CC BY
88
© Довгань Р. С.
УДК 378. 616-057. 875:371. 45 Довгань Р. С.
НАУКОВО-МЕТОДИЧШ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ФАРМАКОЛОГИ ХiМiОТЕРАПЕВТИЧНИХ ЗАСОБiВ СТУДЕНТАМ СТОМАТОЛОГiЧНОГО
ФАКУЛЬТЕТУ
Нацюнальний медичний унiверситет iменi О. О. Богомольця (м. Кив)
Вступ. В останнi роки в кра1нах СНД згщно вимог Болонсько! системи спостеркаеться фундамента-лiзацiя науки i формування у студентiв системного пщходу до аналiзу не тiльки складних кгмычних си-туацiй, але також до розумшня важливостi застосу-вання лкарських засобiв згiдно iз затвердженими формулярами [4,5,6,7,13,14,15].
Збiльшення обсягу шформацп з фармакологiI спонукае викладачiв вищо! медично! школи шукати новi пщходи для полiпшення засвоення студентами стоматолопчних факультетiв матерiалу з загально! та спещально! фармакологи з урахуванням викорис-тання отриманих знань у майбутнм професiйнiй д^ яльностi [1,2,8,12].
Перебудова викладання фармакологи згщно кредитно-модульно! системи передбачае не ттьки модернiзацiю навчання, а й диферен^а^ю осво-ення студентами необхщного матерiалу. У зв'язку з тим, що в медичнм педагогiчнiй науцi вiдбуваються суттевi змши пов'язанi з переходом системи пщ-готовки лiкарiв i дантистiв на мiжнароднi стандар-ти, на кафедрi фармакологi! та клiнiчно! фармакологи Нацiонального медичного унiверситету iменi О. О. Богомольця оновлюються робочi програми для навчання студенев рiзних факульте^в, в тому числi, i стоматолопчних [15-17].
При читаны лекцм, проведены практичних занять особливу увагу необхщно придiлити роздiлу, присвяченому фармакологи хiмiотерапевтичних за-собiв, якi запоб^ають розвитку патогенних мiкро-органiзмiв i попереджають або лiквiдують запаль-ний процес. В даний час арсенал лкарських засобiв досяг багатьох тисяч, впроваджен в кл^чну стома-толопчну практику значна кiлькiсть хiмiотерапевтич-них засобiв [7,8,12,13].
Цю групу засобiв лiкар-стоматолог застосовуе при лiкуваннi майже кожного патента. Вiд правильного призначення медикамен^в, вибору шляху введення, тривалост^ схем лiкування залежить ефективнють i безпеку фармакотерапi!. Для прове-дення рацiонально! фармакотерапi! студенти стома-тологiчного факультету повиннi опанувати достат-нiм обсягом iнформацi! з пщручниюв i посiбникiвса вiдомостей iнтернету, бути ознайомлен з новими концепцiями i напрямами лiкування захворювань
порожнини рота, викликаних патогенними збудни-ками [1,2,8,12].
Тому на практичних заняттях студенти мають за-сво!ти основнi положення щодо фармакологiчних властивостей антибiотикiв, !х класифiкацi!, мехаыз-мiв дi!, фармакодинам^ еталонних препаратiв, по-казання до застосування, побiчнi ефекти.
Проведений аналiз вiтчизняних i зарубiжних л^ тературних джерел, включаючи пiдручники, з фармакологи хiмiотерапевтичних засобiв, вiдомостей штернету. Проаналiзовано також програми з фармакологи для студенев стоматологiчних факульте^в Росi!, Укра!ни, Республiки Бiлорусь. Аналiз тестових завдань Крок-1, якi виконують студенти в Укра!нi, проведений з метою кращо! пiдготовки студентiв до здачi державного iспиту.
З науково-методичних аспекпв викладання студентам фармакологи хiмiотерапевтичних засобiв доцiльно звернути увагу на мехаызми протимiкроб-но! ди груп препаратiв, якi порушують синтез обо-лонки мiкробно! клiтини, функ^ю клiтинно! мембра-ни, порушують синтез бтка та синтез нукле!нових кислот, що в юнцевому пiдсумку призводить до змш основних метаболiчних процеЫв в мiкроорганiзмах.
На лекцiях i практичних заняттях слiд акценту-вати увагу студенев, на тому, що хiмiотерапевтичнi засоби, якi застосовуються в стоматолопчнм прак-тицi подiляють за походженням, хiмiчним складом та спектром протимiкробно! дi!.
Важливим аспектом вивчення фармакологи хiмi-отерапевтичних препаратiв е також звернення уваги студенев на дозозалежн та час-залежнi властивостi цих медикамен^в. Найбiльшу ефективнiсть такi ме-дикаменти при !х введеннi 1-2 рази на добу у велика дозi. Ефективнiсть час-залежних антибютиюв зростае, якщо !х концентрацiя в органiзмi впродовж доби знаходиться на постмному рiвнi. Тому при за-стосуваннi час-залежних препаратiв важливо вво-дити !х з визначеною кратнютю протягом доби (3-4, iнодi - 6 разiв) чи шляхом внутршньовенно! кра-плинно! iнфузi!.
