CC BY
53
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.61-002.8-008-036-053.2(477.63) DOI: 10.22141/2224-0551.13.1.2018.127063
Вакуленко Л.1.
ДЗ «Днпропетровська медична академя МОЗ Укра/ни», м. Дн!про, Укра/на
Дисметабомчна нефропаля як фактор ризику розвитку телонефриту в дiтей
For cite: Zdorov'e Rebenka. 2018;13(1):35-39. doi: 10.22141/2224-0551.13.1.2018.127063
Резюме. Акшуальшсшь. Дuсметаболiчнi нефропати (ДН) сприяють розвитку сечокам'яног хвороби у дтей, виникненню тфекци сечовидльно'1 системи та розвитку вторинного телонефриту, тубулонтер-стищальних змш в нирках. Мета. АналЬз частоти та структури ДН як фактора ризику формування телонефриту у дтей. Машерiали та мешоди. Проведено аналЬз 297випадшв у дтей 1з дисметаболiчни-ми нефропатЬями. Вам дтям було здтснено загально^шчне обстеження, ультразвукову дiагностику сечовидльно'1 системи, лабораторне обстеження. Резульшаши. Спостеркалося значне переважання чи-сельностi дiвчаток (72,6 %) у nорiвняннi з хлопчиками (27,4 %). У 88,1 % дтей переважали оксалатш нефропати, щорееструвалися iзольовано. Значнорiдшезустрiчалися фосфатт йуратн ДН, як iзольова-но, так i в поеднанн з оксалатними нефропат1ями. Звертало на себеувагу збльшення чисельностi дтей 1з ДНз вком. Питома вага оксалатних, фосфатних i уратних ДНз вком у дтей суттево не змнюва-лася та була приблизно однаковою в уах вкових групах. У 73 % випадшв ДН поеднувалися з iнфекцшно-запальними захворюваннями сечовидтьно'1 системи. Так, биьше тж двi третини дтей (68,9 %) мали телонефрит. У половини дтей раннього вшу вiдзначалося поеднання ДНз гострим телонефритом. По-ступово з вком питома вага гострого телонефриту зменшувалася та кыьтсть випадшвхрошчного телонефриту (в грут хворих вжом 11—17ротв вт рееструвався у 58,3 % дтей) збльшувалася. До^джено поширення ДН серед дтей Дншропетровсько'1 областi у зв'язку з мсцем проживання. Висновки. Серед дитячо'1 популяци вiдзначаеться висока частота ДН, серед яких переважають iзольованi оксалатно-кальцiевi нефропати. Ризик розвитку ДН зростае пропорцтно вжу дитини. Виявлення ДН у дтей перших ротв життя, особливо у дiвчаток, повинне розглядатись як фактор ризику iнфекцшно-запальних захворювань сечовидльно'1 системи. Найчастше ДН рееструються у великих промислових центрах об-ластi, що е екологiчно забрудненими.
Ключовi слова: дти; сечовидльна система; дисметаболiчнi нефропати; телонефрит
Вступ
Останшми десятирiччями у CTpyKTypi патологи дитячого вжу спостериаеться збшьшення частоти дисметаболiчних нефропатш (ДН), що пов'язано 3i зростанням впливу несприятливих факторiв навко-лишнього середовища на населення, яке мешкае в еколопчно забруднених репонах [1—5]. ДН — це велика група нефропатш i3 рiзною етюлопею та патогенезом, об'еднаних тим, що !х розвиток пов'язаний i3 порушеннями обмшу речовин, що призводять до появи кристалiчного осаду в сечi та, як наслщок цього, до ушкодження ниркових структур сечови-
дшьно! системи [2]. Патолопя обмшу призводить до змш функцюнального стану нирок або до структур-них зрушень на рiвнi рiзних елеменпв нефрону [3].
