CC BY
16М. О. Собова,
Украшський ¡нститут експертизи сортт рослин
С. В. Григоренко,
юрист
Насшнева асощацт УкраТни
УДК 608.34.366.64
НорМаши&но-пра&о&е рггулю&анш держабног апро-баци, реестраци сорпйв рослин, ст&орептс на основг генетигно Модифщр&ани^ оргащМ1&
Наведено огляд нормативно-правого регулювання державной апробаци, реестраци сорт/в рослин, створених на основ/ генетично модифкованих орган13М1в, в Украш1 та крашах €вро-пейського Союзу. Визначено проблемн'1 питания, а саме: проблеми узгодження законодавства, фактично'1 в1дсутност'1 в УкраЫ специального законодавства у сфер'1 забезпечення бюбезпеки за поводження з ГМО, в'1дсутност1 ч1тко1 процедури реестраци ГМО та ш.
Ключов1 слова:
генетично модифковаш органами, бюбезпека, генна ¡нженерш, законодавство УкраТни, Регламент, Директива.
Постановка проблеми. Генетично модифковаш органами (дал1 -ГМО) широко використовуються у всьому свт. Ниж протестовано шь-ка тисяч р1зновид1в таких оргажзмш. Трансгеш-н продукти, вщповщальж за «другу зелену революцш», - но-вий етап у виробництв1 альськогос-подарськоТ продукцм, яка врятуе вщ голоду м1льйони людей.
Незважаючи на те, що закони, яю регулюють допуск ГМ продукте на ринок, схож1, в Тх реал ¡за цм с певнн розбЬкносп. США декларуе полЬи-ку втьноТ торпвл1, тод1 як Свропа допускае втьну торпвлю з певни-ми обмеженнями, що Грунтуеться на принцип! обережносп. У 2003 р. США, Канада й Аргентина подали скаргу до СвтовоТ оргажзаци тор-Г1вл1 щодо обмежень з боку £в-ропи. У 2005 р. СОТ задовольнила бмыикть пунктш скарги.
Як результат, оаання чверть XX ст. ознаменувалася переходом до нового постшдустршьного етапу науково-техжчного прогресу. Цей перюд характеризуемся швидкими темпами розвиткуновггнк технолога, до яких, безперечно, належить \ генна ¡нженер1я. У розвинених кражах свггу ця галузь е одним з пр1-
оритетних напрямш дтльносп як у науковм, так й у виробничш сферах. У век програмних документах стратепчного характеру, що ухвале-но останжми роками ООН, £С, урядами окремих краш, передбачеж положения, як1 безпосередньо сто-суються проблем дослщження генетично модифкованих оргажзм1в та Тх практичного застосування.
Швидке поширення здобутав генноТ ¡нженерм у свт не може оминути й Украшу. Однак за умови фактичноТ вщсутносп вщповщноТ нормативно-правовоТ бази, при-значеноТ врегульовувати питания дооидження, виробництва та вико-ристання генетично модифкованих оргажзмт \ продукцм, що метить Тх, зростае небезпека неконтрольова-ного поширення ГМО на територм нашоУ держави.
Предметом досл1дження е законодавство УкраТни, зокрема т1 його положения, що закртлюють загальж принципи охорони довкш-ля, регулюють забезпечення еколо-пчноТ безпеки, порядок поводження з генетично модифкованими оргажзмами, а також норми м1ж-народного права у сфер1 охорони навколишнього природного сере-
довища, законодавство Свропей-ського Союзу з питань бюбезпеки за реестраци ГМ сорт1в у контексп визначення бюлопчноТ безпеки як невщ'емного елементу еколопчноТ безпеки.
Матер1али \ методи досш-джень. Ниж законодавча невизна-чежсть щодо генно-шженерноТ д1-яльносп та поводження з генетично модифкованими оргажзмами по-требуе застосування комплексного пщходу та розробки ч1ткого правового мехажзму в систем! державного регулювання генночнженерноТ дтльносп \ в1дпов1дно в систем! державного нагляду й контролю за дотриманням заход ¡в бюлопчноТ та генетично!' безпеки, яю е вщносно новими для УкраТни.