В останн часи набула поширення ступенева (етапна) тератя антимiкробними препаратами: внутрiшньовенне !х введення на початку лiкування з наступним, пiсля стабiлiзацi! стану хворого, переходом на пероральне приймання. Для ступенево!
терапп використовують засоби, якi iснують у лкар-ських формах для парентерального та перорального застосування: амоксицилн цефрадин, еритромщин, кларитромiцин, спiрамiцин, азитромiцин, ципроф-локсацин, офлоксацин, моксифлоксацин, лево-флоксацин, доксицикгмн, клiндамiцин, фузидieва кислота, хлорамфенкол, метронiдазол та iн.
р-Лактамы антибiотики - найбiльша група ан-тимiкробних препаратiв, якi об'еднуе наявнють в 1х хiмiчнiй структурi гетероци^чного р-лактамного кiльця, вiдповiдального за антимiкробну активнiсть. р-Лактами подiляються на пенщилши, цефалоспо-рини, карбапенеми i монобактами.
На лекцiях i практичних заняттях акцентуеться увага студентiв, що в механiзмi дИ р-лактамних ан-тибютиюв лежить властивiсть утворювати комплек-си з ферментами транс- та карбоксипептидазами, як здмснюють синтезу пептидоглiкану - основного компонента клггинно! стЫки грампозитивних та грамнегативних мiкроорганiзмiв, що регулюе про-никнiсть 1хньо1 оболонки. Порушення його синтезу призводить до того, що мембрана бактерм не-спроможна протистояти осмотичному градiенту мiж внутрiшньоклiтинним i зовнiшнiм середовищами, внаслiдок чого бактерiI набухають i руйнуються. p-Лактамнi антибiотики проявляють свою бактери-цидну дiю на мiкроорганiзми, якi активно розмно-жуються, осюльки саме в них вiдбуваеться побудова нових кгмтинних стiнок.
До бюсинтетичних (природних) пенiцилiнiв належать бензилпенщилшу натрiева, калiева та ново-ка'шова солi, бензатин бензилпенiцилiн (бiцилiн-1), бщилш-3, бiцилiн-5. Бiцилiн-1 е дибензилетилен-дiамiновою сiллю бензилпенiцилiну. Бiцилiн-3 е су-мiшшю бiцилiну-1, натрiевоI та новока1ново1 солей бензилпенiцилiну у спiввiдношеннi 1 : 1 : 1. Бщилш-5 - сумш новока1ново1 солi бензилпенщилЫу та бщи-лiну-1 у сыввщношены 1 : 4. Перерахованi сполуки е кислотолабтьними, тому руйнуються кислим вмю-том шлунка при прийомi всередину. (х застосовують виключно парентерально.
Ус бiосинтетичнi пенiцилiни мають однаковий, вузький спектр дм, головна особливiсть якого - ак-тивнiсть вщносно грампозитивних i грамнегативних коюв та деяких грампозитивних бактерiй. ВЫ природы пенщилЫи руйнуються пенiцилiназами (ферменти групи р-лактамаз), якi утворюються бак-терiями, що обумовлюе набуту резистентнють цих мiкроорганiзмiв до бiосинтетичних пенщил^в.
Бензилпенiцилiн (БП) е препаратом вибору при шфек^ях, що викликанi чутливими до нього мiкро-органiзмами: застосовуеться при гострих гыйно-запальних захворюваннях юсток i м'яких тканин ще-лепно-лицьово! дiлянки, актиномiкозi. Пролонгованi форми БП застосовують ттьки внутрiшньом'язово. (х не рекомендують використовувати у дтей до 1 року.
1снуе можливiсть перехресно! алергiI мiж усiма р-лактамними антибютиками. Зокрема, при наяв-ностi пперчутливост до пенiцилiнiв, алергiчна реак-щя на цефалоспорини виникае у 5-18 % пащенпв.
Якщо у хворого в анамнезi е тяжкi алерпчы реакци на пенiцилiн (анафiлактичний шок, бронхоспазм, анпоневротичний набряк), призначення шших р-лактамних антибiотикiв йому протипоказане. Якщо ж в анамнезi спостерiгалися помiрнi реакцiI на введення пенiцилiнiв (рингг, кропив'янка, еози-нофiлiя тощо), за умови абсолютно! необхщност дозволяеться хворому вводити цефалоспорини або карбапенеми.
При викладанн фармакологiI напiвсинтетичних антибiотикiв звертаеться увага студенпв на амокси-цилЫ, який порушуе синтез клiтинноI стЫки мiкроор-ганiзмiв, володiе широким спектром дм, що включае грампозитивнi i грамнегативнi коки, грамнегативнi палички (кишкова паличка, сальмонели, клебЫе-ли). Призначають перорально при неускладнених бронхолегеневих захворюваннях, зокрема при по-залiкарнянiй пневмони легкого та середньотяжкого перебiгу, загостреннях хроычного бронхiту, Ыфек-цiйних процесах ЛОР-оргаыв (тонзилiт, гострий середнiй отит, гострий синусит), Ыфек^ях шкiри та м'яких тканин порожнини рота, у тому чи^ при от-ковм хворобi, iнфекцiях сечостатево! системи.