З одного боку, ДН сприяють розвитку та поши-ренню сечокам'яно! хвороби в дгтей, захворювашсть на яку в усьому свт протягом декшькох десятирiч збшьшуеться [6—11]. З шшого боку, наявшсть крис-талури сприяе виникненню шфекцп сечовидшьно! системи та розвитку вторинного телонефриту, ту-булоштерстищальних змш у нирках [8, 11, 12]. 1н-фекцп сечово! системи, серед яких за тяжшстю перше мюце посщае телонефрит, е одшею з найбшьш
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Вакуленко Людмила 1вашвна, кандидат медичних наук, доцент кафедри педетри 2, ДЗ «Днтропетровська медична академю МОЗ УкраТни», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, УкраТна; e-mail: vakulenkol@ukr.net
For correspondence: Liudmyla Vakulenko, PhD, Associate Professor at the Department of pediatrics 2, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Health of Ukraine'; Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: vakulenkol@ukr.net
Кл№чна педiатрiя / С!1п1са! Pediatrics
поширених i серйозних бактерiальних iнфекцiй, з якими зустрiчаються педiатри та лiкарi первинно! медично! допомоги [14—16]. Серед причин виник-нення ДН — наявшсть нестабiльностi клiтинних мембран, що може бути як генетично детермшова-ною аномалieю конституцп (сiмейна нестабгльнють цитомембран), так i набутою в процес зростання та розвитку дитини [2—5]. Iнфекцiя сечових шляхiв е важливим фактором кристалоутворення, особливо це стосуеться мiкроорганiзмiв, якi продукують уреа-зу i здатнi розщеплювати сечовину [13]. Серед екзо-генних чинниюв у збiльшеннi поширеностi ДН ви-рiшальне значення мають техногенне забруднення навколишнього середовища, пiдвищення мшера-лiзaцii води, надходження до органiзму людини велико! кiлькостi ксенобiотикiв, дефщит вiтамiнiв [2, 4—8, 10, 17]. Причинно-значущi фактори призво-дять до дестабшзацп лшщно! фракцп цитоплазма-тичних мембран нирок, глибоких порушень !хньо! структури та функцп, сприяють збiльшеному утво-ренню продуктiв перекисного окислення лшщв. При цьому морфологiчно виявляють виражену де-струкцiю щiткових облямiвок проксимальних i дис-тальних канальцiв, заповнення просвiтiв канальцiв кристалами, виражену лiмфогiстiоцитарну шфгль-трацiю iнтерстицiю [2, 3].
Сформоваш ДН сприяють фжсацп мжроорга-нiзмiв в тубулоiнтерстицiйнiй тканинi нирок i мо-жуть пщсилювати формування кристалiв, виклика-ючи розвиток телонефриту [3, 9, 12, 16]. При цьому проблема ранньо! дiагностики метаболiчних пору-шень i пов'язаних iз ними нефропатiй залишаеться однiею з актуальних у педiaтрii та дитячш нефрологи [1, 3-5, 9, 17].
Метою нашо! роботи було проведення ан^зу частоти та структури ДН як фактора ризику формування телонефриту у дггей.
Матерiали та методи
Нами було проведено аналiз 297 випадюв у дггей iз ДН, якi перебували на стащонарному обстеженнi та лiкуваннi у вщдгленш нефрологГ! клiнiчного закладу «Дншропетровська обласна дитяча клiнiчна лжарня ДОР» у 2012-2017 роках.
Уам дiтям проведено загальноклiнiчне обсте-ження, ультразвукову дiагностику (УЗД) сечови-дгльно! системи, лабораторне обстеження. Для ви-значення наявностi в дитини ДН використовували критерп Д.Д. 1ванова, О.М. Коржа: документоване порушення обмiну речовин iз надлишком солей у сеч^ виявлення ехопозитивних включень у мисках нирок за даними УЗД i наявшсть сечового синдрому [17].
