що частково ним фшансуються) -на суму 3,7 трлн дол., яю надшшли в еко-

номiкy кра'ни [20, p. 2]. Тому якщо до кризи домiнyючим пасивом Fed була валюта, яка належить населенню, то програми ку-niвлi aктивiв призвели до того, що домь нуючим пасивом стали резерви, випущеш в оплату придбаних aктивiв. Це суттево поз-начилося на nолiтицi Fed, яка уже кшька рокiв мае на мет нормaлiзaцiю балансу -доведення його до мiнiмaльного рiвня, су-мicного з ефективним i результативним монетарним регулюванням [20, p. 3].

Ус перелiченi фyндaментaльнi чин-ники впливають на nоточнi тренди моне-тарно' nолiтики США. Регулятор, урахо-вуючи nровiднy роль долара США у свт, мае зважувати кожну свою дiю i кожне свое слово. Пщтвердженням цьому е те, що голова Ради керуючих Федерально' резервно' системи зазвичай входить до кола най-впливовших людей св^ [21].

При цьому напрями nолiтики Fed мають ураховувати и вплив на економiкy краш-конкуренив, перш за все Китаю, який до того ж е одним iз найбшьших шоземних власниюв трежерю, що, у свою чергу, надае йому потужний вaжiль поль тичного й економiчного тиску на Вашингтон. Поступове посилення монетарно' по-лiтики США протягом оcтaннiх роюв уже обумовило "викачування" долaрiв iз Китаю i часткову втрату ним резервiв [22].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Нaрештi, nолiтикa Fed не може ^но-рувати нову монетарну реальшсть, яка сформувалася тд впливом нетрaдицiйних зaходiв щодо подолання нacлiдкiв фшансо-во' кризи, i потребуе нормaлiзaцii грошово-кредитно' пол^ики. Н було розпочато у вересш 2014 р. iз використанням двох ос-новних iнcтрyментiв: поступового тдви-щення цiльового дianaзонy ставок феде-ральних фондiв до нормального рiвня та поступового скорочення зanaciв щнних nanерiв Федерального резерву [23]. Тшьки у 2018 р. Fed чотири рази послщовно тд-вищувала цшьовий дianaзон ставки по фе-деральних фондах. Але в березнi 2019 р. у зв'язку з нaмiрaми тдвищити iнфляцiю i не

стримувати економiчне зростання Федера-льний ком^ет з вiдкритого ринку (Federal Open Market Committee - FOMC) прийняв важливе рiшення про збереження рашше встановленого цiльового дiапазону ставки 2,25-2,5% [24], що, по сут^ знаменувало змiну риторики i полiтики регулятора. Шз-нiше, у травнi 2019 р., цей дiапазон ставок було залишено незмiнним, а 31 липня 2019 р. уперше за багато роюв його було зменшено.

Динамжа ключових ставок

Ставка по федеральних фондах (клю-чова ставка), яку використовують депози-тарш установи (банки, кредитш спiлки) США при позичаннi резервних залишюв iншим депозитарним установам овернайт на беззаставнш основi, е головним шстру-ментом грошово-кредитно! полiтики Fed i важливим орiентиром для фшансових рин-кiв. Безпосередньо встановлювати дану ставку Fed не може, а використовуе для цього спещальш iнструменти. Ранiше, до

фшансово! кризи 2007 р., вона утримувала-ся в межах цшьового дiапазону (federal funds target rate) шляхом проведення опе-рацiй на вщкритому ринку (купiвля або продаж казначейських зобов'язань на вто-ринному ринку), а тепер у зв'язку з переходом до нормалiзацi1 монетарно! пол^ики для цього використовуються вiдсотковi ставки, встановленi для резервiв (interest rate on reserves) i зворотного репо овернайт (overnight reverse repurchase agreement facility), що передбачае зменшення резервних залишюв на пасивi балансу Федерального резерву i вiдповiдне збшьшення зобов'я-зань по зворотному репо, поки угода не виконана [25].

У перюд свiтово! фшансово-економiчно! кризи для подолання еконо-мiчного спаду Fed знизила цiльовий дiапа-зон ще! ставки до 0-0,25%, тобто фактично до нуля, що вщповщним чином позначило-ся на середньозваженому значенш ставок (federal funds effective rate) в економщ (рис. 3).

£ 3,0

А ^ 2,40

v\ г >

* 1,20

0,18 Ч /" 0,08

* /III ¡Г

0,07

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

01- 01- 01- 01- 01- 01- 01- 01- 01- 01- 01- cp 01- 01- 01- 01- 01- 01- 01- cp 01- 01- 01- 01- 01-

-1 -7 -1 -7 -1 -7 -1 -7 -1 -7 -1 f- -1 -7 -1 -7 -1 -7 -1 -1 -7 -1 -7 -1

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 o 0 0 0 0 0 0 0 о 0 0 0 0 0

-7 -7 00 00 -9 -9 -0 -0 -1 -1 -2 -3 -3 -4 -4 -5 -5 -6 \o -7 -7 00 00 -9

0 0 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 о 0 0 0 0 0 0 0 О 0 0 0 0 0

2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 <N 2 2 2 2 2 2 2 <N 2 2 2 2 2

-Ефективна ставка по федеральних фондах----Середнш iндекс споживчих цiн

Складено за даними: Federal Reserve Bank of St. Louis (2019) FRED economic data. [online]. URL: https://fred.stlouisfed.org/

Рисунок 3 - Пормвняльна динамика ефективноУ ставки по федеральних фондах i серед-нього шдексу споживчих щн у США

У зв'язку з подоланням здебшьшого фiнансово-економiчноi кризи (у фiнансовiй сферi було досягнуто зниження загального рiвня вщсоткових ставок, пiдвищено рiвнi кредитно! активности вiдновлено динамiку ринкiв акцiй, в економiчнiй сферi - стабшь зовано щни, подолано негативнi тренди на ринках пращ, вщновлено економiчне зростання) Fed з 2015 р. розпочала поступове пiдвищення ставок по федеральних фондах. Останне таке пщвищення вiдбулось у груднi 2018 р., коли щльовий дiапазон ставок досяг значень 2,25-2,5%, тобто при-близно половини докризового рiвня.

