CC BY
15
© Кулик Я. М., XiMi4 О. В., Обертюх Ю. В., Скоромна О. I., Семко Т. В., Царук Л. Л. УДК 633.34:612.392.7
1Кулик Я. М., 2XiMi4 О. В., 2Обертюх Ю. В., 3Скоромна О. I., 3Семко Т. В., 3ЦарукЛ. Л.
ЩОДО НЕБЕЗПЕКИ ВИКОРИСТАННЯ ТРАНСГЕННОТ РАУНДАПОСТ1ЙКОТ СОТ В ПРОДУКТАХ ХАРЧУВАННЯ ЛЮДЕЙ
1Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iMeHi М. I. Пирогова (м. Вшниця) 21нститут KopMiB та сiльського господарства Подшля НААН
(м. Вiнниця)
3Вiнницький нацюнальний аграрний ушверситет (м. Вшниця)
kulikmf@mail.ru
Дана робота е фрагментом НДР «Науково-прак-тичн технологiI м'яких CMpiB функцiонального при-значення», № державно! реестрацп 0115U006610, i пошукових доогмджень впливу трансгенно! со! на репродуктивну здатнють птицi.
Вступ. Використання рiзних генетично моди-фкованих (ГМ) культур у продуктах харчування для людей е дискусмним i, особливо, це стосуеться ГМ со!. Адже ГМ соя може входити як компонент бтка в складi хлiба, печива, дитячого харчування, маргарину, сутв, пiци, ш швидкого приготування, варено! ковбаси, цукерок, морозива, чтЫв, шоколаду, соевого молока i т. д., але бюлопчна небезпека цих продуктiв харчування залишаеться нерозкритою.
У той же час у Постановi Ради (ЕС) 834/2007 щодо заборони використання генетично модиф^ кованих органiзмiв (ГМО) зазначаеться, що ГМО, похiднi ГМО i продукти виробленi з ГМО не пови-ннi використовуватись як харчовi продукти, корми, технолопчы добавки, продукти захисту рослин, до-брива, садiвний матерiал, мiкроорганiзми i тварини в оргаычному виробництвi.
У товстому кишечнику людей у рiзних кiлькостях присутнi бактери родiв Bacteroides, Bifidobacterium, Actinomyces, Bacillus, Propionibacterium та н [1,17,18]. Аналiзуючи видовий, кiлькiсний склад та шфраструктуру мiкробного ценозу макроорганiзму, можна коротко сформулювати три основних поло-ження: загальна ктькють видiв бiльше 500, друге — до основних за своею патогенетичною суттю слiд вщнести рiд бiфiдобактерiй i сiмейство бактеро!дв (останнi в зв'язку зi складнютю анаеробного куль-тивування i високою вартiстю дослiджень у багатьох лабораторiях не визначаються), трете — вщношен-ня анаеробiв до аеробiв у нормi постiйне: 10:1 (або 102-3:1) залежно вщ бiотопу (1,2,16,21,26]. Енерго-забезпечення клiтин епiтелiальних тканин людей ба-зуеться на використаннi в рамках циклу Кребса лет-ких жирних кислот, зокрема, оцтово!, пропюново! i масляно!, якi е основними метаболтами фермента-цп вуглеводiв мiкрофлорою товстого кишечника [1].
У деяких пропюнових бактерiй виявлена здатнють до азотфiксацi! i синтезу гемвмюних бiлкiв. У процесi пропiоновокислого бродЫня утворюються пропiонова, оцтова, i янтарна кислоти та вуглекисло-та. Янтарна кислота утворюеться як промiжна сполу-
ка в процес1 синтезу пропюнату, але одночасно вона може концентруватися в середовищ1 як к1нцевий продукт. Пропюновокиот бактерИ можуть зброджу-вати молочну кислоту з утворенням оцтово! та пропюново! кислот. У м1кробюлопчн1й промисловост1 в даний час пропюновокисл1 бактер1! використовують як продуценти в1там1ну В12, тобто, вони здатн1 його синтезувати. Б1льш1сть штам1в пропюновокислих бактер1й росте в середовищ1 з наявнютю 6,5% NaCl [7,5].