Лабораторне обстеження включало загально-клтчш обстеження, аналiз сечi за Нечипоренком i Зимницьким, поав сечi, а також дослщження транспорту солей, що дало можливють установити тип кристалурГ!. Для визначення типу ДН використовували лабораторш дiагностичнi критерп 1.В. Баг-дасарово! та спiвавт. [5]. Оксалатну нефропатго дiа-
гностували у випадку нейтрально! кислотностi сечi або змщення Г! в слабокислу сторону (рН 5,0-7,0), пiдвищення рiвня оксалатiв у добовому аналiзi сечi понад 1 мг/кг, кальцго — понад 4 мг/кг/добу, каль-цiю в сироватщ кровi — понад 2,68 ммоль/л. Уратну нефропатго дiагностували у випадку рН нижче 5,0 в добовому аналiзi сечi, пщвищення рiвня сечово! кислоти в кровi понад 0,3 ммоль/л, у сечi — понад 4,0 ммоль/л/добу (або 35 мг/кг/добу). Фосфатну нефропатго дiагностували у випадку лужно! кис-лотностi (рН > 7,0) сечi в добовому аналiзi, тд-вищення рiвня фосфору в сироватщ кровi понад 1,78 ммоль/л, у сечi — понад 33 ммоль/л/добу (або понад 4,0 мг/добу).
Статистичну обробку матерiалу здiйснювали на персональнш електроннiй обчислювальнiй машинi за допомогою пакета програм Ехсе1 7.0.
Результати та обговорення
Для aнaлiзу вiкових i статевих особливостей формування ДН дгти були розподглеш на вiковi групи: 0-3 роки — 36 дггей (11 хлопчиюв, 25 дiвчaток); 4-6 рокiв — 41 дитина (9 хлопчиюв, 32 дiвчинки); 7-10 рокiв — 76 дггей (11 хлопчиюв, 65 дiвчaток); 11-17 рокiв — 144 дитини (50 хлопчиюв, 94 дiвчинки). Серед загально! кiлькостi дiтей iз ДН спостерiгaлось значне перевищення чисельност дiвчaток (72,6 %) у порiвняннi з хлопчиками (27,4 %) (р > 0,001). Це було пов'язано з тим, що в бгльшосп випадюв дгти находили до стацюнару на етaпi нашарування ш-фекцп в нирках або сечовидiльнiй системi при ДН, коли остання виявлялась як фонова пaтологiя. При цьому дiвчaткa хворiли на пiелонефрит у 3-5 рaзiв чaстiше, нгж хлопчики. Дiвчaткa, якi мали клшко-лабораторш ознаки вульвовaгiнiту або телонеф-риту, пщлягали бiльш ретельному обстеженню та диспансерному спостереженню з повторними ана-лiзaми сечi та УЗД нирок. Досить часто ДН у них ви-являлася на догоспiтaльному етап (рис. 1).
За результатами проведеного aнaлiзу в струк-турi нефропатш переважали оксaлaтнi нефропатп, що рееструвались iзольовaно у 88,1 % вах дiтей, що збiгaеться з даними шших дослiдникiв [16, 18]. Значно рщше зустрiчaлись фосфaтнi та уратш ДН, як iзольовaно, так i в поеднaннi з оксалатними не-
100
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
I
Хлопчики
31
Дiвчатка
□ 0-3 роки »4-6 ротв п7-10 рокiв »11-17 ротв
Рисунок 1. Розподл дтей ¡з ДН за в1ком i статтю
%
36
Zdorov'e геЬепка ISSN 2224-0551 (print), ISSN 2307-1168 (online) Уо!. 13, N0. 1, 2018
Кл№чна педiатрiя / Clinical Pediatrics
фропатами, без в1ропдног р1зниц1 залежно вщ в1ку (рис. 2).
