Научная статья на тему 'Недифференцированная дисплазия соединительной ткани и респираторные заболевания у детей и подростков (обзор литературы)'

Недифференцированная дисплазия соединительной ткани и респираторные заболевания у детей и подростков (обзор литературы) Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
523
43
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ДИСПЛАЗіЯ СПОЛУЧНОї ТКАНИНИ / РЕСПіРАТОРНі ЗАХВОРЮВАННЯ / ДіТИ / ПіДЛіТКИ / ОГЛЯД / ДИСПЛАЗИЯ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ / РЕСПИРАТОРНЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ / ДЕТИ / ПОДРОСТКИ / ОБЗОР / CONNECTIVE TISSUE DYSPLASIA / RESPIRATORY DISEASES / CHILDREN / ADOLESCENTS / REVIEW

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Волошин А.Н., Чумак О.Ю.

Дисплазия соединительной ткани весьма распространенное генетически детерминированное нарушение развития этой ткани в процессе внутриутробного и постнатального онтогенеза, характеризующееся дефектами ее волокнистых структур и основного вещества, что приводит к расстройствам гомеостаза на уровне тканей, органов и организма в целом. Эти расстройства проявляются в виде различных внешних, висцеральных и локомоторных нарушений с прогредиентным течением. Наличие соединительнотканной дисплазии оказывает существенное влияние на особенности течения ассоциированных с ними заболеваний, а также на фармакокинетику и фармакодинамику лекарственных средств, используемых для их лечения. На сегодняшний день различают дифференцированные (классифицированные, моногенные) и недифференцированные (неклассифицированные, мультифакторные) формы дисплазии соединительной ткани. В то же время заболевания органов дыхания у детей и подростков остаются актуальной медико-социальной проблемой, что связано с их высокой частотой, сложностью диагностики, риском формирования хронической респираторной патологии. Поэтому целиком обоснованными представляются научные исследования механизмов и степени влияния системной соединительнотканной дисплазии на развитие и течение респираторных заболеваний. Согласно источникам литературы, приобретенные заболевания дыхательной системы у детей и подростков на фоне недифференцированной дисплазии соединительной ткани имеют существенно более тяжелые и продолжительные клинические признаки с ослабленной эффективностью традиционного лечения. Они склонны к атипичному и рецидивирующему течению, а также к более частому развитию тяжелых осложнений. Однако направленность такого влияния в процессе развития ребенка остается в значительной мере неопределенной. Следует отметить, что большинство научных исследований, посвященных сочетанию дисплазии соединительной ткани и заболеваний респираторной системы, было проведено среди детей школьного возраста и подростков. В связи с этим заблаговременное прогнозирование формирования дисплазии соединительной ткани у детей, еще в период новорожденности и в раннем возрасте, когда ее внешние проявления являются нечастыми и невыраженными, представляется достаточно перспективным. Выявление системной дисплазии соединительной ткани именно на ранних этапах постнатального онтогенеза может быть основанием для своевременного и целенаправленного проведения определенных профилактических мероприятий.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Волошин А.Н., Чумак О.Ю.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Undifferentiated connective tissue dysplasia and respiratory diseases in children and adolescents (review of literature)

Connective tissue dysplasia is widespread genetically determined disturbance of this tissue development in the process of intrauterine and postnatal ontogenesis which is characterized by the defects of its fibrous structures and ground substance. The indicated changes result in homeostasis derangements in tissues, organs and organism as a whole. They manifest themselves by different external, visceral and locomotor abnormalities with progressive course. The presence of connective tissue dysplasia has a considerable influence on the peculiarities of associated diseases as well as pharmacokinetics and pharmacodynamics of medicines which are used for treatment of these diseases. Nowadays, they distinguish differentiated (classified, monogenic) and undifferentiated (unclassified, multifactorial) forms of connective tissue dysplasia. Simultaneous respiratory diseases in children and adolescents are still one of the most urgent medical and social problem that is determined by their high incidence, complicated diagnosis and the risk of chronic respiratory pathology development. Therefore, scientific researches regarding the mechanisms and degree of connective tissue dysplasia influence on the appearance and course of respiratory diseases are well-grounded. According to the literature sources, acquired respiratory diseases in children and adolescents against the background of undifferentiated connective tissue dysplasia have considerably more severe and prolonged clinical signs with impaired effectiveness of traditional treatment. They are inclined to untypical and recurrent course and more frequent and more severe complications as well. However, the direction of such influence in the process of child development remains largely undefined. It should be noted that the majority of scientific researches on the combination of connective tissue dysplasia and respiratory diseases has been carried out among school-age children and adolescents. In this connection, the early prediction of connective tissue dysplasia in infants and small children, when its external manifestations are infrequent and ill-defined, seems quite promising. The detection of systemic connective tissue dysplasia exactly on the early stages of postnatal ontogenesis can be a ground for timely and purposeful administration of some appropriate preventive measures.

Текст научной работы на тему «Недифференцированная дисплазия соединительной ткани и респираторные заболевания у детей и подростков (обзор литературы)»



{^¿¿//ребёнка

Огляд лператури / Review of Literature

УДК (616-008.9+616.2-008.4):616.053.2 DOI: 10.22141/2224-0551.12.6.2017.112842

Волошин О.М., Чумак О.Ю.

ДЗ «Луганський державний медичний унверситет», м. Рубжне, Укра/на

Недиференцмована дисплазiя сполучноТ тканини й рестраторы захворювання в дiтей та пiдлiткiв

(огляд лггератури)

For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12:720-7. doi: 10.22141/2224-0551.12.6.2017.112842

Резюме. ДисплазЬя сполучно'1' тканини — дуже поширене генетично детермноване порушення розви-тку цШ тканини в процеа внутршньоутробного й постнатального онтогенезу, яке характеризуется дефектами iiволокнистих структур i основной речовини, що призводить дорозладiв гомеостазу нарiвнi тканин, оргатв та оргатзму в цлому. Црозлади виявляються у виглядiрЬзних зовнштх, всцеральних та локомоторних порушень 1з прогредiентним перебком. Наявтсть сполучнотканинно'1'дисплазп сутте-во впливае на особливостi перебгу асоцшованих з ними захворювань, а також на фармакокЫетику та фармакодинамку лжарських засобiв, що використовуються для ix лжування. На сьогодн розрЬзняють диференщйоват (класифжоват, моногент) i недиференцМоват (некласифковат, мультифакторт) форми дисплазп сполучно'1' тканини. Водночас захворювання оргатв дихання в дтей та тдлт^в зали-шаються актуальною медико-сощальною проблемою, що пов'язано з 1'х високою частотою, складтстю дiагностики,ризиком формування хрошчно1'рестраторно1'патологи. Тому цлком обГрунтованими вида-ються науковi до^дження меxанiзмiв та ступеня впливу системно'1'сполучнотканинно'1'дисплазп нароз-виток та перебкрестраторних захворювань. Зггдно злтературними джерелами, набутi захворювання дихально'1'системи в дтей i тдлтшв на тлi недиференцшовано1'дисплазп сполучно'1'тканини мають сут-тево тяжчi й тривалш клМчт ознаки, а ефективтстю традицшного лжування в них послаблена. Вони схильт до атипового й рецидивуючого перебщ, а також до бльш частогорозвитку тяжких ускладнень. Проте спрямоватсть такого впливу в процеа розвитку дитини залишаеться значною мiрою невизна-ченою. ^iд зазначити, що биьшкть наукових до^джень, присвячених поеднанню дисплазп сполучно'1' тканини й захворювань респiраторноi системи, було проведено серед дтей шкльного вку та тдлтшв. Узв'язку з цим завчасне прогнозування формування дисплазп сполучно'1'тканини в дтей, ще в перюд ново-народженостi таранньому вщ, коли iiзовншт прояви е нечастими й невираженими, видаеться досить перспективним. Виявлення системно'1' дисплазп сполучно'1' тканини саме на раннх етапах постнатального онтогенезу може бути тдставою для своечасного й щлеспрямованого проведення певних профыак-тичних заxодiв.

