Научная статья на тему 'Научно-образовательный потенциал Украины в аспект е международного движения человеческого капитала'

Научно-образовательный потенциал Украины в аспект е международного движения человеческого капитала Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
107
29
Читать
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ОСВіТНЬО-НАУКОВИЙ ПОТЕНЦіАЛ / РОЗРОБКИ ТА ДОСЛіДЖЕННЯ / МіЖНАРОДНА МіГРАЦіЯ РОБОЧОї СИЛИ / іННОВАЦіЙНИЙ ПРОЦЕС / ПРЯМі іНОЗЕМНі іНВЕСТИЦії / ГЛОБАЛіЗАЦіЯ / ЛЮДСЬКИЙ КАПіТАЛ / ОБРАЗОВАТЕЛЬНО-НАУЧНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ / РАЗРАБОТКИ И ИССЛЕДОВАНИЯ / МЕЖДУНАРОДНАЯ МИГРАЦИЯ РАБОЧЕЙ СИЛЫ / ИННОВАЦИОННЫЙ ПРОЦЕСС / INNOVATION PROCESS / GLOBALIZATION / HUMAN CAPITAL / EDUCATIONAL AND SCIENTIFIC POTENTIAL / DEVELOPMENT AND RESEARCH / INTERNATIONAL MIGRATION OF LABOUR FORCE / FOREIGN DIRECT INVESTMENT

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Гуменюк Ю. П.

Раскрывается суть образовательного и научного потенциала, как конкурентное преимущество населения страны на международном рынке труда. С точки зрения сравнительного анализа исследованы уровень образовательного и научного потенциала Украины и доказана необходимость развития науки, как стратегического ресурса структурных изменений в экономике, что способствовало бы превращению Украины из ремитера в ремитента высококвалифицированной рабочей силы.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
Предварительный просмотр
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Educational and scientific potential of Ukraine from the aspect of international movement of human capital

Educational and scientific potential of Ukraine is the result of and a prerequisite for the social-economic development. In 1990 6.5% of global scientific and technical potential were focused in Ukraine; 11 people out of a thousand employed were engaged in scientific and technical sphere. Only in 2006 in the United States the number of researchers per thousand employed reached 6.0 people, in France – 8.3, Germany – 7.2, PRC – 1.6, and Brazil – 1.3, respectively. The purpose of the article is to study the educational and scientific potential of the country and prove the need for the development of science as a strategic resource for structural changes. The liberalization of the international movement of capital in the second half of the twentieth century led to the remove of the legal migration of labour force and expansion of the scope of its illegal migration movement. The countries of the post-Soviet space have lost the status of leading countries of the world, and put dawn to the level of low quality players. Real spending on R & D in Ukraine in 2001 accounted for only 40% of the level of 1991. The pace of falling the spending on R & D in the 1990s, exceeding the pace of falling GDP and reduction of the material bases of research, were faster than the reduction of scientific personnel. However, the research group of scientists from the University of Melbourne showed that in 2011 Ukraine was at the 25th position among 48 countries offering the best higher education in the world. Meanwhile, the shortage of personnel in domestic science and high-tech sector is clearly recognized as the biggest problem of the development of innovative components of the national economy. The author’s research applied to three main reasons of undermining scientific potential: political instability, mass emigration of scientists and lack of interest in scientific growth. So, political instability is manifested in corruption, which is recognized as the biggest challenge for social transformation; the lack of interest is a consequence of the complications of self-realization in terms of corruption that causes undermining the scientific potential of the country and emigration of the workforce of the highest category.

Текст научной работы на тему «Научно-образовательный потенциал Украины в аспект е международного движения человеческого капитала»

УДК 339.924:331.556.4 Юрш Петрович Гуменюк,

канд. екон. наук, доцент Тернопшьський нацюнальний економiчний унiверситет

ОСВ1ТНЬО-НАУКОВИЙ ПОТЕНЦ1АЛ УКРА1НИ В АСПЕКТ1 М1ЖНАРОДНОГО РУХУ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ

Освггаьо-науковий потенщал кра!ни е наслщком та передумовою И сощально-економ!чного розвитку. У 1990 р. в Укра!ш було зосереджено 6,5% свггового науково-техшчного потенщалу, з кожно! тисяч! зай-нятих 11 ос1б працювали в науково-техшчнш сфер!. Лише у 2006 р. у США кшьюсть дос-лщниюв на тисячу зайнятих досягла познач-ки у 9,6 ос1б, Франщ! - 8,3, ФРН - 7,2, КНР -1,6 та Бразилп - 1,3 вщповщно [2]. Науково-освггая сфера мае випереджати технолопч-ний р1вень економши, проте не настшьки, щоб замкнутись на виршенш вдарваних вщ потреб суспшьства завдань. В умовах дешду-стр!ал!зацп нащонально! економши Укра!ни науково-освггая д!яльшсть шерцшно продо-вжила розвиватись, спровокувавши випуск значно! кшькосп незапитаних впчизняними працедавцями висококвал1ф1кованих спеща-лют!в.

