CC BY
15
© 1Кулик Я. М., Фауцюене В. Т., 2Обертюх Ю. В., 2XiMi4 О. В. УДК 636.086:633.34:599.323.41
1Кулик Я. М., 1Рауцюене В. Т., 2Обертюх Ю. В., 2XiMi4 О. В.
НАЯВНЮТЬ У ПОТОМСТВ1 ЩУР1В НЕ1ДЕНТИФ1КОВАНОГО ФАКТОРУ ТРАНСГЕННО1" COÏ
ПРИ ÏÏ ЗГОДОВУВАНН1 УПРОДОВЖ ДЕК1ЛЬКОХ ПОКОЛ1НЬ
1Вшницький нацiональний медичний унiверситет iMeHi М. I. Пирогова (м. Вiнниця) 21нститут кормив та сiльського господарства Подшля НААН (м. Вiнниця)
Стаття е фрагментом пошуково!' теми.
Вступ. Використання р1зних стьськогосподар-ських генетично модифкованих (ГМ) культур як про-дукт1в харчування людей е проблемним питанням для багатьох краш св1ту. Це пояснюеться р1зними поглядами i результатами досл1джень щодо впливу ГМ продукпв на обмiн речовин у лабораторних тва-рин. Так, у дослщах на лабораторних тваринах i3 ви-користанням ГМ продуктiв рослинного походження в рацiонах цих тварин установлен патологiчнi змiни в печшц^ пiдшлунковiй залозi та сiм'яниках. Поряд i3 патологiчними змiнами внутрiшнiх оргаыв встанов-лено порушення репродуктивних функцм у щурiв, хом'якiв i мишей, змiни гормонального балансу та безплщдя в наступних поколiннях [3-7, 11-13, 17].
Твердження вчених про безпеку генетично моди-фiкованих органiзмiв (ГМО) розходяться. Оды вчеы вважають, що генетично модифiкований органiзм не шюдпивий, на думку iнших, вiн е джерелом бю-логiчних та еколопчних ризикiв для людей, тварин та навколишнього середовища. Цi ризики можуть бути пов'язанi як i3 плейотропним ефектом трансгенного бтка, так i з властивостями само'| вбудовано'| конструкций в тому числi з регуляторною дiею на сусiднi гени [1,8,9].
У системi лабораторного контролю трансгенних продукпв можна видiлити два напрямки. Це мето-ди ДНК^агностики та методи iмунодiагностики. Перший метод базуеться на виявлены трансгенно'| ДНК (конкреты вбудованi гени та регуляторы д^ лянки ДНК векторних конструкцм 35S промотору, NOS термiнатору). 1мунолопчы методи дозволяють виявляти безпосередньо трансгены бтки. Вони ба-зуються на утворены стiйкого комплексу молекули трансгенного бтка (антигену) зi специфiчними до нього антиттами [1,2,8].
Нами встановлено, що згодовування з 2-мюяч-ного в^ молодняку свиней упродовж 2 i 3-го по-колiнь ГМ со'| викликае патологiчнi змiни вщтворю-вально'| здатностi. Парування кнуром, вирощеним iз використанням ГМ со'|, свиноматок, як вирощенi без не'|, спричиняе одержання мертвонароджених поросят. При паруваны цим же кнуром свиноматок, вирощених iз використанням ГМ со'|, народжуються розвинутi поросята, але е затримання опоросу i вщ-сутностi молока в частини свиноматок. Звщси за-ключення, що використання ГМ культур у продуктах
харчування для дтей, пiдлiткiв i молодих людей повинно бути заборонено [10].
Вщносно чужорiдних вставок - плазмщ, то юлы-цева форма ДНК робить II бтыш стмкою до руйну-вання. Генетично модифковаы вставки були ви-явлеы в мiкрофлорi кишечника. При проведены доотджены групою британсыких генетикiв на чолi з Гаррi Гiлбертом виявилосы, що ДНК з клiтин генетично модифковано! Iжi потрапляе до мiкрофлори кишечника людей [СодЫап, 2004; цит. 6]. Про захват геыв i плазмiд мiкрофлорою кишечника вка-зувалося i в роботах шших дослiдникiв. Трансгеннi вставки були виявлеы в слинi i мiкрофлорi кишечника людини, в кровi i клiтинах рiзних органiв мишей та 1х потомства (кишечник, селезшка, статевi орга-ни, серце, мозок, шюра та iн.). Було показано, що ц вставки можуть попадати в статевi клiтини людини i тварин. Пiсля заплiднення з «трансформованих» яйцеклiтин буде з'являтися потомство з генами вщ iнших видiв i класiв тварин або рослин, тобто з'являтыся генетичнi «химери», бiлышiсты з яких, до того ж, будуты безплщними [14-16,18,19].