Доцтьно зазначити, що харчова стратег1я лю-дини сильно зм1нюеться, що призводить до ряду захворювань. Рацюни з високим умютом гемщелю-лози, целюлози та пектиыв позитивно впливають на розвиток анаеробних м1кроорган1зм1в товстого кишечника. Летк жирн1 кислоти, що утворюються в результат! м1кробно! ферментаци, зокрема, пропюно-ва кислота при всмоктуванн та надходженн1 в кров метабол1зуеться в печ1нц1 в глюкозу. Таке засвоення орган1змом енергетичних компонент1в рац1ону проходить без участ1 ¡нсул1ну, тобто, зменшуеться ¡нсу-л1нова залежн1сть орган1зму хворих на д1абет.
Тод1 виникае питання щодо взаемозв'язку м1кро-флори, зокрема, пропюновокислих бактерм товстого кишечника людини ¡з використанням у продуктах харчування ГМ раундапостмко! со!? П1дставою такого взаемозв'язку е результати проведених нами доотджень ¡з кишковою паличкою E. coli, компози-ц1ею бактерм кеф1рно! закваски i б1ф1добактер1й при використанн як живильного середовища водно! ви-тяжки ГМ раундапостiйко! со! i тако! ж водно! витяж-ки со! класично! селекцi! [13].
Водна витяжка генетично модифковано! раун-дапостiйко! со! як живильне середовище в умовах in vitro пригычуе на 37% рiст кишково! палички E. coli — штам К12 i на 27,0% життездатнiсть композици бактерiй кефiрно! закваски, тодi як за таких умов на 12,7% стимулюе активнють бiфiдобактерiй з утворенням оцтово!, молочно!, мурашино! i янтарно! кислот.
Стимулювання активностi бiфiдобактерiй пiд впливом генетично модифiковано! раундапостмко! со! в продуктах харчування сприяе утворенню мурашино! кислоти в товстому кишечнику людей, що е фактором подразнення його слизово!, а це може викликати небезпечн захворювання [13].
У дослiдах на лаборатор-них тваринах (мишм, щурi та хом'яки) при згодовуванн 1м рiзних ГМ культур як кормiв у CKr^i рацiону встановле-нi патологiчнi змши в печiнцi, пiдшлунковiй i щитовиднм за-лозах, селезiнцi та Ым'яниках [Malatesta, Malatesta, Pusztai i Vecchio]. Поряд i3 цим установлено порушення репродук-тивних функцiй у щурiв, змiни гормонального балансу i без-плiдця в наступних поколЫнях [8,9,10,14,15]. I, незважаючи на результати зазначених до-слщжень, дискусiI вщносно використання в харчуваннi людей генетично моди-фiкованих продукпв продовжуються.
Наведений аналiз лiтературних джерел свiдчить про те, що генетично модифiкована раундапостмка соя впливае на мiкрофлору кишечника людей, зо-крема, пригнiчуе рют кишково! палички E. coli, але стимулюе активнють бiфiдобактерiй. Важлива роль у товстому кишечнику належить пропюновокислим бактерiям. Вивчення впливу водно! витяжки раунда-постiйкоI со! на активнють пропiоновокислих бакте-рiй було покладено в основу дослiджень. Паралель-но до факторiв небезпеки використання трансгенно! со! в продуктах харчування людей було взято вивчення впливу на репродуктивну здатнють при !! довготривалому згодовуваннi куркам несучкам.
Мета дослщження. Вивчити в умовах in vitro вплив водно! витяжки ГМ раундапостмко! со! порiв-няно з соею класично! селекци на активнють пропю-новокислих бактерiй, якi використовують у заквасках при виробництвi твердих сирiв iз тривалим термiном збер^ання, а також використання трансгенно! со! в годiвлi курчат i курок несучок iз кiнцевим результатом !! впливу на статеву функ^ю птицi.
