Морфологическая характеристика эритроцитов мочи у детей с эритроцитурией Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

®

ребенка

КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics

УДК 616.634.15-02.079 DOI: 10.22141/2224-0551.12.6.2017.112836

Мнакова В.А.12, Багдасарова I.B.2

1КЗ «Днпропетровська дитяча мська крична мкарня № 2» ДОР, м. Дн!про, Украна 2Державна установа «1нститут нефрологи НАМН Укра'/ни», м. Ки1в, Украна

Морфолопчна характеристика еритроципв ce4i в дггей з eритроцитурieю

For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12:677-82. doi: 10.22141/2224-0551.12.6.2017.112836

Резюме. Актуальтсть. Визначення походження еритроцитури в практиц nediampa е важливим за-вданням, воно дозволяе сформувати правильний дiaгноз. Розглянуто можливкть застосування фазово-контрастног мжроскопй (ФКМ) для виявлення гломерулярноiта негломерулярноiеритроцитурИ Метою роботи було визначення моpфологiчноi характеристики epиmpоциmiв сeчi в дтей з epиmpоциmуpiею для покращення якосmi диференщальног дiaгносmики. Матерiали та методи. До^дження моpфологiчноi характеристики epиmpоциmiв сeчi методом ФКМ проведено 73 пащентам вком вгд 1 до 18ротв, 1з них 45 (61,6 %) хворим на гематуричну форму гломерулонефриту, 23 (31,5 %) хворим на спадковий нефрит та 5 (6,8 %) хворим на дисмemaболiчну нефропатт. Результати. У дтей ie клжчно встановленим дia-гнозом «гломерулонефрит, гематурична форма» виявлено незмтет еритроцити в 44,4 % naцiенmiв, у 42,2 % випадшв еритроцити були дисморфними, i в 13,4 % випадшв виявлено акантоцити. Серед дтей з epиmpоциmуpiею, яким було клжчно встановлено дiaгноз «спадковий нефрит», переважали пащенти з дисморфними еритроцитами — 52,2 %, у 26,1 % хворих еритроцити не були змтеними, i в 21,7 % виявлено акантоцити. У дтей з epиmpоциmуpiею, хворих на дисмemaболiчну нефропатт, еритроцити осаду сeчi були незмтет й простежувались кристали солей. Висновки. Метод ФКМможна використовувати в сукуnносmi ie загально^тчними методами врутиннш практиц для визначення подальшог тактики обстеження та лкування дтей з epиmpоциmуpiею.

Ключовi слова: epиmpоциmуpiя; дти; гломерулонефрит; спадковий нефрит; дисмemaболiчнa нефропа-тя; фазово-контрастна мжроскотя; дисморфт еритроцити; акантоцити

Вступ

Нефропати, яю перебтають з еритроцш^ею, становлять близько 1/3 вщ уах захворювань нирок i сечовидшьно! системи, i в цих випадках мають мю-це певш труднощi в диференщальнш дiагностицi. Досить часто еритроцитурiя е единим симптомом цих захворювань. У зв'язку з цим визначення П походження е важливим завданням, воно необхщне для формування правильного дiагнозу. За мюцем виникнення еритроцитурiя може бути нирковою та позанирковою, у свою чергу, ниркова еритроциту-рiя подшяеться на гломерулярну та тубулярну.

Еритроцитурiя при бшьшосп захворювань ниж-шх сечових шляхiв не супроводжуеться протешурь

ею чи наявшстю цилiндрiв у ce4i. Наявшсть проте!-нури (понад 0,3 г/л, або 1 г бшка в ce4i за добу) разом i3 появою в осадд ce4i еритроцитарних цилiндрiв шд-вищуе пiдозру щодо гломерулярних чи тубулярних захворювань. Гломерулярну еритроцитурго мож-ливо встановити за допомогою фазово-контрастно! мiкроскопГi (ФКМ) сечового осаду як попереднього тесту на визначення тотки еритроцитури. Уперше визначення морфолопчно! характеристики еритро-цитiв сечi було проведене D.F. Birch i K.F. Fairlye в 1979 р. У подальшому пращ G. Rizzoni et al., Stapleton переконливо довели, що для гломерулярно! еритроцитури характерний дисморфiзм еритро-цитiв. Еритроцити, що проходять через гломеруляр-

© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017

© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017

Для кореспонденци: М1накова В1ктор1я Анатолй'вна, зав1дувач дитячого нефролог1чного в1дд1лення, Днтропетровська дитяча м1ська кл1н1чна л1карня № 2, вул. Антоновича, 29, м. Днтро, Украна; е-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (056) 745-55-78.

