CC BY
47
Injj
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ
/ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.831-009.11/.12-07-092-053.2 DOI: 10.22141/2224-0713.16.4.2020.207346
Зорм I.A., Пашковський В.М., Васильева Н.В., HiKa О.М.
Вищий державний навчальний заклад Укра'|'ни «Буковинський державний медичний уыверситет», м. Черывц1 Укра'|'на
Hейpофiзiологiчнi особливостi спастичного синдрому в дгей i3 дитячим церебральним пара^чем залежно вiд виpaженостi моторних порушень
Резюме. Актуальтсть. Дитячий церебральний парал1ч (ДЦП) — зб1рний термш, який об'еднуе численш тяжк захворювання нервовог системи. 80 % dimeü з ДЦП страждають вгд спастичних форм, основним симптомомяких е тдвищення м'язового тонусу — спастичтсть. Об'ективiзацiю стану м'язового тонусу та контроль за динамкою спастичностi можна проводити за допомогою методiв бюмехатки та електронейро-мiографiчного (ЕНМГ)до^дження, щодаезмогуяксно такыькюновивчитистаннервово-м'язовогсистеми. Мета: встановити клiнiчно-нейрофiзiологiчнi особливостi спастичного синдрому в дтей з ДЦП залежно вiд вираженот моторних порушень. Mamepimu та методи. Обстежет 122 дитини з ДЦП(середнш вж 8,8 ± 3,7 року), що були розподыеш на групи згiдно з результатами шкали великих моторних функцш, розширеног та доповненог (Gross Motor Function Classification (GMFCS E&R)). Уйм патентам проведенеретельне неврологiчне обстеження та було здшснене ЕНМГ-доЫдження. Для оцшки надсегментарного (верхнього мотонейрона) та сегментарних (а-мотонейрошв спинного мозку й периферичних нервiв) рiвнiв ураження аналЬзували параметри Н-рефлексу iЕ-хвили Результати. У6ыьшосшЬ обстежених дтей були дiагностованi спастичш форми ДЦП: у 40 (32,8 %) дтей — спастична диплегiя, у 25 (20,5 %) — гемтаретична форма, у 6 (4,9 %) — спастичний трипарез, у 34 (27,9 %) — спастичний тетрапарез. У дтей з ДЦП з вираженими моторними порушеннями значно частше спостеркалася ортопедична патологiя, а саме еквтовальгусна установка та плосковальгусш деформацП стоп. За даними ЕНМГ-параметрiв у хворих з ДЦП рееструвалися порушення надсегментарних впливiв, що проявлялися тдвищенням амплтуди М-вiдповiдi, особливо при тестуванш великогомлкового нерва, збльшенням спiввiдношення Н /М , тдвищенням амплтуди Н-рефлексу та F^rni. Висновки. 3i
с 7 тах тах7 1 j г j
збтьшенням вираженостi рухових порушень за шкалою великих моторних функцш (GMFCS E&R) у дтей з дитячим церебральним паралiчем вiрогiдно поглиблювалися нейрофiзiологiчнi змни.
Ключовi слова: дитячий церебральний паралiч; електронейромiографiя; спастичтсть; шкала великих моторних функцш
Вступ
Дитячий церебральний паралiч (ДЦП) — збiрний термш, який об'еднуе численш тяжы захворювання нервово! системи, i3 найбтьш частим ураженням структур головного мозку, що вщповщають за довтьш рухи [2, 3, 6]. Ключову роль у патогенезi ДЦП вщгра-ють гшоксичш та iшемiчнi змши, особливо в перивен-трикулярнш дтянщ головного мозку, що призводять до
патолопчних процешв та лейкомаляцй' з необоротними наслщками [1, 7, 11, 16].
Основним кл^чним проявом при ДЦП е не-прогресукш порушення рухово! функцп та пози. 80 % дггей з ДЦП страждають вщ спастичних форм, основним симптомом яких е шдвищення м'язового тонусу — спастичтсть, що формуеться як наслщок комбшованого ураження шрамщних та екстраш-
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevralogiieskij zurnal»), 2020 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020
Для кореспонденци: Зорш 1рина Анатоливна, кандидат медичних наук, асистент кафедри нервових хвороб, псгаатри та медично!" психологи, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвц, 58002, УкраТна; л^ар функцюнально? дiагностики Обласного медико-сощального центру реабтпацм дггей з оргашчним ураженням нервово!" системи, м. Чершвщ; е-mail: zorij@ukr.net
For correspondence: Zorii Iryna, PhD, assistant in the Department of Nervous Diseases, Psychiatry and Medical Psychology, Bukovinian State Medical University, Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; Doctor of Functional Diagnostics, Regional Medical and Social Center for the Rehabilitation of Children with Organic Nervous System Damage, Chernivtsi, Ukraine; е-mail: zorij@ukr.net
рамщних структур на рiвнi головного та спинного мозку [4, 8, 14].