Звертало на себе увагу зб1льшення чисельност1 дггей 1з ДН з в1ком. Так, у груш дггей в1ком до 3 роюв таких було 36 (12,2 %), у той час як у груш пащенпв вжом 7-10 роюв - 76 (25,7 %) (р < 0,05). У дггей вь ком 11-17 роюв випадк1в ДН було найб1льше — 144 (48,6 %) (р < 0,001). Питома вага оксалатних, фос-фатних 1 уратних ДН 1з в1ком д1тей 1стотно не змь нювалась 1 була приблизно однаковою в ус1х в1кових групах (р > 0,1).
1зольоваш ДН були виявлеш тгльки у 27 % дггей, в 1нших випадках рееструвалося поеднання ДН з 1нфекц1йно-запальними захворюваннями сечови-дгльног системи. Так, бгльше нiж дв1 третини д1тей (68,9 %) пщ час обстеження вже мали п1елонефрит.
Слщ вщзначити, що в р1зн1 в1ков1 пер1оди поеднання ДН з шшими захворюваннями нирок вщ-р1знялося. Так, у половини дггей раннього в1ку вщзначалось поеднання ДН 1з гострим телонеф-ритом (ГПН), що було найчаспшим у пор1внянн1 з 1ншими вжовими групами (р < 0,01). Поступово з вжом питома вага ГПН на тл1 ДН зменшувалась, становлячи в груш дггей вжом 4-6 роюв вже чет-верту частину — 24,4 %, а в груш дггей вжом 11-16 роюв — лише 12,5 % всгх випадюв. Навпаки, з вжом збгльшувалась кгльюсть випадк1в хрон1чного тело-нефриту (ХПН), що було законом1рним. Так, у дггей вжом 0-3 роки ХПН рееструвався рщко 1 становив 13,9 % випадюв, у дггей вжом 4-6 та 7-10 роюв його частота поступово збгльшувалася. У старшш груш пащенпв ХПН рееструвався бгльше нiж у половини (58,3 %) дггей (р < 0,001) у пор1внянш з групою дггей раннього вжу (рис. 3).
Поеднання ДН з шфекщею сечовид1льних шля-х1в част1ше рееструвалось у дггей раннього в1ку (11,1 %) 1 рщко — в 1нших вжових групах (р > 0,1). Дгти з таким поеднанням, особливо д1вчатка, завдя-ки анатомо-ф1з1олог1чними особливостям жшочого
%
80706050403020100
Г—1
0-3 роки 4-6 ротв 7-10 ротв 11-17 рокiв | пОксалатна «Фосфатна иУратна |
Рисунок 2. Структура ДН залежно вд в1ку д'ией
оргашзму та високш частот1 висхщног шфекцп, роз-глядалися як група ризику щодо розвитку телонеф-риту в подальшому [7, 13].
За даними проведеного анал1зу, у кожног п'ятог д1вчинки з ДН рееструвався вульвоваг1н1т — дещо част1ше у д1тей раннього в1ку (28 %), р1дше — в старшш шкгльнш груш — 16 % (р > 0,05). Наявшсть такого поеднання теж була несприятливою щодо фор-мування подальшог патологи з боку сечовидгльног системи, що потребувало проведення вщповщних проф1лактичних заход1в.
За лггературними даними, для оксалатних не-фропатш характерним е поеднання з проявами дис-плазп сполучног тканини р1зних орган1в 1 систем, зо-крема з патолопчною рухлив1стю нирок. Вщповщно до результат1в проведеного нами анал1зу, нефроптоз як прояв патолопчног рухливосп нирок рееструвався у 11,2 % дггей, рщше зустр1чались аномалп розвитку нирок — 7,4 % випадюв. Серед аномал1й розвитку переважали подвоення чашково-мискового апарату та сечовод1в.