Можна назвати декшька пiдстав таких дш [26; 27].

Очевидна тдстава стратег1чного характеру полягае в необхщност вщнов-лення регуляторного потенщалу ключово! ставки. Тобто необхiдно забезпечити дос-татньо високий рiвень ставок по федераль-них фондах на даний момент, щоб була можливiсть знизити !х пiзнiше, пiд час чер-гового економiчного спаду, коли знадо-биться стимулювати попит.

Нишшнш пiдйом, що розпочався у червш 2009 р. i е одним iз найдовших з ча-ав Друго! свiтовоi вiйни, рано чи тзно завершиться, i тод^ вiрогiдно, знадобиться активне втручання Fed. Разом з тим е певш ознаки, що рецеая може статися найближ-чим часом, оскiльки вона зазвичай вщбува-еться у США кожш 10-15 рокiв. Крiм того, про пщвищеш ризики рецесii свщчить та-кий випереджальний iндикатор можливих економiчних проблем, як iнверсiя криво! прибутковостг Iнверсiя прибутковостi - це така ситуащя, коли короткостроковi ставки е вищими за довгостроковi. У нормальнш ситуацii прибутковiсть довгострокових каз-начейських облiгацiй перевищуе прибутко-вшть короткострокових, що з позицiй ращ-ональних очiкувань свiдчить про висок темпи зростання протягом тривалого часового горизонту. Якщо ж рiзниця е негативною, тобто крива реально! прибутковост iнвертуеться, то очжуеться, що зростання

сповiльниться. 1з досвiду США вiдомо, що iнверсiя криво! прибутковост передувала кожнiй з останшх 11 рецесiй [9]. Останнiм часом iз цiею кривою формувалася схожа ситуащя (спостерталось ii "згладжування") (рис. 4).

У середиш серпня 2019 р. спред при-бутковостi мiж "довгими" i "короткими" казначейськими облiгацiями став негатив-ним [10]. Як вiдзначають фаивщ, це не означае, що рецеая настане обов'язково, але в такш ситуацii ризики того, що вона може трапитися, зростають [28].

Пщстави пiдвищення ставок тактичного характеру полягають у тому, що р> вень реально! вщсотково! ставки (тобто з поправкою на шфлящю, яка становить близько 2%) у США залишаеться низьким, майже нульовим. Нульовий реальний рь вень може бути дощльним у дуже депре-сивний економiцi, але не в ситуаци, коли реальний ВВП у 2018 р. зрю приблизно на 3%, при тому, що було досягнуто низький рiвень безроб^тя. В умовах останшх роюв були пщстави вважати, що цей рiвень ставок "не дотягуе" до нейтрального, тобто такого, коли вiдсотковi ставки не збшьшу-ють i не зменшують сукупний попит [26].

Новий етап полтики Fed. На початку 2019 р. регулятор змшив свою риторику i пол^ику. Посилаючись на те, що iнфляцiя е недостатньою, а засноваш на опитуван-нях показники довгострокових шфляцш-них очшувань практично не змiнилися, у березш було прийнято рiшення не пщви-щувати цiльовий дiапазон ставок по федеральних фондах. На черговому засщанш FOMC, яке вщбулось у травнi, вiн також був залишений незмiнним (2,25-2,5%). Як вщзначено у прес-релiзi FOMC, "Комiтет продовжуе розглядати стшке розширення економiчноi активности сильнi умови на ринку пращ й шфлящю поблизу симетрич-но! 2-вiдсотковоi мети комiтету як най-бiльш iмовiрнi результати. У свiтлi глоба-льних економiчних i фшансових подiй та стриманого iнфляцiйного тиску ком^ет

6,0 5,0 4,0 3,0

s

S 2,0 1,0 0,0 -1,0

Початок рецеси 07.01.1990 р., тривалють 11 мiс.

Початок рецеси

03.01.2001 р., тривалiсть 13 мю.

Початок рецеси

12.01.2007 р., тривалють 22 мю.

00000000000000000000000000000000000

■ I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I

01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01 01

OCOCOCOCQCO^O^O^O^O^O^O^O^O^O^

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 00000000000000000000

□ Реальш витрати на особисте споживання на душу населення, процентна змша, щоквартально

□ Спред прибутковост м1ж десятир1чними i двур1чними казначейськими обл1гащями, щоквартально

Складено за даними: Federal Reserve Bank of St. Louis (2019) FRED economic data. [online]. URL: https://fred.stlouisfed.org/

Рисунок 4 - По|Мвняльна динамика ефективноУ ставки по федеральних фондах i серед-нього iндексу споживчих цiн у США

проявлятиме терпiння при визначеннi того, яю майбутнi коригування цiльового дiапа-зону ставки федеральних фондiв можуть бути доречними для пiдтримки цих резуль-татiв" [29].

Фахiвцi вважають, що головною причиною змши курсу Fed стала стурбованють монетарно! влади у зв'язку з рiзким поси-ленням умов фiнансування тсля груднево-го засiдання FOMC, яке прискорило спад на свiтових фондових ринках, що розпоча-вся у жовтш 2018 р. [30]. Ця стурбованiсть була пiдтримана також змщненням долара США та збiльшенням iмовiрностi фактичного закриття деяких кредитних ринкiв, зокрема, ринкiв високоприбуткового кре-дитування позичальникiв iз поганою кре-дитною iсторiею. До того ж торговi вiйни, розпочатi США (перш за все з Китаем), й уповшьнення темтв зростання економiки в Сврот, Кита!, Японii та деяких шших кра-

!нах посилили занепокоення щодо перспектив економiчного зростання в самих Сполучених Штатах. Нареши, слi урахову-вати i пол^ичний чинник, а саме те, що Президент США Д. Трамп неодноразово звинувачував Fed у помилковостi курсу на нормалiзацiю монетарно! полiтики i вима-гав вiд не! (у межах сво!х повноважень) зниження вщсоткових ставок i вiдновлення покупок державних цiнних паперiв для збi-льшення пропозицii грошей в економiцi [31]. Тому нещодавню змiну курсу Fed можна вважати певним пол^ичним комп-ромiсом.

