CC BY
39
tal management sense and meaning highlighted. Main basis of sustainable forest management in Ukraine identified. The integrated environmental sustainability concept formed. Sustainable Carpathian ecosystem forest management policy realization main directions disclosed.
Keywords: sustainable forest management, environmental management, environmental sustainability, ecosystem.
УДК 630 *28 *97*903 Мол. наук. ствроб. Н. С. Стрямець - ПЗ "Розточчя " НЕДЕРЕВН1 РЕСУРСИ Л1СУ БЮСФЕРНОГО РЕЗЕРВАТУ "РОЗТОЧЧЯ"
Проведено класифжащю недеревних ресурив л1су (НДРЛ) Бюсферного резервату "Розточчя" за категор1ями Продовольчо! 1 сшьськогосподарсько! Оргашзаци Об'една-них Нацш (РАО, 1999). Проаншпзовано використання НДРЛ жителями резервату за до-помогою яюсних штерв'ю та видшено категори ресурив, як найчастше використову-ються населениям. 1з 16 категорш НДРЛ на територи Бюсферного резервату "Розточчя" населения використовувало продукти 10 категорш. Найчисельшшими у видовому р1з-номаиiттi НДРЛ е друга 1 третя категорй, як представлеш 92 1 87 видами вищих рос-лин, вщповщно.
Ключовi слова: стале використання, транзитна зона, категорй' ФАО ООН, Укра-1нське Розточчя.
Недеревш ресурси лку (НДРЛ) - гриби, плоди, лкарсью рослини, мед, березовий та кленовий соки - з давшх-давен людина використовуе для задово-лення власних потреб [5, 6, 12]. Протягом багатьох столiть НДРЛ е предметом торгiвлi. Сьогоднi використання дикорослих плодав, грибш та шших НДРЛ при-вертае дедалi бшьший iнтерес громадськостi [8, 10, 12]. Для до^дження було обрано нещодавно створений Бiосферний резерват " Розточчя" (БРР) як терито-рда, зарезервовану для сталого ведения господарювання. Вщповщно до Се-вiльськоí стратегií (1995 р.), бюсферш резервати повиннi виконувати три основ-нi функцií: охоронну, лопстичну та сталого розвитку. Охоронна функция поля-гае у збереженш ландшафтного та бiотичного рiзноманiття, лопстична - у дос-лiджениях стану довкшля, функция сталого розвитку - у шдтриманш економiч-ного, сощального та культурного розвитку регiону, традицшних ремесел, збере-женнi духовно!', кторико-культурно1 спадщини, традицiйного природокористу-вання та господарювання [4]. Територiя БРР, вiдповiдно до рекомендацiй МАБ ЮНЕСКО, подшена на три зони - заповвдну, буферну i транзитну. Дослiджения використання НДРЛ у бюсферних резерватах проводяться для пiдтримки лопс-тично! функцц та забезпечення сталого розвитку у транзитнш зонi.
На пiдставi рекомендащй внутрiшньоí мiжвiдомчоí наради Продовольчо! i сiльськогосподарськоí Oрганiзацií Об'еднаних Нацiй ФАО з питання НДРЛ, яка ввдбулася в червнi 1999 р., було прийнято таке визначення НДРЛ: "Недерев-на продукция лiсу складаеться з ресурав бiологiчного походження, отриманих ввд лiсу, iнших лiсових земель та дерев за межами лкш, о^м деревини" [6].
Вiдповiдно до визначення Продовольчо1 i сiльськогосподарськоí Оргаш-зацп Об'еднаних Нацiй ФАО, усi лiсовi ресурси подшяються на екосистемнi, недеревш та деревнi ресурси (рис. 1). НДРЛ - це вс продукти бюлопчного по-ходження, отриманi з лкових екосистем, згрупованi у 16 категорш [5, 6].
Даш рис. 1. свдаать, що рослинш НДРЛ роздiленi на 8 категорш та продукти тваринного походження були також згрупованi у 8 категорш [6].
