CC BY
18
The article high lights the theological aspects of real under stand in go fan integrated approach to the study of bioethical issues of life and human health given by God. It has been emphasized that many diseases are the result of irresponsible man behaviour, refuse to accept God the Creator in society. Whom intelligent plan is evident tall stages of life and functioning of the human body.
Keywords: God, Holy Scripture, human, life, health, disease, spirit, society, duty, responsibility.
УДК 635 Доц. 1.В. Семенюк, канд. фыос. наук -
Класичний приватний ушверситет Запоржжя
НООСФЕРА "ТРИГРАННОГО СУСП1ЛЬНОГО УСП1ХУ" ЯК еДНАННЯ ДУХОВНОГО ТА ЗЕМНОГО
Розглянуто сутшсть ноосфери як еднання духовного та земного. Проаналiзовано, на прикладi Третього послання 1оанна вiрш другий, поняття "трьохгранного сусшльно-го устху", як актуальна вщповщь на виршення сучасно! проблематики поеднання: духовного, матерiального та здорового способу життя, що е вщповщдю на проблематику сучасного сусшльного усшху на шляху його формування у сучасних свггових реатях.
Ключовг слова: ноосфера, розумний задум, духовш цшносп, свггогляд, свгшгляд-нi настанови, трьохгранне благословення, сусшльний усшх, соцiум.
Ноосфера як сучасна стад1я розвитку бюсфери, пов'язана з появою в нш людства. Вщповщно до оригшально! теорп Вернадського, ноосфера е третьою у послщовносп таких основних фаз розвитку земл1, як утворення геосфери (неживо! природи) та бiосфери (живо! природи). Так само, як бюсферою утво-рюеться взаемод1я вшх оргашзм1в на Земл1, так 1 ноосфера складаеться з уих розум1в, що взаемод1ють м1ж собою. Виходячи з цих трактувань, свгг не можна розглядати виключно як матер1альний, бо вш мютить духовне, так само його не можна розглядатися як виключно духовний, бо вш мютить 1 матерто. Тому вар-то осягнути цю проблематику через призму матер1ального та духовного. "Ноосфера" - тут як сукупшсть та еднання. Свгт не може бути у форм1 шмо! сукуп-ност атом1в. Бути - значить знати, тобто це е - бути 1 вмгга - бути. I це стосов-но 1 змюту мудрост св1ту, 1 змюту мудрост людини [4, с. 25].
Отже, ноосфера - як якюно новий стан буття - е сукупшсть розумних ю-тот 1 е остаточна "кузня" 1з виковування, справжньо! та ютинно! людини. Сучас-ний матер1альний сощум не здатний створити щеальних умов для формування ютинно людських якостей, тому важливо розглядати сощум 1 з духовно! площи-ни. Бог знае, як уникнути впадання соцуму в хаос. I щ знання Бог часто хоче зробити реальними та актуальними вщносно до людини. Бог знае, що таке бути 1 вм1е бути творцем 1 утримувачем свпу. З перших дшв, як Бог створив людину Адама 1 €ву, про що ми знаходимо у першому роздш книги Буття, Бог прагне зробити життя людини прекрасним та устшним. Вщомий фшософ Стноза, сказав: "... Тшьки шзнання е причина знищення невшластва", "Без кер1вництва розуму все веде до загибелГ'. [8, с.103].
Формально ноосфера - це сфера циркуляцп шформацп. Бог, людина 1 ноосфера - це д1алектично тотожш складов1 системи космосу. Це своерщна еднють природи, яка творить, 1 природи, яка вже створена. Слщування людини до Бога
через ноосферу, як сферу буття, - це можлишстъ для людини в масовому мас-штабi стати i бути самою собою, тобто справжшм образом i подобою Бога.
Бог - це Буття. Бог - це Життя. Бог - це Любов. Цю форму поеднання волi Бога до життя людини ми знаходимо ^зь призму ноосферно1 реалп у Третьому посланнi 1оанна вiрш 2: "Улюблений, я молюся, щоб добре велося в усьому тобi, i щоб був ти здоровий, як добре ведеться душi твош". Цей вiрш виводить теорж> Божого духовного плану устху, який може бути реатзований в матерiальному свiтi та сощумь А саме це i е головна проблематика сучасного суспшьства: устх в духовному, здоров'Ч та матерiальному.
