CC BY
14
and reproductive parameters in females. In addition, there was adverse influence on males and females fertility, which was assessed by the indexes of conception and fertility.
Conclusions. Comparing the obtained data, it may be concluded that all the test substances does not cause the general toxic effects and not induce any adverse effects on the reproductive function of male and female Wistar Han rats in the low dose 0.2 mg/kg/bw (NOEL).
Key words: triazole fungicides, pesticides, reproductive toxicity, methodological approaches.
Рецензент - проф. Катрушов О. В. Стаття надшшла 06.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-114-117 УДК 633.34:604:543.645.6 1Кулик Я. М., 2Чорнолата Л. П.
НАЯВН1СТЬ НЕПРИРОДНИХ ПЕПТИД1В У Б1ЛКУ БОБ1В ГЕНЕТИЧНО МОДИФ1КОВАНОТ РАУНДАПОСТ1ЙКО'' СОТ 1В1нницький нацюнальний медичний ушверситет iMeHi М. I. Пирогова (м. Вшниця) 21нститут KopMiB та сiльського господарства Подiлля НААН (м. Вшниця)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слiдними роботами. Дана робота е фрагментом НДР «Вивчити вплив довготривалого згодовування трансгенноУ раундапостшкоУ соУ на вiдтворювальну здатшсть свиней i курей», № державноУ реестрацп 0117U002236.
Вступ. Присутнiсть ГМО в продуктах харчуван-ня пщтверджуеться шляхом виявлення генетичних вставок 3SS, NOS i FMV. Можливо в майбутньому з'являться й iншi векторш системи. При виявленн1 3SS проби провiряються на природну контамiнацiю вiрусом мозаУ'ки цвп"ноУ капусти з допомогою ПЛР-систем СаММ Крiм цього, ефектившсть видiлення ДНК повинна пщтверджуватися за допомогою ПЛР системи на рослинну ДНК.
Якщо дослiджуванi проби виявилися ГМО-позитивними проводиться щентифшащя i класифи кацiя ГМО, щоб з'ясувати чи дозволений чи ш цей трансгенний органiзм. У Еврот, продукти, що мiстять забороненi ГМО, не дозволен для ввезення в Евросоюз, ^м того Ц продукти не можна виробляти i пе-реробляти на територи Европи. Для дозволених ГМО головним е кшьмсне визначення в дiапазонi до 0,9 % у зразках харчових продумчв. Вмiст ГМО в кшькосп копiй ДНК може бути визначена кшьмсно в залеж-ностi вщ рослинноУ матрицi та результати подаються у вiдсотках.
Щодо такоУ оцшки генетично модифтованоУ (ГМ) раундапостшкоУ соУ нами звернута увага на наяв-нiсть неприродних пептидiв у ïï бiлку i, можливий, негативний вплив цих пептидiв на органiзм людини при використаннi такоУ соУ в продуктах харчування. Так, при боротьбi з бур'янами, тобто, обприскуванш ГМ раундапостшкоУ соУ Roundup (глiфосат) впливае на метаболiчний процес шикимовоУ кислоти в рос-линах бур'янiв, блокуючи синтез деяких незамiнних ароматичних амшокислот, зокрема, фенiлаланiну, тирозину i триптофану [1], перед уам у точках росту стебла i кореня [2]. За таких умов блокування синтезу зазначених ароматичних амшокислот стебло рослини засихае. При обприскуванш певна частина гжфосату попадае i на листову поверхню i стебло ГМ соУ. Це фаза бутошзаци. Рослина соУ продовжуе розвиватися i гжфосат не блокуе синтез незамшних ароматичних амшокислот через наявшсть в ÏÏ гене-
тичнiй структурi ферменту 5-енолшруватшикимат-3-фосфатази (EPSPS). Рослина соУ продовжуе рiст I формуються боби (зерно) з високим умiстом бiлка. ^фосат - це молекула глiцину з метилфосфошль-ною групою, зв'язаною з атомом азоту. Як аналог гли цину вш може мати мкце в процесах синтезу бiлка соевих бобiв. За таких умов утворюються неприродн1 пептиди в бобах (зерш) ГМ раундапостшкоУ соУ.