Використання ГМ продукпв харчування для людей чи кормiв для тварин може призвести до не-передбачуваних наслiдкiв для !х здоров'я. У ГМО разом iз цiлыовими генами можуть iнтегруватися й Ышм фрагменти ДНК, якi несуты гени з небажаними ознаками, наприклад, гени, якi кодуюты токсини чи стмюсты до антибiотикiв [1,2,8,9].
Наведений аналiз лiтературних джерел свiдчиты про те, що проблема бюлопчно! безпеки ГМ про-дуктiв харчування для людей i кормiв для тварин е надзвичайно складною i потребуе рiзностороннiх дослiджены. Так, у Постановi уряду РосiйсыкоI Фе-дерацiI № 839 вщ 23 серпня 2013 року зазначаетыся, що незалежно вщ цiлыового використання ГМ про-дукци необхiдно буде представляти заключення ре-зулытатiв молекулярно-генетичних дослiджены i до-слiджены бiологiчноI безпеки.
В основу постановки наших доотджены було взято всмоктування бiологiчно активних сполук як нещентифкованого фактору трансгенно! со! чужо-рiдних вставок - кiлыцевих ДНК фунтово! бактерп Agrobacterium tumefaciens iз шлунково-кишково-го тракту щурiв у кров'яне русло та наявысты цыого фактору в новонародженому потомствi. Адже цей фактор фiзiологiчно повинен впливати на рют,
розвиток i обмiн речовин в органiзмi новонародже-ного потомства, що не дiагностуeться сучасними методами дослiджень. На основi проведених до-слiджень буде зроблено заключення про бiологiчну безпеку чи небезпеку ГМ со! в продуктах харчування для людей, а також продукпв харчування тварин-ного походження при використаннi трансгенно! со! в годiвлi сiльськогосподарських тварин.
Мета дослщження. Виявити присутнiсть не-iдентифiкованого фактору трансгенно! со! у потом-ствi щурiв за !! довготривалого згодовування.
Об'ект i методи дослiдження. Дослiдження проведенi вiдповiдно до принципiв бюетики, зако-нодавчих норм та положень «бвропейсько! конвенцi! про захист хребетних тварин, що використовуються для дослщних та наукових цiлей» (Стразбург, 1986) i «Загальних етичних принципiв експерименпв на тваринах», ухвалених Першим Нацюнальним кон-гресом з бiоетики (Ки!в, 2001).
Пошуковими дослiдженнями водних екстра-ктiв зерна трансгенно! та со! не ГМ з iнфузорiями Тв^а/г/твпа ругИвгт1з нами виявлено стимулюван-ня розмноження i життeздатностi найпростiших у поживному середовищi водного екстракту ГМ со! порiвняно з соею не ГМ. Ыфузорп - це однокттин-ний органiзм i близький до кл™н тварин i людини. Живуть iнфузорi! у прiсних водоймах i живляться бактерiями, в т.ч. Agгobacteгium tumefaciens.
Таким чином, фактор стимулювання розмноження i пiдвищення життездатност iнфузорiй пiд впливом бiологiчно активних речовин водного екстракту трансгенно! со! був перенесений i на потомство щурiв, якi впродовж 8-ми поколЫь додатково зi стандартним рацюном споживали ГМ сою.
Вщомий метод визначення токсичностi кормiв бюпробою на iнфузорiях Те^а/путепа pyгifoгmis, на який розроблено ДСТУ 3570-97 (ГОСТ 13496.7-97). Метод включае екстракцiю ацетоном iз доотджува-но! проби токсичних речовин в основному мкоген-ного походження i подальшiй дi! водних розчиыв на iнфузорi! Те^а/путепа pyгifoгmis.
