НЕВРОПАТІЯ ЛИЦЕВОГО НЕРВА ЯК МАНІФЕСТАЦІЯ РАННЬОГО НЕЙРОБОРЕЛІОЗУ (КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК) Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.98:579.834.114-036-07-08-06:616.833.17

https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2020.4.221779

I.M. Поясник

НЕВРОПАТ1Я ЛИЦЕВОГО НЕРВА ЯК МАН1ФЕСТАЦ1Я РАННЬОГО НЕЙРОБОРЕЛЮЗУ (КЛ1Н1ЧНИЙ ВИПАДОК)

1еано-Франюеський нацюнальний медичний утеерситет

кафедра неврологИ та Heüpoxipypzi'i

(зав. - д. мед. н., проф. В.А. Гриб)

вул. Галицъка, 2,1вано-Франк1вськ, 76018, Укра'ша

КНП «1вано-Франк1вська обласна клтчна лжарня»

вул. Федъковича, 91, 1вано-Франк1вськ, 76000, Укра'ша

Ivano-Frankivsk National Medical University

Department of Neurology and Neurosurgery

Halytska str., 2, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine

e-mail: sof.3425@gmail.com

CNE "Ivano-Frankivsk Regional Clinical Hospital"

Fedkovycha str., 91, Ivano-Frankivsk, 76000, Ukraine

e-mail: info@okl.if.ua

Цитування: Медичт перспективы. 2020. Т. 25, № 4. С. 214-220

Cited: Medicni perspektivi. 2020;25(4):214-220

Ключов! слова: neuponamin лицевого нерва, хвороба Лайма, нейроборел1оз, diaznocmuKa, л1кування

Key words: peripheral facial palsy, Lyme disease, neuroborreliosis, diagnosis, treatment

Ключевые слова: нейропатия лицевого нерва, болезнь Лайма, нейроборелиоз, диагностика, лечение

Реферат. Нейропатия лицевого нерва как манифестация раннего нейроборелиоза (клинический случай). Пояснык И.М. Лайм-боррелиоз - это передаваемое клещами инфекционное заболевание, вызываемое спирохетой Borrelia burgdorferi sensu lato и распространяемое укусом клещей рода Ixodes. Нейроборрелиоз является клиническим проявлением болезни Лайма, которая поражает центральную и периферическую нервную систему у 15% пациентов. Нервная система поражается как в острой, так и в поздней фазе заболевания. Клиническое течение нейроборрелиоза сильно варьирует. Хотя по меньшей мере 80% европейских пациентов страдают параличом лицевого нерва и радикулитом, симптомы нейроборрелиоза могут быть совершенно неспецифичными или даже имитировать другие неврологические заболевания. Идиопатическая невропатия лицевого нерва длительное время рассматривалась как наиболее распространенная причина прозопопареза, однако современная диагностика значительно сужает круг случаев неизвестного происхождения. Нейроборелиоз трудно диагностировать, особенно когда прозопопарез является единственным клиническим проявлением, поэтому практикующие врачи должны помнить о возможной этиологии, чтобы избежать ошибки. В статье приведен клинический случай раннего нейроборелиоза у женщины 57 лет, который манифестировал с нейропатии лицевого нерва. Автор подробно описывает ход заболевания (появление новых симптомов на фоне стандартной медикаментозной терапии (плохой ответ), наличие вспомогательных критериев (мигрирующая эритема, лимфоцитома (редко случается), артралгии), диагностику (специфическое иммунологическое исследование крови к Borrelia burgdorferi sensu lato), которая помогла в назначении правильного лечения пациентки. Антибиотикотерапия позволила достичь полного восстановления функции лицевого нерва и избежать будущих осложнений.

Abstract. Facial palsy as a manifestation of early neuroborreliosis (clinical case). Poiasnyk I.M. Lyme borreliosis is a tick-borne transmitted infectious disease caused by the spirochete Borrelia burgdorferi sensu lato and spread by the bite of ticks of the genus Ixodes. Lyme neuroborreliosis is a clinical manifestation of Lyme borreliosis, which affects the central nervous system and peripheral nervous system in up to 15% of the affected patients. Nerve structures are affected by spirochetes both in acute and late phase of the disease. The clinical course of neuroborreliosis is highly variable. Although at least 80% of European patients present with facial nerve palsy and radiculitis, symptoms of neuroborreliosis may be quite unspecific or even mimic other neurological diseases. Idiopathic peripheral facial palsy has long been considered as the most common cause of prosopoparesis, but modern diagnosis significantly narrow the range of cases of unknown genesis. Neuroborreliosis is difficult to diagnose, especially when prosopoparesis is the only clinical manifestation, so practitioners should be mindful of possible etiology to avoid misdiagnosis. The article presents a clinical case of early neuroborreliosis in a woman of 57 years who manifested with peripheral facial palsy. The author describes in detail the course of the disease (the appearance of new symptoms on the background of standard medical therapy (poor response), the presence of additional criteria (erythema migrans, lymphocytoma (rarely), arthralgia), diagnosis (specific immunological examination of blood to Borrelia burgdorferi sensu lato). Antibiotic therapy made it possible to achieve complete recovery offacial nerve function and avoid future complications.