Як свщчать результати проведеного вщкритого дослщження з вивчення клшжо-епщемюлопчних характеристик сечокам'яног хвороби в Украгш, до якого ввшшли 7587 жител1в 24 областей, 41 мюта в1ком вщ 15 роюв, Дн1пропетровська область е ендем1чною щодо сечокам'яног хвороби 1 перебувае на другому мгсщ п1сля Кигвськог, випереджаючи Одеську, Льв1вську, Запор1зьку, Харк1вську обласп, у яких сечокам'яна хвороба рееструеться найчаст1ше [18]. Встановлено, що найчастше сечокам'яна хвороба рееструвалася в районах, багатих на пол1метал1чш руди, кам'яне ву-плля, зал1зну та марганцеву руду.
Ми дослщили поширення ДН серед дггей Дш-пропетровськог обласп у зв'язку з м1сцем прожи-вання. Виявилось, що 54,4 % таких дггей постшно мешкали в мютах, а 45,6 % — в сгльських районах Дншропетровськог область Серед м1ських д1тей 1з ДН близько третини (30,3 %) були мешканцями м. Дншра. Кр1м того, мюью д1ти з ДН, зазвичай, мешкали в шших промислових мютах обласп з роз-винутою тяжкою та прничо-рудною промисловю-тю: Кам'янському — 11,8 %, Павлоград! — 11,2 %, Верхньодншровську — 8,1 %, Марганцю — 6,2 %, Жовтих Водах та Нжопол1 — по 5 % випадюв.
0-3 роки 4-6 ротв 7-10 ротв 11-17 ротв
□ Гострий шелонефрит ■ Хронiчний шелонефрит ■ 1СС
Рисунок 3. Поеднання ДН ¡з запальними захворюваннями сечовид'!льно'1 системи
Серед сгльських мешканц1в також переважали дгти з Дн1пропетровського району — 25,9 % випад-kîb, дещо менша к1льк1сть д1тей з ДН були меш-канцями Новомосковського району — 10,4 %. В шших районах област1 частота випадк1в ДН у дггей була низькою та приблизно однаковою. Отриман1 результати показали необхщшсть проведення ль кувально-профглакгичних заход1в, що сприяли би зменшенню наслщюв впливу екопатогешв на орга-н1зм дггей, як1 мешкають в умовах iнтенсивноï про-мисловоï зони.
Висновки
1. Серед дитячоï популяцïï вщзначаеться висо-ка частота ДН, серед яких переважають 1зольован1 оксалатно-кальц1ев1 нефропатïï. Ризик розвитку ДН зростае пропорц1йно до в1ку дитини.
2. Виявлення ДН у дггей перших рок1в життя, особливо у д1вчаток, повинне розглядатись як фактор ризику шфекцшно-запальних захворювань се-човидiльноï системи.
3. Найчастше ДН рееструються у великих про-мислових центрах област1, що е еколопчно забруд-неними.
Конфлiкт штереяв. Автор заявляе про вщсут-н1сть конфл1кту 1нтерес1в при п1дготовц1 даноï статт1.
References
1. Zubarenko AV, Stoeva TV. Dismetabolic nephropathies in pediatric practice: principles of treatment and prevention. Zdorov'e re-benka. 2011;(30): 97-104. (in Russian).
2. Rychkova SV. Dismetabolic nephropathies in pediatric practice. Lechashchii vrach. 2010;(8):11. (in Russian).
3. Dlin VV, Osmanov IM. Dismetabolic nephropathy with ox-alate-calcium crystalluria. Effective Pharmacotherapy. 2013;(42):8-16. (in Russian).
4. Kushnirenko SV. Dismetabolic nephropathy in children. Pocki. 2012;(1):45-49. (in Ukrainian).
5. Bagdasarova IV, Fomina SP, Zheltovskaya NI, Lavrenchuk OV. Dismetabolic nephropathies in children. Sovremennayapediatri-ya. 2008;(20);62-67. (in Ukrainian).
6. Miah T, Kamat D. Pediatric nephrolithiasis: a review. Pe-diatr Ann. 2017 Jun 1;46(6):e242-e244. doi: 10.3928/1938235920170517-02.
