CC BY
34
изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2013. - ХХХ, 634 с.
5. Логистика / Б.А. Аникин [и др.]; под ред. Б.А. Аникина, Т.А. Родкиной. — М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. — 408 с.
6. Скоробогатова Т.Н. Трактовка термина «поток» в аспекте логистического управления движением туристов / Т.Н. Скоробогатова // Учёные записки ТНУ имени Вернадского. — Серия «Экономика и управление». — 2013. — Т. 26 (65). — № 2. — С. 132138.
7. Каменева Е. Реализация логистических подходов в сфере услуг / Е. Каменева, Т. Крылова // РИСК. — 2013. — № 4. — С. 25-28.
8. Скоробогатова Т.Н. Логистические системы в сервисе: монография / Т. Н. Скоробогатова. — Симферополь: Доля, 2007. — 416 с.
9. Скоробогатова Т.Н. Сервисная логистика в рекреационном секторе: монография / Т.Н. Скоробо-гатова. — Симферополь: ДИАЙПИ, 2010. — 403 с.
10. Скоробогатова Т.Н. К вопросу о структуре потоков в сервисной логистике / Т.Н. Скоробогатова // РИСК. — 2013. — № 4. — С. 29-32.
В. Ф. Столяров
академк АЕН Украши м. Чертвщ
О. В. Шинкарюк
докторант м. Кшв
НАУКОВО-ОСВГГЯНСЬКЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕХАН1ЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ «ЖИТТЯМ ПО-НОВОМУ» (в умовах децентрамзацп влади)1
Актуальшсть проблеми. Розробка мехашзму державного управлшня «життям по-новому» на основi впровадження системи ППБ (Прогнозування, Про-грамування, Бюджетування) людського розвитку в соцiально-економiчних планах регюшв та кра!ни в цшому передбачае формування вщповщного науково-освггянського та кадрового забезпечення мехашзму державного управлшня на загальнонацюнальному та регюнальному рiвнях.
Науково-освггянське забезпечення мехашзму державного управлшня «життям по-новому» на осно-вi системи ППБ людського розвитку на загальнонащональному та регюнальному рiвнях повинно вклю-чати визначення:
- по-перше, Головного Науково-дослщного ш-ституту (Головного НД1) соцiально-економiчного профшю, який безпосередньо було б тдпорядковано Уряду та Нацюнальнш Академи Наук Укра!ни (НАНУ), з повноваженнями координацп пошукових i прикладних науково-дослщних робiт в сферi дiяльно-стi Iнститутiв Вщдшення економiки НАНУ та планом впровадження к результатiв в вiцповiцних мшстерст-вах, вiдомствах i комiтетах системи державного управлшня, вщповщальних за розробку i реалiзацiю Нацюнально! та Регюнальних програм людського розвитку;
- по-друге, базового (обов'язкового та неподшь-ного) фшансування Головного НД1 та регiональних наукових цен^в Вiддiлення економiки НАНУ щодо розробки i реалiзацil Нацюнально! та Регюнальних програм людського розвитку за окремими захищени-ми статтями державного та мюцевих бюджетiв - бю-джетними запитами, обГрунтованими Головним НД1
Наша крата — бдына родина
та схваленими Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни (крiм фiнансування за процедурами державних закутвель, iнших науково-дослiдних робiт за вичизняними та мжнародними грантами, а також виконання госпроз-рахунково! тематики);
- по-трете, створення магiстратури, аспiрантури i докторантури в Головному НД1 за науковими спещ-альностями 08.00.03 «Економжа та управлiння нацю-нальним господарством», 08.00.08 «Грошi, фiнанси та кредит», 08.00.05 «Розвиток продуктивних сил i реп-ональна економiка» з вщривом i без вiдриву вiд виро-бництва з метою пiдготовки кадрiв для Головного високопродуктивною НД1, регюнальних наукових цен^в Вщдшення економiки НАНУ, а також для мшстерств, вщомств, комiтетiв i регiональних державних адмшстрацш в координацп з подготовкою наукових кадрiв за спещальшстю 08.02.00 «Механiзми регулювання економiки» (08.02.02 «Економжа та управлiння науково-технiчним прогресом», 08.02.03 «Органiзацiя управлiння, планування i регулювання економiкою») в Нацiональнiй Академп державного управлiння при Президентовi Укра!ни (м. Ки!в) та 11 регюнальних шститутах в м. Харюв, м. Дшпропет-ровськ, м. Львiв, м. Одеса;
- по-четверте, створення в Головному НД1 та в регюнальних наукових центрах Вщдшення економiки НАНУ 1нститупв безперервно! освiти (друго! вищо! освiти, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацil) управлiнських та економiчних кадрiв центральних та мiсцевих органiв виконавчо! влади, оргашв мiсцевого самоврядування, а також фахiвцiв Центрiв наданнях адмiнiстративних послуг;
1 В порядку поставки проблеми. Продовження. Дивись початок Столяров В.Ф., Шинкарюк О.В. Провщш складов! мехашзму державного управлшня «життям по-новому» (в умовах децентратзаци влади) //Вюник економ1чно! науки Украши. — Донецьк, 2014. — № 2. — С. 131-140.
- по-п'яте, введення до складу регюнальних на-укових центрiв Вщддлення економiки НАНУ пров^д-них ушверсите^в гуманiтарного та шновацшно-технологiчного профшю кожного регiону Украгни з виконанням спшьних науково-дослiдних робiт, мап-стерських та дисертацiйних дослiджень з проблем науково-методичного забезпечення розробки i реаль зацп Регiональних програм людського розвитку.
Науков^ надбання. Науково-дослiдного економь чного шституту Мiнiстерства економiчного розвитку та торгiвлi Украгни, Науково-досл1дного фiнансового шституту Державног навчально-науковог установи (ДННУ) «Академ1я фiнансового управлшня» Мш1-стерства фiнансiв Украгни, Приватного вищого на-вчального закладу «Буковинський ушверситет», 1н-ституту природног економiки iм. В.1. Вернадського та 1нституту ф1зичног економ1ки iм. С. А. Подолинського за роки незалежносп нашог держави дозволяють уза-гальнити рекомендацп та пропозицп щодо форму-вання науково-освiтянського та кадрового забезпечення функцш, процедур i проце^в державного управлiння «життям по-новому».
Постановка завдання. Метою стати е обгрунту-вання необхiдностi створення на базi Науково-досл1дного економiчного iнституту (НДЕ1) ММстер-ства економiчного розвитку i торгiвлi Украгни Державног навчально-науковог установи (ДННУ) «Ака-демiя економiчного управлшня» у складi В1дд1лення економжи Нацiональноi академп наук Украгни та безпосередньо пхдпорядкованш Кабiнету М1н1стр1в Украгни (за аналогом створеног на баз! Науково-дослхдного фiнансового 1нституту ММстерства фь нан^в Украгни ДННУ «Академiя фiнансового управлшня», яка мае подвшне пiдпорядкування — кр1м вказаного мшютерства, ще й Вiддiленню економжи НАНУ).
ДННУ «Академiя економiчного управлшня» в змоз1 буде здiйснювати:
1. Впровадження, удосконалення та розвиток дшчого, розробленого 1нститутами Вiддiлення еко-ном1ки НАНУ, науково-методичного забезпечення формування Нацюнальног та Регiональних програм людського розвитку в системi довго-, середньо- та короткострокових Прогноз1в, Програм i Плашв сощ-ально-економiчного розвитку держави на нацюналь-ному та регiональних р1внях.
2. Мон1торинг виконання Нацюнальног та Реп-ональних програм людського розвитку за адмшютра-тивно-територiальним устроем держави з рекоменда-ц1ями прикладной тематики мапстерських та дисерта-ц1йних доовджень.
3. Обгрунтування пропозиц1й щодо проведення подальших наукових розробок системи економжо-статистичних показникiв, соцiальних норм, нормати-в1в i стандартiв людського розвитку гх еталонних зна-чень для кожного регюну та для держави в щлому.
Виклад основного материалу. Науково-дослiдний економiчний 1нститут (НДЕ1) було засновано у бере-зн1 1961 року, як головну в Украгш та серед союзних республж колишнього СРСР наукову установу в сфе-р1 методологи територiального планування комплексного економiчного i соцiального розвитку республжи та гг регiонiв.
В канун свого 30-р1ччя на початок 90-х рок!в минулого стол1ття науковий потенцiал НДЕ1 склада-ли два академжа Академп наук Украгни, 20 доктор1в наук, понад 100 кандидапв наук. В НДЕ1 дiяла Спе-цiалiзована вчена рада з захисту кандидатських i док-торських дисертацш за науковими спецiальностями 08.00.05 «Економжа, планування, органiзацiя управ-
л1ння народним господарством та його галузями», 08.00.21 «Економжа, планування, органiзацiя управлшня промислов1стю та гг галузями», 08.00.08 «Ефек-тивн1сть капiтальних вкладень та економжа науково-технiчного прогресу».
Саме завдяки цьому 1нститут розробив Концеп-ц1ю i Програму переходу Украгни до ринковог еконо-м1ки, яка була схвалена Верховною Радою в жовтш
1990 року [1]. В1дпов1дно до Основних положень Концепцп i Програми було змiнено структуру 1нсти-туту, а його пров1дн1 науковщ пройшли стажування у США, Дани, Англп, Швецп i Нiмеччинi. Друкуючи власнi з61рники наукових праць (кожне з шести в!д-дшень НДЕ1 друкувало з61рник з тематики, що досль джувалась), та зд1йснюючи випуск мшвдомчого з61-рника «Органiзацiя та планування галузей народного господарства», НДЕ1 започаткував видання республь канського науково-прикладного журналу «Акцiонер».
В 1990 рощ НДЕ1 виступив iнiцiатором i пров1в Установчий з'гзд щодо створення мшреспублжансь-ког Асощацп вчених та спещалюпв з проблем формування територiальних паливно-енергетичних балан-с1в, енергетичних комплек^в та мiжрегiональних енергетичних зв'язк1в (АСОПЕК). Одночасно з цим Украшу було прийнято до Свгговог енергетичног Ради i започатковано вивчення порядку приеднання рес-пу6л1ки до Свропейськог енергетичног хартп.
П1сля прийняття Декларацп про державний суверенитет Украгни НДЕ1 розробив Основн1 напрями економiчноi полгшки держави в умовах незалежностi, як! були затверджеш Верховною Радою у жовтш
1991 року [2]. При ви6ор1 моделi ринковог економiки фахiвцi НДЕ1, кр1м досв1ду США та Великобритангг, опановували досягнення Японгг та Тайваню в державному регулюванш ринкових вхдносин (завдяки роз-робщ комплексних планiв нацiонального розвитку) у контекст вхдродження етичних норм i моральних принцип1в збереження та розвитку людського потен-цiалу в Украгш.
Разом з Комiсiею з питань економiчноi реформи та управлiння народним господарством Верховног Ради Украгни (Голова комюп - Володимир Мефодь йович Пилипчук^кадемж Академп економiчних наук Украгни) було проведено дв1 украгнсько-японськ! тоуков! конференцп та одна — з Тайванем (з 1нститу-тами економжи цих крагн, як1 очолювались Першими заступниками мш1стр1в профтьних мшютерств, а Перший заступник мiнiстра економжи Украгни Л. В. М1н1н вхдвхдав Тайвань).
В^дбувся о6м1н окремими складовими науково-методичного забезпеченням державного управлiння економжою крагн. НДЕ1 презентував Систему моделей шдикативного планування соцiально-економiч-ного розвитку Украгни, яка за дорученням Кабшету М1н1стр1в Украгни була ним розроблена в координацп з 1нститутом економiки та 1нститутом кiбернетики Академгг наук Украгни.
Керiвниками Уряду та Верховног ради Украгни й в1дпов1дних профтьних мiнiстерств була обрана анг-ло-саксонська модель ринковог економiки, а НДЕ1, виходячи з основних положень Концепцп та Програми переходу Украгни до ринковог економжи, шшда-тивно розробив проект функцюнальног структури Мiнiстерства економiки Украгни та завдань гг науко-во-методичного забезпечення результатами власних наукових дослiджень. Були визначеш прiоритети та графiки п!дготовки проекпв Законiв Украгни для Верховног ради Украгни щодо становлення та розвитку ринкових в!дносин.