Вiра в Бога е вище нашого розуму та знання, бо знання не може абсолютно i миттево зб^атися з буттям, а вiра може! Тому варто споглядати себе в абсолютному та у вiчнiй едносп з Богом. 1стинний Бог - це не боги Еткура, байдужi i тi, якi ховаються десь у "iнтермундiях" (мiжсвiтових просторах). 1сти-на - жива, iстина - це шлях i життя. I ось жива ютина, цiльна ютина не може розкриватися лише штелектуально, розсудливо, рацiонально, з нею можна згг-кнутись лише в досвда релiгiйного життя [5, с. 12].
Духовна сфера. Духовна сфера людини, оскшьки i суспiльства, досить багатогранна. До не! вiдносять весь свгт iдеального: сукупнiсть рiзних знань, щей, щеали, принципи, типи свiтогляду, навпъ твори мистецтва, освiту, вихо-вання, !х вiдображення у свiдомостi й поведшщ людей, рiзнi вiдносини тощо. Ця сфера пiдноситься над економiчним та соцiально-полiтичним життям, вона е досить вщдаленою вiд матерiального життя i зазнае його впливу в опосередко-ваному виглядь Духовнiсть - це вищий ступiнь емоцiйно-морального розвитку людини. Гармонiя 11 iдеалiв iз загальнолюдськими цiнностями й високомораль-ними вчинками, в основi яких лежать потреба служити людям i добру, постшне прагнення до самовдосконалення. Духовнють е регулятором ставлення особис-тосп до життя лише через шдив^альне усвiдомлення кожною людиною сенсу власного юнування, вона стае такою, будучи пропущеною, переломленою через 11 власш цiннiснi орiентацп й поведiнку [11].
Бог, який створив людину, створив 11 розумною i надiлив 11 силою та великим потенщалом. "По образу Бога", можемо розглядати як образ Божо1 вели-чi на землi. Але неправильнi ршення, якi сьогоднi робить людство, вчинки, зю-тавляють людину з 11 власним розумом i нiяк не тим, яким Бог надшив 11. Бог присутнш у всьому, щеально, тобто як Логос. Причому це не образне визначен-ня, а саме безпосередня присутнють Бога в жита людства. Вiн бачить, вщчувае. Безпосередне бачення, без оману. 1нту1щя - це спосiб всебачення.
Бог передушм прагне здiйснити порядок у духовному житп, коли люди-на приймае Його i коли ми сповщуемо Христа як свого Спасителя i тодi дух людини оживае. Дух людини вщроджуеться та стае господарем душ^ маючи команду над ним i використовуе тшо як мiсце проживання. Людина, яка пережи-вае вiдродження свого духу переживае вщродження совiстi та вщчувае прагнення до Слова Божого, надто на духовне царство i починае спiлкуватись з Богом через молитву, поклоншня та хвалу Господу [6, с. 121].
Отже, на сучасному етат розвитку актуальним стае питання про роль людини в перетворенш свiту з метою досягнення максимально1 досконалостi за допомогою тзнання процесiв, що вiдбуваються в суспшьст i природi.
Земна людина прагне до досягнення вершини. Не кожна людина може устшно, долаючи перешкоди, досягти найвищого акмерезультату. Процес ово-лодiння природними силами i вмiння поставити !х на службу земнш людинi -головне завдання героя, що йде у своему розвитку, пiсля перетворення i при-боркання природи все далi i далi, удосконалюючи себе i навколишню природу. Удосконалення себе i природи мае здшснюватися на основi проходження етатв формування свiтогляду. Так юторично були закладенi передумови розумiння вершин у розвитку людини i природи.
