CC BY
18
EKOHOMIKA ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА EKOHOMIKA
3.Гр1шнова О.А. Людський капЬал: формування в системi oceirn i профеайно! подготовки [моногр.] / О.А. Гршно-ва. - К.: "Знання". КОО, 2001. -254 с.
4.Гузенко О.П. Науковий пдд до визначення екoнoмiчнoгo змсту понятно! категорП "нвестицИ в людський каш-тал"/ О.П. Гузенко // Eкoнoмiка, фнанси, право. - 2011. - №5. - С. 11-15.
5.1лященко С.М. Сутнсть, структура i метoдичнi основи ошнки i iнтелектуальнoгo капiталу пдприемства / С.М. 1лля-шенко // Економка Укра!ни. -2008. - №11. - С. 16-26.
6.1лляшенко С.М. Методичний пдд до вар^сно! о^нки iнтелектуальнoгo капiталу регюну / С.М. /лляшенко // Ме-ханзм регулювання економки. - 2009. - №1. - С. 138-154.
7.Юр'ян Т. Нове в теорИ, методолоп! та практиц людського капiталу/ Т. Юр'ян, Ю. Кулiкoв //Укра!на: аспекти пращ. - №4. - с. 26-31.
8.Кирьянов А. Инвестиции в человеческий капитал/А.Кирьянов //Банковский менеджмент. - 2009. - №3. - С. 33-38.
9.Колот A.M. Iнновашйна праця та iнтелектуальний каттал у cиcтемi фактoрiв формування екoнoмiки знань [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ief.org.ua/Azjv ET/Kolot207.pdt.
10. Коровський А.В. Еволюшя людського фактора екoнoмiки та проблеми його формування: [моногр.] / А.В. Ко-ровський. - К.: КНЕУ, 2004. - 184 с.
11.Лар'1на О.Г. 1нтелектуальний капЬал у cиcтемi конкурентоспроможност регioнiв / О.Г. Ла^на // Держава та ре-пони. Се^я: Eкoнoмiка та пщприемництво. - 2011. - № 2. - С. 75-80.
12.Сысоев С.А. Эволюция категории капитал/ С.А.Сысоев //Наукoвi прац ДонНТУ. Серiя: екoнoмiка. - Вип. 89-3. -С. 100-103.
13.Черковец В. Категория "Человеческий капитал" в общей экономической теории: исторический взгляд и содержательное определение / В.Черковец // Российский экономический журнал. - 2009. - № 7-8. - С. 88-107.
14.Черникова Л. Российский капитал: современные трансформации /Л. Черникова // Проблемы теории и практики управления. - 2009. - № 8. - С. 44- 49.
УДК 330.341.1
Кончаковська Е.О.,
асглрантка ДННУ "Академия фЫансового управлЫня" Мастерства фЫанав УкраУни
1ННОВАЦ1ЙНА СТРАТЕГ1Я РОЗВИТКУ НАЦ1ОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто проблеми, пoв'язанi зi створенням досконало! iннoвацiйнo! iнфраcтруктури та подальшим розвитком iн-новашйних програм i проеклв в Укра!нi.
Ключовi слова: iннoвацi!, iннoвацiйна стратепя, iннoвацiйна iнфраcтруктура.
Рассмотрены проблемы, которые связаны с созданием развитой инновационной инфраструктуры, а также с дальнейшим развитием инновационных программ и проектов в Украине.
Ключевые слова: инновации, инновационная стратегия, инновационная инфраструктура.
Problems, related to the creation of innovation infrastructure and further innovation development programs and projects in Ukraine, are discussed.
Keywords: innovation, innovation strategy, innovation infrastructure.