В НДЕ1 була створена первинна оргашзащя «Народного руху Украши», який виступив шщато-ром спального проведення науково-практичних кон-ференцiй в м. Львiв та м. Ктв з проблем виходу народного господарства з глибоко'1 кризи економiки i суспольства в умовах впровадження ринкових вщно-син.
В 1991-1992 роках керiвництво НДЕ1 прийняло участь у робот Консультативного комiтету глав уря-дiв колишнiх союзних республiк м. Талш (Естонiя),в тому числi з презентащею доповiдi Прем'ер-мiнiстром Украши В.П. Фокшим стосовно першого етапу введення власно'1 нацiональноï валюти — купо-но-карбованцiв — та його шщативи щодо активiзацiï дiяльностi Украшсько-естонського товариства друж-би. В. П. Фокш доручив НДЕ1 здiйснити швентариза-цiю аналопчних товариств дружби з iншими респуб-лiками — незалежними державами, виходячи з того, що 1нститут розташований в м. Киевi на Бульварi Дружби Народiв, б. 28.
В цих роках НДЕ1 разом з Кабшетом МшстрОв Украши створили Украшсько-австршський форум «Киïв-Вiдень» i Украïнсько-нiмецькiй форум «Ктв-Мюнхен» та органiзували ствпрацю з 1нститутом науки i культури iм. Шиллера, заснованого вiдомим американським економiстом Лiндоном Ларушем, з офюами в м. Вiсбаден i м. Дюссельдорф (Шмеччина) та м. Вашингтон (США).
У 1992-1993 рр. на базi наукового потенщалу НДЕ1 було створено Державну економiчну раду Ка-бiнету Мiнiстрiв Украши (В.П. Фокш, О.С. Емельянов) [1,2] та Комiсiю Президента Украши з питань науки (О.С. Емельянов, В.1. Тараба) [3]. 1нститут був наделений повноваженнями щодо оргашзацп проведення та визначення переможщв перших чотирьох конкурав Державного Фонду Фундаментальних Дос-лщжень (ДФФД) з «Соцiально-економiчних проблем» (1993-1997 рр.).
На початку 90-х роив минулого столггтя в НДЕ1 Мiнекономiки Украши дiяв Центр перепiдготовки економiчних та управлiнських кадрiв (М.О. Скором -нюк), який був створений Кабшетом МшстрОв Украши на базi Курсiв пiдвищення квалiфiкацiï при Головному НД1 iнформацiï i обчислювальних центрiв (ГНД11ОЦ) Держплану Украши. В ЦентрО пщвищува-ли квалiфiкацiю та проходили переподготовку фахiвцi планово-економiчних служб та фшансових управлiнь адмiнiстративних областей, райошв i мют, а також центральних економОчних мшютерств i вщомств. В 1993 рощ Центр переподготовки управлшських i еко-номОчних кадрОв НДЕ1 оргашзував пщвищення ква-лОфжацп провщних спещалютав мшстерств i вщомств, областей i райошв, великих об'еднань в Шмець-кш Академп Менеджменту (м. Целле, Нижня Саксо-шя).
В 1992 рощ на баз1 свого структурного пщроздь лу «Вщдшення фшансово-кредитно'1 та цшово'1 поль тики» НДЕ1, до складу якого увшшов Украшський фМал союзного науково-дослщного шституту щн по вул. Михайтвськш, 14, виступив шщатором створення майбутнього Науково-дослщного фшансового 1нституту (НДФ1) Мшстерства фшанав Украши. На першому етат його створення НДЕ1 була додатково видолено 17 посад наукових пращвниюв з рОчним обсягом фшансування 1 млн крб. В 1993 рощ на другому етат створення НДФ1 його науковО вщдши були розташоваш на виробничих площах НДЕ1. При цьому вщдш кадрОв, бухгалтерОя, плановий вщдш, бОблютечний фонд та комунальне забезпечення були спольними.
НДЕ1 МшекономОки Украши був одним з шща-торОв створення Академп Онженерних наук Украши (1992 р.) i Академп економОчних наук Украши (1993 р.), Сполки орендарОв та пщприемщв Украши (С.М.Правденко, В.М.Хмельовський), Спшки неза-лежних пщприемщв (О.С.бмельянов), а також здш-снював оргашзацшно-методичне забезпечення дОяль-носи Сполки економютав (Г.К. Дзись, 1.К. Бондарь) та Союзу промисловщв та пщприемщв Украши (А. К. Мшченко).
В 1993 рощ НДЕ1 зшщював створення Центру реконструкцп i розвитку економОки Украши (ЦРРЕУ) безпосередньо при Кабшета МшстрОв Украши з реп-ональними вщдшеннями в кожнш адмшстративнш обласп та м. Севастополь. В 1993-1996 рр. ЦРРЕ Украши здшснював моделювання макроеконом1чно-го, галузевого та регюнального розвитку народного господарства, розробку навчально-методичного комплексу «Основи державного управлшня народним господарством в умовах ринково'1 економОки» та фор-мування Програми виробничо-технолопчно1 коопе-рацп украшських пщприемств з пщприемствами кра-ш-члешв СНД з рекомендащями по розвитку Омпор-тозамщення вггчизняними виробниками, а також Програми розвитку експортного потенщалу Украши. В 1995 рощ ЦРРЕ Украши разом з 1нститутом науки i культури Ом. Шиллера провели конференщю за уча-стю Лшдона Ларуша.
Розробляючи разом з сво'1ми вщдшеннями в ре-гюнах швестицшш паспорти адмшстративних областей для забезпечення комплексноси 1х сощально-економОчного розвитку, ЦРРЕ Украши орОентував Кабшет МшстрОв Украши на створення та розвиток власного единого народногосподарського комплексу держави (В.С. Найдьонов, В.П. Кузьменко).
В 1996 рощ з шщативи Р.В. Шпека (в той час голови Нащонального агентства з реконструкцп та розвитку) ЦРРЕ Украши був лжвщований розпоря-дженням Прем'ер-мшютра Украши П.1. Лазаренка, а його примщення по вул. Михайтвськш, 14 в м. Ки-ев1 було надано представникам М1жнародно1 програми TASIS.
В 1993 рощ тсля попереднього узгодження з Прем'ер-мшстром Украши Л.Д. Кучмою НДЕ1 та Головний НД1 шформацп та обчислювальних центрОв провели спольне засщання Вчених рад стосовно створення на баз1 обох шституив Академп економОчних дослОджень безпосередньо п0дпорядковано1 Уряду Украши через групу радников Прем'ер-мОнОстра Украши (Чайка).
Основною метою д1яльносп Академп економОч-них дослОджень передбачалась розробка в координацп з 1нститутами ВОддолення економОки НАНУ ц1л0сно1 сощально-економ1чно1 полОтики Укра1ни та стратегОй ïï реал0зац11 в Прогнозах, Програмах i Планах соща-льно-економОчного розвитку держави та регюшв на довго-, середньо- та короткостроков1 перОоди.
Виходячи з досвщу фахОвцОв НДЕ1 в розробщ ДекретОв Уряду по державному регулюванню ринкових вОдносин та узагальнення пропозицОй пОдпри-емств i об'еднань, мшютерств i вОдомств, адмОнОстра-тивних областей i райошв до Основних напрямОв економОчного i соцОального розвитку держави (на 10 роив), до проекив п'ятирОчних планОв розвитку народного господарства Украши, а також узагальнення економОчних роздМв програм партш, рухОв i незалежних кандидатов в народш депутати Укра1ни, передбачалось в Академп економОчних дослОджень проведення системного аналОзу та вартОсних оцОнок результативноси i ефективностО проектОв постанов
Уряду та у^з1в Президента Украгни стосовно страте-пчного управлiння народним господарством та про-гнозуванням соцiально-економiчних наслiдкiв гх реа-лiзацii.
Особливу увагу в Академп економiчних досль джень планувалось зосередити на п1дготовщ кадрiв вищог квалiфiкацii, як1 б шсля виконання пошукових науково-дослiдних роби (НДР) та захисту кандидат-ських й докторських дисертацiй, переходили на роботу в центральш та обласш органи виконавчог влади, в мшстерства та в!домства соцiально-економiчного профшю. Згодом ця iдея була реалiзована шляхом створення 1нституту вищог ква^ф^ацп у складi Ки-гвського нацюнального торгiвельно-економiчного унiверситету Мiнiстерства осв1ти г науки Украгни (В.Ф. Столяров, А. А. Мазарак!).
На той час склалась парадоксальна ситуацiя з невiдповiднiстю професшног п!дготовки кадрiв безпо-середньо в центральному апарап Мiнiстерства еко-ном1ки Украгни професшному р1вню фахiвцiв вказа-них тдв^омчих 1нститут1в, а також кадровому забез-печенню Украгнського шституту науково-техшчног г економiчноi шформацп (Укр1НТЕ1) Держплану Украгни (М.М. Срмошенко), який мав власнi розро-бки науко-методичного забезпечення ринкових пере-творень г на сьогодш пiдпорядковуеться Державному агентству з питань науки, шновацш та шформатиза-цп Украгни.
Мiнiстерство економжи Украгни науковi розро-бки НДЕ1 використовувало т1льки фрагментально для виконання окремих доручень Кабiнету М1н1стр1в Украгни. Формування цшсног соцiально-економiчноi пол1тики держави та гг реалiзацiя в комплексних планах розвитку регiонiв не в^бувалась. В умовах переходу до ринковог економiки перепхдготовка управлш-ських та економiчних кадрiв для р1зних р1вн1в державного управлшня народним господарством уповшь-нилась.
В 1991—1992 рр. в процес реоргашзацп Держплану Украгни в Державний комитет Украгни з еко-ном1ки, а пот1м в Мiнiстерство економжи Украгни до складу п1дв1домчих оргашзацш жодного разу не були включен НДЕ1, ГНД11ОЦ та Укр1НТЕ1, а також не були проведет сптьш заодання Вчених рад 1нститу-т1в та Колегiй Мiнiстерства з питань вибору топрямГв науково-прикладних дослiджень та впровадження гх результатiв.
Це спонукало появу Звернення фахiвцiв НДЕ1 до Президента Украгни.
Шановний Леомде Макаровичу!
Ми, вчем-економкти, ят мдтримали Вас при об-ранм Президентом Украгни, занепокоем кризовим станом економки, рЬким падтням р^вня життя народу, звертаемося до Вас з метою привернути увагу до проблем економiчног науки.
Нев^дпов^дне науковому потенциалу мкце втчиз-няног економ^чног науки у реформах, в^дчужене став-лення до вчених, гх наукових розробок / пропозиций ви-кликае потребу в докортних зммах цього становища. Передов^ра виршення питань економiчног полтики, механiзмiв гг реал^зацп моземним експертам р^зних шкм / р^вмв квал^фЫацгг, сощально-економ^чм перет-ворення без вар^антних розрахунтв / регюнальних екс-перимент^в, в^дсутмсть передбачення негативних нас-лiдкiв зводять намвець радикальна, на перший погляд, реформи.
На попереднх виборах до Верховног Ради Украгни наводилися дам про досягнення економжи Украгни в €вром й свМ, оптимистично ощнювались перспективи переходу до ринку. Саме втчизняна наука забезпечува-ла передов/ позици в економщ, освт и культура.
Ним, в перюд глибоког кризи економжи / суспмь-ства, слово учених-економкт^в повинно звучати силь-нше гасел полтикамв / популкт^в, програм на^дува-ч^в / дилетантов. Реорганизация економ^чног науки, яка в^дбуваеться (створення на суммвних засадах центров, спыок / поряд з цим руйнування сталих наукових коле-ктив^в, як НДЕ1 МЫекономжи Украгни), веде до розпо-рошення наукових сил, втрати комплексного мдходу в обгрунтуванм державног економiчног полтики.