Шляхи досягнення вдосконалення - долати невщповщносп мiж нашими бажаннями i ходом речей у свiтi, коритися долi в гармони з божественною волею, яка прописана для кожно1 людини. Шлях вiруючоl людини, це насамперед зикнення зi свиськими благами, спокусами та грiховними бажаннями. Ми не зможемо знищити свое фiзичне тiло щоб таким чином позбутися бажання тд-даватися ^ху. Без фiзичного тiла не можливо сприймати i пiзнавати свiт. Наше тшо та розум часто вщчувають нестачу в будь-якому розумiннi совюп i дп в спонтаннiй рефлексп. Сдиним способом вирiшення тiлесних спокус, депресп, су1циду е тiльки один шлях: вщдати сво1 проблеми 1сусу Христу. У Бiблil написано: "Знаючи те, що наш давнш чоловiк розп'ятий iз Ним, щоб знищилось тiло грiховне, щоб не бути нам бшьше рабами ^ха, бо хто вмер, той звшьнивсь вiд грiха! А коли ми померли з Христом, то вiруемо, що й жити з Ним будемо" (Римлян 6:6-8). Прокляття ^ха, яке споконвiку було вирiшальною проблемою людства, на сторшках Нового Заповиу, вирiшуеться через смерть на хрест 1су-са Христа, та вщроджуеться у воскреслому Христi.
Отже, вщроджений дух людини - це i е 11 плацдарм у побудовi устшно-го життя. Здорове суспшьство - це суспiльство здорового духа. Здоровий дух -це здорова душевна гармошя. Душа людини переживае вщповщний комфорт, коли дух е зцшеним [6, с. 135]. Людина завжди вщчувае духовну потребу в тому, щоб мати цшюне уявлення про сви\ Свiт, за словами Булгакова, не може погодитись чекати задоволення ще! потреби до тих тр, доки майбутня наука дасть достатнш матерiал для ще! мети; йому необхiдно також отримати вщповь дi i на питання, як виходять за поле позитивно! науки i не можуть бути нею на-вiть усвiдомленi. Разом з тим людина не здатна заглушити в собi цi питання, зробити вигляд, що вони не юнують, практично iгнорувати Бога та Його уш-кальний розумний задум щодо життя кожно! людини. Для людини як розумно! ютоти, живо! душi найважливiшим вiд будь-яко! спещально! науково! теорп е вирiшення питань про те, що ж таке наш свгг загалом? Яка його основа? Чи мае вш якийсь там сенс i розумну мету, чи мають якусь цiну наше життя i нашi дь яння, яка природа добра i зла тощо.
Душа - це двшник людини, !! потреби i звички, умови юнування тi, що i у живих людей. Але коли дух людини нездоровий, то суспшьство також не мо-же бути здоровим. Будь-яка духовно розвинена людина, будь-яка форма об'еднання людей, спрямована на збереження i тдвищення моральности розум-ностi, творчостi i е рухом до ноосфери. Ось чому 1сус так просив i вимагав, щоб люди виконували Волю Отця Його Небесного! Але варто пам'ятати: виконати волю Отця Небесного можливо тшьки тод^ коли ми маемо Христа в серщ, коли дух людини належить не ^ху, а Боговi [9].
Наш час полегшуе виконання ще! Верховно! Вол^ оскiльки швидкими темпами твориться новгтня технiка i технологiя масово! шформацп. Але варто пам'ятати, що техшка - це не щось самодостатне, це всього лише милищ i проте-зи нужденним у русь А напрямок руху обирае не тшо, а вiдроджений Христом 1сусом дух, який задае темп душ У Свангелп якраз формулюеться Воля Отця Небесного як вимога до людини не заривати сво! таланти, а також не заважати проявляти сво! таланти шшим. Це й означае - полюби себе i ближнього свого не у формальному, не в абстрактному, а в змютовному i конкретному значенш.
Отже, людина може перемогти труднощi, хвороби, депресто, тяжкi часи тiльки тод^ коли !! дух буде пщпорядкований Божiй волi. Сама по собi без Бо-жого благословення розумна людина не може впоратись iз складнощами свого буття. Тому людиш потрiбний Бог не формально, а Бог, який живе, i ди в !! життi. Кроком до цих великих перетворень е вiра та вiдновлений Духом Святим дух та душа людини[10].