7. Van Batavia JP, Tasian GE. Clinical effectiveness in the diagnosis and acute management of pediatric nephrolithiasis. Int J Surg. 2016Dec;36(PtD):698-704. doi: 10.1016/j.ijsu.2016.11.030.
8. Tasian GE, Ross ME, Song L, et al. Annual incidence of nephrolithiasis among children and adults in South Carolina from 1997to 2012. Clin J Am Soc Nephrol. 2016Mar 7;11(3):488-96. doi: 10.2215/CJN.07610715.
9. Giraudon A, Richard E, Godron A, et al. Clinical and biochemical characterization of childhood urolithiasis. Arch Pediatr. 2014 Dec;21(12):1322-9. doi: 10.1016/j.arcped.2014.08.027. (in French).
10. Penido MG, Tavares Mde S. Pediatric primary urolithiasis: Symptoms, medical management and prevention strategies. World J Nephrol. 2015 Sep 6;4(4):444-54. doi: 10.5527/wjn. v4.i4.444.
11. Amancio L, Fedrizzi M, Bresolin NL, Penido MG. Pediatric urolithiasis: experience at a tertiary care pediatric hospital. J Bras Nefrol. 2016 Mar;38(1):90-8. doi: 10.5935/01012800.20160014.
12. Meola M, Samoni S, Petrucci I. Clinical scenarios in chronic kidney disease: chronic tubulointerstitial diseases. Contrib Nephrol. 2016;188:108-19. doi: 10.1159/000445473.
13. Barr-Beare E, Saxena V, Hilt EE, et al. The interaction between enterobacteriaceae and calcium oxalate deposits. PLoS One. 2015;10(10):e0139575. doi: 10.1371/journal.pone.0139575.
14. Korbel L, Howell M, Spencer JD. The clinical diagnosis and management of urinary tract infections in children and adolescents. Paediatr Int Child Health. 2017 Nov;37(4):273-279. doi: 10.1080/20469047.2017.1382046.
15. Maydannik VG, Kovalchuk IV. Modern aspects of pyelonephritis in children. International Journal of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. 2016;9(3):17-40. (in Russian).
16. Vyalkova AA, Grisenko VA, Gordienko LM. Urinary tract infection in children - new ways of solving an old problem. Nephrology (Saint-Petersburg). 2010;14(4):63-76. (in Russian).
17. Ivanov DD, Korzh OM. Nefrologija v praktyci simejnogo likarja: Navchal'no-metodychnyj posibnyk [Nephrology in the practice of the family doctor: a teaching aid]. 2nd ed. Donetsk: Publisher Zaslavsky O.Yu; 2012. 294-303pp. (in Ukrainian).
18. Stus V, Ageev V, Ambrosiychuk A. Open study on the clinical and epidemiological characteristics of urolithiasis in Ukraine. Urology. Ukrainian scientific journal Urology, Andrology, Nephrology. 2015;19(3):109-118. (in Russian).