Науково-до^дний економ^чний институт Министерства економжи Украгни в 1993 рощ розробив для Кабинету мшстр^в Украгни проекти: «Концепция державного плану сощально-економ^чного розвитку Украгни на 1994 рж», «Основм напрями регюнальног еконо-м^чног полтики в Украгм», «Програма створення державного регистру населення Украгни», «Концепция розвитку паливно-енергетичного комплексу Украгни до 2010 року». Створена двосекторна модель економжи, яка забезпечуе взаемодт мдприемств р^зних форм вла-сност/ в интересах держави / народу. Спещалкти НДЕ1 активно працюють з комк^ями Верховног Ради Украгни / апаратом Президента.
Досв^д нашог роботи в останм роки виявив неви-ршемсть питань оргамзацп, планування / фмансу-вання економiчног Науки в Украгм, впровадження наукових розробок. До^дження не забезпечуються сучасною материально-техничною базою, отримання статистичног тформацгг вимагае великих кошт^в (включаючи валюту), як / перюдика, / литература. Принизлива оплата пращ вчених.
Прагнучи зберегти / сформувати нацюнальний науковий потенциал Украгни, гг регюмв, пропонуемо створити Нащональну Академию економiчних досл^-джень як систему дючих наукових установ. Головни-ми завданнями яког повн'иш стати наукове забезпечення загальнодержавних програм, пламв комплексного економ^чного / социального розвитку регюмв, подготовка наукових кадров вищог квалiфiкацiг. Академия координувала б досл^дження Ыститут^в та центров економiчних министерств / областей. НДЕ1 бмьше 30 ромв веде науково-методичну роботу по узгоджен-ню макроеконом^чних та регюнальних проблем, досл^-джуе проблематику, що входить у сферу д^яльност/ понад 20 министерств / комтет^в, проводить переподготовку управлтських / економiчних кадрiв. Надходять пропозицгг щодо створення фшй НДЕ1 по групах областей. 1нститут може взяти на себе функци основного закладу у створенм Академи.
У перюд вибор^в до Верховног Ради Украгни зрос-тае значення економ^чног науки у формуванм нового економ^чного мислення. Це забезпечить зворотний зв'язок соцiально-економiчних перетворень Iз свiдомою участю трудових колектив^в / широких верств населення. Вважаемо за необх^дне проводити об'ективний аналiз / висв^тлення економiчних роздШв програм пар-тш, рух^в / незалежних к*андидат^в,, щоб сприяти розвитку демократгг в Украгм. Доцмьно також зробити наукове узагальнення пропозиций по розвитку / реформу-ванню економжи для реал^защг цмкног сощально-економiчног полтики.
Учена рада / колектив Науково-досл^дного економ^чного институту Министерства економжи Украгни
КрГм, вказаних у Звернеш, НДЕ1 тдгодовував цглу низку шших ПрогнозГв та проекпв загальнодер-жавних програм, серед яких Урядом Украши була прийнята та затверджена «Державна програма розви-тку люогосподарського комплексу Украши на перюд до 2010 року».
Одночасно з офщшним направленням Звернен-ня до Адмшстрацп Президента Украши, воно було надруковано в газета «Хрещатик» (газета Кшвсько1 мюько'1 ради) 19 ачня 1994 року. Саме в цей день директор НДЕ1, д.е.н., професор, академж Академп Гнженерних наук Украши, академж Академп еконо-мГчних наук Украши, Вще-Президент АСОПЕК В.Ф. Столяров був зареестрований кандидатом в народш депутати Украши по Печерському виборчому округу №11 м. Киева (вибори вщбулися 27 березня 1994 року), а 21 счня 1994 року — звгльнений Мшстром економжи Украши Р.В. Шпеком з займано'1 посади («в зв'язку з реоргашзащею структури 1нституту»).
Пройшовши на протязГ 1972-1990 рр. шлях вод астранта стацюнару, завщуючого сектором, завщую-чого вщдглом, заступника директора з науково'1 робо-ти до директора НДЕ1 i, будучи членом Бюро Вщдь лення економГки АН Украши,членом Колегп Мшс-терства економГки Украши, членом КомГсп Президента Украши з питань науки, членом Держеконом-ради Кабшету МшстрГв Украши, науковим керГвни-ком та вщповщальним виконавцем цглого ряду зага-льнодержавних програм В.Ф. Столяров, будучи заре-естрованим кандидатом в народш депутати Украши, був позбавлений можливостей проведення передви-борчо'1 роботи в Печерському район м. Киева вщ Гмеш свого колективу.
На той час керГвництво МшекономГки Украши, як альтернативу, висунуло свого ствробггаика д.е.н., проф. Б.Я. Панасюка в якоста кандидата в народш депутата Украши по Печерському виборчому округу № 11 м. Киева, а статтю В.Ф. Столярова в газета «Демократична Украша» вщ 1 лютого 1994 року (№10) «Без дефщиту чи без керма i вприл?» та його штерв'ю в газета «Голос Украши» вод 11 лютого 1994 року (№27) «Може, нашГ вчеш нетямущГ, або чи потрГбний Украш 1нститут економГки?» вимагало обговорити на засщанш Вчено1 ради НДЕ1 з наступ-ним спростуванням гх змюту в засобах масово'1 ш-формацп.
Але тсля Революцп гщноста в Украш (листопад 2013-лютий 2014 рр.) об'ективно необхщно та й дощ-льно було б переосмислити Уряду та Президенту Украши пропозицп НДЕ1 та 20-рГчну практику його взаемовщносин з Мшстерством економГчного розвитку та торпвлГ Украши й прийняти принципово новГ ршення щодо ролГ вГтчизняно1 економГчно1 науки в сучасних умовах та на перспективу.
Згаяний шанс переходу в Украш до державного управлшня на науковш основ! або точнше до науко-вого управлшня украшським суспгльством можна надолужити, завдяки переходу до розробки i реалГза-цп Нацюнально1 та Регюнальних програм людського розвитку 1нститутами Вщдглення економГки НАНУ (включаючи НДЕ1) та його регюнальними вщдглен-нями, центральними i регюнальними органами вла-
ди1.
1 В порядку поставки проблеми. Продовження. Дивись початок Столяров В.Ф., Шинкарюк О.В. Провщш складовi мехашзму державного управлшня «життям по-новому» (в умовах децентраш-заци влади) //Вюник економiчноl науки Украши. - Донецьк, 2014. -№ 2. - С. 131-140.
Можна з впевнешстю констатувати наступне: 21-рГчний науковий стаж В.Ф. Столярова в НДЕ1 дозволив сформулювати в його пропозищях щодо створення Академп економГчних дослщжень у 19931994 роках, а на сучасному етат — Академп економь чного управлшня (2015 р.) — акумульована колектив-на думка науковщв та фахГвщв НДЕ1, гх професшш передбачення.
Ось деякг висновки про сощально-економГчний стан украшського суспгльства та пропозицп щодо його покращення, яю знайшли свое вщображення в передвиборчш програм! представника НДЕ1.
1994 рж — Мiжнародний piK cïm'î.
В основу свгтогляду украшського народу повер-нути етичш норми та моральш принципи вщроджен-ня та розвитку людського потенщалу. Визначити систему нацюнальних цшностей.
Державну увагу молодим сГм'ям! Створити умови для мм'1 та жшок, гщних бвропейсько'1 держави.
Киеву - статус мюта, що постраждало вщ ядер-но1 катастрофи.
Звернення до ветератв eiÜHU та пращ.
Ви вщстояли свободу та незалежшсть нашо'1 вгт-чизни!
Ви пщняли з руш народне господарство краши.
Ви створили мщну шдустрГальну державу!
А на сьогодш Ви - обездолен! та жебраки.
Вас принижують за Вашу юторичну пам'ять.
Украш — достойне мюце серед держав — пере-можниць у Другш Свгтовш вшш!
У свт домагатися розгляду питання про введен-ня Украши кандидатом у постайш члени Ради безпе-ки ООН (при розширенш цього органу), як краши, що значно постраждала в роки вшни, гонки озбро-ення i трагедп Чорнобиля.
Хто знищуе минуле — той не мае майбутнього!
Звернення до молоди
Хижацькш перехщ до ринку зруйнував економь ку, позбавив народ свгтогляду, викликав масове зне-вГр'я. Молодь штовхають у прГрву безробгтга, безду-ховностГ, наркоман^.
Необхщно зберегти i збагатити культурну спад-щину укра'1нського народу. Прискорити розвиток освгга, науки i охорони здоров'я.
Молодь — майбутне держави.
Звернення до вшськових службовщв та KypcaHmie.
Украша столгття знаходиться в центр! геополгга-чних ГнтересГв багатьох держав. БудГвництво незале-жно'1 держави пщтверджуе це наочно: зруйнована економГка, знищена армГя, мольйони людей за межею бщность Монетаристи негласно запустили програми, яю пГдГрвали фГнансову систему, розГрвали виробни-чо- технологГчнГ зв'язки з кра'1нами-членами СНД, поляризували суспгльство. Громадяни Укра1ни вба-чають в Армп гаранта суверенГтету держави.
НЕОБХЩНО: Армп — сучасну TexHiKy; курсантам — вшськову i профeсiйнy освггу; вiйськовослyжбовцям — умови для шмей; звiльнeним в запас — заслужену пeнсiю або квал1ф1ковану роботу.
Звернення до науковщв, творноТ ттелкенцй.
Зберегти та збагатити штелектуальний потенщал украшського народу.
Розвивати м1жнародш зв'язки освгга i науки.
Створити систему управлшня державою, еконо-м1кою 1 сусптьством на основ1 досягнень в1тчизняно'1 та сватово! науки.
Вих^д з кризи.
В економшд поеднати взаемод1ю п1дприемств рь зних форм власност1 в 1нтересах держави 1 народу з допомогою двосекторно! модел1 (сектор державного управл1ння та неплановий), розроблено! в Науково-дос ладному економ1чному 1нститут1 М1н1стерства еко-ном1ки Украши.
Забезпечити працездатних продуктивною робо-тою, широко використовуючи переквал1ф1кац1ю. По-збавити роботи теоретик1в безроб1ття!
Владу - народу!
Завершити розподт влади — створити Консти-туц1йний суд. В основу Конституцп Украши закласти принцип: Президент Украши — глава держави; Прем'ер-мшютр - глава вс1е'1 виконавчо! влади; Верховна Рада Украши — законодавчий орган з контро-льними функц1ями.
Розробити чгткий механ1зм позбавлення посади Президента Украши.
Контрольн1 функцп Верховно! Ради Украши зд1йснювати гласно.
Прийняти закон про в1дкликання депутат1в ус1х ранг1в.
В регламент! роботи Верховно! Ради Украши пе-редбачати консультацп депутат1в з трупами виборщв перед важливим голосуванням.
Виршальний крок до влади народу в УкраМ — св1дома участь у виборах.
Експертно-аналгшчний огляд викладених ви-сновк1в та цiльових установок передвиборчо! програ-ми представника колективу НДЕ1 засв1дчуе високий р1вень !х профес1йних передбачень, насамперед, в сфер1 розподiлу влади на протяз1 ус1х рок1в укршлен-ня незалежност1 нашо! держави. А от постановка пи-тання щодо членства Украши у склад1 Ради Безпеки ООН кер1вниками уряду та держави з'явилася тльки в 2013 роц1 (хоча це могло в1дбутися в канун 50-р1ччя ООН, якби у пОдготовщ виступу Президенту Украши на цьому ювте! приймали участь в^ов^т фах1вц1 Академп економ1чних досл1джень).
Б1льш1сть цих висновктв та установок набули ще бшьшо! актуальност1 в сучасних умовах.
Особливо! уваги в передвиборчш програм1 представника НДЕ1 заслуговуе наступний коментар щодо створено! в 1нституи двосекторно! модел1 управл1ння економ1кою Украши, яка включае механ1зм узго-дження загальнонащональних, галузевих, територ1а-льних 1 шдив1дуальних в^дтворювальних процес1в (В.Ф. Столяров, В.М. 1лын, В.С. Федоренко, В.П. Кривобороденко). На сьогодт така модель д1е в еко-ном1ц1 Китаю.