Дослщженню рол! освггаьо-наукового потенщалу присвятили свою д!яльнють про-вщш заруб ¿жш та вггчизняш вчеш: Е. Деш-сон, П. Друкер, П. Кругман, Е. де Сото, Й. Шумпетер, О. Амоша, М. Долшнш, I. Егоров, Т. Заяц, Е. Л1банова, Л. Люогор, В. Ляшенко, Е. Макарова, Ю. Макогон, В. Новшов, I. Петрова, Л. Сем1в та ш. Поси-лення глобально! конкуренци потребуе ощ-нювання стану сфери НДДКР й освгги в Укра!ш та швелювання причин витоку люд-ського катталу найвищого гатунку.

Метою статп е дослщження освггаьо-наукового потенщалу кра!ни та доведення необхщносп розвитку вггчизняно! науки, як стратепчного ресурсу структурних змш, як б сприяли трансформацп Укра!ни з ремгтера у ремггента висококвал1ф1ковано! робочо! сили.

Бачення перспективи, яку дае методо-лопя геотехнолопчного розвитку, розширюе уявлення про свггодинамшу у двох важливих

© Ю.П. Гуменюк, 2013

аспектах. Насамперед, вона ставить техноло-пю разом з економ1чною потужнютю, вшсь-ковими альянсами, дипломат1ею та ефектив-нютю державного управлшня, як е рушш-ними силами ютори. По-друге, геополгтика застер1гае, що агенти, як використовують та контролюють нов! технологи здатш генеру-вати глобальний вплив. Так, В. Конобеев пе-реконаний, що сучасний етап регюнально-цившзащйних штегращйних процешв хара-ктеризуеться високим ступенем !х просуно-тосп лише для захщно! цившзацп, яка в своему прагненш до збереження свггового пану-вання об'ективно не защкавлена в реал!защ! ефективних штегращйних моделей розвитку решти спшьнот [14]. Л!берал!защя м1ж-народного руху катталу в другш половиш ХХ ст. призвела до загасання легально! м1г-раци робочо! сили та розгортання масштаб1в !'!' нелегального м1жкра!нного руху. Прям! шоземш швестици можуть позитивно впли-нути на економшу кра!ни-рецитента, прив-носячи каттал, технолог!! та управл!нськ! ресурси, як! в шшому раз! були б недоступ-ними для кра!ни, ! в такий спос!б стимулюва-ти !! економ!чний розвиток [7, с. 279]. Проте сум!вно, що економ!чний розвиток кра!ни може в!дбуватися через передачу морально застарших технолог!й, як! залишаються кон-курентними лише через дешевизну мюцевих ресурс!в. Ми переконаш, що лише розвиток науки ! нових технолог!й виг!дний та при-бутковий, оск!льки в!н неск!нечний, а ресурси обмежеш.

В масштаб! свггово! економ!ки на роз-робки та дослщження (R&D) в 2011 р. було витрачено 1,2 трлн дол., що на 3,6% бшьше пор!вняно !з попередн!м роком. У звт, тд-готовленому експертами видання «R&D Magazme», вказуеться, що серед швестищй у R&D у США лщирують промислов! до-сл!дження ! розробки, на як! припало 70,8%

Економта промисловостi Есопоту of

витрат, що складае 286,9 млрд дол. Зростан-ня витрат на НДДКР у промисловш сферi в США минулого року склало 3%. [1].

Водночас на пострадянському просторi вщбулася втрата цших наукових шкiл та дос-лiдницьких напрямкiв. На думку експерпв, кра1ни СНД втратили статус провщних наукових держав свггу i спустилися до рiвня другорозрядного гравця [4]. Загальш асигну-вання на розвиток науки в Украш у постш-них цiнах 1991 р. скоротилися з 5331,1 млн крб у 1991 р. до 2132,9 млн крб у 2001 р. Це означае, що реальш витрати на НДДКР, на-вггь виходячи з недостатньо надшних офь цшних даних, становили лише 40% вщ рiвня 1991 р. При цьому темпи скорочення витрат на НДДКР у 1990-х роках перевищували темпи падшня ВВП краши, а деградащя мате-рiальноl основи проведення дослщжень вщ-бувалася швидше, нiж скорочення наукових кадрiв [12]. Разом iз тим дослiдження групи вчених Мельбурнського унiверситету засвщ-чили, що в 2011 р. серед 48 краш, як пропо-нують найякiснiшу вищу освiту у свт, Укра-!на перебувае на 25 позицп, залишивши по-заду не лише вс постсоцiалiстичнi кра1ни, але й члена G7 - Ггалда та СС15 - Грецiю [22].

