CC BY
26
УДК 616.832-004.2+612.398.132.1 ОО!: 10.22141/2224-0713.1.87.2017.96534
Негрич Н.О.
Льввський нац!ональний медичний ун!верситет ¡мен! Данила Галицького, м. Льв!в, Укра/на
Неконвенцмний мюзин 1с як маркер апоптозу автореактивних кл1тин при розаяному склероз!
Резюме. З метою пошуку нових маркерiв розаяного склерозу (РС) було проведено порiвняльний анализ вмсту у сироватц кровi хворих на РС та практично здорових донорiв 48 кДа 1зоформи неконвенцтного мозину 1с (48 кДа Муо1с). Мaтерiaли та методи. Удо^джент взяли участь 61 хворий на РС та 20 практично здорових оаб вком вiд 19 до 57 ротв. Методи дослщження. Клiнiчнi — анал1з скарг, анамнезу за-хворювання та життя, загальний i неврологiчний огляди; лабораторш — шляхом поЫдовного задання сироваткових бл^в, електрофорезу та цифрового анал1зу отриманих електрофореграм у сироватц кровi хворих нарозаяний склероз визначають вмст 48кДа Муо 1с, при цьому наявшсть Муо1с тдтверджують за допомогою вестерн-блоту з антиМуо1с антитлами. Результати та обговорення. Усироватках кровi хворих на РС та здорових донорiв виявили 48 кДа Муо1с. Встановили, що у сироватц кровi хворих на РС рiвень 48 кДа Муо1с був вiрогiдно вищим порiвняно з групою практично здорових оаб. Зважаючи на те, що ключову роль в процесах набуття автореактивностi при РС вiдiграють Т^мфоцити, вiрогiдно тд-вищенийрiвень 48 кДа Муо1с, що мютиться у значнш кiлькостi в активованихлiмфоцитах, свiдчить про посилену загибель цих клтин шляхом апоптозу. Визначили, що вк хворих у груш з високим рiвнем 48 кДа Муо1с виявився вiрогiдно нижчим порiвняно з групою 1з низьким рiвнем цього бшка. Натомсть, досто-вiрних статистичних закономiрностей мiж рiвнем 48 кДа Муо1с та розподлом хворих на РС за статтю не було выявлено. Висновки. Муо1с вШграе важливу роль у патогенезi РС, а його 48 кДа Ьзоформа може бути раншм дiагностичним маркером цього захворювання, а також кльксним тдикатором процесу апоптозу активованих автореактивних клтин, що, зокрема, е важливим для оцтки ефективностi хворобомодифшуючо'( терапи.
Ключовi слова: розаяний склероз; апоптоз; маркер; неконвенцтний мозин 1с
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Розшяний склероз (РС) е автоiмунним запальним захворюванням центрально! нервово! системи (ЦНС), що характеризуеться ушкодженням мiелшово! оболон-ки та дегенеращею аксошв [1]. РС — одна з основних причин швалщизаци молодих людей у цшому свт [2]. У глобальному плаш РС призводить до значних матерь альних витрат i належить до сощальних захворювань [3].
Вважаеться, що Т^мфоцити вщграють ключову роль у патогенезi РС. Внаслщок порушення центрально! та перифершно! iмунноl толерантност вщбуваеться активащя антигенпрезентуючими клггинами Т-клггин, що мають ознаки автореактивност щодо елеменпв
ЦНС, що в кшцевому шдсумку впливае на процес авто-iMyHHo'i демiелiнiзацil [4].
Центральна толерантнють полягае у «негативнш» се-лекцй Т-клггин у тимуш шляхом апоптозу Т^мфоцитав, що виявили взаемодш мiж Т-кштинними рецепторами (ТКР) та власними пептидами головного комплексу пс-тосумюносп (ГКГ) [5]. Виршальне значення в даному процеш належить тимiчним транскрипцшним факторам автоiмунноl регуляцп, що контролюють транскрипцш гешв власного оргашзму [6].
