CC BY
9
FOR THE ISSUE OF THE RISKS FROM GENETICALLY
MODIFIED ORGANISMS
Serdyuk A.M., Korzun V.N.
flO DHTAHHfl PH3HKIB FEHETHHHO MOflHOIKOBAHHX
0PfAHi3Mie
СЕРДЮК А.М., КОРЗУН В.Н.
ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологií iM. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. КиТв
К ВОПРОСУ РИСКОВ ГЕНЕТИЧЕСКИ МОДИФИЦИРОВАННЫХ ОРГАНИЗМОВ СердюкА.М., Корзун В.Н. В статье обсуждаются вопросы регулирования использования генетически модифицированных источников питания, принципы регулирования ГМО, регистрации и медико-биологической оценки. Предлагаются мероприятия, направленные на решение этих задач.
FOR THE ISSUE OF THE RISKS FROM GENETICALLY MODIFIED ORGANISMS Serdyuk A.M., Korzun V.N.
The regulation of the application of genetically modified nutrition sources, principles for the regulation of the GMO, registration and medical-and-biological assesment are discussed in the article. The measure directed on the solution of these tasks are proposed.
станшми досягненнями генетики е тзнання механ1зм1в спадковосл, можливють активно у них втручатися, змшю-вати у бажаному напрям1 та створювати нов1 сорти рослин, що мають корисш ознаки, як1 неможливо одержати за допо-могою традицшноТ' селекцп, отримувати нов1, б1льш ефек-тивн1 л1карськ1 препарати, здатн1 вил1кувати вщ ран1ше невил1ковних хвороб. Усе це стало можливим завдяки роз-робц1 технолог1й, як1 дозволя-ють вид1ляти та вивчати спад-ковий матер1ал (ДНК), створювати його нов1 комбшацп за допомогою машпуляцм поза кл1тиною I переносити ц1 нов1 генетичн1 конструкцп у жив1 орган1зми [8].
За даними М1жнародноТ служби з агротехнолог1Т, з 1996 по 2007 р1к площ1 пос1в1в гене-тично модиф1кованих культур у свт зросли у 60 раз1в, сягнув-ши понад 110 млн. га. Ниш дозволено використовувати у р1зних краТнах б1льше 120 вид1в трансгенних рослин, у тому чист в бврот — 86 вид1в.
Результати генноТ шженерп широкими темпами впровад-жуються у фармацевтичн1й промисловост1 для виробниц-тва фермент1в, 1нсул1ну, 1муно-глобул1н1в, вакцин.
Однак сл1д визнати, що сприйняття населенням гене-тично модифкованих продук-т1в (отриманих 1з генно-моди-ф1кованих орган1зм1в), прямо скажемо, неоднозначне. В останш роки у засобах масо-воТ 1нформац1Т з'явилися три-вожн1 публ1кац1Т про ГМО, у зв'язку з чим у споживача стала викликати сумшв харчова безпечнють кожноТ новоТ ген-номодиф1кованоТ рослини. Демонстрац1Т, п1кети, шумна пропагандистська кампашя у прес1, нав1ть референдуми
© СердюкА.М., Корзун В.Н. Стаття, 2010.
3 Environment & Health № 2 2010 =
про заборону генетичноТ шженерп стали звичайною справою у багатьох краТнах бвро-пи. 1нша картина спостерка-еться по той б1к океану. У США, Канад1, Аргентит транс-генн1 культури займають по-над 70 млн. га, I площа п1д ними неухильно росте. Зроста-ють врожайнють I споживч1 якост1 с1льгосппродукц1Т.
Перш1 сорти генночнженер-них рослин були виведен у 1983 роц1, а лщер бютехноло-г1й розробок — Сполучеш Шта-ти Америки, як1 оф1ц1йно санк-ц1онували виробництво ГМ продукт1в у 1992 роц1. Вщтод1 було створено велику к1льк1сть культурних рослин. Набули широкого використання соя,куку-рудза, рис, рапс, картопля, що мали певш корисш ознаки, таю як стмкють до герб1цид1в та по-сухи, напад1в комах I в1рус1в, та вщзначалися кращими яюсни-ми характеристиками, лтшим складом рослинноТ ол1Т, бть-шою концентрац1ею б1лк1в чи крохмалю тощо.