Хвороба Лайма (ХЛ) - це мультисистемне шфекцшне трансмюивне природно-вогнищеве захворювання, збудниками якого е сшрохети комплексу Borrelia burgdorferi sensulato, а пере-носниками - ¿ксодов1 клщ1, яке розвиваеться, коли 6aKTepii' поширюються вщ мюця укусу клщем до р1зних оргашв i тканин. Нейро-борелюз - це невролопчний прояв хвороби Лайма, що може уражати як периферичну, так i центральну нервову систему, включаючи невро-лопчш стани, таю як ураження черепних нерв1в (зокрема лицевого) i меншпт, що ¿м1туе асеп-тичний. Нейроборелюз часто ¿м1туе клшшу шших невролопчних патологш (16,7%), тому несвоечасш д1агностика та л1кування призводять до хрошзацп (3,5-10,6% випадюв), довготривало! непрацездатносп, швалщизацп, а школи й до летальних випадюв [9].

В Укра!ш nepmi випадки захворювання людей на ХЛ д1агностовано в 1994 р. Офщшна реестра-щя захворювання ведеться з 2000 року. Щороку кшьюсть випадюв ще! патологи безиерервно зростае, що пов'язано з покращенням д1агнос-тики. Показники захворюваност1 ХЛ в Укра!ш в 2000-2010рр. шдвищились у 29 раз1в. За 20002004 рр. було виявлено 562 випадки ХЛ, а за 2012-2014рр. И зареестровано в 5264 oci6 в Укра!ш [4]. За 7 мюящв 2018 року було зареестровано 2403 випадки ХЛ, а також один випадок клщового в1русного енцефалпу [1]. Захщний perioH Украши визнано ендем1чним осередком ХЛ, оскшьки його розташування в люостеповш зош та в зош мшаних niciß з родючими грунтами i достатшм зволоженням, оптимальною температурою створюе сприятлив1 умови для циркуляцп збудниюв ¿ксодових клщових борелюз1в [3].

Сезонна актившсть I.ricinus в Украш мае два виражених шки - у квпга-травш та серпш-вересш. 3 кожним роком вщзначаеться збшьшен-ня тривалосп сезону активносп клщ1в, якому, на нашу думку, сприяють кл1матичш умови, а саме настання ранньо! весни та тривала тепла ociHb. Отже, захворювашсть на ХЛ рееструеться цшор1чно з максимумом, який зберпаеться ¿з сезонною актившстю клщ1в [3].

Pi3Hi штами спричиняють pi3Hi форми захворювання. Свропейська верс1я ХЛ особливо пов'язана з невролопчними проявами, включаючи паратч лицьового нерва. Оскшьки симптоми ХЛ неспециф1чш, п можна неправильно д1агностувати як парал1ч лицьового нерва, що робить неможливим И правильне меди-каментозне л1кування. Фах1вщ стверджують, що якщо укушений проживае в ендем1чнш обласп,

потр1бно бути особливо налаштованим на д1агностику цього захворювання, оскшьки воно проявляеться р1зними формами. Якщо захворювання д1агностовано на раннш стадп, > 95% пащенпв ¿з ХЛ можуть очшувати повного витковуваиия [10, 17].

У значно! частини пащенпв появ1 симптом1в ХЛ передуе м1груюча еритема (МЕ) [7, 11]. Особливосн типово1 МЕ:

• пром1жок часу м1ж укусом клща i початком еритеми, як правило, вщ 3 дшв до декшькох тижшв;

• збшьшеиия вщцентрового поширення еритеми;

• обмежена, не шдията еритема, що мае д1аметр щонайменше 5 см;

• видиме мюце укусу в центр1 еритеми.

На раннш стадп можлива поява й добро-яюсно! л1мфоцитоми (шюриа л1мфо!дна rinep-плаз1я, (рщко зустр1чаеться)) у мющ укусу або разом з МЕ.

Основн1 ознаки доброяюсио! л1мфоцитоми:

• переважно одинична, часнше в д1тей;

• локатзована, в основному на мочках вух, сосках або в дшяищ гешталш;

• nypnypHi шдшюрш вузли;

• пстолопчио переважно змшаш В i Т л1мфо-цитарш шфшьтрати [11].

