CC BY
31
УДК 332.055+336.02+339.56 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.03.103
Оксана Миколшвна Гаркушенко,
канд. екон. наук, с.н.с. e-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-9153-3763;
Вiкторiя Денимвна Чекша, канд. екон. наук, с.н.с., 1нститут еконо]шки промисловостi НАН Укра!ни 030572, Укра!на, м. Ки!в, вул. Мари Капшст, 2 e-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-2118-901X
ТРЕНДИ В ЕКОНОМ1ЧН1Й ДИНАМ1Ц1 США В КОНТЕКСТ1 ТЕХНОЛОГ1ЧНОГО РОЗВИТКУ
США вже понад сто роюв вважаються кра!ною з найпотужшшою економшою у свт. Долар США е головною св1товою валютою, арм1я ще! кра!ни очолюе список найсильшших у свт, а за обсягами видатюв на науково-дослщш та дослщно-конструкторсью роботи та шшими показниками техшко-технолопчного розвитку вони поки що впевнено випереджа-ють сво!х головних геоеконом1чних конкурент (Свропейський Союз i Китай). Також кра-!на е одним iз лiдерiв у промисловому виробництвi.
Таю сильш позицп США у свт призвели до того, що значна кшьюсть менш розвину-тих кра!н (серед яких i Укра!на) в економiчному, технiко-технологiчному та багатьох шших вiдносинах залежать вiд США або, щонайменше, орiентуються у своему розвитку на цю кра!ну. З урахуванням цього визначення основних тенденцiй розвитку американсько! еко-номiки та !х можливого впливу на iншi кра!ни е вкрай актуальним завданням.
Разом з тим, попри гучш заяви президента США Д. Трампа про потужний розвиток економши кра!ни, що спостер^аеться пiд час його перебування на цiй посадi, нi статистич-нi данi, нi думки видатних американських економiстiв й експертiв мiжнародних органiзацiй та iнформацiйних агенцiй (МВФ, ОЕСР, ООН, ВВС) не пщтверджують цього. Скорше, си-туацiя в економщ та фiнансовiй сферi кра!ни, особливо на тлi торгових вшн iз Китаем, яка характеризуеться значним дефщитом федерального бюджету, що посилюеться через зни-ження з 2017 р. низки ставок податюв, а також зростанням державного боргу кра!ни, е до-сить суперечливою. У перспективi це може призвести або до чергово! фшансово! кризи, що в умовах зростаючо! глобалiзацil иею або iншою мiрою позначиться на реши кра!н свiту, або навт до втрати США сво!х лщерських позицiй, щонайменше, у сферi технологш.
Якщо такий песимiстичний прогноз справдиться, то на менш розвинуи, шж США, кра!ни теж може оч^вати криза, наслiдки яко!, як показала св^ова фiнансова криза 2008 р., для них можуть бути пршими, шж у США.
Ключовi слова: ВВП, iнфляцiя, безробiття, плаижний баланс, США.
JEL: O11, E320
АНАЛГГИЧШ ОГЛЯДИ
Уже друге стол^тя поспiль США по-чинають як кра!на з найпотужнiшою еко-номшою у свiтi, позицп яко! пщтриму-ються монетарною владою (долар США е головною св^овою валютою) i вiйськовою
могутнiстю (армiя США очолюе список найсильшших у свiтi). Крiм того, перспек-тиви подальшого розвитку визначаються тим, що США - це держава з найбшьшим шновацшним потенцiалом - за обсягом
© О. М. Гаркушенко, В. Д. Чешна, 2019
видатюв на НДДКР та iншими показника-ми технiко-технологiчного розвитку вони поки що впевнено випереджають сво!х го-ловних геоекономiчних конкурентiв (СС i Китай).
Промисловiсть США все ще залиша-еться найпотужнiшим драйвером розвитку краши. Так, у 2017 р. вона забезпечувала близько 9% зайнятосп, 12% ВВП, 35% економiчного зростання, 60% експорту. Кра!на посiдаe друге тсля Китаю мiсце за обсягами промислового виробництва [26].
Бiльше того, якщо з 1970-х рокiв у США спостер^алися процеси аутсорсингу промисловосп, то у 2014-2015 рр. процеси аутсорсингу та решорингу вирiвнялися, а з 2016 р. переважае решоринг: замiсть втра-ти 220 тис. робочих мiсць, яка щорiчно мала мюце у промисловостi на початку 2000-х рокiв через аутсорсинг, у 2016 р. за раху-нок цього процесу було створено приблиз-но 25 тис. робочих мшць [43].
Ан^з динамши ключових макро-економiчних показникiв США, намагання виявити на !х основi тенденци розвитку ще! держави-лiдера та !х вплив на економь ку решти кра!н свiту не е новими. Так, мь жнароднi оргашзаци, таю як Оргашзащя об'еднаних нацiй (ООН), М1жнародний валютний фонд (МВФ) та ш., регулярно здiйснюють монiторинг цих показникiв i намагаються визначити перспективи роз-витку економiки США щонайменше на найближчих три роки [17; 38; 39], Конгрес США виконуе такий аналiз [9] з метою фо-рмування федерального бюджету на наступи роки. Американсью науковцi шляхом аналiзу динамжи макропоказникiв i поточно! економiчноl та пол^ично! ситуа-цл намагаються визначити ризики, з якими може з^кнутися краша в найближчiй або вщдаленш перспективi [20; 30; 31].
З урахуванням ие! ролi, яку США вь дiграють на мiжнароднiй ареш, науковцi поза межами США також здшснюють ана-лiз макропоказникiв, економiчноl та моне-тарно! полiтики з метою встановлення мо-жливого впливу змш у цiй кра!ш на нацю-нальнi економiки.
Зокрема, таю дослщження здшсню-ють фахiвцi 1нституту економiки промис-ловостi НАН Украши, 1нституту економiки та прогнозування НАН Украши [41; 46] з акцентом на монетарнш полчищ. Росiйськi науковщ аналiзують регiональну полiтику та економiчний розвиток кра!н свiту [44].
Оскшьки кожна краша репрезентуе собою мшливу структуру, нову економiчну нормальнiсть, яка сформувалась останнiм часом [25], а також з урахуванням глобаль зацшних тенденцiй, що простежуються впродовж щонайменше останшх 20 рокiв, взаемний вплив та зв'язок кра!н свiту i змiн у них (особливо, коли йдеться про провiднi краши св^ та краши, що розвиваються), аналiз динамiки !х розвитку (зокрема США) не втрачае актуальность
Метою статт е аналiз динамiки мак-ропоказниюв та економiчноl полiтики США в контекст ново! технолопчно! хвилi для визначення !х наслiдкiв для економш iнших краш свiту, у тому чи^ Украши.
Динамика ключових макроекономiчних показникчв: шфлящя, ВВП, зайняткть
У тслякризовий перiод (20102018 рр.) ВВП США становив приблизно 1/5 св^ово! економiки i в абсолютному ви-раженнi уже перевищив позначку 20 трлн дол. (за поточними цшами) (рис. 1). Проте за паритетом кушвельно! спроможност США з 2013 р. поступаються Китаю, який уже кшька десятилiть демонструе виперед-жаючi темпи економiчного зростання (у середньому за 2010-2018 рр. - 7,8%, а в США - 2,2%).
Рiчний приршт ВВП США в цей пе-рiод зазвичай не перевищував 3%, що ниж-че за загальносвiтовий показник i е досить типовим для розвинутих кра!н, якi "стар-тують" з високо! бази. Виключенням iз цього правила став лише 2015 р., коли при-ркт ВВП у свт та США зрiвнявся -2,86%. У 2018 р., у тому чи^ завдяки полчищ економiчного стимулювання Д. Трампа, темпи зростання економши США склали рекордними для останнього десяти-лтгтя - 2,9% [36].
Рiчний приркт ВВП у США в аналь зований перiод був досить нерiвномiрним порiвняно з трендом у свт, де не спостерь
галося таких рiзких коливань з року в piK (див. рис. 1).
п
о
4
5
ч а н
е
CQ CQ
120 100 80 60 40 20
1=1 США, $ трлн 1 1 Свгт, $ трлн
о США, % -Свгт, %
0
2010 2011 2012 2013 Складено за даними джерела [33].
5,0
2014 2015 2016 2017 2018
£
« =
я .2 3 Е
CQ CQ
н
U
'а =
а С
Рисунок 1 - Пор1вняння динамики ВВП (у постшних ц1нах, 2010 р. - базовий) i приросту ВВП у США та свт
Слщ пщкреслити, що економiчне вь дновлення у США пiсля фшансово! кризи 2008-2009 рр. вiдбувалося повшьшше, нiж у попеpеднi пiслякpизовi перюди. Упро-довж перших трьох роюв пiсля завершення рецеси (2010-2012 рр.) зростання реального ВВП складало в середньому лише 2,2%, а за таю самi часовi iнтеpвали тсля поперед-нiх 10 американських рецесш реальний ВВП зростав у середньому вдвiчi швидше -по 4,6% на рк [42, p. 1-2].
Така ситуащя спостеpiгалася на rai низько! шфляци (рис. 2): у 2010-2017 pp. дефлятор ВВП (який ураховуе вс кiнцевi товари i послуги i, поpiвняно з шдексом споживчих цiн, дещо недооцiнюe piвень шфляци) не перевищував 2% (за виклю-ченням 2015 р., коли вш становив 2,07%), що е меншим за свiтовi показники. Проте якщо у 2010-2012 pp. piзниця у значеннях дефлятора ВВП в США та свт становила майже 50%, то з 2013 р. цей розрив значно скоротився, а у 2014 р. складав лише 0,18 в. п.