Глiцин, найменша амiнокислота, яка мае ушкаль-ш властивостi та здатнiсть приеднуватися до плазма-тичноУ мембрани або цитоскелету в органiзмi людей i тварин. Глибокий аналiз лiтературних джерел ви-явив ряд класiв бiлкiв, ям залежать вiд природних (консервативних) залишшв глiцину для виконання належноУ функци. Замiна глiфосатом природних (консервативних) глщишв пояснюе зв'язок iз дiабе-том, ожиршням, астмою, набряком легень, наднир-ковою недостатнiстю, безплiддям та шшими захво-рюваннями [3].
Мета дослщжень. Визначити наявнiсть неприродних пептидiв у бiлку бобiв ГМ раундапостшкоУ соУ порiвняно з не ГМ соею на здатностi ароматичних амшокислот (триптофан, тирозин та фешлаланш) по-глинати ультрафiолетове свiтло в дiапазонi 280 нм, так як проведеними нами дослщженнями на основ1 реакцй' Паулi встановлено, що глiфосат при кип'ятшш вступае у взаемодiю, тобто, утворюе сполуки з арома-тичними амшокислотами не ГМ соУ i бiльш виражено з такими ж амшокислотами ГМ раундапостшкоУ соУ.
Об'ект i методи дослiджень. Боби (зерно) ГМ раундапостшкоУ соУ i не ГМ соУ. В один скляний тер-мостшкий стакан помiщали 2 г дрiбно подрiбненоУ на лабораторному млинку ГМ раундапостшкоУ соУ, а в другий такий же стакан 2 г не ГМ соУ. В обидва стакани добавляли по 150 мг дистильованоУ води i кип'ятили впродовж 30 хвилин. Мета кип'ятшня -шактиващя антипоживних речовин i перехщ у вод-ний розчин водорозчинних бшмв, пептидiв i вiльних амiнокислот. Пiсля кип'ятiння в кожний стакан добавляли дистильовану воду до м^ки - 150 мл, тобто добавляли воду, яка випаровувалася при кип'ятшш, а полм окремо з кожного стакану вщбирали серед-ню пробу 10 мл водного розчину соУ i добавляли 20 мл 6,0 % розчину трихлороцтовоУ кислоти (ТХО) для осадження бтмв i фтьтрували крiзь паперовий
фiльтр. Таким чином одержували фшьтрат бiлкiв соТ обох варiантiв, в яких визначали вм^ пептидiв iз ароматичними амшокислотами i вiльних ароматич-них амшокислот на спектрофотометрi СФ-4 при до-вжинi хвилi 280 нм. Було проведено дослщження 20 зразкiв соТ не ГМ i 10 зразмв ГМ раундапостшкоТ соТ.
Результати дослщжень та Тх обговорення. По-казники екстинкцп спектрофотометра СФ-4 фiльтрату тсля осадження бiлкiв ТХО зразкiв ГМ раундапостшкоТ соТ показали нижчий рiвень пептидiв iз ароматичними амшокислотами i в сумi з вшьними ароматичними амiнокислотами порiвняно з такими ж показниками екстинкцп фшьтрату не ГМ соТ (табл.). Проте необхщ-но звернути увагу на рiзну рiзницю зменшення арома-тичних амшокислот в ГМ раундапостшкш соТ по вщ-ношенню до не ГМ соТ. 1з проаналiзованих 20 зразшв не ГМ в 10-ти зразках рiзниця була в межах 38-40 %, а в 5-ти з коливаннями вщ 20 до 23 %, а в наступних 5-ти рiвень становив 14-16 %. Безперечно показники екстинкцп вм^у ароматичних амшокислот залежать вщ вмiсту бiлка в бобах (зерш) соТ, тому нами визначе-но загальний вмiст бтка в соТ ГМ i не ГМ, але рiзниця в 10-ти сорлв не ГМ соТ на рiвнi майже 40 % вищого рiвня ароматичних амiнокислот проти ГМ раундапостшкоТ соТ також мае пояснення через наявшсть у раундапостшкш соТ сполук мiж гжфосатом i ароматичними амiнокислотами.
Глiфосат може замщувати глiцин пiд час синтезу протеТну, але я [4] вщкинув цю iдею, оскiльки я по-милково вважав, що наявнiсть бiчного ланцюга на атомi азоту не дозволить гжфосату приеднуватися до пептидного ланцюга [4].
Виникае питання.Чомугжфосат ^-фосфонометил-глiцин) вступае в пептиднi зв'язки в бобах (зерш) соТ з ароматичними амшокислотами в процеа синтезу бшмв соТ? Очевидно, фосфонометильна група ^фосфонометилглщину вступае у взаемодш з аро-матичним кiльцем цих амшокислот, що зменшуе по-глинання ультрафюлетового свiтла ароматичними амiнокилотами.
