М0РФ0Л0Г1Я
УДК 616.61-021.6-085.277.3-092.9 Бардер Е. Г., Дудн'менко О. С.
НИРК0ВАТ0КСИЧН1СТЬ ПР0ТИПУХЛИНН0Г0 ПРЕПАРАТУ 0КСАЛ1ПЛАТИН
В ЕКСПЕРИМЕНТ1
Харк1вська медична академ1я шслядипломноТ осв1ти (м. Хармв)
Дослщження виконано по TeMi НДР кафедри онкологи та дитячо! онкологii «Нанотexнологii в xiMb-терапп злоякiсниx пухлин у дорослих та дiтeй», № держреестрацп 0113U000972.
Вступ. Препарати платини е одними з основних стандартних протипухлинних пpeпapaтiв, якi вд грають центральну роль в xiмiотepaпii раку. Однак i'x потужна протипухлинна aктивнiсть часто обме-жена через розвиток нирково! токсичностi. До^-дження показали, що не менше, нiж у 30% хворих розвивалися ознаки нирково! дисфункцп вже пiсля одноpaзовоi iнфузii цисплатину [6]. Побiчнi нирков1 ефекти нового похщного платини третього поколш-ня - оксалтлатина, який е стандартом xiмiотepaпii колоректального раку, не вивченг
Мета дослщження. Вивчити особливостi струк-турних змiн нирок в експеримент на щурах пiд дieю протипухлинного препарату оксaлiплaтин в умовах внутршньочеревного введення препарату.
0б'ект i методи дослщження. Дослiджeння виконано на бaзi eкспepимeнтaльно-бiологiчноi клiнiки ДУ Институт пaтологii хребта та суглобiв iм. проф. M.I. Ситенка» НАМН Укра'ни.
На 18 бiлиx лабораторних щурах-самках 3 мю. вку, масою тта (200 ± 30 г) вивчена токсичнють протипухлинного препарату Оксалтлатин (C8H14N2O4Pt) виробництва Актaвiс (Iтaлiя) [8]. Дев'яти тваринам п'ятикратно через кожн три дн внутpiшньочepeвно вводили оксалтлатин з розрахунку 2,5 мг/кг, тваринам контрольно' групи (9 щуpiв) - вводили фiзiоло-гiчний розчин в аналопчному об'eмi. Через 15 i 21 добу тварини дослщно' та контрольно' груп були ви-вeдeнi з експерименту шляхом декаттацп пiд eфip-ним наркозом, дотримуючись вимог «ввропейсько! конвeнцii захисту хребетних тварин, як використо-вують в експериментальних та Ыших наукових цтях» (Страсбург, 1986) та Закону Укра'ни про гуманне ставлення до пщдослщних тварин [1,2]. Протокол виконання експериментального дослщження на тва-ринах затверджений Комтетом з бiоeтики ДУ «1ПХС iм. проф. M.I. Ситенка» НАМНУ (протоколи № 152 вщ 08.02.2016).
Нирки фксували i обробляли вщповщно до ме-тодичних peкомeндaцiй [4]. Пapaфiновi зpiзи (за-втовшки 7-9 мкм) були пофарбоваы гематокси-лшом i еозином. Вивчення зpiзiв проводили пщ мiкpоскопaми Olympus ВХ-53 i Axio Star Plus. Для
об'eктивiзaцii даних якiсного моpфологiчного до^-дження проведена морфометрична оцiнкa структу-ри нирок при викоpистaннi морфометрично' програ-ми Cell Sens Dimention мiкpоскопa «OlympusBX-53». Bимipювaння виконували на препаратах нирок, отриманих вщ 5 тварин, в трьох полях зору в кожнт серп експерименту. Для оцЫки стану нирок прове-деы моpфомeтpичнi дослiджeння ниркового тiльця. яю включали оцiнку загально' площi (мкм2), а також пpосвiту i судинних клубочюв.
Дaнi морфометричного дослiджeння обробляли методами вapiaцiйноi статистики. Застосову-вали прикладний пакет Statistica 5.11 for Windows. Статистично значущими вважали вщмЫнос^ при Р <0,05 [3].
Результати дослщження та Yx обговорення.