Якщо ктшчш прояви захворювання викли-кають шдозру иейроборелюзу, слщ провести ¿муиолопчш (серолопчш) тести для д1агностики: взяти на анал1з сироватку кров1 та лшвор [8, 20]. У кожному випадку иейроборелюзу в niKBopi спостерпаються запальш змши (плеоцитоз, порушення гематоеицефатчиого бар'еру, irnpa-текальний синтез ¿муноглобулшв). Нормальш показники лшвору спостерпаються ильки на дуже раншх стад1ях захворювання або ж у пащенпв з дистальною симетричною полшейро-папею в асощацп з хрошчним атроф1чним акродерматитом. ВоггеПа-специф1чш IgM анти-тша виявляються в кров1 з третього тижня теля укусу, а IgG антитша - з шостого. При шзиьому иейроборелюз1 завжди присутш висок1 кон-центрацй IgG антитш до Borrelia, якщо пац1ент е ¿мунокомпетентним. Антит1ла IgG i IgM можуть зберпатися протягом дек1лькох роюв, незва-жаючи на кл1н1чно виткувану ¿нфекц1ю. Тому позитивн1 серолог1чн1 результата не встанов-люють наявност1 шфекцп. Якщо д1агноз залишаеться нез'ясованим, наприклад у пац1ент1в з ¿муносупрес1ею, шдозрювана ¿нфекц1я може бути п1дтверджена шляхом виявлення збудника в л1квор1. Однак чутлив1сть виявлення збудника в niKBopi - культурально або за допомогою

пол1меразно1 ланцюгово1 реакцп при ранньому нейроборелюз1 становить лише 10-30% [16, 20].

Лшувальна тактика р1зних форм ХЛ i тепер залишаеться актуальною, частково виршеною проблемою. Здебшьшого оцшка ефективносп лшування обмежуеться контролем зникнення еритеми без подальшого спостереження за хворим. Зникнення ктшчних ознак ХЛ - це основний критерш ycnixy лшування, оскшьки антитша до ВЬ можуть збер1гатися роками. Але, на наш погляд, можливють тривало! без-симптомно! персистенци ВЬ зумовлюе необхщ-н1сть тривалого контролю за серолопчним профшем специф1чних антитш теля завершения Tepanii' [2, 13].

Наведено сучасш схеми антибактер1ально1 Tepanii' нейроборелюзу, що використовуються у свт та Укра1ш, зокрема:

Раннт нейроборел1оз

Парез лицьового нерва: доксициклш 100 мг*2 рази/добу.

iHmi прояви: цефтр1аксон 1,0 г*2 рази/добу, внутршньовенно, 14-28 дшв.

Шзнт нейроборел1оз

Препарат вибору - цефтр1аксон 1,0 г*2 рази/добу, внутршньовенно, 28 дшв [2].

Зпдно з наказом МОЗ № 133 вщ 19.07.95 р. ХЛ вщнесено до групи особливо небезпечних шфекцшних хвороб.

В Сврош, США ХЛ входить до "списку" основних захворювань, з якими неврологи про-водять диференцшну д1агностику, оскшьки вона часто ¿м1туе клшку таких невролопчних патологш, як розс1яний склероз, хвороба Альц-геймера, системна склеродерм1я, Лайм-1ндуко-ваний артрит, синдром хрошчно! втоми, ф1бром1алпя та ¿и. В Укра1ш така практика поки що вщсутня, проте практичний досвщ нашого вщдшення (збшьшення кшькосп д1агностованих випадюв р1зних перюд1в нейроборелюзу) доводить, що неврологи мають бути об1знаш щодо можливосп юнування цього захворювання в конкретного пащента та включити ХЛ у дифе-ренцшний ряд.

У статп описано клшчний випадок парезу лицевого нерва в жшки в1ком 57 роюв як прояву раннього нейроборелюзу, д1агностику та лшування.

Хвора Н., 57 рок1в звернулась 30.10.2018 р. у невролопчне вщдшення 1вано-Франювсько1 обласно! клш1чно1 лшарш 3i скаргами на аси-метр1ю обличчя справа, неможливють закрити праве око, застрягання mi за правою щокою, шдвищення температури - 37,4 °С протягом двох дшв, загальну слабють. 3 анамнезу хвороби

вщомо, що щ скарги виникли 29.10.18 р. -зранку. 3 18.10.18р. - з'явилось почервоншня в дшянщ правого плеча, яке м1грувало по тш1. Вщм1чала 6oni в дшянщ трудно! кл1тки справа по м1жреберних пром1жках, яю посилювались вноч1, перюдично було шдвищення температури до 38,0°С. Анамнез життя: матер1ально-побутов1 умови життя задовшьш, мешканка мюта, одру-жена, двое д1тей, працюе.