В цш модел1 перший — державний сектор еко-ном1ки, включае шдприемства р1зних форм власност1 з державним контролем ус1х в^дтворювальних проце-с1в, завдяки розробц1 1 реал1зац1! Прогноз1в, Програм 1 План1в соц1ально-економ1чного розвитку адмМст-ративних областей 1 райошв, м1ст, сiл 1 селищ та держави в щлому. Перший сектор модел1 нетотожн1й т1льки державнш власност1, а передбачае впрова-дження елемент1в державно-приватного партнерства на основ1 принцип1в сощально! в1дпов1дальност1.
Другий — неплановий сектор економ1ки модел1 державного управлшня нацюнальною економ1кою включае п^дприемства, ф1рми, оргашзацп та п1дпри-
емщв, дiяльнiсть яких в умовах розгортання ринко-вих в1дносин по виробництву товарiв та наданню по-слуг не регламентуються вказаними Прогнозами, Програми i Планами. Тобто це сектор в1льного пiдп-риемництва.
Завдяки такому методолопчному подходу до мо-делювання державного управлшня нацюнальною економшою забезпечувався поовдовний еволюцш-ний перех1д в1д адмшютративно-командно! системи планового управлiння до державного регулювання процесами соцiально-економiчного розвитку в умовах ринкових в1дносин. А пропорцшшсть секторiв моделi змшано! економiки («державного» та «вшьно-го п1дприемництва») змiнювались б послiдовно, синхронно з розвитком ринкових в1дносин, забезпечую-чи цiлiснiсть, самоорганiзацiю та стшкгсть нацюна-льного господарства як оргатчно! едностi складових нацюнально! соцiально-економiчноi системи.
Розробка двосекторно! державно-ринково! моде-лi економiки в умовах переходу народного господарства Украши до ринкових вдаосин базувалось на результатах пошукових доашджень працiвника ГНД11ОЦ, а потiм НДЕ1 к.е.н. Володимира Микола-йовича 1лына, монографiя якого «Економiчнi основи теорп сусп1льного розвитку» була подписана до друку в жовтш 1992 року у видавництвi «Либ1дь» при Кшв-ському державному ушверситеп Т.Г. Шевченка, а сигнальний примiрник монографп був отриманий в лютому 1993 року. Теоретико-прикладна доробка мо-делi в1дбулась за результатами третього конкурсу ДФФД Украши 1996 року з подготовкою до друку другого видання у квгтт 1999 року [4].
Було б дощльно в ДННУ «Академiя економiчно-го управлшня» використати розвинутi положення двосекторно! моделi економiки для формування ме-ханiзму державного управлiння «життям по-новому»:
- визнання тотожностей багатоукладностi влас-ностi структурi державного сектору нацюнально! еко-номiки;
- доповнення щлеспрямованосп (зовнiшнього впливу державного регулятора) нацюнально! еконо-мiки и прагненням до досягнення поставлених цшей (внутрiшня властивють нацiонального господарства);
- державного впливу переважно на зону науко-во-техтчного потенцiалу першого сектору моделi;
- розробка диференцшовано! системи сощаль-них нормативiв;
- трансформацiя прiоритетiв сощально-еконо-мiчного розвитку в державнi замовлення;
- комплексна побудова нацюнально! економши у сукупностi Матрицi економiчноi щтьносп (харак-теризуе розпод1л сусально! пращ в економiчному просторi з вiрогiдностями, якi визначають щiльнiсть цього розподту) та державних регуляторiв;
- забезпечення розпод1лу повноважень Центру i мюцево! влади як основи узгодження розвитку у^е! нацюнально! економiки з розвитком и територiаль-них господарств;
- визначення сфери iнновацiй i планування подготовки необх1дних спецiалiстiв (наукових i практич-них), !х рацюнальному розмiщенню зддно соцiальних нормативiв живо! пращ по територп та шше.
Прискорене впровадження в Украiнi англо-саксонсько! моделi «шок без терапп» при переходi в1д планово! до ринково! економiки призвело до руйну-вання, насамперед, виробничого потенцiалу народного господарства та матерiально-технiчноi бази укладу життя украшського народу, в першу чергу, об'екив сощально-культурно! сфери, i як результат - духовного устрою ус1х верств украшського сусп1льства.
Можна припустити, що в Украгш дшсно запро-ваджено та продовжуе реалiзовуватися геополiтичний сценарiй формування «золотого мгльярда» людства на Земл1. В перш} роки впровадження ринкових вщно-син вiтчизняна економiчна наука була выключена з процедур подготовки й прийняття загальнодержавних рiшень по стратепчному управлiнню нацiональною економiкою з використанням елеменив плановостi.
Революцiя Пдносп в Украгш зорiентувала суст-льство на необхщшсть гносеологiчного аналiзу та синтезу духовних, iдейно-цiнностних складових влас-ног сощально-культурног природи украгнського народу з кращими досягненнями людства.
Фундаментальною основою механiзму державного управлшня «життям по-новому» стають органiчнi складовi нацюнальног системи цiнностей украгнського суспгльства та сучаснi уявлення про напрями ста-лого розвитку людства («Мудрють природи»), як1, в свою чергу, базуються на фглософсько-свгтоглядних одеях всесвгтньовщомих украгнщв Серг1я Андршовича Подолинського та Володимира 1вановича Вернадсь-кого1.
Тобто формування в Украгш системи державного управлшня «життям по-новому» на основ1 викори-стання положень Концепцгг людського розвитку стае планетарною м1с1ею нашог крагни. Здшснити гг стае можливим тгльки тсля перегляду рол1 та м1сця вгтчи-зняног економ1чног науки в розвитку украгнського суспгльства.
На сьогодш - це створення Державног науково-навчальног установи (ДННУ) «Академ1я економ1чного управлшня» на баз1 НДЕ1 Мшстерства економ1чного розвитку 1 торг1вл1 Украгни у склад1 Вщдглення еко-ном1ки НАНУ 1 тдпорядкованш безпосередньо Каб1-нету М1н1стр1в Украгни. Академ1я економ1чного управлшня повинна мати не тгльки план НДР, а й план впровадження результата НДР, виконаних Институтами Вщдглення економ1ки НАНУ, а також ре-комендацш за результатами маг1стерських, кандидат -ських 1 докторських дослщжень навчальних заклад1в 1 наукових установ Мшстерства освгти 1 науки Украгни в сощальнш сфер1, виходячи з завдань Нацюнальног та регюнальних програм людського розвитку.
Науков1 розробки 1 рекомендацгг ДННУ «Акаде-м1я економ1чного управлшня» повинш бути обов'яз-ковими складовими проекив Прогноз1в, Програм 1 Платв соц1ально-економ1чного розвитку регюшв та держави, проекпв державного та м1сцевих бюджет1в, проекпв Нацюнальног 1 Регюнальних програм людського розвитку, цгльов1 установки та прюритети яких повинш стати пщГрунтям формування Послан-ня Президента Украгни до Верховног ради Украгни та Платв д1яльност1 Кабшету М1шстр1в Украгни.
Ишщатива НДЕ1 щодо створення в 1993-1994 рр. Академгг економ1чних дослщжень стало поштовхом щодо створення Державног навчально-науковог установи (ДННУ) «1нститут економ1ки та прогнозуван-ня», безпосередньо пщпорядкованог Кабшету Мшют-р1в Украгни на першому етат (Постанова Кабшету Мш1стр1в Украгни вод 19.07.1997 р № 772 «Про створення 1нституту економ1чного прогнозування»), а пот1м 1 Нацюнальног академгг наук Украгни (Постанова Президгг НАН Украгни вщ 05.09.1997 р № 298).
Подвшне подпорядкування цього наукового закладу забезпечило стабгльшсть його кер1вного та нау-
1 Продовження. Дивись початок Столяров В.Ф., Шинкарюк О.В. Провiднi складовi мехашзму державного управлiння «життям по-новому» (в умовах децентрашзаци влади) //Вiсник економiчноl науки Укра1ни. - Донецьк, 2014. - № 2. - С. 131-140.
кового складу в 1997-2014 рр. (академ1к В.М. Геець, чл.-кор. А.А. Гриценко, чл.-кор. А.1. Дангленко), на-прям1в власних наукових дослщжень 1 наукових шкгл, динам1ки подготовки кадр1в вищог науковог спец1ал1-зацгг у пор1внянн1 з призначенням в 1994-2009 рр. шести директор1в НДЕ1, подпорядкованого тгльки М1неконом1ки Украгни, — В.Ф. Беседш (19941997 рр.), В.1. Науменко (1997-2003 рр.), В.М. Лич (2003-2004 рр.), В. А. Онищенко (2004-2007 рр.), О.1. Розенфельд (2007-2009 рр.), 1.Г. Манцуров (з 2009 рр.). Змши уряду та м1шстр1в Мшстерства еко-ном1ки Украгни були ще бгльш динам1чними.
Запущений на початку 1994 року Мшстерством економ1ки Украгни «мехатзм подкорення» подводом-чого Институту, який мав свш 1модж 1 провщш позицгг у свт, безумовно стримував процеси поновлення власного наукового потенщалу вищог квал1ф1кацгг, збереження сталих наукових шк!л та розвитку перс-пективних наукових напрям1в дослщжень, об'ективно необходних Украгш. До елеменив «мехашзму подко-рення» можна воднести 1 факти передач! буд1вл1 НДЕ1 на баланс М1неконом1ки Украгни (нелептимний наказ вод 30.05.2007 р. № 156) та затвердження у Статуп НДЕ1 положення, згодно з яким науково-методичне кер1вництво Институтом здшснюе Мшекономрозвитку та торг1вл1 Украгни (наказ вод 15.03.2013 р. № 252).
Непорозумшня в майнових взаемоводносинах НДЕ1 та Мшстерства економ1ки Украгни почалися з вересня 1993 р., коли за дорученням мшстра директору Институту в тижневий термш необходно було водселити 60 пращвниюв Институту проблем шфор-мацгг (ГНДИИОЦ) в робоч1 кгмнати НДЕ1 у зв'язку з розм1щенням 6 в1ддгл1в мшстерства в прим1щеннях на 3 поверс1 по бульвару Дружби Народ1в, 28.
Шдписаш кер1вництвом м1н1стерства у подаль-шому накази щодо переселення пращвниюв м1н1с-терства в прим1щення НДЕ1 не погоджувалися з ке-р1вництвом Институту як балансоутримувача (земельна дглянка, проект буд1вництва та каттальш вкла-дення в минулому видглялися тгльки п1д д1яльн1сть наукового закладу). Таке зневажливе, протизаконне, панське ставлення до п1дпорядкованог в1домчог науки спостер1галося не тгльки в д1яльност1 цього мшстерс-тва. Це було поштовхом на знищення власног в1дом-чог та галузевог економ1чног науки в Украгш. Навгть якщо вона займала в св1т1 пров1дн1 позицгг та була патрютично налаштованою.
Доцгльним, з погляду кер1вництва НДЕ1, було б завершення буд1вництва буд1вл1 Держпостачу Украгни в райош метро «Л1вобережна» 1 переселення туди ни-н1 розкиданого по багатьох м1сцях М1некономрозвит-ку та торг1вл1 Украгни.
В минулому, як би було створено Академ1ю еко-ном1чних досл1джень на баз1 НДЕ1 колишнього Держплану Украгни (тдпорядкованого безпосередньо Каб1нету М1н1стр1в Украгни та включеного до складу В1ддглення економ1ки НАНУ) 1 надглення гг кер1вни-цтва повноваженнями (правами 1 вщповщальшстю) щодо оц1нки соц1ально-економ1чних насл1дк1в прийняття постанов Уряду та Указ1в Президента Украгни деяю з них були б суттево доопрацьован1 або б взага-л1 не були прийнят1 (за аналог1ею науковог оцшки соц1ально-економ1чних насл1дк1в прийняття Закон1в Украгни Верховною Радою Украгни спец1ал1зованим пщроздглом апарата Верховног Ради Украгни — Го-ловним науково-експертним управл1нням, пращвни-ками якого при його створенш стали фах1вц1 НДЕ1, як 1 пращвниками Ради нац1ональног безпеки 1 оборони Украгни).