Для Федерально! резервно! системи США (Fed) цшьовий показник шфляцп протягом останнк роюв становить 2% (це не межа, а лише приблизне значення). Вона вимipюеться за допомогою iндексу цiн ви-датюв на особисте споживання (Personal Consumption Expenditures Price Index -PCE), який дещо вiдpiзняеться (але не принципово1) вiд iндексу споживчих щн (Consumer Price Index - CPI), що зазвичай використовуеться для мiжнаpодних поpiв-нянь.
CPI у США тшьки у 2011 р. переви-щив позначку 3%, а в середньому за 20102016 pp. його значення було суттево нижчим за свiтовi показники при тому,
1 Як PCE, так i CPI обчислюють р1вень цш,
оцшюючи певний кошик товар1в. Проте у зв'язку
з особливостями розрахуншв PCE (зокрема, вш ел1мшуе вплив волатильносп на ринках вуглевод-шв i продукпв харчування, а отже, дае б1льш точ-ну картину реально! шфляци) його значення зазвичай е меншими, шж значення CPI [14].
Складено за даними джерела [33]. Рисунок 2 - Динамика дефлятора ВВП та шдексу споживчих щн у США та свт
6,0 5,0 4,0
£ 3,0
2,0 1,0 0,0
✓ N
— — — США, дефлятор _ _ Свщ дефлятор
о США, вдекс ^^^ Свiт, iндекс
1,6
«О-
2,1
0,1
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
що розрив у значеннях цих показниюв мiж США та свiтом був меншим, нiж у значеннях дефлятора ВВП. Заслуговуе на увагу i той факт, що у 2015 р. шдекс споживчих щн США скоротився майже до нуля (0,12%).
Тепер ситуащя у США е такою, що вiдносно низька шфлящя (PCE<2%) розщ-нюеться регулятором як один iз головних виклиюв. Власне, це стало однiею з причин дещо несподiваноl вiдмови Fed у березш 2019 р. вщ планiв подальшого пiдвищення вщсотково! ставки в рамках рашше прого-лошено! полiтики монетарно! нормалiзацil [20].
Тим не менш, пiд тиском Президента США Д. Трампа наприюнщ липня 2019 р. Fed уперше за 10 роюв iз кризи 20082009 рр. скоротила вiдсоткову ставку на чверть вщсоткового пункту - до 2-2,25%. Хоча таке ршення пояснюеться намаган-нями пожвавити темпи економiчного зрос-тання в США, яю в цьому роцi на rai тор-гових вiйн iз Китаем дещо знизилися, фон-довий ринок краши вiдреагував незначним падшням iндексу Dow Jones (1,23%). 1нвес-тори та Д. Трамп вимагають вiд Fed ще 6i-льшого скорочення ставки, проте щонай-
менше два члени ради Fed, вщповщальш за встановлення значення вщсотково! ставки, голосували проти li скорочення. У цшому фахiвцi Fed стверджують, що приймуть подальшi рiшення стосовно вщсотково! ставки лише пiсля ретельного аналiзу еко-номiчноi ситуаци, особливо зважаючи на те, що рiвень шфляци в кра!ш все ще за-лишаеться нижче 2%. Проте швестори по-боюються, що на rai ескалаци торгових вiйн iз Китаем така пол^ика Fed може при-звести до втрати США можливостей укр> пити свою економiку [24].
Щодо стану у сферi зайнятост (рис. 3), то в США у перюд з 2010 по 2014 р. частка зайнятих у загальнш юлько-стi економiчно активного населення старше за 15 роюв була стабшьно нижче за свь товi показники, у 2015 р. щ показники фак-тично зрiвнялися, а з 2016 р. у США частка зайнятих перевищуе св^овий показник. Разом з тим у випадку з рiвнем безроб^тя ситуацiя протилежна: до 2015 р. у США вш був вищим, нiж середнi показники по св^, а з 2015 р. рiвень безробiття у США е ниж-чим за свiтовий показник i дедалi скорочу-еться, у той час як св^овий - зростае.
Складено за даними джерел [16; 33].
Рисунок 3 - По|Мвняння часток економпчно активного населення та рiвня безробiття у США та свт
I I США, зайнятють I I Св1т, зайнятють
о США, 6езро61ття Св1т, 6езро61ття
Наприкiнцi 2018 р. рiвень безробiття у США досяг найнижчо! позначки з 1960-х роюв. Проте в окремих галузях промисло-востi й регiонах краши цей показник сутте-во перевищуе середнiй по кра!ш. Також знижуеться рiвень участi в робочiй силi (вiдношення чисельностi робочо! сили до загально! чисельностi працездатного населення), що пояснюеться у тому чи^ зни-женням ступеня залученостi в економiчну дiяльнiсть населення старше 55 роюв (працездатного в^), яке спостериаеться пiсля св^ово! фшансово! кризи [38, о. 91]. I якби у 2017 р. збериався той самий рiвень еко-номiчноl активност населення за наявно! пропозицн на ринку робочих мiсць, то показник безроб^тя мав би становити 9% [19] замкть фактичних 4,36%. Крiм того, нещодавнi змiни в законодавствi США про оподаткування доходiв, попри оголошене урядом зменшення податкового наванта-ження на зароб^ну плату, призводять до зростання нерiвностi в доходах та збшь-шення тиску на ринок працi. Особливо вра-зливими в цьому сена стають домогоспо-дарства з низькими доходами [30].
Найближчими роками у США очжу-еться подальше наростання проблем на ринку пращ, осюльки його покидае поколшня бебi-бумерiв (людей, яю народилися мiж 1946 i 1964 рр.) [9, с. 40].
Бiльше того, попри зазначенi пози-тивнi для економiки США тенденцн у ви-глядi решорингу, для ринку пращ ця ситу-ащя може виявитися не настiльки позитивною.
Так, передуам у крш'ш вщбуваеться решоринг компанiй, виробництво продук-цн якими саме у США мае значнi конку-рентнi переваги. Це спостер^аеться в таких випадках:
виробництво важких, об'емних това-рiв, транспортнi витрати на доставку яких з-за кордону е значними (автомобш, велика побутова техшка);
виробництво, що потребуе точних розрахунюв та !х виконання щодо часу доставки, И адресностi й оперативного реагу-вання на часту змiну вподобань споживачiв (найчастiше це стосуеться запчастин для автомобшв);
виpoбництвo raac™^, пpoдуктiв нaфтoпepepoбки, щo пoв'язaнo з aктивним видoбуткoм cлaнцeвиx тафти тa гaзу у США, з яких вoни виpoбляютьcя;
виpoбництвo, щo пoтpeбуe дoтpи-мaння ocoбливиx умoв якocтi (нaпpиклaд, мeдичнe oблaднaння);
виpoбництвo тoвapiв, opieнтoвaниx нa клieнтiв, яю, нaпpиклaд, зa зaкoнoдaвcт-вoм те мaють мoжливocтi aбo пpaвa ^ид-бaти тaку aбo aнaлoгiчну пpoдукцiю в зa-pубiжниx виpoбникiв чepeз нeoбxiднicть збepeжeння дepжaвнoï тaeмницi aбo зaбeз-пeчeння нaцioнaльнoï бeзпeки1;
виpoбництвo тoвapiв, для яких ви-ключж вaжливим e дoтpимaння aвтop-№ких пpaв i пaтeнтiв;
кoли виpoбництвo тoвapiв e чутливим дo тexнoлoгiй aвтoмaтизaцiï тa poбoтизaцiï виpoбництвa (нaпpиклaд, тeкcтильнa ^o-миcлoвicть, дpiбнi eлeктpичнi пoбутoвi пpилaди, aвтoмoбiлi тa кoмплeктуючi дo них).
У США в ocтaннi 2-3 poки нaвiть вщ-кpивaютьcя нoвi зaвoди (ocoбливo у cфepi aвтoмoбiлeбудувaння). Пpoтe пpи зтачних iнвecтицiяx у виpoбництвo кiлькicть зaйня-тих нa них e вкpaй мaлoю. Тaк, кoмпaнiя Volvo imec^e 1 млpд дoл. у будiвництвo зaвoду у штaтi Пiвдeннa Кapoлiнa, нa ято-му мoжe виpoблятиcя 150 тиc. aвтoмoбiлiв нa pk. Вoднoчac пpaцювaти нa ньoму будe 3,9 тиc. чoл. Анaлoгiчнi cуми iнвecтують виpoбник aвтoзaпчacтин Denso у будiвниц-твo зaвoду у штaтi Тeннecci тa кoмпaнiя Mercedes-Benz - та зaвoд у штaтi Алaбaмa. Ha пepшoму пpaцювaтимe 1 тж. чoл., нa дpугoму - лишe 600 чoл. [43].
У ц^му пoвiдoмляeтьcя, щo в 2017 p. зaвдяки peшopингу (пiд яким у
1 Haвecнi 2019 p. Пpeзидeнт США Д. Тpaмп пiдпиcaв угаз, згiднo з яким кoмпaнiям Rpaïm зaбopoняeтьcя викopиcтoвувaти тeлeкoм-oблaднaння, щo мoжe зaгpoжувaти бeзпeцi дepжa-ви. ^й укaз дoзвoляe уpяду блoкувaти пpидбaння aмepикaнcькими кoмпaнiями будь-якoгo тaкoгo oблaднaння. У дeнь нaбуття чиншст1 дaнoгo дo-кумeнтa китaйcькa том^шя Huawei тa ïï дoчipнi ^imanu були зaнeceнi дo Entity List - «uoproro» cпиcку Miнicтepcтвa тopгiвлi США [45].