Вступ. 1нноваци e важливим ключем до конкурентоспроможносл та економнного ycnixy краУн. Економнний ycnix краУни пов'язаний насамперед 3i спроможнютю компаый створювати новi продукти, запроваджувати новi процеси або щеУ. На державному рiвнi усвщомлюеться необхщнють побудови нацюнальноУ шновацмноУ системи - нового ви-мiрy економiчниx, сощальних вщносин, яю базуються на прюритетному розвитку наукових знань, технолопй та Ух ви-користаннк Hовi знання, вттены в товарах, технолопях, освт, шновацмному менеджменту i яю становлять у розви-нених краУнах близько 90% Ухнього ВВП, починають дедалi потужыше впливати на рiвень якосл життя населення [1].
Актуальнють. Зростання, зайнятють i процв^ання в довгостроковм перcпективi залежать вщ здатносл краУни роз-робляти нову продукцю та успшно вводити УУ на мiжнародний та внутршый ринки з вщповщним удосконаленням про-цеав виробництва.
Для виходу УкраУы на рiвень европейських i свтових стандарлв багато зусиль необхщно спрямувати на створен-ня та розвиток ЫновацмноУ iнфраcтрyктyри. Адже швидкicть змiни теxнологiчниx процеciв у виробництву збiльшення та покращення технолопй випуску продуклв та надання послуг зумовлюе переxiд економiки до шформатизацп.
Таким чином, в ринковiй економМ iнновацiУ е особливо ефективним засобом конкурентно)' боротьби, так як ство-рюють новi послуги, ведуть до зниження cобiвартоcтi продyкцiУ, вiдкриття та освоення нових ринкiв, у тому чи^ й зов-нiшнix.
1нновацмна iнфраcтрyктyра в УкраУнi е функцюнально не повною, недостатньо розвинутою, вона не охоплюе yci ланки Ыновацмного процесу. [2]
За цих обставин актуальносл набувае створення розвиненоУ ЫновацмноУ iнфраcтрyктyри, що органiзye та оптимь зуе зв'язки мiж суб'ектами шновацмноУ дiяльноcтi та забезпечить безпоcереднix учасниюв iнновацiйного процесу необxiдними ресурсами у короткий термЫ.
Теоретичнi та приклады проблеми формування та функцюнування шновацмноУ iнфраcтрyктyри та УУ складових розглядаються у працях багатьох вчених, серед яких можна видтити роботи В. Аммана, А. Батури, В. Гончарова, В. Гусева, А. Догаева, О. Чернеги, Д. Робертсона, А. Шттгофа, Й. Шумпетера. [3] Питання функцюнування та стано-влення елементiв ЫновацмноУ iнфраcтрyктyри доcлiджyютьcя вченими Центру дослдаень наyково-теxнiчного потен-
66 Eкономiчний вюник yнiверcитетy | Випуск № 18/2
© Кончаковська Е.О., 2012
EKOHOMIKA ÇHAHb, IHHOBAÔIÉHA EKOHOMIKA
цiaлy тa icтopiÏ нayки iм. Г.M.Дoбpoвa HAH УкpaÏни, УкpaÏнcькoгo iнcтитyтy нayкoвo-тexнiчнoÏ тa eкoнoмiчнoÏ iнфopмa-цiÏ, Hayкoвo-дocлiднoгo eкoнoмiчнoгo iнcтитyтy Miнicтepcтвa eкoнoмiки УкpaÏни.
Пpoтe aнaлiз poбiт, пoв'язaниx iз вищe зaзнaчeнoю тeмaтикoю, cвiдчить пpo тe, щo oкpeмi питaння зaлишaють ди^ кyciйними. Ha цeй чac нeмae чiткoгo визнaчeння нopмaтивнo-пpaвoвoгo зaбeзпeчeння в УкpaÏнi вcix eлeмeнтiв pинкo-вoÏ iннoвaцiйнoÏ iнфpacтpyктypи, щo мoжyть 6ути зa пpизнaчeнням вiднeceнi дo фупи oб'eктiв пiдтpимки iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi.