Ампюкс - застосовують при iнфекцiях верхых i нижнiх дихальних шляхiв, шюри i м'яких тканин, сечостатевих шляхiв, при остеомiелiтi, септицемiI, перитонiтi, пюляоперацмних iнфекiях. Може вико-ристовуватися профтактично перед великими х^ рургiчними втручаннями. У стоматолопчнм практицi ефективний для лкування iнфекцiйних ускладнень, перiодонтитiв, абсцеЫв та iнших гнiйно- запальних процеЫв у щелепно - лицьово! дшянцк Бiльш ефективний, нiж монокомпоненты Пенiцилiновi антибю-тики (бензилпенiцилiн, амоксицилЫ ).
Амiдиноцилiн активний при заражены грамнега-тивними бактерiями, у тому чиогм кишковою палич-кою, сальмонелами i шигелами; синьогнiйна паличка i неферментуючi грамнегативнi бактерiI звичайно до нього резистенты. Руйнуеться р-лактамазами.
На лекцiях i практичних заняттях звертаеться увага студенев, що резистентнють мiкроорганiзмiв до антибiотикiв, яка досягла катастрофiчного по-ширення в останн роки, у переважаючiй бiльшостi випадюв зумовлена продукцiею мiкробними клгги-нами фермен^в р-лактамаз, якi зруйновують анти-бактерiальнi засоби. Деякi речовини природного та синтетичного походження, якi мають незначну власну антибактерiальну дiю, здатн необоротно зв'язувати р-лактамази з наступним пригнiченням !х активностi. Цi речовини отримали назву шпб^о-рiв р-лактамаз. До них належать природна сполу-ка - клавуланова кислота, та синтетичн сульфони пенiцилановоI кислоти - сульбактам i тазобактам. Комбiнування iнгiбiторiв р-лактамаз з антибактерi-альними препаратами дозволяе розширити спектр !х антимiкробноI активностi за рахунок впливу на p-лактамазопродукуючi штами бактерiй.
До таких комбшованих з iнгiбiторами р-лактамаз (Чнпбггор-захищених", "захищених", "екранова-них") пенiцилiнiв належать амоксицилш/клавуланат,
ампщилш/сульбактам, тикарцилш/клавуланат, пiперацилiн/тазобактам.
Амоксицилiн/клавуланат (аугментин, амокси-клав) - комбiнований препарат, який мютить амок-сицилiн i клавуланат калю. Його призначають при л^ куваннi отитiв, синуситiв, iнфекцiй нижых дихальних шляхiв, шкiри, м'яких тканин, сечовивщних шляхiв, органiв малого таза, при остеомieлiтах, септицемiI, перитонiтах. Застосовують усередину i внутршньо-венно (не можна змшувати в одному шприц з ам^ ноглiкозидами, оскiльки вщбуваеться iнактивацiя останнiх).
Цефалоспорини - природы наывсинте-тичнi р-лактамы антибiотики, як е бщикгмчни-ми сполуками, що складаються з р-лактамного i дигщротазинового кiлець, якi утворюють 7-амЫо-цефалоспоринову кислоту - сптьне ядро моле-кули вЫх цефалоспоринiв. Першi цефалоспорини з'явились близько 50 роюв тому. Сьогодн у свiтi налiчуеться понад 60 орипнальних препаратiв цiеI групи i вони продовжують займати одне з провщ-них мiсць у ктычнм практицi лiкарiв, в тому чи^ стоматологiв.
Акцентуеться увага студенев, що цефалоспорини, залежно вщ часу 1х застосування у кгмычнм практицi та переважаючого спектра антибактерiаль-но! активностi, подiляють на 4 генераци (поколiння). Крiм того, окремо видтяють препарати, призначенi для парентерального введення, i такi, що викорис-товуються всередину.
Цефазолiн - цефалоспориновий антибютик пер-шого поколiння. Проявляе бактерицидну дiю. Спектр дiI включае грампозитивнi збудники (стафiлококи, в тому чи^ якi продукують пенiцилiназу, стрептоко-ки, пневмококи, палички дифтерiI тощо), грамнега-тивнi мiкроорганiзми (менiнгококи, гонококи, шиге-ли та iншi представники кишково! групи, клебсiели). Дiе також на сырохети i лептоспiри. Не впливае на синьогнмну паличку. Застосовують при Ыфекцях, викликаних чутливими до нього збудниками. У сто-матолопчнм практицi застосовують при змiшаних стафто-стрептококових ураженнях слизово! обо-лонки порожнини рота i губ при пнпвггах, стоматитах, хроычно! виразково! гранульоми, iмпетиго у лiтнiх осiб, що користуються знiмними протезами, та н Можливе застосування для профiлактики пю-ляоперацiйних iнфекцiйних ускладнень.