Загальновщомо, що iнкорпорування новизни безпосередньо пов'язане з li отри-манням, вщтворенням та реалiзацiею. 1ннова-цшний процес - метаморфоз наукового знан-ня в iнновацiю, або ланцюжок послiдомних дiй, пiд час яких шноващя пронизуе транс-формацiю ще! в конкретний продукт, тех-нологда (iнтелектуальний товар) чи послугу, яким властива виробнична дифузiя. 1нкорпо-ращя iнновацiй увiбрала фундаментальнi та прикладш дослiдження, конструкторськi ро-зробки, маркетинг, виробництво та збут i ни-нi через глобалiзацiйну модель поширилася територiею техноекзогенних кра!н.

Найсучаснiша модель iнновацiйного процесу пов'язана з моделлю стратегiчних мереж через штегращю та встановлення зв'язюв мiж iнституцiями, що мають спшьш цiлi. У данiй моделi маркетинг виступае ос-новним чинником, причиною i наслiдком всiх дослiджень. 1нноващя розглядаеться як результат мiжфункцiональних взаемозв'язюв та штеграцп на пiдприемствi, як партнерство iз зовнiшнiми контрагентами ринку. Така модель шновацшного процесу мае дуальну

- EKOHOMirn npoMumoeocmi (

ISSN 1562-109X

природу: мережеву i стратепчну, в нiй шно-вацшш процеси об'еднуються в мережi для реалiзащl стратегiчних проектiв складнiшого рiвня [20].

Наука - це специфiчна сфера людсько! дiяльностi, яка не визнае державних кордонiв та пришвидшено розвиваеться в умовах мiжнародного обмшу знаннями. В експерт-ному середовищi iснуе застереження щодо доцiльностi державно! тдтримки лише обмежено! кiлькостi наукових напрямiв, якi мають економiчний потенщал реалiзацil в iнновацiйних проектах, оскшьки це може знищити ефективне академiчне середовище, яке пiдживлюють «проривш» напрями. Про-те нинi таким середовищем стае циркуляцш-на мiжнародна м^ращя науковцiв та коопе-рування розробок i дослiджень у глобальних масштабах, що цшком узгоджуеться iз моделлю стратепчних мереж.

На початку 2000-х роюв безумовними лiдерами у виробнищи свггово! наукомютко! продукци були США та Япошя, певнi дослщ-ники пов'язували це iз сумами !х витрат на НДДКР, якi на той час посiдали перше i друге мiсце в свт вщповщно. Приблизно 80% вшх свiтових iнновацiй створюеться в США, де продаеться 90% нових товарiв i лише 10% таких, що надшшли на ринок бiльше як 5 роюв тому [5]. Проте теорiя життевого циклу товару Вернона пояснюе появу iнновацiй на ринку США його обсягами та постшно зро-стаючими потребами населення, як живить та реалiзовуе нацiональна система розробок i дослiджень, де бшьшу частку витрат фь нансуе приватний бiзнес. Рiзниця у тракту-ванш спонукального моменту iнновацiй по-лягае не у фшансуванш розробок, а в реаль зованих потребах населення ^вш розвитку людського потенцiалу).

Економiчне становлення Украши пройшло в рамках деiндустрiалiзацil народного господарства, внаслщок чого вiтчизнянi вченi опинилися в сташ iзольованостi вiд ви-робничих проблем свггового технологiчного розвитку, що разом з економiчними чинни-ками стимулювало посилення у них ем^ра-цiйних настро!в. Так, у 1990 р. кшьюсть нау-ковцiв, як виконували науково-технiчнi ро-боти становила 313 тис. чол., у тому чи^ з науковими ступенями - 32,5 тис. У 2001 р. щ показники складали 113 тис. чол., серед яких 21,4 тис. мали науковий стутнь. Тобто про-

Экономика промышленности -

тягом пepших дecяти pокiв нeзалeжноcтi кшькють зайнятих y наyковiй cфepi cкоpоти-лаcя втpичi, а вчeних найвищо1' квалiфiкацiï -на тpeтинy. У той жe чаc згiдно з даними Дepжкомcтатy Укpаïни в пepiод з 1991 по 2002 p. за коpдон eмiгpyвало 574 докт^и наyк та 907 кандидатiв щук y пepiод з 1996 по 2002 p.