OTpuMaHO 12.01.2018 ■
Вакуленко Л.И.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Дисметаболическая нефропатия как фактор риска развития пиелонефрита у детей
Резюме. Актуальность. Дисметаболические нефропатии (ДН) способствуют развитию мочекаменной болезни у детей, возникновению инфекции мочевыделительной системы и развитию вторичного пиелонефрита, тубулоинтер-стициальных изменений в почках. Цель. Анализ частоты и структуры ДН как фактора риска формирования пиелонефрита у детей. Материалы и методы. Проведен анализ 297 случаев у детей с ДН. Все дети прошли общеклиническое обследование, ультразвуковую диагностику мочевыделительной системы, лабораторное обследование. Результаты. Наблюдалось значительное превышение численности девочек (72,6 %) по сравнению с мальчиками (27,4 %). В структуре нефропатий преобладали оксалатные нефропа-
тии, которые регистрировались изолированно у 88,1 % всех детей. Значительно реже встречались фосфатные и уратные ДН, как изолированно, так и в сочетании с оксалатными нефропатиями. Обращало на себя внимание увеличение числа детей с ДН с возрастом. Удельный вес оксалатных, фосфатных и уратных ДН с возрастом у детей существенно не менялся и был примерно одинаковым во всех возрастных группах. В 73 % случаев ДН сочетались с инфекцион-но-воспалительными заболеваниями мочевыделительной системы. Так, более чем две трети детей (68,9 %) имели пиелонефрит. У половины детей раннего возраста отмечалось сочетание ДН с острым пиелонефритом. Постепенно с возрастом удельный вес острого пиелонефрита уменьшался
38
Zdorov'e rebenka issn 2224-0551 (print), issn 2307-1168 (online)
Vol. 13, No. 1, 2018
и увеличивалось количество случаев хронического пиелонефрита (в группе детей в возрасте 11-17 лет он регистрировался у 58,3 %). Исследовано распространение ДН среди детей Днепропетровской области в связи с местом проживания. Выводы. В детской популяции отмечается высокая частота встречаемости ДН с преобладанием изолированных оксалатно-кальциевых нефропатий. Выявление ДН у
детей первых лет жизни, особенно у девочек, должно рассматриваться как фактор риска инфекционно-воспали-тельных заболеваний мочевыделительной системы. Чаще ДН регистрируются в крупных промышленных экологически загрязненных центрах области.
Ключевые слова: дети; мочевыделительная система; дис-метаболические нефропатии; пиелонефрит
L.I. Vakulenko
State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Dysmetabolic nephropathy as a risk factor of pylonephritis in children
Abstract. Background. Dysmetabolic nephropathies contribute to the development of urinary stone disease in children, the emergence of an infection of the urinary system, secondary pyelonephritis and formation of tubulo-interstitial changes in the kidneys. The main purpose of the research was to analyze the incidence and structure of dysmetabolic nephropathies as a risk factor of pyelonephritis formation in children in the Dnipropetrovsk region. Materials and methods. The study included analysis of 297 cases of dysmetabolic nephropathies in children. All the patients underwent general clinical examination, ultrasound examination of the urinary system and laboratory examination. Results. There was a significant prevalence of girls (72.6 %) compared with boys (27.4 %). Furthermore, oxalate dominated in the structure of nephropathies with the recorded isolation in 88.1 % of all the children. Oppositely, phosphate and urate dysmetabolic nephropathies occurred significantly less frequently, both alone and in combination with oxalate nephropathies. An increase in the number of children with dysmetabolic nephropathy regarding to the age was evident. However, the specific gravity of oxalate, phosphate and urate dysmetabolic nephropathy with the age did not change significantly and was approximately the same in all age groups. In 73 % of cases, dysmetabolic nephropathies
were associated with infectious and inflammatory diseases of the urinary system. Consequently, more than two thirds of children (68.9 %) had pyelonephritis. There was a combination of dysmetabolic nephropathy with acute pyelonephritis in a half of children of early age. The specific gravity of acute pyelonephritis decreased and the number of chronic pyelonephritis increased gradually depending on the age (for example, more than half of children (58.3 %) the group of 11—17 years had chronic pyelonephritis in). There was also the correlation between the prevalence of dysmetabolic nephropathy among children of the Dnipropetrovsk region and their residence. Conclusions. There is a high incidence of dysmetabolic nephropathies with the predominance of isolated oxalate-calci-um ones in children population. Dysmetabolic nephropathy in children of the first years of life, especially in girls, is a risk factor of infectious and inflammatory diseases of the urinary system. In addition, the detection of dysmetabolic nephropa-thies is more frequent in large industrial ecologically polluted centers of the region.
Keywords: children; urinary system; dysmetabolic nephropa-thy; pyelonephritis