На 15 - добу спостереження в гpупi тварин, яким внутршньоочеревно вводили оксaлiплaтин, вияв-лено структуры порушення в оpгaнiзaцii корково! i мозково' речовини нирок, з переважанням пору-шень в коpковiй речовинг
У коpковiй peчовинi порушена оргаыза^я нирко-вих тiлeць. Поряд з нирковими ттьцями практично однакового pозмipу розташовувалися тiльця невеликих pозмipiв з порушеною оpгaнiзaцieю кaпiляp-них петель клубочюв. В одиничних клубочках були розширеы пpосвiти (рис. 1 А, Б).
Судины клубочки мютили переважно звужен1 кaпiляpнi пeтлi. ^м того, виявлeнi ниpковi тiльця з порушенням оpгaнiзaцii зовнiшнього та внутршньо-го листкiв капсули. У деяких ниркових ттьцях були вiдсутнi кл^ини, що виконують внутpiшнiй листок капсули. Виявлено зруйноваы eндотeлiоцити, стаз i сeгpeгaцiя epитpоцитiв (рис. 2).
У мозковм peчовинi нирки щуpiв спостер^али слабо виpaжeнi змiни структури прямих каналь^в. Biдзнaчaeться втрата чiткостi контуpiв eпiтeлiоцитiв на невеликих дiлянкax каналь^в, що свiдчить про за-гибель цих кгмтин (рис. 3). Просв™ кaнaльцiв були чистими.
Для об'eктивiзaцii отриманих даних пpовeдeнi моpфомeтpичнi дослщження. Виявлено, що площа ниркових ттець була на 5,6% (Р <0,05) менше в по-piвняннi з такими в контрольна гpупi тварин, площа каптярних петель знизилася на 6,6% (Р <0,05) (табл. 1).
М0РФ0Л0Г1Я
Рис. 1 А, Б. Нирков1 тшьця А) Клубочки разного розмфу з порушеною структурою капшяр1в. Порушення структури канальщв в мозковш речовиш. Б) Порушення пелюсток клубочка. Оксалшлатин, 15 - доба. Гематоксилш та еозин. А) Зб. 4100. Б) Зб. х200.
Рис. 2. Порушення оргашзацм ниркового тшьця - зовшшнього I внутр1шнього листмв капсули I капшярного клубочка. Стаз1 I сегрегация еритроцтчв. Оксалшлатин, 15 - доба. Гематоксилш та еозин. Зб. х200.
Рис. 4. Коркова речовина нирки. Набряк дистальних
I проксимальних канальцш. Еозинофшьш маси в канальцях. 0ксал1платин, 15 - доба. Гематоксилин та еозин. Зб. х200.
Рис. 3. Мозкова речовина нирки. Неоднородность структури прямих канальцев на делянках. Оксалшлатин, 15 - доба. Гематоксилин та еозин. Зб. х200.
Отриман дан свщчать про порушення кровопос-тачання пщ д1ею оксалтлатина, внаслщок чого зм1-нюеться наповнюванють кашлярних петель, що при-зводить до зниження 1х площг У той же час ширина просв1ту ниркових ттець достов1рно не змшилася.
Кр1м того, виявлено збтьшення просв1ту проксимальних канальц1в, що свщчить про набряк. Просв1т бтьшост проксимальних канальц1в був заповне-ний пухкими гомогенними еозинофтьними масами (рис. 4), що вказуе на порушення фтьтраци пер-винно! сеч1 в нирках, накопиченн бткових мас в канальцях. В просвт деяких проксимальних канальц1в виявлен некротично змЫеы епггелюцити, що потра-пляють в канальц внаслщок десквамаци.
Ц порушення призводять до протешури \ пщ-тримц запально! реакцм. Вщомо, що вплив бтка на еттелюцити канальц1в призводить до змши !х фенотипу \ бюсинтезу ними прозапальних \ проф1бро-тичних фактор1в [9]. Порушення структурно! оргаы-заци канальц1в, ймов1рно, е причиною пошкодження структури ниркових ттець, що вщбуваються за раху-
MOPФOЛOПЯ
нoк видiлeння eпiтeлioцитaми пpoзaпaльниx ци^юшв y вiдпoвiдь нa дiю цитocтaтикa [10].
