CC BY
12
УДК 340.12 : 342.5 : 316.32
I. М. Жаровська
Навчально-науковий шститут Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
д-р юрид. наук, доц.
НАУКОЗНАВЧ1 КОНЦЕПТИ У СФЕР1 ДЕРЖАВНО1 ВЛАДИ
© Жаровська I. М., 2014
Розглядаються HayKOBi п1дходи, школи та OKpeMi погляди науковщв щодо державно-владних явищ. Особливу увагу акцентовано на aнaлiзi теоретико-правових доробтв у сфер1 державно! влади. Вказуеться на недостaтнiсть наукового aнaлiзy вказано! сфери у свiтлi правово! гaлyзi знань.
Ключов1 слова: державна влада, державно-владш явища, теоретико-мравов1 дослiдження.
И. М. Жаровская
НАУКОВЕДЧЕСКИЕ КОНЦЕПТЫ В СФЕРЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ВЛАСТИ
Рассматривается обзор научных подходов, школ и отдельные взгляды ученых о государственно-властных явлений. Особое внимание акцентируется на анализе теоретико-правовых произведений в сфере государственной власти. Указывается на недостаточность научного анализа указанной сферы в свете правовой области знаний.
Ключевые слова: государственная власть, государственно-властные явления, теоретико-правовые исследования.
I. M. Zharovska
RESEACH CONCEPTS IN GOVERNMENT
Annotation. In this article an overview of research approaches, schools and individual scholars views on state and power events. Particular attention is paid to the analysis of the theoretical and legal basis of the civil power. Indicates the lack of scientific analysis of these areas in the light of legal knowledge.
Key words: public authorities, public authorities phenomena, theoretical and legal research.
Постановка проблеми. Теоретико-правовий дискурс навколо питань функщонування державно! влади, формування поняттевого апарата, взаемоди громадянського суспшьства та державно!' влади вважаеться сьогодш одним з основних. Адже йдеться про те, що новггш державотзнавальш парадигми правових явищ зумовлюють необхщшсть перегляду розумшня державно!' влади з погляду сучасно! методологи у вимiрi правових стандарта формування та функщонування. Це важливо, оскшьки проблеми державно!' влади в умовах побудови правово! держави в Укра!ш ютотно впливають на уш державотворчi та правотворчi процеси, i в прагматичному сенс^ i з огляду на необхвдшсть для вггчизняного державознавства теоретичних розробок найдоцшьшших та найефектившших моделей державно-владних ввдносин, як повиннi вiдповiдати новим юторичним обставинам i потребам суспшьства. Дослвдження проблематики
державно-владних явищ мае не тшьки тзнавальний, академ!чний, але й полггико-практичний характер. Воно дае змогу глибше зрозумгги сощальну природу держави 1 права, !х особливосл 1 ознаки, визначити уш властив!!м функци - основт спрямування !х дкльносп, чпгаше встановити !хне мюце 1 роль у житп держави як загальнополггично! системи.
Водночас актуальшсть проблематики зумовлюе ще й та обставина, що держава в сучасних умовах не юнуе лише у власному простор!, а шддаеться вагомому впливу глобал!зацшних процес1в, а це, своею чергою, безпосередньо впливае на державну владу. Реконструкцм м1жнародного простору, шформатизацм, репонал1зацм, а також геополггичт процеси надають особливо!' гостроти проблем! трансформаци правово! природи державно!' влади. З огляду на це, наукове дослвдження державно! влади насамперед мае грунтуватися на переосмисленш класично!' спадщини пол1тико-правових шкш з урахуванням сучасних тенденц1й та розглядатися суто в контекст! взаемодй громадянського суспшьства ! держави.
Мета роботи - дослвдити !сторичн! та новггш доробки науковц!в у сфер! державно-владних ввдносин з метою з'ясування всеб!чност! та повноти !! дослвдження.
Стан досл1дження. Поеднання св!тового досввду з нац!ональною специф!кою державно! влади в процес! становлення громадянського суспшьства в Укра!н!, проблеми взаемод!! держави з шституцмми громадянського суспшьства висвгглюються у працях таких в!тчизняних дослвдниюв, як О. Зайчука, А. Зайця, А. Колодм, В. Сел!ванова, С. Сливки, А. Силенка та ш. Незважаючи на велику увагу вчених до проблем державно! влади, питання розумшня державно! влади в !"! наукознавчих концептах фактично, ще не були самостшним предметом досл!дження.