Цефуроксим - цефалоспориновий антибютик II поколЫня. Проявляе бактерюстатичну i у високих дозах бактерицидну дю, найбiльш активний щодо грамнегативних мiкроорганiзмiв (кишкова i гемо-фiльна палички, сальмонели, шигели, ентеробак-терп, протей, гонококи). Iнгiбуе побудову клггинно! стiнки мiкроорганiзмiв. Активний також вщносно грампозитивних збудникiв (стрептококи i стафто-коки). Стiйкий до дм лактамаз. Проникае через ге-матоенцефалiчний бар'ер, виводиться нирками в незмЫному виглядi. Застосовують при iнфекцiях дихальних (пневмоыя, синусити та iн), сечовивщних шляхiв, сепсисi, менiнгiтi, шфекцм шюри i м'яких тканин, остеомiелiт, артритах. Використовують також
для профтактики пiсляоперацiйних iнфекцiйних ускладнень при ортопедичних операцях.
Цефтазидим - цефалоспориновий антибютик III поколшня для парентерального введення. Дie бактерицидно. Мае широкий спектр дм, який включае рiзнi грампозитивнi та грамнегативнi аеробнi та ана-еробнi органiзми, в тому чи^ синьогнiйну паличку. Дiе на штами, резистентнi до ампiцилiну, метицил^ ну, амiноглiкозидiв i багатьох цефалоспориыв. Застосовують при iнфекцiях кюток i суглобiв, шкiри, септицемiI, гнмно- запальних захворюваннях слизово! оболонки порожнини рота, викликаних змша-ною стафiло-стрептококковою iнфекцiею.
Цефпiром - цефалоспорин IV генераци широкого спектра дм. Високоактивний вiдносно грампозитивних i грамнегативних мiкроорганiзмiв (аеробних та анаеробних). Бтьшою мiрою, нiж цефалоспорини III поколЫня, стiйкий до ß-лактамаз, що продукують грамнегативн бактерiI. Не впливае на метици-лiнорезистентнi стафтококи. Активний вiдносно пневмококiв, в тому чи^ штамiв, якi мають низьку чутливють до бензилпенiцилiну. Ефективно дiе на мiкроорганiзми, стiйкi до пенщил^в, еритромiцину, тетрациклiнiв, левомiцетину, амiноглiкозидiв [9,12].
Алерпчы реакцiI при застосуваннi цефалоспо-ринiв зустрiчаються у 2-18 % пащенпв. Найчаст^ ше проявляються макуло-папульозними чи коро-подiбними висипками на шюр^ лихоманкою. Рiдше зустрiчаються кропив'янка, сироваткоподiбнi ре-акц^ та анафтактичний шок, iмуннi цитопенiI та го-стрий iнтерстицiальний нефрит. При проведены терапп будь-яким цефалоспорином слщ врахову-вати можливiсть перехресно! алергп з пенщилЫа-ми, яка завдячуе спшьнм хiмiчнiй будовi (наявнiсть ß-лактамного кiльця) антибiотикiв цих двох груп. Пе-рехресна алергiя з пенщилЫами здебiльшого спо-стерiгаеться при застосуванн цефалоспоринiв I ге-нерацiI i е мiнiмальною для засобiв III-IV генерацй Не можна вiдкидати можливють виникнення перехресно! алергiчноI реакцп мiж цефалоспоринами та iншими ß-лактамними антибiотиками: карбапенема-ми, монобактамами, карбацефемами (лоракарбеф) та ш.
При застосуванн цефалоспоринiв всередину виникають подразнення слизово! оболонки травного каналу з розвитком нудоти, рщко - блюван-ня, спотворення смакових вiдчуттiв, дiаре!. При внутрiшньом'язовому введеннi цефалоспоринiв може вщзначатись болючiсть i асептичне запалення у мюц ш'екцм, при внутршньовенному введеннi -флебiт та тромбофлебк
Дисбактерiоз та суперiнфекцiя вважаються одними з найнебезпечнших ускладнень при застосу-ваннi цефалоспоринiв i частше розвиваються при застосуваннi препаратiв всередину, хоча не виклю-чена !х поява i при парентеральному введены.
Цефалоспорини не можна вводити в одному шприц (у системi для внутршньовенно! Ыфузп) з амiноглiкозидами (хiмiчна взаемодiя супроводжу-еться утворенням неактивних продукпв реакцп).
Зростання ролi макрол^в у наш час зумовлене збтышенням питомо! ваги Ыфекцм, що викликаюты-ся внутрiшныоклiтинними збудниками.
Спектр антибактерiалыноI дiI макролiдiв охо-плюе стафiлококи, стрептококи, гонококи, анае-робнi коки, ентеробактерiI. Стiйкими до макрол^в е бiлышiсты грамнегативних бактерй Препарати показанi для лiкування гостро! одонтогенной Ыфек-цi! (з пщтвердженою к/мычно! та мiкробiологiчноI ефективнютю): перiодонтити, перiостити, а також при шших гнiйно-запалыних захворюваннях щелеп-но-лицыово! дiлянки при цыому можливi нетривалi курси (мiнiмалыно - 3 ды, зазвичай - 5 днiв) також шфекцп верхнiх i нижнiх дихалыних шляхiв, в тому числi мкоплазмово! та хламiдiйноI етiологiI (гострих бронхтах, загостреннях хронiчного бронхiту, поза-лкарнянм пневмонiI), при ЛОР-iнфекцiях (гострому середныому отитi, якщо вiн не спричинений, гострому стрептококовому тонзилт, тонзилофарингт).
