CC BY
22
Клшнна педштрт
УДК 616.61-002-07]-053.2 ТРИНДЮК ю.с.
Харювсыкий нацюнальний медичний унверситет
я __■ _■ ■ ■ V
ДЕЯК1 АСПЕКТИ Д1АГНОСТИКИ П18ЛОНЕФРИТ1В У Д1ТЕИ
Резюме. Проведено до^дження лШдного спектра сироватки кровi та стану системи «протетаза — iнгiбiтор протетаз сечр> у дтей, хворих на телонефрит. Виявлет змти рiвнiв лiпiдiв у сироватц кровi можуть свiдчити про наявнсть напруження процеав перекисного окислення у хворих на телонефрит незалежно вiд стади захворювання. Установлено, що система «протетаза — iнгiбiтор протетаз сеч» вiдiграе стотнуроль при телонефритах у дтей та може служити маркером запального процесу, а тд-вищення рiвня а-2-макроглобулту в перюд ремюп хрошчного телонефриту вказуе на розвиток апопто-генних змт, що дозволяе оцтити глибину структурних порушень. Ключовi слова: лтди, протетази, iнгiбiтори протетаз, телонефрит, дти.
Вступ
Мкробно-запальн захворювання оргашв сечови-вщно! системи — найбтьш численна група хвороб у дитя-чш нефролопчнш клшшд, що характеризуемся не тльки значною поширетстю (займае друге мюце шсля гострих ресшраторних шфекцш), але й схильшстю до рецидивiв. Саме тому ураження нирок запального генезу, у тому числ1 телонефрит (ПН), на сьогодт е найбтьш частою причиною розвитку хрошчно! нирково! недостатност в дитячому вiцi, що й обумовлюе актуальнiсть своечасно! диагностики та вщповщно своечасного лiкування шело-нефритичного процесу в дтей [1—3].
В останне десятирiччя все бтьше уваги привертають метаболiчнi порушення як фактор прогресування захво-рювань нирок, до яких вщносять лiпiднi змiни, втьно-радикальш процеси та перекисне окислення лшщв (ПОЛ). Основний субстрат окислювальних реакцт втьноради-кального окислення — лшщи та процеси !х переокислен-ня, що широко представленi практично в уск органах та тканинах оргатзму [1]. Певну роль у тяжкост перебiгу та прогресуваннi захворювань нирок вщграють структур-но-функцiональнi порушення клггинних мембран [4, 5]. У структур та функцiонуваннi мембран велике значення мають фосфолшщи, що е обов'язковими компонентами плазматичних мембран клiтин та клиинних органел.
Порушення рiвня протеолничних ферментiв е пуско-вим мехашзмом бiльшостi компенсаторних та патолопч-них реакцiй органiзму, вщповщ на вплив екзо- та ендо-генних фактс^в при рiзних захворюваннях, у тому числ1 й при патологи нирок [6, 7].
Однак бтьшость мехатзм1в втьнорадикального окислення при ПН у дней потребують подальшого вивчення, оскшьки немае даних щодо вмюту втьних радикалiв, що запускають каскад реакцш ПОЛ. Вiдсутнi також дат про роль та спрямовашсть ферментативних та нефермента-тивних реакцiй у процесах пероксидацИ лiпiдiв мембран.
36
Мета дослщження — провести аналiз участi лiпiдiв сироватки кровi, протешаз сечi та !х окремих iнгiбiторiв в прогресуваннi та формуваннi хротчних пiелонефритiв (ХПН) у дней.
