Нормативно-правове та інституціональне забезпечення розбудови регіональних інноваційних мереж Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

EKOHOMIKA ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА EKOHOMIKA УДК 332.12

С1чкаренко К.О.,

кандидат географ1чних наук, ДУ Институт економки i прогнозування НАН Украуни" (м. КиУв)

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА 1НСТИТУЦ1ОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗБУДОВИ

РЕПОНАЛЬНИХ 1ННОВАЦ1ЙНИХ МЕРЕЖ

У статтi дошджено фактори ефективного функцюнування регюнальних ¡нновашйних мереж. Розглянуто найбшьш принциповi перепони iX розвитку.

В статье исследованы факторы эффективного функционирования региональных инновационных сетей. Рассмотрены наиболее принципиальные препятствия их развитию.

This article explores the factors of effective functioning of regional innovation networks. Considered the most fundamental obstacles to development.

Актуальнють теми. У в^чизняый науковм та фаховм економiчнiй лiтературi автори досить часто звертаються до рiзних аспеклв регюнального iнновацiйного розвитку. На даний момент часу досить детально розглянут питання на-прямiв шновацмноУ дiяльностi в регiонi, УУ цтей, описано наявний досвiд економiчноí пол^ики. Втiм, поза увагою за-лишаеться напрям, що хоча й мае визнання в зарубiжних наукових школах, у в^чизняый економiчнiй науцi вивчений недостатньо. Мова йде про штеграцмне регiональне утворення, покликане скоординовувати i об'еднувати окремi зу-силля i заходи iнновацiйноУ полiтики регiону, Ыновацмну мережу. На практицi окремими установами вже здмснеы по-чатковi спроби вибудувати аналопчну структуру в УкраУы, вiдповiдно наявнi спроби i Ух наслщки вимагають фунтов-ного аналiзу та наукового осмислення.

Анал1з дослщжень i публшацш, видшення невиршених завдань. Питаннями нормативно правового та шститу-цiонального забезпечення функцiонування iнновацiйних мереж, зокрема економiчних аспектiв трансферу технолопй, захисту прав власностi на об'екти iнтелектуальноУ власностi займалися Лiщук B.I., Якимчук А.В., Орлюк О.П., Рудчен-ко I., Шугурова I.B.

Мета та завдання дослщження. Метою статт е виявлення перешкод розвитку Ыституцм та нормативно-правового забезпечення регюнальних Ыновацмних мереж, пошук шляхiв для Ух розв'язання.

Основна частина. За загальноприйнятим уявленням, законодавча база власне шновацмноУ дiяльностi мережевих утворень налiчуe 14 Законiв УкраУни, близько 50 докуменлв, затверджених постановами Kабiнету Miнiстрiв i понад сотню документiв нижчого рангу [5]. Вони регламентують рiзнi аспекти ЫновацмноУ дiяльностi, зокрема трансфер технолопй, щентифкащя i типiзацiя шновацмноУ дiяльностi, УУ фiнансове забезпечення, види та призначення УУ окре-мих Ыституцм. До найбiльш значимих закоыв слiд вiднести Закони УкраУни про "Наукову та науково-технiчну дiяль-нють", "Про iнновацiйну дiяльнiсть", "Про наукову та науково-техычну експертизу", "Про спецальний режим Ынова-цiйноУ та ЫвестицмноУ дiяльностi науково-технологiчних паркiв", "Про прюритеты напрямки розвитку науки i технки", "Про прiоритетнi напрями iнновацiйноУ дiяльностi в УкраУнi", "Про державнi цiльовi програми". До найбiльш важливих постанов КабЫету Miнiстрiв слiд вiднести Постанови "Про затвердження перелiку державних наукових i науково-тех-нiчних програм з прюритетних напрямiв розвитку науки i технiки на 2002 - 2006 роки", "Про затвердження положен-ня про державну наукову i науково-техычну програму" [2].