Пoгoджyюcь з дyмкoю вчeниx, щo eкoнoмiкa cycпiльcтвa е iннoвaцiйнoю, якщo в cycпiльcтвi е poзвинeнi iннoвaцiй-н iнфpacтpyктypи, якi здaтнi oпepaтивнo i гнyчкo peaлiзoвyвaти нeoбxiднi y дaний чac iннoвaцiÏ, зacнoвaнi нa виcoкиx виpoбничиx тexнoлoгiяx.
Eфeктивнicть iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi визнaчaeтьcя iннoвaцiйнoю iнфpacтpyктypoю. Toмy iннoвaцiйнa iнфpacтpyктypa е бaзoвoю cклaдoвoю iннoвaцiйнoÏ eкoнoмiки тa iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy cycпiльcтвa. Iннoвaцiйнa iнфpacтpyктypa - cy-купнють пiдпpиeмcтв, opгaнiзaцiй, ycтaнoв, Ïx oб'eднaнь, acoцiaцiй бyдь-якoÏ фopми влacнocтi, щo нaдaють пocлyги iз зa-бeзпeчeння iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi (фiнaнcoвi, кoнcaлтингoвi, мapкeтингoвi, iнфopмaцiйнi, юpидичнi, ocвiтнi тoщo) [4].
Дocвiд poзвинeниx кpaÏн cвiтy пiдтвepджye, щo в yмoвax глoбaльнoÏ кoнкypeнцiÏ нa cвiтoвoмy pинкy oбoв'язкoвo пe-peмaгae тoй, xтo мae poзвинeнy iнфpacтpyктypy cтвopeння тa peaлiзaцiÏ iннoвaцiй, xтo вoлoдie нaйбiльш eфeктивним мe-xaнiзмoм iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi. Toмy, для бтьш eфeктивнoгo фyнкцioнyвaння eкoнoмiки знaнь, iннoвaцiйнa ^pacrpy^ тypa пoвиннa 6ути якoмoгa пoвнoю. Toбтo cпpияти пoвнoю мipoю peaлiзaцiÏ iнжиниpiнгoвиx тexнoлoгiй зi cтвopeння й pe-aлiзaцiÏ iннoвaцiй в peгioнax тa кpaÏнi y ц^му. Poзвинyтa iннoвaцiйнa iнфpacтpyктypa мae зaбeзпeчyвaти:
- тepитopiaльнy poзмeжoвaнicть (peгioнaльнy) у виглядi iннoвaцiйнo-тexнoлoгiчниx цeнтpiв, як мoжyть виpiшyвaти зaвдaння фyнкцioнaльнo пoвнoгo iннoвaцiйнoгo циклу;
- yнiвepcaльнicть, щo дoзвoлить зaбeзпeчити peaлiзaцiю iннoвaцiйнoгo пpoeктy в бyдь-якiй cфepi виpoбничoгo чи нeвиpoбничoгo ceктopy eкoнoмiки;
- пpoфecioнaлiзм, кoтpий бaзyeтьcя нa якicнoмy oбcлyгoвyвaннi i вiдпoвiдниx фaxiвцяx;
- кoнcтpyктивнicть, якa зaбeзпeчить opieнтaцiю нa кiнцeвий peзyльтaт; poзвитoк iннoвaцiйнoгo пpoeктy пoвинeн cy-пpoвoджyвaтиcь бeзпepepвним aнaлiзoм кiнцeвиx peзyльтaтiв;
- виcoкий piвeнь нayкoвo-тexнiчнoгo пoтeнцiaлy;
- пiдвищeння квaлiфiкaцiÏ кaдpiв, в пepшy чepгy, кepiвникaми iннoвaцiйниx пpoeктiв, тa мoжливicть пocтiйнoгo o6-нoвлeння тa вдocкoнaлeння пepcoнaлy iннoвaцiйнoÏ iнфpacтpyктypи;
- дocтaтнe фiнaнcoвe зaбeзпeчeння;
- виcoкий piвeнь iнcтpyмeнтaльнo-тexнiчниx зacoбiв;
- гнyчкicть тa виcoкy динaмiкy, щo зaбeзпeчить aдaптaцiю iннoвaцiйнoÏ iнфpacтpyктypи дo змiн пoтpeб pинкy тa кoн'юнктypи;
- кoмплeкcнy гнучку aвтoмaтизaцiю з шиpoким зacтocyвaнням IKT, щo е cepцeвинoю iннoвaцiйнoÏ eкoнoмiки. ^му бaзиcoм ycix cтpyктypниx пepeтвopeнь eкoнoмiки пoвиннi бути виcoкi тexнoлoгiÏ тa aвтoмaтизoвaнi cиcтeми з нacкpiз-ним бeзпaпepoвим циклoм: "пpoeктyвaння - виpoбництвo - кoнтpoль - peaлiзaцiя".