Об'ективно: Соматично: артер1альний тиск -130/80ммрт.ст., частота серцевих скорочень -63/хв., частота дихання - 16/хв., дихання при аускультацй везикулярне, температура тша -37,2°С. Тони серця ритмчш, приглушен!. Жив1т м'який, не болючий. Симптом Пастернацького (-) з обох стор1н. Невролопчний статус: Очш щшини D>S, лагофтальм, сльозотеча справа, зшищ D=S, з1ничн1 реакцй збережеш, реакщя на свпло збережена, рух очних яблук видимо збережений. Симптом Белла справа. Не може наморщити лоб справа, права щока парусить, опущений кут рота справа. Язик по середнш лшп. Сухожилков1 та перюстальш р-си з рук та mr D=S - збережеш. В no3i Ромберга спйка, пальце-носову пробу виконуе задовшьно. Патолопчш стопш знаки, розлади чутливосп, меншгеальш симптоми - вщсутт.

Обстеження:

Магштно-резонансна томограф1я (МРТ ший-ного вщдшу хребта (25.10.18 р.). Висновок: Остеохондроз. Гриж1 дисюв СЗ-С4, С4-С5, С5-С6, С6-С7. Протрузп дисюв Thl-Th2-Th3-Th4. Центральний дегенеративний стеноз хребетного каналу на piBHi С5-С6. Об'емний OTBip остистого вщростка та дужок Thl (з найбшьшою ймов1ршстю - остеома).

МРТ головного мозку з контрастуванням (30.10.18 р.). Висновок: МР-ознаки дисциркуля-торно! енцефалопатп, легкого ступеня вираже-ност1. Даних на користь ГРМК чи об'емних утворень головного мозку не виявлено.

Електрокардюграма (30.10.18 р.): ЧСС - 10093 уд./хв., синусова тах1кард1я. Ознаки пом1рних дифузних змш у мюкард1, бюелектрична актив-н1сть мюкарда знижена, дисметабол1чш змши в мюкардт ХКН. АУ-провщшсть дещо сповшьнена.

Рентгенограма оргашв грудно! кттки (01.11.18р.)- легеш та серце в межах норми.

УЗД орган1в черевно! порожнини (01.11.18р.) Жовчний Mixyp: видовжено! форми, теля !ди. Нирки: розм1ри в норм1, права - не блокована, колонка Бертш - 2,7 см, у napeHxiMi киста 0,81,5 см, л1ва - розм1ри в норм1, не блокована, колонка Бертш - 2,5 см, холедох - i ВПЖП -норма, вена порте - 1,14см. Печшка: з ознаками гепатозу. Пщшлункова залоза: не потовщена,

rinepexoreHHa. Селезшка: без особливостей. Метеоризм кишювиика. Вшьио! рщиии в черев-нш порожииш немае.

ЕхоКС серця (05.11.18 р.). Висновок: д1асто-л1чна дисфуикщя ЛШ I тип. Концентрична rinep-троф1я ЛШ. Клапаиио! патологи немае. Порож-нини серця не поширеш. Систол1чна фуикщя збережена. ФВ-54%.

Вертебролог (01.11.18 р.). Д1агноз: Остеома дужки С7 хребця з больовим синдромом. Деге-неративний стеноз ШВХ на piBHi С4-С7.

Лабораторш обстеження:

Загальний аиатз кров1 (30.10.18 р.): гемогло-6iH - 129 г/л, еритроцити - 4,22х1012/л, тромбоцита - 289 тис.кл./1 мл кров1, лейкоцити -17,61х109/л, ШОЕ - 30 мм/год, иаличкоядерн1 -6%, сегментоядерш - 75%, еозииофши - 1%, л1мфоцити- 13%, моноцити — 5%.

RW(31.10.18p.) - негативна. Цукор кров1 -5,4 ммоль/л.

Бюх1м1чиий анал1з кров1 (30.10.18 р.): альбумш - 45,4 г/л, загальний холестерин -4,13 ммоль/л, сечовина - 6,5 ммоль/л, креатинш - 74 мкмоль/л, ACT - 18,3 Од/л, АЛТ -21,1 Од/л, ТГ- 1,05 г/л.

Оскшьки иояв1 ирозоиопарезу у хворо! передували бол1 в дшяищ трудно! клггки справа по м1жреберних пром1жках, шдвищеиия темпе-ратури т1ла, було зашдозреио герпетичие ура-ження периферичио! иервово! системи - Herpes Zoster, при якш иайчаспше 3i спиииомозкових гаиглпв уражаються саме грудш дерматоми (5055%), та ураження кол1ичастого вузла (синдром Рамсея-Ханта).

Проведено визначення Bipycy Varicella Zoster у Kpoßi (31.10.18р. - взято, отримано - 04.11.18 р.): Varicella Zoster, IgG, IgM: - негативиий результат. До отримання результапв - хворш призиачеио ациклов1р.