Сфера здоров'я. Сьогодш ми переживаемо процеси звшьнення людини i вiдродження !! душi та тiла. Повернення до щей гумашзму передбачае вщро-дження культу здоров'я i фiзично! краси людини, !! гармоншного розвитку. Слабкiсть i немiчнiсть негативно впливають на свiжiсть мислення, на почуття, волю. Сьогодш здоров'я перестае бути лише "справою держави" - сама людина повинна дбати про це, бодай тому, що л^вання хвороб передбачае значш ма-терiальнi витрати. Здоров'я бшьше не "даруватимуть" - його треба плекати самому ще змалку. I це - ютина! Сьогодш весь свгт, який знаходиться в круговорот людського життя, диктуе людиш те, що не забудовуе !! здоров'я, але приносить розруху в нього. Можна говорити про рiзнi види здоров'я: а) фiзичне - виз-начае повнощнне i правильне функцiонування оргашзму; б) психiчне - зумов-люе рiвновагу i нормальний перебiг психiчних процешв; в) духовне - як праг-нення до iдеалу, що е головним джерелом сили i енерги людини [9].
Бiблiя неодноразово розповщае про зцiлення тiла людей: очi незрячих починали бачити, глухi одержували можливiсть чути, калiки - ходити, мертвi воскресали. Найбiльшi чудеса з ушх, що коли-небудь вiдбувалися, це воскресш-ня нашого Спасителя 1суса Христа. Одне з iмен Бога - Бог Цшитель. Здоров'я -найбшьший дар Бога. Людина отримала вiд Господа досконалий органiзм прекрасно! форми з ушверсальною стшюстю до труднощiв життя - холоду i спеки, ран i отрути, страхiв i нервових потрясiнь, голоду та захворювань.
Перехщ до Божественного зцшення, Божо! благодатi та благословення не вщбуваеться саме по собг Знову ж таки це потребуе вiри з боку людини, щоб отримати його. Божественне зцiлення не е винятком. З одного боку, щоб отри-мати Божественне зцшення, людина повинна шдготувати свое судно. Таким чином, знову ж на перше мюце виходить душевний та духовний стан людини, а-дже саме вш впливае на т змiни, якi вiдбуваються в тш. У цьому випадку, Декарт, розглядаючи проблему спiввiдношення душi i тiла, зосередив увагу на проблемi так званого психофiзичного дуалiзму. Таким чином вiн заклав основи наукового шдходу до цiе! проблеми.
Тшо i душа - це двi самостiйнi субстанцi!. Матерiя - тшесна субстанцiя, характеризуеться насамперед протяжшстю (вона завжди займае певне мюце в простор^ i пiдкоряеться законам мехашки. Душа та розум не мають протяжнос-
тi i не прив'язанi до яко!-небудь фiзичноl субстанцп. Отже революцiйний характер ще! Декарта - це те, що, незважаючи на всi вщмшносл душi i тiла, мiж ними все ж таки е взаемодiя i ми можемо стверджувати, що душа впливае на тшо, а тiло впливае на душу. Имецький вчений М. Петтенкофер писав: "Ми часто чинимо, як марнотратний спадкоемець багатих батьюв, не знаючи справжньо! щни здоров'ю, отриманому у спадок. Ми витрачаемо його без ощадливосп, не тклуючись про майбутне" [1].
1сус Христос вчив, що ти можеш знайти здоров'я, якщо будеш думати про здоров'я, а не про хвороби; про силу, а не про слабюсть; про любов, а не про ненависть - одним словом, вашi думки повинш бути конструктивними, а не руйшвни-ми. Знову ж ноосфера - це: коли ми поеднуемо духовне та розумне, коли ми даемо мюце вiрi, ми цим приближуемось до перемоги над своею хворобою. Люди, яю мають слабке здоров'я, постшно думають про хвороби. Вони "прислуха-ються", до щонайменших симптомiв, стежать за ними, вивчають !х i так до тих тр, поки не одержать те, чого оч^вали, осюльки подiбне притягуе подiбне.
Радикальна змша мислення - думки й уявш картини здоров'я, замiсть хвороби - здатне зцшити i без лтв. Здорове мислення е мисленням саме здорового духу, зцшеного духу, який впливае на сутнють душг почуттiв, прагнень, що е найбшьшою панацеею у свiтi. Якщо людина повiрить в те, що вона здорова, то й буде такою. С тшьки одна Цшюща сила - це Господь Бог через благодать Христа! Процес зцшення проходить у три етапи. Перший - не боятися стану, який заподте вам страждання. Другий - усвщомити, що ваш стан е всього лише результатом колишнього негативного образу або способу мислення, яке бшьше не мае сили. Третш - прославляти Господа та Божественну чудодшну силу 1суса Христа. Така позищя розуму зупинить вироблення ментальних отрут всередиш людини.