Основоположним законодавчим актом, на який спираеться iнновацiйна дiяльнiсть в УкраУнi, зокрема функцюнуван-ня мережевих шновацмних утворень, е Закони УкраУни "Про наукову та науково-техычну дiяльнiсть" та "Про iннова-цмну дiяльнiсть". Вони закладають правовi, оргаызацмы i фiнансовi засади дiяльностi учасниюв iнновацiйного проце-су, порядок Ух взаемодп з державою, зокрема з державними науково-дослщними та освiтнiми установами, органами управлшня. Biдповiдно до них, науково-техычний потенцiал краУни, регiону, пщприемства визнаеться як найбiльш ва-гомий державний актив. Зокрема, на законодавчому рiвнi визначено стратепчы середньостроковi прюритети дер-жавноУ iнновацiйноУ полiтики.

При функцюнуваны iнновацiйноУ мережi принциповим е питання оцiнки та науково-технiчноУ експертизи результа-тiв НДДКР та Ыновацмних проектiв, оскiльки такi flii передують уам iншим у процесi комерцiалiзацiУ iнновацiй. З метою регулювання основ такоУ оцiночноУ та експертноУ дiяльностi в iнновацiйнiй сферi, зокрема УУ правових, оргаыза-цiйних i фiнансових основ, у 1995 р. було прийнято Закон УкраУни "Про наукову та науково-техычну експертизу" з чи-сленними доповненнями. Ним передбачено проведення галузевих наукових та науково-техычних експертиз задля створення наукового обфунтування структури та змюту прюритетних напрямiв науки та технки, наукових, техычних, соцiально-економiчних та екологiчних проектiв i програм, аналiзу та оцiнки ефективносл Ух використання [3].

Hауково-технiчна експертиза включае такi основнi моменти: комплексне неупереджене та науково об^рунтоване дослдаення об'eктiв експертизи; перевiрка об'eктiв експертизи вимогам чинного законодавства; оцЫка вщповщносл об'eктiв експертизи сучасному рiвню наукових i технiчних знань, вимогам безпеки; аналiз рiвня використання науко-во-техычного потенцiалу, результативностi НДДКР; прогнозування потенцмно небезпечних наслiдкiв реалiзацiУ об'ек-та експертизи за основним призначенням та можливий негативний вплив його побiчних характеристик; пщготовка науково обфунтованих висновюв щодо вiдповiдностi якостей i реальноУ практичноУ цiнностi об'екта експертизи його заявленим характеристикам.

Влм, при великому перелiку докуменлв, законодавче регулювання не вiдповiдаe нав^ь сучасному розвитку iнно-вацiйноУ шфраструктури в УкраУнi, зокрема iнновацiйним мережам. Так, залишаеться не iдентифiкованою велика кть-кiсть принципово важливих понять, наприклад Ыновацмного пiдприeмства. Бiльш того, деяю термiни не знайшли сво-го вiдображення взагалi, як наприклад власне "Ыновацмна мережа". Окремим питанням е розбудова документального забезпечення шновацмноУ полiтики та УУ напрямiв, адже у бiльшостi випадкiв таке забезпечення обмежуеться

© Сiчкаренко К.О., 2012

Eкономiчний вiсник унiверситету | Випуск № 18/2 165

EKOHOMIKA ЗHAHЬ, IHHOBAÔIÉHA EKOHOMIKA

пpийняттям кoнцeпцiÏ чи cтpaтeгiÏ. Heзaдoвiльним e вiдoбpaжeння пoзицiй тa зaдeклapoвaниx пpинципiв iннoвaцiйнoÏ пoлiтики y cyмiжниx пpoгpaмниx дoкyмeнтax тa бaзoвиx зaкoнoдaвчиx aктax. Ta^ зacлaбкe вiдoбpaжeння iннoвaцiй-ниx пpiopитeтiв дepжaви y пoдaткoвoмy зaкoнoдaвcтвi, y нeнaлeжнoмy cтaнi пepeбyвae зaкoнoдaвчo щoдo зaxиcтy ш-тeлeктyaльнoÏ влacнocтi. Oкpeмo cлiд нaгoлocити нa нepeгyляpнoмy oнoвлeннi зaкoнoдaвчoÏ бaзи, нeпocлiдoвнoмy внeceннi змш дo ньoгo тa вiдcyтнocтi aдeквaтниx cтpaтeгiчниx цiлeй iннoвaцiйнoÏ пoлiтики.