За даними Пpeзидiï HAH Укpаïни, ли-шe з ïï ycтанов ^отягом 1994-2001 pp. вшха-ло 3 тиа 838 наyкових cпiвpобiтникiв, y тому чи^ 3 тиc. 399 на тимчаcовy pоботy i ста-жyвання, з них - 842 докт^и наyк i 2 rac. 358 кандидатiв наyк. У 1992-2001 pp. вшхали на поcтiйнe мю^ пpоживання 3 тиc. 439 чол., з них 101 доктоp наук та 275 кандидатiв наyк. Кpiм того, за цeй пepiод на тимчашвш pоботi за коpдоном пepeбyвали 3 тиc. 544 наyковцiв, у тому чи^ 778 доктоpiв наук та 2 тиа 226 кандидата наук [19]. Разом iз тим для ^в^^оф^ного залyчeння наукового потeнцiалy до HДДКР нeобхiдна оpieнтацiя тeматики доcлiджeнь на пpiоpитeтнi напpями тeхнологiчного pозвиткy.

Водночаc бpак кадpiв у впчизнянш на-yцi та cercropi виcоких тeхнологiй вce чiткiшe ycвiдомлюeтьcя як найбiльша пpоблeма pоз-витку шновацшно1' компонeнти нацiональноï eкономiки. Дepжавнi cтpyктypи, вщповщаль-нi за фоpмyвання i peалiзацiю науково1' та шновацшно1' полiтики Укpаïни, вимyшeнi шукати шляхи залу^ння yкpаïнcькоï науко-во1' дiаcпоpи. У cвiтовiй наyковiй cпiльнотi ropera^m, що акцeнт у вiдноcинах iз науко-вою дiаcпоpою нeобхiдно pобити на обiгy (циpкyляцiï) людcького катталу, а нe на його повepнeннi [15].

Для Укpаïни cпiвпpаця з науковою дiа-cпоpою - вeнчypний пpоeкт, оcкiльки pизики peалiзацiï базових витpат на оплату пpацi та обладнання дyжe виcокi. По cyri, цe peвepc пpоцecy «втeчi yмiв» бeз пpив'язки до тeхно-лопчного pозвиткy нацiональноï eкономiки. He можна iгноpyвати той факт, що глобаль зацiя фоpмye пeвний тpанcнацiональний p^ нок iнтeлeктyальноï пpацi, i для науковщв надзвичайно важливою е дiяльнicть на piзних його ceгмeнтах, що забeзпeчye можливicть обмiнy знаннями та OTp^e 1'х пpиcкоpeномy пpиpоcтy.

Teхнологiчна полiтика захiдних кpаïн пepeдyciм визначаeтьcя cyкyпнicтю викликiв, якi cтоять пepeд ними. Дepжава мае бути

cпiвмаcштабна глобальному виклику i дозво-лити to6í виважeнy та цiлicнy тeхнологiчнy полiтикy можуть лишe кpаïни з вeликою вщ-кpитою eкономiкою. Ушм iншим довeдeтьcя задовольнитиcя тeхнологiчно-фpагмeнталь-ним фокycyванням або зайнятиcь котюван-ням чи вiдтвоpeнням чужих тeхнологiй, до-магаючиcь макcимальноï швидкоcтi 1'х поши-peння. Пpовiднi дepжави пpагнyть уфимати так званi кpитичнi, матepинcькi тeхнологiï, вкладаючиcь пpи цьому нe стшьки в ra^pe-тнi наyковi школи, cкiльки у влаcнy cпpомо-жнють вiдповiдати на виклики чаcy.

Згщно з доcлiджeнням жypналy Forbes У^аша поciла чeтвepтe мicцe у оттеку rip-ших eкономiк cвiтy, тезважаючи на тe, що кpаïна багата мiнepальними pecypcами та pодючою зeмлeю. За даними Дepждeпаpта-мeнтy США, У^аша нe pозвиваeтьcя чepeз коpyпцiю, поганe дepжавнe yпpавлiння i стабку cyдовy cиcтeмy, яка нe забeзпeчye виконання законiв [21]. Так, у 2006 p. впчиз-няними фахiвцями було вcтановлeно, що здiйcнeнню шновацшно! дiяльноcтi в Укpаïнi пepeшкоджали: бpак влаcних коштiв (вказали 80,1% доcлiджeних пiдпpиeмcтв); значнi ви-тpати на шновацп (55,5%); нeдоcтатня фь нажова пiдтpимка з боку дepжави (53,7%); вжокий eкономiчний pизик (41,0%); тpива-лий пepiод окyпноcтi нововвeдeнь (38,7%); вiдcyтнicть коштiв у замовникiв (33,3%) то-що. Також впливали й iншi фактоpи, cepeд яких ^до^омл^ть ноpмативно-пpавовоï бази (40,4%); вiдcyтнicть попиту на ^о-дyкцiю (16,0%), бpак виcококвалiфiкованих фахiвцiв (20,0%) та можливоcтeй для кооте-pацiï з шшими пiдпpиeмcтвами й науковими оpганiзацiями (19,7%); бpак iнфоpмацiï пpо pинки збуту (17,4%); обмeжeнicть iнфоpмацiï пpо новi тeхнологiï (17,3%); нecпpийняття нововвeдeнь (15,5%) [2].