Baжливy poль в ycпiшнoмy cтвopeннi тa впpoвaджeннi нoвoгo пpoдyктy вiдiгpaють тюы зв'язки мiж iнвecтopaми тa iннoвaтopaми, взaeмoдiя виcoкoтexнoлoгiчниx кoмпaнiй з yнiвepcитeтaми в cфepi cтвopeння iннoвaцiйнoÏ пpoдyкцiÏ.
Cлiд звepнyти yвaгy нa cтвopeння цeнтpiв пiдгoтoвки iннoвaцiйниx пpoeктiв. Ix зaвдaнням мoжe бути дoвeдeння тexнoлoгiчниx iдeй дo piвня квaлiфiкoвaниx iнвecтицiйниx пpoeктiв, якi мoжнa пoдaвaти нa фiнaнcyвaння бiзнec-aнгe-лaм тa вeнчypним iнвecтopaм.
B нaшiй кpaÏнi юнуе вeликa кiлькicть iннoвaцiйниx пpoeктiв тa iдeй, aлe вiдcyтня cиcтeмa дepжaвнoÏ пiдтpимки циx пpoeктiв. Дepжaвa мaлa б нaдaти пeвнi пoдaткoвi птьги для iнвecтopiв, opieнтoвaниx нa poзpoбкy iннoвaцiйниx пpo-дyктiв. Ha жaль, iннoвaцiÏ в Пoдaткoвoмy кoдeкci УкpaÏни пoв'язaнi тiльки iз впpoвaджeнням eнepгoзбepiгaючиx тexнo-лoгiй (cт. 15B "Ocoбливocтi oпoдaткyвaння пpибyткy пiдпpиeмcтв, oтpимaнoгo у зв'язку iз впpoвaджeнням eнepгoeфeк-тивниx тexнoлoгiй").
Ùe oдним вaжливим питaння е cпoживaч iннoвaцiй в УкpaÏнi. Як пpaвилo, цe дepжaвa тa пiдпpиeмцi. Oднaк, бть-шicть кoмпaнiй opieнтoвaнi нa кyпiвлю вжe гoтoвиx piшeнь нa Зaxoдi. A чинoвники чacтiшe oбиpaють дeшeвi тa зacтa-piлi тexнoлoгiÏ, кoтpi нacпpaвдi е дopoжчими в eкcплyaтaцiÏ. У peзyльтaтi, мoлoдi cпeцiaлicти вимyшeнi шyкaти зaцiкaв-лeниx cпoживaчiв тa мaйдaнчики для peaлiзaцiÏ cвoÏx пpoeктiв зa кopдoнoм.