Cтocoвнo фyнкцioнyвaння мepeжi iннoвaцiйнo aктивниx пiдпpиeмcтв, пpaвoвoÏ peгyляцiÏ пepш зa вте пoтpeбyють пpoцecи пepeдaчi iннoвaцiйниx poзpoбoк вiд Ïx aвтopiв тpeтiй oco6í, вiдпoвiдaльнiй зa ÏÏ кoмepцiaлiзaцiю. Ta^ Зaкo-нoм УкpaÏни "Ïpo дepжaвнe peгyлювaння дiяльнocтi y cфepi тpaнcфepy тexнoлoгiй" вiд 2006 p. пepeдбaчeнo, щo мiж пiдпpиeмcтвoм, ycтaнoвoю чи opгaнiзaцieю дe cтвopeнo тexнoлoгiю aбo ж здiйcнюeтьcя ÏÏ тpaнcфep i aвтopaми тexнo-лoгiÏ yклaдaeтьcя дoгoвip, y якoмy вкaзyютьcя чacтки y мaйнoвoмy пpaвi aвтopiв нa Ïx винaxiд, poзмip винaгopoди aв-тopaм зa пepeдaчy пpaв нa винaxiд (тexнoлoгiю). Bкaзaний дoгoвip мoжe 6ути дeкiлькox видiв: пpo пocтaвкy пpoми-cлoвoÏ тexнoлoгiÏ (yклaдaeтьcя з мeтoю нaбyття знaнь, дocвiтy тa пpидбaння тexнoлoгiчнoгo oблaднaння); тexнiчнo-пpoмиcлoвoÏ кooпepaцiÏ (yклaдaeтьcя пpи нaбyттi знaнь i oдepжaннi пocлyг для виpoбництвa пpoмиcлoвoÏ пpoдyкцiÏ, oблaднaння i кoмплeктyючиx, щo e кoмпoнeнтaми вкaзaнoÏ в дoгoвopi тexнoлoгiÏ); пpo нaдaння тexнiчниx пocлyг (Ha-дaння пocлyг з плaнyвaння, дocлiджeння тa poзpoблeння пpoгpaм i пpoeктiв, здiйcнeння тa нaдaння cпeцiaльниx пo-cлyг, нeoбxiдниx для виpoбництвa пeвнoÏ пpoдyкцiÏ); iнжинipiнгy (cклaдaння тexнiчнoгo зaвдaння, пpoвeдeння дo пpo-eктниx poбiт, тexнiкo-eкoнoмiчниx oбcтeжeнь тa iнжeнepнo-poзвiдyвaльниx poбiт, пpoвeдeння дocлiджeнь, poзpoблeн-ня пpoeктниx пpoпoзицiй, тexнiчнoÏ i кoнcтpyктopcькoÏ дoкyмeнтaцiÏ cтocoвнo тexнoлoгiй тa Ïx cклaдoвиx, нaдaння шн-cyльтaцiй тa здiйcнeння aвтopcькoгo нaглядy пiд чac мoнтaжy cклaдoвиx тexнoлoгiй тa пycкoнaлaгoджyвaльниx poбiт, нaдaння кoнcyльтaцiй якi пoв'язaнi з зaзнaчeними poбoтaми i пocлyгaми); пpo cтвopeння cпiльниx пiдпpиeмcтв (y pa-зi чacткoвoÏ пepeдaчi пpaв нa тexнoлoгiÏ aбo Ïx cклaдoвi); пpo нaдaння в opeндy aбo лiзинг cклaдoвиx тexнoлoгiÏ, oблaд-нaння; кoмepцiйнoÏ кoнцeciÏ (фpaнчaйзингy).