США мaeтьcя та увaзi нe лишe пoвepнeння виpoбництв нa тepитopiю США, aлe i вщ-мoвa вiд ïx пepeнeceння дo iншиx кpaïн) вдaлocя збepeгти 170 тиc. poбoчиx мicць, у 2018 p. - 145 тж. [21].
У штaтi кoмпaнiï Apple (нaйбiльшoï тexнoлoгiчнoï кoмпaнiï кpaïни з тайвищим piвнeм кaпiтaлiзaцiï) нa пoчaтoк 2018 p. бу-лo 80 тж. чoл. caмe aмepикaнцiв. Вoднoчac нa ïï зapубiжниx пiдpядникiв, яю виpoбля-ли пpaктичнo вci тoвapи з acopтимeнту цieï кoмпaнiï, пpaцювaлo бiля 700 тиc. чoл.
Тopгoвi вiйни США з Китaeм тa пщ-вищeння в Китaï piвня зapoбiтнoï плaти пpивeли дo того, щo кoмпaнiя Apple чacти-ну cвoïx виpoбництв плaнуe пepeдaти тpe-тiм кpaïнaм, нa якi carn^i! нe poзпoвcюд-жуютьcя: Iндoнeзiï, 1нди, В'eтнaму тa та-вiть Meкcицi [43].
Кpiм тoгo, у липш 2019 p. кoмпaнiя Apple aнoнcувaлa, щo пepeнocить виpoб-ництвo cвoгo кoмп'ютepa Mac Pro (oCTa^ rnoro з acopтимeнту кoмпaнiï, щo виpoб-лявcя у США) дo Китбю нaвiть пoпpи top-гoвi вшни [45]. Тoбтo знaчнa чacткa з 80 тж. чoл., дoci зaйнятиx нa пiдпpиeмcтвax цieï кoмпaнiï, poзтaшoвaниx у США, мo-жуть CTa™ бeзpoбiтними.
Отжe, мoжнa пpипуcтити, щo peшo-pинг тopкнeтьcя виcoкoтexнoлoгiчниx том-пaнiй США з виcoким piвнeм aвтoмaтизaцiï тa пopiвнянo нeзнaчнoю юльюстю зaйня-тocтi. Знaчнa кiлькicть aмepикaнcькиx том-пaнiй, якi здiйcнили aутcopcинг тa нapaзi дaють знaчну юльюсть poбoчиx мicць гpoмaдянaм iншиx ^arn, нe плaнують нaйближчим чacoм пoвepтaти виpoбництвo у США. Тoбтo пpoблeмa бeзpoбiття для кpaïни вce щe зaлишaтимeтьcя aктуaльнoю, нaвiть нeзвaжaючи та зaзнaчeнi тeндeн-
цл.
Рoзвитoк eкoнoмiки США мae пpямi тa звopoтнi зв'язки з poзвиткoм cвiтoвoï eкoнoмiки, тeмпи зpocтaння якoï у 2018 p. cтaнoвили 3,1%. Фaxiвцi ООН ввaжaють, щo cвiтoвa eкoнoмiкa у 2018 p. дocяглa чepгoвoгo тку, i тайближчим чacoм ^и-piCT ВВП нe пepeвищувaтимe 3% чepeз нe-piвнoмipний eкoнoмiчний poзвитoк perio-нiв cвiту тa зpocтaння pизикiв [39].
Певне сповшьнення очжуеться i в США. За оцшками експертiв МВФ, темпи зростання ВВП краши у 2019 р. станови-тимуть 2,5% i в 2020 р. - 1,8% [17]. Цi про-гнози кореспондуються з оцiнками Беё, яка на початку 2019 р. попршила сво! розра-хунки темпiв зростання ВВП США у 2019 р. з 2,3 до 2,1% та у 2020 р. з 2,0 до
1,9%. Прогноз на 2021 р. залишився без змш - 1,8%. Оцшки шфляци також були дещо зменшеш порiвняно з попереднiми розрахунками (з 1,9 до 1,8% у 2019 р. та з 2,1% до 2 - у 2020-2021 рр.), а безробгття, навпаки, збшьшеш: у 2021 р. рiвень безро-бiття може скласти 3,9% (рис. 4).
9,6
8,9
£ 5,0
I I Безроб1ття, % до населення працездатного вшу Прирют ВВП, % на р1к 8,1 Тнфлящя (РСЕ), % на р1к
7,4
6,2
5,3
4,4 4,0 3,7 3,8 3,9
- — — ЛИ
ТРИг
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021
Складено за даними джерел [5; 33].
Рисунок 4 - Динамика приросту ВВП, рiвня безробгття та шфлящ!* в США у 20102017 рр. та прогноз (медiанний) на 2019-2021 рр.
На думку Нобелевського лауреата Дж. Стилща, економiчна пол^ика, яку здшснюе адмiнiстрацiя Дж. Трампа, спри-чиняе збiльшення нерiвностi в доходах на користь багатих верств населення та моно-полiзацiю внутрiшнього ринка при одно-часному зменшеннi швестицш у виробниц-тво, що в комплекс обумовлюе подальше погiршення становища краши на мiжнарод-нiй ареш [30; 31]. Такий висновок частково пщтверджуеться ситуацiею з платiжним балансом краши.
Пла^жний баланс та його структура
Плаижний баланс США характеризуемся стiйким дефiцитом поточного ра-хунку з рештою свiту, що особливо пом№
но при порiвняннi з основними торговель-ними партнерами - £С та Китаем (рис. 5).
Протягом аналiзованого перiоду лише у 2012-2013 рр. дефщит рахунку поточ-них операцiй платжного балансу дещо зменшився (з 445,7 млрд дол. у 2011 р. до 348,8 млрд дол. у 2013 р.). Проте вже у 2014 р. цей показник попршився, i зазна-чена тенденщя збер^алася у 2015-2017 рр. У середньому за аналiзований перюд дефi-цит поточного рахунку становив 413 млрд дол., або 2,4% ВВП. Слiд зазначити, що у вщносному вираженнi, починаючи з 2013 р., ситуащя дещо полшшилась: у 2010-2012 рр. цей показник становив вщ 2,5 до майже 3% ВВП, а тсля 2013 р. дефь цит рахунку поточних операцш не переви-щуе 2,5% ВВП краши.
I I Euro area, C^l China, ШЖ United States, —O— United States, Складено за даними джерел [15; 33].
Рисунок 5 - По|Мвняльна динамика рахунку поточних операций пла^жного балансу США та ix торговельних партнеров (Китаю та Сврозони)
Головним чинником, який визначае дефiцитнiсть рахунку поточних операцш платiжного балансу, е те, що кра!на вже ба-гато рокiв поспiль виступае чистим iмпор-тером. Бiльше того, торговий дефщит США значно збiльшився за останш десятилiття. Тому Президент США Д. Трамп одним iз прюритеив дiяльностi свое! адмiнiстрацii зробив перегляд мiжнародних торгових угод (з Канадою, Мексикою, СС, Китаем)
3 000 2 500
ц 2 000
о
4 1 500
а
«
5 1 000
та просування полiтики «купуй американ-ське», якi були спрямованi на скорочення торгового дефiциту, створення нових робо-чих мiсць i змiцнення нащонально! еконо-мiчноi безпеки. Однак тенденцш до пере-вищення iмпорту над експортом подолати не вдалось (у кштш 2019 р. сума переви-щення склала 621 млрд дол.) (рис. 6) [22; 23; 27].
600% 400% 200% 0% -200%
500 0
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
|-1 Баланс товарiв i послуг, % до валютних резервiв
о Експорт товарiв i послуг --с^1мпорт товарiв i послуг
Складено за даними джерела [12]. Рисунок 6 - Динамика та баланс експорту й iмпорту товармв i послуг США
-400% -600%
У зв'язку з постiндустрiальним характером американсько! економж суттева частка експорту припадае на послуги, такi як штелектуальна власнiсть, фiнансовi й
туристичш послуги, що в сумi складають приблизно третину експорту (рис. 7, час-тина К).
5 000 4 000
ч
§ 3 000 ч
Ч 2 000 1 000 0
Д
5 000
4 000
о ч 3 000
РТ
р 2 000
2=
1 000
К
ч4 О О ^ Ф ч^
□ Вторинш доходи (поточш трансферти)
□ Первинш доходи
□ Експорт послуг
□ Експорт товар1в
Складено за даними джерела [12].
Рисунок 7 - Структура рахунку поточних операцш платежного балансу США: дебет (Д) i кредит (К)
0
^ чй О О ^ ^ \ь ^
□ Вторинш виплати (поточш трансферти)
□ Первинш виплати
□ 1мпорт послуг
□ 1мпорт товар1в
Основш товари, що експортуються, включають л^аки, медичне обладнання, очищену нафту i сiльськогосподарськi товари, i саме вони становлять тепер основу дебету торговельного балансу США (1,55 трлн дол. у 2017 р.).
До США переважно надходять з-за кордону комп'ютери i телекомушкацшне обладнання, сира нафта, товари широкого споживання, таю як одяг, електронш при-
стро! та автомобш. 1мпорт товарiв у 1,5 раза перевищуе експорт (у 2008 р. iм-порт склав 2,14 трлн дол., а в 2017 р. -2,36). Частка iмпорту послуг е незначною (рис. 7, частина Д).