For correspondence: Victoriya Minakova, Head of pediatrics nephrology department, Dnipropetrovsk children's city clinical hospital N 2, Antonovicha st., 29, Dnipro, Ukraine; e-mail: vika-min68@ukr. net; phone +38 (056) 745-55-78

ну мембрану, мають змшену форму (дисморфiчнi) та дегемоглобiнезованi на вiдмiнy вГд еритроцитiв з нижнього вГддГлу сечового тракту, яю не змiнюють свого розмiрy та форми й зберГгають достатню кГль-кiсть гемоглобiнy (рис. 1) [6—8].

Дисморфiчнi еритроцити можуть спостерiгатись i в здорових оаб, а також при негломерyлярнiй патологи, тому велике значення мае сшввщношення нормальних та дисморфних еритроципв сечi. Ви-явлення вiд 50 до 80 % дисморфних еритроципв у сечовому осадi е дiагностичним критерiем гломе-рулярно! еритроцитурГ!. За даними багатьох авто-рiв, визначення в сечi акантоцитiв (кiльцеподiбних еритроципв з одним або декiлькома випинаннями у виглядi бульбашок рiзного розмiрy та виду) — бiльш точний критерш гломерулярно! нефропатГ!, н1ж на-явнiсть дисморфних еритроцитiв.

За умови виявлення бiльше н1ж 5 % акантоципв серед yсiх еритроцитiв сечi гломерулярну еритроци-тyрiю можливо дiагностyвати з чyтливiстю 52—99 % та специфiчнiстю 98—100 %. Акантоцити, на вГд-мiнy вiд iнших форм еритроципв, не виникають в експериментальних умовах in vitro при змш рН та осмоляльностi сечi, шдвищенш концентраций бГлка, дiyрезy, а також через 24 години зберГгання сечового осаду. Акантоцити не виявляються при фГзю-логГчнГй еритроцитурГ! в здорових людей, для яко! характерш ГншГ види дисморфних еритроцитiв (ехь ноцити — еритроцити з короткими зубчиками, що знаходяться через рГвнГ промГжки на незмшенш по-верхнi, анулоцити — пласт еритроцити з щГльною мембраною).

Мета роботи: визначення морфолопчно! характеристики еритроципв сечi у дiтей з еритроцитyрiею.

Матерiали та методи

Визначення морфологГчно! характеристики еритроципв сечi методом ФКМ проведено в умовах не-фролопчного вГддГлення дитячо! мюько! клшГчно! лГкарнГ № 2 м. Дншро 73 пацГентам вГком вГд 1 до 18 рокГв: 45 (61,6 %) хворим на гематуричну форму гломерулонефриту, 23 (31,5 %) хворим на спадко-вий нефрит та 5 (6,8 %) хворим на дисметаболГчну нефропапю. ДослГдження сечового осаду методом ФКМ проводилося за допомогою фазово-контраст-ного мжроскопа ФКМ МС 10 за такими критерГями:

— використовувалась ранкова порц1я сечГ, яка знаходилась не бГльше н1ж 2 години в сечовому мгхурц

— пГдрахунок кГлькосп еритроцитГв проводився при збГльшенш х 40;

— сечу було центрифуговано при 1500 обертГв за хвилину упродовж 5 хв;

надосадова р1дина зливалась;

сечовий осад дослщжувався на предметному

скл1;

— у процес1 оц1нювався вмют р1зноман1тних морфолог1чних форм еритроцит1в за гематолооч-ною класиф1кац1ею [3, 6, 7].

Виявлення вщ 50 до 80 % дисморфних еритроципв у сечовому осад1 та знаходження в сеч1 понад 5 % акантоципв е високочутливим та специф1чним д1а-гностичним критер1ем гломерулярно! гематурН.

Статистична обробка даних виконана за допомогою прикладних програм: Microsoft Excel 2010, Statistica 9.0. Перев1рку в1дпов1дност1 емп1ричних розпод1л1в к1льк1сних даних нормальному закону проводили за критер1ями Колмогорова — Смирнова i Лшефорса. Даш наведет як середне значення (М), стандартна похибка (± m) або стандартне вщ-хилення (SD) для нормального розподшу i як медь ана (Ме) з штерквартильним розкидом (25-й; 75-й перцентил^ в iнших випадках. Вiрогiднiсть вщ-мiнностей кiлькiсних показникiв оцiнювалась за критерiями Стьюдента (t) або Манна — Уйш (U), якiсних — за крш^ем хi-квадрат Пiрсона (х2), у тому числi з поправкою Йетса. Взаемозв'язок мгж показниками визначали за коефщентом рангово! корелящ! Стрмена (rs). Рiвень значимостi вважали вiрогiдним при р < 0,05.