Матер1али та методи
Нами проведене комплексне обстеження 71 дитини вь ком вщ 1 до 18 роив (середнш вiк 7,4 ± 0,5 року), хворих на ПН, яю знаходилися на лiкуваннi в нефролопчному вщ-дiленнi Харювсько! дитячо! мюько! клМчно! лiкарнi № 16. Верифшащя диагнозу проводилась на пiдставi поглиблено-го клiнiко-лабораторного та 1нструментального обстеження згщно з вщповщним протоколом (наказ МОЗ Укра!ни № 627 вщ 03.11.2008 р.) [8]. Серед уск обстежених було 20 хлопчиюв, 51 двчинка. При обстеженнi хворих розподщи-ли на 3 клМчт групи. До першо! групи включен 27 паць ентiв, у яких реестрували обструктивний чи необструктив-ний гострий пiелонефрит (ГПН) без порушення функцй нирок. Другу групу становили 20 дтей iз необструктивним ХПН без порушення функцй нирок. Третю — 24 хворi на обструктивний ХПН без порушення функцй нирок. Дослщження проводились у динамщк в активну та неактивну фазу ГПН, у перюд загострення та ремюИ ХПН. Контроль-ну групу становили 30 здорових детей аналопчного вiку.
Дослщжували рiвнi триглiцеридiв (ТГ), холестерину (ХС), загальних фосфолiпiдiв (ЗФ) у сироватщ кровi, а також загальну протеолiтичну активнiсть, рiвень нетрип-синоподiбних протешаз (НТПП), трипсинiнгiбiторну актившсть a-1-iнгiбiтору протешаз (а-1-1П) i рiвень а-2-макроглобулшу (а-2-МГ) у сеч1
Визначення в сироватцi кровi рiвнiв ХС, ТГ, ЗФ проводили методом тонкошарово! хроматограф!!. Ак-тивнiсть указаних протешаз та !х iнгiбiторiв визначали з використанням високочутливих (10-9—10-10г) ферментативних методiв, розроблених у ДУ «1нститут терапИ iменi Л.Т. Мало! НАМН Украни» [9].
5(32) • 2011
Клтт'чна пед!атр!я
Статистичну обробку отриманих даних проводили за методом Стьюдента — Фiшера за допомогою статистич-них пакетiв Excel та Statistica 6.0. Обчислювалися середня арифметична величина M, помилка середньо! арифме-тично! m, вiрогiднiсть рiзниць визначалась за допомогою критерИв Стьюдента (t) та Фiшера з рiвнем значимостi p < 0,05. Наявшсть та характер зв'язку м1ж окремими ла-бораторними та клiнiчними показниками виявляли за допомогою лшшного регресiйного та кореляцiйного аналiзу з визначенням коефiцieнту кореляцИ г.
Результата
Результати дослщження рiвнiв ТГ, ХС, ЗФ у сироватщ кровi наведет в табл. 1.
Слщ визнати, що у хворих усiх клшчних груп у си-роватцi кровi незалежно вщ активностi запального про-цесу виявлено вiрогiдне (р < 0,05) пщвищення рiвнiв ХС та ЗФ, а рiвень ТГ не вх^знявся вщ показниюв здорових дтей. Виявленi змiни лiпiдного та фосфолшщного складу мембран сприяють змiнам фiзико-хiмiчного складу мембран: порушуеться гх цiлiснiсть, зменшуеться в'язкiсть, збiльшуeться текучють та лабiлiзацiя, що узгоджуеться з даними лiтератури [1]. Указанi змши викликають пере-мiщення фосфолiпiдних та бткових структур, що вщгра-ють роль мембранних рецепторiв та порушують функцю-нальну здатнiсть клiтин. Вщсутшсть повного вщновлення лiпiдного та фосфолшщного складу мембран на момент
клшчного одужання (у неактивну фазу ГПН та в перюд ремiсlí ХПН) може свщчити про збереження напруження процесiв перекисного окислення лшщв у фазу згасання запального процесу та, можливо, обумовлюеться зни-женням швидкост пластичних процешв, зменшенням кшькоста мггохондрш на одиницю поверхнi кл1тини, осо-бливостями лшщного й енергетичного обмшв.