Еритромiцин - макролiд природного похо-дження. Для попередження руйнування препарату кислим вмютом шлунка таблетки покриваюты кис-лотостiйкою оболонкою (не розжовувати перед про-ковтуванням!). Застосовуюты всередину за 1,5-2 год. до !ди. Не можна запивати молоком чи молоч-ними продуктами, кислими напоями. Допускаетыся застосування еритромщину у вагггних жiнок та пiд час лактацп.
Азитромiцин (сумамед) - препарат групи азал^ дiв з широким спектром антимiкробноI активность На вiдмiну вщ макролiдiв, менше дiе на грампози-тивнi мiкроорганiзми, але проявляе значну актив-нiсты вiдносно деяких грамнегативних збудниюв.
До сыогоднi макролiди залишаютыся одними з найбезпечнiших антибактерiалыних препара^в (пiсля бiосинтетичних пенiцилiнiв, якщо не зважати на алерпчы реакцiI, як викликаюты останнi). Най-краще переноситыся азитромiцин, що значною мiрою зумовлено короткими курсами л^вання цим антибютиком.
Для всiх макролiдiв характеры перехресн алер-гiчнi реакцiI. Алергiчна реак^я, яка виникла на фонi застосування азитромщину, може поновлюватисы пiсля припинення II симптоматичного л^вання через 3-4 тижы, що насамперед пов'язано з по-вiлыною елiмiнацiею цыого засобу з тканин. До пре-пара^в групи лiнкозамiдiв належаты лiнкомiцин (лшкоцин) i його хлорована похiдна - клшдамщин (далацин, клiндагексал). Клiндамiцин мае вищу ан-тибактерiалыну активнюты та бюдоступнюты, порiв-няно з лшкомщином.
Клiнiчне значення лiнкозамiдiв насамперед ви-значаетыся !х активнютю при шфекцмних процесах, якi викликанi змiшаною аеробно-анаеробною флорою, стафiлококами, в тому чи^ деякими метици-лiнорезистентними штамами, анаеробною флорою, яка продукуе п-лактамази. Вони показанi при процесах, спричинених анаеробними мiкроорганiз-мами (у комбша^ях з iншими антибактерiалыними засобами), при ороденталыному сепсисi, рецидиву-ючих тонзилофарингт, середныому отиД синуситi,
астрацмнм пневмонiI й абсцесах легены, емпiемi плеври, при внутрiшныоабдомiналыному сепсисi та шфекцмних захворюваннях жiночоI статево! сфери (як не передаютыся статевим шляхом i звичайно ви-кликаютыся анаеробними мiкроорганiзмами), при стафiлококових iнфекцiях юсток i суглобiв, iнфекцiях шкiри та м'яких тканин.
Побiчна дiя лшкозам^в: нудота, блювання, бiлы у животу пронос при застосуваннi лiнкозамiдiв спо-стерiгаютыся у 10-30 % випадюв, в 1-2 % хворих розвиваетыся псевдомембранозний колiт (особливо при поеднанн лiнкозамiдiв з амiноглiкозидами).
Амiноглiкозиди маюты спiлыну хiмiчну будову: !х молекула мютиты амiноцукри, якi з'еднуютыся глко-зидним зв'язком з аглiконом (нецукровим фрагментом). Спектр дм амiноглiкозидiв широкий. Пригы-чуюты бiлышою мiрою грамнегативнi бактерii, хоча впливаюты i на деякi грампозитивнi мiкроорганiзми, зокрема на стафтококи, якi резистентнi до шших антибютиюв.
Природну резистентнiсты до амiноглiкозидiв проявляюты мiкроорганiзми, в яких вщсуты респь раторнi хiнони, зокрема анаероби - клостриди та бактеро!ди. Тому при тяжких iнфекцiях, викликаних асоцмованою мiкрофлорою, амiноглiкозиди зви-чайно поеднуюты з антианаеробними препаратами - клшдамщином, метронiдазолом чи з цефалоспо-ринами, що маюты антианаеробну активнюты.
До амiноглiкозидiв спостерiгаетыся неповна пе-рехресна резистентнiсты: мiкобактерii туберкулыозу, як стiйкi до стрептомiцину, можуты збер^ати чутли-вiсты до канамiцину, а гентамщиностмк синыогнiйнi палички - до амкацину.
Для отримання резорбтивного ефекту амшо-глiкозиди вводяты внутрiшныовенно (краплинно), внутршныом'язово, для впливу на мiкрофлору кишечнику - всередину. Антибактерiалыний ефект амiноглiкозидiв, якi належаты до дозозалежних ан-тибiотикiв, прямо залежиты вiд !х концентрацii в ш-фекцiйному вогнищi.
При введеннi амiноглiкозидiв 1 раз на добу вщ-буваетыся iстотне зростання антибактерiалыноi ефективност препаратiв та зменшуетыся ступiны !х накопичення у кiрковому шарi нирок, а отже, i нефротоксичнiсты.
Перевагу традицмнм схемi введення (багатора-зове протягом доби) амiноглiкозидiв в^аюты при шфекцмному (насамперед ентерококовому) ендо-кардиД нейтропенii, випадках, коли змiнюетыся !х фармакокiнетика, зокрема при опiках.