Результати та обговорення

Понад половину дггей, хворих на ГН, мали вира-жену еритроцитурго — 55/53,4 %, у тому чи^ ма-крогематурш — 9/8,8 %, на той час як у бшьшосп пащентш, хворих на СН (24/75 %) i ДН (22/95,6 %), еритроцитурiя була незначною або помiрною (рис. 2).

У результат проведеного дослiдження було вияв-лено, що в дiтей iз клiнiчно встановленим дiагнозом ГН переважали незмшеш еритроцити — 20/44,4 % випадюв, у 19/42,2 % встановлено дисморфний

80 ) 70 60 " 50 40 30 20 100

Незначна Помфна Виражена Значно Макроге-(до 5 тис.) (5-50 тис.) (50-100 тис.) виражена матурт

(> 100 тис.)

□ ГН

СН □ ДН

Рисунок 1. Гломерулярн (зл1ва) та негломерулярн (справа) еритроцити

Рисунок 2. Вираженсть еритроцитури в пац '1ент'1в тематичних груп: р — р1вень значимост в'щм'шностей м'ж групами за критерieм х2

Примтка: тут i на рис. 7: ГН — гломерулонефрит, СН — спадковий нефрит, ДН — дисметабол'чна нефропатя.

вид еритроципв (дискоцити, ехiноцити, шизоци-ти) (рис. 3) та в 6/13,4 % зусщчались акантоцити (рис. 4). У хворих на ГН в осадi сечi було виявлено дисморфш еритроцити та кристали солей (рис. 5).

Серед пащенпв, яким при обстеженш було кль нiчно встановлено дiагноз СН, найбiльшу частку становили особи з дисморфними еритроцитами —

Рисунок 3. Дисморфн1 еритроцити в осад'1 сеч! хворого на ГН (ФКМ, збльшення х 40)

Рисунок 4. Дисморфш еритроцити, акантоцити

в осад'1 сеч'1 хворого на ГН (ФКМ, збльшення х 40)

—

i

» о

*

.А • ,

Рисунок 5. Дисморфн1 еритроцити, кристали солей в осад'1 сеч'1 хворого на ГН (ФКМ, збльшення х 40)

12/52,2 %, у 6/26,1 % еритроцити не були змшени-ми, i в 5/21,7 % виявлеш акантоцити.

У Bcix пашенпв 3i встановленим дiагнозом ДН еритроцити осаду œ4i були незмшеш та спостерк'а-лись кристали солей (рис. 6).

Порiвняльний аналiз морфолопчно! структу-ри еритроципв в обстежених дггей i3 гематурieю показав ïï статистичну порiвняннiсть 3i структурою еритроципв у хворих на ГН i СН (p > 0,05) та вщмшшсть вщ та^ у хворих на ДН (p < 0,05) (рис. 7).

У дггей з еритроцш^ею, хворих на ГН, СН, ДН, визначено функцюнальний стан нирок залежно вщ морфолопчного виду еритроцитiв осаду сечь Встановлено, що у хворих, в осадi сечi яких виявлено акантоцити, була зниженою швидюсть клубочковоï фшьтрацИ (ШКФ), пщвищена протсшурГя та альбумiнурiя (АУ); у дггей, в осадi сечi яких пе-реважали дисморфш еритроцити, встановлено протешурш (p < 0,001), оксалурiю. У дггей, в осадi сечi яких встановлено незмшеш еритроцити, пере-важала оксалурiя.

Характеристики функцiонального стану нирок залежно вщ встановленого морфолопчного виду еритроципв осаду сечi в дггей з еритроцитурieю, хворих на ГН, СН, ДН, та рiвень значимосп подано в табл. 1.

Рисунок 6. Незмнен еритроцити, кристали солей в осадi сечi хворого на ДН (ФКМ, збльшення х 40)

120-

ГН СН ДН

□ Незмшеш еритроцити «Дисморфш еритроцити ■Акантоцити

Рисунок 7. Морфолопчна структура еритроцилв у дтей iз гематур'!ею

За даними кореляцшного аналiзу встановлено наявшсть оберненого зв'язку м1ж незмiненим характером еритроципв i показниками азотовидгль-но! функци, а також прямого зв'язку з рiвнем ШКФ i оксалури (табл. 2).