Ha 21 - дoбy вiдзнaчeнi дecтpyктивнi змiни як пpoкcимaльниx, тaк i диcтaльниx ra-нaльцiв. Bиявлeнo зaгибeль eпiтeлioцитiв, з вщд^нням клiтин вiд бaзaльнoï мeмбpaни, a ïa^œ нaкoпичeння щiльниx нeoднopiдниx oкcифiльниx мac в пpocвiтi кaнaльцiв фи^ б). Пoдiбнi змiни cвiдчaть пpo виpaжeний вплив oкcaлiплaтинa нa cipy^ypy кaнaль-цiв, щo мoжe пpивecти дo poзвиткy m^po-гo тyбyлo-iнтepcтицiaльнoгo нeфpитy, пoявa якoгo вiдзнaчeнo пpи xiмioтepaпiï y xвopиx з oнкoлoгiчними зaxвopювaннями [7].
У мoзкoвiй peчoвинi в пpocвiтi пpямиx кaнaльцiв зaфiкcoвaнo пoявy eoзинoфiльниx
Taблиця 1.
Mopфoмeтpичнi пoкaзники плoщi (мкм2) cтpyктyp ниpкoвoгo тГЛЬЦЯ щypiв пicля ВПЛИВУ oкcaлiплaтинa (1б - ao68, M ± m)
Гpyrи Плoщa cтpyктyp ниpкoвoгo тiльця, мкм2
Зaгaльнa Kariляpнa Пpocвiт
Koнтpoль 1740,31 ± 36,34 1116,02 ± 22,59 624,68 ± 19,95
Oкcaлirлaтин 1642,07 ± 33,77 P < 0,05 1042,34 ± 24,62 P < 0,05 599,72 ± 15,50 P > 0,05
Пpимiтки: P1 - riopißi-mi-ii-m cepeA^x пoкaзникiв дocлiднoï гpyпи з кoнтpoлeм.
Pиc. б. Haбpяк пpoкcимaльниx i диcтaльниx кaнaльцíв з щльним вмícтoм в пpocвíтí. Oкcaлíплaтин, 21 — ao68. Гeмaтoкcилíн xa eoзин. Зб. х200.
пyxкиx мac, oднaк цi випaдки 6УЛИ oдиничними (pMc.
6), щo cвiдчить пpo cлaбo виpaжeнoмy дiï oкcaлiплa-тину !a cтpyктypy цieï чacтини ниpки в пopiвняннi з кipкoвoю peчoвинoю. ^м тoгo, дeякi eпiтeлioцити тaкoж мaли пopyшeнy cтpyктypнy opгaнiзaцiю, як i в aнaлoгiчнiй гpyпi твapин !a 15 - дoбy.
3a дaними мopфoмeтpичнoгo aнaлiзy зaгaльнa плoщa ниpкoвoгo тiльця дocтoвipнo нe змiнилacя в пopiвняннi з кoнтpoльнoю гpyпoю, oднaк виявлe-ю збiльшeння плoщi кaпiляpниx пeтeль нa 8,5% (P <0,01) i змeншeння пpocвiтy ниpкoвoгo ттьця не 8,6% (P <0,05) ^бл. 2), щo мoжливo е кoмпeнca-тopнoю peaкцieю opгaнiзмy нa дю oкcaлiплaтинy. Kpiм тoгo, зaфiкcoвaнo збiльшeння зaгaльнoï плoщi ниpкoвoгo тiльця !a 8,54% (P <0,01) в пopiвняннi з aнaлoгiчнoю гpyпoю нa 15 дoбy cпocтepeжeння.
Пoблизy cyдин зycтpiчaли cкyпчeння клiтин, щo cклaдaютьcя з лiмфoцитiв, мaкpoфaгiв i плaзмoци-^в, тaк звaнi iнтepcтицiaльнi гpaнyльoми, щo cвiд-чить пpo зaпaльнy peaкцiю ayтoiмyннoгo типу (pmc.
7) внacлiдoк дiï oкcaлiплaтинa [7].
Пoявa тaкиx зaпaльниx клiтинниx iнфiльтpaтiв тaкoж пiдтвepджye нaявнicть oзнaк гocтpoгo ТУ6У-лo-iнтepcтицiaльнoгo нeфpитy в ниpкax твapин дo-cлiджyвaнoï гpyпи [5,7]. Пoдaльший poзвитoк зaxвo-pювaння, якщo нe poблятьcя пpoфiлaктичнi зaxoди,
Pиc. б. Moзкoвa peчoвинa ниpки. Eoзинoфíльнí мacи в пpocвiтi пpямoгo кзнэльця. Oкcaлíплaтин. 21 добу. Гeмaтoкcилiн ra eoзин. Зб. х200.