Об'ект i методи дослщження. Для одержання водно! витяжки ГМ i не ГМ со! вщважували по 50 г бобiв обох варiантiв i засипали в термостмк склянi стакани, а потiм додавали по 300 мл дистильовано! води, нагрiвали до кипiння i кип'ятили 30 хвилин iз метою шактиваци уреази, антитрипсину, антихiмо-трипсину та шших антипоживних i бiологiчно актив-них речовин. Пiсля кип'ятiння вщвар фiльтрували крiзь нейлонову тканину i таким чином одержували водну витяжку ГМ i не ГМ со!. По™ з обох водних витяжок вщбирали по 20 мл водного розчину i вим^ рювали рН на лабораторному рН-метрi «рН-150МИ» та проводили титрування 0,01 n NaOH до рН 7. Потiм в обидвi воднi витяжки додавали по 0,03 мг сухого порошку пропюновокислих бактерм, iнкубували в термостатi при t = 37°С упродовж 24 годин i проводили знову титрування 0,01 n NaOH до рН 7. Таким чином, рiзниця мiж кiлькiстю 0,01 n NaOH, що пшло на титрування 20 мл водних витяжок пюля i до ш-кубацi! е величиною активной пропiоновокислих бактерм з утворенням пропюново!, оцтово! та iнших кислот у поживному середови!^ водних витяжок обох варiантiв со!.
Таблиця.
Вплив водно'Г витяжки ГМ со'Г порiвняно з не ГМ соею на життeздатнiсть пропiоновокислих бактерiй в умовах in vitro
Показник Водна витяжка со!; М ± m, n = 10
не ГМ - контроль ГМ - дослщ
рН водно! витяжки до шкубаци 6,45 ± 0,01 6,30 ± 0,01
тсля шкубаци 5,10 ± 0,01 4,90 ± 0,01
Титрування 20 мл водно!витяжки 0,01 n NaOH (мл) перед додаванням пропюновокислих бактерм 8,6 ± 0,1 9,8 ± 0,2
тсля шкубаци в термостат 24 год. 75,0 ± 1,2 59,6 ± 1,4
Рiзниця в мл 0,01 n NaOH мiж II i 1 титруванням 66,4 ± 1,0 49,8 ± 1,3
Рiзниця в % ГМ со! до не ГМ - контроль, не ГМ соя - 100% 100 -21,0 ± 1,9
При одержаны водних витяжок i3 зерна со! обох BapiaHTiB у водний розчин переходили водорозчинн термостмю бiлки, пептиди, амшокислоти мiнеpaльнi речовини, лiпопpоте!ди, жиpнi кислоти i водороз-чиннi вуглеводи, а з бобiв ГМ со! додатково можливо залишки глiфосaту (раундапу) i його метaболiти та неiдентифiковaнi сполуки. Водорозчинн вуглеводи, aмiнокислоти, мiнеpaльнi речовини е живильним се-редовищем для росту пропюновокислих бактерм.
В основу виявлення небезпеки використання генетично модифковано! раундапостмко! со! в продуктах харчування людей взято негативний вплив !! на виводимють курчат з яець курок несучок, яким згодовували трансгенну раундапостмку сою впро-довж iз 2-х тижневого вку курчат i в пеpiод несучостк
Для використання трансгенно! со! в годiвлi курчат i курок несучок проводили !! двостaдiйне екс-трудування, що забезпечувало iнaктивaцiю уреази, антитрипсину й aнтихiмотpипсину та Ыших бюлопч-но активних речовин. Умют сирого проте!ну в екс-трудованм со! становив 36%. До складу комбкорму двотижневим курчатам !! вводили 5%, а через мюяць 10%, а по™ 20% i для курок несучок також 20%. Порода курей голошийна. Згодовували екструдовану сою 30-ти куркам несучкам i 3 твням.