Висновки

За результатами ан^зу морфолопчно! структу-ри захворювань з еритроцитурieю в дггей, хворих на ГН, СН та ДН, слад вiдзначити:

— у дггей, хворих на ГН, встановлено виражену еритроцитурго в 53,4 % випадюв, у тому чи^ ма-крогематурiю — в 8,8 % випадюв, на той час як у па-цieнтiв iз СН в 75 % та у хворих на ДН — у 95,6 % випадюв еритроцитурiя була незначною або помiр-ною;

— серед дггей iз клiнiчно встановленим дiагнозом ГН виявлено незмiненi еритроцити в 44,4 % оаб, у 42,2 % випадюв — дисморфш еритроцити, i в 13,4 %

випадюв — акантоцити. У хворих на ГН в осадi ce4i було виявлено кристали солей, яю травмують сли-зову оболонку сечовивщних шлях1в та посилюють прояви еритроцитурщ

— серед дiтей з еритроцш^ею, яким було кль нiчно встановлено дiагноз СН, переважали хворi з дисморфними еритроцитами — 52,2 %; у 26,1 % хворих еритроцити не були змшеними, i в 21,7 % вияв-лено акантоцити;

— у дггей з еритроцш^ею, хворих на ДН, еритроцити осаду œ4i були незмшеш та спостерк'алися кристали солей;

— встановлено, що у хворих, в осадi сечi яких виявлено акантоцити, була зниженою ШКФ, пщви-щена протсшурГя та АУ;

— у д^гей, в осадi сечi яких переважали дисморФнГ еритроцити, встановлено протешурго, оксалурiю;

— у д^гей, в осадi сечi яких встановлено незмшеш еритроцити, переважала оксалурiя;

Таблиця 1. Характеристики функцюнального стану нирок залежно вд морфолопчного виду еритроцит'т осаду сеч'1 в дтей з еритроцитур'!ею, хворих на ГН, СН, ДН (Ме/25-й; 75-й перцентил'О

Показник Незмшеш еритроцити Дисморфш еритроцити Акантоцити

Азот сечовини сироватки кров^ мг/дл 1,8/1,5; 2,1 2,3/1,8; 2,6** 2,1/1,8; 2,6**

Залишковий азот сироватки кров^ ммоль/л 15,7/14,3; 16,8 17,8/15,6; 18,4** 18,4/17,1; 18,9***

ШКФ, мл/хв (за Шварцем) 119/92,5; 131 92/81,2; 109,5** 90/65,8; 93,1***

Протеíнурiя, мг/добу 0,0/0,0; 0,02 0,01/0,0; 0,04* 0,03/0,0; 0,17**

АУ, мг/добу 15,5/12; 29 23/17; 36** 84/28,5; 110***, ##

Оксалурiя, мг/добу 60/51; 88 48,4/33,0; 57,7** 58,5/39,5; 100*, #

Примтки: * — р < 0,05, ** — р < 0,01, *** — р < 0,001 пор1вняно з незмШеними еритроцитами; # — р < 0,05, ## — р < 0,01 порiвняно з дисморфними еритроцитами.

Таблиця2. Кореляцйш зв'язки м'жморфолопчним видом еритроцит'т та показниками функцонального стану нирок у загальнй грут обстежених дтей

Показник Незмшеш еритроцити Дисморфш еритроцити Акантоцити

Азот сечовини сироватки кровi r = -0,369; r = 0,286; p > 0,05

p < 0,01 p < 0,05

Залишковий азот сироватки кровi r = -0,399; r = 0,260; r = 0,268;

p < 0,01 p < 0,05 p < 0,05

Сечовина сироватки кровi r = -0,345; r = 0,268; p > 0,05

p < 0,01 p < 0,05

ШКФ (за Шварцем) r = 0,333; p > 0,05 r = -0,228;

p < 0,01 p < 0,05

АУ r = -0,330; r = 0,402;

p < 0,05 p < 0,01

Еритроци^я (за Нечипоренком) r = -0,550; r = 0,304; r = 0,340;

p < 0,001 p < 0,01 p < 0,01

Оксалурiя r = 0,286; r = -0,341; p > 0,05

p < 0,05 p < 0,01

— встановлено наявшсть кореляцшного зв'язку мгж характером еритроципв i показниками азотови-дГльно! функцГ!, рiвнем ШКФ i оксалурщ