У таблиц наведет дат 5-ти зразмв не ГМ соТ зменшення вмiсту ароматичних амшокислот на рiвнi 20 % i в 5-ти зразках такоТ ж соТ на рiвнi 14 %. Така строкатiсть вм^у ароматичних амiнокислот у бобах не ГМ соТ пояснюеться рiзною часткою генетичноТ структури Agrobacterium tumefacies, як основи ГМ раундапостшкоТ соТ.
Даш кореляци разом iз прямими бюлопчними доказами становлять переконливу дiю гжфосату, як аналогу глiцину, що визначае бшьшу частину токсич-ностi гжфосату [5].
Аналiз джерел лiтератури показуе, що гжфосат (фосфонометилглiцин - синтетична амшокислота) може замiщувати природний глщин у випадкових точках у процеа синтезу бтка з невщомими на-слiдками. Той факт, що ця синтетична амшокислота, аналог природноТ амшокислоти, яка виконуе багато важливих ролей у функци бiлкiв, що м^ять ТТ, робить можливим, щоб замщення глiфосатом глiцину в пептидах могло спричинити велику ктьмсть несприят-ливих i непередбачуваних ефектiв [3].
Поряд iз цим виявлено дефекти нервовоТ системи та черепно-лицевих вад розвитку в дп"ей, якi народилися в регiонах, де використовуються гербщиди на основ1 глiфосату. Група дослщниюв вивчала вплив низьких доз гжфосату (1/5000 розбавлення розчинiв комерцiйного
гербщиду на основi глiфосату) в розвитку африканських шгтяних жаб та курячих ембрюшв [6]. Обробленi ембри они були дуже ненормальними лялечш ембрюни пере-творилися на пуголовки з черепними деформа^ями, а мiкроцефалiя в ембрюшв курчат.
^фосат, ймовiрно, також присутнш у м'ясi, яйцях, сирi та iнших молочних продуктах, як одержа-нi вiд тварин, яким згодовували корми з гжфосатом (люцерну, кукурудзу та сою) [7,8].
По заключенню Samsel i Sene1:f (2013) гтфосат, е поширеним у нашому харчуваннi та всупереч не-токсичним властивостям, вiн може бути насправд1 найбiльш бiологiчно руйнiвною хiмiчною речовиною в нашому середовищк Адже гжфосат дiе як аналог глiцину i може помилково включатися в пептиди пiд
Таблиця.
Показники екстинкцп спектрофотометра СФ-4 при довжиш хвилi 280 нм на вмiст ароматичних амшокислот у фшьтрал ТХО зразкiв ГМ i не ГМ соТ
Зразок соТ Показник екстинкцп ГМ соТ Показник екстинкцп не ГМ соТ Р1зниця до ГМ соТ % зменшення ароматичних амшокислот
1 0,455 0,746 0,291 39,0
2 0,424 0,729 0,305 41,8
3 0,441 0,710 0,269 37,9
4 0,413 0,698 0,285 40,8
5 0,431 0,692 0,261 37,7
6 0,414 0,689 0,275 39,9
7 0,432 0,710 0,278 39,2
8 0,457 0,790 0,333 42,2
9 0,446 0,728 0,282 38,7
10 0,467 0,723 0,256 35,4
М ± т 0,438 0,722 0,284 39,3
11 0,457 0,586 0,129 22,0
12 0,454 0,570 0,116 20,4
13 0,420 0,551 0,131 23,8
14 0,448 0,569 0,121 21,3
15
М ± т 0,445 0,569 0,124 21,8
16 0,424 0,492 0,068 13,8
17 0,432 0,504 0,072 14,3
18 0,442 0,519 0,077 14,8
19 0,454 0,522 0,068 13,0
20 0,450 0,529 0,079 14,9
М ± т 0,440 0,513 0,073 14,2
час синтезу бiлка. Глiцин, найменша амшокислота, мае ушкальш властивостi, якi пщтримують гнучкiсть I здатнiсть прив'язуватись до плазматичноТ мембрани або цитоскелету. Замша гжфосатом консервативних глiцинiв може легко пояснити зв'язок iз дiабетом, ожиршням, астмою, хронiчним обструктивним за-хворюванням легешв, набряком легень, наднирко-воТ недостатностi, амiотрофiчним бiчним склерозом.