Доогмдження проводились на бiлих щурах, як утримувалися у вiварi! Вшницького нацiонального медичного унiверситету iменi М. I. Пирогова. Двом групам бтих щурiв по 10 голiв у кожнм згодовува-ли стандартний рацюн вiварiю, а дослiдна група одержувала зi стандартним рацiоном додатково прожарену трансгенну сою. Дослщ продовжувався 8 поколЫь. Протягом цього перiоду вивчалися пи-тання впливу трансгенно! со! на внутршн органи i, зокрема, Ым'яники щурiв, що послужило основою виявлення нещентифкованого фактору трансгенно! со! в органiзмi новонароджених щуренят.
Для проведення доотджень iз наявностi у по-томствi щурiв фактору трансгенно! со! було взято по 5 щуренят 3-х денного в^ iз дослщно! i контрольно! груп. Проводили знеболювання та евтана-зю а потiм тушки мiлко подрiбнювали i помiщали в термостiйкi склян стакани. На 100 г маси м'язово-кiстково! тканини з внутршыми органами щуренят додавали 200 мл дистильовано! води, нагрiвали до кипшня i кип'ятили 1 годину. У процес кип'ятiння вiдбувалася iнактивацiя бюлопчно активних речовин
iз переходом у водний розчин фракцп термостiйких водорозчинних бтюв, лiпiдiв, мiнералiв i низькомо-лекулярних речовин iз м'язово-кютково! тканини з внутрiшнiми органами потомства щурiв контрольно! групи ^ очевидно, плазмiд ДНК Agгobacteгium tumefaciens iз тканини щуренят дослiдно! групи. Пюля кип'ятiння вiдвар фiльтрували крiзь нейлонову тканину i таким чином одержували водний екстракт iз тушок новонароджених щуренят дослiдно! i контрольно! групи.
Зберкання маточно! культури iнфузорiй Tetгahymena pyгifoгmis у пептоновому середови-щi проводилося вiдповiдно ДСТУ 3570-97 (ГОСТ 13496.7-97).
Результати дослщжень та 'Гх обговорення.
Визначення наявност неiдентифiкованого фактору трансгенно! со! у водних екстрактах м'язово-кютково! тканини iз внутрiшнiми органами щуренят 3-х денного вку проводили у 3-х повторностях контрольно! i дослщно! груп. У три флакони вщ анти-бiотикiв вносили по 1 см3 водного екстракту контрольно! i дослщно! групи, а по™ додавали в кожний флакон по 0,1 см3 3-х добово! культури шфузорм Tetгahymena pyгifoгmis.
Пюля цього контроль^ та дослщы флакони за умов юмнатно! температури залишали на 3 доби. Оцiнку росту i розмноження iнфузорiй проводили у краплi водного середовища всiх флакоыв. Краплю брали пастерiвською пiпеткою i наносили на пред-метне скло мiкроскопу. Проглядали пiд мiкроскопом (збтьшення 7Ч10) мiсткiсть краплi та вЫх !! шарiв. У дослiджуваних пробах обчислювали ктькють живих i загиблих шфузорм та !х форми i колiр. До-слiдження проводили упродовж першого, другого i третього дня перебування шфузорм у флаконах. Результати до^джень поданi в таблицi.
1з даних таблицi видно, що в 1-й день у контр-олi рух iнфузорiй помiрний. Найпростiшi мало активы, прозор^ округло! форми, тодi як у дослiднiй груп спостерiгаеться дуже активний рух дорослих шфузорм, якi знаходяться на стадп активного розмноження. Активний рух дорослих шфузорм, якi знаходяться на стадп активного розмноження, про-являеться в контрольна групi тiльки на другий день, а на третм рух уже не спостеркаеться. Ыфузори темнi, продовгуватi, дорослi, молодих не виявлено, а загиблих було в межах 10%.
Таким чином, на 3-й день у живильному серед-овищi водного екстракту м'язово-кютково! тканини iз внутршыми органами 3-х денних щуренят контрольно! групи життездатнють Ыфузорм вiдсутня, а в середовищi водного екстракту таких же за вком щуренят дослiдно! групи продовжуеться дуже активний рух темних продовгуватих дорослих i молодих Ыфузорм, якi знаходяться на стади активного розмноження при вiдсутностi загиблих. Виходить, що в потомствi самок щурiв, якi упродовж 8-и поко-лiнь споживали трансгенну сою, присутн бiологiчно активнi сполуки. Необхiдно звернути увагу, що цi сполуки, як е в зернi генетично модифковано! со!, здатнi проходити крiзь плацентарний бар'ер i зали-шатися в потомствг
Таблиця.