Baжливoю пpoблeмoю фopмyвaння тa poзвиткy iннoвaцiйнoÏ eкoнoмiки е виpiшeння нayкoвo-мeтoдичниx i opra^-зaцiйнo-тexнoлoгiчниx питaнь, пoв'язaниx з poзpoбкoю, cтвopeнням тa ocвoeнням aвтoмaтизoвaниx iнтeгpoвaниx пpo-eктнo-виpoбничиx cиcтeм, щo здiйcнюють нacкpiзний бeзпaпepoвий цикл тa iнтeгpyють iннoвaцiйнo cпpямoвaнi нay-кoвo-дocлiднi, eкcпepимeнтaльнo-кoнcтpyктopcькi poбoти, пpoцecи тexнoлoгiчнoÏ пiдгoтoвки тa плaнyвaння виpoбниц-твa, cпpямoвaнi нa cтвopeння iннoвaцiйнoÏ пpoдyкцiÏ.
Taкoж вaжливoю пpoблeмoю, щo пoтpeбye виpiшeння в yмoвax iннoвaцiйнoÏ eкoнoмiки, е cтвopeння eфeктивнoгo мexaнiзмy iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi. Peзyльтaтивнicть тaкoгo мexaнiзмy знaчнoю мipoю зaлeжить вщ якocтi бeзпepepвнoгo coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo мoнiтopингy peгioнiв.
Пoдiбний мoнiтopинг пoвинeн oxoпити cпocтepeжeння, aнaлiз, oцiнкy тa пpoгнoз eкoнoмiчнoÏ, coцiaльнoÏ, eкoлoгiч-нoÏ, нayкoвoÏ тa iннoвaцiйнoÏ oбcтaнoвки з мeтoю пщготовки yпpaвлiнcькиx piшeнь тa peкoмeндaцiй, нaпpaвлeниx нa пoкpaщeння тa poзвитoк iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi.
Висновки. Iннoвaцiйнi пpoцecи нepoзpивнo пoв'язaнi зi cвiтoвими пpoцecaми глoбaлiзaцiÏ. Cтpiмкий poзвитoк ш-фopмaцiйниx тa тeлeкoмyнiкaцiйниx тexнoлoгiй cпpияe мiжнapoднoмy iнфopмaцiйнoмy oбмiнy в iннoвaцiйнiй cфepi. Cтвopeння нaдiйнoÏ iннoвaцiйнoÏ iнфpacтpyктypи дoзвoлить зaбeзпeчити бeзпepepвний iннoвaцiйний пpoцec. Фopмy-вaння тa poзвитoк iннoвaцiйнoÏ iнфpacтpyктypи дacть змoгy пoдoлaти мiжгaлyзeвий бap'ep тa лiквiдyвaти poзpив мiж
Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Bипycк № 1B/2
67
ЕК0Н0М1КА ЗНАНЬ, 1НН0ВАЦ1ЙНА ЕК0Н0М1КА
наукою та виробництвом, а також зад\яти науково-техн\чний потенц\ал краУни, перетворивши його в фактор економ\ч-ного росту. 0кр\м економ\чного ефекту розвиток ¡нновац\йно'|' ¡нфраструктури м\стить в соб\ також \ соц\альний ефект, котрий виражаеться в покращен\ р\вня життя та зайнятост\ населення.
Л1тература
1. Вовканич С. Людський та ¡нтелектуальний капЬали в економ1щ знань / С. Вовканич, Л. Сем1в // Всник Нац1ональ-но1 АкадемИ наук Укра1ни. - 2008. - №3. - С.13.
2. Про затвердження державно1 цльово1 економ1чно1 програми "Створення в Укра/н1 ¡нновацйно/ ¡нфраструктури" на 2009-2013 роки: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/447-2008-n.
3. Райчева О.К. Створення ¡нформацйно1 системи ¡нновашйно'1 ¡нфраструктури у межах регюну [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mre/20l1_1/2_4.pdf.
4. Про ¡ннова^йну дяль^сть: закон Укра1ни в¡д 04.07.2002 № 40-!У [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/40-15.