За даними Центрального розвщува-льного управлiння (ЦРУ) США найбшь-шими кра!нами - партнерами з експорту та iмпорту товарiв i послуг були Китай, Канада, Мексика, Япошя, Имеччина (табл. 1).
Таблиця 1 - КраУнн - найб1льш1 торговельнi партнери США (2017
Р.) 1
Найбiльшi iмпортери iз США % до загалу iмпорту Найбiльшi експортери до США % до загального експорту
Канада 18,3 Китай 21,6
Мексика 15,7 Мексика 13,4
Китай 8,4 Канада 12,8
Япошя 4,4 Япошя 5,8
Великобриташя 3,6 Имеччина 5,0
1 Складено за даними джерела [40].
Багато експерив вважають, що тор-говий дефщит не завдае велико! шкоди
економiцi, та застерiгають вiд спроб «ви-грати» торговi вiйни з кра!нами-партне-
рами [6; 29; 35]. Проте iншi фахiвцi дотри-муються шшо! точки зору, згщно з якою стшкий торговий дефiцит е проблемою, i тому розглядають можливiсть упрова-дження активних заходiв щодо його скоро-чення [4; 11], у тому чи^ за рахунок Китаю.
Початком торгово! вiйни мiж США та Китаем стало роз^дування про крадiж-ку штелектуально! власностi Китаем у 2017 р. i встановлення 30% тарифу на ввезет в США сонячш батаре! у Ычш 2018 р. Китай вiдповiв встановленням мита на де-яю товари iз США у кв^ш 2018 р. Упро-довж 2018 р. торгова вшна тривала, що призвело до скорочення торгового дефщи-ту мiж США та Китаем на 2,8 млрд дол. (до 35,4 млрд) [29] та надало впевненост уряду США щодо доцшьност продовження боротьби за «реальш структурнi змши» у торгових вщносинах iз Китаем [28].
Водночас пщприемщ Китаю знахо-дять можливостi обходити санкцп США завдяки проведенню торговельних опера-цiй через краши, не охопленими такими санкцiями [23]. Ц ди послаблюють вплив санкцш США на економiку та промисло-вiсть Китаю, а клiенти iз США, як наслi-док, витрачають на товари китайського ви-робництва бшьше коштiв, нiж до «торгових вшн».
Чистi позики рахункiв поточних операцiй та операцiй з катталом (у 20172018 рр. у зв'язку з полiтикою монетарно! нормалiзацil США були чистим iмпорте-ром капiталiв) в основному компенсуються припливом активiв по рахунку фiнансових операцш, який, наприклад, у 2017 р. склав бiльше 1,5 трлн дол., тодi як вiдплив -1,1 трлн.
Що стосуеться перспектив плаижно-го балансу США, то, як очкуеться, зрос-тання внутрiшнього попиту (у тому чи^ у зв'язку зi зменшенням податкового тиску на прибутки) пiдтримуватиме попит на iм-порт, що обумовлюватиме подальше зб> льшення дефiциту рахунку поточних операцш [8].
Динамика ключових показникш державних фшанив: дефщит, державний борг, ix фшансування
Дефщит федерального бюджету США. Уряд США акумулюе та витрачае величезш суми грошей, в основному на охорону здоров'я, пенсшш й оборонш про-грами. При цьому уже багато роюв видатки федерального бюджету перевищують доходи. У 2018 фшансовому рощ (ф. р.) його дефщит склав 779 млрд дол. На 2019 ф. р. федеральний уряд ощнюе дефщит в обсязi 897 млрд дол. [8], тобто тривае тенденщя його щорiчного збшьшення.
Останнi тенденцп в динамiцi дефiци-ту федерального бюджету США наведено на рис. 8.
Найбiльшi видатки уряду, що значно збшьшили дефщит бюджету, були здшсне-нi у 2009-2010 рр. та спрямоваш на бороть-бу з фiнансовою кризою. У той же перюд податковi надходження скоротилися через рецесiю.
У рамках загального плану подолан-ня наслiдкiв фшансово! кризи урядом США було прийнято ряд державних про-грам та законiв, спрямованих на бюджетне стимулювання економiки. Так, у 2009 р. було прийнято пакет економiчних стимулiв Б. Обами (American Recovery and Reinvestment Act of 2009) щодо вщновлення та ре-швестування економiки США [7]); у 2010 р. - стимулювання споживчого попиту через скорочення податюв, розширення прав на медичне обслуговування (Patient Protection and Affordable Care Act [13]).
Проте у 2011 р. у зв'язку зi зростан-ням дефщиту бюджету й обмеженням «бо-ргово! стелi» з боку Конгресу США було оголошено про боргову кризу, що стало загрозою втрати крашою кредитного рейтингу ААА. Загроза переросла в реаль-шсть та призвела до падiння фондового ринку. Тому конгрес погодився на чергове збшьшення «боргово! стелi». У цшому за останнi 10 рокiв Конгрес США збiльшував «стелю заборгованостi» 10 разiв [1].
Складено за даними джерела [12]. Рисунок 8 - Дефицит бюджету США у 2010-2018 рр.
-1 500 -1 250 -1 000 -750 -500 -250 0
-12,0 -10,0 -8,0 -6,0
-3,8 -4,° -2,0
0,0
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
1=1$ млрд ВВП
Одним iз головних чинниюв перманентного зростання дефщиту бюджету е збшьшення видатюв США на оборону: 2015 р. - 736 млрд дол., 2016 р. - 768, 2017 р. - 818, 2018 р. - 891 млрд дол. [1]. Крiм того, на збшьшення бюджетного дефщиту до 4% ВВП у 2018 р. вплинула та-кож податкова реформа Д. Трампа, яка сут-тево знизила ставки прибуткових податюв (персонального i корпоративного).
За даними Управлшня Конгресу США з бюджету (Congressional Budget Office - CBO) дефщит федерального бюджету перевищить 1 трлн дол., починаючи з 2022 р. [8]. Прогнозуеться, що стшке зростання видатюв на сощальне страхування спостершатиметься надал^ а доходи та ви-датки в середньому збшьшуватимуться приблизно однаковими темпами (рис. 9).
Середне значення видатюв 1969-2018 рр. - 20,3% ВВП
10,0 5,0 0,0
Середне значення доходiв 1969-2018 рр. - 17,4% ВВП
1969 1979 1989 1999 2009
Доходи Видатки
2019
2029
Складено за даними джерела [8]. Рисунок 9 - 1сто|Мя та прогноз стану доходiв i видатюв федерального бюджету США
За прогнозами Goldman Sachs, одного з найбшьших у свт швестицшних банюв, дефiцит бюджету може бути ще бiльшим, нiж прогнозуе CBO, - 950 млрд дол., та, ймовiрно, до 2029 р. перевищить 6% ВВП [34]. Основною причиною попршення си-туаци фахiвцi називають, як i ранiше, вщ-носно низький прогнозований рiвень по-даткових надходжень вiд фiзичних i юри-дичних оаб пiсля реформи податкового законодавства 2017 р.
Податкова реформа вже призвела до збшьшення тягаря боргу США. Тому уряд
емюп казначейських облшацш. Як вщзна-чае Bloomberg, для фшансування дефiциту бюджету Казначейство США мае HaMip у 2019 р. збшьшити продажi довгострокових боргових зобов'язань, причому обсяги но-вих емшй можуть перевищити 1 трлн дол.
[4].
Державний борг США
Рiвeнь державного боргу, який харак-теризуе заборговашсть уряду США кредиторам, продовжуе зростати i вже переви-щуе 20 трлн дол. (рис. 10).
змушений приймати рiшення про подальшi
Складено за даними джерел [12; 37]. Рисунок 10 - Державний борг США (станом на 30 вересня вщповщного року)
Пол^ичш розбiжностi з приводу державного боргу, його впливу на економь ку i методiв скорочення часто призводили до того, що в Конгрес виникали затримки в затвердженнi й асигнуванш бюджету. Як зазначено вище, в разi необхiдностi пере-вищення лiмiту боргу президент звертаеть-ся до конгресу з вщповщним проханням.
Серед причин, що значною мiрою вплинули на зростання державного боргу США в останне десятилiття, зазвичай вщ-значають перевантаженiсть системи соща-льного забезпечення (збiльшення кiлькостi та тривалост життя пенсiонерiв, розмiрiв виплат, обмежена чисельнiсть працю-ючих), програми скорочення податкiв, пе-
ревищення запланованих видаткiв на ме-дичне обслуговування, збiльшeння оборонного бюджету, у т. ч. через участь США у вiйськових конфлжтах.
Близько 70% державного боргу на-лежить iнвeсторам усeрeдинi кра1ни (при-ватним та державним фондам, iндивiду-альним iнвeсторам) i Fed, решта - шозем-ним iнвeсторам. Найбшьшими внутршш-ми iнвeсторами е федеральш страховi та пeнсiйнi фонди, а також програми медич-ного страхування [32].
Найбiльшими iнозeмними швестора-ми е Китай (1,18 трлн дол.) i Япошя (1,03 трлн дол.) (2018 р.) [2]. Серед шших великих крeдиторiв - Бразилiя (305 млрд),
Великобриташя (272 млрд), Iрландiя (270 млрд) [32].