У випадку, якщо автореактивш Т-лiмфоцити уника-ють механiзмiв центрально! толерантноcтi, спрацьову-ють периферiйнi: фiзичне роздiлення автореактивних клгган та !х мiшеней, видалення автореактивних клгган,
© «Мiжнародний неврологiчний журнал», 2017 © «International Neurological Journal», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Негрич Назар Олегович, мапстр медицини, acnipaHT кафедри неврологи, Львiвський нацiональний медичний уыверситет iMeHi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, Укра'на; факс: (032) 276-79-73; e-mail: [email protected] For correspondence: Nazar Negrych, Master of Medicine, PhD student, Department of Neurology, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, 69, Pekarska st., Lviv, 79010, Ukraine; fax: (032) 276-79-73; e-mail: [email protected]
1х iнгiбування (за рахунок вщсутносп костимулюючих факторiв) або супресiя регуляторними Т-кштинами [7].
На1вш Т-лiмфоцити можуть активуватись лише шляхом отримання стимуляци через ТКР, корецептори чи цитоини [8]. Якщо ж активацiя тривае надто довго, або коли активований лiмфоцит не знаходить тривалий час свое! мшеш, вiн елiмiнуеться шляхом активацшно-шдуковано1 загибелi клiтин (А1ЗК) [9].
Вiдомо, що один iз механiзмiв дИ препаратiв хворо-бомодифкуючо1 терапи (ХМТ), зокрема P-iнтерферонiв i глатирамеру ацетату, а також високих доз глюкокор-тикощв, вiдбуваеться шляхом шдукцп процесу А1ЗК в автореактивних кштинах [10, 11].
Хоч автоiмунний патогенез РС е добре дослщженим, однак прогнозування та оцiнка клшчного перебiгу за-хворювання залишаються недосконалими. Саме тому ведуться пошуки нових маркерiв, якi б допомагали як у дiагностицi самого РС, так i корелювали з особливос-тями його перебку та могли б прогнозувати подальший розвиток хвороби, а можливо, пояснити етiологiю па-толопчного процесу.
Останнiми десятилiттями сироватка кровi людини як нескiнченно велике джерело бiомаркерiв активно дослiджувалась. Це зумовлено, з одного боку, легким i малоiнвазивним способом забору бiоматерiалу (кров^, з iншого — наявнiстю у шй бiльше нiж 10 тис. рiзних бiлкiв та !х фрагменпв, що перебувають, здебiльшого, у надзвичайно малих концентрацiях. Саме тому ви-рiшальне значення для щентифкацп цих проте'1шв у сироватцi кровi мае спошб !х виявлення.
Нами було вперше виявлено та щентифковано у си-роватцi кровi хворих на РС специфiчний бiлок — 48 кДа iзоформу неконвенцiйного (позам'язового) мюзину 1с (48 кДа Муо1с) [12]. Вщомо, що Муо1с (молекулярна маса 121,7 кДа з базальною iзоелектричною точкою в 9,5), що е членом неконвенцшного класу 1 мюзину хребетних тварин, безпосередньо зв'язують плазматичну мембрану з мiкрофiламентною кортикальною шткою (цитоскелетом) [13, 14]. Муо1с бере участь у збереженш стало! структури цитоскелета, а отже, шдтримуе сталу форму клiтин, а також задiяний у транспортi глюкози, рухливостi клгган, ендоцитозi та ядернiй транскрипци. Муо1с е одним з елементiв, що контролюють цитоске-лет-мембранну взаемодiю та поверхневий мембранний тиск у В-кштинах. Цей бток функцiонуе в процесах руху клiтин шляхом генерування або стабшзаци ламелоподш i фтоподш. Було показано, що Муо1с у велиий кiлькостi експресуеться у В-лiмфоцитах, а саме в плазматичнш мембранi, особливо в периферичних вщростках, таких як мкроворсинки [13]. Доведено, що мкроворсинки, що розташованi на поверхнi активованих В-кштин, здатнi фiксувати деякi важливi молекули, такi як транс-мембранш сигнальнi бiлки, молекули мiжклiтинноl адгези-1 та головного комплексу гiстосумiсностi класу II (ГКГ II) [15]. При цьому Муо1с вщграе роль шщь ально1 точки контакту для мiжклiтинних взаемодiй. Отже, Муо1с може виступати як рецептор, селективно фксуючи до поверхш мiкроворсинок активованих В-лiмфоцитiв молекули адгези та сигнальнi бiлки.