Рис. 1. КласифЫацшна схема лшовихpecypcie за ФАО ООН[5]
Мета дослщження: роздiлити НДРЛ Бгосферного резервату "Розточчя" за категор1ями ФАО та видглити Ti, що найбгльше користуються попитом у мгс-цевого населення.
Матер1али i методи. Для визначення видового складу НДРЛ у реггонг використовували влаcнi доcлiдження та лггературнг джерела [1, 2, 9-11]. НДРЛ, видгленг украТнськими вченими [1, 2], класифгкували за категорiями ФАО [6]. Влгтку 2010 р. проведено якгснг, частково cтруктурованi iнтерв'ю за методикою Квале [7] на територп БРР з метою визначення видiв та об'eмiв заготiвлi НДРЛ [3,10,11]. Опитування населення БРР проводилося у 23 населених пунктах, вгд-носно рiвномiрно розташованих на його територп', але на рiзнiй вiдcтанi вгд лг-сових маcивiв. Загалом було проведено 54 семгструктурованих якicних гнтерв'ю на територгТ БРР.
Результати дослщження. Усг НДРЛ, якг трапляються на територп резервату, подглено на категоргТ, рекомендован ФАО. Вгдповгдно до цгеТ класифг-кацп, до першоТ категоргТ харчових продуктгв належать 33 види дикорослих плодових та 47 видгв гнших лгсових рослин, а також бгльше 30 видгв Тстгвних грибгв. До цгеТ категоргТ вгдносять також лгсовг рослини, якг використовують для приготування салатгв, перших г друг страв тощо; для консервування та без-посереднього вживання - сгк березовий та кленовий. Для приготування трав'яних чаТв та настоянок застосовують понад 80 видгв рослин (квгти Tilia sp., Crataegus sp., траву Hypericum perforatum L., Fragaria vesca L., Betonica officinalis L.; бруньки Betulapendula Roth, Pinus sylvestris L.; плоди Crataegus sp., Rosa sp., Sorbus aucuparia; пагони Rubus idaeus L., Rubus sp. та гнше) [1]. До першоТ категоргТ також вгдносять Т'стгвнг гриби, хоча вони належать до Царства Грибгв. До другоТ категоргТ вгдносять трави лгсових галявин, узлгсь, якг скошують г ви-
сушують на сшо, гiлки чагарникiв та дерев, mi в лковому господарствi вико-ристовують для виготовлення кормовиx вшикш для зимово!' пiдгодiвлi дикиx тварин; усього це 92 види рослин. Сировиною для лiкарськиx препарат1в i аро-матичниx продуктав, тобто до третьо!' категорй належать 87 видш рослин. У на-роднiй медициш в регiонi використовують понад 220 видш рослин [1], - з нт офiцiальними e понад 80 видiв рослин. До цieï ж третьо!' категорй' належать рос-лини, як використовують як ароматичнi продукти; на територй' БРР - це Origanum vulgare L. Thymus serpyllum L., Juniperus communis L. та iншi рослини. Як сировину для барвникiв (четверта категория) y БРР не використовували жодного виду. Як сировину для ремесел i бyдiвництва y БРР використовували пагони верби i ялiвцю для лозоплетшня. До шосто!' категорй' належать декоративш рослини, найчастiше - це весняш ефемеровди, якi збирають на територй' БРР для продажу - Hepatica nobilis L., Dentaria glandulosa W.K., Scilla bifolia L., Primula veris L., Convallaria majalis L. та rnmi; для релЫйник обрядш використовують Vinca minor L., Viburnum opulus L., Betula pendula, Sedum acre L., плки рiзниx видав верби. Сьомa категория - це живиця. Пiдсочкою Pinus sylvestris на територй' дослщжень можуть займатися лише лiсогосподарськi пiдприeмства, проте цей вид д1яльносп не поширений. До восьмо!' категорй' належать iншi продукти рослинного поxодження, на територй' БРР - це, наприклад, вiники (для приби-рання, для лазнi). До njeï ж категорй' ми ввдносимо суке листя (опад) листяник порвд дерев, яке населення БРР заготовляе i використовуе для пiдстилки xyдобi.