Зростання державного боргу США вважаеться серйозною економiчною проблемою, яка може вплинути також на стан фондового ринку. Тако! думки дотриму-ються, зокрема, фахiвцi Ради з шоземних справ (Council of Foreign Relations), яю прогнозують зростання ризиюв через втра-ту довiри з боку iноземних кредиторiв та iнвесторiв, вимоги збiльшення вiдсоткових ставок по боргових паперах, можливе зни-ження кредитного рейтингу краши, змен-шення обсягiв дискрецiйних видаткiв та, як наслщок, фiнансову кризу, яка може пвдр-вати свiтове лщерство США [10].
Однак е й iншi думки. Зокрема, Но-белiвський лауреат П. Кругман упевнений, що проблема з державним боргом е «роз-дутою», оскiльки в крах'ш спостерiгаеться стабiльне спiввiдношення боргу до ВВП, при тому, що видатки на охорону здоров'я з 2010 р. зростали повiльнiше, нiж перед-бачалося ранiше, а вiдсотковi ставки зали-шилася набагато нижчими. Це суттево зни-зило новi прогнози щодо темпiв зростання заборгованостi на довгострокову перспективу [18].
Змши в економЩ США в контекст
новоУ хви.л технологiчного розвитку
З жовтня 2018 р. президент США Д. Трамп неодноразово стверджував, що настшьки потужного економiчного зрос-тання, як за час його президентства, в США не було нiколи [3]. Проте, як свщ-чить вищенаведений аналiз, нi статистична iнформацiя, нi думки експерив-економюив не дають можливостi дшти однозначних висновкiв щодо подальшого розвитку еко-номiки США та ïï монетарно1 сфери. Ситу-ацiя е досить суперечливою, про що також прошформувала широку громадськiсть мь жнародна шформацшна агенцiя BBC [3].
Якщо виходити з теорiï технолопч-них хвиль [47; 48], то ситуащя у сферi за-йнятостi США е характерною для фази те-хнолопчного пiдйому й агресивного фь
нансування, коли фактично вiдбуваеться розрив фшанав та реальноï економiки, тобто безпосередньо виробничоï сфери. Спекуляцiï на фондових ринках, фiнансовi махiнацiï, властивi для тако1' фази, загро-жують черговою економiчною кризою (як ввд обвалу бiржового iндексу NASDAQ), а в умовах глобалiзацiï - розповсюдитися на економiку всiх краш св^у, як це сталося у 2008 р. у перюд глобально1' фшансовох' кри-зи [47, с. 41].
Вiдповiдно, як показали наступнi за глобальною свiтовою кризою роки, саме менш розвинутi, нiж США та Свросоюз, краши (до яких належить Украша) значно довше та важче долали ïï наслiдки. У разi черговоï кризи ситуацiя може повторитися.
Водночас динамка показниюв ВВП, шфляцл, поточного платiжного балансу та державного боргу, а також прогнози ïx змiн xарактернi для наступноï за технолопчним пiдйомом фази - зршость У цей перiод можливостi, яю надавала поточна техноло-гiчна револющя, наближаються до своïx меж, i в той час як виробнича сфера активно шукае шляхи для створення та розвитку кардинально нових техшки i теxнологiй, представники сфери фшанав намагаються знайти способи збереження своïx прибут-кiв. Ними можуть стати як iнвестицiï у НДДКР та теxнiку i теxнологiï, що можуть бути революцшними та започаткувати но-ву Велику хвилю, в краш, що iнiцiювала поточну хвилю, так i розвиток виробництв, iнфраструктури в шших, менш розвинутих краïнаx (на периферп), де ще можна отри-мати прибутки в рамках поточноï парадиг-ми за рахунок упровадження вже iснуючиx та апробованих у провщних краïнаx досяг-нень. Вщповщно, такi менш розвинутi кра-ши хоч i розвиватимуться, проте залиша-тимуться на позицiï «наздоганяючих».
Уряд у зазначену фазу активно здшс-нюе полiтику протекцiонiзму та пщтримки нацiонального виробника для утримання позицп краïни як «ядра» Великоï хвил^ свiтового лiдера [47, с. 85]. Яскравим прикладом цiеï тези е торговi й теxнологiчнi
вшни США з Китаем. Проте, як зазначено вище, попри тенденщю решорингу високо-тeхнологiчних американських компанiй, пщприемства, якi виробляють менш техно-лопчну продукцiю, та навiть найбiльша високотехнолопчна компанiя США - Apple усе ще виробляють свою продукщю поза межами ще! кра!ни та найближчим часом не збираються повертати виробниц-тво до США i надавати робочi мiсця аме-риканцям.
Проте динамжа розвитку китайсько! eкономiки та обсяг !! iнвeстицiй в економь ку США свiдчать про те, що США можуть поступитися сво!ми позицiями на свiтовiй арeнi та наступним «ядром» Велико1 хвилi стане саме Китай або Китай з 1цщею.
Отже, економша США збершае i на-вiть посилюе сво! позицп у свiтi, залиша-ючись одним iз свiтових тeхнологiчних i промислових лiдeрiв, у тому чи^ у сфeрi новiтнiх тeхнологiй 1ндустри 4.0, хоча рiз-кого пщйому eкономiки США найближчим часом оч^вати не варто. Проте, можливо, з метою отримання доходiв у рамках поточно! технолопчно! парадигми в менш роз-винутi, нiж США, кра!ни (у тому числi Укра!ну) продовжуватимуть «просочувати-ся» притаманнi !й високi тeхнiка та технологи, що може законсервувати залeжнiсть таких кра!н вiд розвитку США (насампе-ред, через американський долар) та !х вщ-носну тeхнологiчну вщсталють.
Висновки. На основi аналiзу тенден-цiй розвитку eкономiки США встановлено, що в цш провiднiй iз розвинутих держав свiту кра!нi спостернаються як успiхи, так нeвирiшeнi проблемш питання.
По-перше, кра!нi вдалося порiвняно швидко вийти з глобально! фшансово! кри-зи та забезпечити темпи eкономiчного зро-стання близько 2-2,5%, що е досить непоганим показником для eкономiчно розвинутих кра!н.
По-друге, рiвeнь бeзробiття скоро-тився бiльш нiж у 2 рази порiвняно з 2010 р. i в 2018 р. досяг мЫмального за майже 50 роюв показника, на чому особли-
во наголошують фахiвцi Fed [25]. Також piBeHb безробiття в Kpai'HÍ з 2015 р. i по цей час е стабшьно нижчим за середш свiтовi показники.
По-трете, у США вщбуваються досить активнi процеси решорингу, особливо у сферi автомобiльноi промисловостi, якi у 2017-2018 рр. уже перевищили тенденци аутсорсингу (що спостершалися в краiнi бiльш шж десять рокiв) та за останш 7 ро-кiв забезпечили робочi мiсця для майже 800 тис. американщв [21].
Крiм того, Fed та уряду кра'ни у 2010-2018 рр. вдавалося пiдтримувати ш-флящю на рiвнi, близькому до мети: за ви-ключенням 2011 та 2015 рр. шфлящя у крага незначно коливалася близько встановлено' Fed позначки у 2%, хоча Fed i нама-гаеться вживати заходiв щодо пiдвищення рiвня iнфляцii в краiнi.
Однак, незважаючи на успiхи в розвитку економжи США, залишаються сут-тевi проблемнi питання, що потребують виршення або, щонайменше, ретельного аналiзу ix впливу на економiку та сустльс-тво загалом.
Так, попри виступи Президента США Д. Трампа про потужний розвиток еконо-мiки, якого краша зазнае тд його керiв-ництвом, аналiз статистичноi iнформацii щодо макроекономiчниx показниюв i фь нансовоi сфери краши не дозволяе дiйти однозначних висновюв про справедливiсть цих висловiв.
Деяю американськi економiсти (у тому чи^ Нобелiвський лауреат Дж. Стнлщ [27; 30]), а також анал^ики впливових м> жнародних iнформацiйниx агенцш на кшталт BBC схиляються до думки, що Д. Трамп робить усе, щоб у виборщв скла-лося вiдчуття про зростання економжи щонайменше до наступних виборiв. Проте в довгостроковш перспективi його ди за-грожують збiльшенням державного боргу, безроб^тя та нерiвностi в доходах насе-лення, що з часом може стати причиною значноi соцiальноi напруженостi. Торговi вiйни ускладнюють вiдносини з Китаем -
кра!ною, яка останшм часом швидко наро-щуе економiчну силу, i загрожують св^о-вiй торгiвлi та св^овому економiчному зростанню.
Навiть процеси iндустрiального ре-шорингу, якi прискорились, на rai вiдмови найбiльшоi технологiчноi корпорацii кра!-ни (Apple) вiд розмiщення сво!х вироб-ництв у США та !х повного перенесення до Китаю та шших краiн Пiвденно-Схiдноi Азп виглядають дещо суперечливими, особливо з урахуванням того, що решоринг торкнувся переважно високоавтоматизова-них промислових тдприемств, якi потре-бують залучення порiвняно незначно! юль-костi зайнятих.
Також Fed справедливо застеркае, що занизька шфлящя, яка е складовою ново! нормальной економiк розвинутих кра-!н, може стримувати iнвестицiйнi процеси [25].
Таю тенденци в економiцi США, яю наразi залишаються свiтовим лщером i державою, розвиток яко! суттево впливае на менш розвинутi краши (у тому числi Укра!ну), дещо нагадують формування «бульбашки», яка передувала обвалу бiр-жового iндексу NASDAQ. У цьому випад-ку крашам периферii може загрожувати чергове довге та важке вiдновлення еконо-мши.