OKpiM цього, Myolc бере участь у процесах презен-тацп антигену. Це вщбуваеться шляхом перемiщення лiпiдного шару та пов'язаних i3 ним молекул, особливо ГКГ II, через мембрану в мющ контакту на сторош В-клгган. Таким чином, Myolc сприяе формуванню iмунологiчного синапсу мiж антигенпрезентуючими клгганами (насамперед В- та Т-клiтинами) [13].
Однак просте виявлення проте'шв, зокрема 48 кДа Myolc, у сироватщ кровi без встановлення вiрогiдних залежностей мiж ix як1сними та кшьысними показника-ми й клiнiчними характеристиками РС не мае практичного медичного застосування. Тому метою дослщження було проаналiзувати рiвень 48 кДа Myolc у сироватках хворих на РС та порiвняти його з показниками практично здорових ошб з метою пошуку вiрогiдниx вщмш-ностей, що дало б змогу перенести 48 кДа Myolc з групи сироваткових бiлкiв у групу бiомаркерiв РС.
Матер1али та методи
Подана робота виконана на кафедрi неврологй' Львiв-ського нацiонального медичного ушверситету iменi Данила Галицького та у Львiвському обласному науковому центрi з вивчення проблем розшяного склерозу та iншиx демiелiнiзуючиx захворювань, що знаходиться на базi Львiвськоi обласноi клiнiчноi лiкарнi.
Органiзацiя дослщження Грунтувалася на положен-нях Гельсшсько!' декларацп. Комiсiею з питань бю-медично!' етики Львiвського нацiонального медичного ушверситету iменi Данила Галицького (протокол № 2 вщ l5 лютого 20l6 р.) встановлено, що дане наукове дослщження вiдповiдае етичним та морально-правовим вимогам згiдно з наказом Мшютерства охорони здоров'я Укра'ни № 28l вiд 0l.ll.2000 р. В1д усix учасник1в до-слщження було отримано письмову iнформовану згоду на участь у дослiдженнi.
Критерiями включення пацiентiв у дослiдження були: вк: вiд l8 до 60 роив, наявшсть вiрогiдного РС згщ-но з критерiями Мак-Дональда (20l0) [l6], вiдсутнiсть прийому препаратiв ХМТ i цитостатикiв за останнi 6 мюящв, згода хворого на участь у дослщженш. Критерй' виключення: вк менше за l8 рокiв та понад 60 роив, наявшсть супутшх захворювань, прийом препаратав ХМТ/ цитостатиыв останнi 6 мiсяцiв, ваптшсть.
У дослiдженнi брали участь 6l хворий на РС вiком вщ l9 до 57 рок1в, середнш вiк яких становив 36,6 ± l,4 року. Спiввiдношення ж1нок до чоловiкiв дорiвнювало 2,4 : l. Жiнок було 43 особи (70,5 %), вком l9—57 роыв (серед-нiй вiк — 37,0 ± l,6 року). Чоловiкiв у дослiднiй групi було l8 осiб (29,5 %), вiком вщ 20 до 52 рок1в (середнш вк — 35,8 ± 2,6 року).