СвЬове ствтовариство придтяе велику увагу розробленню науково обГрунтованих шдход1в до оцшки потенцшного ризику п1д час вико-ристання ГМО, як1 б забезпечували належну охорону здоров'я людей \ навколишнього середовища [1].
У Свропейському Союз1 допуск ГМО регулюеться двома основними законодавчими актами:
- д1яльжсть, пов'язана з1 створен-ням та використанням ГМО, нор-
еоРтовивчення#1' 2012
та охорона прав на сорта рослин
Нормативно-правове регулювання державно! апробацм, реестрацм сор™ рослин, створених на основ1 генетично модифкованих орган1зм1в
муеться Директивою 2001/18/СЕС «Умиене вившьнення в навколиш-не середовище ГМО» [2]. У жй пе-редбачаються експериментальж польов1 випробування, описуеться процедура отримання загальноев-ропейського доз волу на комерща-л1зац1ю. Цей закон регулюе правила комерцмного допуску ГМ рослин, що здатж до розмноження, та ви-пуск таких рослин в навколишне середовище;
- зпдно з Регламентом СС 1830/2003 законодавчо визнано у Свросоюз1 та обстоюеться у евт право споживача на евщомий ви-б1р, яке забезпечуе маркування [3]. Воно е обов'язковою умовою за постачання товарш на ринки СНД та ЕС, зокрема \ для в1тчизняних товаровиробниюв. Цим правом ко-ристуються краши Свропейського Союзу, яю здмснюють маркування харчових продукт!в, вироблених ¡з застосуванням ГМО.
Основним нормативно-право-вим актом в УкраТж, який регулюе вщносини м1ж органами ви-конавчоТ влади, виробниками, продавцями (постачальниками), розробниками, дослщниками, на-уковцями та споживачами генетично модифкованих оргажзмш \ продукцм, виробленоТ за техно-лопями, що передбачають Тх роз-робку, створення, випробування, дошдження, транспортування, ¡мпорт, експорт, розмЦення на ринку, вившьнення у навколишне середовище та використання в УкраТж ¡з забезпеченням бюлопч-ноТ \ генетичноТ безпеки, е Закон Укра'ши В1Д 31.05.2007 № 1103-У «Про державну систему бюбезпе-ки при створенж, випробуванж, транспортуванж та використанж генетично модифкованих оргажзмш» [5].
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Гострота зазначе-ного вище питания змушуе евтове сшвтовариство придшяти велику увагу розробленню науково об-['рунтованих шдход1в до оцшки ри-
зиюв за використання ГМО, забез-печенню охорони здоров'я людей та навколишнього середовища. Для цього провщж краши св1ту прово-дять науков1 дослщження в галуз1 бюбезпеки \ перспектив розвитку бютехнологи, а також створюють правову \ нормативну базу щодо вившьнення у в1дкрите середовище рослин ГМ сортш.
КраТни Свропейського Союзу у своТй дшльносп, кр1м Директиви 2001/18/СС Свропейського Парламенту та Ради вщ 12 березня 2001 р. «Умисне вившьнення у навколишне середовище генетично модифко-ваних оргажзмш» \ Регламенту (СС) № 1830/2003 Свропейського Парламенту та Ради вщ 22 вересня 2003 р., щодо вщетеження \ маркування генетично модифкованих оргажзмш, а також вщетеження продукт!в хар-чування та кормш, керуються також: Директивою Ради 90/219/СЕС в\р, 23 кв1тня 1990 р. «Про використання генетично модифкованих мкроор-ган1зм1в у замкнутих системах»; Регламентом (СС) № 1829/2003 Свропейського Парламенту та Ради в1д 22 вересня 2003 р. «Про генетично модифковаж продукти харчування та корми». Зазначений закон регулюе допуск на ринок Гж1 та кормш, що вироблеж з ГМО або мк-тять ГМ рослини; Регламентом (СС) № 1946/2003 Свропейського Парламенту та Ради в1д 15 липня 2003 р. «Про транскордонне перемЦення генетично модифкованих оргажзмш» та ¡ншими нормативними актами.