Наукова експертиза проектГв державних ршень була започаткована в УкраМ в 1992 рощ Економ1ч-ною колепею Державно1 Думи Украïни, сформовано1 на баз1 Державно1 економ1чно'1 ради Кабшету М1н1ст-р1в Украïни под головуванням Олександра Сергшови-ча Смельянова. На жаль, проведення квал1ф1ковано'1 незалежно1 експертизи проекив указ1в i постанов, законодавчих акт1в i нормативних документ1в тривало трохи бгльше н1ж п1вроку [2].
На сьогодш Головне науково-експертне управлшня - один 1з ключових структурних пгдроздшв у склад1 апарату Верховно'1 Ради Украши [5]. Основним завданням управлшня е проведення науково'1 експертизи законопроекив, зокрема, на предмети:
- оцшки 1х концептуального р1вня;
- правовой економ1чно'1, сощально'1 доц1льност1 прийняття закону;
- вгдпов1дност1 Конституцп Украши;
- в1дпов1дност1 м1жнародним договорам Украши;
- в1дпов1дност1 сучасному р1вню наукових знань, принципам i засадам державно'1 пол1тики;
- прогнозування насл1дк1в 1х прийняття.
Сл1д вгдмгшти що таке гасло передвиборчо1 про-грами представника НДЕ1 по вибору народних депу-тат1в 1994 р. як «Створити умови для с1м'1 i ж1нок, г1дних для Свропейсько'1 держави» було реал1зовано у 1995-2001 рр. при проведет М1жнародних форум1в з б1знесу, 1нвестиц1й та приватизацп «Украша та Свро-пейський Союз разом у 21 стол1ття»: 1995 р. - В1день (Австр1я); 1996 р. — Ялта (АР Крим); 1998 р. — Хьстон (США); 2000 р. — Рим (1тал1я), Гановер (Н1-меччина), ВГдень (Австр1я), Дубай (ОАЕ); 2001 р. — Мюнхен (Шмеччина), Париж (Франц1я), Лондон (Великобриташя) ), Дубай (ОАЕ) [6-8]. Представник НДЕ1, будучи фах1вцем в пГдготовщ 1нвестиц1йних проект1в за методолопею UNIDO (орган1зац1я ООН з промислових швестицш), був першим заступником кер1вника Робочо1 групи з оргашзацп цих форум1в.
Наприклад, зневажливе та поверхневе ставлення до рекомендац1й та пропозицш в1тчизняно1 економ1-чно1 науки центральними органами влади вгдбулося при пгдготовщ проекту Указу Президента Украши «Про структурну перебудову вуг1льно1 промисловост1 Украши», який був прийнятий 7 лютого 1996 року № 116/96 (за шдписом Л.Д. Кучми) [9]. Представник НДЕ1 п1дготував об'ективну оц1нку майбутшх соща-льно-економ1чних наслгдкгв прийняття цього указу i направив 1х в Мшвуглепром Украши та юридичний в1дд1л Адмш1страцп Президента Украши. Але перевага була вгддана рекомендац1ям шоземного експерта — Ласло Ловея, винагорода якому за консультування щодо реоргашзацп вуг1льно1 промисловост1 дор1вню-вала р1чному фонду зароб1тно1 плати центрального апарату Державного казначейства Украши (могла бути використана на фшансування НДЕ1).
Основними принциповими зауваженнями щодо проекту зазначеного Указу були:
- по-перше, не була забезпечена концептуально-зм1стовна посл1довн1сть прийняття державних р1шень щодо стратепчного управл1ння вуг1льною промисло-вост1, як1 м1стились в Комплексн1й програм1 сощаль-но-економ1чного розвитку Донбасу (розпорядження Каб1нету М1н1стр1в Укра1ни в1д 16.09.1992 р. № 603-р) та в Програм1 розвитку вуг1льно1 промисловост1 Украши та ïï соц1ально1 сфери до 2005 року (Протокол сп1льно1 колегп М1неконом1ки Укра1ни та Держ-вуглепрому Украïни вгд 23.02.1993 р. №4/5);
- по-друге, не врахована дощльшсть здшснення процес1в акц1онування, корпоратизацп та приватиза-ц11 вуг1льних шахт, збагачувальних фабрик та об'ект1в
виробничо'1 Гнфраструктури (насамперед, рудо-ремонтних завод1в та вантажно-транспортних пгдпри-емств) як цшсного виробничо-технолог1чного май-нового комплексу з видобутку та переробки вуг1лля з використанням орендно1 форми експлуатацп шахтами заб1йного обладнання (за досвгдом д1яльност1 ву-гтьних комб1нат1в);
- по-трете, неделегован1 повноваження щодо за-криття збиткових державних п1дприемств — шахт або розр1з1в та працевлаштування зв1льнених шахтар1в безпосередньо на м1сцях — до кер1вництва ц1л1сними майновими комплексами;
- по-четверте, не вгдокремлення та передача об'ект1в соц1ально1 шфраструктури п1дприемств, що належать до сфери управлшня Мш1стерства вуг1льно1 промисловост1 Украши, до комунально'1 власност1 вГдпов1дно'1 адмш1стративно-територ1ально'1 одиниц1, а навпаки, - створення сп1льних акц1онерних това-риств для 1х над1йного використання та розвитку (акционерами моли б бути представники б1знесу Гнших територ1й держави або навгть Гнших краïн);
- по-п'яте, запровадження рентних платеж1в за вугтля, диференц1йованих в залежност1 вгд г1рничо-геолог1чних умов вуг1льних родовищ, без вдоскона-лення внутр1шньогалузевого цшоутворення та механ1-зм1в надання державно'1 ф1нансово1 п1дтримки вуг1ль-но1 промисловост1;
- по-шосте, вгдсутн1сть взагал1 навгть згадки про науково-досл1дн1 та проектно-конструкторськ! установи та орган1зац11 вугтьно'1 галуз1.
Тобто, не т1льки в наказах Мш1стерства еконо-м1ки Украши 1991-1992 рр. щодо свого реформуван-ня, але й в стисло розглянутому Указ1 Президента Украïни щодо реформування вугтьно'1 промисловос-т1 1996 року 1нститути в1тчизняно1 економ1чно1 та галузево'1 науки залишались поза увагою держави. На сьогодш доцшьно принципово по-новому визначити 1х роль i м1сце щодо п1дготовки та реал1зацп державних р1шень з реформування нащонально'1 економ1ки, з створення мехашзму державного управл1ння «жит-тям по-новому» .
Практична реал1зац1я стисло розглянутого Указу Президента Укра1ни вгд 7 лютого 1996 року стане в майбутньому об'ектом спец1ального розсл1дування шкоди, запод1яно1 Украïнi з боку шоземних консуль-тант1в, а також так званих фах1вщв та експерт1в з м1-жнародних ф1нансових фонд1в та оргашзацш.
Саме допущен1 методолог1чн1 помилки в зв'язку з вгдсутн1стю науково'1 експертизи проекту цього Указу вимусили прийняття в 2004 року нового Указу Президента Украши «Про заходи щодо пГдвищення ефективност1 управл1ння вуг1льно1 галуз1 та ïï розвитку» (в1д 06.07.2004 р. №752/2004) [10].
В преамбул! нового Указу Президенту Украши державне ршення по стратепчному управл1нню вуп-льною галуззю ор1ентовано, з одного боку, на створення цшсного комплексу з видобутку та переробки вугтля для забезпечення економiчноï безпеки держави, а з шшого боку, - проведення единоï оргашза-цшно-техшчно'^ iнновацiйно-iнвестицiйноï та ф1нан-сово-економiчноï пол1тики в галуз1.
В Указ1 Президента Украïни вгд 6 липня 2004 року вперше (у пор1внянн1 з Указом 1996 року) дору-чено Кабшету ММстр1в Украïни визначити перел1к науково-досл1дних та проектно-конструкторських установ i оргашзацш галуз1, як1 (або частку майна яких) доц1льно зберегти у державнш власност1 для забезпечення енергетичноï безпеки держави. А от доручення Каб1нету М1н1стр1в Украïни щодо визна-чення перел1ку прибуткових та потенцшно прибутко-
вих пщприемств вугшьно'1 rany3i (вугледобувш та вуг-лепереробнi пiдприемствa), яю (або частку майна яких) доцшьно зберегти у держaвнiй влaсностi, а серед них ri, для розвитку яких необхщно залучити не-держaвнi iнвестицiï i яю можуть бути приватизоваш та тi, яю доцшьно передати в оренду к трудовим ко-лективам, провокуе наступне запитання. А чому не навпаки, в умовах державно-приватного партнерства, шахти та збaгaчувaльнi фабрики, до яких доцшьно залучити недержавш iнвестицiï, не передати в оренду 1х пращвникам?
Указом Президента Украши вiд 6 липня 2004 року (за пщписом Л.Д. Кучми) Кaбiнету Мiнiстрiв Украши було доручено забезпечити до 1 липня 2006 року в установленому порядку, по-перше, лiквiдaцiю збиткових пщприемств вугшьно'1 гaлузi, що перебу-вають у держaвнiй влaсностi; i, по-друге, завершення передaчi об'ектiв соцiaльноï шфраструктури пщпри-емств вугшьно'1 гaлузi, насамперед житлового фонду, з державно'1 до комунально'1 влaсностi або гх привати-зaцiю. Крiм того, доручалось Уряду Украши здшснити в тримюячний строк заходи щодо створення в установленому порядку Нацюнально1 компанИ «Ву-гшля Украши» з визначенням мехашзму акцюнуван-ня в ïï дiяльностi (Державне пiдприемство «Вугшля Украши» було створене згщно наказу Мiнiстерствa палива та енергетики Украши вiд 14 листопада 2003 року № 669 з метою удосконалення господарського мехашзму реaлiзaцiï вугшьно'1 продукцп).
Черговий Указ Президента Украши щодо вуп-льно'1 гaлузi був прийнятий 25 липня 2005 року «Про заходи щодо вдосконалення державного управлшня вугшьною промисловютю» (№1223/2005, за пiдписом В. А. Ющенко), яким була передбачена реоргaнiзaцiя Мшютерства палива i енергетики Украши шляхом видшення iз його складу Мшютерства вугшьно'1 про-мисловостi Украши [11]. Цей Указ визнав такими, що втратили чиннють два попередньо розглянутих Укaзiв Президента Украши (за пщписом Л.Д. Кучми) стосовно вугшьно'1 галуз^ незважаючи на те, що к доручення не були виконaннi в повному обсязь
В aдмiнiстрaтивно-комaнднiй системi планового упрaвлiння народним господарством республОканське Мiнiстерство вугьльно'! промисловостi знаходилося в м. Донецьк, а республжанське Мшютерство чорно'1 та кольорово'1 металургп — в м. Дншропетровськ. При переходi до ринково'1 економiки в умовах незалежно-стi Украши Мiнiстерство вугшьно'1 промисловостi було створено в м. Ктв, а Мiнiстерство чорно'1 та кольорово'1 металургп увiйшло до складу Мшютерства промисловоси Украши (нинi Мшютерство промис-лово'1 полiтики Украши), яке також було розташовано в м. Киевь Доцiльнiсть витрачання коштiв Державного бюджету Украши на реоргашзащю цих мшю-терств, змiни мюць 1х розташування та кадрового забезпечення спещалютами потребуе додаткових дослщжень та розслiдувaнь.