Багато сфер США наближаються до вичерпання попередньо! технологiчноi па-радигми, тому пiдприемства та фiнансовий сектор намагатимуться i в подальшому продавати сво! товари та технологii, роз-робленi в рамках цiеi парадигми, здшсню-вати iнвестицii в менш розвинут кра!ни. Вiд останнiх (!х полiтичних, культурних, соцiальних особливостей, шституцшного середовища) залежатиме, якою мiрою щ вiдноснi нововведення сприятимуть роз-витку !х нацiональних економiк. Однак у будь-якому разi такi кра!ни (серед яких i Укра!на) залишаються «наздоганяючими».
Теоретично для менш розвинутих кра!н iснуе також варiант вщмови вiд пове-дiнки «наздоганяючих» та прокладення
власного економiчного шляху, що, напри-клад, вдалося Японii тсля Друго! свiтовоi вiйни та Китаю в останш десятилiття. Але без суттево! пщтримки з боку тих чи шших груп провiдних св^ових гравцiв, якi здiйс-нюють тепер черговий перерозподш зон технологiчного впливу та економiчноi влади у свт, це зробити практично неможли-во.
Чи е у Укра!ни можливiсть зменшити технологiчну i фшансову залежнiсть вiд США та шших розвинутих держав (у першу чергу краш-члешв СС) або наблизити-ся за рiвнем технологiчного, економiчного i суспiльного розвитку до нових iндустрiа-льних кра!н свiту (Китаю, Малайзп, Туреч-чини, тощо)? Вщповщь на це питання по-требуе додаткових дослщжень з аналiзом не лише макроекономiчних показникiв США та шших провщних кра!н свiту, але i стратегiй розвитку економiки, шститущо-нального середовища, ресурсно!, науково!, техшко-технолопчно!, соцiальноi та фiнан-сово! бази Укра!ни.
Лiтература
1. Amadeo K. US Debt Ceiling and Its Current Status. The balance. URL: https://www.thebalance.com/u-s-debt-ceiling-why-it-matters-past-crises-3305868 (дата звернення: 07.04. 2019).
2. Bartash J. Here's who owns a record $21.21 trillion of U.S. debt. Market Watch. URL: https://www.marketwatch.com/story/ heres-who-owns-a-record-2121 -trillion-of-us-debt-2018-08-21 (дата звернення: 09.04.2019).
3. BBC. Трамп: такого мощного экономического роста в США не было никогда. Проверяем, так ли это. BBC. 2018. 20 октября. URL: https://www.bbc.com/ russian/ features-45920241 (дата звернення: 01.08.2019).
4. Bloomberg. U.S. Treasury Set to Borrow $1 Trillion for a Second Year to Finance the Deficit. Bloomberg. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/20 19-01 -28/another-year-another-1 -trillion-in-
new-debt-for-u-s-to-raise (дата звернення: 09.04.2019).
5. Board of Governors of the Federal Reserve System. The Fed - March 20, 2019: FOMC Projections materials, accessible version. Board of Governors of the Federal Reserve System. URL: https://www.federalre serve.gov/monetarypolicy/fomcprojtabl201 90320.htm (дата звернення: 15.04.2019).
6. CNBC. Trump's solar tariffs could put the brakes on rapid job growth in renewable energy. CNBC. URL: https://www.cnbc. com/2018/01/23/trumps-solar-tariffs-could-slow-down-rapid-renewable-job-growth.html (дата звернення: 09.04.2019).
7. Congress.gov. Text - H.R.1 - 111th Congress (2009-2010): American Recovery and Reinvestment Act of 2009. US Congress. URL: https://www.congress.gov/bill/111th-congress/house-bill/1/text (дата звернення: 08.04.2019).
8. Congressional Budget Office. Outlook 2019. Congressional Budget Office. URL: https://www.cbo.gov/system/files?file= 2019-01/54918-Outlook.pd (дата звернення: 08.04.2019)/
9. Congressional Budget Office. The Budget and Economic Outlook: 2019 to 2029. Wasington, DC: Congress of the United States, Congressional Budget Office, 2019. 40 p.
10. Council on Foreign Relations. How Trump's Budget Plans Affect the National Debt. 2019 [online]. URL: https://www.cfr.org/ backgrounder/national-debt-dilemma (дата звернення: 09.04.2019).
11. Council on Foreign Relations. Twenty-One Trillion and Counting: How Did We Get Here? Council on Foreign Relations. URL: https://www.cfr.org/event/twenty-one-trillion-and-counting-how-did-we-get-here (дата звернення: 09.04.2019).
12. Federal Reserve Bank of St. Louis. FRED economic data. Federal Reserve Bank of St. Louis. URL: https://fred.stlouisfed.org/ (дата звернення: 15.04.2019).
13. GovTrack.us. Text of H.R. 3590 (111th): Patient Protection and Affordable
Care Act (Passed Congress version). GovTrack.us. URL: https://www.govtrack.us/ congress/bills/111/hr3590/text (дата звернення: 08.04.2019).
14. Haubrich J., Millington S. PCE and CPI Inflation: What's the Difference? Federal Reserve Bank of Cleveland. URL: https://www.clevelandfed.org/newsroom-and-events/publications/economic-trends/2014-economic-trends/et-20140417-pce-and-cpi-inflation-whats-the-difference. aspx (дата звернення: 08.04.2019).
15. IMF. World and Regional Tables: Balance of Payments and International Investment Position by Indicator (BPM6). International Monetary Fund. URL: http://data.imf.org (дата звернення: 15.04.2019).
16. Indexmundi. Unemployment, total (% of total labor force) (modeled ILO estimate). Indexmundi. URL: https://www.mdex mundi.com/facts/indicators (дата звернення: 07.04.2019).
17. International Monetary Fund. World Economic Outlook Update. Washington, D C.: IMF, January 2019. 8 p.
18. Krugman P. Debt, Diversion, Distraction. The New York Times. URL: https://krugman.blogs.nytimes.com/2016/10/2 2/debt-diversion-distraction/ (дата звернення: 09.04.2019).
19. MacEwan A., Miller J. The U.S. Economy: What's Going On? New Labor Forum, 2018. Vol. 27(2). рр. 36-47. doi: http://doi.org/10.1177/1095796018766354.
20. Miller R. Fed Risks Stoking Financial Bubble in Drive to Lift Inflation. Bloomberg. URL: https://www.bloomberg.com/ news/articles/2019-04-03/fed-risks-fomenting-financial-bubbles-in-zeal-to-lift-inflation (дата звернення: 07.04.2019).
21. Moser H. Reshoring was at record levels at 2018. Is it enough? Industry week. URL: https://www.industryweek.com/economy/ reshoring-was-record-levels-2018-it-enough (дата звернення: 27.07.2019).
22. OECD. OECD Economic Outlook, Interim Report. OECD. URL: https://read.
oecd-ilibrary.org/economics/oecd-economic-outlook-interim-report-march-2019_69e962 c6-en#page1 (gaTa 3BepHeHHa: 09.05.2019).
23. OECD Economic outlook, Vol. 2018. Iss. 2 - PRELIMINARY VERSION [online]. OECD. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/economics/oecd-economic-outlook-volume-2018-issue-2_eco_outlook-v2018-2-en (gaTa 3BepHeHHa: 09.05.2019).
24. Partington R. Federal Reserve cuts interest rate by 0,25% - its first in a decade. Theguardian.com. URL: https://www.theguar dian.com/business/2019/jul/31/federal-reserve-cuts-interest-rates-by-025-its-first-in-a-decade (gaTa 3BepHeHHa: 30.07.2019).
25. Powell J. H. Challenges for Monetary Police. Board of Governors of the Federal Reserve System. URL: https://www.federal reserve.gov/newsevents/speech/powell2019-0823a.htm (gaTa 3BepHeHHa: 31.07.2019).
26. Ramaswamy S., Manyika J., Pinkus G., George K., Law J., Gambell, T., Serafino A. Making It In America: Revitalizing US Manufacturing. McKinsey Global Institute, 2017, November. 24 p.
27. Sacks J. D. The Dangerous Absurdity of America's Trade Wars. Project Syndicate. URL: https://www.project-syndicate. org/commentary/trump-dangerous-absurd-trade-wars-by-j effrey-d-sachs-2019-03 (gaTa 3BepHeHHa: 11.04.2019).
28. South China Morning Post. Trump: China trade deal needs structural change to end theft of US jobs. South China Morning Post. URL: https://www.scmp.com/news/ china/diplomacy/article/2185128/donald-trump-says-trade-deal-must-force-structural-change-end (gaTa 3BepHeHHa: 09.04.2019).
29. South China Morning Post. USChina trade war is starting to affect the numbers, as China's surplus narrows. South China Morning Post. URL: https://www.scmp.com/ economy/ china-economy/ article/2185292/us-trade-deficit-china-narrows-effects-trade-war-induced (gaTa 3BepHeHHa: 09.04.2019).
30. Stiglitz J. Market Concentration Is Threatening the US Economy. Project Syndicate. URL: https://www.project-syndicate.org/
commentary/united-states-economy-rising-market-power-by-joseph-e-stiglitz-2019-03 (gaTa 3BepHeHHa: 11.04.2019).