За даними Дepжавного комитету стати-cтики Укpаïни, пpотягом 2006 p. шновацшну дiяльнicть у пpомиcловоcтi в цiломy по У^а-mi здiйcнювали 1 тиc. 118 пад^иемого, або 11,2% вiд загальноï кшькост! обcтeжeних пpомиcлових пiдпpиeмcтв (у 2005 p. вщповь дно 1193, або 11,9%, у 2004 p. - 1180, або 12,3%; у 2003 p. - 1238, або 12,7%) [17], i хо-ча далi оттуащя полiпшyвалаcя, пpотe хх ча^ тка у загальнiй кiлькоcтi ^омжлових тд-пpиeмcтв залишаeтьcя cтабiльно низькою (табл. 1).

Еттмта npoMurnoeocmi Economy of Industry

Таблиця 1

1нновац1йна активность промислових тдприемств за напрямами зд1йснених ШновацШ [18, с. 175]

2005 2010 2011

% до % до % до

загально1 загально! загальноl

Усього кшькосп промислових пiдприемств Усього кшькосп промислових тдприемств Усього кшькосп промислових тдприемств

Кшьюсть тдприемств, що здш-

снювали iнновацiйну дiяльнiсть 1193 11,9 1462 13,8 1679 16,2

у тому чи^ витрачали кошти на дослiдження i розробки 317 3,2 307 2,9 332 3,2

У США та Японп цей показник скла-дав 70-80%, а в середньому по крашах Свропейського Союзу вш становив за 20022004 рр. 42%, зокрема в Шмеччиш - 65%, Францп - 50%. Витрати на НДДКР в Украш в розрахунку на душу населення в 2009 р. становили 23 дол., однак ще станом на 2001 р. вони сягнули у Великш Британп 427,6; Канадi - 439,9; Шмеччиш - 580,2; Францп - 478,1; США - 892,1 дол. США [8, с. 75], тобто мова йде про бшьш 20-40-кратне недофшансування. Серед краш Свропи лише в Украш чисельшсть виконавщв наукових та науково-техшчних робгг i дослщниюв у розрахунку на 1000 чол. зайнятого населення (вшом 15-70 роюв) упродовж останнього десятилггтя зменшувалася [18, с. 168].

Наразi в Украш у сформованому ви-глядi технолопчноИ полiтики немае. Така ситуацiя пов'язана з успадкованими вщ СРСР величезними запасами основних фондiв, якi впродовж роюв незалежностi Украша лише витрачала, i для цього взагалi не була по-трiбна технологiчна полггика. Поки того, що залишилося, вистачае на утримання лщи-руючих позицш у сферi космiчних дослщ-жень та атомнш енергетицi. Разом iз тим усе очевиднiшим стае усвщомлення, що нагро-мадженi попереднiми поколшнями ресурси закiнчуються i для розвитку необхщш шно-вацiï.

Менеджмент вггчизняних пiдприемств готовий iнвестувати в технолопчну модерш-зацiю, проте дiючi компанп перевантаженi персоналом, квалiфiкацiя якого не вщповщае сучасним вимогам, величезними площами, зношеною iнфраструктурою, неефективними параметрами теплоноспв та електроенергiï. Для мiжнародних iнвесторiв у такiй ситуацiï бшьш привабливими стають грiнфiлди - тд-

приемства, якi на вiльних площах зводяться «тд ключ». Тому швидше за все запит на технолопчну полггику визначатиметься параметрами технологiчноï модернiзацiï пiд-приемств, яка безпосередньо пов'язана з проблемою безробiття та м^ращею населення, що потребуе формування ч^ткоИ державноИ стратегiï напрямiв модершзацп. Особливiсть сучасних високотехнологiчних виробництв полягае в тому, що, о^м декшькох фахiвцiв, якi повиннi мати найвищий рiвень тдготов-ки, все шше виконують працiвники з посере-дшм рiвнем квалiфiкацiï [16].

Краши-члени ОЕСР та шдус^альш держави Пiвденно-азiатського регюну, кори-стуючись ситуацiею в освггнш сферi дешду-стрiалiзованих краш, реалiзують агресивну полiтику залучення найталановитiших i най-перспективнiших учених для роботи в своИх наукових та високотехнолопчних секторах. З метою залучення шоземних наукових талан-тiв у цих крашах прийнят та реалiзуються спещальш державнi програми, якi передба-чають створення безпосередньо для шозем-них фахiвцiв значноИ кiлькостi високоопла-чуваних робочих мюць. Так, висококвалiфi-кованим шоземцям надаються пiльговi умови адаптацп та отримання громадянства, широка сощальна пiдтримка тощо.