Спастичшсть при ДЦП мае низку особливостей: наявнють патолопчних тонiчних рефлекшв, появу па-толопчно! синюнетично! активност при виконаннi до-вiльних р^в, порушення координаторних взаемодiй м'язiв синерпстав та антагонiстiв (феномен коконтрак-цп), пiдвищення загально! рефлекторно! збудливостi (наявнють вираженого старт-рефлексу). Спастичнiсть у дггей iз ДЦП призводить до формування патолопч-ного рухового стереотипу вщ мiнiмального тдвище-ного м'язового тонусу в ранньому вщ до формування контрактур у шзшй резидуальнiй стада захворювання [9, 15, 17]
Стушнь вираженостi спастичностi значно варiюе у пащенпв з ДЦП вiдповiдно до порушення мозко-вого кровообiгу та залежить переважно вщ локаль зацп вогнища ураження, глибини парезу та симпто-мiв, якi поеднуються з парезом (чутливi порушення на бош парезу, мозочковi симптоми). Спастичнiсть по^зному впливае на руховi можливостi хворих: легка спастичшсть погiршуе функцiю ходьби, шд-вищуючись iз здiйсненням пересування хворого та обмежуючи вiдстань, яку може пройти хворий без зупинки. Помiрний стушнь спастичносп, особливо в ноз^ може бути корисний пащенту, оскiльки дае йому змогу використовувати ногу як опору при ходьбь Виражена спастичшсть швелюе м'язову силу, що залишилася, спричиняючи розвиток контрактур i деформацiй кiнцiвки, появу болючих флексорних спазмiв, тяжку швалщизацш пацiентiв [10, 13].
У той же час дослщження пiрамiдного центрального мотонейрона показало його функцюнальну не-однорiднiсть на всьому протязь Звiдки випливае, що при ураженш будь-яко! його дiлянки виникае рiзна картина спастичностi, що визначае й рiзний ступiнь тяжкостi кшшчно! картини ДЦП. Об'ективiзацiю стану м'язового тонусу та контроль за динамкою спастичност можна проводити за допомогою методiв бiомеханiки та електронейромiографiчного (ЕНМГ) дослщження, що дае змогу якiсно та кшьысно вивчи-ти стан нервово-м'язово! системи [12] та на цш осно-вi призначати хворим вщповщш процедури, конт-ролювати !х ефектившсть i прогнозувати перспекти-ви реабштаци в кожному конкретному випадку.
Мета дослщження: встановлення кишко-нейро-фiзiологiчних особливостей спастичного синдрому у дггей i3 ДЦП залежно вiд вираженостi моторних по-рушень.
Матерiали та методи
Обстежеш 122 дитини з ДЦП (середнш вш 8,8 ± ± 3,7 року), що перебували на лшуванш в Обласному центрi медико-сошально! реабштацп дiтей з оргашч-ним ураженням нервово! системи (м. Чершвш). Дiти з ДЦП були розподшеш на групи згiдно 3i шкалою великих моторних функцш, розширеною та допов-неною (Gross motor function classification (GMFCS E&R)) (табл. 1). Для оцшки довшьно! рухово! актив-ностi в даний час найбшьше мiжнародне визнання отримала система класифшаци великих моторних функцiй GMFCS, що являе собою iнструмент, за допомогою якого забезпечуеться розподш дггей iз ДЦП за чгткими критергями на п'ять груп вгдповгдно до розвитку велико! моторики. Класифгкацгя GMFCS дозволяе визначити функцюнальш можливостг дитини, потреби у допомгжних засобах та можливостг пересування. Встановлено, що ця шкала е вгроггд-ним, надшним та вгдтворюваним методом клшгчно! оцшки у дгтей з ДЦП [5].