Ц1 документи регулюють порядок схвалення й отримання дозволу на комерц1ал1зац1ю ГМ сортш, Тх по-льов1 випробування та монггоринг, ощнку р1вн1в еколопчного ризику, юридичну в1дпов1дальжсть, маркування та ¡нш1 аспекти, пов'язаж з ГМО.
Свропейська Комюя ¡нщ1юе перегляд пол ¡тики СС щодо реестрацм сорт1в генетично модифкованих сшьськогосподарських видш, що надасть краТнам бшьше свободи у
сфер1 заборони вирощування таких оргажзмш на своТй територи, але збереже загальноевропейську систему дозвол1в.
Законодавча пропозицт праг-не ввести нову статтю (стаття 26Ь) у Директиву про навмисне вившьнення ГМО 2001 р. Запропонована стаття дае змогу державам-членам забороняти культивування ГМ сор-т1в за умови «несприятливого впли-ву ГМО на здоров'я людей \ навколишне середовище або негативних соцшльно-економтних наслщкш».
Свропейська Комюя уповнова-жила департамент з питань ГМО Свропейського органу з безпеки харчових продуктш переглянути кер1вж принципи, яю стосуються еколопчноТ оцшки ризику.
Зазначимо, що в Закож УкраТ-ни «Про бюбезпеку» немае положения, про обмежене вившьнення ГМО (за якого, власне, виробником \ здмснюеться оцшка ризикш для навколишнього середовища), але е положения про державну апроба-ц1ю (випробування) без розшиф-рування значения самого термша «державне випробування».
Чинними актами законодавства УкраТни в галуз1 генно-шженерноТ дтльносп та поводження з генетично модифкованими оргажзма-ми, зокрема Законом УкраТни «Про державну систему бюбезпеки при створенж, випробуванж, транспортуванж та використанж генетично модифкованих оргажзмш», не за-проваджено мехажзму, який давав би змогу в1дстежувати у в1дкритм систем! об1г продукцм, що метить ГМО або отримана з Тх використан-ням.
Водночас запровадження такого мехажзму вщстежуваносп е необ-хщним доповненням до наявних заход ¡в державного регулювання генно-шженерноТ дтльносп у в1д-крит1й систем!.
Варто зазначити, що в краТнах -членах Свропейського Союзу ме-хан1зм вщстежуваносп продукцм, яка м1стить ГМО або отримана з
еортовивчення #1' 2012
та охорона прав на сорта рослин
Нормативно-правове регулювання державно! апробацм, ревстрацм сортов рослин, створених на основ1 генетично модифкованих оргаызмпв
IX використанням, запровадже-ний з ухваленням Регламенту (СС) № 1830/2003 европейського Парламенту та Ради вщ 22.09.2003, щодо в1дстеження \ маркування генетично модифкованих оргажзм1в, а також вщстеження харчових продукта та корм1в, вироблених з ГМО, та внесениям змш до Директиви 2001/18/СС. Положения зазначено-го Регламенту мають бути врахова-ж у законодавств1 Украши в галуз1 генно-шженерноТ д1яльносп та по-водження з ГМО.
Одночасно з ухваленням Регламенту (£С) 1829/2003 Европейского Парламенту та Ради вщ 22.09.2003 про генетично модифковаж харчо-в1 продукти та корми невщ'емною частиною ¡нфраструктури забезпе-чення бюлопчноТта генетично! без-пеки у Свропейському Союз1 стали референс лабораторт Спшьноти та нацюнальж референс лабораторм кра'ш - члежв ЕС.