Виклад основних положень. Державна влада е юторичним феноменом, що виникае на певному етат розвитку людського суспшьства. I! форми, орган!зац!йн! принципи, структури ! функц!! т!ею чи шшою м!рою зм!нювалися залежно в!д умов юнування людських спшьнот у кожен конкретний пер!од !"! !стор!!, ввд нац!онально-культурних традиц!й, пан!вних парадигм ! св!тоглядних систем. Кожна !сторична епоха, кожне поколшня, як правило, мали власне бачення ! розум!ння держави ! влади, що в!дпов!дало пашвним !деолог!ям в кожен конкретний момент розвитку суспшьних в!дносин. Про це сввдчить той факт, що жодна впливова теор!я держави ! влади не виникла на порожньому мющ, поза сусп1льно-!сторичними реальностями епохи. Ц! теор!! так чи !накше були продуктом конкретного юторичного пер!оду, що не могло не позначитися на !хн!х сутшсних характеристиках, формах вияву та реал!зац!!, як! залежать вщ р!вня духовного, соц!ально-пол!тичного, морального та економ!чного розвитку сусп1льства. Тому пщрунтям проблеми правово! природи державно! влади, як в принцип! ! вае! влади, е класичн! прац! мислител!в. Серед них первинн! п!двалини анал!зу влади заклали, зокрема, Конфуц!й, Арютотель, Платон, Сократ, Цицерон та ш.
Серед наукового ф1лософсько-правового спадку варто видшити особлив! прац! мислител!в Нового часу, як! безпосередньо стосуються правових проблем державно! влади. Так, Т. Гоббс суверенну державу називае "лев!афаном". Державна влада встановлюе панування розуму, мир, безпеку, захист власност!, справедливосп, лише вона приводить громадянське суспшьство до цив1п!зовано! впорядкованост! на основ! права та може впорядкувати ввдносини у стан! "в!йни вс!х проти вшх". Дж. Локк у "Двох трактатах про правл!ння" мотивуе, що утворення державно! влади мало у сво!й основ! згоду народу, за допомогою яко! сусп1льство перетворюеться на единий оргашзм, при цьому люди ввддають частину свое! природно! свободи заради блага держави ! суспшьства. Великий внесок у подальший розвиток правового вим!ру державно! влади принцитв вн!с Ш. Монтеск'е, який у сво!й книз! "Про дух закотв" сформулював й обгрунтував !дею ! принципи под!лу влади на законодавчу, виконавчу! судову г1лки, як! взаемно стримують одна одну. Вщповщно до теор!! держави ! влади Ж.-Ж. Руссо, державна влада виникае в результат! укладення суспшьного договору м!ж людьми, що перебувають у "природному" стан!, ввдтак стають единим ц!лим, народом. Угода людей, на думку Руссо, - основа законно! влади, як наслвдок, кожна людина, тдкоряючись загальн!й вол!, водночас стае одним з учасниюв ц!е! вол!.
Багато мислител!в правову природу влади розумши через й легиимшсть. Так, Г. Гегель в "Основах фшософй права" застосовуе термш "легиимшсть" щодо держави та й правителя, розумдочи щд цим термшом визнання !х з боку народу та шших держав. Згодом концепщя М. Вебера щодо легпимносп дала старт для розробки р!зноманпних теорш легпимносп та легпимацй влади полпичними теоретиками багатьох краги свпу. За вебер!вською концепщею, легпимащя - це внутршн! виправдання суб'екпв сощального визнання значущосп порядку владних вщносин. Як зазначае О. Висоцький, "...вебер!вськ! чисп типи легиимносп влади, по суп, являють собою ор1ентаци щдвладних на р1зн1 свповлаштовувальн! проекти, в основу яких покладено ввдмшт способи упорядкування суспшьно-полпично! реальносп - рацюнальна законтсть, традищя та революцшно-перетворювальна д!яльтсть суб'екта полпики, надшеного харизмою, божественним даром -покликанням керувати людьми заради здшснення суспшьного вдеалу" [1, с. 34].
Теоретичне осягнення феномену влади у XX ст. ввдбуваеться у межах р1зних суспшьних наук та у фшософському дискурс! загалом. До анал1зу поняття зверталися багато фшософ!в, сощолопв та полпичних мислител1в з1 свповим !м'ям, зокрема, Б. Рассел, Ч. Мерр1ам, X. Лассуелл, Т. Парсонс, X. Арендт, Р. Даль, Р. Арон, М. Фуко, Е. Пдденс та ш.