Дo нaйбiльш нaгaльниx пpoблeм, poзв'язaння якиx нeoбxiднe для пiднeceння нopмaтивнo-пpaвoвoÏ ocнoви peno-нaльниx iннoвaцiйниx мepeж [1]:

1. B^cy^ic^ дieвoгo мexaнiзмy нaбyття i пepepoзпoдiлy мaйнoвиx пpaв нa oб'eкти iнтeлeктyaльнoÏ влacнocтi, якi 6ули cтвopeнi зa paxyнoк дepжaви. Hapiзi пepeвaжнo тaкi пpaвa нaбyвaютьcя ycтaнoвoю, в як бyлo пpoвeдeнo H,Ú^KP, тобто вiдcyтнiй дieвий cтимyл для влacнe викoнaвцiв.

2. Зacлaбкий пpaвoвий зaxиcт зaкoнниx iнтepeciв дoбpocoвicниx вoлoдapiв мaйнoвиx пpaв нa oб'eкти iнтeлeктy-aльнoÏ влacнocтi, кaжyчи пoпyляpним тepмiнoм пpoблeми iнтeлeктyaльнoгo пipaтcтвa.

3. Iгнopyвaння в^чизняним зaкoнoдaвcтвoм фaктy нaявнoгo тpaнcфepy тexнoлoгiй зa кopдoн: пoзa yвaгoю зaлишa-ютьcя питaння зaxиcтy oб'eктiв iнтeлeктyaльнoÏ влacнocтi yкpaÏнcькиx пiдпpиeмcтв зa кopдoнoм. Iнший acпeкти цieÏ пpoблeми - вимивaння iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy УкpaÏни зa кopдoн чepeз poзвинeнy cиcтeмy ayтocopcингy, poзбyдo-вaнy нa тepитopiÏ УкpaÏни iнoзeмними кoмпaнiями.

4. Зacлaбкa cиcтeмa (нopмaтивнe зaбeзпeчeння, пoзицiя пpaвooxopoнниx opгaнiв, cyдoвa пpaктикa) кoмepцiйнoÏ тaeмницi в УкpaÏнi, a тaкoж зaxиcтy зaгaльнoвiдoмиx тoвapниx знaкiв, якi нe пoтpeбyють peecтpaцiÏ.

б. Heдocтaтня oбдyмaнicть oкpeмиx acпeктiв aнтимoнoпoльнoгo peгyлювaння, тoбтo викopиcтaння oкpeмиx пoлo-жeнь пaтeнтнoгo пpaвa в УкpaÏнi як мeтoдy мoнoпoлiзaцiÏ oкpeмиx тoвapниx pинкiв.

Зaкoнoдaвчo пepeдбaчeнo, щo opгaнiзaцiя - oтpимyвaч aвтopcькиx пpaв нa винaxiд пpoтягoм визнaчeнoгo чacy му-cить виплaтити винaxiдникaм aвтopcькy винaгopoдy. Щoдo oбcягy caмoÏ винaгopoди, тo зaкoнoм пepeдбaчeнo дeкiль-кa вapiaнтiв: в poзмipi фiкcoвaнoгo вiдcoткa вiд пpибyткy, oдepжaнoгo пpи кoмepцiaлiзaцiÏ винaxoдy; вiдcoтoк вiд цЫи кiнцeвoгo пpoдyктy; вiдпoвiднo poзмipy дoxoдy, oтpимaнoгo пpи пepeдaчi aвтopcькиx пpaв нa зaзнaчeний винaxiд тpe-лм ocoбaм aбo iншoгo кoмepцiйнoгo викopиcтaння тexнoлoгiÏ (винaxoдy).