Ключовi слова: дисплазiя сполучно'1' тканини;рестраторт захворювання; дти; тдлтки; огляд

Уже протягом тривалого часу представники на-уково! медицини та пракгикуючi лiкарi багатьох спе-щальностей, у тому чи^ й педiатри, продовжують придшяти суттеву увагу особливостям переб^ захворювань, що поеднуються з дисплазiею сполучно! тканини (ДСТ). ПщГрунтям невгасаючо! клтчно! защкавленосп у вивченш такого поеднання е над-

звичайна поширенють сполучно! тканини в оргашз-мi та и участь у забезпеченш опорно!, морфогенетич-но!, захисно!, метаболiчно! й репаративно! функцш. Присутнють сполучно! тканини в уск органах зумов-люе системнють уражень у разi !"! дисморфогенезу та високу iмовiрнiсть одночасного формування рiзно-маштних патолопчних сташв [1—3].

© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017

© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017

Для кореспонденци: Волошин Олександр Миколайович, кандидат медичних наук, доцент, завщувач кафедри педштри з дитячими ¡нфекцтми, ДЗ «Луганський державний медичний ушверситет», вул. Будюельниш, 32, м. Руб1жне, Луганська обл., 93012, УкраТна; факс: (06453) 6-17-32, е-mail: ditlikar@ukr.net

For correspondence: Oleksandr Voloshin, PhD, Associate Professor, Head of the Department of pediatrics with pediatric infectious diseases, State Institution "Lugansk State Medical University'; Budivelnykiv st., 32, Rubizhne, Lugansk region, 93012, Ukraine; fax: (06453) 6-17-32, е-mail: ditlikar@ukr.net

ДСТ — генетично детермiноване порушення розвитку сполучно1 тканини в процес внутрш-ньоутробного й постнатального онтогенезу, яке характеризуемся дефектами П волокнистих структур i основно! речовини, що призводить до розладiв гомеостазу на рiвнi тканин, органiв та оргашзму в цшому. Цi розлади виявляються у виглядi рiзнома-штних зовнiшнiх, вiсцеральних та локомоторних порушень з прогредiентним перебiгом. Вони ма-ють суттевий вплив на особливост асоцiйованих з ними захворювань, а також на фармакокшетику та фармакодинам^ лiкарських засобiв, що викорис-товуються для 1х лiкування [4—6]. В.Г. Арсентьев та ствавт. [7] пщкреслюють, що наявнiсть ДСТ у дггей викликае синтропнi порушення, тобто поеднання та взаемозв'язок двох або бшьше патологiчних ста-нiв в одного пащента, виступаючи конституцiйною основою таких порушень.

На сьогодш розрiзняють двi групи захворювань, що виявляються диспластичними порушеннями в сполучнш тканинi. Перша — це моногенш захворю-вання зi встановленим типом успадкування та чiтко окресленою клшчною симптоматикою (синдроми Марфана, Елерса — Данло, недосконалий остео-генез та ш.). Друга — недиференцiйована, або не-класифiкована, ДСТ (НДСТ) з мультифакторними походженням та клiнiчними симптомами, що ви-ходять за меж проявiв спадкових синдромiв [8, 9]. В останньому випадку фенотиповi прояви НДСТ е надзвичайно рiзноманiтними, i 1х клiнiчна та про-гностична роль визначаеться не тшьки ступенем вираженост 11 окремих ознак, а й наявнютю комбь нацiй диспластикозалежних порушень [4, 10]. Характерно, що зi збiльшенням кiлькостi зовшшшх ознак, що виявляються при оглящ, виникае бiльше очiкувань щодо присутносп структурних дисплазiй у внутрiшнiх органах [11]. У свою чергу, тканинш мжроаномалп внутрiшнiх органiв е сприятливим фоном для розвитку iнфекцiйно-запальних патоло-гiчних станiв з тенденцiею до затяжного або хрошч-ного переб^, що, зокрема, зумовлено порушенням паренхiматозно-стромальних вщношень [12]. До того ж вюцеральш прояви сполучнотканинно! дис-плази можуть суттево модифiкувати класичнi кль нiчнi симптоми багатьох захворювань [13].

НДСТ не слщ розглядати як захворювання, 11 можна вважати яскравим прикладом демонстраций значних можливостей природи у формуванш при-стосувальних механiзмiв людини до життя в не-сприятливих умовах. При проведеннi клшко-гене-алогiчного обстеження родичiв пацiентiв iз НДСТ виявляеться «амейне накопичення» проявiв спо-лучнотканинно1 дисплазп [14].

Унаслщок вiдсутностi точних критерпв та комплексного тдходу в дiагностицi НДСТ 11 популяцш-на частота незалежно вiд вiку, згiдно з вщомостями лiтератури, коливаеться у вельми широкому дiа-пазонi — вiд 13 до 85 % [15—17], проте точно вщо-мо, що вона зустрiчаеться значно частше за моногенш форми ДСТ [18]. Зовшшш прояви ДСТ у

дией дошкшьного вiку виявляються набагато рiдше (11,1 %), шж у школярiв (31,1 %) [19, 20], тобто у вжовому аспект симптоми ДСТ, що можуть визна-чатися вiзуально, стають бшьш рiзноманiтними та вираженими.

Захворювання оргашв дихання в дiтей перманентно залишаються актуальною медико-соцiаль-ною проблемою, що пов'язано з 1х високою частотою, певними труднощами дiагностики та ризиком формування хронiчноl ресшраторно'1 патологй. Так, гострi респiраторнi шфекци (ГР1) домiнують у структурi захворюваносп дiтей в осiнньо-зимовий перiод, коли вони е причиною понад 90 % уах звер-нень по амбулаторну допомогу [21]. Частота брон-хтв у них коливаеться у межах 7,5—25 %, а пнев-монш — 5—12 % [22]. У педiатричнiй практицi на обструктивш бронхiти припадае близько 20—25 % випадюв у нозологiчнiй структурi гострих бронх1-тiв. Частiше такий варiант перебiгу бронхiту рее-струеться в д1гей раннього вiку, що значною мiрою обумовлено суттевими анатомо-фiзiологiчними особливостями 1х бронх1в, численними факторами преморбщного фону та недостатньою ефективнiстю функщонування iмунноl системи [23].