За поширенням, найбiльша кiлькiсть НДРЛ рослинного поxодження -69 видш ростуть y мiшаниx лiсаx, 21 - y xвойниx, понад S0 видiв - y широко-листяниx лiсаx.
Hашi дослщження [9-11] демонструють, що заготавля i використання НДРЛ на територй' резервату ведеться активно. Miсцевi жт^ використовують НДРЛ як для власного споживання, так i для одержання додаткового доxодy. У таблиц наведено категорй' НДРЛ за ФАО та використання ïx мкцевим населенням.
Данi таблицi свщчать, що на територй' резервату використовували десять категорш НДРЛ за ФАО iз 16 категорiй. За кшькктю видiв, що використовували, переважають друга категория (корми для свiйськиx тварин) та третя (ль карсью рослини). Четверту категорда (сировина для фарб i барвниюв) та сьому (живиця) не заготовляли. У БРР також використовували опад листяниx дерев-ниx порiд для господарськиx потреб (тдстилка xyдобi), але не y великому обся-зi. Hинi лкогосподарсью пiдприeмства, якi знаxодяться на територй' БРР, не заготовляли НДРЛ.
1з продукпв тваринного поxоджения (категорй' 8-16) на територй' резервату не заготовляли сировину дев'ято!' категорй' (ж^ тварини), сировину чо-тирнадцято!' (сировина для фарб), п'ятнадцято!' (iншi xарчовi продукти тваринного поxодження) та шктнадцято!' (iншi неxарчовi продукти тваринного поxо-дження) категорiй. Загалом використання продyктiв тваринного поxодження не було активним серед респондентiв, менше 10 % зазначали, що один член сш'1' полюе. Hайпопyлярнiшими видами тварин для полювання були Capreolus cap-reolus Linnaeus, 17S8, Sus scrofa Linnaeus, 17S8, Lepus europaeus Pallas, 1778,
Anas platyrhynchos Linnaeus, 1758. Використання продуктав тваринного похо-дження не було популярним, за словами респондента, через високу варткть ль цензш та малу кшькють тварин для полювання. Вдеутнкть традицш полюван-ня також вщзначали як вагомий чинник.
Табл. НДРЛза категорiями ФАО, як[ заготовляе населения на територи Бюсферного резервату "Розточчя "
Номер кате-гори Категори НДРЛ за ФАО Кшьюсть видiв НДРЛ
наявна серед-ня максимальна
Продукти рослинного походження
1 Харчовi продукти: плоди 33 4 8
1спвш гриби 30 5 13
березовий та кленовий сж 3 1 3
трава, квiти, плоди для ча1в, листки для салатiв 80 12 26
2 Корми для свшських тварин: трава, пагони дерев та чагарниюв ви наявнi 92 вС наявш
3 Сировина для лжарських препарата i ароматичних продукпв: квiти, плоди, листя, трава, кореш 80 12 18
4 Сировина для фарб i барвниюв 5 - -
5 Сировина для ремесел та бущвництва: пагони для лозоплетiння 5 2 3
6 Декоративнi рослини: квiти, листки, пагони 83 3 21
7 Живиця 1 - -
8 Iншi продукти рослинного походження: пагони для вшиюв, лiсовий листяний опад для шдстилки худобi 16 5 12
Продукти тваринного походження
9 Живi тварини 256 - -
10 Шюра i трофе! 6 3 3
11 Дикий мед i бджолиний bíck 1 1 1
12 М'ясо диких тварин 5 3 3
13 Сировина для лшарських засобiв: борсуковий жир 1 1 1
14 Сировина для фарб - - -
15 Iншi харчовi продукти тваринного походження - - -
16 Iншi не'л'отвш продукти тваринного походження - - -
Використання видового pÍ3HOMaHÍrra НДРЛ у населених пунктах на територи БРР наведено на рис. 2.