Дo нeдoлiкiв нopмaтивнo-пpaвoвoгo зaбeзпeчeння фyнкцioнyвaння мepeж cлiд вiднecти тe, щo у cвoÏй дiяльнocтi в мeжax мepeжi yчacники, як е дepжaвними пiдпpиeмcтвaми (ycтaнoвaми) aбo ж мaють дepжaвний кaпiтaл пoвиннi ге-pyвaтиcя Зaкoнoм УкpaÏни "Ïpo зaкyпiвлю тoвapiв, poбiт i пocлyг зa дepжaвнi кoшти". Öe cyттeвo гaльмye poзвитoк ш-нoвaцiйнoÏ дiяльнocтi, aджe зaмoвлeння HДДKP, якe лишe мae згeнepyвaти iннoвaцiйнy poзpoбкy,тeж пiдпaдae пiд згaдaний зaкoн, i вiдпoвiднo cyттeвo звужуе мoжливocтi для пoтeнцiйнoгo зaмoвникa iннoвaцiйнoÏ пpoдyкцiÏ.

Bиxoдoм з нaвeдeниx вищe пpoблeмниx cитyaцiй мoжe бути зaкoнoдaвчe зaтвepджeння типoвoгo дoгoвopy пpo тpaнcфep тexнoлoгiй. Biн мaв би пepeдбaчaти зaкoнний зaxиcт тpьox cтopiн: зaмoвникa (i кiнцeвoгo oтpимyвaчa ^o-вaцiйнoÏ poзpoбки), викoнaвця вiдпoвiднoгo H,Ú^KP, a тaкoж влacнe aвтopiв poзpoбки (вoни мaють пpaвo нa зaкoннy винaгopoдy). Ha дaний мoмeнт Зaкoн УкpaÏни "Ïpo дepжaвнe peгyлювaння дiяльнocтi в cфepi тpaнcфepy тexнoлoгiй" нe виpiшye зaзнaчeниx питaнь. Дo йoгo нeдoлiкiв тa нacлiдкiв дм мoжнa вiднecти [4]: зaзнaчeним Зaкoнoм дoзвoлeнo ввeзeння нa тepитopiю УкpaÏни тexнoлoгiй, якi нe виpiшyють ÏÏ aктyaльниx тexнoлoгiчниx зaвдaнь aбo нaвiть мaють пeв-ну шкiдливy дю; нe пepeдбaчeнo зaxoдiв пpoти пoдaння зaявoк нa peecтpaцiю винaxoдiв i кopиcниx мoдeлeй зa rap-дoнoм, в oбxiд yкpaÏнcькoгo зaкoнoдaвcтвa.

Висновки. Зaдля poзв'язaння пpoблeми вiдпoвiднoгo нopмaтивнoгo тa iнcтитyцiйнoгo зaбeзпeчeння poзбyдoви pe-гioнaльниx iннoвaцiйниx мepeж дoцiльнo: 1. Зaпpoвaдити cпeцiaльний мexaнiзм дepжaвнoгo зaмoвлeння H,Ú^KP, вдо-кpeмлeнний вiд ocнoвнoгo, зaдля збiльшeння мoбiльнocтi дepжaвниx пiдпpиeмcтв тa iнcтитyцiй нa iннoвaцiйнoмy pинкy; 2. Poзpoбити тa зaтвepдити нa дepжaвнoмy piвнi типoвий дoгoвip пpo тpaнcфep тexнoлoгiй; 3. Bнecти кopeктиви у пoлi-тику дepжaви щoдo мiжнapoднoгo тpaнcфepy тexнoлoгiй, зoкpeмa стимул^^ти yкpaÏнcькиx yчacникiв iнтeгpyвaтиcя у вiдпoвiднi мiжнapoднi opгaнiзaцiÏ, вoднoчac yникaючи пepeдaчi yкpaÏнcьким кoмпaнiям явнo зacтapiлиx тexнoлoгiй.