Лшуваиия розпочато з першого дня над-ходження пащентки до невролопчного вщдшен-ня такими препаратами: дексаметазон, треитал, д1алшои-турбо, фуросемщ, кетонал, кальд1ум, елфунат, ациклов1р (з другого дня, теля взяття анал1з1в). На rai лшуваиия стан пащентки поступово покращувався - змеишилась аси-метр1я обличчя, почала закривати праве око, нормал1зувалась температура. 3 четвертого дня на мочщ правого вуха з'явилась припухлють округло! форми синюшно-червоного кольору, яка постшио болша, та набряклють м1ж-фалаигових суглоб1в обох кистей, з'явилось повторие шдвищеиия температури - 37,2-37,50С. Проведено УЗД право! та л1во! верхшх кшщвок (06.11.18 р.) Випоту в суглобовш сумщ I пальця

правого промеиево-зап'ястиого суглоба немае. Долонна поверхия кистей - шфшьтращя, набряк иаглибиш 1,1*0,6 см.

Ураховуючи иабряклють суглоб1в, шдвищеи-ия ШОЕ - 30 мм/год та зниження кшькосп л1мфоципв - 13%, хворш призиачеио анатз кров! для виключення ревмато!диого артриту (09.11.18р.): Fc-фрагмент IgG аутоантитша IgA-0,12, Fc-фрагмент IgG аутоантитша IgG-0,06, Fc-фрагмент IgG аутоантитша IgM-3,29 (|). Циктчиий цитрулшовий пептид (А-ССР), анти-тша IgG-<7. Результати отримаш - норма.

Зашдозреио ХЛ. Укус клща пащентка категорично заперечувала, оскшьки протягом 4 мюящв не вщвщувала nie, не перебувала на niKHiKax, хоча пригадала, що в cepnHi вщ-почивала в м. Трускавець, гуляла люо-парковою зоною. Погодилась пройти дослщжеиия кров1 методом Western-blot. 1муиолопчие дослщжеиия кров! (08.11.18 р.): Borrelia burgdorferi, антитша IgM: р41, р39, OspC Ва (Borrelia afzelii), OspC Bb (Borrelia burgdorferi), OspC Bb (Borrelia garinii), IgM - виявлено. Borrelia burgdorferi, антитша IgG: VisE (Borrelia afzelii), VisE (Borrelia burgdorferi), VisE (Borrelia garinii), p41, p39, OspC (B. afzelii), IgG - виявлено.

Вщ проведения люмбально! пуикцп хвора вщмовилась.

Консультована шфекцюшетом (12.11.18р.). Д1агноз: Хвороба Лайма. Призиачеио цеф-TpiaKCOH 2г на день внутршньовенно протягом 21 дня. Протягом наступних 3 дшв у пащентки норматзувалась температура тша, зиикли набряк, почервоншня та бшь мочки правого вуха та м1жфалаигових суглоб1в обох кистей, обличчя симетричне, повшетю закривае праве око.

Отже, встановили кшшчний д1агноз: Хвороба Лайма, рання шфекщя, дисемшоваиа стад1я: иейроборелюз, пом1риий парез правого лицевого нерва.

Хвора i3 полшшенням стану виписаиа для лшування иадат шд спостережеииям шфекцю-нюта Обласно! клшчио! шфекцшио! лшарш. Рекомендовано: спостереження шфекцюшета упродовж 2 роюв. Клшко-лабораторш обстеження (зокрема дослщжеиия кров1 методом Western-blot) через 1, 3, 6, 12, 24 i 48 тижшв теля завершения антибактер1альио! терапп.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Три шдтипи иейроборелюзу (европейський, сиб1рський i далекосхщиий), що викликають захворюваиия, призводять до под1биих, але не щентичиих захворювань. Бшьше половини хворих з нейроборелюзом, спричииеиим евро-пейським тдтипом, мають характериий двофазний

nepeöir хвороби. Початкова фаза, яка вщповщае BipeMii i тривае 1-8 дшв, характеризуеться лихоманкою, головним болем i нездужанням. Пот1м настае полшшення або нав1ть без-симптомний штервал тривалютю приблизно 1 тиждень, а пот1м з'являються симптоми невро-лопчного ураження. Друга фаза представлена меншптом, меншгоенцефалггом або меншго-енцефалом1ештом у 50%, 40% i 5-10% дорослих пащенпв вщповщно. 3 вшом зростае тяжисть захворювання: у дггей переважае мешнпт, тод1 як у лигах людей - мешнгоенцефалп [12, 15].

Представлений клшчний випадок невропати лицевого нерва в жшки демонструе складшсть д1агностики ХЛ. Пщ час госштал!заци у хворо! переважала ктшка прозопопарезу. Заперечення хворою контакту з клщем у цьому випадку викликало затримку в д!агностищ ХЛ. Допом1ж-ними критер1ями встановлення правильного д1агнозу були: наявшсть коршцевих болей у дшянщ грудно! клики (переважно вноч1), шдвищення температури тша, наявшсть м1грую-чо1 еритеми (у стацюнар1 ми И не спостерпали), поява л1мфоцитоми та ураження суглоб1в кистей (рщко трапляеться, в основному залучаються велим та середш суглоби). У бшьше шж половини пащенпв (59,7%) у ход! захворювання з'являеться ME. ME пов'язана з етюлопчним агентом ХЛ - Borrelia garinii, i характеризуеться швидшим поширенням, шж при шших видах борелш [10,18].