У багатьох крашах ОЕСР затверджеш спецквоти на працевлаштування iноземних науковцiв, якi стали частиною стратепчних доктрин Их соцiально-економiчного розвитку. Зокрема, в США цей показник складае 300 тис. вакансiй, у крашах Свропейського Союзу - 500, Японп - бшьше 200 тис. [23]. При захщних наукових центрах працюють скаут-сью команди, яю ведуть глобальний пошук перспективних дослщниюв. У японських НД1 для зручност iноземцiв, спiвробiтникiв

Економгка промисловостг Экономика промышленности

зобов'язують стлкуватися англiйською. Од-ночасно, на постшнш основi здiйснюeться глобальний мошторинг наукових публiкацiй i розробок з метою визначення ошб-генерато-рiв найбшьш перспективних та революцш-них наукових щей. З метою цшьового залу-чення таких фахiвцiв для них видшяються спецiальнi гранти та надаються керiвнi посади у великих наукових центрах кра1ни.

Так, у США шоземш вченi становлять основу комерцшного успiху кра1ни в техно-логiчнiй сферi, 1м належить 25% вшх нових технологiчних розробок i 28% вiдсоткiв вiд загально! кшькосп технологiчних компанiй iз сумарним доходом бшьше 55 млрд дол. [4]. У США 40% патента на винаходи отримано шоземцями, а у сферi високих технологш цей показник сягае 75%.

Дослiдники називають три основш причини пiдриву наукового потенщалу кра1-ни: полiтичну нестабiльнiсть, масовий «вита

Такий стан найкраще рефлексуе шсти-туалiзацiя мiжнародного визнання результата науково! дiяльностi. Станом на 2008 р. лауреатами Нобелiвськоl преми ставали до-слiдники i3 США - 295 разiв (45% вщ усiх нагород), Великобритани - 94, ФРН - 76, Франци - 45, Швеци - 24, Роси - 17, Ггали та Нiдерландiв по 15 i Канади 12. При цьому лише науковщ США, Великобритании ФРН та Франци представленi у вшх номiнацiях [4].

умiв» та вiдсутнiсть зацiкавленостi [23]. Зпдно i3 засадами детермiнiзму зазна-чеш причини перебувають у каузальному зв'язку, породжуючи та пiдтримуючи процес «втечi умiв». Полiтична нестабiльнiсть про-являеться в корупци, яка визнана найбшь-шою проблемою сощально! трансформаций вщсутшсть зацiкавленостi е наслiдком ускладнення самореалiзацil в умовах коруп-цЦ. Тобто причини шдриву наукового потенщалу краши одночасно е причинами емира-ци робочо! сили вищо! категори.

За даними Global R&D Fund, у 2012 р. свiтовi лщери за сферами НДДКР однi й т самi, певна ротацiя очшуеться лише мiж кра-!нами ЕС (табл. 2). Разом з тим необхiдно вiдзначити вибiркову присутнiсть у топ-рейтингу кра!н БР1К, з яких лише КНР представлена за вама напрямками розробок i до-слiджень, а також майже цiлковиту вщсут-нiсть кра!н СНД.

Водночас в Украш залишаеться актуальною проблема вщсутност мiцних зв'язюв науки з бiзнесом. Поки що укра1нська наука може значно бшьше дати нащональнш еко-номiцi, шж вона потребуе для свого «низько-укладного» iснування. Зокрема, частка шно-вацiйного продукту в нацiональному ВВП не перевищуе 8%. Однак ресурс шерцшного розвитку укра1нсько1 науки в умовах зру-шень свггово! економiки буде швелюватися.

Таблиця 2

Ceimoei краши-лгдери за сферами НДДКР у 2012 р. [24, с. 35]

С/г та хар-чова про-мис ло-вють Авто-мобше-буду-вання Комерцш-ний аеро-космiчний, залiзнич-ний та iншi види транспорту Вшсько-вий аеро-космiч-ний, оборона та безпека Композит-нi, наноте-хнiчнi та iншi про-сунутi ма-терiали Енерго забез-печен-ня Сталий розви-ток Охорона здоров'я та бюте-хнологи 1нформа- цшно-комушка-цiйнi сис-теми 1нша елект-рошка

США Япошя США США США США ФРН США США США

КНР ФРН КНР КНР Японiя ФРН США Велика Бриташя Япошя Японiя

ФРН США Франщя РФ ФРН КНР Япошя ФРН КНР ФРН

Бра- зилiя КНР ФРН Велика Бриташя КНР Япошя Велика Брита-шя Япошя Iндiя КНР

Япошя Ивден-на Корея Японiя Францiя Велика Бриташя Велика Брита-нiя КНР КНР ФРН Велика Бриташя