Toбтo, мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo пpaктикa дiяльнocтi oкpeмиx iннoвaцiйниx пiдпpиeмcтв, пepeбiг дeякиx ^o-вaцiйниx пpoцeciв в eкoнoмiцi вiдбyвaeтьcя пpи зacтapiлiй нopмaтивнo - пpaвoвiй бaзi. Звичaйнo, дiя зoвнiшнix чинни-кiв дocить вaгoмa, тoмy пpoяви yкpaÏнcькoÏ eкoнoмiчнoÏ пoлiтики нe в змoзi зaгaльмyвaти зaзнaчeнi пpoцecи, aлe зa

166 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bumy^ № 18/2

EKOHOMIKA ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА EKOHOMIKA

умови розв'язання виявлених системних проблем ¡нновацмы Mepexi на регюнальному в змоз1 дыти у якост фактору економнного розвитку.

Л1тература

1. Л1щук B.I. М1жнародна передача технологий як iнновац1йний фактор економ1чного зростання / B.I. Л1щук // Еконо-м1чна теорiя та економiчна iсторiя. - Луцьк.: ЛДТУ. - 2007. - №4. - С. 32-39.

2. Орлюк О.П. Економiко-правовi, теоретичн та практичнi аспекти переходу Укра/ни на iнновацiйну модель розвитку: монографiя/О.П. Орлюк, О.Б. Бутн'к-С'шерський, Н.М. Мироненко та iн. - К.: 2012. - 416 с.

3. Рудченко I. Трансфер технолопй як елемент iнновацiйноl iнфраструктури /1. Рудченко // Тео^я i практика iнтелек-туально'1 власност'1. - 2008. - №4. - С. 61-68.

4. Шугурова И.В. Политико-правовые аспекты трансфера российских технологий за рубеж / И.В. Шугурова // Международные процессы. - 2010. - №1. - С. 78-81.

5. Ямчук A.B. Трансфер технолопй - один з головних механiзмiв нновацйного розвитку Укра/ни / A.B. Ямчук, Л.А. Муана, В.В. Литвинова // Сборник материалов XII международной научно-практической конференции ["Проблемы и перспективы инновационного развития экономики"]. - (Киев-Херсон-Симферополь, 10-15 сеньтября 2007 г.). -К.: СПД Цудзинович Т.И., 2008. - 672 с.

УДК 332.12

Скрипник H.G.,

к.е.н., доцент, Днтропетровський нацюнальний уншерситет ¡мен Олеся Гончара (м. Дыпропетровськ)

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНЮТЬ у СИСТЕМ1 ФОРМУВАННЯ ЕК0Н0М1КИ

С0Ц1АЛЬН0Г0 СПРЯМУВАННЯ

Сучасна парадигма глобального економнного розвитку обумовлюе необхщнють здмснювати трансформацю та модерызацю нацюнальноТ сощально-економнноТ системи, враховуючи не ттьки нацюнальы особливосл сощально-економнних вщносин i ринкових мехаызмю, а й свтового, глобального ринку, осктьки вплив глобальних процеав на нацюнальну економку призводить до ТТ п¡дпоpядкування законам глобального ринку. Отже, процес ¡нтeгpац¡Т транзи-тивних краТн у глобальну eконом¡ку залежить вщ того, наск¡льки суб'екти нацюнальноТ економнноТ системи спромож-н¡ розвиватися, вщповщають або можуть протистояти суб'ектам глобальноТ eконом¡ки, не руйнуючи особливостей сусптьних ¡ соц¡альних в¡дносин, що ¡сторично склалися ¡ мають нацюнальну специфку. Для зд¡йснeння системноТ трансформацп та формування стpатeг¡Т соц¡ально-eконом¡чного розвитку краТни, що передбачае структурну модернь зац¡ю, виникае нeобх¡дн¡сть анал¡зу внутршнього потeнц¡алу нац¡ональноТ eконом¡чноТ системи, ТТ цтей ¡ соц¡ально-eконом¡чних завдань розвитку, а також вимог глобального ринку, його структури й мехаызм^ розвитку, особливо в умовах глобальноТ системноТ кризи.