31. Stiglitz J. Trump's Most Worrisome Legacy. Project Syndicate. URL: https://www.project-syndicate.org/commen tary/trump-dangerous-anti-enlightenment-legacy-by-j oseph-e-stiglitz-2019-04 (gaTa 3BepHeHHa: 11.04.2019).
32. The Balance. The Real Owner of the U.S. Debt Will Surprise You. The Balance. URL: https://www.thebalance.com/who-owns-the-u-s-national-debt-3306124 (gaTa 3BepHeHH* 09.04.2019).
33. The World bank. Data Bank. World Development Indicators. The World bank. URL: https://databank.worldbank.org/ (gaTa 3BepHeHHa: 11.04.2019).
34. Goldman Sachs Projects Deficit Will Top $1 Trillion Next Year. Thefiscal-times.com. URL: https://www.thefiscaltimes. com/2019/02/11/Goldman-Sachs-Proj ects-Deficit-Will-Top-1-Trillion-Next-Year (gaTa 3BepHeHH* 08.04.2019) .
35. Time. The China Trade War Comes Home. Time. URL: http://time.com/5498915/ china-trade-war-affect/ (gaTa 3BepHeHHa: 09.04.2019).
36. U.S. Bureau of Economic Analysis. Gross Domestic Product, 4th quarter and annual 2018 (third estimate); Corporate Profits, 4th quarter and annual 2018. U.S. Bureau of Economic Analysis. URL: https://www.bea. gov/news/2019/gross-domestic-product-4th-quarter-and-annual-2018-third-estimate-corporate-profits-4th (gaTa 3BepHeHHa: 29.07.2019).
37. U.S. Department of the Treasury, Bureau of the Fiscal Service. URL: https://www.treasurydirect.gov/ (gaTa 3Bep-HeHH* 29.07.2019).
38. World economic situation and Prospects. New York: United Nations, 2018. 187 p.
39. World economic situation and Prospects. UN Publications. URL: https://www.un. org/development/desa/dpad/publication/world-
economic-situation-and-prospects-2019/ (дата звернення: 10.04.2019).
40. US Central Intelligence Agency. URL: https://www.cia.gov/library/publications/ the-world-factbook/geos/us.html (дата звернення: 10.04.2019).
41. Vishnevsky V.P., Shelud'ko N.M. World monetary centres at the stage of global financial instability: risks, challenges and perspectives. Економжа промисловост1. 2017. № 4 (80). C. 75-96. doi: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2017.04.075
42. Yellen J. A Painfully Slow Recovery for America's Workers: Causes, Implications, and the Federal Reserve's Response. A Trans-Atlantic Agenda for Shared Prosperity. A Conference Sponsored by the AFL-CIO, Friedrich Ebert Stiftung and the IMK Macro-economic Policy Institute. Washington, D.C., 2013. pp. 1-2.
43. Зотин А. Роботизация вместо глобализации: что такое решоринг и чем он опасен. Kommersant.ru. URL: https://www.kommersant.ru/doc/3526726 (дата звернення: 11.07.2019).
44. Кравец А. В. Экономика США на современном этапе. Региональная экономика и управление. 2017. №1 (49). Номер статьи: 4937. URL: https://eee-region.ru/article/4937/ (дата звернення: 27.07.2019).
45. Лавникевич Д. Важный сигнал Пекину. Зачем Apple перенесла в Китай свой последний завод в США. ДС - Деловая столица. URL: http://www.dsnews.ua/ economics/amerika-ne-potyanula-shurupy-pochemu-apple-prihoditsya-svoi-samye-0207 2019220000 (дата звернення: 27.07.2019).
46. Матюшин А.В., Вишневская Е.В. Монетарное стимулирование развития экономики США и его уроки для Украины. Экономика промышленности. 2014. № 4(68). С. 5-30.
47. Перес К. Технологические революции и финансовый капитал. Динамика пузырей и периодов процветания / пер. с англ. Москва: Дело, АНХ, 2011. 232 с.
48. Фостер Р. Обновление производства: атакующие выигрывают: пер. с англ./ Общ. ред. и вступ. ст. В.И. Данилова-Данильяна. Москва: Прогресс, 1987. 272 с.
References
1. Amadeo, K. (2019). US Debt Ceiling and Its Current Status. The balance. Retrieved from https://www.thebalance.com/u-s-debt-ceiling-why-it-matters-past-crises-3305868
2. Bartash, J. (2019). Here's who owns a record $21.21 trillion of U.S. debt. Market Watch. Retrieved from https://www.market watch.com/story/heres-who-owns-a-record-2121 -trillion-of-us-debt-2018-08-21
3. BBC (2018, October 20). Trump: There has never been such a powerful economic growth in the United States. Check out, if this is so. BBC. Retrieved from https://www.bbc.com/russian/features-45920241 [in Russian].
4. Bloomberg.com (2019). U.S. Treasury Set to Borrow $1 Trillion for a Second Year to Finance the Deficit. Retrieved from https://www.bloomberg.com/news/articles/ 2019-01 -28/another-year-another-1 -trillion-in-new-debt-for-u-s-to-raise
5. Board of Governors of the Federal Reserve System (2019). The Fed - March 20, 2019: FOMC Projections materials, accessible version. Board of Governors of the Federal Reserve System. Retrieved from https://www.federalreserve.gov/monetarypoli cy/fomcprojtabl20190320.htm
6. CNBC (2018). Trump's solar tariffs could put the brakes on rapid job growth in renewable energy. CNBC. Retrieved from https://www.cnbc.com/2018/01/23/trumps-solar-tariffs-could-slow-down-rapid-renewable-job-growth.html
7. Congress.gov (2019). Text - H.R.1 -111th Congress (2009-2010): American Recovery and Reinvestment Act of 2009. Retrieved from https://www.congress.gov/bill/ 111th-congress/house-bill/1/text.
8. Congressional Budget Office (2019). Retrieved from https://www.cbo.gov/ sys-tem/files?file=2019-01/54918-0utlook.pd.
9. The Budget and Economic Outlook: 2019 to 2029 (2019). Washington, DC: Congress of the United States, Congressional Budget Office. 40 p.
10. Council on Foreign Relations (2019). How Trump's Budget Plans Affect the National Debt. Retrieved from https://www.cffr.org/ backgrounder/national-debt-dilemma.
11. Council on Foreign Relations. (2019). Twenty-One Trillion and Counting: How Did We Get Here? Retrieved from https://www.cfr.org/event/twenty-one-trillion-and-counting-how-did-we-get-here.
12. Federal Reserve Bank of St. Louis (2019). FRED economic data. Retrieved from https: //fred.stlouisfed.org/
13. GovTrack.us (2019). Text of H.R. 3590 (111th): Patient Protection and Affordable Care Act (Passed Congress version). Retrieved from https://www.govtrack.us/ congress/bills/111/hr3590/text.
14. Haubrich, J., & Millington, S. (2014). PCE and CPI Inflation: What's the Difference? Federal Reserve Bank of Cleveland. Retrieved from https://www.cleveland fed.org/newsroom-and-events/publications/ economic-trends/2014-economic-trends/et-20140417-pce-and-cpi-inflation-whats-the-difference.aspx
15. IMF (2019). World and Regional Tables: Balance of Payments and International Investment Position by Indicator (BPM6). Retrieved from http://data.imf.org
16. Indexmundi (2019). Unemployment, total (% of total labor force) (modeled ILO estimate). Retrieved from https: // www.indexmundi. com/facts/indicators
17. International Monetary Fund (2019, January). World Economic Outlook Update. Washington, DC: IMF. 8 p.
18. Krugman, P. (2016). Debt, Diversion, Distraction. The New York Times. Retrieved from https://krugman.blogs.nytimes. com/2016/10/22/debt-diversion-di straction/.
19. MacEwan, A. & Miller, J. (2018). The U.S. Economy: What's Going On? New Labor Forum, 27(2), pp. 36-47. doi: http://doi.org/10.1177/1095796018766354.
20. Miller, R. (2019) Fed Risks Stoking Financial Bubble in Drive to Lift Inflation. Bloomberg. Retrieved from https://www.bloomberg.com/news/articles/20 19-04-03/fed-risks-fomenting-financial-bubb les-in-zeal-to-lift-inflation
21. Moser, H. (2019, July 8). Resho-ring was at record levels at 2018. Is it enough? Industry week. Retrieved from https://www.industryweek.com/economy/resh oring-was-record-levels-2018-it-enough
22. OECD (2018). OECD Economic outlook, Vol. 2018, Iss. 2 - PRELIMINARY VERSION. Retrieved from https://www.oecd-ilibrary.org/economics/oecd-economic-outlo ok-volume-2018-issue-2_eco_outlook-v2018-2-en
23. OECD (2019, March 6). OECD Economic Outlook, Interim Report. Retrieved from https://read.oecd-ilibrary.org/economics/ oecd-economic-outlook-interim-report-march-2019_69e962c6-en#page 1
24. Partington, R. (2019, July 31). Federal Reserve cuts interest rate by 0,25% - its first in a decade. Theguardian.com. Retrieved from https://www.theguardian.com/ busi-ness/2019/jul/31/federal-reserve-cuts-interest-rates-by-025-its-first-in-a-decade
25. Powell, J. H. (2019, August 23). Challenges for Monetary Police. Board of Governors of the Federal Reserve System. Retrieved from https://www.federalreserve. gov/newsevents/speech/powell20190823a.htm
26. Ramaswamy, S., Manyika, J., Pin-kus, G., George, K., Law, J., Gambell, T., & Serafino, A. (2017, November). Making It In America: Revitalizing US Manufacturing. McKinsey Global Institute. 24 p.