Пщ час перебування в стацюнар1 стан хворо! змшювався хвилепод!бно. Пюля первинного призначення дексаметазону - в!дзначали короткочасне пол!пшення. Однак згодом знову вщбулось п!двищення температури тша, з'яви-лась доброяшсна л1мфоцитома. 1мунолог!чне дослщження з виявленням високих титр1в IgM i IgG- антитш до Borrelia afzelii, Borrelia burgdorferi, Borrelia garinii було виршальним для правильного д1агнозу - ХЛ. Призначена анти-бактер1альна терашя (цефтр1аксон) привела до зникнення симптом1в захворювання.

У uie! пащентки нами було зашдозрено синдром Баннварта (СБ), проте дослщження церебро-сшнально! рщини не проводилося - не мае мюце шдтвердження наявносп серозного меншгиу, тому це не дозволяе вважати його достов!рно вери-ф!кованим у наведеному кшшчному випадку.

СБ е рщким проявом раннього нейробо-релюзу (дисем!нована ставдя ранньо! шфекцй) i частше описуеться в пащенпв з ХЛ в Сврош пор!вняно з США [10]. СБ характеризуеться коршцевими болями (шийно-грудн! радикулпи), крашальною або периферичною невропапею (особливо лицьового та в!дв!дного нерва), меншптом ¿з л!мфоцитарним плеоцитозом [5, 14]. СБ, як правило, проявляеться тяжким, по-д1бним до герпес-зостер, сегментарним болем, який турбуе бшьше в шчний час, погано вщповщае на звичайш знеболююч! лшарсью засоби i мае пекучий, колючий або розриваючий характер. У 75% хворих розвиваеться невроло-пчний дефщит через 1-4 тижш, як правило, у вигляд! млявого парашчу або сегментарних сен-сорних порушень. Невропат!я черепних нерв!в виникае приблизно в 60% пащенпв з СБ. У бшьше шж 80% таких випадк1в залучення лицевого нерва призводить до типового периферичного прозопопарезу (у третин! випадюв - двостороннього). Будь-який шший черепний нерв також може бути уражений, проте про жоден випадок залучення нюхового нерва не було повщомлено [7, 19].

висновки

Д1агноз нейроборелюзу е важливим, оскшьки пащенти з прозопопарезом повинн! отримувати антиб!отикотерап!ю не з метою прискорення л!кування невропатй лицевого нерва, яка, як правило, вилшовуеться протягом декшькох тижн!в незалежно вщ того, чи дана антимшробна терашя, чи Hi, а радше для запобпання подаль-ших ускладнень [6, 15 ].

1. ME та доброяюсна л1мфоцитома е важли-вими клшчними проявами нейроборел!озу, зокрема ранньо! стад!!, що можуть допомогти у встановленн! правильного д1агнозу, вщповщно й л!кування.

2. Нейроборел!оз повинен бути шдтвердже-ний специф!чними лабораторними методами (сироватка кров! та лшвор) - ¿муноферментний анал!з, Western-blot (визначення специф!чних антитш окремо до окремих антиген!в борелш).

3. Обов'язкове спостереження за хворим на нейроборелюз та серолопчний контроль.

Конфлшт iHTepeciB. Автор заявляе про в!дсутн!сть конфлшту iHTepeciB.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Косовська Т. М., Косовська В. О. Випадок Лайм-борелюзу в дитини. Актуальна тфектологгя. 2019. № 1. С. 42-45.

DOI: https://doi.oig/10.22141/2312-413х.7.1.2019.159226 218

2. Попович О.О. Лайм-борелюз: сучасна проблема шфектологп: клжчна лекщя. Актуальна ¡нфектологгя. 2016. №3. С. 114-122. DOI: https://doi.Org/10.22141/2312-413x.3.12.2016.81725

3. ФедонюкЛ.Я., ЧабанГ.П., РибщькаЛ.Н., Авсюкевич О. С. Епвдемолопчна характеристика, особливосп клшчного nepeöiry та д1агностики системного клщового борелюзу в Тернотльськш обласп. Тавр. медико-биологический вест. 2013. Т. 61, №1.С. 198-202.

4. Шкшьна М. I. Лайм-борелюз у пращвнишв люових господарств Тернопшьсько! обласп. 1нфек. хвороби. 2016. №1.С. 36-40.

5. An Unusual Cluster of Neuroinvasive Lyme Disease Cases Presenting With Bannwarth Syndrome in the Midwest United States / A. Shah et al. Open Forum Infectious Diseases. 2018. Vol. 4. P. 1-3. DOI: https://doi.org/10.1093/ofid/ofx276

6. Cerebrovascular events in lyme neuroborreliosis / B. Wittwer et al. J. Stroke Cerebrovasc Dis. 2015. Vol. 24. P. 1671-1678.