Найменше хворих було вком до 20 роив — 3 особи (4,9 %), а найбтьше — вком понад 40 роыв (22 особи, 36,l %). Частина ошб — це xворi вком 20,l—30 рок1в (l6 осiб, 26,2 %) та 30,l—40 рокiв (20 осiб, 32,8 %).
Усix хворих на РС умовно розподiлили на 3 групи за-лежно вщ рiвня 48 кДа муо1с у сироватщ кров1 У першiй груш показник був меншим за 0,0l мкг/мл (низький рiвень), у другш — 0,0l—8,00 мкг/мл (середнш рiвень), у третiй — бтьшим за 8,00 мкг/мл (високий рiвень).
Контрольну групу становили 20 практично здорових oci6. Ус1 вони були одноразовими донорами Льв1всько! обласно! станцп переливання кровi середнiм вiком 33,2 ± 2,2 року. Детальне опитування, ретельний огляд i загальнi лабораторнi дослщження (бiохiмiчний та за-гальний аналiз кров1) дали змогу виявити вiдсугнiсть в об-стежених гостро! та хрошчно! патолог!!, а також наявнiсть захворювань протягом останнiх шести мюящв. Виключено виробничий контакт 3i шкщливими речовинами, ртуттю, марганцем, бензолом, толуолом та шшими сполуками, що мають вплив на нервову систему. Особам контрольно! групи проводили iмунобiологiчне дослщження сироватки кров!, зокрема визначали рiвень 48 кДа Myolc.
У дослщженш використали так! методи: клшчш — анал1з скарг, анамнезу захворювання та життя, детальний соматичний i невролопчний огляди з ощнкою ступеня швал!дизащ! за шкалою EDSS Куртцке [17]; лабора-торш — шляхом посл!довного зс!дання сироваткових б1лк!в, електрофорезу та цифрового анал1зу отриманих електрофореграм у сироватщ кров! хворих на розс!яний склероз визначали вм1ст 48 кДа Myolc, при цьому наяв-нють Myolc шдтверджували за допомогою вестерн-блоту з антиМуо1с антиттами [12]; шструментальш — МРТ головного та/або спинного мозку (лише для д1агнос-тики РС).
Статистична обробка отриманих результат1в проведена за допомогою комп'ютерно! програми Statistica 6.0 (StatSoft, Inc.). Першочергово нами було визначено нормальшсть розподшу в отриманих ви-б1ркових сукупностях. Характер розподшу отриманих вар1ащйних ряд1в перев1рено за допомогою критерш Шатро — У1лка, що засв!дчив нормальний (гаус1вський) характер розподшу даних.
При виконанш статистично! обробки отриманих даних було застосовано таы методи: розрахунок се-реднього арифметичного та його середньо! похибки (М ± m); проведення ощнки в1рог!дност1 р1знищ отриманих результат у пор1внюваних групах; кореляцшного анал1зу — розрахунок парних коефщенпв кореляц!! за методом Шрсона.
Для оц1нки в1рог1дност1 р1зниц1 отриманих резуль-тат1в у анал1зованих групах використовувався критерш Стьюдента. Даний метод був обраний тому, що розподш у пор1внюваних групах був нормальним (гаус1вським), а в процес1 анал1зу пор1внювались м1ж собою дв1 групи спостережень. При пор1внянн1 малих за чисельнютю груп використовувалась таблиця Стьюдента для пор1в-няння отриманих результат1в при р1зному числ1 ступен1в свободи з табличними значеннями. В!дмшност1 визна-валися в1рог1дними при р < 0,05.
Результати та обговорення
У сироватках кровi хворих на РС визначили вмiст 48 кДа Myolc та порiвняли отримаш результати з по-казниками контрольно!' групи (табл. l).
Згiдно з табл. l, виявлено статистично вiрогiдну рiзницю мiж середнiм рiвнем 48 кДа Myolc у сироватщ кровi хворих на РС i контрольною групою (p < 0,05). У груш хворих на РС середнш рiвень 48 кДа Myolc ви-явився бiльше нiж в ll разiв вищим порiвняно з групою практично здорових донорiв.