На думку заступника голови Fed Richard H. Clarida, дiапазон ставок по федеральних фондах (2,25-2,5%) можна вважати нейтральним, тобто таким, що ш пщштовхуе, нi стримуе економiку [32]. Проте 31 липня 2019 р. FOMC все ж таки прийняв ршення про зменшення цiльово-

- Економта промисловост1 Economy of Industry

го дiапазону ставок до 2,0-2,25%, поясню-ючи доцiльнiсть прийняття цього стиму-люючого економiку заходу слабким зрос-танням iнвестицiй у бiзнес i проблемами з досягненням цшьово! шфляци [12]. Iмовiр-но, що процес зменшення ставок тривати-ме [13].

Баланс центрального банку та його структура, шструменти монетарноУ пол1тики

Сьогодшшнш стан балансу Fed та його особливост значною мiрою е наслщ-ком дiй, прийнятих регулятором для подо-лання кризи 2007-2008 рр. (рис. 5).

16,5

Усього зобов'язання 24,8

Ш 5,9

Iншi зобов'язання ^ I □ 2019

□ □ 2014

Сдиний казначейський рахунок J □ 2006

Го^вка в обпу _

ZZL5,7

Обов'язковi резерви депозитарних шститупв 1 14,6

0,1

0 10 20 % ВВП 30

Складено за даними: Federal Reserve Bank of St. Louis (2019) FRED economic data. [online]. URL: https://fred.stlouisfed.org/

Рисунок 5 - Динамика зобов'язань Федеральной' резервно!' системи в окреми роки анаш-зованого першду

Зобов'язання Fed почали рiзко зрос-тати наприкiнцi 2008 р. у зв'язку з прийня-тими нею ршеннями щодо монетарное' пщ-тримки економiки i продовжували збшь-шуватися до кiнця 2014 р. З тих тр вони суттево перевищують докризовий рiвень, хоча за перюд 2015-2018 рр. уже пом^но скоротилися.

Отже, до фшансово! кризи 2007 р. домiнуючим пасивом була валюта, що на-лежить населенню, а домiнуючим активом - казначейсью цiннi папери. Основним шструментом впливу на ринкову ставку по федеральних фондах й утримання ll' в межi цiльового дiапазону були операци на вщ-критому ринку. Вщповщно до ринкових законiв попит на зобов'язання визначав розмiри балансу Fed.

Програми Fed з великомасштабно! купiвлi активiв суттево змiнили цю зви-чайну нормальнiсть i збшьшили його баланс (вимiрюваний зобов'язаннями) з при-близно 6% до ХА ВВП до кiнця 2014 р. Ц програми, у свою чергу, привели до зрос-тання резервiв до майже 15% ВВП. Одно-часно змшилася практика управлiння лш-ввдшстю багатьох депозитарних установ -велик банки стали надавати перевагу утриманню значних резервiв як високоякю-них лшввдних активiв, необхiдних для за-доволення потенцiйного вiдпливу коштiв i виконання нормативних вимог. Багато бан-кiв i тепер вважають доцшьним утримува-ти великi резерви, що е важливою части-ною 1'х сильних позицiй з лiквiдностi [20, pp. 3-4].

Проте, як свщчать результати опиту-вань [33, p. 3], у нишшшх умовах, коли в> дсотковi ставки грошового ринку близью до вщсотково! ставки, виплачувано! за надлишковими резервними залишками (interest rate on excess reserves - IOER 1), банкам уже зручшше працювати з нижчими рiвнями резервних залишкiв, але пщтриму-вати !х на iстотно вищому рiвнi, нiж до у докризовi часи.

Центробанк також вважае, що його баланс доцшьно зменшити до рiвня, дос-татнього для здiйснення ефективно! та результативно! монетарно! пол^ики в сучас-них умовах. Власне досягнення такого мь нiмально необхщного рiвня i вважаеться нормалiзацiею балансу. У таких умовах FOMC мае намiр i надалi утримувати ставку по федеральних фондах у межах цшьо-вого дiапазону з використанням таких ш-струментiв, як вiдсотковi ставки для резер-вiв i для зворотного репо овернайт. У да-ному механiзмi активне управлшня запасами резервiв уже не мае принципового значення, а !х ринкова пропозицiя мае бути достатньою для задоволення потреб у резервах навт в умовах оч^вано! неста-бiльностi. Тобто кiлькiсть резервiв мае до-рiвнювати сумi типових резервних вимог депозитарий плюс певний буфер, потрiб-ний для врахування можливих коливань на ринку резервiв [20, p. 5].

При цьому, як вщзначено вище, Fed мае намiр i в подальшому проявляти край-ню обережшсть й обачнiсть при проведен-нi заходiв щодо вщновлення докризових методiв монетарного контролю [29], якщо

1 Федеральш резервш банки сплачують в1д-сотки як по обов'язкових, так i по надлишкових резервних залишках. Ввдсоткова ставка по надлишкових резервах визначаеться Федеральним комитетом ввдкритого ринку (Federal Open Market Committee - FOMC) i надае Федеральному резерву додатковий регуляторний шструмент. У про-цес1 нормал1зацп монетарно! полггики Fed цшьо-вий д1апазон ставки по федеральних фондах, встановлений FOMC, дотримуеться, перш за все, саме шляхом коригувань ставки IOER [34].