Нащональна правничо-полпична думка також не оминала проблеми дослщження державно! влади. Особливо варто звернути увагу на державно-владн1 ментальн1 особливост1, що висвплювалися у працях 1ллар1она, В. Мономаха, Х. Фшарета, С. Ор1ховського-Роксолянина, П. Могили, С. Зизанм, I. Борецького, I. Потм, Й. Рутського, Ф. Прокоповича, I. Франка, Б. Юстяювського, В. Липинського, М. Сщборського, Д. Донцова, М. Грушевського та ш.
Загострення конфронтац1! в багатьох сферах та напрямах владно-правово! взаемоди в умовах суперечливих процес1в розвитку сучасно! техногенно! цившзацй одночасно з1 спробами застосувати оптимальн1 засоби подолання нестабшьносп та конфронтац1! у р1зних територ1альних складових та групах суспшьних ввдносин св1дчить про потребу наукового анал1зу зм1нно! детерм1нанти правово! природи державно! влади. Тому анал1з праць сучасних науковц1в у св1тл1 футуристичних, глобал1зац1йних зм1н е актуальним для цього дослвдження. Зокрема, варт1 уваги "Дослщження юторй" А. Тойнб1, "Зсув влади: знання, багатство 1 примус на пороз1 XXI столптя" Е. Тоффлера, "1нтелектуали 1 влада" М. Фуко, "Полпичний порядок у суспшьствах, що змшюються" С. Хант1нгтона, "Теор1я справедливоси" Дж. Ролза та "Сильна держава: управлшня 1 св1товий порядок в XXI столгт" Ф. Фукуями.
Нов1тня методолог1чна парадигма трансформуе праворозумшня всх державно-правових явищ. О. Тихомиров ввдзначае, що наприюнщ XX - на початку XXI ст. ввдбуваються фундаментальш змши в п1знанн1 свпу, зокрема правового свпу, у визначенш перспектив його розвитку. Зокрема, простежуеться визнання обмеженосп ун!версальних моделей, захщно! традицй бачення св1ту, заперечення абсолютносп плюрал1зму, ор!ентащя на !х гармотзащя та оптим!защя, виявлення на р1зних р!внях та в р1зних формах своервдного осмислення та ставлення до свпу [2, с. 35]. Зауважимо, що останшм часом штерес укра!нських науковщв до сфери державно! влади значно зрю.
Одтею 1з перших монографш в незалежн1й Укра!н1 е праця В. Сренка "1нтереси 1 влада", у якш висв1тлено проблеми розумшня 1 сп1вв1дношення таких понять, як "штерес", "влада" та "властсть". У монографй зд1йснено спробу осмислити зм1ст 1 характерн1 ознаки штерес1в 1 влади через категор1! "залежшсть", "необх1дн1сть", "потреба", "можлив1сть", "дмльшсть", що дае змогу визначити взаемозв'язок об'ективного 1 суб'ективного в теоретичному тзнанш життево! реальности Особливу увагу науковець придшяе економ1чним субстанцмм (економ1чний штерес, властсть, корупцм) у владному мехашзм1 Автор спробував досл1дити ц1 категорй 1 в загальнотеоретичному, 1 в прикладному аспектах, враховуючи проблеми пострадянсько! Укра!ни.
У монограф1чн1й прац1 "Верховенство права в конституцшному правосудд1: анал1з конституц1йно! юрисдикц1!" [3] А. Сел1ванов намагався теоретично пояснити призначення Конституцшного Суду Укра!ни та розкрити засади сучасного конституц1йного правосуддя. У цьому контекст! вш анал!зуе державну владу як явище, що мае бути контрольоване суспшьством. Автор визначае !"! як правлячу в суспшьств! систему, що складаеться з !нститут!в (оргашв, посадових ос!б, апарату чиновник!в та шших суб'екпв), ними встановлених правових мехашзм!в, полпико-
правового режиму, пашвного в державу та встановлено! правоввдносинами гадпорядкованосп оргашзацй управлшня суспшьними процесами.