Економжа npoMUcnoeocmi Economy of Industry

Ниш Туреччина, Iрландiя, Бразилiя, КНР вкладають у розвиток нацюнально" науки величезш кошти, проте вони ще не навггь досягли вже деградованого, украшського рiвня. Л. Каденюк констатуе, що у сферi дос-лiдження космосу китайсью вченi поки що не здатш наздогнати вiтчизняних науковцiв, вони перебувають лише на стадп освоення радянських технологш, проте Украïна через складнощi забезпечення розвитку також не використовуе свш величезний потенцiал [13].

З шшого боку, актуальна галузева структура Украши все-таки потребуе ств-працi бiзнесу й науки, яка полягае в розробщ спiльноï програми виконання технолопчних проектiв у сферi видобутку та збагачення корисних копалин. У рамках дано" програми науковщ НАН Украïни вирiшуватимуть низку найважливших проблем, якi стосуються безпеки шахтарiв, екологи та ефективностi видобутку вугшля [3].

Висновки. Нинiшня деградащя струк-тури нацiональноï економiки Украши приз-вела до ситуацп, за якоИ наука стала зайвою, переважно занедбаш виробництва, якi могли б упроваджувати науковi вiдкриття. Освгг-ньо-наукова сфера не може функцюнувати вщрваною вiд технологiчного рiвня нацюна-льноИ економiки протягом тривалого часу. Якщо рiвень науки значно вищий за сощаль-но-економiчний розвиток, то вона почне де-градувати через ем^ращю передових вчених та вiдсутнiсть внутршнього попиту на ïï роз-робки. Обсяг освггньо-наукового потенцiалу наци мае корелювати з часткою наукоемно" продукци в структурi ВВП. По суп вченi та винахiдники створюють робочi мiсця, а шд-вищення продуктивносн працi - завжди на-слщок реалiзованих iнновацiй. Вiдношення чисельностi науково-техшчного персоналу та економiчно активного населення мае прямо пропорцшну функцiональну залежнють: чим частка вчених бiльша, тим бшьшу кiлькiсть робочих мiсць у свт вони створюють. Тобто в масштабах нацюнально" економши Их дь яльнiсть у структурi глобалiзацiйних проце-сiв не вiдображае ступiнь реалiзацiï шнова-цiй певною краïною.

Зпдно з даними Звiту про розвиток людини за 2010 р. ПРООН Украша тднялася порiвняно iз 2008 р. до групи краш iз висо-ким рiвнем розвитку людського потенщалу, iндекс якого становив 0,710, що дозволило

краш постати цшком пристойне 69 мiсце в оточенш краïн, подушове ВВП яких значно переважае украшську позначку у 6 тис. 535 дол. та на 20 позицш випереджае КНР [10]. У 2008 р. iз значенням шдексу розвитку людського потенщалу в 0,796 Украша потрапила до групи краш iз середшм рiвнем розвитку людського потенцiалу, посiвши 85 мюце та випередивши на 7 пункпв КНР [9]. У звт за 2011 р. Украïна залишилася серед краш iз високим рiвнем розвитку людського потенцi-алу, шдекс якого дещо зрiс i становив 0,729, проте це гарантувало лише 76 рядок рейтингу i знову попереду КНР, з якою нас вже роз-дшяе 25 позицiй [11].

Х. Параг вважае, що в майбутньому слщ чекати не лише появи партнерств, але й загострення суперництва в розвитку та контролю за шновацшними технолопями мiж державами та недержавними акторами [25]. Значш швестици в освiту в поеднанш з осво-енням складних технологш у подальшому дадуть величезний економiчний та геополi-тичний ефекти. Вщповщно, посилення спiв-працi мiж державними органами, приватним сектором та ушверситетами надзвичайно важливе для швидкого розвитку шновацш в альтернативнш енергетицi, робототехнищ, нанотехнолог^ та синтетичнiй бiологiï. Задля шдтримки даного процесу ВНЗ мають сприя-ти налагодженню довгостроковоï ствпращ студентiв iз цими найважливiшими техноло-гiчними кластерами, переформатувавши навчальнi програми у сферi технологiй, iнженерiï та математики.

Лггература

1. Блинкова О. R&D в странах мира в 2011 году [Електронний ресурс] / О. Блинкова. - Режим доступу: http://www.it-world.ru/ news/itnews/180873.html.