тшьки зовшшш обставини (у тому чи^ полiтичнi) не пщштовхнуть ii на шлях реа-лiзацii бiльш проактивно! монетарно! поль тики.

Висновки

1. В останне десятил^я економiка США та багатьох шших розвинутих кра!н вступила в епоху "ново! нормальностi". В економiчному аспект вона характеризу-еться поширенням четверто! промислово! революцii та вщродженням iнтересу до розвитку iндустрii: "розумно!", роботизо-вано!, що точно налаштовуеться на задово-лення iндивiдуальних потреб покупщв i розмiщуеться поблизу мiсць споживання. Через це у свт вщбуваеться решоринг -перерозподiл виробничих потужностей i генеровано! ними економiчноi влади, яю зумовили зростання геоекономiчноi та гео-полiтичноi напруженостi. У монетарному аспект ця "нова нормальнiсть" у розвинутих кра!нах характеризуеться тепер бшьш низькими, нiж до "велико! рецесй", нейт-ральними вiдсотковими ставками, дезшф-ляцiйним тиском й уповшьненням еконо-мiчного зростання.

2. У сформованих умовах вщносно впевнено себе вщчувають США, якi першими з розвинутих кра!н свiту подолали фiнансово-економiчну кризу 2007-2008 рр. i демонструють хорошi економiчнi результати: у 2014-2018 рр. середш темпи зростання ВВП у США склали 2,4%, у зош £в-ро - близько 2, у Японп - близько 1%. Це сталося завдяки, у тому числ^ монетарнiй полiтицi ФРС, яка запустила програму кi-лькiсних пом'якшень (в економ^ кра!ни з грудня 2008 р. по жовтень 2014 р. було "влито" 3,7 трлн дол.), а поим - завдяки новому економiчному курсу Д. Трампа, спрямованому на пщтримку нацюнального товаровиробника, у тому чи^ шляхом по-даткового стимулювання (було знижено ставку податку на прибуток корпорацш з 35 до 21%, введено стовщсоткове звшь-нення вщ податку дивiдендiв, отриманих компанiями США з шоземних джерел та iK.).

3. Вщносно сильш економiчнi позици США дозволили регулятору восени 2014 р. розпочати норм^зацш грошово-кредит-но! пол^ики: поступове пiдвищення цшьо-вого дiапазону ставок федеральних фондiв та скорочення запасiв цiнних паперiв Федерального резерву з доведенням його до мшмального рiвня, сумiсного з ефектив-ним i результативним монетарним регулю-ванням. У результатi цих дш ФРС США наразi мають бшьший, нiж багато iнших розвинутих кра!н, потенцiал монетарного стимулювання економiки на випадок реце-си. Станом на 1 вересня 2019 р. ключовi вiдсотковi ставки становили: ФРС США -2,0-2,25%, Банку Англи - 0,75; СЦБ - 0,0; Банку Японп —0,1, Нацiонального банку Швейцари - -0,75%.

4. Нишшш вiдсотковi ставки ФРС перебувають на суттево нижчому рiвнi, нiж його довгострокове нормальне значення. Так, у перюд з ачня 1986 р. по серпень 2008 р. номшальна ставка становила в се-редньому 4,9%, середнiй рiвень шфляци -2,5%, тобто середнш реальний рiвень ставок складав приблизно 2,4% [8]. У нишш-шх умовах з урахуванням шфляци (близь-ко 2%) рiвень реальних ставок по федеральних фондах становить явно менше 1%. У зв'язку з цим виникають закономiрнi сум-нiви в тому, що використання цього ш-струменту для стимулювання економжи може принести суттевий позитивний ефект.

Заниженi ставки - це проблема для економши, оскiльки вони викривляють рiв-новажнi цiни, призводять до штучного по-дорожчання вартост активiв i перешкод-жають ефективному розподiлу капiталу, негативно позначаються на функщонуванш фiнансових посередникiв, знижуючи !х прибутковiсть, пiдтримують на плаву "компани-зомбГ1, заохочують економiчних суб'ектiв до досягнення критичного рiвня заборгованостi.

5. Тим не менш, 31 липня 2019 р. FOMC прийняв рiшення про зменшення

цiльового дiапазону ставок (з 2,25-2,5 до 2,0-2,25%), пояснюючи цей стимулюючий захщ слабким зростанням iнвестицiй у бiз-нес i проблемами з досягненням цшьово! шфляци. Цю аргументацiю можна було б посилити, якщо врахувати загрози, обумов-леш погiршенням перспектив глобального економiчного зростання i торговою вiйною мiж США i Китаем. Проте, як тзшше вщ-значив голова ФРС Дж. Павелл, "... хоча грошово-кредитна полiтика е потужним iнструментом, що тдтримуе споживчi ви-трати, швестици в бiзнес i суспiльну дов> ру, вона не може служити надiйним скле-пiнням правил для мiжнародно! торгiвлi" [35]. Це дшсно так, оскiльки зазвичай роз-робники грошово-кредитно! полiтики дося-гають сво!х цiлей (стабiльних цiн i максимально! зайнятоси), не надаючи великого значення тому, як !х ди вплинуть на ршен-ня в шших сферах, таких як державш ви-датки або торгова пол^ика, що е зоною вiдповiдальностi конгресу й адмiнiстрацi!. Останнi дi! ФРС, принаймш, частково вщ-повiдають на публiчнi заклики Президента США до здшснення бiльш активно! поль тики зменшення вщсоткових ставок. Це викликае справедливi занепокоення фахiв-цiв щодо збiльшення ризикiв полiтизацi! дiй монетарно! влади та подальшо! ескала-ци валютних конфлiктiв.