зм1ни активностi проте'íназ та гх 1нг161тор1в у ссч! в дь тей, хворих на ПН, подаш в табл. 2.
Взагалi в сеч! у хворих вщзначено односпрямований характер змш: пщвищення активностi протешаз на фон1 зниження р1вня a-2-МГ в активну фазу ГПН i в перiод загострення ХПН та, навпаки, зниження активностi протешаз на фон1 пщвищення активностi a-2-МГ у перiод ремсц ХПН.
Рiвень а-1-1П сечi у хворих вск кл1н1чних груп суттево не вщр1знявся вщ показниюв здорових дiтей.
Так, в активну фазу ГПН та в перюд загострення ХПН, як обструктивного, так i необструктивного, у сечi вщзначено вiрогiдне (р < 0,05) пщвищення загально! про-теолггачно! активностi та зниження активностi a-2-МГ пор1вняно з контролем. До того ж у пащентш !з ГПН рь вень протешаз був значно вищим, шж у хворих на ХПН. Це вказуе на значний характер активацИ протеолiзу за умов наявност гостро'í фази запалення за рахунок як пщ-вищення активност протешаз, так i зниження шпбггор-ного потенцiалу.
Таблиця 1. PiBHi тригл1церид1в, холестерину та загальних фосфол 'п 'щ 'т у сироватц кров1 в дтей, хворих на пieлонефрит (М ± m, ммоль/л)
Показ-ники Контроль (n = 20) ГПН (n = 27) ХПН (n = 44)
Необструктивний (n = 20) Обструктивний (n = 24)
Активна фаза (n = 20) Неактивна фаза (n = 7) Загострення (n = 10) Реммая (n = 10) Загострення (n = 12) Реммая (n = 12)
ТГ 0,796 ± 0,027 0,962 ± 0,086 0,889 ± 0,150 0,976 ± 0,113 0,944 ± 0,062 0,946 ± 0,092 0,968 ± 0,102
ХС 4,558 ± 0,109 5,543 ± 0,193* 5,419 ± 0,324* 5,194 ± 0,179* 5,163 ± 0,275* 5,752 ± 0,272* 5,343 ± 0,278*
ЗФ 2,546 ± 0,045 5,194 ± 0,302* 4,919 ± 0,303* 5,102 ± 0,387* 5,144 ± 0,337* 5,460 ± 0,302* 4,952 ± 0,226*
Примтка: * — вiрогiднiсть ознаки стосовно здорових дтей p < 0,05.
Таблиця 2. Активнсть проте/наз та ¡х ¡нпб'тор 'в у сеч1 дтей, хворих на п1елонефрит (М ± m, мг/л год)
Показники Контроль (n = 30) ГПН (n = 27) ХПН (n = 44)
Необструктивний (n = 20) Обструктивний (n = 24)
Активна фаза(n=20) Неактивна фаза (n = 7) Загострення (n = 10) Ремiсiя (n = 10) Загострення (n = 12) Ремiсiя (n = 12)
Загальна протеолiтична активнiсть 0,157 ± 0,007 0,292 ± 0,048* 0,240 ± 0,044** 0,286 ± 0,066* 0,111 ± 0,017*, ** 0,226 ± 0,032* 0,061 ± 0,015*, **
Активнiсть НТПП 0,307 ± 0,023 0,264 ± 0,029 0,222 ± 0,043** 0,295 ± 0,060 0,329 ± 0,070 0,219 ± 0,049 0,286 ± 0,071
Активнють a-1-iнгiбiтору протешаз 31,490± 0,081 30,821 ± 0,357 31,836 ± 0,571 30,620 ± 0,510 31,182 ± 0,510 31,263 ± 0,339 31,648 ± 0,075
Активнiсть a-2-макроглобулшу 0,370 ± 0,028 0,140 ± 0,023* 0,360 ± 0,041** 0,192 ± 0,046* 0,567 ± 0,068*, ** 0,144 ± 0,026* 0,516 ± 0,054*, **
Примтки: врогщнсть ознаки: стосовно здорових дтей: * — p < 0,05; стосовно дтей з активною та неактивною фазами ГПН, а також ¡з загостренням та рем1с1ею ХПН: ** — p < 0,05.