Необх1дно п1дкреслити, що потенц1йна небезпека трансгенних сорт1в та пбрид1в не п1д-лягае сум шву, хоча конкретних приклад1в ТхньоТ серйозноТ еко-лог1чноТ та б1олог1чноТ небезпе-ки не виявлено. Прогнози буду-ються не на фактичних даних, а на основ! загальноб1олог1чних законом1рностей. Не дивлячись на те, що потенц1йн1 ризики ¡с-нують, в1рог1дн1сть виникнення негативних наслщюв використання ГМ джерел (ГМД) на практиц дуже низька. Однак за в1дсутност1 контролю генночн-женерноТ д1яльност1, виробниц-тва, реал1заци ГМД теоретич-ний ризик збер1гаеться, тому нац1ональн1 закони, як регулю-ють генно-1нженерну д1яльн1сть у державах, де ведуться роботи такого роду, мають погоджува-тися м1ж собою I встановлювати суворий контроль над поши-ренням ГМД Тж1 [5].
Генетично модифковаш хар-човi продукти мiстять модифи кованi ДНК або бток. Слiд зау-важити, що бiлки (продуктами трансгенiв е тiльки протеТни) — досить нестшю сполуки, що легко руйнуються пщ дiею на-вiть вiдносно невисоких температур (при приготуванш Тж переробцi на консерви), кислого середовища, травних фермен^в (у ШКТ). Тому бiлки трансгенiв, якщо вони ще збе-реглися в Тж перетравлюють-ся як звичайнi бтки у шлунко-во-кишковому трактi, а отри-манi пептиди та амшокислоти всмоктуються у кров i викори-стовуються у метаболiзмi. Те, що залишилося, потрапляе у каналiзацiю.
Регулювання активностi стосовно ГМО впроваджене у США та у краТнах Захщно'Т бвропи наприкiнцi 80-х рокiв минулого стол^тя. Станом на сьогоднi велика кшькють краТн, у тому чист i краТн так званого "третього св^у" в АзiТ, Африцi та Латинськш Америцi, впровадили нацiо-нальне законодавство сто-совно регулювання, вившь-нення та маркування генетично модифковано'Т продук-цп. Вже понад 50 краТн мають вiдповiдну законодавчу базу, що регламентуе процедуру створення, випробування та використання ГМО. Дотепер у свт розроблено ефективну систему оцшки безпеки ГМО для здоров'я людини та нав-колишнього середовища. Вона мютить цiлу низку пщ-ходiв та методiв, якi здмсню-ються з етапу планування пе-редбачуваноТ генетичноТ мо-дифiкацiТ i до заключного етапу державноТ реестрацiТ ГМО, що дае право викори-стовувати його у господарсь-кiй дiяльностi.
Експертиза безпеки ГМО здiйснюеться науково обфун-тованим чином. Пщ час ТТ про-
ведення враховуеться шфор-мацiя, опублiкована у науково-техычшй лiтературi, i наявна у спецiалiзованих базах даних за результатами випробувань i даними про попередне вико-ристання ГМО, а також виснов-ки експертiв, методичнi рекомендаций розробленi нацю-нальними та мiжнародними ор-ганiзацiями.
Ризики, пов'язаш з ГМО чи з продуктами, як Тх мiстять, по-винш розглядатися з ризика-ми при використанш iнтактних (рецепiентних) органiзмiв, тому що потенцмно шкiдливими для здоров'я людини i довкт-ля можуть бути i сорти, породи, штами органiзмiв, виведе-них за допомогою традицмно'Т селекцiТ.
Методика оцшки ризиюв можливих негативних ефек^в ГМО мае складатися з таких етапiв:
□ виявлення нових генотип-них i фенотипних характеристик, пов'язаних з присутнютю трансгенiв, яю можуть виклика-ти негативну дю гМо на орга-нiзм людини та навколишне се-редовище;
□ оцшку вiрогiдностi виник-нення таких дм;
□ оцiнку наслiдкiв сукупного ризику на основi оцiнки вiрогiд-ностi виникнення та наслiдкiв виявлених ефек^в тощо.