Висновки. Встановлено нижчий вмiст ароматичних амшокислот у ГМ раундапостшкш соТ порiвняно з не ГМ соею, що свщчить про наявшсть у ГМ соТ не-природних пептидiв, очевидно, сполук гжфосату з тирозином, триптофаном i фенiлаланiном.
Перспективи подальших дослiджень. Визна-чення вмiсту ароматичних амiнокислот у ГМ раундапостшкш соТ як фактору небезпеки ТТ використання в продуктах харчування.
Лiтеpатуpа
1. Amrhein N, Deus B, Gehrke P, Steinrucken HC. The site of the inhibition of the shikimate pathway by glyphosate, II: interference of glyphosate with chorismate formation in vivo and in vitro. Plant Physiol. 1980;66(5):830-4.
2. Sahno LO, Komarnitskiy IK, Kuchuk MV. Stiykist do glifosatu i glyufozinatu v pokolinnyah T1-T2 biotehnologichnih roslin ripaku (Brassica napus L.). Visnyk Ukrayinskoho tovarystva henetykiv i selektsioneriv. 2015;13(1):3-10. Dostupno: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vutgis_2015_13_1_ 3 [in Ukrainian].
3. Samsel A, Seneff S. Glyphosate pathways to modern diseases V: Amino acid analogue of glycine in diverse proteins. Journal of Biological Physics and Chemistry. 2016;16:9-46.
4. Seneff S. Glyphosate in Collagen. Wise Traditions in Food, Farming and the Healing Arts, the quarterly magazine of the Weston A. Price Foundation. 2017;(1). Available from: https://www.westonaprice. org/health-topics/environmental-toxins/glyphosate-in-collagen
5. Samsel A, Seneff S. Glyphosate's suppression of cytochrome P450 enzymes and amino acid biosynthesis by the gut microbiome: pathways to modern diseases. 2013;15:1416-63.
6. Paganelli A, Gnazzo V, Acosta H, Lpez SL, Carrasco AE. Glyphosate-based herbicides produce teratogenic effects on vertebrates by impairing retinoic acid signaling. Chem. Res. Toxicol. 2010;23:1586-95.
7. Pesticide residues in food. In FAO/WHO. Evaluations Part I: Residues. 1st ed.; Volume 78, In Proceeedings of the Joint Meeting of the FAO Panel of Experts Residues in Food and the Environment and the WHO Expert Group on Pesticide Residues, Rome, Italy, 29 September-8 October, 1986; Food and Agriculture Organization of the United Nations: Rome, Italy, 1986; FAO Plant Production and Protection Paper.
8. Sullivan TP, Sullivan DS. The effects of glyphosate herbicide on food preference and consumption in black-tailed deer. Can. J. Zool. 1979;57:1406-12.
НАЯВН1СТЬ НЕПРИРОДНИХ ПЕПТИД1В У Б1ЛКУ БОБ1В ГЕНЕТИЧНО МОДИФ1КОВАНО'' РАУНДАПОСТ1ЙКО''
СОТ'
Кулик Я. М., Чорнолата Л. П.
Резюме. Дослщженнями, ям включають кип'ятшня у водному розчиш подрiбненоT соТ, осадження бтмв трихлороцтовою кислотою, одержання фтьтрату i визначення на спектрофотометрi BMicry ароматичних ами нокислот на принцип поглинання ними ультрафюлетових промешв при 280 нм, встановлено нижчий вмiст ароматичних амшокислот в генетично модифтованш (ГМ) раундапостшкш соТ порiвняно з не ГМ соею, що свщчить про наявшсть в ГМ соТ неприродних пептидiв, очевидно, сполуки гжфосату з тирозином, триптофаном i феншаланшом.
Ключoвi слова: генетично модифтована соя, не генетично модифтована соя, водна витяжка соТ, екстинк-щя, пептиди, ароматичш амшокислоти.
НАЛИЧИЕ НЕЕСТЕСТВЕННЫХ ПЕПТИДОВ В БЕЛКЕ БОБОВ ГЕНЕТИЧЕСКИ МОДИФИЦИРОВАННОЙ РАУНДА-ПОУСТОЙЧИВОЙ СОИ
Кулик Я. М., Чорнолата Л. П.