Усгм пацгентам проведено ретельне невролопчне обстеження та здгйснювалося ЕНМГ-дослгдження. У невролопчному статус хворих гз ДЦП особлива увага зверталася на порушення тонусу м'язгв нижнгх та верх-шх юнщвок, тдвищення сухожильних i перюстальних рефлексгв та !х асиметрш, виражешсть спастичного синдрому, порушення рухово! активностг в розгиначах та згиначах стопи та кистг, змгну м'язово! сили в ргзних групах м'язгв шг та рук, можливгсть самостгйно! ходьби, наявнють порушень сечовипускання i дефекацГ!.
ЕНМГ-обстеження проводилося на комп'ютери-зованому програмному комплексГ М-TEST («DX-системи», м. ХаркГв, Укра!на). За стимуляцГйною методикою дослГджували 3 нерви (серединний, малогомшковий та великогомшковий), оцГнювали швидкГсть проведення збудження моторними волокнами, амплпуду i форму М-вгдповщ за стандартною методикою. Для оцшки надсегментарного (верхньо-го мотонейрона) та сегментарних (а-мотонейрошв спинного мозку й периферичних ^рвГв) рГвнГв ура-
Таблиця 1. Розподш хворих iз дитячим церебральним парал1чем вщповщно
до шкали GMFCS E&R
Групи обстежених пащенлв i3 ДЦП Середнiй BiK, роки Кiлькiсть
n %
1-ша (дiти ходять без обмежень) 8,16 ± 3,02 23 18,9
2-га (дiти ходять з обмеженням) 10,05 ± 4,20 26 21,3
3-тя (дiти ходять ттьки з допомiжними засобами) 9,10 ± 1,90 26 21,3
4-та (самостiйне пересування дитини обмежене) 8,2 ± 2,7 25 20,5
5-та (дитину транспортують iншi в швапщному вiзку) 7,41 ± 3,91 22 18,0
Усього 8,8 ± 3,7 122 100
ження аналiзували параметри Н-рефлексу i F-хвилг Параметри F-хвилi великогомiлкових та серединних нервГв оцiнювали за показниками середньо! ампль туди (серАF, мкВ); параметри Н-рефлексу визна-чали за показниками амплГтуди Н-рефлексу (мВ); також обчислювали спiввiдношення максимально! амплiтуди Н-рефлексу та М-вгдповш у вiдсотках (Н /М ) [13].
х тах' тах' L J
Статистична обробка здшснювалася з використан-ням прикладних програм iз застосуванням парного та непарного t-критерив Стьюдента.
Результати та обговорення
У бшьшоси обстежених дiтей було дГагносто-вано спaстичнi форми ДЦП: у 40 (32,8 %) дгтей — спастичну диплепю, у 25 (20,5 %) — гемшаретич-ну форму, у 6 (4,9 %) — спастичний трипарез, у 34 (27,9 %) — спастичний тетрапарез, гшеркшези спо-стерГгались у 10 дгтей (8,2 %) та атактичний синдром — у 7 (5,7 %) дгтей.
Бшьшють дггей зГ спастичними формами ДЦП розвивалися Гз затримкою статокшетичного та психо-мовленневого розвитку: 108 (88,5 %) пащенпв шзшше
стали тримати голову, перевертатися 31 спини на живгг, сид1ти. 49 (40,2 %) дггей шзшше за 1нших опановува-ли самостшне стояння 1 ходьбу, 41,8 % дггей починали ходити до 2-7-р1чного в1ку та ттьки з п1дтримкою. 18,0 % хворих пересуваються лише за допомогою шших в 1нвал1дному в1зку. Порушення функцюнальних мож-ливостей рук мали р1зний ступ1нь тяжкост1: в1д легких порушень др1бно! моторики до грубих пронаторно-зги-нальних установок у руках 1з р1зким обмеженням до-в1льних рух1в. М'язовий тонус у б1льшост1 хворих був шдвищений за спастичним типом, у частини пашен-т1в — з гшерюнезами (8,2 %); вщзначалася м'язова дис-тон1я на фош п1двищеного тонусу.
У невролог1чному статус1 у 67 (54,9 %) д1тей 1з ДЦП, част1ше у форм1 спастичного тетрапарезу, в1дзначались симптоми ураження черепних нерв1в, обумовлен1 порушенням кортико-нуклеарних шля-х1в. У 7 (5,7 %) випадках спостер1гались ознаки ураження стовбурових структур головного мозку. У 14 (11,4 %) хворих 5-! групи був д1агностований псев-добульбарний синдром 1з формуванням спастико-паретично! дизартр1!, порушенням артикуляцп та функцп ковтання.