Результати дослщження та 'Гх обговорення. Вплив водно! витяжки ГМ со! поpiвняно iз таким же живильним середовищем не ГМ со! на життездат-нють пpопiоновокислих бaктеpiй в умовах in vitro, як використовуються для одержання твердих сиpiв, подано втаблищ.
Нами проведено 10 визначеньу 3-х повтореннях показниюв aктивностi пpопiоновокислих бaктеpiй i середня величина !х пpигнiчення становить 21 ± 1,9%.
При ствоpеннi мультипробютиюв iз допомогою спецiaльних методiв iз бiотопiв здорових людей iзо-лювалися бюлопчно aктивнi штами, в першу чергу piзнi види бiфiдобaктapiй, лактобацил i прорюново-кислих бaктеpiй [19]. Продуктами обмЫу цих бакте-piй е молочна i низькомолекуляpнi жиры кислоти, а саме: оцтова, пропюнова, масляна та ш., тобто, коротколанцюгов^ якi впливають на метaболiзм епiтелiaльних клiтин кишечника [25]. Дiя цих кислот на епгтелм кишечника пов'язана з живленням бути-ратом (масляна кислота) клмтин епiтелiю, вплив на
обмин води, електролiтiв, мiнералiв, лтщв i моделю-юча дiя на iмунну систему. Крiм того, дiя таких кислот обумовлюе зменшення рН вмiстимого товстого кишечника [3]. Поряд iз цим, пропiонова кислота володiе сильною фунгiцидною дiею, що е важливим фактором пригнiчення розвитку небажано! мкро-флори в товстому кишечнику.
Так, пропюнова кислота блокуе сво!ми адгезина-ми рецептори епггелюци^в, чим упереджуе адгезiю потенцiально патогенних бактерм до епiтелiю. Цей ефект мае важливе фiзiологiчне значення для жит-тедiяльностi дитячого органiзму, особливо в перюд транзиторно! iмунологiчноI i ферментативно! не-зрiлостi. Одночасно з цим, нормальна аутофлора, викликаючи стимуля^ю антигенного подразнення слизових оболонок кишечника, прискорюе дозр^ вання механiзмiв загального i локального iмунiтету [4,20]. Така важлива роль пропюново! кислоти дае пщставу визначити як критерiй оцшки вмiст пропю-нату в кишечнику щурiв при згодовуваннi !м у складi рацiону вiдповiдних пробiотикiв, харчових добавок i продуктiв дитячого харчування.
У дослщах на курках несучках вщбирали яйця для шкубацп в квггы мiсяцi 2016 року. В шкубатор пом^ щали 40 штук яець i проводили iнкубацiю вщповщно технологiчного режиму. На 6,5 доби проводили перший бюлопчний контроль шляхом просвiчування на овоскопi та виявили незаплщненими 7 яець. На 11 добу знову проводили контрольний огляд, в результат якого 6 яець було iз завмерлими ембрюнами. На 19 добу проводили трете просвiчування яець, iз яких у 3-х були задохлики. Отже вивщ курчат становив 40%.
Результати були несподiваними, тому було повторено Ыкубацю також 40 яець вщбраних вщ курок несучок у травы мюящ 2016 року. Повторний вивщ курчат становив 48%, але життездатнють курчат пюля першо! та друго! закладки була на низькому рiвнi. Через мiсяць всi курчата загинули, а деяк мали паталопчы вади, зокрема, дуже маленькi голiвки.
Враховуючи наявнiсть у трансгеннiй со! основи фунтово! бактерi! Agrobacterium tumefaciens, яка синтезуе бтки та шшм низькомолекулярнi сполуки, якi вiдсутнi в бобах не ГМ со!, а тому при поступленн
в складi комбкорму в травний канал курчат, а по™ курок несучок ц фактори впливають на заплщню-вальну здатнють. Результати цих дослiджень е пщ-твердженням проведених нами дослщжень щодо негативного впливу згодовування трансгенно! со! на вiдтворювальну здатнiсть свиней [11]. Поряд iз цим згодовування поросятам генетично модифковано! раундапостiйко! со! впродовж 3-х поколЫь викликае вщсутнють статевого потягу в кнурiв при надмiрно розвинутих сiм'яниках [12].