За даними Ю.Г. Антипкiна [24], у загальнш структурi поширеностi захворювань у дией та пiд-лiткiв частка респраторних захворювань сягае 58 %. В Укра'1ш за останнi 10 роюв питома вага дiтей, якi часто хворготь на гострi респiраторнi захворювання, зросла, за рiзними оцiнками, до 50—90 %. Доведено, що добрий прогноз при захворюваннях оргашв дихання в дией залежить вщ 1х ранньо1 дiагностики й адекватно'1 етiотропноl терапП. При цьому 1х свое-часне виявлення Грунтуеться на результатах детального та послщовного аналiзу анамнестичних, клi-нiчних, лабораторних i рентгенологiчних даних.

Отже, численш й цiлком аргументованi вiдомос-п лiтератури щодо високо1 поширеностi серед д1гей НДСТ та захворювань оргашв дихання зумовлюють природну защкавлешсть педiатрiв у дослiдженнi спрямованостi та вираженосп впливу сполучнотка-нинно1 дисплазй на виникнення та перебiг респiра-торних захворювань.

Загальновщомими проявами ДСТ з боку дихаль-но1 системи е такi: трахеобронхiальна дискинез1я, трахеобронхомаляц1я, трахеобронхомегалiя, брон-хоектатична емфiзема Лешке, синдром Вiльямса — Кемпбела, набутий полЫстоз легень, ашкальш булли, спонтанний пневмоторакс, рецидивуючi ателектази [25]. Значна роль ДСТ у формуванш то-ракодiафрагмального синдрому на сьогодш е цш-ком доведеною й не пщлягае сумнiву [26]. Органи дихання перебувають в умовах постшного фiзично-го навантаження, що зумовлюе особливi вимоги до сполучнотканинних комплексiв, якi значною мiрою визначають дiапазон стабiльностi та податливостi 1х структурних елементiв. Морфологiчнi особли-восп респiраторноl системи за наявностi ДСТ виявляються насамперед змшами м'язово-хрящового каркасу трахеобронхiального дерева та альвеолярно'1

тканини, що порушуе дренажну функщю 6poHxiB i стромальну стiйкiсть альвеол.

В.В. Анохина [27] вщзначае, що за наявностГ ви-ражених проявiв НДСТ у дiтей вiком 6—8 роив ГР1 мають тяжчий i тривалiший перебiг. У цих пащен-TiB також вiрогiдно частiше спостерГгаеться брон-хообструктивний синдром, за якого ефектившсть ß2-агонiстiв виявляеться послабленою. В шшш ро-ботi [28] мютиться iнформацiя про те, що бронхо-обструктивний синдром, як ускладнення ГР1, е ха-рактерним для переважно! бiльшостi (77,5 %) дiтей з фенотиповими проявами НДСТ порiвняно з дпьми контрольно! групи (22,5 %).

А.А. Конюшевская та спiвавт. [29] також отрима-ли результати, зпдно з якими в дiтей промислового репону Донбасу вiком вiд 3 мю. до 15 рокiв за на-явностi множинних ознак сполучнотканинно! дисплазп ГР1 мають тяжчi клтчш прояви з вираженим iнтоксикацiйним синдромом, високою температурою тiла (понад 39 °С), повторними епiзодами li пщ-вищення, тривалiстю гарячки понад 5 дшв та сутте-во частшим супутнiм ацетонемiчним синдромом. Автори розцiнюють ацетонемiю як маркер метабо-лiчних порушень, спровокованих саме наявнютю в дней виражених проявiв НДСТ. Крiм того, ГР1, що асоцшоваш з високим ступенем експресГ! НДСТ, вiрогiдно частiше (у 5 разiв) супроводжуються об-структивним 6ронхГтом та ускладнюються пневмо-нiею. Водночас вщносна частка таких дiагнозiв, як гострий бронхи" та гострий стенозуючий ларинго-трахе!т, не вiдрiзнялась вГд аналопчного показни-ка в дiтей Гз несистемними поодинокими ознаками ДСТ. 1ншГ дослгдники [30] зареестрували в дней вГком 2—15 рокГв, якГ страждали вГд стенозуючого ларинготрахе!ту в рецидивуючш формГ, множиннГ зовнГшнГ прояви ДСТ. Пдкреслено також наявнГсть бГльшо! кглькостГ таких проявГв у разГ прогресуван-ня захворювання.

ЗгГдно з даними А.В. Почивалова та спГвавт. [31], перебГг рестраторних захворювань (гострий бронхГт, бронхГальна астма (БА), позагосттальна пневмонгя) на тлГ клГнГчно, лабораторно й шстру-ментально тдтверджено! НДСТ у пацГентГв вГком 2—18 рокГв вгдзначаеться тривалГшим збереженням аускультативних змГн у легенях та переважанням випадюв !х поеднання з хрошчним тонзилГтом. БА частГше асощюеться з Гншими алергГчними захво-рюваннями та високими значеннями рГвня IgE у кровГ, а тригерами найчастше виступають ГР1 та фГзичнГ навантаження. Для позагоспГтально! пнев-монГ! е типовим бГльш значний обсяг ураження ле-генево! тканини, що спричиняе необхвдшсть про-ведення бгльш штенсивних терапевтичних заходГв. КрГм того, встановлено, що гострий бронхи" вГро-пдно частГше супроводжуеться синдромом брон-хГально! обструкцГ! й досить часто набувае реци-дивуючого перебГгу, за якого виникае необхщшсть тривалГшого стацГонарного лГкування.

А.А. Балдаев та спГвавт. [32] за результатами клшГчного дослГдження, проведеного серед дней

раннього вГку, дшшли висновку про модулюючий вплив ДСТ на перебГг гострих бронхГтГв. Цей вплив виявляеться бГльшою вираженГстю та пролонго-ваним збереженням температурно! реакцГ!, Гнших ознак ГнтоксикацГйного синдрому, кашлю та фГзи-кальних змГн у бронхолегеневш системГ. Бгльш три-вале збереження зазначених симптомГв у хворих Гз вираженою ДСТ може бути зумовлене затримкою евакуацГ! мокротиння i, як наслщок, пролонгова-ною персистенцГею збудника в бронх1альному дере-вГ. Автори також встановили, що тяжисть гострого бронхГту перебувае в прямГй i досить тГснГй кореля-цГйнГй залежносп вГд кГлькостГ наявних у дней зовшшшх i вГсцеральних проявГв ДСТ. З'ясовано, що з шдвищенням рГвня стигматизацГ! зростае частота дГагностування бронхообструктивного синдрому. КрГм того, гострГ обструктивнГ бронхГти на тлГ ви-ражено! ДСТ супроводжуються гГперкринГчним та бронхоспастичним типами обструкцГ! та мають схильшсть до рекурентного перебГгу. В шшому до-слГдженнГ [33] виявлено, що подовження строкГв видужання дней раннього вГку, хворих на гострГ бронхГти в поеднанш з вираженими проявами ДСТ, супроводжувалося активацГею процесГв перекис-ного окислення лГпГдГв та пригшченням антиокси-дантно! активностГ.