Комплексною, грунтовною працею сучасних науковщв е доб1рка наукових праць проввдних вггчизняних науковщв з проблемних питань влади в Украшк В. Авер'янова, Ю. Битяка, М. Козюбри, Д. Притики, О. Петришина, О. Святоцького, А. Сел1ванова, О. Скрипнюка, В. Тацм та шших, подготовлена за матер1алами Всеукра!нського форуму вчених-правознавщв "Як ефектившше облаштувати владу в Укра!ш?". Автори насамперед з'ясовують понятшн! подходи в розумшт такого сощального явища, як "влада", яю юнують сьогодш в наущ, !! природу, причини вияву, структуру та джерела. В аспект! удосконалення державно! влади в Укра!ш дослвджено проблему встановлення та функщонування форми державного правлшня нашо! держави. Значна частина форуму присвячена проблемним питанням влади в Укра!ш, зокрема народовладдю як основ! демократично! правово! держави, законодавчш влад! та шляхам п!двищення !! рол! й авторитету, !нституту президента та перспективам його розвитку, виконавчш влад! та шляхам усунення у нш внутр!шн!х суперечностей, судов!й влад! та необхвдносл !! комплексного реформування, концептуальним аспектам реформування м!сцевого самоврядування.
В останн! кшька рок!в р!зко зр!с !нтерес науковц!в до проблеми державно! влади, !! вид!в, форм, особливостей мехашзму реал!зацй.
Зокрема, варто видшити монограф!ю Р. М!нченко "Теоретико-правов! проблеми орган!зац!! та функц!онування державно! влади в умовах модерн!зац!! мехашзму укра!нсько! державност!" (2008). Автор намагаеться розкрити полггико-правову природу сучасно! державност!, розробити визначення поняття "державн!сть" та проанал!зувати основн! напрямки ! форми еволюцй укра!нсько! державност! в контекст! демократизацй взаемов!дносин м!ж державною владою ! людиною та !нститутами громадянського суспшьства. Актуальн!сть ц!е! роботи виявляеться ! в тому, що було встановлено тенденцй державно-правового буд!вництва та становлення шститулв демократично! державност!, здшснено науковий прогноз щодо еволюцй конституцшно! модел! державно! влади в Укра!ш.
У монограф!чн!й прац! Б. Ковальчука "Лег!тимн!сть державно! влади в правовш теор!! та державно-правов!й практиц!" (2011) розглянуто проблеми генезису лег!тимност!, природно-правову модель, правову сутшсть лег!тимност!, !"! поняття, джерела, критерй. Особливу увагу акцентовано на мехашзм! лег!тимац!! публ!чно! влади в умовах функщонування сучасно! демократично!, правово! держави та аспектах взаемодй громадянського суспшьства ! публ!чно! влади [4].
На загальнотеоретичному р!вш I. Процюк в монограф!! "Подш державно! влади в умовах р!зних форм державного правлшня" (2012) дослщжуе модел! подшу державно! влади за р!зних форм державного правл!ння, враховуючи !х специф!ку, переваги та недол!ки. Для грунтовного анал!зу автор використав сучасний методолог!чний арсенал. У робот!, зокрема, сформульовано критерй подшу державно! влади. Ввдтак видшено можлив! з теоретичного погляду та т^ що реал!зоваш на практиц!, модел! под1лу державно! влади. Окр!м того, доведено, що можлив! р!зш модел! под!лу державно! влади, не тотожш довольному розмежуванню компетенц!! вищих державних орган!в. Заслуговуе на увагу ! такий аспект розглядувано! прац!: тут проанал!зовано становлення форми державного правлшня та модел! подшу державно! влади в незалежнш Укра!ш, а також основн! напрямки !"! вдосконалення [5].
Проявам демократизацй державно! влади, чинникам трансформацй державно! влади, шформацшнш ввдкритост! та загальнш характеристиц! форм безпосередньо! та представницько! демократ!! в аспект! функц!онування державно! влади в Укра!ш присвячена монография "Демократичн! засади орган!зац!!! функщонування вищих оргашв державно! влади Укра!ни" (2013) за загальною редакц!ею Ю. Барабаша. Творчий колектив кафедри конституцшного права Укра!ни Нац!онального ун!верситету "Юридична академия Укра!ни !мен! Ярослава Мудрого" спробував досл!дити один з важливих аспеклв демократичного буття, а саме: додержання принцитв демократ!! п!д час формування та в процес! функщонування вищих оргашв державно! влади нашо! кра!ни. Автори розглядали так! важлив! теоретико-методолопчш питання, як !деолог!чний аспект демократ!! та його конституцшно-правов! вим!ри, значущ!сть контролю для забезпечення
ефективного функщонування державного мехашзму на демократичних засадах та не продемонструвати багатофакторносл полiтико-правового середовища, у якому демократа в молодш Украïнi доводиться завойовувати право на життя. Спецiальний блок дослвдження розглядае, як демократа стае основою формування вищих органiв влади, i в який спосiб мають дмти органи законодавчо!', виконавчо!' та судово!' влади, щоб називатися демократичними шституцмми [6].