Таблиця 2. Електронейром1ограф1чн1 показники за методом стимуляци моторних нерв1в у дтей з орган1чним ураженням нервово/ системи вДповДно до класифкаци великих
моторних функцй
Показники Групи д^ей i3 ДЦП
1-ша (n = 23) 2-га (n = 26) 3-тя (n = 26) 4-та (n = 25) 5-та (n = 22)
Ампттуда М-вщповщ^ мВ n. medianus (m. abductor pollicis brevis) 7,17 ± 0,87 6,86 ± 0,81 7,92 ± 0,63 5,80 ± 0,36 6,10 ± 0,31
n. peroneus (m. extensor digitorum brevis) 4,83 ± 0,64 5,19 ± 0,99 3,13 ± 0,44 р < 0,05 2,43 ± 0,57 р < 0,01 р1 < 0,05 2,03 ± 0,22 р < 0,01 р1 < 0,01 р2 < 0,05
n. tibialis (m.adductor hallucis) 9,78 ± 0,67 12,34 ± 0,89 р < 0,05 11,78 ± 0,56 13,55 ± 1,03 р < 0,01 14,02 ± 1,34 р < 0,01
Швидкють проведення збудження, м/с n. peroneus (m. extensor digitorum brevis) 45,12 ± 2,03 44,74 ± 1,82 46,12 ± 2,31 43,87 ± 2,36 44,65 ± 1,92
Середня амплiтуда F-хвиль, мкВ n. tibialis (m.adductor hallucis) 766,14 ± ± 44,52 909,82 ± ± 76,58 1029,48 ± ± 90,89 1281,30± ± 140,91 р < 0,01 р1 < 0,05 1463,31 ± ± 196,45 р < 0,01 р1 < 0,05
Ампл^да Н-рефлексу (m. gastrocnemius (cap. lat.)), мВ 4,27 ± 0,53 4,85 ± 0,42 5,83 ± 0,51 6,25 ± 0,57 р < 0,05 6,18 ± 0,63 р < 0,05
Нmах/Мmах, % 37,6 ± 4,32 51,10 ± 4,76 р < 0,05 67,20 ± 6,24 р < 0,05 77,70 ± 7,62 р < 0,05 р1 < 0,01 84,87 ± 8,62 р < 0,001 р1 < 0,01
Примтки: р — в1рогщн1сть вДмнност вД показниюв 1-i групи; р1 — в1рогщн1сть вщм1нност1 вД показниюв 2-i групи.
При проведенш ЕНМГ-дослiдження у хворих i3 ДЦП були виявленi нейрофiзiологiчнi ознаки надсег-ментарних порушень, що корелювали з вираженiстю спастичного синдрому та моторними порушеннями (табл. 2).
За даними нашого дослiдження (табл. 2), пара-метри ЕНМГ у дггей i3 ДЦП прогредieнтно змшю-вались залежно вщ рухово! активностi за шкалою GMFCS E&R. Найбшьш виражеш значення показ-никiв ЕНМГ спостертали у 4-й та 5-й групах дгтей iз значними моторними порушеннями: при тесту-ваннi малогомiлкових нервiв визначалося вiрогiдне зниження !х амплпуди моторно! вiдповiдi (на 49,6 та 57,9 % вщповщно) порiвняно iз хворими 1-! групи, що вказуе на значне зниження сили скорочення вщ-повiдних м'язiв та наявшсть аксонального збiднення в дистальних сегментах малогомшкового нерва. Це пояснюеться тим, що у дгтей 4-! та 5-! груп значно частiше спостерiгалася ортопедична патологiя, а саме еквшовальгусш установки та плосковальгус-нi деформацп стоп. Клiнiчна картина у цих хворих мала деяш вiдмiнностi у виглядi розладiв чутливостi в зош iннервацii' малогомiлкових нервiв, зниження або вщсутност захисних рефлексiв та шших ознак пiрамiдноi' недостатностi, гшотрофп м'язiв-розгиначiв стопи, наявностi трофiчних порушень на тлi дисгiдрозу, мармуровост та змiн температури шкiри стоп. При дослщженш швидкостi проведення збудження руховими волокнами малогомшкових не-рвiв вiрогiдних вiдмiнностей у всiх дослщжених групах пацieнтiв не спостер^али. Зазначенi порушення мають, ймовiрно, вторинний характер, осктьки данi змiни формуються поступово при наростаннi ор-топедично! патологii' у дiтей iз ДЦП з вираженими моторними порушеннями. У свою чергу, амплпуда М-вщповш при тестуванш великогомiлкового нерва була вiрогiдно пiдвищена у дiтей 4-! та 5-! груп (дгти з вираженими моторними порушеннями), що вказуе на значне шдвищення тонусу в згиначах стопи та пальщв.