У лпературних джерелах акцентуеться увага на тому, що рецидивуючий бронхи у дней Гз НДСТ характеризуеться бГльш раншм дебютом, торпГд-ним перебГгом його загострень, частим поеднан-ням Гз загостреннями хрошчних захворювань ЛОР-органГв, резистентнГстю до традицГйно! терапГ! й формуванням хронГчно! бронхолегенево! патологи [34, 35]. З.В. Нестеренко [36] запропонувала розгля-дати рецидивуючий бронхи як фенотиповий варь ант гострого бронхГту в дией Гз ДСТ.

Результати дослгдження А.С. Иванниковой [37] також свГдчать про те, що перебГг запальних захворювань нижшх дихальних шляхГв у поеднаннГ з вираженими ознаками НДСТ у пащенпв вГком вгд 1 мГс. до 17 роив мае низку клшГчних особливос-тей, а саме пролонговане збереження фГзикальних змГн у легенях, частий розвиток ускладнень, необ-хщшсть тривалГших лГкувальних заходГв. КрГм того, з'ясовано, що за наявносп в дней зазначеного вище поеднання знижуеться яюсть !х життя за рахунок психосоцГально! складово! [38]. В шшому джерелГ вГдзначаеться, що пацГенти з ДСТ формують групу пГдвищеного психолопчного ризику Гз заниженою суб'ективною ощнкою власних можливостей, емо-цГйною нестшистю та схильнГстю до депресивних сташв [4].

Отже, сполучнотканинна дисплазГя в рестра-торнГй системГ виявляеться насамперед порушен-ням структур м'язово-хрящових комплексГв трахе! й бронхГв, що призводить до послаблення !х тонусу, i, як наслГдок, виникае дискГнезГя трахеобронхГально-го дерева, послаблюеться мукоцилГарний клГренс та погГршуються дренажнГ властивостГ нижшх дихальних шляхГв. Саме щ фактори сприяють виникнен-

ню бронхообструктивного синдрому на xni запаль-них процесiв, що е вельми типовим для пацieнтiв з високим ступенем експресп системно! ДСТ. До того ж при ДСТ мае мюце порушення формування еластичного каркасу легень, що обумовлюе розви-ток клапанного механiзму бронхiально! обструкций й утворення емфiзематозних булл, наслщком чого може бути спонтанний пневмоторакс [5, 37, 39].

Ще одшею причиною суттевого обтяжуючого впливу ДСТ на ктшчш прояви iнфекцiйних захворювань дихально! системи може бути поеднане по-слаблення !мунно! реактивносп органiзму [40, 41], що виявляеться дефiцитом лiмфоцитiв, недостат-нiстю фагоцитарно! активност нейтрофiлiв та зни-женням рiвня сироваткового IgA [5, 31, 37]. Оскшь-ки фагоцити забезпечують виведення з органiзму циркулюючих iмунних комплексiв, недостатня !х активнiсть може спричиняти розвиток гмунокомп-лексних захворювань [39]. Активацiя органоне-специфiчного антитшоутворення до антигенiв ко-лагену та еластину в дггей iз НДСТ свщчить про !х схильнiсть до автоiмунних процесiв [42]. Крiм того, у пащенпв iз клiнiчно значущою ДСТ досить часто виявляеться пщвищення сироваткового рiвня IgE. У щлому ж вiдомостi лiтератури щодо стану !мунно! системи при окремих клтчних варiантах ДСТ е не-однозначними й часто суперечливими, що обумов-люе необхiднiсть !х подальшого вивчення. Дотепер залишаються практично нез'ясованими механiзми формування iмунного дисбалансу при ДСТ. Проте, без сумшву, поеднання морфофункцiональних змш у бронхолегеневiй системi та iмунних порушень значно пiдвищуе ризик виникнення запальних рес-пiраторних захворювань [4].

Результати клшчних дослiджень, проведених серед дггей [43] та дорослих пащенпв [44], свщчать про високий стутнь асошацп сполучнотканинно! дисплаз!! з дисбалансом цитокшового профiлю, що виявляеться насамперед порушенням м1жкл1тин-них iмунних реакцш та регуляторних механiзмiв метаболiзму колагену. Так, наприклад, пiдвищення концентрац!! штерлейкшу-10, що е протизапаль-ним цитокшом, за наявностi пролапсу мiтрального клапана штерпретуеться дослiдниками [44] як адап-тивний механiзм гальмування запального процесу мезенхiмального та iнфекцiйного походження.

У дггей в!ком в!д 6 мгс. до 3 рок!в, хворих на го-стрий обструктивний 6ронх!т, O.G. Абатуров та О.О. Русакова [45] зафжсували суттеве пiдвищення концентраций сироваткового штерлейкшу-12 протя-гом усього перюду захворювання, що св1дчить про напружешсть клиинно-опосередковано! !мунно! в!дпов1д1 при запальному процеа. Водночас вияв-лено високу концентрацiю IgE у сироватцi кров1 як на початку захворювання, так i в перiод реконвалес-ценщ!, що було зумовлено, в!дпов1дно, стимулюю-чим впливом унiверсального фактора транскрипщ! NF-kB на продукц1ю цього Тмуноглобулшу та цито-к1новим дисбалансом. За допомогою математично-го прогнозування також доведено [46], що певш зна-

чения сироватково! концентрац!! iнтерлейкiну-13 та вщносно! кiлькостi лiмфоцитiв е вельми значущими чинниками ризику виникнення бронхiально! об-струкцп при гострому бронхи! в дiтей раннього вiку. До того ж пщвищення концентрац!! штерлейкшу-13 супроводжувалося зменшенням частоти розвитку обструктивного бронхiту, що пояснюеться шпбую-чим впливом цього цитокшу на актившсть NF-kB, що е важливим фактором запалення.

В iншому дослiдженнi зазначаеться, що в дггей грудного вжу виникнення бронхообструктивного синдрому значною мiрою зумовлене особливостями функцiонування iмунно! системи йне завжди зале-жить вщ схильностi пацiента до алергiчних реакцш [47]. Отримаш також пiдтвердження того, що порушення мюцевого iмунiтету з одночасними змiнами ендогенно! продукцп низки цитокiнiв та активностi матриксних металопроте!наз можуть мати безпосе-реднш вплив на iмунну реактивнiсть у дггей при за-хворюваннях бронхiв i легень [48].

У пщсумку слiд пiдкреслити, що клiнiчно значу-ща ДСТ, вельми несприятливо впливаючи на пере-бiг запальних захворювань рестраторно! системи в дiтей, водночас супроводжуеться суттевими пору-шеннями цитокшового балансу. Крiм того, необхщ-но вщзначити, що змiна спiввiдношення окремих цитокшв е важливою патогенетичною ланкою цих захворювань i без наявносп виражених ознак ДСТ. Тому подальшi дослiдження цитокiнового статусу за умови поеднання ДСТ та запальних рестраторних захворювань видаються вельми актуальними.