Резюме. Исследованиями, которые включают кипячение в водном растворе измельченной сои, осаждения белков трихлоруксусной кислотой, получение фильтрата и определения на спектрофотометре содержания ароматических аминокислот на принципе поглощения ими ультрафиолетовых лучей при 280 нм, установлено низкое содержание ароматических аминокислот в генетически модифицированной (ГМ) раун-дапоустойчивой сои по сравнению с не ГМ соей, что свидетельствует о наличии в ГМ сои неестественных пептидов, очевидно, соединения глифосата с тирозином, триптофаном и фенилаланином.
Ключевые слова: генетически модифицированная соя, не генетически модифицированная соя, водная вытяжка сои, экстинкция, пептиды, ароматические аминокислоты.
THE EVIDENCE OF UNNATURAL PEPTIDES IN PROTEIN BEANS OF GENETICALLY MODIFIED ROUNDUP RESISTANT SOYBEAN
Kulyk Y. M., Chornolata L. P.
Abstract. Research purpose. Determined the presence of unnatural peptides in protein beans GM Roundup resistant soybeans compared with non-GM soy on the ability of the aromatic amino acids (tryptophan, tyrosine and phenylalanine) to absorb ultraviolet light in the range of 280 nm, as our studies conducted on Pauli reaction found that glyphosate, at boiling, enters the interaction, that is, forms compounds with aromatic amino acids not GM soybean and more expressed with the same amino acids GM as Roundup resistant soy.
Object and research methods. In a glass heat-resistant glass was placed 2 g finely crushed on a laboratory mint GM Roundup resistant soybean, and in the second 2 g non-GM soybeans. In both glasses, 150 mg of distilled water was added and boiled for 30 minutes. Purpose of boiling - inactivation of anti-nutrients and transition to aqueous solution of water-soluble proteins, peptides and free amino acids. After boiling in each glass, distilled water was added to the label to 150 ml, that is, water was added which evaporated during boiling, and then separately from each glass, a medium sample of 10 ml of aqueous soy solution was taken and 20 ml of a 6.0% solution trichloroacetic acid (TCA) to precipitate the proteins and filter through a paper filter. Thus, soy protein filtrate was obtained from both variants, which determined the content of peptides with aromatic amino acids and free aromatic amino acids on a spectrophotometer SF-4 at a wavelength of 280 nm. A study was conducted on 20 samples of soybeans non-GM and 10 GM samples of Roundup resistant soybeans.
Research results and their discussion. The extinction parameters of the spectrophotometer SF-4 filtrate after precipitation of TCA proteins of GM samples of Roundup resistant soybeans showed a lower level of peptides with aromatic amino acids and in the amount of free aromatic amino acids compared with the same extinction parameters of filtrate not GM soybeans. The extinction parameters of the content of aromatic amino acids depend on the protein content of soybeans, therefore, we determine the total protein content of soybean GM and not GM but the
difference in 10 samples of varieties is not GM soya at the level of almost 40% higher level of aromatic amino acids against GM Roundup resistant soybean has an explanation due to the presence in the Roundup resistant soybean compounds between glyphosate and aromatic amino acids.
The research, which include boiling in aqueous solution the crushed soybeans, trichloroacetic acid protein precipitation, obtaining filtrate and determination on a spectrophotometer content of aromatic amino acids on the principle of absorption of ultraviolet rays at 280 nm, set a lower content of aromatic amino acids in genetically modified (GM) Roundup resistant soybeans compared with non-GM soybeans, which indicating the presence in GM soybean unnatural peptides apparently glyphosate compounds of tyrosine, tryptophan and phenylalanine.
Conclusions. The lower content of aromatic amino acids in GM Roundup resistant soybeans is compared with non-GM soybeans, which indicates the presence of GM soybeans of unnatural peptides, apparently, compounds of glyphosate with tyrosine, tryptophan and phenylalanine.
Key words: genetically modified soybean, not genetically modified soybeans, aqueous extraction soybean, extinction, peptides, aromatic amino acids.
Рецензент - проф. Катрушов О. В.
Стаття надшшла 16.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-117-122 УДК 615.9:616.15:616-099:632.95.024 Лковська В. С., Жм'шько П. Г., Шуляк В. Г.