Модерызацт нацюнальноТ економки та пщвищення ТТ конкурентоспроможносл е основними пp¡оpитeтними зав-даннями сощально-економнного реформування УкраТни [1, с. 122]. Основною метою структурноТ модерызаци еконо-м¡ки е побудова високоефективноТ конкурентоспроможноТ динам¡чноТ соц¡ально оp¡eнтованоТ економнноТ системи, розвиток якоТ забезпечуеться за рахунок забезпечення використання ¡нновацмних технолопй, рацюнального викори-стання людського потенщалу, п¡двищeння як¡сного p¡вня експортного потенщалу та оpган¡чна ¡нтeгpац¡я у свтовий eконом¡чний пpост¡p на основ¡ розширення eмност¡ ¡ збалансованост¡ внутp¡шнього ринку.

Значна ктькють наукових досл¡джeнь присвячена питанням структурноТ трансформаци нац¡ональноТ економки, визначення дeтepм¡нант соц¡ально-eконом¡чного зростання на пщфунл забезпечення конкуpeнтоспpоможност¡ еко-номки, вpазливост¡ eконом¡ки до шокових вплив^ та негативних збурень, серед яких слщ в¡дзначити науков¡ пpац¡ В.М. Гейця, Б.б.Кваснюка, С.A.Spох¡на, 1.В.КрючковоТ, Н.М.ДеевоТ, В.O.Гpишк¡на, Я.A.Жал¡ла та ¡н. Проте складно-щ¡ та супepeчност¡ проходження в украТнському пpостоp¡ соц¡ально-eконом¡чних процеав насттьки динам¡чн¡, що ряд питань як теоретичного, так ¡ методичного характеру потребуе переосмислення й нового тлумачення.

OсновноТ метою даноТ статл е визначення фактоp¡в та ¡мперативю забезпечення конкуpeнтоспpоможност¡ нац¡о-нальноТ економки в контeкст¡ формування eконом¡ки сощального спрямування.

Загострення соц¡альних pизик¡в у сусптьств^ пов'язаних ¡з можливою реалюацюю загроз бeзpоб¡ття, поглиблен-ням диференщацп доход¡в населення, зниження якост¡ людського потенщалу краТни обумовлене впливом глобальноТ фЫансово-економнноТ кризи, пог¡pшeнням зовн¡шньоeконом¡чноТ кон'юнктури та значною вразливютю нац¡ональноТ економки до зовн¡шн¡х збурень.

Глобальна фшансово-економнна криза стала черговим викликом свтовм цив¡л¡зац¡Т, обумовила нeвизначeн¡сть перспектив глобальноТ ¡ нац¡ональних eконом¡к, прискорила пошук шлях¡в модepн¡зац¡Т сусп¡льних систем. Криза вия-вила глибинн¡ вади глобальноТ економнноТ модeл¡, сприяла усв¡домлeнню необхщносл системних зм¡н св¡тового ¡ со-ц¡ального порядку. Пepш¡ симптоми розвитку глобальних кризових процеав у 2007 ро^ ознаменувалися пepeоp¡eн-тац¡eю катталу з розвинених краТн до краТн, що розвиваються, що спричинило стрибок фондового ринку УкраТни, приплив кредит^ ¡ вщповщно зростання корпоративного зовншнього боргу. Pоз¡гp¡в eконом¡ки за допомогою зовыш-н¡х джерел створював ¡люзю розвитку, оск¡льки сукупний попит все бтьше покривався ¡мпортними товарами ¡ послу-гами [2, с. 204].

На початку 2008 року друга хвиля кризи дала поштовх до передислокаци капралу з ф¡нансових ринюв на сировин-н¡, що призвело до стрибка цЫ на сировины товари ¡ сировинну корзину в цтому, посилення ¡нфляц¡йних пpоцeс¡в в багатьох краТнах ¡, особливо в УкраТнк

© Скрипник Н.£., 2012

Eкономiчний □¡сник ун¡вepситeту | Випуск № 18/2 167