У матерiалах, присвячених питанням дiагности-ки, л^вання та профiлактики БА, пщкреслюеться суттева гетерогеннiсть захворювання, що виявляеться не тгльки вщмшшстю клшчно! картини в р!з-них хворих, але й рiзною динамжою патологiчного процесу на окремих етапах розвитку захворювання [49, 50]. Вважаеться, що наявшсть ДСТ може сутте-во обумовлювати iндивiдуальнi особливостi перебь гу БА. За шдсумками дослiдження колективу авто-рiв [51] з'ясовано, що одним з факторiв, через який реалiзуеться вплив ДСТ на дебют та переб^ БА, мо-жуть бути змiни стану судинно! стшки. У дiтей вь ком 6—12 роюв, хворих на атопiчну форму БА, була зафжсована тiсна позитивна кореляц1я м1ж ступенем вираженосп ознак ДСТ, з одного боку, та тяж-чим перебiгом захворювання, що супроводжуеться пщвищеним рiвнем ендотелiальних маркерiв. При цьому в!домо, що неповноцшшсть судинного ен-дотелiального шару ^ як насл!док, порушення його функщональних властивостей спричинюе пщвище-ну ламюсть та проникнiсть судин.

О.В. Сидорович та спiвавт. [52] отримали клтч-нi п!дтвердження того, що в школярiв пубертатного вжу БА на тлi НДСТ значно частше мае тяжчий перебiг iз вiрогiдно бiльшою кiлькiстю загострень за певний промгжок часу. Було встановлено, що таю показники тяжкосп БА, як кшьюсть загострень, !х тривалють, вираженiсть аускультативних змiн у ле-генях та значення тково! швидкосп видиху, мали

найбшьш псний кореляцшний зв'язок з юстково-суглобовими ознаками НДСТ. Результати шшого досл1дження [53] також свщчать про наявн1сть у пац1ент1в вжом 7—18 рок1в, хворих на БА, чггко! за-лежност1 м1ж тривалютю ïï загострень та ступенем експресИ НДСТ. Разом з тим поява легеневоï гшер-тензИ та формування пневмоф1брозу на тл1 елерсо-под1бного фенотипу рееструвалось суттево част1ше, н1ж у раз1 д1агностування некласиф1кованого фенотипу.

За шдсумками ще одного дослщження [49], у пац1ент1в в1ком 3—17 роюв встановлено, що БА на тл1 вираженоï ДСТ дебютуе рашше, вщзначаеть-ся тривалим збереженням утрудненого свистячого дихання, високою частотою шчних напад1в, необ-х1дн1стю пролонгованого застосування системних глюкокортикостерощних засоб1в у раз1 тяжких загострень, а також бшьш вираженим зниженням якост1 життя, переважно внасл1док психосоцiальноï девь ацИ. Анал1з структури супутньоï алергiчноï патоло-Flï продемонстрував, що БА у пащенпв 1з кл1н1чно значущою ДСТ суттево часпше (у 3 рази i бшьше) поеднана з такими захворюваннями, як алерг1чний рин1т, алерпчний кон'юнктив1т та пол1ноз. Водно-час за наявносп ДСТ рееструвалися вищ1 показ-ники сироваткового IgE, що зумовлено порушен-ням розп1знавання антигешв сполучнотканинних структур, яке викликае хрошчну стимуляц1ю системи, вiдповiдальноï за продукщю цього 1муноглобу-л1ну. У раз1 комбшацИ БА та ДСТ також зафжсова-но вищий вмют С-к1нцевого телопептиду колагену I у сироватщ кров1 з наявн1стю значущого прямого кореляц1йного зв'язку м1ж його концентращею та ступенем експресïï ДСТ, що, можливо, пов'язано з порушенням фiзiологiчноï активност1 матриксних металопротеаз [54]. У цьому випадку значно часп-ше (у 2,8 раза) рееструвався проксимальний тип обструкций дихальних шлях1в, що може бути пояснено наявнютю дискшезИ трахеобронх1ального дерева та такими позалегеневими проявами ДСТ, як дефор-мац1я грудноï кл1тки та сколюз.

Ю.В. Кондусова та ствавт. [55] вщзначають 1нш1 аспекти впливу ДСТ на переб1г БА у дггей в1ком 7—18 рок1в, а саме: суттевше вегетативне забарв-лення ïï напад1в, меншу ст1йк1сть пащенпв до емо-ц1йних та ф1зичних навантажень, що створюе певн1 труднощ1 в дотриманн1 адекватного контролю над цим захворюванням.

У д1тей одним 1з найбшьш тяжких диспластико-залежних вар1ант1в патологИ респiраторноï системи е пневмон1я. На сьогодн1 наведено переконлив1 свщчення 1снування тiсноï залежност1 м1ж тяжшстю кл1н1чних прояв1в пневмонИ та виражешстю ознак ДСТ [34]. Водночас доведено, що запальний процес у легеневш тканиш супроводжуеться активац1ею перекисного окислення л1п1д1в з утворенням вели-raï к1лькост1 активних форм кисню i порушенням балансу м1ж активн1стю тканинних протеаз та ЗСх 1нг1б1тор1в. Оксидантна агрес1я спричиняе руйну-вання колагену, що викликае додатков1 зм1ни ар-

х1тектон1ки сполучноï тканини. Кр1м того, зруйно-ван1 в процес1 запалення макрофаги та нейтрофши е основним джерелом протеаз, д1я яких призводить до деструкцИ альвеолярних структур. Отже, спо-лучнотканинна дисплаз1я, з одного боку, спочатку зумовлюе розвиток тяжчого запального процесу в легенев1й тканин1, а з шшого боку, стае бшьш ви-раженою внаслщок зазначених вище порушень тка-нинного гомеостазу. Наявшсть тако! взаемозв'язку диспластичного й запального процес1в потребуе ви-важеност1 в штерпретацИ спрямованост1 метабол1з-му сполучноï тканини на тл1 1нфекц1йного процесу.

АномалИ тканинних структур бронхолегеневоï системи при ДСТ у поеднанш з1 зм1нами iмунноï реактивност1 зумовлюють попршення ел1мшацИ ш-фекц1йних збудник1в через к тривалу персистенц1ю. Це, у свою чергу, призводить до рецидивуючого пе-реб1гу пневмон1й з прогресуванням пневмоф1брозу й легеневоï гшертензИ. У пащенпв 1з суттевим ступенем прояв1в ДСТ част1ше виникають пневмонИ з атиповим переб1гом, що спричинюються внутрш-ньокл1тинними збудниками (хлам1дИ, мжоплазми) i супроводжуються переважним ураженням штер-стицiальноï тканини легень [56]. Проведет досль дження дозволяють припустити наявшсть певного зв'язку м1ж ДСТ та штерстищальними хворобами легень, коли порушення функцИ сполучноï тканини не тшьки видозм1нюе кл1н1чний переб1г легене-вих захворювань, але й призводить до к тяжких та необоротних ускладнень. 1нтерстиц1альн1 хвороби легень, що супроводжуються втратою контролю над балансом метабол1чних процес1в у сполучн1й тканин!, порушенням вщновлення легенево! тканини тсля ушкодження, зменшенням еластичност1 сп-нок альвеол, дуже 1мов1рно, псно пов'язан1 з мор-фофункц1ональними особливостями сполучноï тканини за наявносп ïï системноï дисплазИ. Одним з приклад1в такого зв'язку може бути бронхолегенева дисплаз1я, що розвиваеться головним чином у гли-боко недоношених д1тей як наслщок 1нтенсивного л1кування респ1раторного дистрес-синдрому i/або пневмонИ [57].