Pиc. 7. Cкyпчeння лeйкoцитiв пoблизy cyдини. Oкcaлiплaтин, 21- дoбa. Гeмaтoкcилiн ja eoзин. Зб.х200.
пpизвoдить чepeз 7-10 днiв пюля пoчaткy зaпaлeння дo фiбpoзниx змш ниpки [7].
Bиcнoвки
1. B peзyльтaтi пpoвeдeнoгo гicтoлoгiчнoгo aнa-лiзy з мopфoмeтpieю ниpкoвoгo тiльця бyлo вcтa-нoвлeнo, щo зacтocyвaння oкcaлiплaтинa вжe нa 15
MOPôOËorm
Taôëèôq 2.
MopÔOMeTpMHHi ïOKa3HMKM nëOùi (MKM2) CTpyKTyp KëyÔOHKiB HMpOK ùypiB nicën BïëMBy
OKcaëMnëaTMHa (21 Ao6a, M ± m)
Tpynè n/oùa cTpyKTyp HèpêoBoro Ti/bua, mkm2
3ara/bHa Êani/apHa ÏpocBiT
ÊoHTpo/b 1740,31 ± 36,34 1116,02 ± 22,59 624,68 ± 19,95
Oêca/in/aTèH 1782,42 ± 34,62 P1 > 0,05 1211,47 ± 26,79 P1 < 0,01 570,95 ± 16,90 P1 < 0,05
ÏpMMiTKa: P1 — nopiBHaHHa cepeflHix noKa3HHKiB flocëiflHo'i rpynè 3 KOHTpoëeM
- floöy nopywye ïx cTpyKTypHy opraHi3auira BHac/iifloK 3HèœeHHa nëoùi KanrnapHèx neTe/b Ha 6,6% (P <0,05) b nopiBHaHHi 3 KoHTpoëbHora rpynora. BèaB/eHo flèc-TpoôiHHÎ nopyweHHa b npoKcèMaëbHèx KaHa/buax. Ha 21- floöy BiflöyBaeTbca nporpecyBaHHa flècTpoôiHHèx
3MiH KaHaëbôiB ça paxyHoK HaKonèHeHHa ùi/b-Hèx eo3MHo0iëbHMx Mac b ïx npocBÎTax, a TaKoœ ÔopMyraTbca iHTepcTèôiaëbHi rpaHy/boMè b KipKoBoMy inapi napeHxiMè HèpKè.
2. y mo3kobîm peHoBèHi HèpKè nic/a fliï oKcaëinëaTMHa b oôèflBa TepMiHè cnocTepe-œeHHa 3aôiKcoBaHo nopyweHHa cTpyKTypHoï opraHÎ3auiï eniTe/iiouèTÎB .rièiiie Ha HeBeëèKèx 3a npoMÎXKoM flië^HKax npaMèx KaHa/buiB. Ha 21- floöy b npocBÎTi oflèHMHHèx KaHaëbôiB 3a-ÔiKcoBaHo noaBy eo3èHo0i.nbHèx Mac, ùo cbîa-HèTb npo flira oKcaëinëaTèHa aK Ha KopKoBy, TaK i Ha Mo3KoBy peHoBèHy, npoTe 3mîhm b mo3kobîm peHoBèHi BèpaœeHi c/iaöwe.
ÏepcneKTMBM nOAaëbWMx AOCëiAœeHb. 3 omafly Ha BèaB/eHi naToMopôoëoriHHi 3mîhm b cTpyKTypi HèpoK b yMoBax tokcmhhoto BnëèBy npoTè-nyxëèHHoro npenapaTy oêca/iin/iaTèH b eKcnepèMeHTi Ha TBapèHax, HeoöxiflHo npofloBxeHHa floc/iiflxeHb b yMoBax MeflèKaMeHTo3Hoï KopeKuiï.
ËiTepaTypa
2. 3.
4.
5.
6.
10.
Yevropeys'ka konventsiya pro zakhyst khrebetnykh tvaryn, shcho vykorystovuyut'sya dlya doslidnykh ta inshykh naukovykh tsiley. Strasburh, 18 bereznya 1986 roku: ofitsiynyy pereklad [Elektronnyy resurs] / Verkhovna Rada Ukrayiny. - Ofits. veb-sayt. -(Mizhnarodnyy dokument RadyYevropy). - Rezhym dostupu do dokumenta: - Rezhym dostupu do dokumenta: http: zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_137.