В умовах науково'1 дiяльностi Академп економОч-них дослщжень, яка повинна була б створена в 19931994 рр., проекти розглянутих Укaзiв Президентiв Украши щодо реформування вугшьно'! промисловостi базувались б на тих методолопчних положениях розвитку галуз^ яю мiстились в Концепцп розвитку па-ливно-енергетичного комплексу Украши на перюд до 2010 року [12]. Ця Концепщя була розроблена в НДЕ1 в координацп з Радою по вивченню продукти-вних сил Украши НАН Украши (РВПС Украши НАНУ) та 1нститутом загально'1 енергетики НАНУ, обговорена в 1993 рощ на Колегп Мiнекономiки Украши (доповiдaч В.Ф. Столяров) i затверджена
Верховною Радою Украши 2 лютого 1994 р. (№ 3907-XII).
Цiею постановою було доручено Кабшету Мшю-трiв Украши на основi Концепцп розробити i затвер-дити Нaцiонaльну енергетичну програму Украши, що своечасно не було виконано.
На основi положень двосекторно'1 моделi еконо-мiки в Концепцп розвитку ПЕК на перюд до 2010 року був викладений фшансовий мехашзм вщтворен-ня шахтного фонду гaлузi в сукупностi функцiй орга-нiв державного та галузевого управлшня рiзних рiвнiв та повноважень приватних швестс^в. Крiм того, в Концепцп передбачалось здiйснення оргaнiзaцiйних зaходiв щодо створення чистих енергетичних ком-плекав «Шахта - збагачувальна фабрика — ТЕС» (для енергетичного вугшля) та чистих металургшних ком-плексiв «Шахта — коксова батарея — металургшний комбшат» (для коксiвного вугшля). Цшоутворення на енергетичне вугшля обумовлювалось би цшою елект-роенергiï, а цшоутворення на кокетвне вугшля — щ-ною на метал та металопродукщю. Нaтомiсть, цi ви-робничо-технологiчнi ланцюжки було використано для укладання бартерних угод.
Специфiкa вiдтворення виробничих потужностей шахтного фонду вугшьно'1 промисловост вимагае по-стiйного, в мaсштaбi реального часу проведення про-ектних робiт щодо пiдготовки очисних вибо'1в на дж>-чому та подготовку нових вугшьних горизонтiв, реконструкций ддачих шахт з приростом або без приросту потужностей, к техшко-технолопчного переозброен-ня, а також нового будiвництвa та iнше.
Вугледобувне пщприемство — це постiйне виконання не тшьки експлуaтaцiйних робот за рахунок собiвaртостi вугшля, а й проведення робгг каттально-го характеру за рахунок швестицш.
Больше того, вугшьш шахти несуть велике соща-льне навантаження, будучи мюто утворюючими больше, н1ж для 120 малих мют i селищ. Органи мюцево-го самоврядування не в змоз1 утримувати на своему баланс об'екти сощально'1 шфраструктури шахт не тшьки за вщсутносп фшансових ресурмв, а й за вщ-сутноси матерОально-техшчно'1 бази забезпечення гх надшно'1 експлуатацп, насамперед, по каттальному ремонту i модершзацп, реконструкцп та новому будь вництву (до речО, в умовах планово'1 економОки витра-ти вугшьно'{ галузО щодо утримання об'екив сощаль-но'1 шфраструктури в соб1вартосп вугшля займали 56%).
Формування комунально'1 власноси за рахунок передачО об'екпв сощально'1 шфраструктури Алчевсь-кого металургшного комбшату («1ндустрОальний союз Донбасу») на баланс мюьквиконкому без створення достатшх матерОально-техшчних та фшансових умов к експлуатац11 призвело до техногенно'1 та гумаштар-но'1 катастрофи взимку 1998 року.
Натомють, як альтернативний позитивний приклад доречно навести д1яльнють ДПЕК (колишня назва Асощащя «Донбаська паливно-енергетична компанОя», КорпорацОя «Донбаська паливно-енерге— тична компанОя», генеральний директор, голова прав-лОння — М.В. Тимченко), що входить до складу фь нансово-промислово'1 групи «System Capital Manage— ment» (акцОонер — Ринат Ахметов).
У ачш 2014 року ДПЕК отримала Гран-прО у номОнац11 «Розвиток регОонОв» (за оцОнками мОжнаро-дних експерпв) за кейс щодо створення на територп дОяльностО компан11 Агенцш мОсцевого розвитку [13]. Цей кейс отримав також перше мюце в номшацп «Кращий внесок у розвиток краши» за думкою реда-ктор1в укра'1нських долових видань. В умовах конфль
кту ^rnpy зi Cxoдoм Укpaïни (Лyгaнcькa i Дoнeцькa oблacть) ДПEK пpoдoвжye фiнaнcyвaти coцiaльнi пpoгpaми y ^втему oбcязi нa ycix тepитopiяx cвoeï дiяльнocтi в Укpaïнi.
B 2014 po^ ДПEK здiйcнювaв тpиpiчнi Cтpaтeгiï coцiaльнoгo пapтнepcтвa з 26-ю тepитopiями д1яльто-cтi. B ^o^ci poзpoбки циx Cтpaтeгiй, ïx витотання i кoнтpoлю впpoвaджeння пpoeктiв були зaлyчeнi ^o-мaдcькi opгaнiзaцiï, e^^p™, пpeдcтaвники opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння, a^^rn мicтяни [14].
Cлiд тaкoж нaгoлocити, qo дiючa cиcтeмa дep-жaвнoгo yпpaвлiння нe нaлaштoвaнa як m зaпoзи-чeння нoвиx дай, тaк й нa peкoмeндaцiï вiтчизнянoï my™ щoдo ïx ^aCT^rnï мaтepiaлiзaцiï. Ta^ ^eï тa пpoпoзицiï щoдo poзpoбки тa зaтвepджeння Ha^orn-льнoï тa Peгioнaльниx пpoгpaм людcькoгo poзвиткy, як пpoвiдниx лaнoк Дepжaвниx пpoгpaм тa Peгioнaль-ниx плaнiв coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy, дepжa-внoгo тa мicцeвиx бюдж^^в, якими пepeдбaчaлocь лiкyвaння coцiaльниx xвopoб Дoнбacy, були oпpилюд-нeнi в 2006 po^ в пepeдвибopчiй пpoгpaмi Блoкoм бeзпapтiйниx «Corn;e» (Pyx — «Сдита poдинa», G.M. Pжaвcький) тa i в гaзeтi «Зapя Дoнбacca» (м. Cвepд-лoвcьк, Лyгaнcькa oблacть, B.Ф. Cтoляpoв). Цi ж пpoпoзицiï мicтилиcь i в 2014 po^ в пepeдвибopчiй пpoгpaмi Pyxy «^^affia — Сдит кpaïнa», який e cпaдкoeмцeм Pyxy «Сдит poдинa». Aлe й дoci дiючa cиcтeмa дepжaвнoгo yпpaвлiння нaцioнaльнoю era-нoмiкoю m цi ÎAeï, peкoмeндaцiï тa пpoпoзицiï н1як нe зpeaгyвaлa.
Kpiм тот, дiючa cиcтeмa дepжaвнoгo peгyлю-вaння coцiaльнo-eкoнoмiчними пpoцecaми в кpaïнi те зaбeзпeчye cвoe пoeтaпнe вдocкoнaлeння для cпpияння пocлiдoвнoгo poзвиткy нayкoвo-мeтoдич— тош зaбeзпeчeння впpoвaджeння зaгaльнoдepжaвниx piшeнь. Ta^ нaпpиклaд, цe cтocyeтьcя poзвиткy м-лoжeнь бюджeтнoгo фeдepaлiзмy, мoнoгpaфiчнi тa диcepтaцiйнi дocлiджeння з якoгo пepeдбaчeнi ra^o-pтaми мaгicтepcькoï ocвiтянcькoï пpoгpaми 8.03050801 («Фiнaнcи i кpeдит») пacпopтoм нayкoвoï ^e^a^rn-cтi для кaндидaтcькиx i дoктopcькиx диcepтaцiй 08.00.08 («Гpoшi, фiнaнcи i кpeдит»).
Bпpoвaджeння бюджeтнoгo фeдepaлiзмy — цe oc-тевний, eдиний шляx дo змiцнeння фiнaнcoвиx oc-нoв мicцeвoгo caмoвpядyвaння в Укpaïнi, щo дoвeдe-нo yciмa poзвинeними ^штами cвiтy. Caмe тому, m пiдcтaвi пpинципiв i пoлoжeнь бюджeтнoгo фeдepaлi-зму фaxiвцями з HAEI у 2010-2011 pp. були poзpoб-лeнi eлeмeнти opгaнiзaцiйнoгo мexaнiзмy poзpoбки Haцioнaльнoï тa Peгioнaльниx пpoгpaм людcькoгo poзвиткy, якi мicтятьcя в пpeaмбyлi «Hayкoвi ocнoви пoдaльшoгo poзвиткy тa вдocкoнaлeння кoнцeптyaль-ниx пoлoжeнь oнoвлeнoгo Бюджeтнoгo кoдeкcy Укpa-ши» Hayкoвo-пpaктичнoгo кoмeнтapя дo Бюджeтнoгo кoдeкcy Укpaïни, який був зaтвepджeний Bepxoвнoю Paдoю Укpaïни у 2010 po^ [15].
Ha жaль, змiнa нayкoвиx yпoдoбaнь д.e.н., ^o-фecopa G.B. Typчинoвa (пocтiйнoгo нapoднoгo oбpa-нця), який у cвiй чac був те т1льки кepiвникoм po6o-чoï гpyпи Bepxoвнoï Paди Укpaïни m пiдгoтoвцi Бю-джeтнoгo кoдeкcy У^шни (пpийнятий 21 чepвня 2001 po^), a й oдним з aвтopiв тa peдaктopiв нayкoвo-пpaктичнoгo кoмeнтapя дo ньoгo, нe cпpияли cвoeчa-cнoмy пoгaшeнню кoнфлiктy, щo зapoджyвaвcя м1ж Цeнтpoм тa тaк звaними ceпapaтиcтaми з Лугатеь^ тa Дoнeцькoï oблacтeй в пepioд йoгo cпiкepiaди [16].
A мoжливo, щo у 2000-2001 pp. вш зiгpaв poль «вeciльнoгo гeнepaлa», як i дeякi «oнayчeнi» пpeдcтaв-ники Уpядy тa Aдмiнicтpaцlï Пpeзидeнтa Укpaïни (включaючи твгть тaкиx, як1 oбiймaли пocaди
Пpeм'ep-мiнicтpa тa Пpeзидeнтa дepжaви)? Ц cтaлo oдним з piзнoвидiв coцiaльниx xвopoб ^parn^^m cycпiльcтвa.
Мoжливим вapiaнтoм poзвиткy пoдiй бyлo щи-йняття Bepxoвнoю paдoю Укpaïни yтoчнeнь дo Бю-джeтнoгo кoдeкcy Укpaïни, виxoдячи з oптимiзaцiï cпiввiднoшeння бюджeтнoгo фeдepaлiзмoм з бюдж^т-ним цeнтpaлiзмoм тa yтoчнeнь дo Зaкoнy У^шни <^po мicцeвe caмoвpядyвaння в Укpaïнi» (в1д 1997 №24) тa дo Зaкoнy Укpaïни «Пpo мicцeвi Дepжaвнi aдмiнicтpaцiï» (в1д 1999 №20-21).
Пpoпoзицiï rn^o циx yтoчнeнь мicтятьcя в peдмoвi нayкoвo-пpaктичнoгo кoмeнтapя дo Бюджeт-нoгo Koдeкcy Укpaïни, який був ^ий^тей Bepxoв-нoю Paдoю Укpaïни у 2010 poцi. Змicт цж пpoпoзи-ц1й пoлягae в тому rn;o, opгaни мicцeвoгo caмoвpядy-вaння фopмyють cвiй бюджeт в мeжax джepeл тa o6-cягiв влacниx фiнaнcoвиx pecypciв, a мicцeвi Дepжaвнi aдмiнicтpaцiï здiйcнюють oбfpyнтyвaння нeoбxiдниx oбcягiв фiнaнcoвoï дoпoмoги з Дepжaвнoгo Бюджeтy Укpaïни (тpaнcфepтiв з дepжбюджeтy), яки: бyдe дoc-тaтньo для фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння coцiaльниx нopм, нopмaтивiв i cтaндapтiв для дaнoгo peгioнy [15].