Отже, системний анал1з опрацьованих джерел л1тератури дае пщстави зробити однозначний та обГрунтований висновок про негативний вплив системноï сполучнотканинноï дисплазИ на переб1г запальних захворювань дихальноï системи в д1тей та пщлигав. Цей вплив насамперед виявляеться к тяжчими i тривалшими кл1н1чними проявами, по-слабленою ефективн1стю традиц1йних терапевтич-них заход1в, схильн1стю до атипового й рецидивуючого переб1гу, а також до бшьш частого розвитку ускладнень.

Незважаючи на значну кшьюсть наукових публь кац1й, присвячених впливу системноï ДСТ на пере-б1г запальних захворювань оргашв дихання у д1тей, дотепер залишаються остаточно невизначеними ме-хашзми цього впливу, а також стутнь к активност1 у в1ковому аспекп. Тому вивчення клшжо-патоге-тетичних особливостей поеднання системноï НДСТ

i запальних респiраторних захворювань у педiатpич-нiй практицi й надалi слiд вважати дуже актуальним напрямком наукових дослщжень. На особливу ува-гу заслуговуе прогнозування вiрогiдностi розвитку клiнiчно значущого формування ДСТ у дггей ще в перiод новонародженосп, ранньому або дошкшь-ному вщ1, коли ïï зовнiшнi прояви е нечастими i/або невираженими. Саме таке прогнозування на раншх етапах постнатального онтогенезу з подаль-шим своечасним та щлеспрямованим застосуван-ням адекватних профiлактичних заходiв може бути найбшьш ефективним щодо амортизацИ несприят-ливого впливу сполучнотканинного дисморфогене-зу як преморбщного шдфунтя для розвитку захворювань дихальноï системи. Вельми перспективним уявляеться також визначення зовншшх фактоpiв, як1 суттевим чином впливають на строки експресИ, системнiсть та виражешсть прояв1в диспластичних зм1н у сполучнш тканинi в процес постнатального розвитку дитини.

Конфлжт ÏHTepecÏB. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конфл!кту iнтеpесiв при п1дготовц1 даноï статп.

1нформащя про внесок кожного автора:

Волошин О.М. — анал!з та узагальнення вщо-мостей лiтеpатуpи, написання статтi.

Чумак О.Ю. — пошук першоджерел iнфоpмацïï за обраною темою.

References

1. Murashko NK, Piantkovskiy AS. Connective tissue dysplasia. Mistectvo likuvannja. 2011;3:46-9. (In Russian).

2. Evert LS, Borozdun SV, Bobrova EI, Panicheva ES, Kuznezhov VS, Kachin SV. Using of biomarkers in diagnostics of connective tissue dysplasia. Journal of Siberian Federal University. Himija. 2009;2(4):385-90. (In Russian).

3. Shabalov NP, Shabalova NN. Current state of connective tissue dysplasia problem and importance of this pathology in clinical pediatric practice. Pediatrija. 2013;92(4):6-13. (In Russian).

4. Nechaeva GI, Jakovlev VM, Konev VP, Druk IV, Morozov SL. Connective tissue dysplasia: basic clinical syndromes, formulation of diagnosis and treatment. Lechashhij vrach. 2008;2. (In Russian).

5. Nesterenko ZV. Connective tissue dysplasia is the medico-social phenomenon of the XXI century. Bol. Sustavy. Pozvonochnik. 2012;1.05. (In Russian). doi: 10.22141/22241507.1.05.2012.82068.

6. Smits-Engelsman B, Klerks M, Kirby A. Beighton score: a valid measure for generalized hypermobility in children. Journal of Pediatrics. 2011;158(1):119-23. doi: 10.1016/j.jpeds.2010.07.021.

7. Arsentyev VG, Sereda JuV, Tihonov VV, Jarygina SV, Shabalov NP. Connective tissue dysplasia is the constitutional basis of multiple organ disorders in children and adolescents. Pediatrija. 2011;90(5):54-7. (In Russian).

8. Arsentyev VG. Connective tissue dysplasia in children: etiology, classification, clinical manifestation, diagnostic criteria and principles of treatment. Detskaja medicina Severo-Zapada. 2011;2(3):43-52. (In Russian).

9. Murphy-Ryan M, Psychogios A, Lindor N. Hereditary disorders of connective tissue: a guide to the emerging differential diagnosis. Genetics in Medicine. 2010;12(6):344-54. doi:10.1097/ GIM.0b013e3181e074f0.

10. Aringer M, Steiner G, Smolen JS. Does mixed connective tissue disease exist? Yes. Rheumatic disease clinics of North America. 2005;31(3):411-20. doi: 10.1016/j.rdc.2005.04.007.

11. Ignatova MS. Significance of ciliopathies in the development of nephronophthisis and autosomal dominant polycystic kidney disease. Ros Vest Perinatol i Pediatr. 2013;3:69-73. (In Russian).

12. Arsentyev VG, Arzumanova TI, Baranov VS, et al. Polyorganic disorders in connective tissue dysplasia in children and adolescents. Pediatrija. 2009;87(1):135-8. (In Russian).

13. Lukianenko NS, Petritsa NA, Kens KA. Place of undifferentiated connective tissue dysplasia in childhood pathology (literature review). Zdorov'ye rebenka. 2015;2.61. doi: 10.22141/2224-0551.2.61.2015.75141. (In Ukrainian).

14. Zemcovskij JeV. Displasticheskiefenotipy. Displasticheskoe serdce [Dysplastic phenotypes. Dysplastic heart]. Sankt-Peterburg: Ol'ga; 2007. 80p. (In Russian).

15. Okhapkina OV. Mediko-biologichni faktori riziku ta umovi formuvannja somatichnoi displastikozalezhnoyi patologiyi pri porushennjah fibrilogenezu u ditej [Risk factors and conditions for the formation of dysplasia-dependent pathology in case of fibrillogenesis disorder in children]. Kharkiv: Kharkiv National Medical University; 2010. 39 p. (In Ukrainian).

16. Genova OA. Rasprostranennost' i nekotorye kliniko-patogeneticheskie aspekty nedifferencirovannoj displazii soedinitel'noj tkani u podrostkov [Prevalence and some clinical and pathogenetic aspects of undifferentiated connective tissue dysplasia in adolescents]. Khabarovsk: Far Eastern State Medical University; 2011. 24 p. (In Russian).

17. Adib N, Davies K, Grahame R, Woo P, Murray KJ. Joint hypermobility syndrome in childhood. A not so benign multisystem disorder? Rheumatology (Oxford). 2005;44(6):744-750. doi: 10.1093/rheumatology/keh557.