Немае невилiковних хвороб. С невилжовш люди, якi вiрять у своему ро-зумi, що не можуть бути зцiленi, не можуть бути успiшними. Це свiдкуе про !х думки якi мiстять невiрство, невизначенiсть, що свiдкуе про духовну та душев-ну нестабiльнiсть [6, с.145]. Хвороба - це певна емтрична реальнiсть, в якiй ю-нуе людина. Воно не тотожне об'ективнш реальностi, що iснуе для сучасно! европейсько! людини. Об'ективна реальшсть щннюно нейтральна, вона е полем для нашого життя для удосконалення розвитку суспiльства. Хвороба пережи-ваеться мiж двома полюсами: з одного боку, це не справжнш стан здоров'я, а з шшого - не справжня реальшсть, що i в онтолопчному, i в щннюному вщно-шеннi другосортна щодо здоров'я. Звичайно в сучасному соцiумi е люди, яю вже народжуються з хворобами, калщтвом, рiзними вадами (чого?). Виникае питання - чому Бог не зцшюе !х тiло [10].
Прикладом для цього розумшня свщкуе iсторiя однiеl людини. Нiк Вуйчич народився в австралшському мiсто Брюбен у родинi сербських емiгран-тав. Вiн страждае рiдкiсним синдромом тетра-амелiя - складне генетичне захво-рювання, при якому в людини вщсутш всi чотири кiнцiвки. Тим не менш, у хлопчика частково е одна стопа з двома пальцями. У 1990 р., сильно переживаючи з приводу сво!х фiзичних недолтв Нж спробував покiнчити життя самогуб-ством, оскiльки не бачив сенс свого життя. У п'ятнадцять роюв, пiд час задуму щодо спроби самогубства, вiн вирiшив в осатанш раз вiдкрити Бiблiю i там про-
читав притчу про слшого. Учш запитали Христа, чому ця людина слiпа. Христос вiдповiв: "Щоб на ньому дша Божi з'явились". Нiк пiзнiше сказав, що це звору-шило його i вiн перестав злитися на Бога. " Тодi я усвщомив, я не просто людина без рук i нiг. Я творшня Боже. Бог знае, що i для чого Вiн робить. I не важливо, що думають люди, - говорить Нж тепер. - Бог не вщповщав на мо! молитви. Значить, Вш бшьше хоче змiнити мое серце, шж обставини мого життя".
Вiн почав навчатися простим речам: навчився писати за допомогою двох пальщв на лiвiй стот, навчився чистити зуби, голитись, розчюуватись, вщповь дати на телефон i друкувати на комп'ютерг У сьомому класi вiн став старостою класу, брав участь в компашях по збирання коштiв на благодшшсть. З 1999 р. почав виступати перед своею церковною групою i незабаром почав проповiдувати по вшх церквах в Австралi!, а згодом i в США. Нж вiдкрив неко-мерцiйну органiзацiю "Життя без кшщвок", ставши мотивацiйним оратором. У 2005 р. Нж Вуйчич був номiнований на премiю "Молодий Австралiець Року". У 2009 р. вш знявся у фiльмi "Цирк метелиюв", що розповiдае про людину без кiнцiвок У!лла i про його долю. Вш об'!здив понад 24 кра!н, виступаючи у школах, ушверситетах та iнших оргашзащях. Бере участь в телешоу i пише книги. Його перша книга "Життя без кшщвок" вийшла в 2010 р. В 2011 р. вш одру-жився з дiвчиною на iм'я Мiяхара, з якою вони чекають народження повнютю здорового малюка, не зважаючи на таю складш генетичнi вади батька.
Завдяки сво!й вiрi в Христа, що свщкуе вiдновленому духу та гармони в душ^ йому вдалося подолати зневiру i депресто i стати прикладом на^дуван-ня для мшьйошв людей [7]. Отже, на життя кожно! людини е розумний задум Бога. Виважений та приготовлений план. Головне, це те, як ми дивимось на свое життя, розумiемо сенс свого життя i чи знаемо свое покликання, щоб здiйснити щось важливе задля людства. Це i е свiдоцтво успiху в духовому жит-тi та здоровi [6, с. 56].