Можливими наслiдками дп ГМО на органiзм людини можуть бути алерпчт, загально-токсичш, онкологiчнi зрушення [4]. Найчастiше тривогу викли-кають припущення про можли-вi алерпчт реакцiТ за рахунок дм бiлкiв нових генiв, що вико-ристовуються для створення трансгенноТ продукцiТ. Експер-ти ВеликоТ Британп, ВООЗ та ФАО не подтвердили пщвищен-ня ризикiв виникнення патоло-гiчних станiв як наслiдок дм ГМ продукцiТ [9-11].
Ретельна оцшка безпеки ГМО провадиться за такими ознака-ми:
□ потенцмна токсичнiсть;
□ потенцмна алергiчнiсть;
□ можливiсть переносу гетв стiйкостi до антибiотикiв мкро-органiзмам шлунково-кишко-вого тракту;
□ вiрогiднiсть потенцiйного зменшення харчовоТ цшност та засвоюваностi.
На думку обивателя, ГМО асоцюеться насамперед з т-бито страшенною небезпекою, яка загрожуе здоров'ю насе-
лення. Згщно з даними фахiв-цiв бтьш суттевими е такi ризики для довктля: якщо ГМО потрапили у навколишне сере-довище, розмножилися, передали свою генетичну шформа-цю iншим видам, то практично неможливо повернути все у по-передтй стан. Для виявлення ризиюв можливих несприятли-вих ефектiв, пов'язаних з по-траплянням ГМО у довктля, розроблено спе^альну методику, яка дозволяе здмснюва-ти комплексну всебiчну оцiнку ТхньоТ безпеки.
Доки юнуе елемент науковоТ невизначеностi щодо можливих несприятливих наслщюв генно-шженерно'Т дiяльностi для здоров'я людини i оточую-чого середовища, сама проблема, у вщповщност з принципом перестороги, повинна регулюватися на державному рiвнi. Завдання ефективного державного регулювання по-лягае у тому, щоб забезпечити максимально сприятливi умо-ви для розвитку генетичноТ ш-женерiТ як одного з прюритет-них наукових напрямюв, з одного боку, ^ з iншого боку, га-рантувати безпеку при здм-сненнi i використаннi резуль-татiв i продуклв генно-шже-нерноТ дiяльностi.
Враховуючи, що генно моди-фковат рослини е джерелом Тж провадяться токсиколопч-т дослiдження та з'ясовуеться потенцiйна алергеннють. Ва-жливо зауважити, що процеду-ри оцiнки бiобезпеки транс-генних рослин дуже склады, тривалють Тх може сягати 5-6 роюв.
Медико-бюлопчна оцiнка харчовоТ продукцiТ, отриманоТ iз ГМД, передбачае
□ визначення саттарно-хiмiчних показникiв якостi та безпеки;
□ проведення токсиколопч-них дослiджень на лаборатор-них тваринах;
□ оцшку алергенних власти-востей, можливих мутагенних i канцерогенних ефек^в продукту;
□ вивчення впливу на функ-цiю вiдтворення потомства;
□ спостереження на волонтерах та ешдемюлопчт до-слiдження.
У бтьш розвинутих краТн сви ту прийняте й ефективно функ-цюнуе спецiальне законодав-ство стосовно бюбезпеки, а також створенi вiдповiднi ком-
№ 2 2010 ЕотШОШШТ & ИмЬТИ 4
neTeHTHi органи, якi впро-ваджують його у життя. У БТпо-русi — це Нацюнальний коор-динацiйний центр безпеки (1998 рк) [5].
2000 року краТни-сторони КонвeнцiТ з бiорiзноманiття прийняли Картахенський протокол про бюбезпеку, основною метою якого е "сприяти забезпеченню надiйного рiвня захисту у галузi безпечноТ пе-рeдачi, поводження i викори-стання живих змшених оргашз-мiв, якi е результатом сучасноТ бiотeхнологiТ, здатних справля-ти несприятливу дю на збере-ження i стiйкe використання бiологiчного рiзноманiття з урахуванням ризикiв для здо-ров'я населення" [3, 4].