Щ пpoпoзицiï були нaдaнi нapoдним дeпyтaтoм Bepxoвнoï paди Укpaïни 7 cкликaння, як1 були члe-тми Бюджeтнoгo кoмiтeтy.
Aлe, нa жaль, вoни cвoeчacнo нe були o^mm, тoмy щo дiючa cиcтeмa дepжaвнoгo yпpaвлiння нe т1льки в opramx викoнaвчoï влaди, a й зaкoнoдaвчoï влaди, нe opieнтoвaнa нa ocвoeння тa впpoвaджeння нoвиx iдeй.
Штомють як в cиcтeмi opгaнiв зaкoнoдaвчoï, тaк i викoнaвчoï влaди зa пoтeнцiйними лiдepaми нaцiï в yмoвax нeзaлeжнocтi (a тoчнiшe лiдepaми ^parn^TO-гo cycпiльcтвa пicля cкacyвaння в m^opn гpoмaдя-нинa Укpaïни гpaфи «нaцioнaльнicть») пoвиннi бути зaкpiплeнi ^^mm пoмiчники aбo eкcпepти-кoнcyльтaнти з фaxiвцiв Iнcтитyтy зaкoнoдaвcтвa Bep-xoвнoï Paди Укpaïни тa Iнcтитyтiв Biддiлeння eкoнo-м1ки HAHУ для дoпoмoги дiaлeктичнoмy poзвиткoвi ïx влacнoгo «нayкoвo-тeopeтичнoгo piвня».
Якби у 2000-2010 pp. дiялa Aкaдeмiя eкoнoмiч-ниx дocлiджeнь зpaзкa 1993-1994 pp. (тoбтo шаля пpийняття Бюджeтнoгo кoдeкcy Укpaïни у 2001 po^), тo в ïï Цeнтpi пepeпiдгoтoвки yпpaвлiнcькиx тa era-нoмiчниx кaдpiв фaxiвцi цeнтpaльниx тa peгioнaльниx opгaнiв влaди, пpoйшoвши п^ит^ння квaлiфiкaцlï в cфepi бюджeтнoгo мeнeджмeнтy, oвoлoдiли б пpин-ципaми тa пoлoжeннями бюджeтнoгo фeдepaлiзмy, щo CTa^o б ocнoвoю для пpoвeдeння м^нж пepeмo-вин з тaк звaними ceпapaтиcтaми з1 Cxoдy Укpaïни rn^o пiдвищeння фiнaнcoвoï caмocтiйнocтi мicцeвиx paд.
B cyчacниx yмoвax т1льки poзpoбкa тa peaлiзaцiя Haцioнaльнoï тa Peгioнaльниx пpoгpaм людcькoгo poзвиткy зaбeзпeчaть збepeжeння тepитopiaльнoï ц1-лicнocтi нaшoï дepжaви, тoмy щo бyдe збepiгaти тa poзвивaти cиcтeмy нaцioнaльниx цiннocтeй ^paffl^-кoгo нapoдy. Heoбxiднo викopиcтaти пoтeнцiaл члeнiв Дeпyтaтcькoгo клубу «Пapлaмeнт» (G. Pжaвcький) тa Acoцiaцlï нapoдниx дeпyтaтiв Укpaïни (G. Бapaбaш), Лyгaнcькoгo тa Дoнeцькoгo зeмляцтв з мeтoю щипи-нeння кoнфлiктy Цeнтpy з1 Cxoдoм Укpaïни шляxoм дeцeнтpaлiзaцlï влaди та ocнoвi впpoвaджeння бю-джeтнoгo фeдepaлiзмy.
Poзглянyтi Укaзи Пpeзидeнтiв Укpaïни 1996 p., 2004 p., 2005 p. cтocoвнo peфopмyвaння вyгiльнoï пpoмиcлoвocтi те в пoвнiй мipi кoнцeптyaльнo тa змicтoвнo кopecпoндyвaлиcь з Пpoгpaмoю «Укpaïнcь-кe вуг!лля», якa бyлa тйбтьш дeтaльнo oпpaцьoвaнa,
шж розглянуи Укази, та затверджена Постановою Кабшету МГтстрГв Украши вщ 19 вересня 2001 року № 1205. Реатзащя ц1е1 програми передбачала здшс-нення вщповщних заход1в 2001-2010 рр. у два етапи: перший етап — 2001-2002 рр., другий етап — 20022010 рр. [17].
Але i в цш програм! не були визначеш складов! фшансового мехашзму к реал1зацп на основ! впрова-дження державно-приватного партнерства у вщтво-ренш шахтного фонду галуз1 та сощального партнерства в утриманш та розвитку об'екпв соц1ально1 ш-фраструктури [18—20]. Саме тому, вона була прире-чена на невиконання, хоча саме в нш вперше був обГрунтований роздгл «Вщродження рол1 науки в розвитку вугшьно1 промисловоси та реформування на-укових установ вуг1льно'1 галузЬ>.
На протяз1 2002-2009 рр. в Програму «Украшсь-ке вугглля» дев'ять раз новими Постановами Уряду вносились змши, як1 були обумовлеш задоволенням вимог вугшьно1 галуз1 сощально-економ1чного характеру.
Тому невипадковим можна вважати виставлений в серпш 2010 року на публ1чне обговорення проект ново'1 Державно1 ц1льово1 економ1чно1 програми «Украшське вугглля на 2010-2015 роки». Метою програми було визначено кардинальне пщвищення еко-ном1чно1 ефективноси роботи пщприемств вуг1льно'1 промисловоси та досягнення обсяпв видобутку вуггл-ля, необхщних для задоволення потреб нацюнально1 економ1ки. На 30% передбачалось зменшення наван-таження на Державний бюджет Украши щодо фшан-сово'1 пщтримки галуз1 [21].
З окреслених у програм! чотирьох вар1анив розв'язання проблеми для практично'1 реал1зацп був визнаний за основний четвертий. По-перше, цей ва-р1ант розвитку галуз1 вщповщав положенням Програми економ1чних реформ Украши на 2010-2014 роки «Заможне суспгльство, конкурентоспроможна еконо-м1ка, ефективна держава» в контекст! досягнення енергетично'1 безпеки краши. По-друге, цей вар1ант враховував, з одного боку, д1юч1 тод1 економ1чш, еколопчш, а головне сощальш умови, а з шшого, -досвщ реформування вуг1льно'1 промисловоси в р1з-них крашах свГту.
На жаль, ця Програма не була прийнята, як i до кшця не оцшено той факт, що на щор1чних зборах Вщдшення економ1ки НАНУ в травш 2013 року з'ясувалось, що нова шщ1атива Президента Украши «Державна програма актив1защя розвитку економ1ки Украши на 2013-2014 роки» (затверджена Постановою Кабшету МшстрГв Украши вщ 23.02.2013 р. №187) за окремими заходами не в повнш м1р1 прой-шла експертизу провщних фах1вщв 1нститупв, як1 входять до складу Вщдшення економ1ки НАНУ [22].
Розробку таких Програм доцгльно доручати ДННУ «1нститут економ1ки i прогнозування», який, кр1м власних, готуе зведеш нацюнальш доповда на пщстав1 локальних доповщей ус1х 1нститупв Вщд1-лення економ1ки НАНУ, а не тгльки за участю окре-мих фах1вщв, консультанпв та експерт1в р1зних р1вшв квал1ф1кацГ1 та р1зних наукових шкГл, що практикува-лося в минулому в Кабшет1 МшстрГв Украши та в АдмшГстрацп Президента Украши. Пщготовлеш ними проекти державних ршень було б доцгльно додат-ково оцшювати i фах1вцями 1нституив та Бюро Вщдшення економ1ки НАНУ.
Наприклад, в 2010 рощ, тсля програмно'1 публ1-кацп академ1ка НАНУ В.М.Гееця «Л1берально-демократичн1 основи: курс на модершзащю Украши» [23], ДННУ «1нститут економ1ки i прогнозування»
пщготував Нацюнальну допов1дь «Новий курс: рефо-рми в Украшь 2010-2015» [24], а щор1чне Послання Президента Украши до Верховно1 Ради Украши «Модершзащя Украши — наш стратепчний виб1р» базувалась на матер1алах ц1е'1 доповда [25]. В свою чергу, 1нститут економ1ки промисловост1 НАНУ (м. Донецьк) розробив науково-методичне забезпе-чення мошторингу етатв i процес1в модершзацп Украши та ïï економ1чних райошв з врахуванням до-свщу Китаю [26]. Все це пгдвищувало р1вень науково-го управлшня нацюнальною економ1кою для забезпечення сталого розвитку держави.
Кр1м цих найважливших докуменив державного впливу на сощально-економ1чний розвиток регюшв й Украïни в цглому, 1нститути Вщдшення економ1ки НАНУ повинш розробляти проекти Державних ком-плексних програм реформування нацiональноï еко-ном1ки (як заповщав О.С.бмельянов [2]), як1 тсля розгляду Радою нацiональноï безпеки i оборони Украши (за результатами науковоï експертизи фах1в-цями 1нституту стратепчних досл1джень та 1нституту законодавства Верховноï ради Украïни), а також пуб-л1чного обговорення (в тому числ1 за участ1 Гнозем-них експерт1в) приймались б на спгльному засщанш Верховноï Ради Украïни, Каб1нету МшстрГв Украïни i Президента Украïни (за учасп Бюро В1ддГлення економ1ки НАНУ).
При змшах Уряду та Президента Украши мае збер1гатися стратег1чний курс реформування нацюна-льноï економ1ки, без застосування нових кардиналь-них реформ «шоковоï терапiï», збер1гатися також по-винн1 пров1дн1 складов! орган1зац1йного мехашзму його науково-методичного забезпечення (такою скла-довою нещодавно був КомГгет з економ1чних реформ при Президентов! Украши) [27].
Виходячи з завдань цих комплексних програм в контекст! формування мехашзму державного управлшня «життям по-новому», Кабшетом МшстрГв Украïни проводилось би уточнення кглькост1, струк-тури, функц1й та чисельноси кадрового забезпечення м1н1стерств i вщомств соц1ально-економГчного проф1-лю, достатшх для розробки i реалiзацiï Державних програм i плашв соц1ально-економГчного розвитку Украши та ïï регюшв, в яких Нацюнальна та Рег1она-льш програми людського розвитку були б провщни-ми ланками, а к п1дпрограми з комплексом в1дпов1д-них заход1в у сфер1 осв1ти, охорони здоров'я, пенсш-ного i сощального забезпечення та Гн. — об'ектами реформування. При цьому, реформи у сфер1 осв1ти та охорони здоров'я повинш зд1йснюватись за критер1-ями пщвищення Гндекс1в нац1онального та регюналь-ного людського розвитку, а не з позицш мiнiмiзацïï видатк1в державного та мюцевого бюджет1в на к функц1онування. Невм1ння по-державному зд1йсню-вати регулювання процесами сощально-економ1чного розвитку регюшв та краши в цглому може призвести до попршення динам1ки 1ндекс1в Нац1онального та Рег1онального людського розвитку.
Нацюнальш допов1д1 й проекти Програм д1яль-ност1 Уряду та Послання Президента Украши до Верховноï Ради Украши також доцгльно готувати як зведенш прогнозно-анал1тичнГ матер1али ус1х 1нсти-тут1в В1ддглення економ1ки НАНУ. Саме в цих мате-р1алах можуть презентуватися проекти нових державних ршень, наприклад, таких як впровадження сис-теми ППБ людського розвитку шляхом розробки На-цiональноï i Рег1ональних програм на основ! принци-п1в i положень бюджетного федерал1зму, що об'ек-тивно й потребуе створення Головного НД1 соц1аль-
но-економ1чного профГлю з цих проблем на баз1 НДЕ1 М1некономрозвитку та торг1вл1 Украши.