Респонденти найчастше заготовляли чотири види дикорослих плодових (Fragaria vesca, Vaccinium myrtillus, Rubus sp.) i 5 видiв лшарських рослин (кви-ки липи серцелисто! Tilia cordata Mill., бруньки берези повисло!' Betula pendula, листя кропиви дводомно! Urtica dioica L., пагони малини Rubus idaeus L., плоди шипшини Rosa sp. Данi рис. 2 свдаать, що найбiльшу видову рiзноманiтнiсть íстiвних грибiв заготовляли респонденти у смт 1вано-Франковому, с. Середке-вичах, с. Лозино та с. Дев'ятир. Найпопулярнiшими видами грибiв, що заготов-ляють у регiонi, були Boletus edulis Bull., Leccinum aurantiacum (Bull.) Gray, Ar-millaria mellea (Vahl) P. Kumm. i Leccinum scabrum (Bull.) Gray. Респонденти у багатьох випадках називали лише родову назву грибiв та плодш, наприклад: "сиро!жка", "маслюк", "моховик", а також "ожина", "шипшина", "глвд", тому по-
казники видового piзноманiття НДРЛ за результатами опитування нижчi, нiж наспpавдi.
20
.Э 15
« 1J
s
M й 10
Я.
xíT ¿s?
г
5<f ^ if
s?
Населеш пункти Бюсферного резервату "Розточчя"
□ Boletus edulis Bull. □ Leccinum aurantiacum (Bull.) Gray
□ Su i lins lu tens (L.) Roussel □ Armillaria mellea (Vahl) P. Kumm.
□ Leccinum scabrum (Bull.) Gray □ Riissiila sp.
□ Boletus chrysenteron Bull. □ Boletus badhts (Fr.) Fr.
■ Lac tarins turpis (Weinm.) Fr. ■ Lactarius deliciosus (L.) Gray
□ Macrolepiota excoríala (Schaeff.) Wasser □ Agaricus bisporus (J.E. Lange) Imbach
□ Tricholomaportentosum (Fr.) Quél. □ Morchella esculenta (L.) Pers.
□ Grifóla frondosa (Dicks.) Gray ■ Cantharelhts cibarius Fr.
□ Rubiis idaeus L. □ Rubiis caesius L.
□ Vaccinium myrtillus L. □ Fragaria vesca L.
□ Vaccinium vitis-idaea (L.) Avror. □ Oxycoccus palustris Pers.
□ Viburnum opulus L. □ Crataegus monogyna Jacq.
□ Sorbus aiiciiparia L. □ Rosa caninaL.
Рис. 2. Недеревш ресурси лщ, ят найчастШе заготовляе населення в Бюсферному резерватi "Розточчя "
Висновки. Результати проведених досл1джень показали, що використан-ня НДРЛ продовжуе вщгравати важливу роль у стьських регюнах Бюсферного резервату "Розточчя". 1з 16 категорш НДРЛ, вид1лених ФАО, на територп Бюс-ферного резервату "Розточчя" населення заготовляло сировину 10 категорш. Найчисельтшою у видовому р1зномаштл е друга категорш, що представлена 92 видами вищих судинних рослин, а також третя категорш - 87 вид1в вищих су-динних рослин. Використання НДРЛ е джерелом додаткового прибутку для найбтьш незахищених верств населення [8, 9, 12]. Анал1з штерв'ю на територп БРР тдтвердив цю тезу [3, 10]. Жител1 регюну, ят не мали постшно'1 роботи, активно використовували НДРЛ не т1льки для власних потреб, але й для продажу.
Лггература
1. Дари лшв : монография / Ю.Я. Слш, М.Я. Зерова, ВI. Лушпа, СI. Шабарова. - Вид. 4-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 304 с.
2. Рябчук, В. П. Рацюнальне використання недеревних ресурав як зааб пiдвищення про-дуктивностi люу / В.П. Рябчук, В .Я. Заячук // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.5. - С. 254-260.
3. Стрямець НС. Використання недеревних ресурав лiсу Укранського Розточчя / Н С. Стрямець, В.П. Рябчук, М М. Елбаюдзе // Науковий вюник НУБШ Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Лшвництво та декоративне садiвництво / редкол.: ДО. Мельничук (вiдп. ред.) та ш.]. - К. : Вид-во НУБiП Украни. - 2012. - Вип. 171, ч. 1. - С. 208-214.