Беручи до уваги той факт, що значна кшьысть 48 кДа Myolc знаходиться в лiмфоцитаx, а особливо в активо-ваних до антигену лiмфоцитаx [l3, l4], ми вважаемо, що шдвищений рiвень 48 кДа Myolc у сироватщ кровi хворих на РС зумовлений активацшно-шдукованою загибеллю автореактивних клгган.
Як вiдомо, патогенез РС минае в основному три ста-ди, що вiдповiдають локалiзацii патологiчного процесу в органiзмi: периферiйноi кровГ, гематоенцефалiчного бар'ера та ЦНС [l8]. На стада периферiйноi кровi вгд-буваеться активацiя iмунниx клiтин до власних клгган оргашзму (набуття автореактивноста) [l9]. Паралельно спрацьовують природш захисш меxанiзми, одним Гз яких е А1ЗК — процес елГмшаци з оргашзму автореактивних клгган шляхом апоптозу. У цьому процеш виршальне значення мають рецептор загибелГ (Fas) та його лканд (FasL). У нормГ на поверхш лГмфоцитав експресуеться лише Fas-рецептор. Натомють, пщ час активаци починае експресуватись FasL, що запускае процес апоптозу через активащю каспази-8 [l8].
Авторами також дослгджено змши рГвня 48 кДа Myolc у сироватщ кровГ хворих на РС залежно вгд вку пащенпв (табл. 2).
Вгдповгдно до табл. 2, вк хворих у груш з висо-ким рГвнем 48 кДа Myolc виявився вГропдно нижчим (27,83 ± 4,2l року) порГвняно з групою Гз низьким рГвнем цього бглка (38,50 ± l,64 року) (р < 0,05). Вк хворих статистично значущо обернено корелював Гз рГвнем 48 кДа Myolc у сироватщ кровГ (г = —0,30; р < 0,05).
Актившсть гмунно! системи в ошб молодого вку е ви-щою порГвняно з особами старшого вку [20, 2l]. Тому вищий рГвень 48 кДа Myolc у хворих на РС молодого вку ймовГрно пов'язаний Гз бгльш вираженою Гмунною вщповщдю, а отже, Гз значшшою А1ЗК.
У дослщженш визначили розподш хворих на РС за статтю при рГзних рГвнях 48 кДа Myolc у сироватщ кровГ (табл. 3).
Як подано у табл. 3, вГроггдних статистичних за-кономГрностей мГж рГвнем 48 кДа Myolc та розподглом хворих на РС за статтю не було виявлено. Спостеркалась
Таблиця 1. Показники р1вня 48 кДа Myolc у сироватщ кров1 хворих на РС та контрольноi групи
До^джуваний показник Середш значення дослщжуваного показника та його середня похибка (M ± m), мкг/мл
Контрольна група (n = 20) Хворi на РС (n = 61)
Концентращя 48 кДа Myolc 0,26 ± 0,10 3,42 ± 1,57*
Примтка: * — р < 0,05.
Таблиця 2. Показники р1вня 48 кДа Myolc у сироватц кров1 хворих на РС та контрольноi групи
залежно вд в¡ку пац1ент1в
Середш значення дослщжуваного показника та його середня похибка (M ± m), роки
До^джуваний показник Групи хворих на РС залежно вщ рiвня 48 кДа Myolc у сироватц кровi Контрольна група (n = 20)
1-ша < 0,01 мкг/мл (n = 42) 2-га 0,01-8,00 мкг/мл (n = 13) 3-тя > 8,00 мкг/мл (n = 6)
BiK обстежених, роки 38,50 ± 1,64 34,54 ± 2,40 27,83 ± 4,21* 33,20 ± 2,20
Примтка: * — в1рогщна вщм1нн1сть показниюв м'ж 1-ю i 3-ю групами хворих на РС, р < 0,05.