Окрiм того, е чимало захищених дисертацiйних робiт, серед яких особливо потрiбно вiдзначити дисертаци на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук С. Головатого "Верховенство права: вдея, доктрина, принцип" (2008), В. Скрипнюка "Конституцiйно-правовi основи розвитку системи державно! влади сучасно! Украши" (2011), С. Прилуцького "Судова влада в умовах формування громадянського суспшьства та правово!' держави в УкрашГ' (2013); на здобуття ступеня кандидата юридичних наук М. Мацоли "Полггична та державна влада: теоретико-правовi проблеми спiввiдношення та взаемодiï" (2011), Т. Струс-Духнич "Судова влада в перюд розбудови громадянського суспшьства в Украшк теоретико-правовi аспекти" (2012), Н. Юсьюв "Державна влада: фшософсько-правове дослвдження" (2013).
Поряд iз цим треба констатувати, що сьогоднi вагомою прогалиною в науковому пошуку теоретично!' науки правознавства е те, що немае комплексного аналiзу проблеми державно!' влади у правовому вимiрi у теоретико-правовому аспекта Уш попередньо згадуваш дослвдження фрагментарно стосуються комплексного аналiзу правово!' природи державно!' влади. Вони мають або вузькоспецiалiзований характер, наприклад, дослвдження проблеми саме судово!' влади, або державна влада як явище аналiзуеться крiзь призму iнших, нiж теор!я держави i права, однак сушжних наук: конституцiйне право, адмiнiстративне право, фiлософiя права.
Висновок. Основою доктринального аналiзу проблеми правово!' природи державно!' влади е класичш працi мислителш. Теоретичне осягнення феномену влади вторично вiдбуваеться в межах рiзних суспшьних наук та у ф!лософському дискурсi загалом (i зарубiжних, i вггчизняних науковцiв). Слiд констатувати, що останш кшька рокiв рiзко зрiс штерес науковцiв до проблеми державно!' влади, ïï видiв, форм, особливостей мехашзму реалiзацiï. Однак вони фрагментарно стосуються комплексного аналiзу правовоï природи державно!1 влади, при цьому мають або вузькоспецiалiзований характер, або дослiджуються в межах галузевих наукових шкш. Загалом розвиток науково!' думки, трансформац!я полiтичноï, економiчно!' та соцiально!' правово!' полггики i свiтоглядних орiентирiв та iншi чинники iстотно вплинули на процес влад^-управлись^ i державотворчоï дiяльностi, засввдчивши недостатнiсть теоретико-правового та практичного потенщалу у цьому напрямi.
1. Висоцький О. Ю. Технологи легтимацп полтичног влади: теоргя та практика : монография / О. Ю. Висоцький. - Днтропетровськ : Пороги, 2010. - 318 с. 2. Тихомиров О. Д. Проблеми визначення фыософських та теоретичних засад сучасних поргвняльно-правових дослгджень /
0. Д. Тихомиров // Поргвняльне правознавство: сучасний стан i перспективи розвитку: зб. наук. пр. / за ред. Ю. С. Шемшученка, В. П. Тихого, М. М. Цимбалюка, I. С. Гриценка ; упоряд. О. В. Крест,
1. М. Ситар. - Львiв : Львiв. держ. ун-т внутр. справ, 2012. - 620 с. 3. Селiванов А. О. Верховенство права в конституцшному правосуддi: анал1з конституцтно'г юрисдикци / А. О. Селiванов. - К.; Х. : Акад. прав. наук Украти, 2006. -136 с. 4. Ковальчук В. Б. Легтимтсть державно'! влади в правовш теорпта державно-правовш практищ / В. Б. Ковальчук. - К. : Логос, 2011. - 392 с. 5. Процюк I. В. ПодЫ державноï влади в умовах р1зних форм державного правлтня : монографiя /1. В. Процюк. -X. : Право, 2012. - 584 с. 6. Демократичт засади оргатзаци i функщонування вищих оргатв державноï влади Украти : монографiя /[Ю. Г. Барабаш ... [та т.] ; за заг. ред. Ю. Г. Барабаша ; Нац. ун-т "Юридична академiя iменi Ярослава Мудрого", Наук.-до^д. гн-т правознавства. - Х. : Право, 2013. - 269 с.