Зпдно з Протоколом необхщ-ним е завчасне погодження першого трансграничного пе-рeмiщeння ГМО, який мае бути звТпьненим в оточуюче середо-вище краТни-iмпортeра. Заве-зення ГМО можливе лише у тому раз^ коли буде отримано експертний висновок — дозвТп на ввезення.
В якостi одного з елемен^в державного регулювання ген-но-iнжeнeрноТ дiяльностi бага-то людей схильш розглядати маркування генетично модифи кованих продуктiв. Багато, але не вск Наприклад, у США, де, як вщомо, про ГМО не ведуть порожнiх розмов, вже майже п'ятнадцять роюв спокiйно вживають Тх, маркувати такi продукти не прийнято. Проте у бТпьшост европейських краТн, у тому числi РосiТ i Бiлорусi, на етикетках таких продуклв просто вказують, що даний продукт мютить генетично моди-фiкованi компоненти, а також — метод селекци, за допомо-гою якого було вирощено цi генетично модифковаш культури рослин. Значна частина населення вважае ГМО небезпеч-ними для здоров'я, не дивля-чись на те, що об'ективш нау-ковi данi засвщчують зворотне. Фахiвцi у галузi ппени харчу-вання зi свiтовим iм'ям переко-нанi, що генно модифковаш продукти менш шкiдливi для здоров'я порiвняно зi звичай-ними, осктьки жоден iз зви-чайних сор^в не проходить та-коТ старанноТ пeрeвiрки на без-пеку споживання, як трансгенш сорти.
Психологiя обивателя проста. Якщо хтось сказав, що ГМО шкщлив^ значить, немае
5 Environment & Health № 2 2010
ФУНДАМЕНТАЛЬН! ДОСЛ1ДЖЕННЯ =
диму без вогню. Так було зав-жди. Згадаймо, як сприймали каву, картопляш бунти. Згодом все стало на своТ мiсця [1, 7].
Бiльшiсть генетично модифи кованих продуклв абсолютно iдeнтична звичайним: спробуй розберися, мютять вони ГМО чи ш. На цю проблему мобТтзу-вали науку. Вчeнi радi старати-ся — грандiозна за складнютю проблема, можливiсть отрима-ти досить солщну зарплатню, обладнання i реактиви,, гранти.
Але навiть не зовам суча-сний прилад для аналiзу ДНК коштуе п'ять тисяч доларiв, реактиви теж досить дороп, а аналiзу пiдлягають практично вс продукти, якi можуть мюти-ти ГМО. Отже, потрiбно ство-рювати мережу акредитованих лабораторiй, видiляти прими щення, обладнання, закупову-вати прилади, реактиви, нав-чати персонал, платити зарплату. I навщо? Щоб забезпе-чити право вибору, але не са-ме здоров'я. Генетично моди-фiкований сорт може бути за-реестрованим, тобто офщмно допущеним до господарського використання у тому випадку, якщо будуть наявш переконли-вi данi за результатами випро-бувань цього сорту, яю показу-ють, що вш не несе ризикiв для здоров'я людини та навколиш-нього середовища або якщо цi ризики е такими самими, як для звичайних, нетрансгенних сор^в [1, 7, 9].
Зробити безпечним споживання ГМ продуклв можемо тшьки единим способом: вико-ристовувати для Тх виробниц-тва безпечш генетично модифковаш сорти, а саме: з юри-дичноТ точки зору — сорти, офМйно допущeнi для використання у стьськогосподарсьюй дiяльностi.
Уа бiохiмiчнi аналiзи перед-бачуваних ГМ продуклв, якi використовуються у багатьох европейських краТнах i якi зби-
раються провадити в Укра'Тш, мають на мет1 визначити наяв-н1сть ГМ компонент1в у продукци та Тхню частку у продук-т1. Якщо ГМ компонент1в мен-ше 1-2%, продукти не марку-ють. Тобто це робиться для дотримання правил маркуван-ня, а не безпеки для здоров'я населення.