Таблиця 3. Показники рiвня 48 кДа Myolc у сироватц кровi хворих на РС залежно вд стат пац'1ент'т
Стать Середш значення до^джуваного показника та його середня похибка (M ± m), %
Групи па^енлв залежно вщ рiвня 48 кДа Myo1c у сироватц кровi
1-ша < 0,01 мкг/мл (n = 42) 2-га 0,01-8,00 мкг/мл (n = 13) 3-тя > 8,00 мкг/мл (n = 6)
Чоловки, частка хворих 30,95 ± 7,13 30,77 ± 12,80 16,67 ± 15,21
ЖЫки, частка хворих 69,05 ± 7,13 69,23 ± 12,80 83,33 ± 15,21
тенденщя до вищого сшввщношення жшок до чоловшв у rpyni з високим piBHeM 48 кДа Myolc (5 : 1) nopiBMHO з групами, в яких piBeHb цього бтка був низьким i серед-HiM (2,2 : 1). Очевидно, тенденщя до даного тендерного розподлу при piзних piвнях 48 кДа Myolc пов'язана з вищою реактивнютю iмуннo! системи ж1нок [21].
Висновки
Таким чином, було встановлено, що в сиpoватцi кpoвi хворих на РС наявна 48 кДа форма Myolc, piвeнь яко! у сироватщ кpoвi хворих на РС е значно вищим пopiвнянo з особами контрольно! групи.
Виявлено, що хвopi на РС молодшого вiку мали значущо вищий piвeнь 48 кДа Myolc у сиpoватцi кpoвi пopiвнянo iз хворими старшого вiку.
Myolc вщграе важливу роль у патoгeнeзi РС i може бути кшьысним iндикатopoм процесу апоптозу активо-ваних автореактивних клггин, що, зокрема, е важливим для oцiнки eфeктивнoстi ХМТ.
Отже, 48 кДа Myolc може бути раншм дiагнoстич-ним маркером РС, завдяки якому можна встановити правильну стадш патoлoriчнoro процесу та дiбpати найeфeктивнiшe лiкування.
Конфлiкт iHTepeciB. Автор заявляе про вiдсутнiсть конфлшту iнтepeсiв при пiдroтoвцi дано! статп.
Список л1тератури
1. Lassmann H, Brück W, Lucchinetti CF. The immunopatho-logy of multiple sclerosis: anoverview // Brain Pathol. — 2007. — Vol. 17. — P. 210-8. doi: 10.1111/j.1750-3639.2007.00064.x.
2. Соколова Л.И. К вопросу о современных методах диагностики и лечения рассеянного склероза//Мед. вестник. — 2008. — № 1. — С. 28-32.
3. Волошина Н.П., Левченко 1.Л. Фармакоекономiчне обГрунтування патогенетичного лiкування роз^яного склерозу // МИжнародний неврологiчний журнал. — 2006. — № 4. — С. 91-98.
4. Christine Riedhammer and Robert Weissert. Antigenpresenta-tion, autoantigens, and immuneregulation in multiple sclerosis and other autoimmune diseases // Front. Immunol. — 2015. — Vol. 6. — P. 322. doi: 10.3389/fimmu.2015.00322.
5. Klein L, Klugmann M, Nave KA, Tuohy VK, Kyewski B. Shapingofthe auto-reactive T-cellrepertoireby a splicevariantofself protein expressed in thymicepithelial cell// Nat Med. — 2000. — Vol. 6. — P. 56-61. doi: 10.1038/71540.
6. Anderson MS, Venanzi ES, Klein L, et al. Projection of an-immunologicalselfs hadow with in the thymusby the aire proteins// Science. — 2002. — Vol. 298. — P. 1395-401. doi: 10.1126/sci-ence.1075958.