Zakon Ukrayiny № 3447-IV vid 21.02.2006 «Pro zakhyst tvaryn vid zhorstokoho povodzhennya» (Stattya 26).
Rebrova O.Yu. Statystycheskyy analyz medytsynskykh dannykh: prymenenye paketa pryklad. prohramm STATISTICA /
O.Yu. Rebrova. — Moskva: Medya Sfera, 2002. — 305 s.: yl. — Byblyohr.: S. 270-285.
Sarkysov D.S. Mykroskopycheskaya tekhnyka / D.S. Sarkysov, Yu.L. Perov. - M.:Medytsyna, 1996. - 542 s.
Airy M. Tubulointerstitial nephritis and cancer chemotherapy: update on a neglected clinical entity / M. Airy, R. Raghavan,
L.D. Truong [et al.] // Nephron Dial Transplant. — 2013. — № 10. - P. 2502-2509.
Linkermann A. Renal tubular Fas ligand mediates fratricide in cisplatin-induced acute kidney failure / A. Linkermann, N. Him-merkus, L. Rolver [et al.] // Kidney Int. — 2011. — № 79 (2). — P. 169-178.
Praga M. Acute interstitial nephritis / M. Praga, E. Gonzalez // Kidney International. — 2010. — № 77 (11). - P. 956-961. Raymond E. Oxaliplatin: A review of preclinical and clinical studies / E. Raymond, S.G. Chaney, A. Taama [et al.] // Ann. Oncol. — 1998. — № 9 (10). — P. 1053-1071.
Rodriguez-Iturbe B. The role of tubulointerstional inflammation in the progression of chronic renal failure / B. Rodriguez-Iturbe, G. Garcia Garcia // Nephron Clin Pract. — 2010. — № 116. - P. 81-88.
Sancher-Lozada L.G. Glomerular hemodynamic changes associated with arteriolar lesions and tubulointerstional inflammation / L.G. Sancher-Lozada, E. Tapia, R.J. Johnson [et al.] // Kidney International. — 2003. — Vol. 64, suppl. 86. - P. S9-S14.
YflK 616.61-021.6-085.277.3-092.9
HÈPKOBA TOKCÈHHICTb nPOTMnyXËÈHHOrO nPEÏAPATy OKCAËIÏËATÈH B EKCÏEPÈMEHTI
EapAep E. T., flyAHineHKO O. C.
Pe3№Me. y cTaTTi npeflcTaB/ieHi pe3yëbTaTè floc/iiflxeHHa cTpyKTypHèx 3MiH HèpoK ùypiB nifl bï/imbom npo-TènyxëèHHoro npenapaTy oêca/iin/iaTèH b yMoBax BHyTpiniHboHepeBHoro BBefleHHa TBapèHaM. BcTaHoB/eHo, ùo oêcaëinëaTèH Ha 15 - floöy nic/a BBefleHHa (Hepe3 koxhî Tpè flHi, 2,5 Mr/Kr) BèKëèKae flècTpoôiHHi 3MiHè b npo-KcèMaëbHèx KaHa/buax, a TaKoœ nopywye ôyHKuira HèpKoBèx Ti/eub. 3aôiKcoBaHo 3HèœeHHa n/oùi KanLnapHèx neTe/b Ha 6,6% (P <0,05) b nopiBHaHHi 3 KoHTpo/bHora rpynora. Ha 21 - floöy BiflöyBaeTbca HaKonèHeHHa ùi/bHèx eo3èHoôi/bHèx Mac b npocBÎTax KaHa/buiB, a TaKoœ ôopMyraTbca iHTepcTèôia/bHi rpaHy/boMè b KopKoBoMy wapi napeHxiMè HèpKè, ùo npè3BoflèTb flo nopyweHHa ïx ôyHKuiï. y mo3kobîm peHoBèHi HèpKè nic/a fliï oêca/in/aTèHa b oôèflBa TepMiHè cnocTepeœeHHa 3aôiKcoBaHo nopyweHHa cTpyKTypHoï opraHi3auiï eniTe/iiouèTÎB ëèwe Ha He-Be/èKèx 3a npoTaxHicTra flLnaHKax npaMèx KaHa/buiB. Ha 21- floöy b npocBÎTi oflèHèHHèx KaHa/buiB 3aôiKcoBaHo noaBy eo3èHoôi/bHèx Mac, ùo cBiflHèTb npo flira oêca/in/aTèHa aK Ha KopKoBy, TaK i Ha Mo3KoBy peHoBèHy, npoTe 3MiHè b mo3kobîm peHoBèHi BèpaœeHi c/aöme.