6. Усе вищезазначене пiдтверджуе, що, по-перше, в нишшшх умовах розвину-тим економiкам не слщ сильно покладати-ся на грошово-кредитну полiтику як на за-сiб вирiшення глибоких структурних проблем, а потрiбно використовувати бшьш широкий набiр iнструментiв, у тому чи^ фiскальних (хоча в багатьох розвинутих кра!нах обсяг дефiциту бюджету та дер-жавних боргiв сьогодш навiть вище, нiж напередоднi св^ово! фiнансово! кризи, що не залишае !м великого простору для ви-трат на стимулювання економiки). Подруге, глобальна фшансова нестабiльнiсть е реальшстю, яка прийшла надовго як через суто монетарш причини, так i з позицi!

фундаментальних чинниюв розвитку. Для Укра!ни ця реальнiсть нiчого хорошого не обiцяе, оскiльки вона, як мала вщкрита економiка, спецiалiзована на сировинному експори, перебувае в зонi пiдвищених ри-зикiв i до того ж орiентована на СС, який стратепчно вiдстае вiд свiтових лiдерiв. Зменшити ризики швидко не вийде, оскь льки це потребуе не тшьки розумно! та гнучко! монетарно! i фiскальноi полiтики з урахуванням дш основних глобальних гра-вцiв, але i реалiзацii прогресивних струк-турних зрушень в економiцi, прискореного розвитку нацюнально! iндустрii на шнова-цшних технологiях, диверсифiкацii експор-ту тощо. Це масштабш проблеми, якi по-требують подальшого поглибленого аналь

зу.

Лiтература

1. Вишневський В.П., Квшнсю А. Монетарнi механiзми стимулювання еко-номiки в розвинених кра!нах: анал^ичний огляд. Економжа промисловост1. 2019. № 1 (85). С. 30-50. doi: http://doi.org/10. 15407/econindustry 2019.01.030

2. Romer CD., Romer D.H. The Most Dangerous Idea in Federal Reserve History: Monetary Policy Doesn't Matter. American Economic Review: Papers & Proceedings. 2013. Vol. 103(3). pp. 55-60. doi: http://dx.doi.org/ 10.1257/aer.103.3.55

3. Binder S., Spindel M. Response to Desmond King's review of The Myth of Independence: How Congress Governs the Federal Reserve. Perspectives on Politics. 2018. Vol. 16(3). pp. 779-784. doi: 10.1017/s15375 92718001901

4. Koepke R. Fed policy expectations and portfolio flows to emerging markets. Journal of International Financial Markets, Institutions and Money. 2018. Vol. 55. pp. 170-194. doi: https://doi.org/10.1016/ j.intfin.2018.03.003

5. Brauning F., Ivashina, V. U.S. Monetary Policy and Emerging Market Credit Cycles. Journal of Monetary Economics.

2019. In Press. doi: https://doi.org/10.1016/ j.jmoneco.2019.02.005

6. Пак С.-Ч. Протекционизм США и нарушение торгового баланса между США и странами Северо-Восточной Азии. Вестник международных организаций. 2018. Т. 13. № 2. С. 86-114. doi: 10.17323/19967845-2018-02-05

7. Stiglitz J. Trump's Deficit Economy [online] Project Syndicate. 2019. URL: https://www.project-syndicate.org/commenta ry/trump-trade-and-fiscal-deficits-by-joseph-e-stiglitz-2019-08 (дата звернення: 27.08.2019).

8. Barro R. Is Politics Getting to the Fed? [online] Project Syndicate. 2019. URL: https://www.project-syndicate.org/ commen-tary/trump-powell-politics-fed-by-robert-j-barro-2019-07 (дата звернення: 27.08.2019).

9. Summers L.H., Stansbury A. Whither Central Banking? [online] Project Syndicate. 2019. URL: https://www.project-syndicate.org/commentary/central-bankers-in-jackson-hole-should-admit-impotence-by-lawrence-h-summers-and-anna-stansbury-2-2019-08 (дата звернення: 27.08.2019).

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

10. Moser H. Reshoring Was at Record Levels in 2018. Is It Enough? [online] Industry Week. 2019. Jul 08. URL: https://www.industryweek.com/economy/re shoring-was-record-levels-2018-it-enough [(дата звернення: 07.08.2019).

11. Li Y. Dow tanks 800 points in worst day of 2019 after bond market sends recession warning. [online] CNBC. 2019. URL: https://www.cnbc.com/2019/08/14/ stock-markets-wall-street-in-focus-amid-ear nings-economic-data.html (дата звернення: 01.08.2019).

12. Board of Governors of the Federal Reserve System. Federal Reserve issues FOMC statement. Press Release. 2019. July 31.

13. Roubini N. The Growing Risk of a 2020 Recession and Crisis. [online] Project Syndicate. 2019. URL: https://www.project-syndicate.org/commentary/trade-war-recessi

on-crisis-2020-by-nouriel-roubini-2019-06 (дата звернення: 03.07.2019).

14. Вишневский В.П., Вишневская Е.Н., Матюшин А.В., Шелудько Н.М. Монетарная власть в современном мире. Кто бросит вызов доллару?: монография / под ред. В.П. Вишневского и Н.М. Ше-лудько; ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины». Киев: Ака-демпериодика, 2017. 200 с.

15. RMB Tracker. [online] SWIFT. 2019. URL: https://www.swift.com/our-solutions/compliance-and-shared-services/busi ness-intelligence/renminbi/rmb-tracker/docu ment-centre (дата звернення: 26.04.2019).

16. RMB Tracker Monthly reporting and statistics on renminbi (RMB) progress towards becoming an international currency. SWIFT. 2019. April. 7 pp.

17. The world economy is slowing down. [online] The Economist. 2019. URL: https://www.economist. com/graphic-detail/2019/ 04/09/the-world-economy-is-slowing-down (дата звернення: 27.04.2019).

18. World Economic Outlook: Growth Slowdown, Precarious Recovery. International Monetary Fund. Washington, DC. 2019. April.