7. Kamradt T, Mitchison NA. Tolerance and autoimmunity // N Engl J Med. — 2001. — Vol. 344. — P. 655-64. doi:10.1056/ NEJM200103013440907.
8. Langrish CL, Chen Y, Blumenschein WM, et al. IL-23 drives a pathogenic Tcell population that induces autoimmune in flamma-tion // J Exp Med. — 2005. — Vol. 201. — P. 233-40. doi: 10.1084/ jem.20041257.
9. Cencioni MT, Santini S, Ruocco G, et al. FAS-ligandregulates differential activation-induced cell death of human T-helper 1 and 17 cells in healthy donors and multiple sclerosis patients//Cell Death and Disease. — 2015. — Vol. 6. — P. e1741; doi: 10.1038/cddis.2015.100.
10. Miljkovic' D, Spasojevic I. Multiple Sclerosis: Molecular Mechanisms and Therapeutic Opportunities // Antioxid Redox Signal. — 2013. — Vol. 19(18). — P. 2286-334. doi: 10.1089/ ars.2012.5068.
11. Шоробура М.С., Негрич Т.1., Стойка Р.С. Здатнсть iмуноглобулiнiв сироватки кровi хворих на розаяний склероз ршого вку (дти й дорош особи) впливати на тунокомпетентт
клтини // МИжнародний неврологiчний журнал. — 2008. — Т. 2(18).
12. Myronovkij S, Negrych N, Nehrych T, et al. Identification of a 48kDa form of unconventional myosin 1c in blood serum of patients with autoimmunediseases//Biochemistry and Biophysics Reports. — 2016. — Vol. 5. — P. 175-179. doi: 10.1016/j.bbrep.2015.12.001.
13. Maravillas-Montero J, Gillespie P, Patin~o-Lo'pez. G, et al. Myosin 1c participates in Bcelcytoskeletonrearrangements, isrecruited to the immunologic synapse, and contributes to antigenpresentation // J Immunol. — 2011. — Vol. 187(6). — P. 3053-3063. doi: 10.4049/ jimmunol.1004018.
14. Bond LM, Brandstaetter H, Kendrick-Jones J, et al. Functional roles formyosin 1cincellular signaling pathways // Cell Signal. — 2013. — Vol. 5. — P. 229-235. doi: 10.1016/j.cell-sig.2012.09.026.
15. Greicius G, Westerberg L, Davey EJ, et al. Microvilli structures on B lymphocytes: inducible functional domains?// Int. Immunol. — 2004. — Vol. 16. — P. 353-364. doi: 10.1093/intimm/dxh031.
16. Polman CH, Reingold SC, Banwell B, et al. Diagnostic crite-riafor multiple sclerosis: 2010 revisions to the McDonald criteria // Ann Neurol. - 2011. - Vol. 69(2). - P. 292-302. doi: 10.1002/ana.22366.
17. Kurtzke JF. Rating neurologic impairment in multiple sclerosis: anexpanded disability status scale (EDSS) // Neurology. — 1983. - Vol. 33(11). - P. 1444-52. doi: 10.1212/WNL.33.11.1444
18. Xu G, Shi Y. Apoptosis signaling path ways and lymphocyte homeostasis// Cell Research. - 2007. - Vol. 17. - P. 759-771. doi: 10.1038/cr.2007.52.
19. Негрич T.I. До^дження впливу солумедролу на процес апоптозу при розаяному c^epo3i // Укр. мед. часопис. — 2007. - № 3. - С. 54-60.
20. Евтушенко С.К., Москаленко М.А. Рассеянный склероз у детей. - К, 2009. - 385 с.
21. Confavreux C, Vukusic S. The clinical course of multiple sclerosis// Handb Clin Neurol. - 2014. - Vol. 122. - P. 343-69. doi: 10.1016/B978-0-444-52001-2.00014-5.