ОЦ1НКА ТОКСИЧНОГО ВПЛИВУ КАРБЕНДАЗИМУ НА СИСТЕМУ КРОВ1 ЩУР1В ЗА УМОВ ГОСТРОТ ПЕРОРАЛЬНОТ ШТОКСИКАЦП ДП «Науковий центр превентивно! токсикологи, харчовоТ i х1м1чноТ безпеки iMeHi академша Л.1. Медведя МОЗ УкраТни» (м. КиТв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом НДР «Науко-ве об^рунтування методологи державноТ саштарно-ппешчноТ експертизи, ТТ нормативно-правового та шформацшного забезпечення» (№ державноТ рее-страци 0100и000255).
Вступ. Карбендазим - системний фунпцид бен-зiмiдазольного ряду, що контролюе широкий спектр захворювань рослин i використовуеться в якост про-труювача насшня, для обробки зернових культур, фрумчв, овочiв, декоративних рослини, а також про-дуклв рослинного походження для довготривалого збер^ання. Згiдно з монiторингом залишкiв пести-цидiв в продуктах харчування, карбендазим входить у першу тридцятку речовин, що забруднюють рос-линну продукщю [1]. Незважаючи на наявшсть нор-мативiв та регламентацiю безпечного застосування пестицидiв, за певних обставин Тх рiвень може пере-вищувати допустимi норми i стати причиною виник-нення як потенцiйного, так i реального ризику небез-пеки для здоров'я людини [2].
Основним мехашзмом токсичноТ дм карбендази-му е анеугенш ефекти, а саме порушення утворення веретена подшу при мiтозi [3]. Такi ефекти можуть мати вплив на процеси кровотворення за рахунок порушення м^отичноТ активност кл^ин-попередни-кiв у кiстковому мозку. Ураховуючи те, що кров е ште-гральною частиною регуляторних систем оргашзму, спрямованих на пiдтримання параметрiв гомеостазу за дм ксенобiотикiв [4], а також беручи до уваги здат-шсть карбендазиму порушувати кiлькiсний склад та функцюнальну активнiсть клiтин периферичноТ кров1 [5-7], актуальним е з'ясування характеру змш в сис-темi кровi при дм карбендазиму та його впливу на гемопоез, що сприятиме поглибленому розумшню мехашзму гострих i хронiчних iнтоксикацiй та розро-бленню заходiв попередження негативного впливу на оргашзм.
Метою даноТ роботи було визначити можлив^ь i характер впливу карбендазиму на систему KpoBi щурiв, як одну i3 загальнорегулюючих систем органiзму.
Об'ект i методи дослщження. В po6oTi вико-ристано генеричний 98 % технiчний карбендазим. Хiмiчна назва дшчоТ речовини: метил бензiмiдазол-2-iлкарбамат (IUPAC); метил 1Н-бензiмiдазол-2-iл карбамат (CAS).
Дослiдження проведено на статевозрших щурах самцях Wistar масою тiла 200-250 г, отриманих is розплiдника дрiбних лабораторних тварин ТОВ «Три-Ю». В експеримент вобрано 6 тварин з однорiдною масою тта та подiбними показниками периферичноТ' кровк Щури утримувалися у стандартних умовах на збалансованому рацюнг
Експериментальш дослiдження було проведено з дотримання вимог гуманного ставлення до тддо-слiдних тварин, регламентованих Законом УкраТни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» (№ 3447-IV вiд 21.02.2006 р.) та бвропейською конвен-цш про захист хребетних тварин, ям використову-ються для дослiдних та шших наукових цiлей (Страсбург, 18.03.1986 р.).
Карбендазим в дозi 750 мг/кг ЛД50) у вигляд1 водноТ емульси з емульгатором ОП-7 вводили твари-нам внутрiшньошлунково одноразово за допомогою зонду. Вiдбiр кровi здiйснювали з надрiзу боковоТ вени кiнчика хвоста. Дослщження показникiв кров1 проводили в динам^ у одних i тих же тварин на 1, 3, 7, 14 i 21 добу тсля введення карбендазиму. В якос-л контролю використовували показники в^браних зразкiв кровi тварин до введення дослщжуваноТ речовини. Всi мантуляци з тваринами проводили у вщ-повiдностi до вимог комiсiï з бюетики [8].
У периферичнiй кровi лабораторних тварин ви-значали концентрацю гемоглобiну за допомогою ге-моглобшометру цианметгемоглобiновим методом, кiлькiсть еритроцитiв та лейкоцилв в камерi Горяева, ктьмсть ретикулоцитiв в мазках кровi тсля супра-