2. Бойко О. М. Методолопчш шдходи щодо визначення сутносп шновацшних процешв у забезпеченш сталого розвитку Украïни [Електронний ресурс] / О. М. Бойко // Проблемы и перспективы инновационного развития экономики: материалы 13 между-нар. науч.-практ. конф. по инновационной деятельности. - Киев - Симферополь - Севастополь, 2008. - Режим доступу: <lib.znate.ru/ pars_docs/refs/37/36695/36695.pdf.

3. Патон Б. Наконец-то в Украине наша наука кому-то нужна [Электронный ре-

Економгка промисловостг Экономика промышленности

сурс] / Б. Патон. - Режим доступа: http://www.segodnya.ua/news/ 14341694.html.

4. Вартанян Р. Покушение на миражи или анатомия бездействия (или как делают науку в США и странах гибнущего мира). [Электронный ресурс] / Р. Вартанян. - Режим доступа: j оита1.гайогаШеа.ат/агйс^^р ?j =17&1=К^.

5. Василенко В.О. 1нновацшний менеджмент / В.О. Василенко, В.Г. Шматько. -К.: Центр учбово1 лггератури, 2005. - 440 с.

6. Волков О.1. Економiка й органiзацiя шновацшно1 дiяльностi / О.1. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та ш - К.: Професюнал, 2004. - 960 с.

7. Пл Ч. Мiжнародний бiзнес: кон-куренцiя на глобальному ринку / Ч. Гш; пер. з англ. А. Олшник, Р. Ткачук. - К.: «Осно-ви», 2001. - 856 с.

8. Глушко О. Активiзацiя НДДКР у корпоращях: свiтовий досвiд i Укра1на / О. Глушко // Економша i прогнозування. -2005. - № 4. - С. 67-81.

9. Доклад о развитии человека 2009. Преодоление барьеров: человеческая мобильность и развитие; пер с англ. - М.: Весь Мир, 2009. - 232 с.

10. Доклад о развитии человека 2010. Реальное богатство народов: пути к развитию человека; пер. с англ. - М.: «Весь Мир»,

2010. - 244 с.

11. Доклад о человеческом развитии

2011. Устойчивое развитие и равенство возможностей: лучшее будущее для всех; пер. с англ. - М.: «Весь Мир», 2011. - 188 с.

12. Сгоров Ю. Академiчна наука в Украш: аналiз деяких статистичних характеристик [Електронний ресурс] / Ю. Сгоров. -Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/porta1/a11/ .../ a2-10.pdf.

13. Китай высадился на Луну, но Украину ему пока не догнать [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.segod-nya.ua/wor1d/kitay-vysadi1sya-na-1unu-no-ukra-inu-emu-poka-ne-dognat-483196.html.

14. Конобеев В. Геостратегия США в Евразии: новые смыслы геополитики / В. Ко-

нобеев // Проблемы управления. - 2008. -№1(26). - С. 87-97.

15. Морозов А. Новые аргонавты не возвращаются [Электронный ресурс] /

A. Морозов. - Режим доступа: http://www.ng. ru/science/2008-12- 10/11_argonavty.html.

16. Мы больше не можем развиваться вне мейнстрима [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.rusrev.org/content/ review/default.asp?shmode=8&ids= 128&ida= 12 58&idv=1262.

17. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украш. - К.: Держкомстат Украши, 2007. -С. 6-275.

18. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украш у 2011 р. - К.: Держкомстат Украши, 2012. - 301 с.

19. Пархоменко Н. М^ращя високо-квалiфiкованих спещалюнв з Украши: по-точна ситуащя та виклики на майбутне [Електронний ресурс] / Н. Пархоменко. - Режим доступу: http://www.cpcfpu.org.ua/pro-j ects/foreignpolicy/papers/306/.

20. Соколенко В. А. Сучасш погляди на еволющю систем формування моделей шновацшних процесiв [Електронний ресурс] /

B.А. Соколенко, Н.В. Вiхляева. - Режим доступу: <http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/ vcpi/TPtEV/2011_26/statiya/Sokolenk.pdf.

21. Украина вошла в пятерку стран мира с самой плохой экономикой [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.segodnya.ua/news/14265260.html.

22. Украина попала в список стран с лучшим высшим образованием [Электронный ресурс]. - Режим доступа: <http://www.segodnya.ua/news/14376681.html

23. Ускова О.А. Политика научной интервенции [Электронный ресурс] / О.А. Ускова. - Режим доступа: http://www.ng.ru/nauka /2010-12-22/11_intervention.html.

24. Global R&D Funding Forecast 2012 Battelle Magazine. - P. 35.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

25. Goodman М. The Power of Moore's Law in a World of Geotechnology / M. Goodman, P. Khanna // The National Interest January 2, 2013.

Надшшла до редакцИ 28.11.2013 р.

Економгка промисловостг Economy of Industry

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.