— вираженiсть еритроцитур!! не завжди вщпо-вщае ступеню змш морфологГ! еритроцитiв. Най-бiльше виражена еритроцитурiя в дiтей зГ спадковим нефритом, у данГй групГ найбГльш високий вщсоток виявлення акантоцитГв, що дае пщстави припустити наявнГсть гломерулярно! нефропат!!. НаявнГсть ви-сокого вщсотка дисморфних еритроцитГв не е суто специфГчною ознакою гломерулярно! еритроциту-рп. Вивчення морфологГчно! характеристики еритроцитГв осаду сечГ за допомогою ФКМ не дае змогу встановити заключний дГагноз, але дае можливГсть визначитися з тактикою подальшого обстеження пашента. Можна використовувати даний метод у хворих з еритроцитурГею в рутиннш практицГ в су-купностГ Гз загальноклГнГчними методами досль дження як простий та нешвазивний. Проводиться подальше дослщження чутливостГ та специфГчностГ даного методу, вивчаються результати дослГдження морфологГчно! характеристики еритроцитГв осаду сечГ в зютавленш з даними бюпс!! нирки.

Конфлжт ÏHTepecÏB. Автори заявляють про вщ-сутнГсть конфлГкту ГнтересГв при шдготовш дано! статп.

References

1. Komarova OV, Margieva TV, Sergeeva TV, Tsygin AN. Hematuria syndrome in children. Voprosy diagnostiki v pediatrii. 2009; 1(4):28-31. (in Russian).

2. Komarova OV. Hematuria syndrome in children. Meditsinskii nauchnyi i uchebno-metodicheskii zhurnal. 2006:30. (in Russian).

3. Ignatova MS. Hematuria in hereditary nephropathies. Nefrologiia i dializ. 2006; 8(4): 363-69. (in Russian).

4. Leliuk Vlu, Voshchula VI, Pilotovich VS, Bileichik TE. Microhematuria: differential diagnostic capabilities. Sait urologov Belarusi. Available from: http://uroweb.by/news/archive. Accessed: June 25, 2006. (in Russian).

5. Lobanova SM, Zalivan IA. Phase-contrast microscopy for the morphological evaluation of erythrocytes in urine with nephropathy. Biulleten'laboratornoi sluzhby. 2007;2. (in Russian).

6. Prikhodina LS, Malashina OA. Modern view on haematuria in children. Nefrologiia i dializ.. 2000;2(3):139-45. (in Russian).

7. Makavetskaya GA, RusakovaNV, Rusahov VM, Abramochkina IG. Morphologic characteristic of urinary erythrocytes and its role for determination of hematuria genesis. Pediatria. Journal named after G.N. Speransky. 2001; 80(2):43-5. (in Russian).

8. Birch DF, Fairley KF.Lancet. Haematuria: glomerular or non-glomerular? 1979 Oct 20;2(8147):845-6. PMID: 90933.

9. Rizzoni G, Braggion F, Zacchello G. Evaluation of glomerular and nonglomerular hematuria by phase-contrast microscopy. J Pediatr. 1983 Sep;103(3):370-4. PMID: 6350552.

OTpuMaHO 18.09.2017 ■

Минакова В.А.12, Багдасарова И.В.2

1КУ «Днепропетровская детская городская клиническая больница № 2» ДОС, г. Днепр, Украина 2ГУ «Институт нефрологии НАМН Украины», г. Киев, Украина

Морфологическая характеристика эритроцитов мочи у детей с эритроцитурией

Резюме. Актуальность. Определение происхождения эритроцитурии в практике педиатра является важной задачей, оно позволяет формировать правильный диагноз. Рассматривается возможность применения фазово-кон-трастной микроскопии (ФКМ) для выявления гломеру-лярной и негломерулярной эритроцитурии. Целью работы было определение морфологической характеристики эритроцитов мочи у детей с эритроцитурией для улучшения качества дифференциальной диагностики. Материалы и методы. Исследование морфологической характеристики эритроцитов мочи методом ФКМ проведено 73 пациентам в возрасте от 1 до 18 лет, из них 45 (61,6 %) больным с гематурической формой гломерулонефрита, 23 (31,5 %) больным с наследственным нефритом, 5 (6,8 %) больным с дисметаболической нефропатией. Результаты. У детей с клиническим диагнозом «гломерулонефрит, гематуриче-ская форма» выявлены измененные эритроциты у 44,4 %