Спостереження за ростом i розмноженням шфузорш Tetrahymena pyriformis у середовищi водних екстрактiв м'язово-кютково'Г тканин i3 внутрштми органами 3-х денних щуренят контрольно'!' i дослщно'Г груп
Тривал^ть дослщження, номера флакошв Контрольна група Дослщна група
1-й день, флакони 1, 2 i 3 Спостер^аеться помiрний рух. 1нфузорп малоактивш, прозор^ округло! форми. Загиблих немае Спостер^аеться дуже активний рух дорослих Ыфузорм, яю знаходяться на стадп активного розмноження. Загиблих немае
2-й день, флакони 1, 2 i 3 Спостер^аеться активний рух дорослих шфузорм, яю знаходяться на стадп активного розмноження. Загиблих немае Спостер^аеться активний рух. 1нфузорп прозор^ округло! форми, молодк Знаходяться на стадп розмноження. Загиблих немае
3-й день, флакони 1, 2 i 3 Рух не спостер^аеться. 1нфузорп темш, продо-вгуват^ дорослг Молодих не виявлено. Загиблих 10 %. Спостер^аеться дуже активний рух темних, продовгуватих дорослих i молодих Ыфузорм, яю знаходяться на стадп активного розмноження. Загиблих немае
Враховуючи те, що у водному екстрактi м'язово-кiстковоI тканини iз внутрiшнiми органами 3-х денних щуренят контролыно! групи присутн тiлыки термостiйкi водорозчинн бiлки, лiпiди, мiнералынi речовини i деякi низыкомолекулярнi сполуки, тодi як у такому ж водному екстракт щуренят дослщно! групи, очевидно, присутн плазмiди ДНК грунтово! бактерiI, е пщстава зробити заключення про актив-ний вплив на пiдвищену життездатнюты iнфузорiй Те^а/т/тепа pyriformis плазмiд ДНК Agrobacterium tumefaciens, яю е в органiзмi щуренят дослiдноI групи. Лопчно, що цi сполуки витримуюты довготри-вале кип'ятiння i переходяты у водний екстракт при кип'ятiннi, тому вони, тобто, плазмщи всмоктуюты-ся iз шлунково-кишкового тракту щурiв у кров'яне русло i проникаюты крiзы плаценту до ембрiонiв -щуренят. У процес росту i розвитку потомства щурiв наявнi в !х органiзмi бiологiчно активнi речовини типу плазмiд ДНК Agrobacterium tumefaciens можуты стимулювати розвиток певних кJliтин.
На сыогодн недостатныо розкрито механiзм негативно! дм трансгенно! со! на органiзм тварин i людей. Висока бюлопчна активнiсты генетично! основи Agrobacterium tumefaciens пояснюетыся синтезом бiлкiв та низыкомолекулярних структур типу плазмiд ДНК, яю не властивi со! не ГМ. Саме плазмщи цих бактерм маюты здатнiсты генетично трансформуватися не ттыки в рослини, але, як вия-вилося, i в клптини вищих органiзмiв, зокрема, люди-ни [6]. Виявлення трансгенно! ДНК (конкретн вбу-дованi гени та регуляторы дтянки ДНК векторних
конструкцiй 35S промотору, NOS термЫатору) пщ-тверджуе, що продукт харчування належить до генетично модифкованих [1]. Водночас трансгенна соя може входити до складу хгмба, печива, дитячого харчування, маргарину, суыв, пщи, 'ж швидкого приго-тування, варено|' ковбаси, цукерок, морозива, чтЫв, шоколаду, соевого молока i т. д., але яка бюлопчна небезпека цих продукпв харчування залишаеться нерозкритою. Тим бтьше потребуе критерт оцiнки бюлопчно|' безпеки чи небезпеки продукцп тварин-ництва при згодовуванн сiльськогосподарським тваринам генетично модифкованих кормiв.
Висновки. При згодовуванн бiлим щурам упро-довж 8-и поколЫь трансгенно'!' со'|' додатково до рацюну в |'х потомствi виявлено наявнють ÏÏ нещен-тифiкованого фактору, який проявляеться в стиму-люванн розмноження i життездатностi iнфузорiй Tetrahymena pyriformis у середовищi водного екс-тракту м'язово-юстково'|' тканини з внутршыми органами 3-х денних щуренят порiвняно з потомством вiд контрольних тварин. Таю доотдження можуть бути критерiем оцiнки бюлопчно'|' безпеки чи небезпеки для здоров'я людей ГМ продукцп рослинного i тваринного походження.