Амшоглкозиди показанi при тяжких iнфекцiях, що викликан чутливими до них грамнегативними бактерiями або стафiлококами: септицемii, абдо-мiналыному сепсисi, сепсисi на фунт iнфекцii ор-ганiв малого таза, перитонт та абсцесi черевноi порожнини, ускладнених iнфекцiях респiраторного тракту, сечовивщних шляхiв, часто - для емтрично'| терапii бактерiалыних iнфекцiй з тяжким переб^ом. Амiноглiкозиди також показанi при бактерiалыно-му ендокардитi, який викликаний ентерококами, стрептококами або стафiлококами. У стоматологи
стрептомицин використовуеться за тими ж показан-нями, що I пен1цил1ни, а також у комплексна терапИ виразкових уражень слизово! оболонки порожнини рота туберкульозно! ет1ологИ.
У перел1чених випадках гентамщин, ам1кацин, нетилм1цин е препаратами вибору; тобрамщином краще л1кувати хворих з шфек^ями, спричинени-ми синьогнмною паличкою; ам1кацин сл1д залиши-ти для лкування 1нфекц1й, причиною яких е ст1йк1 до гентам1цину м1кроорган1зми.
Тривал1сть терапИ ам1ногл1козидами не повинна перевищувати 7-10 дн1в. Для деконтамшаци кишечнику !х застосовують протягом 1-2 дн1в.
Гентам1цина сульфат пор1вняно з амЫоглкози-дами I поколшня активн1ше впливае на стафтоко-ки, кишкову паличку, бруцели. Д1е на синьогнмну паличку. Гентам1цин мае здатнють до кумуляцИ при повторних ¡н'екц1ях через 8 год, ризик яко! зростае при нирков1й недостатност1. Тому для попередження токсичних ефект1в у процес1 застосування препарату необхщний мон1торинг його концентрацИ у сиро-ватц1 кров1.
Ам1кацин (лорикацин, флексел1т) за антибакте-р1альною д1ею переважае гентамщин та шш1 амшо-глкозиди. Д1е бактерицидно. Показаний при гос-п1тальних формах бронхолегеневих захворювань, ендокардит1, мен1нг1т1, перитон1т1, сепсис1, захворю-ваннях сечостатево! системи, шк1ри, м'яких тканин, юсток та суглоб1в, 1нф1кованих опках та 1н.
Особливу увагу звертають студент1в на поб1чний вплив ам1ногл1козид1в. Для них характерна ототок-сична, нефротоксична д1я та здатн1сть провокувати нервово-м'язову блокаду, алерпчы реакци, пщви-щення температури т1ла, лейкопен1я, гемолггична анем1я, гемораги, розвиток супершфекцп. Ам1ногл1-козиди можуть пригн1чувати 1мун1тет, що необхщно враховувати, особливо у гострм фаз1 1нфекц1йного процесу.
Ам1ногл1козиди не можна вводити в одному шприц1 або систем! для внутршньовенного введен-ня з Ышими антиб1отиками (пен1цил1нами, пол1мк-сином В, цефалоспоринами) - можлива ф1зико-х1-м1чна несум1сн1сть.
Незалежно вщ того, за якими показаннями вико-ристовують ам1ногл1козиди, необх1дно контролюва-ти !х концентрац1ю у сироватц1 кров1, функцп дихан-ня, ауд1о- та вестибулограми, д1урез.
На лекц1ях I практичних заняттях звертають увагу студент1в, що тетрациклши практично не застосовують у стоматолопчнм практиц1. Це зумовлено фар-макок1нетичними та фармакодинам1чними власти-востями тетрацикл1н1в. Ц1 антибютики проникають через плаценту, накопичуються тканинах плода, з
яких формуються зуби I кютки, сприяючи порушен-ню !х розвитку. Тетрацикл1ни сприяють розвитку дисбактерюзу, пригн1чують функц1ю печ1нки, нервово! системи.
Представниками наступно! групи антибютиюв е хлорамфен1кол (левом1цетин), синтом1цин та т1-амфен1кол, як1 також в останн1 роки застосовують р1дко, що зумовлено розвитком ст1йкост1 м1кроорга-н1зм1в, негативним впливом на систему кров1 (ппох-ромна анем1я у зв'язку з пригн1ченням синтезу гема, нейтропеыя, тромбоцитопен1я, апластична анем1я), токсичною д1ею на дитячий орган1зм з виникненням с1рого синдрому.