19. World Economic Situation and Prospects 2019. United Nations. New York. 2019. 218 pp.

20. Powell J.H. Monetary Policy: Normalization and the Road Ahead. SIEPR Economic Summit. Stanford, California. Stanford Institute of Economic Policy Research. 2019. March 8. 15 pp.

21. The World's Most Powerful People. [online] Forbes.com. 2019. URL: https://www.forbes.com/powerful-people/list/# tab:overall (дата звернення: 29.04.2019).

22. Lubin D. How US Monetary Policy Has Tamed China [online] Project Syndicate. 2019. URL: https://www.project-syndicate. org/commentary/how-us-monetary-policy-has-tamed-china-by-david-lubin-2019-01 (дата звернення: 30.04.2019).

23. The Fed - Policy Normalization. [online] Board of Governors of the Federal Reserve System. 2018. URL: https://www.fede ralreserve.gov/monetarypolicy/policy-normali zation.htm (дата звернення: 29.04.2019).

24. Federal Reserve Press Release. Board of Governors of the Federal Reserve System. 2019. March 20.

25. Board of Governors of the Federal Reserve System. Overnight Reverse Repurchase Agreement Facility. [online] Federalre-serve.gov. 2019. URL: https://www.federal reserve.gov/monetarypolicy/overnight-reverse-repurchase-agreements.htm (дата звернення: 29.04.2019).

26. Feldstein M. Why Is the Fed Still Raising Interest Rates? [online] Project Syndicate. 2018. URL: https://www.project-syn di-cate.org/commentary/three-reasons-for-fed-interest-rate-increases-by-martin-feldstein-2018-12 (дата звернення: 30.04.2019).

27. LaBrecque L. Recessions and Yield-Curve Inversion: What Does It Mean? [online] Forbes. 2019. URL: https://www.forbes.com/sites/leonlabrecque/2 019/03/29/recessions-and-yield-curve-inver sion-what-does-it-mean/#287de9195890 (дата звернення: 02.05.2019).

28. Andolfatto D., Spewak A. Does the Yield Curve Really Forecast Recession? Economic Synopses. 2018. № 30.

29. Board of Governors of the Federal Reserve System. Federal Reserve Press Release. 2019. May 1.

30. Roubini N. Understanding the Fed's Dovish Turn. [online] Project Syndicate. 2019. URL: https://www.project-syndi cate.org/commentary/fed-interest-rate-pause-by-nouriel-roubini-2019-03 (дата звернення: 03.05.2019).

31. Boesler M., Arnold L. What Trump Can (and Can't) Do to Steer Fed Policy. [online] Bloomberg. 2019. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/20 19-04-12/what-trump-can-and-can-t-do-to-steer-fed-policy-quicktake (дата звернення: 03.05.2019).

32. Clarida R. U.S. Economic Outlook and Monetary Policy. [online] Board of Governors of the Federal Reserve System. Federalreserve.gov. 2019. URL: https://www.federalreserve.gov/newsevents/ speech/clarida20190411a.htm (gaTa 3BepHeH-Ha: 03.05.2019).

33. Minutes of the Federal Open Market Committee. The Federal Reserve. 2018. November 7-8, Federal Open Market Committee. 2018.

34. Federal Reserve Board - Interest on Required Reserve Balances and Excess Balances [online]. Board of Governors of the Federal Reserve System. Federalreserve. gov. 2019. URL: https://www.federalreserve.gov/ monetarypolicy/reqresbalances.htm (gaTa 3Be-pHeHHa: 24.05.2019).

35. Powell J.H. Challenges for Monetary Policy. Remarks by Jerome H. Powell, Chair Board of Governors of the Federal Reserve System. A symposium sponsored by the Federal Reserve Bank of Kansas City. Jackson Hole, Wyoming. 2019. August 23. 14 pp.

References

1. Vishnevsky, V. P., & Kwilinski, A. (2019). Monetary mechanisms of an economy stimulation in developed countries: an analytical review. Econ. promisl., 1 (85), pp. 30-50. doi: http://doi.org/10.15407/econindust ry2019.01.030

2. Romer, C.D., & Romer, D.H. (2013). The Most Dangerous Idea in Federal Reserve History: Monetary Policy Doesn't Matter. American Economic Review: Papers & Proceedings, 103(3), pp. 55-60. doi: http://dx.doi.org/ 10.1257/aer.103.3.55

3. Binder, S., & Spindel, M. (2018). Response to Desmond King's review of The Myth of Independence: How Congress Governs the Federal Reserve. Perspectives on Politics, 16(3), pp. 779-784. doi: 10.1017/s1537 592718001901

4. Koepke, R. (2018). Fed policy expectations and portfolio flows to emerging markets. Journal of International Financial

Markets, Institutions and Money, 55. pp. 170194. doi: https: //doi.org/10.1016/j. intfin.2018. 03.003

5. Brauning, F., & Ivashina, V. (2019). U.S. Monetary Policy and Emerging Market Credit Cycles. Journal of Monetary Economics. In Press. doi: https://doi.org/10.1016/j. jmoneco.2019.02.005

6. Park, S.-C. (2018). U.S. Protectionism and Trade Imbalance between the U.S. and Northeast Asian Countries. International Organisations Research Journal, 13(2), pp. 76-100. doi: 10.17323/1996-7845-201802-05

7. Stiglitz, J. (2019). Trump's Deficit Economy [online]. Project Syndicate. Retrieved from https://www.project-syndicate. org/commentary/trump-trade-and-fiscal-defi cits-by-joseph-e-stiglitz-2019-08

8. Barro, R. (2019). Is Politics Getting to the Fed? [online]. Project Syndicate. Retrieved from https://www.project-syndicate. org/commentary/trump-powell-politics-fed-by-robert-j -barro-2019-07

9. Summers, L.H., & Stansbury, A. (2019). Whither Central Banking? [online] Project Syndicate. Retrieved from https://www.project-syndicate.org/commentary/ central-bankers-in-jackson-hole-should-admit-impotence-by-lawrence-h-summers-and-anna-stansbury-2-2019-08