Перспективи подальших дослщжень. Експе-риментальне обфунтування бюлопчно'|' небезпеки використання трансгенно! со! в продуктах харчування для людей i особливо для дтей i пщлггюв, так як ГМ соя стимулюе розмноження i життедiяльнiсть ш-фузорiй Tetrahymena pyriformis.
Л1тература
1. Гайдей О. С. Анал1з резулытат1в визначення ГМО в сировиш рослинного походження за 2014 рк / О. С. Гайдей, В. О. За-
гребелыний, Ю. М. Новожицыка, Н. В. Усаченко // Науково-виробничий журнал «Зернов1 продукти I комб1корми». - Одеса, 2015. - № 1(57). - С. 25-28.
2. Гинцбург А. Л. Подходы к оценке биобезопасности генетически модифицированных микроорганизмов, исполызуемых в
пищевой продукции / А. Л. Гинцбург, Б. С. Народицкий: сб. трудов 7-го всероссийского конгресса «Здоровое питание населения России». - Москва, 2003. - С. 123-124.
3. Ермакова И. В. Влияние сои с геном ЕРБРБ СР4 на физиологическое состояние и репродуктивные функции крыс в первых
двух поколениях / И. В. Ермакова // Современные проблемы науки и образования. - 2009. - № 5. - С. 15-21.
4. Ермакова И. В. Генетически модифицированная соя приводит к снижению веса и увеличению смертности крысят первого
поколения. Предварительные исследования / И. В. Ермакова // Экоинформ. - 2006. - № 1. - С. 3-6.
5. Ермакова И. В. Изучение физиологических и морфологических параметров у крыс и их потомства при использовании диеты
содержащей сою с трансгеном EPSPS СР4 / И. В. Ермакова, И. В. Барсков // Современные проблемы науки и образования. Биологические науки. - 2008. - № 6. - С. 19-20.
6. Ермакова И. В. Что мы едим? Воздействие на человека ГМО и способы защиты / И. В. Ермакова [2-е изд.]. - М.: Амрита,
2011. - 64 с.
7. Закревский В. В. Генетически модифицированные источники пищи растительного происхождения / В. В. Закревский: Прак-
тическое руководство по санитарно-эпидемиологическому надзору. - Санкт-Петербург: Диалект, 2006. - 152 с.
8. Ивановцев В. В. Идентификация трансгенной сои в продуктах и кормах / В. В. Ивановцев, В. В. Светличкин, А. В. Каверин //
Ветеринария и кормление. - Москва, 2006. - № 6. - С. 21-22.
9. Каверин А. В. Количественное определение ГМИ методом ПЦР в реальном времени / А. В. Каверин: Труды ВНИИВСГЭ «Про-
блемы ветеринарной санитарии и экологии». - Москва, 2006. - С. 34-37.
10. Кулик М. Ф. Вплив довготривалого згодовування трансгенноУ соУ на вщтворювальну здатнють свиней / М. Ф. Кулик, Я. М. Кулик, Ю. В. Обертюх, О. В. Хiмiч // Розведення i генетика тварин. Мiжвiд. темат. наук. зб. - КиУв, 2015. - Вип. 49. - С. 213-220.
11. Малыгин А. Г. Влияние соевой диеты на репродуктивные функции мышей / А. Г. Малыгин // Современные проблемы науки и образования. Биологические науки. - 2008. - № 6. - С. 23.
12. Малыгин А. Г. Соевая диета подавляет репродуктивные функции грызунов / А. Г. Малыгин, И. В. Ермакова // Современные проблемы науки и образования. Биологические науки. - 2008. - № 6. - С. 26.
13. Михайлов В. Г. Навщо нам трансгенна соя? / В. Г. Михайлов, О. З. Щербина: ПоЫбник украУнського хлiбороба. Науково-практичний збiрник. - К.: ТОВ «АКАДЕМПРЕС», 2013. - Т. 2. - С. 165-168.
14. Coghlan A. GM crop DNA found in human gut bugs. / A. Coghlan - NewScientist. 2002.
15. Doerfler W. The insertion of foreign DNA into mammalian genomes and its consequences: a concept in oncogenesis. / W. Doerfler -Adv Cancer Res. 1995; 66:313-44.