Сфера застосування ГМО зростае з року в рк, що вима-гае розробки правових засад та формування системи безпеки при робот1 з ГМО. Ця система повинна регламентувати
□ дослщницьк1 роботи на етап1 створення ГМО, Тх рее-страцю та використання;
□ запобкання неконтрольо-ваному поширенню та вживан-ню ГМО.
На нашу думку, для УкраТни на сьогодш е актуальною та необх1дною друга частина системи безпеки, тобто запоб1-гання неконтрольованому по-ширенню ГМО. Особливо тому, що у законодавств1 6С йдеться про потребу пострее-страц1йного мон1торингу ГМО та про Тх вщстеження вже т-сля вив1льнення на ринок I зумовлюе потребу у маркуван-ш ГМ продукц1Т та контрол1 над поширен1стю:
□ жорстке нормативно-пра-вове забезпечення;
□ створення ком1си з ппешч-ного регламентування при МОЗ УкраТни;
□ розробка системи маркування ГМ продукци, що 1мпор-туеться, системи контролю та мошторингу за ТТ об1гом;
□ створення вщповщно'Т ре-сурсноТ бази для контролю та мошторингу об1гу ГМ продукци (достатня юлькють пщготовле-них кадр1в та в1дпов1дно осна-щених лаборатор1й).
Харчов1 продукти, що мають реал1зовуватися на територ1Т' Росп, Б1лорус1 та УкраТни, по-винш мати маркування зг1дно з нацюнальним законодавством
та нормативною документа-цiею, яка регламентуе питання маркування продукцiТ.
Постановою Кабiнету МЫ-стрiв УкраТни № 114 вщ 18.02.2009 р. затверджено Порядок державноТ реестрацiТ ге-нетично модифкованих дже-рел харчових продуктiв, а також харчових продук^в, кос-метичних та лiкарських засо-бiв, якi мiстять такi органiзми або отримаш з Тх використан-ням. Передбачено, що дер-жавну реестрацю провадить МОЗ УкраТни на основi заяви та висновку державноТ саш-тарно-епiдемiологiчноТ, а за необхiдностi, ще i державноТ екологiчноТ експертизи.
Однак ш у Постановi Кабiнету М^^в УкраТни (31.05.2007 № 1103-V), ш у Законi УкраТни про Державну систему бюбез-пеки при створенш, випробу-ваннi, транспортуваннi та використанш генетично модифи кованих органiзмiв нiчого не сказано про межу вмюту ГМО [2, 5]. У пщготовлених законопроектах бвросоюзу врахова-но детальне маркування продукт та вiдстеження ГМ про-дукцп "вiд поля до столу" та ви-магаеться спецiальне марку-вання на поставках харчових продуклв, якi мiстять понад 0,9% ГМ матерiалу. Межу в 1% встановлено в 1ндп та Австра-ли, до 3% — у Польщi та ^в-деннiй КореТ, у 5% — в ЯпонiТ, Роси та Тайванi.
Таким чином, науковi данi та чималий досвiд використання ГМО свщчать про те, що бть-шiсть ризикiв, якi з ними пов'язують, е швидше ппоте-тичними, нiж реальними. Щодо ГМО, яю допущенi до використання у господарсьюй дiяль-ностi, то фахiвцi взагалi пере-конанi, що вони менш небез-печнi, шж звичайнi сорти, ос-кiльки пройшли дуже жорстку перевiрку на безпечнють, яка останнiм i не снилася.