Таким чином згодовування курчатам, а по™ куркам несучкам ГМ раундапостмко! со!, викликае при-гнiчення на 40-48% вивщ курчат при низьюй !х жит-тездатностi, що е об'ективним фактором небезпеки використання ГМ раундапостмко! со! в продуктах харчування особливо дггей i молодих людей.
У заключены необхщно зазначити про нерозкри-тiсть факторiв впливу раундапостмко! со! на мкро-флору товстого кишечника людей i репродуктивну здатнють тварин, так як трансгенна соя вщносно нетрансгенно! мiстить змiнену структуру ДНК через присутнють генiв фунтово'! бактерп Agrobacterium tumefaciens.
У т часи, коли вважалося, що структура молекул ДНК вщносно проста i е певною тетрануклеотид-ною послщовнютю, що багаторазово повторюеться, утворюючи полiмер виду (рАрСрйрТ)п, дослiдження американського бiохiмiка (Erwin Chargaff) показали, що ДНК мае складнють потрiбну для передачi спад-ково! iнформацi! [6].
Висновки. Небезпека використання трансгенно! раундапостмко! со! в продуктах харчування людей обгрунтовуеться !! впливом на пригычення життездатност пропiоновокислих бактерiй товстого кишечника i репродуктивно! здатностi курей при довготривалому згодовуванн !м генетично модиф^ ковано! со!.
Перспектива подальших дослiджень поля-гае в розкриттi бiохiмiзму впливу водного екстракту трансгенно! со! на пригычення активностi пропюно-вокислих бактерм i довготривалого згодовування тако! ж со! куркам несучкам з оцшкою !х репродуктивно! здатностi.
Л^ература
1. Ардатская М.Д. Современные принципы диагностики и фармакологической коррекции / М.Д. Ардатская, О.Н. Минушкин // Гастроэнтерология, приложение к журналу Consilium Medicum. — 2006. — Т. 8, № 2. — С. 4-17.
2. Бабин В.Н. Биохимические и молекулярные аспекты симбиоза человека и его микрофлоры / В.Н. Бабин, И.В. Домарад-ский, А.В. Дубинин, О.А. Кондракова // Росс. хим. журн. (ЖРХО им. Менделеева). — 1994. — Т. 38, № 6. — С. 66-78.
3. Бельмер С.В. Микроэлементы, пребиотики, кишечная микрофлора, иммунитет / С.В. Бельмер // Педиатрия. — 2009. — Т. 87, № 3. — С. 92-95.
4. Булатова Е.М. Кишечная микробиота: современные представления / Е.М. Булатова, Н.М. Богданова, Е.А. Лобанова, Т.В. Габрусская // Педиатрия. — 2009. — Т. 87, № 3. — С. 104-110.
5. Власенко 1.Г. Сучасна оцшка молочних продую1в дieтичного та лкувально-профшактичного призначення / 1.Г. Власенко, В.В. Власенко, С.В. Гирич. — Вшниця: «Едельвейс i К», 2008. — 208 с.
6. Гиль М.1. Молекулярна генетика та технологи до^дження генома: навч. поаб. / М.1. Гиль, О.Ю. Сметана, О.1. Юлевич [та ш.]; за ред. професора М.1. Гиль. — Херсон: ОЛД1-ПЛЮС, 2015. — 320 с.
7. Гусев М.В. Микробиология: Учебник / М.В. Гусев, Л.А. Минеева. — 2-е изд. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. — 376 с.
8. Ермакова И.В. Генетически модифицированная соя приводит к снижению веса и увеличению смертности крысят первого поколения. Предварительные исследования / И.В. Ермакова // Экоинформ. — 2006. — № 1. — С. 3-6.