10. Moser, H. (2019, July 08). Reshor-ing Was at Record Levels in 2018. Is It Enough? [online]. Industry Week. Retrieved from https://www.industryweek.com/economy/ reshoring-was-record-levels-2018-it-enough

11. Li, Y. (2019). Dow tanks 800 points in worst day of 2019 after bond market sends recession warning [online]. CNBC. Retrieved from https://www.cnbc.com/2019/08/ 14/stock-markets-wall-street-in-focus-amid-earnings-economic-data.html

12. Board of Governors of the Federal Reserve System (2019). Federal Reserve issues FOMC statement. Press Release.

13. Roubini, N. (2019, July 31). The Growing Risk of a 2020 Recession and Crisis

[online]. Project Syndicate. Retrieved from https: // www.proj ect-syndi cate .org/ commenta ry/trade-war-recession-crisis-2020-by-nouriel-roubini-2019-06

14. Vishnevsky, V.P., Vishnevskaya, E.N., Matyushin, A.V., & Shelud'ko N.M. (2017). Monetary power in the modern world. Who will challenge the dollar? In V.P. Vishnevsky and N.M. Shelud'ko (Eds.); State Institution "Institute of Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine". Kiev, Akademperiodika, 2017. 200 pp.

15. SWIFT. (2019). RMB Tracker [online]. Retrieved from https://www.swift. com/our-solutions/compliance-and-shared-services/business-intelligence/renminbi/rmb-tracker/document-centre

16. SWIFT (2019, April). RMB Tracker Monthly reporting and statistics on renminbi (RMB) progress towards becoming an international currency, 7 p.

17. The Economist. (2019). The world economy is slowing down [online]. Retrieved from https://www.economist.com/graphic-detail/2019/04/09/the-world-economy-is-slowing-down

18. International Monetary Fund (2019, April). World Economic Outlook: Growth Slowdown, Precarious Recovery. Washington, DC.

19. United Nations (2019). World Economic Situation and Prospects 2019. New York, 218 p.

20. Powell, J.H. (2019, March 8). Monetary Policy: Normalization and the Road Ahead. SIEPR Economic Summit. Stanford, California. Stanford Institute of Economic Policy Research, 15 p.

21. Forbes.com. (2019). The World's Most Powerful People [online]. Retrieved from https: // www.forbes.com/powerful -peop le/list/#tab: overall

22. Lubin, D. (2019). How US Monetary Policy Has Tamed China [online]. Project Syndicate. Retrieved from https://www.project-syndicate.org/ commentary/how-us-monetary-

policy-has-tamed-china-by-david-lubin-2019-01 [Accessed 30 Apr. 2019].

23. Board of Governors of the Federal Reserve System (2018). The Fed - Policy Normalization [online]. Retrieved from https://www.federalreserve.gov/monetarypolic y/policy-normalization

24. Board of Governors of the Federal Reserve System (2019, March 20). Federal Reserve Press Release.

25. Board of Governors of the Federal Reserve System (2019). Overnight Reverse Repurchase Agreement Facility [online]. Retrieved from https://www.federalreserve.gov/ monetarypolicy/overnight-reverse-repurchase-agreements.htm

26. Feldstein, M. (2018). Why Is the Fed Still Raising Interest Rates? [online]. Project Syndicate. Retrieved from https://www.project-syndicate.org/commentary/ three-reasons-for-fed-interest-rate-increases-by-martin-feldstein-2018-12

27. LaBrecque, L. (2019). Recessions and Yield-Curve Inversion: What Does It Mean? [online] Forbes. Retrieved from https://www.forbes.com/sites/leonlabrecque/ 2019/03/29/recessions-and-yield-curve-inver sion-what-does-it-mean/#287de9195890

28. Andolfatto, D., & Spewak, A. (2018). Does the Yield Curve Really Forecast Recession? Economic Synopses, 30.

29. Board of Governors of the Federal Reserve System (2019, May 1). Federal Reserve Press Release.

30. Roubini, N. (2019). Understanding the Fed's Dovish Turn [online]. Project Syndicate. Retrieved from https://www.project-syndicate.org/commentary/fed-interest-rate-pause-by-nouriel-roubini-2019-03

31. Boesler, M. & Arnold, L. (2019). What Trump Can (and Can't) Do to Steer Fed Policy [online]. Bloomberg. Retrieved from https://www.bloomberg.com/news/articles/20 19-04-12/what-trump-can-and-can-t-do-to-steer-fed-policy-quicktake

32. Clarida, R. (2019). U.S. Economic Outlook and Monetary Policy [online]. Board

of Governors of the Federal Reserve System. Retrieved from https://www.federalreserve. gov/newsevents/speech/clarida20190411 a.htm

33. The Federal Reserve (2018, November 7-8). Minutes of the Federal Open Market Committee. Federal Open Market Committee.

34. Board of Governors of the Federal Reserve System (2019). Federal Reserve Board - Interest on Required Reserve Balanc-

es and Excess Balances [online]. Retrieved from https://www.federalreserve.gov/moneta rypolicy/reqresbalances.htm

35. Powell, J.H. (2019, August 23). Challenges for Monetary Policy. Remarks by Jerome H. Powell, Chair Board of Governors of the Federal Reserve System. A symposium sponsored by the Federal Reserve Bank of Kansas City. Jackson Hole, Wyoming. 14 p.