DOI: https://doi.Org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2015. 03.056

7. Clinical practice guideline: Lyme neuroborreliosis. / S. Rauer et al. Deutsches Ärzteblatt Inter. 2018. Vol. 115. P. 751-756.

DOI: https://doi.org/10.3238/arztebl.2018.0751

8. Co-infection of ticks: the rule rather than the exception / S. Moutailler et al. PLoS Negl Trop Dis. 2016. Vol. 10, No. 3. P. 1-17.

DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pntd.0004539

9. Cooper L., Branagan-Harris M., Tuson R. and Nduka C. Lyme disease and Bell's palsy: an epidemiological study of diagnosis and risk in England. Br. J. of General Practice. 2017. Vol. 5. P. 329-335. DOI: https://doi.org/10.3399/bjgpl7X690497

10. Course and Outcome of Early European Lyme Neuroborreliosis (Bannwarth Syndrome): Clinical and Laboratory Findings / K. Ogrinc et al. Clinical Infectious Diseases. 2016. Vol. 63, No. 3. P. 346-353. DOI: https://doi.org/10.1093/cid/ciw299

11. Cutaneous Lyme borreliosis: guideline of the German Dermatology Society / H. Hofmann et al. GMS Ger Med Sci. 2017. Vol. 15. P. 1-31.

12. Decrease in tick bite consultations and stabilization of early Lyme borreliosis in the Netherlands in 2014 after 15 years of continuous increase / A. Hofhuis et al. BMC Public Health. 2016. Vol. 16, No. 425. P. 1-6. DOI: https://doi.org/10.1186/sl2889-016-3105-y

13. HalperinJ.J. Nervous system Lyme disease. Infect Dis Clin North Am. 2015. Vol. 29. P. 241-253. DOI: https://doi.Org/10.1016/j.idc.2015.02.002

14. KoedelU., Fingerle V., PfisterH. W. Lyme neuroborreliosis-epidemiology, diagnosis and management. Nat Rev Neurol. 2015. Vol. 11. P. 446456. DOI: https://doi.org/10.1038/nrneurol.2015.121

15. Lotric-Furlan S., & Strie F. Peripheral facial palsy in tick-borne encephalitis. Clin. Microbiology and Infection. 2011. Vol. 18, No. 10. P. 1027-1032. DOI: https://doi.Org/10.llll/j.1469-0691.2011.03719.x

16. Lyme borreliose. In: Podbielski A., Abele-HornM., HermannM., KniehlE., Mauch H., Rüs-smann H. (eds.): MiQ - Qualitätsstandars in der mikrobio-logisch-infektiologischen Untersuchung / V. Fingerle et al. 2nd ed. München, Jena: Elsevier, Urban & Fischer 2017.

17. Pathogenetic implications of the age at time of diagnosis and skin location for acrodermatitis chronica atrophicans / K. Ogrinc et al. Ticks Tick Borne Dis. 2017. Vol. 8, No. 2. P. 266-269.

DOI: https://doi.Org/10.1016/j.ttbdis.2016.ll.011

18. Suspected early Lyme neuroborreliosis in patients with erythema migrans / K. Ogrinc et al. Clin Infect Dis. 2013. Vol. 57. P. 501-509.

DOI: https://doi.org/10.1093/cid/cit317

19. To test or not to test? Laboratory support for the diagnosis of Lyme borreliosis: a position paper of ESGBOR, the ESCMID study group for Lyme borreliosis / R. B. Dessau et al. Clinical Microbiology and Infection. 2018.Vol. 24. P. 118-124.

DOI: https://doi.Org/10.1016/j.cmi.2017.08.025

20. Vasculitis and stroke due to lyme neuroborreliosis - a review / J. Zajkowska et al. Infect Dis (Lond). 2015. Vol. 47. P. 1-6.

DOI: https://doi.org/10.3109/00365548.2014.961544

REFERENCES

1. Kosovs'kaTM, Kosovs'kaVO. [Case of Lyme borreliosis in a child]. Aktual'na infektolohiya. 2019;1:42-45. Ukrainian.

doi: https://doi.Org/10.22141/2312-413x.7.l.2019.159226

2. Popovych 00. [Lyme borreliosis: a modern problem of infectology (clinical lecture)]. Aktual'na infektolohiya. 2016;3:114-122. Ukrainian.

doi: https://doi.Org/10.22141/2312-413x.3.12.2016.81725

3. FedonyukLYa, Chaban HP, Rybits'ka LN, Av-syukevych OS. [Epidemiological characteristic, clinical and diagnostic peculiarities of the systemic tick-borne Lyme in Ternopil region], Tavrycheskyy medyko-byolo-hycheskyy vestnyk. 2013;1 (61):198-202. Ukrainian.