Одним з недолкш державно! системи бюбезпеки за випробу-вання ГМО е вщсутжсть в УкраТж науковоТ установи, яка б виконува-ла функцм науково-методолопчноТ координацм дтльносп випробу-вальних лабораторм з визначення вмкту ГМО у продукцм та функцм референс (арбЬражно'О лабораторм у сфер1 випробувань ГМО.
Так, для вдосконалення чинного порядку регулювання Верховною Радою Украши було ухвалено в першому читанж проект Закону Украши «Про прийняття за основу проекту Закону Украши про внесения змш до Закону Украши «Про державну систему бюбезпеки при створенж, випробуванж, транспор-туванж та використанж генетично модифкованих органвм1в»», яким запроваджуеться процедура вщ-стеження у в1дкрит1й систем! обь гу продукцм, що мктить ГМО або отримана з Тх використанням.
Зпдно з проектом зазначено-го вище закону вщстеження мае здмснюватися через декларування такоТ продукцм суб'ектами госпо-
дарювання, яю вперше вводять м в о61г, а також через надання копи в1дпов1дноТ декларацм при кож-жй операцм з передач! вщповщноТ продукцм [6]. Зазначеж документи (декларац1ю, и кошю), а також ¡ншу в1дпов1дну документащю суб'екти господарювання зобов'язаж зберь гати протягом п'яти роюв.
Кр1м того, передбачаеться, що Кабшет МУстрш Украши визна-чае наукову установу, уповнова-жену виконувати функцм Науково-методолопчного центру з питань випробувань ГМО та власж функцм. Окремо встановлюються повно-важення Науково-методолопчного центру з питань випробувань ГМО (стаття II2, яка доповнюе згаданий закон).
Водночас необх1дно враховувати новацм та мЬкнародне правове регулювання у сфер1 ¡нтелектуально! власносп, що стосуеться правового захисту бютехнологм як повноцш-них об'екпв права ¡нтелектуально! власносп вщповщно до Директиви 98/44/ЕЕС Европейського парламенту та Ради в1д 6 липня 1998 р. про правову охорону бютехноло-пчних винаходш.
Висновки та рекомендацм. Проблема узгодження законодавств актуальна в усьому свт. Незважаючи на те, що закони, яю регулюють допуск ГМ продукт!в на ринок, схож1, в Ух реалвацм е певж розбЬкносп.
М1жнародне законодавство, до-ситьжорсткообмежуючи поширен-ня ГМО, в регулюванж розповсю-дження ГМ продукцм спрямоване лише на ¡нформування споживача про наявжсть модифкованих компоненте у т1й чи ¡ниш продукцм.
Фактична вщсутшсть в УкраТж структурованого спецшьного за-конодавства у сфер1 забезпечення бюбезпеки за поводження з ГМО зумовлюе насамперед необхщжсть адаптацм Закону Украши «Про бю-безпеку» до вимог Европейського законодавства. Е потреба якнай-швидше розробити й ухвалити низку пщзаконних нормативно-правових
актш, науково-методичних документе з метою розвитку основних положень цього закону, зокрема щодо порядку провадження генно-¡нженерно! д1яльносп, оцшки ризи-ку, умов використання генетично модифкованих оргажзмш у в1д-критих системах. Враховуючи су-часж прюритети внутршньо! та зо-вжшньоТ пол ¡тики держави, вкрай важливим с розроблення ч1ткоТ та зрозумто! процедури поводження з ГМО за умови обов'язковоТ його гарможзацм з в1дпов1дними вимо-гами Европейського права у цш сфер], яке сформувалось як окре-мий ¡нститут права навколишньо-го середовища ЕС. Для адаптацм нормативно-правовоТ бази Украши у сфер1 забезпечення бюбезпеки ГМО доц1льно у процеа м розроблення враховувати вимоги Директиви 2001/18/СЕС «Про умисне вивтьнення у довюлля ГМО» та Директиви 90/219/СЕС «Про використання генетично модифкованих мкрооргажзм1в у закритих системах».