4. Elbakidze M. Biosphere reserve for conservation and development in Ukraine? EuroMAB Committee report, conference "Sharing Sustainable Future" / P. Angelstam, R. Axelsson, S. Crow, G. Stryamets, N. Stryamets, T. Yamelynets // EuroMAB, 2011. - Pp. 12-14.
5. FAO. Non-Wood Forest Products. 2002. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.fao.org/forestry/FOP/FOPW/NWFP
6. FAO. Towards a harmonized definition of non-wood forest products. Unasylva 198, 1999. -Pp. 63-64.
7. Kvale, S. Interviews: Learning the craft of qualitative research interviewing / S. Kvale, S. Brinkman // Sage publications, Thousand Oaks, 2nd edition, 2008. - 376 p.
8. MCPFE Fifth Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe. Conference Proceedings, 5-7 November 2007, Warsaw, Poland, 2007. - Pp. 272.
9. Stryamets N. Non-wood forest products for livelihoods / N. Stryamets // Bosque. - 2012. - Vol. 33(3). - Pp.329-332.
10. Stryamets N. Role of non-wood forest products for local livelihoods in countries with transition or market economy: case studies in Ukraine and Sweden / N. Stryamets, M. Elbakidze, P. Angelstam // Scandinavian Journal of Forest Research. - 2012. - Vol. 1 (4). - Pp. 74-87.
11. Stryamets N.S. Use and governance of non-wood forest products in transition and market economies: case studies in Ukraine and Sweden. Licentiate thesis. School for Forest Management, SLU. 2012. - Pp. 127.
12. Ticktin T. The ecological implications of harvesting non-timber forest products / T. Ticktin // Journal of Applied Ecology. - 2004. - Vol. 41. - Pp. 11-21.
СтрямецН.С. Недревесные ресурсы леса Биосферного резервата "Расточье"
Доведена классификация нeдpeвecных pecypcoB леса (НДРЛ) Биосфеpного pe-3epBaTa "Расточье" по катeгopиям Пpoдoвoльcтвeннoй и сельскохозяйственной Opгани-зации Объединенных Наций (FAO 1999). Пpoанализиpoванo использование те^евес-ных pecypcoв леса жителями peгиoна с помощью качественных интepвью и выделены категефии, наиболее часто используемые населением на тeppитopии Биocфepнoгo pe-зepвата "Расточье". Из 16 катeгopий НДРЛ на тeppитopии Биocфepнoгo peзepвата "Расточье" население использовало 10 катeгopий. Многочисленными в видовом мнoгooбpа-зии НДРЛ были втсфая и тpeтья категефии, пpeдcтавлeнныe 92 и 87 видами высших сосудистых pаcтeний, соответсвенно.
Ключевые слова: устойчивое использование, тpанзитная зона, катeгopии ФАО, Укpаинcкoe Расточье.
Stryamets N.S. Non-wood forest products in Roztochya Biosphere reserve
Classification of non-wood forest products by categories of Food and Agriculture Organisation of the United Nations (FAO 1999) in the Roztochya Biosphere reserve were done. Semi structured interviews were used to identify the NWFPs which were used in the territory of Roztochya Biosphere reserve. 10 categories out of 16 were used by local people. Most numerous in species diversity of NWFPs was the second category, that was represented by 92 species of higher vascular plants, and the third category - 87 species of higher vascular plants.
Keywords: sustainable use, transition zone, FAO categories, Ukrainian Roztochya.
УДК 631.6 1.В. Шум1 - 1нститут агроекологП i
природокористування НААН, м. Кшв
АГРОЛ1СОМЕЛЮРАЦ1Я: НАЦЮНАЛЬНИЙ I М1ЖНАРОДНИЙ ДОСВ1Д
Пpoаналiзoванo íctopíki poзвиткy агpoлicoмeлiopацií в y^ám та за кopдoнoм. Ви-о^емлено основш етапи poзвиткy ща науки, ^ичини íí фopмyвання та наслщки засто-сування агpoлicoмeлiopативних захoдiв. Пpoаналiзoванo спшьшсть та вщмшшсть ство-
1 Зав. лаборатори управлшня агроландшафтами та люових екосистем