Апрюрне здоров'я - це щеал, що переживаеться як безумовний. 1деал (здоров'я) е нормативом, вш - природна для людини i суспiльства категорiя. Здоров'я потрiбно розглядати як iнтегративну характеристику особистосп, що охоплюе як !! внутршнш свiт i всю своерiднiсть вщносин iз оточенням i вклю-чае у собi фiзичний, психiчний, сощальний та основний духовний аспекти; як стан рiвноваги, балансу мiжадаптацiйними можливостями людини i постiйно змiнюваними умовами середовища. Саме сьогодш е потреба у виваженому фь лософському, також i в релiгiйному осмисленнi феномена "здоров'я", оскшьки закрiплення його фшософського статусу дасть змогу використовувати як шструмент стосовно iндивiду до окремих груп людей, соцiальним верствам, суспшьству загалом, до всiе! природи. Ми вважаемо, що - це сутшсна характеристика людини, у якш самощншсть i духовнiсть утворюють оргашчну еднiсть. Системна якiсть здоров'я створюеться взаемними зв'язками i детермiнантами: передушм духовного, як вже зазначалось нами, фiзичного i соцiального.
Матерiальна складова. Про питання, що таке життевий усшх обмiркову-вали багато поколшь. Але едностi щодо його розумшня не було. Це залежить вщ виховання, вiд рiвня знань навиь вiд особистих якостей людини. Для одних людей життевий усшх полягае насамперед у матерiальному благополучч^ для шших - зовсiм в шшому. 1м далекi грошовi проблеми. Вони захоплеш своею
роботою й знаходять щиросердечний споюй у зовшм iнших цiнностях. I це теж свого роду "життевий успiх". На наш погляд, вiн укладений у сукупност морально! задоволеностi, щиросердечного спокою й матерiального благополуччя. Тшьки за умови сукупностi цих благ людина може почуватися щасливою i тодi !! голова звiльняеться вщ повсякденних турбот, !й не доводиться думати про "хлiб насущний". У людини з'являеться бажання працювати, втшювати в життя цiкавi ще!. I це стосуеться не тшьки кар'ери, але й особистого щастя.
Бiблiя говорить, що щастя та матерiальна злагода - це воля Господа. Господь - подавець усього, зокрема й матерiальних благ, а багатство - це як да-рунок Божий люблячим Його: "Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб !ла людина й пила, i щоб бачила добре в усьому своему труд^ що тд сонцем ним трудиться в час нечисленних тих дшв свого вжу, яю Бог !й дав, бо це доля !!!" (книга Еклезiаста 15:5). "Алшуя! Блажен муж, що бо!ться Господа, що заповда Його любить! Буде сильним насшня його на земл^ буде поблагословлений рiд безневинних! Багатство й достаток у домi його, а правда його пробувае навжи!" (Псалом 112:1-3). Отже Бог бажае, щоб ми мали достаток та устх, але любов, яка виносить на перше мюце матерiальне, замють Бога, не е успiшним кроком до матерiального успiху.
Слово Боже вщкрито виступае проти любовi до грошей, надприродного захоплення земними благами та поклоншня цьому. Бiблiя не схвалюе, коли людина живе задля багатства та слави, але також Бiблiя не тдтримуе i злидш. Слово Боже виступае проти вбогосл: "Ще трохи поспати, подрiмати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, i прийде, немов волоцюга, твоя незамож-нiсть, i злиднi тво!, як озброений муж!..." (Приповiстi 6:10-11). "Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачуе" (Приповiстi 10:4). Також неслухня-нiсть Боговi веде до злидшв та невдач [6, с.45-47].
На наш погляд, Господь у Своему Словi дае розумне ршення ще! пробле-ми: "... бо навчився я бути задоволеним iз того, що маю. Умш я й бути в упоко-ренш, умiю бути й у достатку та багатствг Я привчився до всього й у вам: наси-щатися й голод тертти, мати достаток i бути в недостач^ Я все можу в ^м, Хто мене пiдкрiпляе, в 1сус Христi." (Филипянам 4:11-13). Коли людина може ощни-ти те що е у не! i радiе цьому, Бог ще бшьше буде проявлятися в !! жита [3].