При дослщженш Н-рефлексу тд час тестуван-ня литкового м'яза в уах хворих спостерiгались вiрогiднi змши порiвняно iз контролем, що вка-зувало на порушення надсегментарно! шнерва-цii'. Встановлено значне зниження порогу появи Н-рефлексу (при 2 мА), що свщчить про пiдвищену збудливють спiнальних мотонейронiв. Порiг появи М-вщповш також був знижений, тому вщнос-ний порiг Н-рефлексу ютотно не збiльшувався. На значне зниження порогу рефлекторно! збудливостi вказуе також поява Н-рефлексу при тестуванш серединного нерва.
У 4-й та 5-й групах також рееструвалося вiрогiдне збтьшення амплпуди Н-вiдповiдi: на 31,6 % у дггей 4-! групи та на 30,9 % — 5-! групи, що вказуе на наявшсть вираженого ступеня спастичност в обстежених цих груп. Вiдмiчали вiрогiдне прогредieнтне зростання
сшввщношення Н /М iз вираженютю моторних потах' тах r г
рушень за шкалою GMFCS E&R та найвищi показники
спостерiгали у дггей, що самостшно не могли пересу-ватися (на 57,1 %), порГвняно i3 пацieнтами, що пере-сувались самoстiйнo.
При аналiзi паpаметpiв F-хвилi у хворих 3i спас-тичними формами ДЦП виявлено вipoгiдне збшь-шення амплiтуди F-хвиль, особливо при стиму-ляци великoгoмiлкoвoгo нерва. Найвищi значення спoстеpiгали у дГтей 4-ï (на 40,1 %) та 5-ï (на 47,6 %) груп пopiвнянo i3 1-ю групою, що вказуе на значне шдвищення синхронно!' збудливост а-мотонейрошв попереково-крижових сегмен-тiв спинного мозку та виражеш нейpoфiзioлoгiчнi ознаки пpoвiдникoвoï (пipамiднoï) недостатност з ураженням кopтикo-цеpвiкальних та кортико-люм-бальних шляхiв.
Таким чином, важливим у дiагнoстицi порушень м'язового тонусу у дггей iз ДЦП е проведення комплексного кшшко-шструментального обстеження, що повинно включати ретельну оцшку невpoлoгiчнoгo статусу, ортопедичний огляд та ЕНМГ-дослГдження Гз обов'язковим застосуванням шзнього феномену F-хвилГ та Н-рефлексу. Останш ЕНМГ-параметри визначають стушнь вираженост спастичного синдрому, що дае можливють встановлення вГддаленого прогнозу рухових порушень та вибору лкувально-ре-абшташйних заходГв.
Висновки
1. ПровгдниковГ надсегментарш порушення у дГтей Гз дитячим церебральним паралГчем прояв-лялися вГропдними змшами нейромшграфГчних параметрГв: шдвищенням амплГтуди М-вгдповщ, особливо при тестуванш великогомшкового нерва, збшьшенням сшввщношення Н /М , шд-
г ' шах' шах'
вищенням амплГтуди Н-рефлексу та амплпуди F-хвиль
2. У 4-й та 5-й групах дггей Гз ДЦП за шкалою GMFCS E&R, що мали грубу вальгусну деформацш стоп, спостерГгалося аксональне ураження малогомшкового нерва в дистальних сегментах стимуляцй' та парез екстензорГв стопи й пальщв.
3. У 4-й та 5-й групах дней Гз ДЦП за шкалою GMFCS E&R збшьшувався стушнь вираженост спастичного синдрому за електромюграфГчними параметрами при тестуванш великогомшкового нерва.
Конфлiкт ÎHTepecÎB. Автори заявляють про вгдсут-шсть конфлГкту штерешв та власно1 фшансово!' защкав-леност при шдготовш дано1 статтг
Список лiтератури
1. Абраменко В.В, Коваленко O.G. Чинникиризику виникнен-ня спастичних форм дитячого церебрального паралiчу залежно eid гестацшного вшу немовляти. Укр. неврол. журн. 2017. № 2. С. 45-49.