9. Ермакова И.В. Изучение физиологических и морфологических параметров у крыс и их потомства при использовании диеты, содержащей сою с трансгеном EPSPS СР4 / И.В. Ермакова, И.В. Барсков // Современные проблемы науки и образования. Биологические науки. — 2008. — № 6. — С. 19-20.
10. Ермакова И.В. Влияние сои с геном EPSPS СР4 на физиологическое состояние и репродуктивные функции крыс в первых двух поколениях / И.В. Ермакова // Современные проблемы науки и образования. — 2009. — № 5. — С. 15-21.
11. Кулик М.Ф. Вплив довготривалого згодовування трансгенно! со! на вщтворювальну здатнють свиней / М.Ф. Кулик, Я.М. Кулик, Ю.В. Обертюх, В.В. Хiмiч // Розведення i генетика тварин. Мiжвiд. темат. наук. зб. — Кшв, 2015. — Вип. 49. — С. 213-220.
12. Кулик Я.М. Згодовування поросятам генетично модифкованоУ со! впродовж трьох поколшь викликае вщсутнють статево-го потягу в кнуpiв / Я.М. Кулик, М.Ф. Кулик, В.В. Хiмiч [та ш.] // Збipник наукових праць Вшницького нацюнального аграрного ушверситету «Аграрна наука та хapчовi технологи». — 2015. — Вип. 1 (90). — С. 25-36.
13. Кулик Я.М. Вплив водно! витяжки трансгенно! раундапостмко! со! на пригшчення росту кишково! палички, композицп бактерм кефipно! закваски i стимулювання бiфiдобaктеpiй в умовах in vitro / Я.М. Кулик, В.В. Власенко, Ю.В. Обертюх, 1.О. Виговська // Вюник проблем бюлоги i медицини. — Полтава: ВДНЗУ «УМСА», 2016. — Вип. 2, том 3 (130). — С. 214-219.
14. Малыгин А.Г. Влияние соевой диеты на репродуктивные функции мышей / А.Г. Малыгин // Современные проблемы науки и образования. Биологические науки. — 2008. — № 6. — С. 23.
15. Малыгин А.Г. Соевая диета подавляет репродуктивные функции грызунов / А.Г. Малыгин, И.В. Ермакова // Современные проблемы науки и образования. Биологические науки. — 2008. — № 6. — С. 26.
16. Минушкин О.Н. Дисбактериоз кишечника / О.Н. Минушкин, М.Д. Ардатская, В.Н. Бабин [и др.] // Рос. мед. журн. — 1999.
— № 3. — С. 40-45.
17. Тец В.В. Справочник по клинической микробиологии / В.В. Тец. — СПб.: Стройлеспечать, 1994. — 224 с.
18. Шендеров Б.А. Медицинская микробная экология и функциональное питание: в 2-х т. / Б.А. Шендеров. — М.: Грантъ, 1998. — Т. 1. — 288 с.
19. Янковский Д.С. Место дисбиоза в патологии человека / Д.С. Янковский, Р.А. Моисеенко, Г.С. Дымент // Современная педиатрия. — 2010. — № 1. — С. 154-167.
20. 20. Fons M. Mechanisms of colonization and colonization resistance of the digestive tract / M. Fons, A. Gomez, T. Karjalainen // Microbial. Ecol. Health Dis. — 2000. — Vol. 2. — Р. 240-246.
21. Gibson G.R. Human colonic bacteria: role in nutrition, physiology and pathology / G.R. Gibson, G.T. Macfarlane (edit.) CRC Press.
— 1995. — Р. 1-18.
22. Malatesta M. Ultrastructural, morphometrical and immunocytochemical analysis of hepatocyte nuclei from mice fed on genetically modified soybean / M. Malatesta, C. Caporalony, S. Gavaudan [et al.] // Cell Struct. Funct. — 2002. — Vol. 27. — P. 173-180.