Вишневский Валентин Павлович,

академик НАН Украины, Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. М. Капнист, 2 e-mail: vishnevsky@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-8539-0444;

Алекси Квилински, доктор философии по экономике, Лондонская академия науки и бизнеса Великобритания, г. Лондон, Бейкер-стрит, 120, W1U 6TU e-mail: a.kwilinski@london-asb.co.uk https://orcid.org/0000-0001-6318-4001

НОВЕЙШИЕ ТРЕНДЫ В МОНЕТАРНОЙ ПОЛИТИКЕ США И ЕЕ ВЛИЯНИЕ НА ЭКОНОМИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ: АНАЛИТИЧЕСКИЙ ОБЗОР

Статья посвящена новейшим трендам в монетарной политике США, которая оказывает существенное влияние на мировые финансовые рынки, курсы валют, потоки финансовых и реальных инвестиций, цены товаров и др. Её формирование, как и в других развитых странах, происходит в условиях новой монетарной нормальности, которая образовалась после "великой рецессии" и характеризуется исторически низкими процентными ставками, дезинфляционным давлением и замедлением экономического роста.

США первыми из развитых стран преодолели финансово-экономический кризис 2007-2008 гг. Это произошло благодаря, в том числе, монетарной политике Федеральной резервной системы (ФРС), которая сначала фактически обнулила ключевые ставки, а потом запустила программу количественных смягчений, согласно которой в экономику страны с декабря 2008 г. по октябрь 2014 г. было "влито" 3,7 трлн дол. Одновременно это привело к многократному увеличению баланса ФРС и изменению его структуры.

В 2014 г. регулятор принял решение начать нормализацию денежно-кредитной политики, которая предусматривает постепенное повышение целевого диапазона ставок по федеральным фондам и сокращение запасов ценных бумаг Федерального резерва. В результате этих действий ФРС США обладают теперь несколько большим, чем многие другие развитые страны, потенциалом монетарного стимулирования экономики на случай новой рецессии. Но при этом нынешние процентные ставки ФРС находятся на существенно меньшем уровне, чем его долгосрочное нормальное значение. Несмотря на это, в начале 2019 г. регулятор изменил свою риторику и политику, а 31 июля 2019 г. целевой диапазон ставок по федеральным фондам был снижен вследствие слабого роста инвестиций в бизнес и про-

блем с достижением целевой инфляции. Вероятно, что в связи с проблемами в экономике США процесс снижения ставок будет продолжаться.

Такой ход событий показывает, что, во-первых, в нынешних условиях развитым экономикам не следует сильно полагаться на денежно-кредитную политику как на надежное средство решения глубоких структурных проблем; во-вторых, что глобальная финансовая нестабильность является новой реальностью, которая пришла надолго, причем не столько по сугубо монетарным причинам, сколько в силу действия фундаментальных факторов развития и углубления глобальных противоречий, обусловленных четвертой промышленной революцией. Для Украины эта новая реальность ничего хорошего не сулит, поскольку она, как малая открытая экономика, специализированная на сырьевом экспорте, находится в зоне повышенных рисков.

Ключевые слова: монетарная политика; Федеральная резервная система, ключевая ставка, целевая инфляция; нормализация монетарной политики; новая нормальность.

JEL: E520, E580, 0250

Valentin P. Vishnevsky,

Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str.

e-mail: vishnevsky@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-8539-0444;

Aleksy Kwilinski, PhD in economics, The London Academy of Science and Business UK, London, 120, Baker Street, W1U 6TU a.kwilinski@london-asb.co.uk https://orcid.org/0000-0001-6318-4001

RECENT TRENDS IN U.S. MONETARY POLICY AND ITS INFLUENCE ON ECONOMIC DEVELOPMENT: AN ANALYTICAL REVIEW

The article is devoted to the latest trends in the U.S. monetary policy, which has a significant impact on global financial markets, exchange rates, financial and real investment flows, prices of traded goods, etc.

As the analysis has shown, the U.S. monetary policy's formation, as well as in other developed countries, is now taking place in conditions of new monetary normality, which was formed after the "great recession" and is characterized by historically low interest rates, disinflationary pressure and slowdown of economic growth.

The US was the first advanced economy that overcame the financial crisis of 2007-2008. This was due, among other things, to the monetary policy of the Federal Reserve System (Fed), which at first practically zeroed key rates and then launched a program of quantitative easing, which allowed to "inject" $3.7 trillion into the country's economy from December 2008 to October 2014. At the same time, this led to a multiple increase in the balance sheet of the Fed and changes in its structure.

Since autumn 2014, the regulator decided to start normalizing the monetary policy, which envisages a gradual increase in the target range for the federal funds' rate and the reduction of its aggregate securities holdings. As a result of these actions, the U.S. Federal Reserve now has a slightly greater potential for monetary stimulus than many other developed countries in the event

of a new recession. Simultaneously, however, the Fed's current interest rates are significantly lower than its long-term normal level.

Despite this, in early 2019 the regulator changed its rhetoric and policy, and on July 31, 2019, the target range for the federal funds' rate was reduced due to weak growth of business fixed investment and problems with achieving the target inflation. It is likely that due to problems in the U.S. economy, the process of reducing rates will continue.

This course of events shows that, firstly, in the current environment, advanced economies should not rely heavily on monetary policy as a reliable mean of resolving deep structural problems. And, secondly, that global financial instability is a new reality that has come to exist seriously and for the long haul, not only for purely monetary reasons, but also because of fundamental factors of development and deepening global contradictions by the Fourth Industrial Revolution. For Ukraine, this new reality does not promise anything good, because as a small open economy specialized in raw materials exports, it is in a high-risk zone.

Keywords: monetary policy; Federal Reserve System, key rate, target inflation; normalization of monetary policy; new normality.

JEL: E520, E580, 0250

Формат цитування:

Вишневський В. П., Квшнсю А. Нов^ш тренди в монетарнш полчищ США та ii вплив на економiчний розвиток: анал^ичний огляд. Економжа промисловост1. 2019. № 3 (87). С. 125-142. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.03.125

Vishnevsky, V.P., & Kwilinski, A. (2019). Recent trends in U.S. monetary policy and its influence on economic development: an analytical review. Econ. promisl., 3 (87), рр. 125-142. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.03.125

Надшшла до редакцИ 05.08.2019 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.