16. Mercer D. K. Fate of free DNA and transformation of oral bacterium Streptococcus gordonii DL1 plasmid DNA in human saliva. / D. K. Mercer, K. P. Scott, W. A. Bruce-Johnson, L. A. Glover and H. J. Flint // Aplied and Environmental Microbiology. 1999; 65:6-10.
17. Prescott V. E. Transgenic expression of bean alpha-amylase in peas results in altered structure and immunogenicity. / V. E. Prescott, P. M. Campbell, A. Moore, J. Mattes, M. E. Rothenberg, P. S. Foster, T. J. V. Higgins, S. P. Hogan // Journal of Agricultural and Food Chemistry. 2005; 53:9023-9030.
18. Schubbert R. On the fate of orally ingested foreign DNA in mice: chromosomal association and placental transmission in the fetus. / R. Schubbert, U. Hohlweg, D. Renz and W. Doerfler // Molecules, Genes and Genetics. 1998; 259:569-576.
19. Schubbert R. Ingested foreign (phage M13) DNA survives transiently in the gastrointestinal tract and enters the blood stream of mice. / R. Schubbert, C. Lettmann and W. Doerfler // Molecules, Genes and Genetics. 1994; 242:495-504.
УДК 636.086:633.34:599.323.41
НАЯВН1СТЬ У ПОТОМСТВ1 ЩУР1В НЕ1ДЕНТИФ1КОВАНОГО ФАКТОРУ ТРАНСГЕННОТ СОТ ПРИ И ЗГО-ДОВУВАНН1 УПРОДОВЖ ДЕК1ЛЬКОХ ПОКОЛ1НЬ
Кулик Я. М., Рауцюене В. Т., Обертюх Ю. В., Хiмiч О. В.
Резюме. Лггературы джерела свщчать, що проблема бюлопчно! безпеки генетично модифкованих про-дук^в харчування для людей i кормiв для тварин е надзвичайно складною i потребуе рiзностороннього ви-вчення. Дослщження базувались на всмоктуванн бюлопчно активних сполук як нещентифкованого фактору трансгенно! со! - чужорщних вставок - ктьцевих ДНК Agгobacteгium tumefaciens iз шлунково-кишкового тракту щурiв у кров'яне русло i наявнють цього фактору в новонародженому потомствг Адже цей фактор повинен фiзiологiчно впливати на рют, розвиток i обмш речовин в органiзмi новонародженого потомства, що не дiагностуеться сучасними методами дослщжень. Зроблено заключення про бюлопчну небезпеку трансгенно! со! в продуктах харчування для людей, а також продук^в харчування тваринного походження при використанн трансгенно! со! в годiвлi стьськогосподарських тварин, яке обфунтовуеться стимулюванням розмноження i життездатност Ыфузорм Tetгahymena pyгifoгmis у середовищi водного екстракту м'язово-кютково! тканини iз внутршыми органами 3-х денних щуренят самок, яким згодовували трансгенну сою по-рiвняно з потомством вщ контрольних тварин.
Ключовi слова: Генетично модифкована соя, бьж щур^ плазмщи Agгobacteгium tumefaciens, новонаро-джен щуренята, нещентифкований фактор со!, продукти харчування.
УДК 636.086:633.34:599.323.41
НАЛИЧИЕ В ПОТОМСТВЕ КРЫС НЕИДЕНТИФИЦИРОВАННОГО ФАКТОРА ТРАНСГЕННОЙ СОИ ПРИ ЕЕ СКАРМЛИВАНИИ В ТЕЧЕНИЕ НЕСКОЛЬКИХ ПОКОЛЕНИЙ
Кулик Я. М., Рауцкиене В. Т., Обертюх Ю. В., Химич А. В.
Резюме. Литературные источники свидетельствуют, что проблема биологической безопасности генетически модифицированных продуктов питания для людей и кормов для животных является чрезвычайно сложной и требует разностороннего изучения. Исследования базировались на всасывании биологически активных соединений как неидентифицированного фактора трансгенной сои - чужеродных вставок - кольцевых ДНК Agгobacteгium tumefaciens из желудочно-кишечного тракта крыс в кровяное русло и наличие этого фактора в новорожденном потомстве. Ведь этот фактор должен физиологически воздействовать на рост, развитие и обмен веществ в организме новорожденного потомства, не диагностируется современными методами исследований. Сделано заключение о биологической опасности трансгенной сои в продуктах
питания для людей, а также продуктов питания животного происхождения при использовании трансгенной сои в кормлении сельскохозяйственных животных, которое обосновывается стимулированием размножения и жизнеспособности инфузорий Tetrahymena pyriformis в среде водного экстракта мышечно-костной ткани с внутренними органами 3-х дневных крысят самок, которым скармливали трансгенную сою по сравнению с потомством от контрольных животных.