У зв'язку 1з зростанням резистентност1 м1кроор-ган1зм1в до антибактер1альних препарат1в та частими випадками Ыфекцмних процес1в, спричинених пол1-асоцмованою флорою, у кл1н1ц1 нер1дко доводиться вир1шувати питання про доц1льн1сть комб1нованого призначення антиб1отик1в. Воно зд1йснюеться для потенцювання та розширення спектра антибакте-р1ально! активност1, спов1льнення подальшого розвитку резистентност1 м1кроорган1зм1в, особливо при хроычних 1нфекц1ях. Синерг1зм м1ж антибютиками част1ше в1дзначають при поеднанн1 препарат1в, як1 гальмують синтез м1кробно! стшки, з антиб1отиками, що порушують функцю цитоплазматично! мембра-ни. При комб1нуванн1 ж антиб1отик1в, як1 порушують синтез м1кробно! ст1нки, з препаратами бактерюста-тично! д1! част1ше виникае антагоызм. При поеднан-н1 двох бактерюстатичних препарат1в можуть спо-стер1гатися як явища сумац1!, так I антагоызму. 1нод1 при 1нфекц1ях, спричинених асоцмованою флорою, призначають препарати, як1 за !х механ1змом д1! не е синерпстами. При цьому виходять з того, що кожен з них буде д1яти на "сво!" м1кроорган1зми, результатом чого буде розширення спектра антибак-тер1ального впливу. Разом з тим, обираючи рацю-нальн1 комб1нац1! р1зних антиб1отик1в, необх1дно обов'язково враховувати юнуюч1 в1домост1 про змши фармакок1нетики та фармакодинам1ки антибактер1-альних препарат1в при !х поеднаному застосуваны.
Висновки. Вивчення фармаколог!! х1м1отера-певтичних засоб1в студентами стоматолог1чного факультету е важливим для усп1шного застосування у майбутнм кл1н1чн1й практиц1. шукати нов1 п1дходи для пол1пшення засвоення
Перспективи подальших дослiджень. Пошук нових п1дход1в для пол1пшення засвоення студентами стоматолопчного факультету фармаколог!! х!м!отерапевтичних засоб!в дозволить п!двищи-ти р!вень професмно'! д!яльност! майбутн!х л!кар!в стоматолог!в.
Литература
1. Вебер В. Р. Клиническая фармакология для стоматологов / В. Р. Вебер, Б. Т. Мороз - С. Петербург : Человек, 2007. -384 с.
2. Верткин А. Л. Клиническая фармакология для студентов стоматологических факультетов / А. Л. Верткин - М.: ГЭОТАР - Медицина, 2007. - 464 с.
3. Викитенко Ю. А. Оценкаефективности зубных паст на основе натуральных компонентов / Ю. А. Викитенко., О. А. По-повкина., М. Ю. Сач., Т. В. Купец // Терап. стоматология. - 2012. - №1 - С. 9-12
4. Дроговоз С. М. Фармаколопя на допомогу лкарю, npoBi3opy, студенту / С. М. Дроговоз. - Харюв : ВЦ «ХА1», 2000 -480 с.
5. Кукес В. Г. Клиническая фармакология: Уч. / Науч. ред. В. Г. Кукеса, А. К. Стародубцева. - М. ГЭОТАР-Медиа, 2006 -640 с.
6. Скакун М. П. Основи фармакологи з рецептурою / М. П. Скакун, К. А. Посохова. - Тернопть : Укрмедкнига, 2004. -604 с.
7. Слепцов В. П. Антибактериальные препараты в практической медицине / В. П. Слепцов, А. П. Викторов. - Симферополь : ОАО Симферопольская городская типография (СГТ), 2007. - 356 с.
8. Скорикова Л. А. Пропедевтика стоматологических заболеваний Учебное пособие для студентов медицинских вузов / Л. А. Скорикова. - 2002. - 640 с.
9. Справочник врача - стоматолога по лекарственным препаратам / Под. ред. Ю. Д. Игнатова. - Санкт-Петербург : Фолиант, 2005 - 400 с.
10. Фармакология / Под. ред. проф. Р. Н. Аляутдина. - М.: ГЭОТАР- Медиа, 2010. - 832 с.
11. Фармакология. - Cito! (Фармакологическая логика) учеб. для вузов / Под ред. С. М. Дроговоз. - Харьков : СИМ, 2007.
- 236 с.
12. Фармаколопя / I. С. Чекман, В. М. Бобирьов, Н. О. Горчакова [та ш.]. - Вшниця : Нова книга, 2010. - 480 с.
13. Фармаколопя: Пщручник. Видання 2-е / Чекман I. С., Горчакова Н. О., Казак Л. I. [та ш.]. - ВЫниця : Нова книга. 2011.
- 784 с.
14. Чекман И. С. Фармакология, рецептура, практические занятия / И. С. Чекман, Н. А. Горчакова, П. А. Галенко-Яро-шевський. - К.: ООО «Рада», 2010. - 832 с.
15. Chekman I. S. Pharmacology / I. S. Chekman, N. O. Gorchakova, N. I. Panasenko, P. O. Bekh. - Vinitsya : Nova Kniha Publishers, 2006. - 384 p.
16. Lippincott's Illustrated: Reviews Pharmacology / Finkel R., Clark M. A., Cubeddu L. X. [et al.]/ - Philadelphia, Tokyo : Lippincott Williams and Wilkins, 2009. - 564 p.
17. Modern pharmacology with clinical applications / Edited by Ch. R. Craig, R Est. Stitrel. - Philadelphia. «Tokyo», Lippincott Williams and Wilkins, 2004. - 824 p.
УДК 378. 616-057. 875:371. 45
НАУКОВО-МЕТОДИЧН АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ФАРМАКОЛОГИ ЖМЮТЕРАПЕВТИЧНИХ ЗАCОБiВ СТУДЕНТАМ СТОМАТОЛОПЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
Довгань Р. С.