2. Алiфанова С.В., Харитонова О.Н. Oсобливостi спостере-ження за дтьми, як народилися недоношеними з дуже низькою масою тыа. Здоровье ребенка. 2015. № 7. С. 37-40.
3. Евтушенко С.К. Этиология и патогенез церебрального паралича у детей (новый взгляд на старую проблему) (лекция). Международный неврологический журнал. 2014. № 3 (65). С. 117-123.
4. Клиточенко Г.В., Тонконоженко Н.Л., Кривоножки-на П.С., Малюжинская Н.В. Клиника и диагностика детского церебрального паралича. Лекарственный вестник. 2015. Т. 9. №1 (57). С. 21-25.
5. Козявкш В.1., Качмар О.О., Волошин Т.Б. Система кла-сифжацш великих моторних функцш у дтей з церебральним паралiчем. Розширина та уточнена. Сощальна педiатрiя та ре-абттолояя. 2012. № 2(3). С. 74-82.
6. Мартинюк В.Ю. Дитячий церебральний паралiч. Сощальна педiатрiя та реабiлiтологiя. 2012. № 1. С. 18-23.
7. Мокеенко Р. О., Гойда Н.Г, Дудша О.О. Дитяча швалВтсть та питання розбудови системи медико-сощально!реабытаци Ы-тей в Украт. Сощальна педiатрiя тареабытологы. 2018. № 3-4. С. 10-19.
8. Холодов С.А. Морфофункцюнальт особливостi порушень сили м^в нижтх кшщвок у дтей з ДЦП з рiзним рiвнем локо-моторних можливостей. Вкн. Черкас. ун-ту. Сер. «Бол. науки». 2015. № 2. С. 121-127.
9. Яценко К.В. Дитячий церебральний nаралiч: етопатоге-нез, клiнiконейрофiзiологiчнi аспекти та можливостi неврологiч-но! реабштаци. Укра!нський неврологiчний журнал. 2015. № 2. С. 19-24.
10. Freire G, Shevell M, Oskoui M. Cerebral palsy: Phenotypes and risk factors in term singletons born small for gestational age. Eur. J. Paediatric Neurol. 2015. Vol. 19. № 2. P. 218-225.
11. Jones M.W., Morgan E, Shelton J.E. Primary care of the child with cerebral palsy: a review of system (Part II). J. Pediatr. Health Care. 2007. № 21. P. 226-237.
12. Lee H.J., DeLisa J.A. Manual of nerve conduction study and surface anatomy for needle electromyography. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 2004. 301p.
13. Liveson J.A., Dong M.M. Laboratory reference for clinical neurophysiology. Philadelphia: F.A. Davis Company, 1992. 514 p.
14. Mandal A. Cerebral Palsy Prevalence Medical News. Life Sciences and Medicine. 2015. Available from: http://www.news-medical. net/health/Cerebral-Palsy-Prevalence.aspx.
15. Novak I., Morgan C, Adde L, Blackman J., Boyd R.N. et al. Early, Accurate Diagnosis and Early Intervention in Cerebral Palsy: Advances in Diagnosis and Treatment. JAMA Pediatr. 2017. № 171. P. 897-907.
16. Spittle A.J., Morgan C., Olsen J.E., Novak I., Cheong J.L.Y. Early Diagnosis and Treatment of Cerebral Palsy in Children with a History of Preterm Birth. Clin. Perinatol. 2018. № 45. P. 409-420.
17. Willerslev-Olsen M, Choe Lund M, Lorentzen J., Barber L, Kofoed-Hansen M. et al. Impaired muscle growth precedes development of increased stiffness of the triceps surae musculotendinous unit in children with cerebral palsy. Dev. Med. Child Neurol. 2018. 60. P. 672-679.