Отримано 17.02.2017 ■
Негрич Н.О.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Неконвенционный миозин 1с как маркер апоптоза аутореактивных клеток
при рассеянном склерозе
Резюме. С целью поиска новых маркеров рассеянного склероза (РС) был проведен сравнительный анализ содержания в сыворотке крови больных РС и практически здоровых доноров 48 кДа изоформы неконвенционного миозина 1с (48 кДа Муо1с). Материалы и методы. В исследовании приняли участие 61 больной с РС и 20 практически здоровых доноров в возрасте от 19 до 57 лет. Методы исследования. Клинические — анализ жалоб, анамнеза заболевания и жизни, общий и неврологический осмотр; лабораторные — путем последовательного осаждения сывороточных белков, электрофореза и цифрового анализа полученных электрофореграмм в сыворотке крови больных РС определяют содержание 48 кДа Муо1с, при этом наличие Муо1с подтверждают с помощью вестерн-блоттинга с анти-Муо1с антителами. Результаты и обсуждение. В сыворотке крови больных РС и здоровых доноров определили 48 кДа Муо1с. В сыворотке крови больных РС уровень 48 кДа Муо1с был достоверно выше в сравнении с группой практически здоровых доноров.
Поскольку ключевую роль в процессах приобретения ауторе-активности при РС играют Т-лимфоциты, достоверно повышенный уровень 48 кДа Муо1с, содержащегося в значительных количествах в активированных лимфоцитах, свидетельствует об усиленной гибели клеток путем апоптоза. Возраст больных в группе с высоким уровнем 48 кДа Муо1с оказался достоверно меньше в сравнении с группой больных, имеющих низкий уровень этого белка. Не были определены статистически значимые закономерности между уровнем 48 кДа Муо1с и распределением больных РС по половому признаку. Выводы. Муо1с играет важную роль в патогенезе РС, а его 48 кДа изоформа может служить ранним диагностическим маркером этого заболевания, а также количественным индикатором апоптоза активированных аутореактивных клеток, что является важным для оценки эффективности болезнь-модифицирующего лечения. Ключевые слова: рассеянный склероз; апоптоз; маркер, неконвенционный миозин 1с
N.O. Negrych
Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Unconventional myosin 1c as autoreactive
Abstract. Comparative analysis to find the new markers of multiple sclerosis (MS) was conducted. The blood serum of multiple sclerosis patients and healthy donors was analyzed for 48 kDa unconventional myosin 1c (48 kDa Myolc) isoform concentration. Materials and methods. Sixty one patients with multiple sclerosis and 20 healthy donors aged 19—57 years participated in the research. Methods of investigation: clinical (complaints, life and disease history, general and neurological examination), laboratory (identification of 48 kDa Myolc in the blood serum by consequent serum protein sedimentation, electrophoresis and digital analysis of electrophoregrams; presence of Myolc was confirmed by Western blot with anti-Myolc antibodies). Results. In the blood serum of MS patients and healthy donors, 48 kDa Myolc was identified. The group of MS patients had significantly higher level of serum 48 kDa Myolc as compared
cells apoptosis marker in multiple sclerosis
to the control group. Considering the key role of T-lymphocytes in the autoreactive processes, higher level of serum 48 kDa Myolc, that is present in great amounts in activated lymphocytes, results from increased apoptosis of these cells. The average age of patients with high levels of 48 kDa Myolc was significantly lower in comparison to the group with decreased level of this protein. There were no significant correlations between 48 kDa Myolc levels and sex detected. Conclusions. Myolc plays an important role in MS pathogenesis, and its 48 kDa isoform may be used as an early diagnostic marker of MS, as well as quantitative indicator of apoptosis of activated autoreactive cells that is significant for the evaluation of disease-modifying treatment effectiveness.
Keywords: multiple sclerosis; apoptosis; marker; unconventional myosin lc
22
MiœHapoâHèé HeâpoëoriMHèé журнал, p-ISSN 2224-0713, e-ISSN 2307-1419
N2 1(87), 2017