Ключевые слова: Генетически модифицированная соя, белые крысы, плазмиды Agrobacterium tumefaciens, новорожденные крысята, неидентифицированный фактор сои, продукты питания.
UDC 636.086:633.34:599.323.41
THE PRESENCE IN THE OFFSPRING OF RATS UNIDENTIFIED FACTOR TRANSGENIC SOY AT ITS FEEDING OVER SEVERAL GENERATIONS
Kulik Y. M., Rautskiene V. T., Obertiukh Y. V., Khimich O. V.
Abstract. Research purpose. Identify the presence of unidentified factor transgenic soybean in posterity of rats at her long-term feeding.
Object and research methods. Research conducted on white rats which were kept in the vivarium Vinnitsa National Medical University named M.I. Pirogov. Two groups of rats by 10 goals each fed a standard diet vivarium and experimental group received a standard diet additionally roasted transgenic soybeans. The experiment lasted eight generations. During this period studied the impact of transgenic soybeans in the internal organs, particularly the testes of rats that served as the basis of detection of transgenic soybean unidentified factor in the body of newborn rats.
For research of the availability of rat offspring factor transgenic soy was taken on 5 rats 3 days of age with the experimental and control groups. Conducted anesthesia and euthanasia, and carcass finely crushed and placed in a heat-resistant glass cups. At 100 g mass muscle and bone tissue of the internal organs of rats was added 200 ml of distilled water, heated to boil and boiling for 1 hour. In the process of boiling occurred inactivation of biologically active substances with the transition to an aqueous solution of water-soluble fraction thermo-stable proteins, lipids, minerals and low-molecular substances from the muscle-bone of the internal organs of offspring rats in the control group and, obviously, plasmid DNA Agrobacterium tumefaciens of tissue rat experimental group. After boiling broth filtered through a nylon cloth thus prepared aqueous extract from carcasses neonatal rat experimental and control group.
Research results and their discussion. On the 3rd day in a nutrient medium water extract of muscle-bone tissue of internal organs 3-day rat control group viability ciliates absent, and aqueous extract in a medium of the same age continues experimental group of rats are very active movement dark oblong adults and young ciliates, which are under active reproduction in the absence of victims. It turns out that in the offspring of female rats that over 8 generations and eating transgenic soy, biologically active compounds are present. It should be noted that these compounds, which are in the bean genetically modified soy, are able to pass through the placental barrier and remain in posterity.
Literary sources indicate that the problem of biological safety of genetically modified food for humans and animal feed is extremely complex and requires a versatile study. The study was based on the absorption of dietary compounds as unidentified factor transgenic soya - alien inserts - ring Agrobacterium tumefaciens DNA from the gastrointestinal tract into the bloodstream of rats and the presence of this factor in the newborn offspring. After all, this factor should influence the physiological growth, development and metabolism newborn offspring that are not diagnosed by modern methods of research. Make conclusion about the biological hazards of transgenic soy in food for people and food of animal origin for use transgenic soybeans in feeding farm animals, which justified the promotion and propagation sustainability ciliates Tetrahymena pyriformis among water extract of muscle-bone with internal by the 3-day rat females fed transgenic soybeans compared to offspring from control animals.
Conclusions. When fed to rats over a white 8-generations of transgenic soybeans in addition to the diet of their offspring revealed the presence of unidentified factor that appears to stimulate reproduction and sustainability ciliates Tetrahymena pyriformis among water extract of the muscle-bone with internal organs 3-day rats compared to offspring from control animals. Such studies may criterion for evaluating the biological safety or health hazard people GM products of plant and animal origin.
Keywords: Genetically modified soybeans, white rats, plasmid Agrobacterium tumefaciens, newborn rats unidentified factor soybeans, food.
Рецензент - проф. Лобань Г. А.
Стаття надшшла 09.10.2015 р.