4. Shkilna MI. [Lyme-borreliosis in forestry workers of Ternopil region], Infektsiyni khvoroby. 2016;1:36-40. Ukrainian.

5. Shah A, O'HoroJC, WilsonJW, GrangerD, Elitza ST. An Unusual Cluster of Neuroinvasive Lyme Disease Cases Presenting With Bannwarth Syndrome in the Midwest United States. Open Forum Infectious Diseases. 2018;4:1-3.

doi: https://doi.org/10.1093/ofid/ofx276

6. Wittwer B, Pelletier S, Ducrocq X, et al. Cerebrovascular events in lyme neuroborreliosis. J Stroke Cerebrovasc Dis. 2015;24:1671-78.

doi: https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2015.03.056

7. Rauer S, Kastenbauer S, Fingerle V, Hunfeld KP, Huppertz HI, Dersch R. Clinical practice guideline: Lyme neuroborreliosis. Deutsches Ärzteblatt International. 2018;115:751-6.

doi: https://doi.org/10.3238/arztebl.2018.0751

8. Moutailler S, Valiente Moro C, Vaumourin E, Michelet L, Tran FH, Devillers E, et al. Co-infection of ticks: the rule rather than the exception. PLoS Negl Trop Dis. 2016;10(3):1-17.

doi: https://doi.org/10.1371/journal.pntd.0004539

9. Cooper L, Branagan-Harris M, Tuson R, Nduka C. Lyme disease and Bell's palsy: an epidemiological study of diagnosis and risk in England. British Journal of General Practice. 2017;5:329-35.

doi: https://doi.org/10.3399/bjgpl7X690497

10. Ogrinc K, Lusa L, Lotric -Furlan S, Bogovic P, Stupica D, et al. Course and Outcome of Early European Lyme Neuroborreliosis (Bannwarth Syndrome): Clinical and Laboratory Findings. Clinical Infectious Diseases. 2016;63(3):346-53. doi: https://doi.org/10.1093/cid/ciw299

11. HofmannH, Fingerle V, HunfeldK-P, Hup-pertz H-I, Krause A, Rauer S, et al. Cutaneous Lyme bor-reliosis: guideline of the German Dermatology Society. GMS GerMed Sei. 2017;15:1-31. doi: 10.3205/000255

12. Hofhuis A, Bennema S, Harms M, van Vliet AJ, Takken W, van den Wijngaard CC, et al. Decrease in tick bite consultations and stabilization of early Lyme bor-reliosis in the Netherlands in 2014 after 15 years of continuous increase. BMC Public Health. 2016;16(425):l-6. doi: https://doi.org/10.1186/sl2889-016-3105-y

13. Halperin JJ. Nervous system Lyme disease. Infect Dis Clin North Am. 2015;29:241-53. doi: https://doi.Org/10.1016/j.idc.2015.02.002

14. Koedel U, Fingerle V, Pfister HW. Lyme neuro-borreliosis-epidemiology, diagnosis and management. Nat Rev Neurol. 2015;11:446-56.

doi: https://doi.org/10.1038/nrneurol.2015.121

15. Lotric-FurlanS, StrleF. Peripheral facial palsy in tick-borne encephalitis. Clinical Microbiology and Infection. 2011;18 (10):1027-32.

doi: https://doi.Org/10.llll/j.1469-0691.2011.03719.x

16. Fingerle V, EiffertH, GessnerA et al.: Lyme borreliose. In: PodbielskiA., Abele-HornM., Hermann M., Kniehl E., Mauch H., Rüssmann H. (eds.): MiQ - Qualitätsstandars in der mikrobiologisch-infektio-logischen Untersuchung. 2nd edition. München, Jena: Elsevier, Urban & Fischer 2017.

17. Ogrinc K, Wormser GP, Visintainer P, Maras-pin V, Lotric-Furlan S, Cimperman J, et al. Pathogenetic implications of the age at time of diagnosis and skin location for acrodermatitis chronica atrophicans. Ticks Tick Borne Dis. 2017;8(2):266-9.

doi: https://doi.Org/10.1016/j.ttbdis.2016.ll.011

18. OgrincK, Lotric-FurlanS, MaraspinV, et al. Suspected early Lyme neuroborreliosis in patients with erythema migrans. Clin Infect Dis. 2013;57:501-509. doi: https://doi.org/10.1093/cid/cit317

19. DessauRB. et al. To test or not to test? Laboratory support for the diagnosis of Lyme borreliosis: a position paper of ESGBOR, the ESCMID study group for Lyme borreliosis. Clinical Microbiology and Infection. 2018;24:118-124.

doi: https://doi.Org/10.1016/j.cmi.2017.08.025

20. Zajkowska J, Garkowski A, Moniuszko A, et al. Vasculitis and stroke due to lyme neuroborreliosis -a review. Infect Dis (Lond). 2015;47:1-6. doi: https://doi.org/10.3109/00365548.2014.961544

Craira Haflinm^a ao pe^aKun 30.03.2020

♦