OTpuMaHo/Received 28.01.2020 Pe^H30BaH0/Revised 15.02.2020 npuMHZTO go gpyKy/Accepted 26.02.2020 ■
Зорий И.А., Пашковский В.М., Васильева Н.В., Ника О.М.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Нейрофизиологические особенности спастического синдрома у детей с детским церебральным параличом в зависимости от выраженности
моторных нарушений
Резюме. Актуальность. Детский церебральный паралич (ДЦП) — собирательный термин, объединяющий многочисленные тяжелые заболевания нервной системы. 80 % детей с ДЦП страдают спастическими формами, основным симптомом которых является повышение мышечного тонуса — спастичность. Объективизацию состояния мышечного тонуса и контроль за динамикой спастичности можно проводить с помощью методов биомеханики и электро-нейромиографического (ЭНМГ) исследования, что дает возможность качественно и количественно изучить состояние нервно-мышечной системы. Цель: установить кли-нико-нейрофизиологические особенности спастического синдрома у детей с ДЦП в зависимости от выраженности моторных нарушений. Материалы и методы. Обследовано 122 ребенка с ДЦП (средний возраст 8,8 ± 3,7 года), которые были распределены на группы согласно шкале больших моторных функций, расширенной и дополненной (Gross Motor Function Classification (GMFCS E&R)). Всем пациентам проведено тщательное неврологическое обследование и осуществлялось ЭНМГ-исследование. Для оценки надсегментарного (верхнего мотонейрона) и сегментарных (а-мотонейронов спинного мозга и пери-
ферических нервов) уровней поражения анализировали параметры Н-рефлекса и F-волны. Результаты. У большинства обследованных детей были диагностированы спастические формы ДЦП: у 40 (32,8 %) детей — спастическая диплегия, у 25 (20,5 %) — гемипаретическая форма, у 6 (4,9 %) — спастический трипарез, у 34 (27,9 %) — спастический тетрапарез. У детей с ДЦП с выраженными моторными нарушениями значительно чаще наблюдалась ортопедическая патология, а именно эквиновальгусная установка и плосковальгусные деформации стоп. По данным ЭНМГ у больных с ДЦП регистрировались нарушения надсегментарных влияний, проявлявшиеся повышением амплитуды М-ответа, особенно при тестировании боль-шеберцового нерва, увеличением соотношения Нмах/Ммах, повышением амплитуды Н-рефлекса и F-волны. Выводы. С увеличением выраженности двигательных нарушений по шкале больших моторных функций (GMFCS E&R) у детей с детским церебральным параличом достоверно усугублялись нейрофизиологические изменения. Ключевые слова: детский церебральный паралич; электро-нейромиография; спастичность; шкала больших моторных функций
I.A. Zorii, V.M. Pashkovskyy, N.V. Vasilieva, O.M. Nika
Higher State Educational Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine
Neurophysiological features of spastic syndrome in children with cerebral palsy depending
on the severity of motor disorders
Abstract. Background. Infantile cerebral palsy is a collective term that combines numerous severe diseases of the nervous system. Eighty percent of children with cerebral palsy suffer from spastic forms, the main symptom of which is an increase in muscle tone — spasticity. Objectification of the state of muscle tone and control over the dynamics of spasticity can be carried out using methods of biomechanics and electroneu-romyographic (ENMG) research, which makes it possible to qualitatively and quantitatively study the state of the neuromuscular system. The purpose is to establish the clinical and neu-rophysiological features of spastic syndrome in children with infantile cerebral palsy, depending on the severity of motor disorders. Materials and methods. We examined 122 children with cerebral palsy (average age 8.8 ± 3.7 years), who were divided into groups according to the values of the Gross Motor Function Classification (GMFCS E&R). All patients underwent a thorough neurological examination and ENMG studies. To assess the suprasegmental (upper motor neuron) and segmental (a-motor neurons of the spinal cord and peripheral nerves)
levels of damage, the parameters of the H-reflex and F-wave were analyzed. Results. The majority of the examined children were diagnosed with spastic forms of cerebral palsy: 40 (32.8 %) children — spastic diplegia, 25 (20.5 %) — hemiparetic form, 6 (4.9 %) — spastic triparesis, 34 (27.9 %) — spastic tetrapa-resis. Children with cerebral palsy with severe motor disorders were significantly more likely to have orthopedic pathology, namely equino-valgus installations and flat-valgus deformities of the feet. Based on ENMG parameters in patients with cerebral palsy, there were recorded suprasegmental violations, manifested in the increase of the amplitude of M-response, especially when testing the tibial nerve, the increased ratio of H /M , increased amplitude of H-reflex and F-wave. Con-
max mat' ^
clusions. With an increase in the severity of motor disorders on the Gross Motor Function Classification Scale (GMFCS E&R) in children with cerebral palsy, neurophysiological changes significantly worsened.
Keywords: cerebral palsy; electroneuromyography; spasticity; Gross Motor Function Classification Scale