18. Demin VF, Kliuchnikov SO, Kliuchnikova MA. The implication of connective tissue dysplasia in childhood pathologies. Voprosy sovremennojpediatrii. 2005;4:50-6. (In Russian).

19. Sorokman TV, Lastivka IV. Epidemiology and structure of connective tissue dysplasia in children. Zdorov'ye Rebenka. 2009;1:57-61. (in Ukrainian).

20. Omel'chenko LI, Oshljans'ka OA, Skiban GV, Nikolaenko VB. On the prevalence of connective tissue dysplasia in children. Perinatologija i pediatrija. 2007;3:80-3. (In Ukrainian).

21. Bolbot JuK. Prevention and treatment of acute respiratory infections in frequently and long-term ill children. Novosti mediciny i farmacii. 2011;8(362). (In Russian).

22. Duka KD, Yefanova AO. Features of the diagnosis of respiratory diseases in children nowadays. Zdorov'ye Rebenka. 2015;8(68). (In Russian). doi: 10.22141/22240551.8.68.2015.75145.

23. Mizernitsky JuL. Differential diagnosis and principles of differentiated therapy for bronchial obstructive syndrome against ARIin children. Zdorov'ye rebenka. 2009;1(16). (In Russian).

24. Antipkin JuG. Staty and prospects of development of pediatric pulmonology in Ukraine. Available from: http://ipag-kiev. org.ua/sostoyanie-i-perspektivy-razvitiya-det/. Accessed: March 27, 2017. (In Russian).

25. Abbakumova LN, Arsentev VG, Gnusaev SF. Multifactorial and hereditary connective tissue disorders in children. Diagnostic algorithms. management tactics. Russian guidelines. Pediatr. 2016;7(2):5-39. (In Russian). doi: 10.17816/ped725-39.

26. Bogomolova IK, Bryzgalin MP. Connective tissue dysplasia and bronchial asthma in pediatric clinical work. Zabajkal'skij medicinskij vestnik. 2015;2:198-205. (In Russian).

27. Anohina VV. Osobennosti techenija ostryh respiratornyh zabolevanij u detej s otjagoshhennym premorbidnym fonom [Course features of acute respiratory diseases in children with a burdened premorbid background. Extended abstract of Ph.D. thesis]. Voronezh: Voronezh State Medical Academy; 2012. 23 p. (In Russian).

28. Anokhina VV, Bugrimov DJu, Muravitskaya MN. The features of acute respiratory virus diseases at children with phenes

of non-differentiated dysplasia of connective tissue. Vestnik novyh medicinskih tehnologij. 2011;18(2):224-6. (In Russian).

29. Konyushevskaya AA, Krivushchev BI, Kekhiopulo OI, et al. Features ofARVI in children with dysplasia of connective tissue in Donetsk industrial region. Zdorov'ye rebenka. 2012;6(41). (In Russian).

30. Ryvkin AI, Orlova SN, Pobedinskaya NS. Syndrome of connective tissue dysplasia in children with stenosing laryngotracheitis. Pediatrija. 2006;3:10-4. (In Russian).

31. Ivannikova AS, Pochivalov AV, Bugrimov DJu, Tsvetikova LN. Effect of connective tissue dysplasia for a respiratory diseases in children. Nauchnye vedomosti. 2013;25:45-9. (In Russian).

32. Baldaev AA, Krasnova EE, Chemodanov VV, Shnitkova EV. Acute bronchitis in children with connective tissue dysplasia. Vestnik Ivanovskoj medicinskoj akademii. 2012;12(2):56-9. (In Russian).

33. Krasnova EE, Chemodanov VV, Baldaev AA. Clinical and functional features of acute bronchitis in infants on connective tissue dysplasia. Current Pediatrics. 2013;12(2):101-7. (In Russian). doi: 10.15690/vsp.v12i2.627.

34. Konjushevskaja AA, Franchuk MA. Syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia. Pulmonological aspects. Zdorov'ye rebenka. 2012;7:147-54. (In Russian).

35. Bolbot JuK, Baranov VV. Recurrent bronchitis in children with syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia. Tavricheskij mediko-biologicheskij vestnik. 2007;10(2):135. (In Russian).

36. Nesterenko ZV. Recurrent bronchitis as a phenotypic variant of acute bronchitis in children. Ukrai'ns'kij medichnij almanah. 2012;15(6):121-3. (In Russian).

37. Ivannikova AS. Osobennosti techenija zabolevanij nizhnih dyhatel'nyh putej u detej na fone displazii soedinitel'noj tkani [Features of lower respiratory tract diseases in children against connective tissue dysplasia]. Voronezh: Voronezh State Medical Academy; 2015. 24 p. (In Russian).

38. Ivannikova AS, Pochivalov AV. Quality oflife in children with respiratory diseases associated with undifferentiated connective tissue dysplasia. Nauchnye vedomosti. 2012;16(135):47-9. (In Russian).

39. Nesterenko ZV. Connective tissue dysplasia phenomenon. Ukrai'ns'kij medichnij al'manah. 2008;2:105-109. (In Russian).

40. Uts IA, Gorodkova EN. Undifferentiated connective tissue dysplasia in children. Pediatrija. 2008;87(2):117-9. (In Russian).

41. Kalaeva GJu, Zajceva AH, Hohlova OI, Vlasova IV, Vahrusheva MN. Clinical and functional manifestations of undifferentiated connective tissue dysplasia in adolescents. Pediatrija. 2012;91(2):135-9. (In Russian).

42. Bogmat LF, Ahnazarjanc JeL, Kashina VL, Nelina IN. Connective tissue dysplasia is the basis for the formation of inflammatory and degenerative processes in children and adolescents. Travma. 2005;6(4):21-4. (In Russian).

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

43. Mambetova AM, ZhetishevRA, Shabalova NN. Erythropoetin and proinflammatory cytokines production against the undifferentiated dysplasia of the connecting tissue at congenital developmental anomalies of urinary system organs at children. Medicinskij vestnik Severnogo Kavkaza. 2013;8(1):17-9. (In Russian).

44. Anikin VV, Beganskaya NS. Change in the cytokine profile as a mechanism of adaptation in connective tissue dysplasia. Sovremennye problemy nauki i obrazovanija. 2013;3. Available from: https://www.science-education.ru/ru/article/view?id=9567. Accessed: April 19, 2017. (In Russian).

45. Abaturov AE, Rusakova EA. Molecular mechanisms of recurrent acute obstructive bronchitis in infants. Medichni perspektivi. 2015;20(2):88-94. (In Ukrainian).

46. Abaturov AE, Rusakova EA. Prediction of the individual risk of bronchial obstruction in acute bronchitis in infants. Zdorov 'ye rebenka. 2015;1:55-60. (In Ukrainian). doi: 10.22141/22240551.1.60.2015.74956.

47. Shvets EA, Savvateeva VG, Vasilieva EI. Clinico-immunological characteristics in children with bronchial obstruction. Sibirskij medicinskij zhurnal. 2010;2:8-11. (In Russian).