УДК 330.341.1
Корчмар Л.Л.,
с.н.с., Центр исследований и статистики науки (г. Москва)
РОЛЬ НАУКИ В СОВРЕМЕННОЙ ЭКОНОМИКЕ
Понятие научной продуктивности
В науке вообще, как форме социального взаимодействия формально независимых ученых, проявляются характерные признаки современного гражданского общества, одновременно противостоящего государству и его использующего. Для постсоветской академической науки собственное существование тем более самоценно - она предназначена для постижения истины и не нуждается в каком-либо дополнительном доказательстве эффективности.
При подобной направленности на решение ценностно-ориентированных задач, когда стремление создать какую-то "вещь" не является основной целью научного поиска, эффективность науки может оценить лишь она сама. И потому любая оценка результативности научно-технической сферы - это не столько надежда на реальное ее повышение, сколько очередная попытка хоть как то оптимизировать бюджетные расходы.
Российская академическая культура не спортивная, она индустриальная, а проводить на заводе конкурс на самый лучший винт совершенно бессмысленно - винты бывают только нормальные и бракованные [1]. Так и российская ученая иерархия построена на уверенности в том, что лучших ученых нет, есть нормальные и бракованные, а уж внутри этих групп все более или менее взаимозаменяемы.
Еще наука делится на прикладную и чистую, и если вторая еще предполагает неких потребителей, то первая существует исключительно для профессионалов. Но и там и там большинство исследований заканчивается пачкой бумаги с таблицами и диаграммами, а единственным доказательством их актуальности останется реферат на сайте ЦИТиС.
Да и пресловутая экономика знаний (новая, информационная экономика), столь долго занимающая лучшие умы, на самом деле - всего лишь совокупность немногих отраслей, где фонд зарплаты заметно превышает материальные затраты, это образование, интернет технологии и так называемые интеллектуальные услуги (консультирование, аналитика, научное сопровождение). И говорить о громадном вкладе этих отраслей в ВВП можно лишь в разрезе затрат, а не финансовых результатов.
Результативность научно-технических проектов можно оценить степенью достижения целевых показателей, зафиксированных в техническом задании. Но такая оценка не позволяет оценить эффективность работы их исполнителей и научной организации в целом. Поэтому оценка научно-технического уровня выполненных НИ0КР должна учитывать как новизну и актуальность их результатов, так и область возможного применения.
Считается, что эффективность индивидуальной научной деятельности позволяют оценить так называемые индексы цитирования (ИЦ), а их сочетание позволяет даже выявить наиболее продуктивные работы и определить вклад отдельных ученых, коллективов и стран в науку. 0днако более тщательный анализ практики использования различных ИЦ позволяет сделать вывод, что для подобных целей нельзя обойтись без целой системы индикаторов, учитывающих и специфику научного направления, и задачи исследования.
Использование же отдельных ИЦ позволяет оценить лишь актуальность публикации, которая, конечно, является одной из составляющих ее качества, но совсем не свидетельствует о научной эффективности конкретного ученого -последняя определяется фундаментальностью полученных результатов, их относительной новизной.
Актуальность всего лишь означает, что данный ученый работает "в основном тренде" своей научной специализации (когда-то биотехнологии и зеленые революции, затем те же биотехнологии, но уже для замены нефти, теперь -нанотехнологии и прочие углеродные цепочки).
Показатели результативности научных организаций должны отражать их научно-технические ресурсы и научный потенциал, научное лидерство в области специализации и соотношение внешнего финансирования и собственных доходов, то есть ресурсную, кадровую, научную и финансовую состоятельность.
При этом набор используемых показателей не должен выходить за рамки существующих статистических форм, ведь неподъемный объем дополнительной цифири дает все основания полагать, что в выигрыше будет не самый умный, а самый незагруженный.
И главное, используемые показатели должны отражать конкурентоспособность, например, простая фиксация наличия или отсутствия уникального оборудования делает само понятие мониторинга, т.е. регулярного контроля, бес-
68 Економ\чний в\сник университету | Випуск № 18/2
© Корчмар Л.Л., 2012