27. Sacks, J. D. (2019, March). The Dangerous Absurdity of America's Trade Wars. Project Syndicate. Retrieved from https://www.project-syndicate.org/commentary/ trump-dangerous-absurd-trade-wars-by-jef frey-d-sachs-2019-03
28. South China Morning Post (2019). Trump: China trade deal needs structural change to end theft of US jobs. Retrieved from https: // www.scmp. com/news/china/ dip
lomacy/article/2185128/donald-trump-says-trade-deal-must-force-structural-change-end
29. South China Morning Post (2019). US-China trade war is starting to affect the numbers, as China's surplus narrows. Retrieved from https://www.scmp.com/economy/ china-economy/article/2185292/us-trade-defi cit-china-narrows-effects-trade-war-induced
30. Stiglitz, J. (2019, March). Market Concentration Is Threatening the US Economy. Project Syndicate. Retrieved from https://www.project-syndicate.org/commentary/ united-states-economy-rising-market-power-by-j oseph-e-stiglitz-2019-03
31. Stiglitz, J. (2019, April). Trump's Most Worrisome Legacy. Project Syndicate. Retrieved from https://www.project-syndi cate.org/commentary/trump-dangerous-anti-enlightenment-legacy-by-joseph-e-stiglitz-2019-04
32. The Balance (2019). The Real Owner of the U.S. Debt Will Surprise You. Retrieved from https://www.thebalance.com/ who-owns-the-u-s-national-debt-3306124
33. The World bank (2019). Data Bank. World Development Indicators. Retrieved from https://databank.worldbank.org/
34. Thefiscaltimes.com (2019). Goldman Sachs Projects Deficit Will Top $1 Trillion Next Year. Retrieved from https://www.thefiscaltimes.com/2019/02/11/ Goldman-Sachs-Projects-Deficit-Will-Top-1-Trillion-Next-Year
35. Time (2019). The China Trade War Comes Home. Retrieved from http://time.com/ 5498915/china-trade-war-affect/
36. U.S. Bureau of Economic Analysis (2019). Gross Domestic Product, 4th quarter and annual 2018 (third estimate); Corporate Profits, 4th quarter and annual 2018. Retrieved from https://www.bea.gov/news/2019/ gross-domestic-product-4th-quarter-and-annual-2018-third-estimate-corporate-profits-4th
37. U.S. Department of the Treasury, Bureau of the Fiscal Service (2019). Retrieved from https://www.treasurydirect.gov
38. United Nations (2018). World economic situation and Prospects. New York: United Nations. 187 p.
39. United Nations (2019). World economic situation and Prospects. Retrieved from https: // www.un.org/ development/desa/ dpad/publication/world-economic-situation-and-prospects-2019/
40. US Central Intelligence Agency (2019). Retrieved from https://www.cia.gov/ library/publications/the-world-factbook/geos/ us.html
41. Vishnevsky, V.P., & Shelud'ko, N.M. (2017). World monetary centres at the stage of global financial instability: risks, challenges and perspectives. Econ. promisl., 4 (80), pp. 75-96. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2017.04.075
42. Yellen, J. (2013). A Painfully Slow Recovery for America's Workers: Causes, Implications, and the Federal Reserve's Response. A Trans-Atlantic Agenda for Shared Prosperity. A Conference Sponsored by the AFL-CIO, Friedrich Ebert Stiftung and the IMK Macroeconomic Policy Institute. Washington, DC, pp. 1-2.
43. Zotin, A. (2018, January 27). Ro-botization instead of globalization: what is reshoring and how dangerous is it. Kommer-sant.ru Retrieved from https://www.kommer sant.ru/doc/3526726 [in Russian].
44. Kravec, A. V. (2017, March 10). US economy on the modern stage. Regional'naja jekonomika i upravlenie: jelektronnyj nauchnyj zhurnal, 1 (49). Article number 4937. Retrieved from https://eee-region.ru/article/4937/ [in Russian].
45. Lavnikevich, D. (2019, July 2). An important signal to Beijing. Why did Apple move its last US plant to China? DSNEWS. Retrieved from http://www.dsnews.ua/ economics/amerika-ne-potyanula-shurupy-pochemu-apple-prihoditsya-svoi-samye-0207 2019220000 [in Russian].
46. Matyushin, A.V., & Vishnevskaya, Ye.N. (2014). Monetary stimulation of the US economy and its lessons for Ukraine. Econ. promisl., 4(68), pp. 5-30 [in Russian].
48. Foster, R. (1987). Innovation: The Attackers' Advantage. Moscow: Progress, 272 p. [in Russian].
Оксана Николаевна Гаркушенко,
канд. экон. наук, с.н.с. e-mail:[email protected] https://orcid.org/0000-0002-9153-3763; Виктория Денисовна Чекина, канд. экон. наук, с.н.с., Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. Марии Капнист, 2 e-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-2118-901X;
ТРЕНДЫ В ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ДИНАМИКЕ США В КОНТЕКСТЕ ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ
США уже более ста лет считаются страной с наиболее мощной экономикой в мире. Доллар США является главной мировой валютой, армия этой страны возглавляет список сильнейших в мире, а по объемам расходов на научно-исследовательские и опытно-конструкторские работы и другим показателям технико-технологического развития они пока уверенно опережают своих главных геоэкономических конкурентов (Европейский Союз и Китай). Также страна является одним из лидеров в промышленном производстве.
Такие сильные позиции США в мире привели к тому, что значительное количество менее развитых стран (среди которых и Украина) в экономическом, технико-технологическом и многих других отношениях зависят от США или, по меньшей мере, ориентируются в своем развитии на эту страну. С учетом этого определение основных тенденций развития американской экономики и их возможного влияния на другие страны является крайне актуальной задачей.
Вместе с тем, несмотря на громкие заявления президента США Д. Трампа о мощном развитии экономики страны, которое наблюдается в годы его пребывания на посту главы государства, ни статистические данные, ни выводы выдающихся американских экономистов и экспертов международных организаций и информационных агентств (МВФ, ОЭСР, ООН, ВВС) не подтверждают этого. Скорее, ситуация в экономике и финансовой сфере страны, особенно на фоне торговых войн с Китаем, характеризующаяся значительным дефицитом федерального бюджета, который усиливается из-за снижения с 2017 г. ряда ставок налогов, а также ростом государственного долга страны, представляется достаточно противоречивой. В перспективе это может привести либо к очередному финансовому кризису, что в условиях растущей глобализации в той или иной мере отразится на остальных странах мира, или даже к потере США своих лидерских позиций, как минимум, в области технологий.
В случае реализации такого пессимистического прогноза менее развитые, чем США, страны тоже может ожидать кризис, последствия которого, как показал мировой финансовый кризис 2008 г., для них могут быть тяжелее, чем в США.
Ключевые слова: ВВП, инфляция, безработица, платежный баланс, США.
JEL: O11, E320
47. Perez, C. (2011). Technological Revolutions and Financial Capital. The Dynamics of Bubbles and Golden Ages. Moscow: Djelo, ANE, 232 p. [in Russian].
Oksana М. Garkushenko,
PhD in Economics e-mail: [email protected]; https://orcid.org/0000-0002-9153-3763;
Viktoriia D. Chekina, PhD in Economics, Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str.
e-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-2118-901X
US ECONOMIC DYNAMICS' TRENDS IN THE TECHNOLOGICAL DEVELOPMENT CONTEXT
The United States has been considered a country with the most powerful economy in the world for more than 100 years. The US dollar is the main world currency, the army of this country tops the list of the strongest in the world and in terms of spending on R&D and other indicators of technical and technological development, and they are still confidently ahead of their main geoe-conomic competitors (European Union and China). Also country is among leaders in manufacturing.
Such a strong US position in the world has led to the fact that a significant number of less developed countries (including Ukraine) in the economic, technical and technological sense and in many other respects depend on the United States or, at least, focusing on this country in their development.
Given this, identifying the main trends in the development of the US economy and its possible impact on other countries is an extremely urgent task.
At the same time, despite the loud statements, made by US President D. Trump about the powerful development of the country's economy, which was observed during his occupation of the head of the state, neither statistics nor conclusions by prominent US economists and experts from international organizations and news agencies (IMF, OECD, UN, and BBC) do not confirm this. Rather, the situation in the economy and in the financial sector of the country, especially against the framework of trade wars with China, a significant federal budget deficit, which has worsened due to a decrease in a number of tax rates since 2017, and an increase in the country's state debt seem rather contradictory. In the future, this may lead either to another financial crisis, which in the face of growing globalization will affect the rest of the world to one degree or another, or even to the state, when USA will lose its leadership in technology.
If such a pessimistic forecast comes true, less developed countries than the USA can also face a crisis, the consequences of which, as shown by the global financial crisis of 2008, may be harder for them than in the USA.
Keywords: GDP, inflation, unemployment, balance of payments, USA.
JEL: O11, E320
Формат цитування:
Гаркушенко О. М., Чекша В. Д. Тренди в eкономiчнiй динамщ США в контекст технолопчного розвитку. Економжа промисловост1. 2019. № 3 (87). С. 103-124. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.03.103
Garkushenko, O. M., & Chekina, V. D. (2019). US economic dynamics' trends in the technological development context. Econ. promisl., 3 (87), рр. 103-124. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry 2019.03.103
Надшшла до редакцИ 17.08.2019 р.
- Економта промисловост1 ^^ Economy of Industry