www.pediatric.mif-ua. com - 37
Клтт'чна педтатр!я
5(32) • 2011
У неактивну фазу ГПН виявлено в!рог!дне (р < 0,05) зменшення загально! протеолгтично! активностi, п!дви-щення р!вня a-2-МГ сечi порiвняно з дггьми з активною фазою ГПН, але суттево! piзницi з показниками контрольно! групи не виявлено.
Сл!д зауважити, що в перюд pемiсi! обструктивно-го й необструктивного ХПН у сечi виявлено статис-тично значиме пор!вняно з контролем зменшення загально! протеолиично! активностi, збшьшення р!вня a-2-МГ. У свою чергу, шдвищення р!вня a-2-МГ на дашй стадi! захворювання вказуе на активацш апо-птогенних зм!н, що з часом призводять до прогресу-вання ХПН [10, 11].
Проведений кореляцшний анал!з дозволив вияви-ти наявшсть позитивного зв'язку (р < 0,05) м!ж р!вня-ми ТГ сироватки кров! та НТПП сечi (г = +0,259), не-гативних зв'языв м1ж р!внями ХС сироватки кров! та НТПП сеч! (г = —0,290), актившстю a-2-МГ та р!внем ХС (г = —0,243), що свщчить про залежн!сть структур-но-функцюнальних, мембранопатолог!чних зм!н тубу-лярного й гломерулярного апарату паренх!ми нирок в!д активност! протеол!зу. Виявлений позитивний кореляцшний зв'язок м!ж активн!стю НТПП i р!внем a-1-IП (г = +0,270) та негативний — м1ж р!внями НТПП та a-2-МГ (г = —0,372) сеч!, не виключають участ! шпбгго-р!в у пригшченш надлишково! активност! проте!наз, що свщчить про природну захищен!сть орган!зму в!д акти-вац!! протеол!зу.
Висновки
1. Змши л!п!дного спектра в сироватщ кров! дтей, хворих на ПН, можуть св!дчити про виражен! структур-но-функц!ональн!, мембранопатолог!чн! зм!ни тубу-лярного i гломерулярного апарату паренх1ми нирок, що ведуть до нефросклерозу.
2. Система «проте!наза — шпбгтор проте!наз» вщ-грае суттеву роль при ПН у д!гей i проявляеться в ак-тивац!! протеол!зу в активну фазу ГПН та в перюд за-гострення ХПН, а також в пригшченш протеол!зу в неактивну фазу ГПН та в перюд ремюп ХПН, що може служити маркером запального процесу.
Триндюк Ю.С.
Харьковский национальный медицинский университет
НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ ДИАГНОСТИКИ ПИЕЛОНЕФРИТОВ У ДЕТЕИ
Резюме. Проведено исследование липидного спектра сыворотки крови и состояния системы «протеиназа — ингибитор протеиназ мочи» у детей, больных пиелонефритом. Выявленные изменения уровней липидов сыворотки крови могут свидетельствовать о наличии напряжения процессов перикисного окисления у больных пиелонефритом независимо от стадии заболевания. Установлено, что система «протеиназа — ингибитор протеиназ» играет существенную роль при пиелонефритах у детей и может служить маркером воспалительного процесса. Повышение уровня а-2-макроглобулина в период ремиссии хронического пиелонефрита указывает на развитие апоптогенных изменений, что позволяет оценить глубину структурных нарушений.
Ключевые слова: липиды, протеиназы, ингибиторы протеиназ, пиелонефрит, дети.
3. Пщвищення р!вня a-2-МГ у перюд рем!с!! ХПН вказуе на розвиток апоптогенних змш, що дозволяе оць нити глибину структурних порушень.