В УкраТж доа не встановлено чп--коТ процедури реестрацм ГМО. Три-вають дебати стосовно доцшьносп допуску поширення ГМО в УкраТж, хоча ще наприкшщ минулого сто-л1ття було розроблено вщповщний проект закону, що визначае меха-жзм поширення ГМО в УкраТж.
Безперечно, потр1бний дквий закон. Передуам цей закон мае вщкрито й прозоро регулювати во питания, пов'язаж з використанням трансгенних технолопй в УкраТж -вщ моменту Тх реестрацм, випробу-вання \ використання, а не лише ви-значати виконавч1 органи, яю пот1м регулюватимуть р1зн1 аспекти цього питания. Головною метою закону мають бути ¡нтереси й безпека держави та м громадян, а не ¡нтереси компажй. Однак поки готуватимуть такий закон, омд було б мати хоча б постанову Кабмшу. Ця постанова могла б регулювати питания маркування, ¡дентифкацм, можторин-гу умов вирощування, одержання
еоРтовивчення#г 2012
та охорона прав на сорта рослин
Нормативно-правове регулювання державно! апробаци, реестрацм сор™ рослин, створених на основ! генетично модицжованих орган1зм1в
л1ценз1й \ т. ¡н. Для вступу в СОТ нам не потр1бний був цей закон. Необхщно було мати законодав-чий акт, який би регулював питания трансгенних оргажзм1в в УкраТж, а парламент, спекулюючи на цьому, «протягнув» св1й закон, який жчо-го не регулюе, але формально ¡снуе. Нам потр1бне законодавче регулювання трансгенних технолопй, тобто передуем слщ визначитися з поняттям ГМО, доцмьжетю IX ви-
користання в УкраТж, контролем за такими технолопями й регулюван-ням Тх використання поршняно з ¡ншими технолопями, економ1чни-ми методами. Держава мае створи-ти реальну базу для ¡дентифкаци, маркування й можторингу поши-рення трансгенних ГМО в УкраТж. Необхщно пщготувати й затверди-ти стандарты методики: стандарти ¡дентифкаци, способи маркування, стандарти продукт!в харчування, де
могли б мктитися ГМ компоненти. Створивши таю стандарти, потр1бно дати можливкть ученим проводити дослщження цих трансгенних технолопй. Дал1 необхщно здмснити оцшку економ1чноТ доцмьносп й безпеки цих ГМ технолопй.
Ниж лише ухвалено Закон УкраТни «Про охорону прав спожива-ч1в», що мктить положения про обов'язкове маркування ГМ продукций
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Право на еколопчну ¡нформац1ю та участь громадськосп у прийнятп еколопчно значущих ршень як гарантт забезпечення бюбезпеки / Держава i право: 361рник наукових праць. Юридичт i полггичш науки. - К.: 1н-т держави i права ¡м. В. М. Корецького НАН УкраТни, 2003. - Випуск 19. - С. 412-416.
2. Директива 2001/18/ЕС «Умисне вивтьнення в навколишне середовище ГМО».
3. Регламент Европейского парламента и Совета (£ЕС) № 1830/2003 от 22 сентября 2003 г. о контролируемом распространении и маркировке генетически модифицированных организмов.
4. Постанова Верховно!' Ради УкраТни в1д 21.06.2011 № 8494/П.
5. Закон «Про державну систему бюбезпеки при створенш, випробуванш, транспортуванш та використанш генетично модифкованих оргашзмш».
6. Постанова в!д 18 лютого 2009 р. № 114 «Порядок державно!' реестрацм генетично модифкованих оргашзм1в - джерел харчових продукт!в, а також харчових продукт!в, косметичних \ лкарських засобш, як1 мктять таю органами або отримаш з Т'х використанням».
еортовивчення #г 2012
та охорона прав на сорта рослин