48. Smirnov IYe, Sobolev SS, Kucherenko AG, Simonova OI, Kustova OV, Tsevegmid Urtnasan. Matrix metalloproteinases in children with chronic bronchopulmonary pathology. Rossijskij pediatricheskij zhurnal. 2010;6:11-4. (In Russian).

49. Ivannikova AS, Pochivalov AV. Features of bronchial asthma course in children with connective tissue dysplasia. Rossijskij pediatricheskij zhurnal. 2015;1:10-4. (In Russian).

50. Shefer G, Donchin M, Manor O, et al. Disparities in assessments of asthma control between children, parents, and physicians. Pediatric Pulmonology. 2014;49(10):943-51. doi:10.1002/ppul.22924.

51. Orlova NA, Jetkina JeI, Gurieva LL, et al. The interconnection of connective tissue dysplasia and structural-functional state of endothelium in children with bronchial asthma. Prakticheskaja medicina. 2011;5. (In Russian).

52. Sidorovich OV, Goremykin VI, Elizarova SJu, Nesterenko OV. Clinical polymorphism of somatic pathology in children with undifferentiated connective tissue dysplasia. Sovremennye problemy nauki i obrazovanija. 2014;3. (In Russian).

53. Nesterenko ZV, Ivanina EYu. Bronchial asthma in children with various phenotypes of connective tissue dysplasia: the peculiarities of clinical course. Vestnik Ivanovskoj medicinskoj akademii. 2014;19(3):54-7. (In Russian).

54. Balabolkin II, Bulgakova VA, Smirnov IE, Ksenzova LD, Larkova IA. Modern view on the development of bronchial asthma in children. Pediatrija. 2014:93(3):92-100. (In Russian).

55. Kondusova YV, Grosheva YeS, Kryuchkova AV, Poletaeva IA. The rehabilitation problems of children suffering from bronchial asthma associated with connective tissue dysplasia. Vestnik Novyh Medicinskih Tehnologij. 2011;18(2):282-4. (In Russian).

56. Nesterenko ZV. Connective tissue disorders and interstitial lung diseases in children. Perinatologija i pediatrija. 2011;4:95-8. (In Russian).

57. Senatorova GS, Chernenko LM, Kalinichenko AO. Markers of unfavourable course of bronchopulmonary dysplasia in children at the present stage. Zdorov'ye Rebenka. 2013;2.45:33-6. (In Ukrainian). doi: 10.22141/22240551.2.45.2013.88024.

OTpuMaHO 27.07.2017 ■

Волошин А.Н., Чумак О.Ю.

ГУ «Луганский государственный медицинский университет», г. Рубежное, Украина

Недифференцированная дисплазия соединительной ткани и респираторные заболевания у детей и подростков (обзор литературы)

Резюме. Дисплазия соединительной ткани — весьма распространенное генетически детерминированное нарушение развития этой ткани в процессе внутриутробного и постнатального онтогенеза, характеризующееся дефектами ее волокнистых структур и основного вещества, что

приводит к расстройствам гомеостаза на уровне тканей, органов и организма в целом. Эти расстройства проявляются в виде различных внешних, висцеральных и локомоторных нарушений с прогредиентным течением. Наличие соединительнотканной дисплазии оказывает существен-

ное влияние на особенности течения ассоциированных с ними заболеваний, а также на фармакокинетику и фарма-кодинамику лекарственных средств, используемых для их лечения. На сегодняшний день различают дифференцированные (классифицированные, моногенные) и недифференцированные (неклассифицированные, мультифак-торные) формы дисплазии соединительной ткани. В то же время заболевания органов дыхания у детей и подростков остаются актуальной медико-социальной проблемой, что связано с их высокой частотой, сложностью диагностики, риском формирования хронической респираторной патологии. Поэтому целиком обоснованными представляются научные исследования механизмов и степени влияния системной соединительнотканной дисплазии на развитие и течение респираторных заболеваний. Согласно источникам литературы, приобретенные заболевания дыхательной системы у детей и подростков на фоне недифференцированной дисплазии соединительной ткани имеют существенно более тяжелые и продолжительные клинические признаки с ослабленной эффективностью

традиционного лечения. Они склонны к атипичному и рецидивирующему течению, а также к более частому развитию тяжелых осложнений. Однако направленность такого влияния в процессе развития ребенка остается в значительной мере неопределенной. Следует отметить, что большинство научных исследований, посвященных сочетанию дисплазии соединительной ткани и заболеваний респираторной системы, было проведено среди детей школьного возраста и подростков. В связи с этим заблаговременное прогнозирование формирования дисплазии соединительной ткани у детей, еще в период новорожден-ности и в раннем возрасте, когда ее внешние проявления являются нечастыми и невыраженными, представляется достаточно перспективным. Выявление системной дис-плазии соединительной ткани именно на ранних этапах постнатального онтогенеза может быть основанием для своевременного и целенаправленного проведения определенных профилактических мероприятий. Ключевые слова: дисплазия соединительной ткани; респираторные заболевания; дети; подростки; обзор

O.M. Voloshin, O.Yu. Chumak

Lugansk State Medical University, Rubizhne, Ukraine

Undifferentiated connective tissue dysplasia and respiratory diseases in children and adolescents (review of literature)

Abstract. Connective tissue dysplasia is widespread genetically determined disturbance of this tissue development in the process of intrauterine and postnatal ontogenesis which is characterized by the defects of its fibrous structures and ground substance. The indicated changes result in homeostasis derangements in tissues, organs and organism as a whole. They manifest themselves by different external, visceral and locomotor abnormalities with progressive course. The presence of connective tissue dysplasia has a considerable influence on the peculiarities of associated diseases as well as pharmacokinetics and pharmacodynamics of medicines which are used for treatment of these diseases. Nowadays, they distinguish differentiated (classified, monogenic) and undifferentiated (unclassified, multifactorial) forms of connective tissue dysplasia. Simultaneous respiratory diseases in children and adolescents are still one of the most urgent medical and social problem that is determined by their high incidence, complicated diagnosis and the risk of chronic respiratory pathology development. Therefore, scientific researches regarding the mechanisms and degree of connective tissue dysplasia influence on the appearance and course of respiratory diseases

are well-grounded. According to the literature sources, acquired respiratory diseases in children and adolescents against the background of undifferentiated connective tissue dysplasia have considerably more severe and prolonged clinical signs with impaired effectiveness of traditional treatment. They are inclined to untypical and recurrent course and more frequent and more severe complications as well. However, the direction of such influence in the process of child development remains largely undefined. It should be noted that the majority of scientific researches on the combination of connective tissue dysplasia and respiratory diseases has been carried out among school-age children and adolescents. In this connection, the early prediction of connective tissue dysplasia in infants and small children, when its external manifestations are infrequent and ill-defined, seems quite promising. The detection of systemic connective tissue dysplasia exactly on the early stages of postnatal ontogenesis can be a ground for timely and purposeful administration of some appropriate preventive measures.

Keywords: connective tissue dysplasia; respiratory diseases; children; adolescents; review

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.