Kë№HOBi cëOBa: oêca/in/aTèH, HeôpoToKcèHHicTb, ùypè.
М0РФ0Л0Г1Я
УДК 616.61-021.6-085.277.3-092.9
ПОЧЕЧНАЯ ТОКСИЧНОСТЬ ПРОТИВООПУХОЛЕВОГО ПРЕПАРАТА ОКСАЛИПЛАТИН В ЭКСПЕРИМЕНТЕ
Бардер Э. Г., Дудниченко А. С.
Резюме. В статье представлены результаты исследования структурных изменений почек крыс под влиянием противоопухолевого препарата оксалиплатин в условиях внутрибрюшинного введения животным. Установлено, что оксалиплатин на 15 - сутки после введения (через каждые три дня, 2,5 мг/кг) вызывает дистрофические изменения в проксимальных канальцах, а также нарушает функцию почечных телец. Зафиксировано снижения площади капиллярных петель на 6,6 % (Р < 0,05) по сравнению с контрольной группой. На 21 - сутки происходит накопление плотных эозинофильных масс в просветах канальцев, а также формируются интерстициальные гранулемы в корковом слое паренхимы почки, что приводит к нарушению их функции. В мозговом веществе почки после действия оксалиплатина в оба срока наблюдения зафиксировано нарушение структурной организации эпителиоцитов лишь на небольших по протяженности участках прямых канальцев. На 21- сутки в просвете единичных канальцев зафиксировано появление эозинофильных масс, что свидетельствует о действии оксалиплатина как на корковое, так и на мозговое вещество, однако изменения в мозговом веществе выражены слабее.
Ключевые слова: оксалиплатин, нефротоксичность, крысы.
UDC 616.61-021.6-085.277.3-092.9
RENAL TOXICITY OF ANTITUMOR DRAG OXALIPLATIN IN EXPERIMENT
Barder E. G., Dudnichenko A. S.
Abstract. Purpose. To study the structural changes in kidneys of the rats under the action of antitumor drug oxaliplatin.
Object and methods. The experiment was carried out on 18 white laboratory female rats with a body weight of 200.0 ± 30.0 g 3th months age. The rats contained in the Experimental and Biological clinic of the "Institute of Spine and Joint Pathology», Kharkov, Ukraine. The animals were divided in to two groups of 9 rats in each: control and basis group. In the basis group oxaliplatin was administered intraperitoneally at a dose of 2.5 mg/kg every 3 days. The animals were removed from the experiment on days 15 and 21 under by decapitation under general anesthesia. Liver sections 7-9 |m thick were stained with hematoxylin and eosin. For objectification, a morphometric evaluation of the liver sections was performed using a morphometric program Cell Sens Dimention under microscopes Olympus BX-53 and Axio Star Plus. Morphometric measure were carrie do in three fields of the field of view in each series of experiments. To assess of the kidneys perfomed morphometric study of renal corpuscles which include assessment of the total area in mkm2 and lumen and vascular glomeruli.
Results. We found that the administration of an antitumor drug oxaliplatin to rats disrupts the structural organization of the renal corpuscles as a reduction in the area of capillary loops. We also found that oxaliplatin causes dystrophic disorders in the proximal tubules of the kidneys. Further, these dystrophic changes in the renal tubules progress due to the accumulation of dense eosinophilic masses in the lumen of the tubules. Interstitial granulomas are formed in the cortical layer of the kidney parenchyma. In the medulla layer of the kidney under the action of oxaliplatin, we found a violation of the structural organization of the epitheliocytes of the renal tubules. Thus, the antitumor drug oxaliplatin has a toxic effect on both the cortex and the medulla of the kidney.
Conclusion. We have proved in the experiment that the anti-cancer drug oxaliplatin has a marked nephrotoxicity, which should be considered in clinical oncology.
Keywords: oxaliplatin, nephrotoxicity, rats.
Рецензент — проф. Врошенко Г. А.
Стаття надшшла 27.05.2017 року