пациентов, в 42,2 % случаев эритроциты были дисморф-ными, и в 13,4 % случаев выявлены акантоциты. Среди детей с эритроцитурией, которым клинически установлен диагноз «наследственный нефрит», преобладали пациенты с дисморфными эритроцитами — 52,2 %, у 26,1 % пациентов эритроциты были неизмененными, и у 21,7 % больных выявлены акантоциты. У детей с эритроцитурией, больных дисметаболической нефропатией, эритроциты мочевого осадка были неизмененными и прослеживались кристаллы солей. Выводы. Метод ФКМ возможно применять в совокупности с общеклиническими методами в рутинной практике для определения дальнейшей тактики обследования и лечения детей с эритроцитурией. Ключевые слова: эритроцитурия; дети; гломерулонефрит; наследственный нефрит; дисметаболическая нефро-патия; фазово-контрастная микроскопия; дисморфные эритроциты; акантоциты

V.A. Minakova12, I.V. Bagdasarova2

1MI "Dnipropetrovsk Children's City Clinical Hospital N 2", Dnipro, Ukraine

2SI "Institute of Nephrology of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine

Morphological characteristics of urine erythrocytes in children with erythrocyturia

Abstract. Background. Nephropathies with erythrocyturia make up about 1/3 of all diseases of the kidneys and the urinary system, and they have some difficulties in differential diagnos-

tics. Quite often, erythrocyturia is the only symptom of these diseases. In connection with this, determination of its origin is an important task in forming the correct diagnosis. Eryth-

rocyturia in most diseases of the lower urinary tract is not accompanied by proteinuria or the presence of cylinders in the urine. The presence of proteinuria (more than 0.3 g/l or 1 g protein in urine per day), along with the appearance of erythro -cytic cylinder in the urine sediment, raises suspicion in favor of glomerular or tubular diseases. Glomerular erythrocytes may be detected by means of urea concentration factor (UCF) in the urinary sediment as a preliminary test for the determination of the erythrocyturia site. Erythrocytes that pass through the glomerular membrane have a changed form (dysmorphic). Determination of acanthocytes in the urine (ring-shaped erythrocytes with one or several bulges in the form of bubbles of different sizes and types) is a more precise criterion of glomerular nephropathy than the presence of dysmorphic erythrocytes. The purpose of the study was to determine the morphological characteristics of urine erythrocytes in children with erythrocyturia, to improve the quality of differential diagnosis. Materials and methods. Determination of the morphological characteristics of urinary erythrocytes using UCF in 73 patients aged 1 to 18 years, of which 45 (61.6 %) are patients with hematuric form of glomerulonephritis, 23 (31.5 %) — with hereditary nephritis, and 5 (6.8 %) — with dysmetabolic nephropathy. Detection of 50 to 80 % of dysmorphic erythrocytes in the urine sediment and finding in urine of more than 5 % of acanthocytes is a highly sensitive and specific diagnostic criterion for glomerular hematuria. Results. In children with a clinical diagnosis "glomerulonephritis, the hematuric form", unchanged red

blood cells were detected in 44.4 % of patients, in 42.2 % of cases red blood cells were dysmorphic, and in 13.4 % of cases acanthocytes were detected. In children with erythrocyturia, who were clinically diagnosed with hereditary nephritis, dysmorphic erythrocytes prevailed — 52.2 %, in 26.1 % of patients erythrocytes were unchanged, and in 21.7 % of patients acan-thocytes were identified. In children with erythrocyturia and dysmetabolic nephropathy, erythrocytes in the urine sediment were unchanged, and salt crystals were detected. Conclusions. The severity of erythrocyturia does not always correspond to the degree of alteration of red blood cell morphology. The most significant erythrocyturia is in children with hereditary nephritis; in this group the percentage of acanthocytes is highest, suggesting the presence of glomerular nephropathy. The presence of high number of dysmorphic erythrocytes is not a purely specific feature of glomerular erythrocyturia. Studying morphological characteristics of erythrocytes in the urine sediment with the help of UCF does not allow establishing the final diagnosis, but gives an opportunity to determine the tactics of further examination of the patient. A further research of the sensitivity and specificity of this method is carried out, the results of the study of morphological characteristics of erythrocytes in the urine sediment are studied in comparison with kidney biopsy.

Keywords: erythrocyturia; children; glomerulonephritis; hereditary nephritis; dysmetabolic nephropathy; phase contrast microscopy; dysmorphic erythrocytes; acanthocytes