23. Malatesta M. Fine structural analyses of pancreatic acinar cell nuclei from mice fed on GM soybean / M. Malatesta, M. Biggiogera, E. Manuali [et al.] // Eur. J. Histochem. — 2003. — Vol. 47. — P. 385-388.
24. Pusztai A. Report of project coordinator on data produced at the Rowett Research Institute / A. Pusztai. — SOAEFD flexible Fund Project Ro 818. — 22 October 1998.
25. Ramakrishna B.S. Probiotic-induced changes in the intestinal epithelium: implications in gastrointestinal disease / B.S. Ramakrishna // Trop Gastroenterol. — 2009. — Vol. 30, №. 2, Apr-Jun. — P. 76-85.
26. Tannock G.W. Normal microflora / G.W. Tannock. — London: Chapman & Hall, 1995.
27. Vecchio L. Ultrastructural analysis of testes from mice fed on genetically modified soybean / L. Vecchio, B. Cisterna, M. Malatesta [et al.] // Eur. J. Histochem. — 2003. — Vol. 48. — P. 449-453.
УДК 633.34:612.392.7
ЩОДО НЕБЕЗПЕКИ ВИКОРИСТАННЯ ТРАНСГЕННОТ РАУНДАПОСТ1ЙКОТ СОТ В ПРОДУКТАХ ХАРЧУ-ВАННЯ ЛЮДЕЙ
Кулик Я. М., XiMi4 О. В., Обертюх Ю. В., Скоромна О. I., Семко Т. В., Царук Л. Л. Резюме. Проведен доотдження впливу водно! витяжки ГМ раундапостмко! со! поpiвняно з не ГМ соею на активнють пропюновокислих бактерм, як використовують у заквасках при виpобництвi твердих сиpiв, а також довготривалого використання трансгенно! со! в годiвлi курчат i курок несучок iз юнцевим результатом !! впливу на статеву функцт птицк Результати доотджень показали, що небезпека використання трансгенно! раундапостмко! со! у продуктах харчування людей обфунтовуеться !! впливом на пригычення життездат-ност пропюновокислих бактерм товстого кишечника i репродуктивно! здатност курей при довготривалому згодовуванн !м генетично модифковано! со!.
Ключовi слова: генетично модифкована соя, не генетично модифкована соя, водна витяжка со!, прот-оновоки^ бактери, пригычення активност бактерм, курчата, курки несучки, репродуктивна здатнють птицк
УДК 633.34:612.392.7
ОБ ОПАСНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТРАНСГЕННОЙ РАУНДАПОСТОЙКОЙ СОИ В ПРОДУКТАХ ПИТАНИЯ ЛЮДЕЙ
Кулик Я. М., Химич А. В., Обертюх Ю. В., Скоромная А. И., Семко Т. В., Царук Л. Л. Резюме. Проведены исследования влияния водной вытяжки ГМ раундапостойкой сои по сравнению с не ГМ соей на активность пропионовокислых бактерий, которые используют в заквасках при производстве твердых сыров, а также длительного использования трансгенной сои в кормлении цыплят и кур несушек с конечным результатом ее влияния на половую функцию птицы. Результаты исследований показали, что опасность использования трансгенной раундапостойкой сои в продуктах питания людей обосновывается ее влиянием на подавление жизнеспособности пропионовокислых бактерий толстого кишечника и репродуктивной способности кур при длительном скармливании им генетически модифицированной сои.
Ключевые слова: генетически модифицированная соя, не генетически модифицированная соя, водная вытяжка сои, пропионовокислые бактерии, подавление активности бактерий, цыплята, курицы несушки, репродуктивная способность птицы.
UDC 633.34:612.392.7
HAZARD AS TO THE USE ROUNDUP RESISTANT TRANSGENIC SOYBEAN FOOD PRODUCTS OF PEOPLE
Kulyk Y. M., Khimich O. V., Obertiukh Y. V., Skoromna O. I., Semko T. V., Tsaruk L. L.