"Аналiз численних докумен-TiB, пщготовлених експертами рiзних мiжнародних оргашза-цм (СВД, ФАО, WHO, OECD, ICGEB), свiдчать про те, що станом на сьогоднi достовiрно не встановлено будь-яких не-гативних ефектiв для довкТпля та для здоров'я людини вщ використання вивтьнених ниш на ринок ГМ рослин та отрима-них з них продук^в харчування i кормiв для тварин. Тому у дискуаях стосовно бюбезпеки ГМО варто керуватися нов^ш-шими питаннями i проблемами, що з'явилися сьогодш, та не повертатися до тем, що вже е "вчорашшм днем", — так ко-ментують цю проблему вiдомi в УкраТ'ш фахiвцi Б.В. Соро-чинський та Я.Б. Блюм [6, 8]. Ми згодш з ними, однак вважа-емо за необхщне
□ провести швентаризацю та експертизу ГМО, яю були ввезенi, створити реестр при-сутнiх ГМО;
□ забезпечити прюритетне ввезення технологiй (а не продукций з використанням ГМО;
□ визначитися на законодав-чому рiвнi, яким принципом регулювання ГМО буде керувати-ся УкраТна — принципом "запо-бкання ризиюв" (як у краТнах ВС) чи "суттевоТ е^валентно-стi" (як у США, Канада краТнах ЛатинськоТ Америки);
□ визначити орган вико-навчоТ влади, що надаватиме дозволи на ввезення, транс-портування, реалiзацiю харчовоТ продукцiТ, отриманоТ з використанням ГМО, та про-вадитиме реестращю такоТ продукцiТ;
□ закртити дозвiльнi функ-цiТ за МОЗ УкраТни та доручи-ти йому пщготовку норматив-ноТ документацiТ щодо забез-печення транскордонного пе-ремщення, порядку надання дозволу на ввезення гМо та харчових продуктiв, виробле-них з ГМО, та Тх державноТ ре-естрацiТ;
□ розробити нормативш та методичнi документи щодо ме-дико-бiологiчноТ оцiнки харчовоТ продукци, одержаноТ з ГМО (на основi керiвних документiв Кодексу Алiментарiус);
□ забов'язати виробникiв продукцiТ у маркуванш вказува-ти про наявнють ГМО;
□ органiзувати спецiальний пщроздт для наукового забез-печення питань збереження здоров'я людини, пов'язаних з
використанням ГМО.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ермишин А.П. Генетически модифицированные продукты. Мифы и реальность. — Минск: Тэхналогия, 2004. — 120 с.
2. Закон УкраТни "Про державну систему бюбезпеки при створенш, випробуванш, транспортуванш та використанш генетично модифкованих оргашзмiв"// № 1103 вщ 31.05.2007 р.
3. Картахенський протокол про бюбезпеку. Мiжнародний контроль над живими змЫени-ми оргашзмами / UNEP GEF — К., 2004. — 40 с.
4. Картахенский протокол по безопасности к Конвенции о биологическом разнообразии.
— Montreal: Secretariat of the CBD, 2000. — 30 с.
5. Мельникова Л.А. Генномо-дифицированные источники пищи. Методические походы к оценке качества и безопасности // Здоровье и окружающая среда: сб. науч. тр. / Респ. на-учно-практ. центр гигиены. — Минск: Смэлток, 2008. — Вып. 12. — С. 182-186.
6. Постанова Кабшету МЫи стрiв УкраТни № 114 вщ 18.02.2009 р. "Про затвер-дження Порядку державноТ ре-естрацп генетично модифкованих органiзмiв, джерел харчових продук^в, а також харчових продук^в, косметичних та лкарських засобiв, як мiстять такi оргашзми або отриманi з Тх використанням".
7. Сорочинський Б.В., Блюм Я.Б. Принципи регулювання дiяль-ностi, що стосуеться ГМ орга-нiзмiв, та деяк проблеми бюб-езпеки в УкраТ'ш // Фактори екс-периментальноТ еволюцiТ орга-нiзмiв: зб. наук. праць. — К.: Логос, 2008. — С. 435-439.
8. Biosafety Scientific Finding and Elements of a Protocol: Report of the Independent Group of Scientific and Legal Experts on Biosafety, 1996, November — P. 61-62.
9. Blume Ya., Sorochinsky B. GMO-Phobia or GMO-Bacchan-aby in Ukraine? // Biotechnolog. EQ. — P. 641-643.
10. Fatal Flaws in Food Safety Assesment. Critique of the Joint FAO / WHO. — Biotechnology and Food Safety Report, 2004.
— P. 39-51.
11. Genetically modified foods in the 53-rd World Health Assembly in May 2000/www.wo.int/fo-odsafety/GMO/FAO — WHO.
Надiйшла до редакцп 16.10.2009.
№ 2 2010 Environment & Health 6