4. Наявшсть кореляцшних зв'язк!в мтж лшщами сироватки кров! та системою «проте!наза — шпбггор проте!наз сеч!» свщчить про залежшсть структурно-функцюналь-них змш тубулярного i гломерулярного апарату паренх!ми нирок в!д активност! протеол!зу.
5. У свою чергу, кореляцшш зв'язки м1ж актившстю НТПП сеч! та !х шпбггорами можуть св!дчити про природну захищешсть орган!зму в!д активац!! протеол!зу.
Список лператури
1. Возианов А.Ф, Майданник В.Г., Бидный В.Г., Багдасаро-ва И.В. Основы нефрологии детского возраста. — Киев: Книга плюс, 2002. — 348с.
2. Клжчна нефрологш: навчальний поабник / ЛА. Пирк та in. — К.: Здоров 'я, 2004. — 528с.
3. Shortliffe L, McCue J.M. Urinary tract infection at the age extremes: pediatrics and geriatrics // Amer. J. Med. — 2006. — Vol. 113 (Suppl. 1A). — P. 28-31.
4. Гвозденко Т.А.. К вопросу о липидных нарушениях у больных хроническим пиелонефритом // Нефрология. — 2006. — № 1. — С. 50-55.
5. Головачова В.О. Вплив факторiв зовншнього середовища на фосфолтдний спектр сироватки ^crni дтей, хворих на нефропа-тт//Здоровьеребенка. — 2010. — №3(24). — С. 38-41.
6. Веремеенко К.Н., Голобородько О.П., Кизим А.И. Протеолиз в норме и при патологии. — Киев: Здоровье, 1988. — 198с.
7. Веремеенко К.Н., Досенко В.Е., Нагибин В.С. и др. Протео-литические ферменты и апоптоз // Укр. бюх1м. журн. — 2003. — Т. 75, № 6. — С. 10-24.
8. Наказ МОЗ Украгни № 627 вiд 03.11.2008р. «Про затвер-дження протоколу л^вання у дтей з тфекцыми сечовог системи i тубулоттерстищальним нефритом».
9. Самохина ЛМ, Дубинин А.А. Способ определения активности протеиназ или их ингибиторов в биологических жидкостях // МПК G 01N33/48, С12 Q 1/38; Заявка № 4654144 от 22.02.89 г. Патент России № 1655991 от 20.01.94г.
10. Самохгна ЛМ, Топчш I.I, Несен А..О. Система протегн-аза — Шбтор протегназ в оцшщ вазоконстрикторних i апоптогенних змш у хворих на хротчну хворобу нирок // Укр. журнал нефрологи та дiалiзу. — 2008. — Т. 17, № 1. — С. 33-37.
11. Макеева Н.1. Деят аспекти тканинних вазоконстрикторних i апоптогенних механiзмiв розвитку та прогресування хротчного захворювання нирок у дтей // Педiатрiя, акушерство та гтекологiя. — 2010. — № 2(438). — С. 15-19.
Отримано 07.04.11 □
Tryndyuk Yu.S.
Kharkiv National Medical University, Ukraine
SOME ASPECTS OF DIAGNOSTICS OF PYELONEPHRITIS IN CHILDREN
Summary. The lipid spectrum of blood serum and state of system «proteinase — proteinase inhibitor system of urine» in children with pyelonephritis were examined. The detected changes of lipid spectrum may indicate the presence of lipid peroxidation processes stress in patients with pyelonephritis regardless of stage of disease. It was defined that system «proteinase — proteinase inhibitor» plays an important role at pyelonephritis in children. It may be used as a marker of inflammation. Increase of a-2-macroglobulin level in period of chronic pyelonephritis remission indicates the development of apoptogenic changes. It allows us to estimate the depth of structural damages.
Key words: lipids, proteinases, proteinase inhibitor, pyelonephritis, children.