Устх у жита кожно! людини полягае у духовних законах, яю i мають вiдношення до матерiального буття. 1. Закон десятини. Якщо не вщдаси десятину Господу, та не принесеш !! в церкву, матерiальнi чи духовш обставини зав-жди вiзьмуть !! самi у тебе. Цей закон був проголошений Богом ще в Старому Заповт. Особливо послщовники пресвiтерiанських церков, якi вiдiграли велику роль у тднята економiки США та й Заходу, довгий час притримувались принципу: 80 % вщай на розвиток економiчного прогресу, 10 % вщдай Богу в церкву, а на шше живи (tochka.net/ua/22080-7). 2. Закон аяння та жнив. Закон шяння i жнив працюе. I як кожен закон вш мае позитивну д1ю. Наприклад, людина може використовувати електрику, щоб приготувати !жу й обiгрiти будинок, але внас-лiдок неправильного !! використанш, це може вбити. Точно так же закон шяння i жнив може працювати проти людини. Вш буде працювати для блага тшьки тод^ коли людина буде поступати правильно, тобто !! мотиви i сповщання будуть збi-гатися з !! дiями. Бог зможе благословляти фiнансово тодi, коли людина нав-
читься допомагати шшим. Перший з принцитв говорить: "Що людина посiе, те й пожне". Чи неправда, шяч знае, що якщо вш посiяв на своему полi пшеницю, то виросте пшениця, а не щось шше, бо все виростае за родом сво!м. 3. Принцип часу. Мiж шянням i жнивами мае минути час. Апостол Якiв говорить: ".. . Ось чекае рiльник дорогоцшного плоду землi, довготерпить за нього, аж поки одер-жить дощ раннш i пiзнiй"(Як. 5:7). Вш працюе над тим, щоб отримати добрий врожай. Коли зроблена яюсна робота, вона i дасть яюсний врожай. 4. Принцип множення, зростання. Хлiбороб чекае зiбрати бiльше, шж вiн сiяв. I це е ютина. Успiх - коли людина вкладае багато, але отримуе бшьше. 5. Принцип зм^ ни. деться голе зерно, проростае ж рослина шшо! форми. Форма iнша, але рщ рослини залишаеться тим же. Все змшюеться, перетворюеться. Тi самi закони дiють i у вшх сферах людського життя: духовно!, душевно!, фiзично!, морально!, матерiально!. Вони працюють над людиною, навпъ якщо вона, живучи в сощ-умi, не помiчае !х. Дуже важливо, щоб людина зрозумша сутнiсть свого життя i таким чином оцiнила велик задуми розумного Бога.
"Пiзнай самого себе i ти пiзнаеш весь свгт". Саме це i е важливий ресурс, який Бог вклав в людину як розумну ютоту. Але хоча мудрiсть ця i дуже стара, але повсякчас вона змушуе дивуватись нас по-новому: ну, як це - подивитися на себе сво!ми ж очима? Може бути, все ж я i на себе дивлюся не тшьки сво!ми очима? I ось тут-то саме час згадати i бшьш постаратися не забувати про розхо-дження суб'ективносп i суб'ектностi, чим вище у своему розумовому i моральному розвитку пiднiмаеться людина, тим ближче вона стае до Бога. I тим бшьш об'ективним, божественним стае !! погляд i спрямовашсть ди. Будь-яке тшо, говорив Лейбнщ, мiстить у собi монаду, те що подiбне душi в неживих тiлах i справжню душу в тшах живих. I вш цi монади, як своерщш дзеркала, по-своему вiдображають в собi весь свiт, в якому вони живуть i iснують. Але людина не просто щеально мiстить у соб^ у виглядi свого свиогляду, весь свiт, але й може, розглядаючи цю свою iдеальну модель свиу, розмiрковуючи над нею, змшюва-ти !!, удосконалювати, намагаючись цим самим змшювати i свiй образ дш у свь тi i доступний !й свiт [4, с. 165].