Резюме. При читаны лекцм, проведены практичних занять особливу увагу необхщно придтити роздту, присвяченому фармакологи хiмiотерапевтичних засобiв, як запоб^ають розвитку патогенних микрооргаыз-мив i попереджають або лквщують запальний процес. З науково-методичних аспек^в викладання студентам фармакологи хiмiотерапевтичних засобiв доцтьно звернути увагу на мехаызми протимiкробноI ди груп пре-пара^в, як порушують синтез оболонки мiкробноI кгитини, функцю ктитинно! мембрани, порушують синтез бтка та синтез нуклешових кислот, що в юнцевому пщсумку призводить до змш основних метаболiчних про-цеЫв в мiкроорганiзмах. Вивчення фармакологи хiмiотерапевтичних засобiв студентами стоматолопчного факультету е важливим для успшного застосування у майбутнм кгиычнм практицк
Ключовi слова: фармаколопя хiмiотерапевтичних засобiв, фармакоюнетика, фармакодинамiка.
УДК 378. 616-057. 875:371. 45
НАУЧНО-МЕТОДИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРЕПОДАВАНИЯ ФАРМАКОЛОГИИ ХИМИОТЕРАПЕВТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ СТУДЕНТАМ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ ФАКУЛЬТЕТОВ
Довгань Р. С.
Резюме. При чтении лекций, проведении практических занятий особое внимание необходимо уделить разделу, посвященному фармакологии химиотерапевтических средств, которые предотвращают развитие патогенных микроорганизмов и предупреждают или ликвидируют воспалительный процесс. С научно-методических аспектов преподавания студентам фармакологии химиотерапевтических средств целесообразно обратить внимание на механизмы противомикробного действия групп препаратов, которые нарушают синтез оболочки микробной клетки, функцию клеточной мембраны, нарушают синтез белка и синтез нуклеиновых кислот, что в конечном итоге приводит к изменению основных метаболических процессов в микроорганизмах. Изучение фармакологии химиотерапевтических средств студентами стоматологического факультета является важным для успешного применения в будущей клинической практике.
Ключевые слова: фармакология химиотерапевтических средств, фармакокинетика, фармакодинамика.
UDC 378. 616-057. 875:371. 45
Scientific and Methodological Aspects of Teaching Pharmacology Chemotherapeutic Agents Students of Dental Faculties
Dovgan R. S.
Abstract. In recent years, various countries in compliance with the Bologna system, there fundamentalization Science and formation of students' systematic approach to the analysis of not only challenging clinical situations, but also to understand the importance of taking medication according to approved formularies
Increased information on pharmacology encourages teachers of higher medical schools look for new approaches to improve knowledge dental faculties material of general and special pharmacology with the use of the acquired knowledge in their future careers.
Restructuring teaching pharmacology by credit-module system provides not only the modernization of education and development of students and the differentiation of the necessary material. Due to the fact that in medical science teaching significant changes associated with the transition of training of doctors and dentists to international standards, the Department of Pharmacology and Clinical Pharmacology, National Medical University named after A. A. Bogomolets updated work program for teaching students of different faculties
In lectures, practical classes, special attention should be paid to the section devoted to pharmacology of chemotherapeutic agents that prevent the development of microorganisms and prevent or eliminate inflammation.
Materials and methods. The analysis of domestic and foreign literature, including textbooks on pharmacology of chemotherapeutic agents, information online. The analysis also program in pharmacology for dental students of the faculties of Russia, Ukraine, Belarus. Analysis of test tasks Step -1 performing students in Ukraine conducted to better prepare students for passing the state exam.
Results and discussion. With the scientific and methodological aspects of teaching students pharmacology of chemotherapeutic agents appropriate to draw attention to the mechanisms of antimicrobial action of groups of drugs that violate the synthesis of microbial cell membranes, the function of the cell membrane, disrupt protein synthesis and synthesis of nucleic acids, which ultimately leads to changes in basic metabolic processes microorganisms. The lectures and workshops should focus students on what chemotherapeutic agents that are used in dental practice shared by origin, chemical composition and spectrum of antimicrobial action. This group of drugs dentist uses in the treatment of almost every patient. The proper purpose of medications, choosing the route of administration, duration of treatment regimens depends on the efficacy and safety of pharmacotherapy. For the rational pharmacotherapy, students need to master sufficient information from textbooks and information online, be aware of new concepts and areas of treatment of oral diseases caused by pathogens. An important aspect of studying the pharmacology of chemotherapeutic drugs is drawing attention to students Dose dependent and time -dependent properties of these medications. The greatest the effectiveness of these drugs when administered 1-2 times daily in a large dose. Effectiveness of time - dependent antibiotics increases as their concentration in the body throughout the day.
In recent times tended to be sequential therapy antimicrobial agents: intravenous administration at the beginning of treatment, followed, after stabilization of the patient, the transition to oral acceptance.
Conclusion. The study of pharmacology of chemotherapeutic agents by students of the faculty of dentistry is essential for successful application in future clinical practice.
Key words: pharmacology of chemotherapeutic agents, pharmacokinetics, pharmacodynamics.
Рецензент - проф. Бобирьов В. М.
Стаття надшшла 16. 03. 2014 р.