Abstract. Research purpose. Examine under conditions in vitro effect of aqueous extract of GM roundup resistant soybean compared with soy classical breeding activity propionic acid bacteria are used in starters in the manufacture of hard cheeses with a long shelf life, and the use of transgenic soybeans in feeding chicks and laying hens with the end result of effects on sexual function bird.
Object and research methods. To obtain aqueous extract of GM and non GM soy weighed 50 grams beans both variants and covered in heat-resistant glass beakers, and then added 300 ml of distilled water, heated to boiling and boil for 30 minutes for the purpose inactivation of urease antitrypsin, antichymotrypsin and other anti-nutrients and bioactive substances. After boiling decoction was filtered through a nylon cloth and thus obtained aqueous extract of GM and non GM soy. Then with both water extracts were taken to 20 ml of an aqueous solution and measured pH on lab pH meter «pH-150MI» and conducted titration 0.01 n NaOH to pH 7. Then, in both aqueous extract was added 0.03 mg of dry powder propionic acid bacteria were incubated in thermostat at t=37°C within 24 hours and conducted again titration 0.01 n NaOH to pH 7. Thus, the difference between the amount of 0.01 n NaOH, used for titration of 20 ml of water extracts after and to incubation is largest activity propionic acid bacteria with the formation of propionic, acetic and other acids in the nutrient medium water extracts both variants soybeans.
In basis detection of danger using genetically modified roundup resistant soybean in foods people taken its negative impact on broiler hatching from eggs laying hens were fed transgenic Roundup resistant soybeans over a 2-week old chicks and in laying period.
For the use of transgenic soybeans in feeding chicks and laying hens conducted its two-stage extrusion, thus ensuring inactivation of urease, antitrypsin and antichymotrypsin and other biologically active substances. The content of crude protein in extruded soybeans was 36%. To the composition of feed two-week chickens her injected 5% and after a monthand 10%, and then 20% and for of laying hens also 20%. Breed chickens bareneck. Were fed extruded soy 30 laying hens and 3 cocks.
Research results and their discussion. Effect of aqueous extract of GM soy compared to the same nutrient medium not GM soya on the viability of propionic acid bacteria in conditions in vitro, which are used to produce hard cheeses characterized by inhibition their the activity of by 21±1,9%.
In experiments on laying hens eggs were collected for incubation in the month of April 2016. Placed in an incubator 40 eggs and incubation conducted according the technological regime. At 6.5 days conducted first biological control by translucence to ovoskop and discovered unfertilized 7 eggs. After 11 days again conducted control review, in which 6 eggs were with death embryos. After 19 days conducted third translucence eggs from of which in 3 were dead. Hence output chicks were 40%.
The results were unexpected because incubation was repeated also 40 eggs from laying hens chosen in May 2016. Repeated chicks output was 48%, but the viability of chicks after the first and second favorites was on low level. A month later, all the chickens have died, and some have pathological defects, in particular, very small head.
Thus feeding the chickens and then laying hen roundup resistant GM soybeans, causes inhibition of chicks output on 40-48% at low their viability, which is the objective hazard factor using roundup resistant GM soy in foods especially children and young people.
In conclusion it should be noted about not reveal the factors of impact roundup resistant soybean on the microflora of the large intestine of people and animals reproductive ability, since transgenic relatively non-transgenic soybeans containing altered DNA structure due to the presence of genes soil bacterium Agrobacterium tumefaciens.
Conclusions. The danger of using transgenic roundup resistant soybean in foods people substantiates its impact on inhibition of the viability of propionic acid bacteria of large intestine and reproductive chickens in long-term feeding them genetically modified soybeans.
Keywords: genetically modified soybeans are not genetically modified soybeans, soybean extract water, propionic acid bacteria, inhibition of bacteria, chickens, chicken laying hens, poultry reproductive capacity.
Рецензент — проф. Паламарчук I. П.
Стаття надшшла 20.11.2016 року