Отже, ноосфера " Трьохгранного суспiльного успiху", це розумне мис-лення, споглядання, вмiння оцiнити та признати суверенну владу Бога у своему суспшьному життi та над духовним i матерiальним свiтом. "Шзнай себе" е внут-рiшнiй устх, до якого ми й прийшли, розглядаючи духовний успiх, здоров'я людини та матерiальний успiх. Якщо людина, проживаюча у сощум^ здатна оцшити те, що Бог вже дав !й, вона зможе оцiнити набагато бшьше того, що Бог бажае дати !й задля гармони та устшного життя у сучасному суспшьствь Якщо людина, як розумне творшня Бога, здатна оцiнити ноосферу як поеднання духовного та матерiального, вона знайде вщповщь на багато питань щодо вирь шення сучасних проблематик у свиових координатах розвитку.
Л1тература
1. Буковинська М.П. Здоров'я населення як соц1альний аспект фшософи орган1зац1! / М.П. Буковинська. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/ 123456789/5182/1/96^.
2. Бердяев Н.А. Философия свободы / Н.А. Бердеев. - М., 1989. - 230 с.
3. Бiблiя про багатство й убопсть. Погляд релт! на фшанси. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://pribaltiyskaya.net/bibliya.php.
4. Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере / В.И. Вернадский // Мир философии. - М. : Изд-во "Мир", 1991. - Ч. 2. - 320 с.
5. Ивакин А.А. Единство Бога, человека и ноосферы: философское эссе / А.А. Ивакин//. -Одесса: "Фешкс", 2011. - 244 с.
6. Йонгп Чо. Спасение, здоровье и успех / Чо Йонгги. - М. : Изд-во "Скобелкин", 2003. -
208 с.
7. Ник Вуйчич. Христианский проповедник без рук и ног, отметил свое тридцатилетие / Ник Вуйчич. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://prochurch.info/index.php/news/ more/24662.
8. Спиноза Б. Сочинения / Б. Спиноза. - Калининград, 2005. - 367 с.
9. Хамитов Н.В. Философия человека: от метафизики к метаантропологии / Н.В. Хамитов. - К.-М., 2002. - 356 с.
10. Чудодейственный закон исцеления. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://naturalworld.ru.
11. Щерба С.П. Фiлософiя. Тема 23. Духовна сфера сустльства / С.П. Щерба. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://pidruchniki.ws/12470304/filosofiya/duhovna_sfera _suspilstva.
Семенюк И.В. Ноосфера "трехгранного общественного успеха" как сочетание духовного и земного
Рассмотрена сущность ноосферы как единение духовного и земного. Проанализировано, на примере Третьего послания Иоанна стих второй, понятие "трехгранного общественного успеха" как актуальная ответ на решение современной проблематики сочетания: духовного, материального и здорового образа жизни, что является ответом на проблематику современного общественного успеха на пути его формирования в современных мировых реалиях.
Ключевые слова: ноосфера, разумный замысел, духовные ценности, мировоззрение, мировоззренческие установки, трехгранные благословение, общественный успех, социум.
Semenyuk I.V. Noosphere "tringular social success'as" a combination of the spirutual and the earthly
The essence of the noosphere as the union of the spiritual and the earthly. Analyzed on the example of the third verse of the second epistle of John the term "triangular public success," as the actual response to the decision combination of contemporary problems: spiritual, material and healthy life is a response to the problems of modern social success in the way of its formation in the contemporary world realities.
Keywords: noosphere, intelligent design, spiritual values, worldview, worldviews, triangular blessing, social success, society.
УДК 005:001.8:159.9 Доц. 1.1. Свидрук, канд. екон. наук -Льв1вська КА
СУТЬ КРЕАТИВНОСТ1 ТА ПЕРЕДУМОВИ Л1ДЕРСТВА В КРЕАТИВНОМУ МЕНЕДЖМЕНТ
ОбГрунтовано необхщшсть активiзацii креативно! основи д!яльносп шдприемств. З'ясовано сутшсть креативное^ в загальному розумшш та у виробничш дiяльностi тд-приемства. Визначено роль керiвника у розвитку креативност на шдприемствг Наведено основш риси, що сприяють лщерству в креативному менеджмента
Ключовг слова: креатившсть, креативний менеджмент, творчий розвиток, переду-мови, керiвник, лщер.
Постановка проблеми. Одшею з основних передумов розвитку креативно! основи д1яльносп тдприемства е творче мислення кер1вника-лщера. Якщо кер1вник зовшм не творча людина та ще прше - консерватор, супротивник нес-