В минулому кер1вництво Ком1сп з економ1чних реформ та управлшня народним господарством Верховно! Ради Украши та НДЕ1 Мшеконом1ки Украши, перебуваючи в травш 1993 р. в столищ Чехи Праз1 на конференцГ! ОБСС, домовились з представниками посольства США в Чехи щодо стажування представ-ник1в центральних м1н1стерств ï в1домств Украши (15 економ1ст1в та 5 юрист1в) у вгдповгдних установах США для пгдвищення квал1ф1кацГ! в державному управлшш ринковою економ1кою. Таке стажування вгдбулося в с1чн1 1994 р. (з ш1щативи директора НДЕ1 зам1сть нього на стажування було вгдправлено М.М.Буцька — проводного фах1вця 1нституту з проблем моделювання нащонально! економ1ки.)
Група фах1вщв з Украши стажувалася в Коло-радському Ун1верситет1, в1двгдали МВФ та групу Св1-тового Банку, а також Ком1тет радник1в при Президент! США, як1 готують йому допов1д1 для вистушв в Конгрес1 США стосовно макроеконом1чно! динам1ки економ1ки США та напрям1в майбутнГх стратег1чних реформ.
ДННУ «Академ1я економ1чного управлшня» повинна взяти на озброення досвгд д1яльн1сть зазначе-ного Комгтету радник1в.
Висновки. На початку другого десятил1ття 21 стол1ття в канун свого 50-р1ччя НДЕ1 уточнив свою м1с1ю, яка полягае в шформацшно-аналгшчнш, науковш пгдтримц1 М1н1стерства економ1чного розвитку i торг1вл1 Украши у сфер1 розробки та реал1зацГ! економ1чно! пол1тики держави, спрямовано! на вдос-коналення ринково! модел1 економ1ки, забезпечення ефективност1 ïï функц1онування, пгдвищення на цГй основ1 р1вня та якост1 життя населення, сприяння сощогумаштарному розвитку людини.
Стратегчною метою розвитку НДЕ1 е набуття та неформальне закр1плення статусу провïдноï в УкраМ науковоï установи з розроблення методологи страте-пчного планування, шформацшно-, методично- та оргашзацшного забезпечення програм економ1чного i сощального розвитку на макро- та мезор1вн1, форму-вання системи заход1в економïчноï пол1тики держави та мехашзму ïх реал1зацп [29].
Наукова д1яльн1сть 1нституту здшснюеться в1д-повгдно до основного та додаткового тематичного плану НДР, сформованого на баз1 вгдповгдних замов -лень i договор1в з М1н1стерством економ1чного розвитку i торг1вл1 Украïни та шшими орган1зац1ями.
Проблематика досл1джень основного тематичного плану визначаеться завданнями МГшстерства еко-ном1чного розвитку i торг1вл1 Украши щодо розроблення та реал1зацп державноï економïчноï пол1тики Украши за наступними напрямками [30]:
1. Комплексний анал1з основних тенденцш розвитку економ1ки (за шституцшними секторами та ринками).
2. Моделювання розвитку економ1ки.
3. Методичш засади розроблення стратепчних i програмних документов економ1чного i сощального розвитку держави та регюшв.
4. 1нструменти реатацп стратег1чних i програмних документов економ1чного i сощального розвитку.
5. Монгторинг економ1чного i соц1ального розвитку Украши.
1нститут активно сп1вроб1тничае з Кабшетом Мш1стр1в Украши, постшними ком1с1ями Верховноï Ради Украши, мгнгстерствами i ведомствами, реггона-
льними органами влади, Нацюнальною академ1ею наук Украши.
Директор НДЕ1, д.е.н., професор, Заслужений економют Украши 1.Г.Манцуров обраний членом -кореспондентом НАНУ i е членом Колегп Мшеко-номрозвитку та торг1вл1 Украши, членом Бюро Вгдд1-лення економ1ки НАНУ. Будучи експертом ООН в галуз1 шституцгйного розвитку, директор НДЕ1 ор1е-нтуе наукову д1яльшсть 1нституту на шституцшне забезпечення системного прогнозування та комплексного планування нацïональноï економ1ки, ïï страте-пчного розвитку.
1.Г.Манцуров стшко i мудро переносить складш взаемовгдносини як з деякими соратниками в 1нсти-тут1, так i з вГддГлами та кер1вництвом м1н1стерства. Прагнучи зберегти хоч одну наукову посаду в НДЕ1, його директор вГдмовився вгд ус1х надбавок до поса-дового окладу за науковий ступ1нь, вчене та почесне звання, науковий стаж (лист НДЕ1 до Мшекономро-звитку та торг1вл1 Украïни вгд 16.09.2014 р. № 1/214).
Асшрантура та докторантура НДЕ1 здшснюють подготовку наукових кадр1в для центральних та м1сце-вих оргашв виконавчоï влади, орган1в мюцевого са-моврядування, науково-дослгдних та шших установ економ1чного проф1лю. Ус1 асшранти, докторанти i здобувач1 наукового ступеня закршлеш за в1дпов1д-ними в1ддГлами 1нституту та беруть безпосередню участь у виконанш планових наукових дослгджень з актуальних проблем розвитку економ1ки Украши.
В НДЕ1 д1е Спещал1зована вчена рада по захисту кандидатських i докторських дисертацш за спещаль-ностями 08.00.03 «Економ1ка та управлшня нацюна-льним господарством» та 08.00.08 «Грош1, ф1нанси i кредит». Кер1вництво 1нституту забезпечило випере-джаючий розвиток власного науково-методичного забезпечення стратепчного планування, виходячи з потреб шституал1зацп державного управлшня нацюнальною економ1кою в майбутньому.
НДЕ1, маючи 30-р1чний досв1д плïдноï сшвпрац1 з колишшм Державним плановим ком1тетом (Держ-планом) Украши, а також значний бШлютечний фонд та арх1в науково-дослГдних роб1т з проблем методологи поточного, середньострокового та довгострокового планування, спроможний розпочати роботи з подготовки «Планового Кодексу Украши» (за аналопею з Бюджетним Кодексом Украши).
В 2011 рощ, кр1м здшснення планових досл1-джень, 1нститутом було подготовлено та передано до центральних оргашв державноï влади ряд доповгдних записок, рекомендацш та шших матер1ал1в. Серед них слгд вгдзначити:
- пропозицГï щодо вдосконалення проекту Закону Украши «Про державне стратепчне планування»;
- аналгшчш матер1али для Консенсус-прогнозу «Украша: перспективи розвитку»;
- комплект аналгшчних матер1ал1в щодо полГш-ки 1мпортозам1щення та можливост1 ïï реал1зацп в УкраМ;
- пропозицïï щодо удосконалення механ1зм1в довгострокового кредитування реального сектору еко-ном1ки та домогосподарств;
- шформаця про сучасний стан i тенденцп розвитку ïнвестицïйноï та виробничоï д1яльност1 вис око-i середньотехнолог1чних виробництв в Украïнï у 19982009 pp.;
- пропозицп до проекту Плану заход1в державноï пол1тики стосовно зм1ни структури реального сектору економ1ки у напрям1 щдвищення технолог1чного р1в-ня виробництва та збГльшення частки переробноï
пpoмиcлoвocтi, opieнтoвaнoï та зaдoвoлeння пoтpeб внyтpiшньoгo pинкy;
- aнaлiтичнa зaпиcкa з oглядoм зaгaльниx тeндe-нцш ra peзyльтaтiв фyнкцioнyвaння в Y^aïm rae^a-льниx (вiльниx) eкoнoмiчниx зoн i тepитopiй npiopH-тeтнoгo poзвиткy з1 cпeцiaльним peжимoм iraec™-цiйнoï дiяльнocтi.
B цьoмy 2011 po^ HДEI paзoм з Мiнicтepcтвoм eкoнoмiчнoгo poзвиткy i тopгiвлi Укpaïни впepшe зa poки нeзaлeжнocтi cтвopили yнiкaльний дepжaвний дoкyмeнт зa Пpoгнoзoм кoмплeкcнoгo poзвиткy тащ-oнaльнoï eкoнoмiки i coцiaльнoï cфepи. Aлe, нa жяль, пpoeкт Дepжaвнoï пpoгpaми eкoнoмiчнoгo i coцiaль-нoгo poзвиткy Укpaïни та 2012 piк oб'eктивнo викли-кяв oпepaтивнe кopeктyвaння Дepжaвнoгo бюджeтy У^яши нa 2012 piк, щo тащяму бyлo пoв'язaнo з зaвдaннями no ïï викoнaнню («Pинкy пoтpiбнa дoпo-мoгa ... Дepжплaнy» [2, c. 53]).
TO6to, npи фopмyвaннi мexaнiзмy дepжaвнoгo ynpaвлiння «життям no-нoвoмy» Дepжaвнa npoгpaмa eкoнoмiчнoгo i coцiaльнoгo poзвиткy Укpaïни xa Дep-жaвний бюджет Укpaïни мaють poзглядaтиcя як eди-ний дepжaвний дoкyмeнт, щo мютить кoмnлeкc пля-нoвиx opieнтиpiв i aдpecниx зaвдaнь з poзвиткy мяк-poeкoнoмiки, гaлyзeй, вiдoмcтв i peгioнiв тa шд^ш-лeниx визнaчeнням кoнкpeтниx тepмiнiв ïx виюэтан-ня й вiдпoвiдaльниx викoнaвцiв з oкpeмиx aдpecниx nитaнь.
Hayкoвo-мeтoдичнe зaбeзneчeння дocягнeння eдинoгo цiлoгo npoгнoзyвaння, nлaнyвaння тa бюджe-тyвaння людcькoгo poзвиткy нa нaцioнaльнoмy тa peгioнaльниx piвняx cnpoмoжнe зaбeзпeчити HДEI у cклaдi Iнcтитyтiв Biдцiлeння eкoнoмiки HAHY i шд-пopядкoвaний Kaбiнeтy Мiнicтpiв Укpaïни.
Оpгaнiзoвyючи cвoю дiяльнicть в якocтi Гoлoв-HДI coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo npoфiлю, ДHHУ «Aкaдeмiя eкoнoмiчнoгo y^aK^mM» noвиннa c^ac-ти ст^льт cepeдньocтpoкoвi nлaни HДP з Дepжaвнoю ycтaнoвoю «Hayкoвo-дocлiдний iнcтитyт coцiaльнo-тpyдoвиx вiднocин» Мiнicтepcтвa coцiaльнoï пoлiтики Укpaïни, з Дepжaвним niдnpиeмcтвoм «Hayкoвo-тexнiчний кoмnлeкc cтaтиcтичниx дocлiджeнь» (ЦЩ cтaтиcтики тa Hayкoвo-npoeктний iнcтитyт CTaracm-чниx тexнoлoгiй) Дepжaвнoï cлyжби cтaтиcтики У^я-ши тa Iнcтитyтoм зaкoнoдaвcтвa Bepxoвнoï Paди Укpaïни.
B yмoвax poзpoбки мexaнiзмy дepжaвнoгo ущяв-лшня «життям no-нoвoмy» дoцiльнo в ocнoвy д1яль-нocтi мiнicтepcтв i вiдoмcтв coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo npoфiлю noклacти фyнкцioнaльний гадки Щoдo ви-знaчeння ïx пoвнoвaжeнь (npaв i вiдnoвiдaльнocтi) згiднo пpoцeciв i npoцeдyp poзpoбки Haцioнaльнoï тa Peгioнaльниx npoгpaм людcькoгo poзвиткy. Ц ^o-гpaми noвиннi бути цeнтpaльними (npoвiдними лян-цюжкaми) npи фopмyвaннi Дepжaвниx npoгpaм i nлaнiв coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy дepжaви тa peгioнiв, Дepжaвнoгo i мicцeвиx бюджeтiв Укpaïни.
ДHHУ «Aкaдeмiя eкoнoмiчнoгo ynpaвлiння» (нa бaзi HДEI), cnpoмoжнa бyдe здiйcнювaти cвoю ocвi-тянcькy дiяльнicть зa aнaлoгoм викoнaння тaкoï PO6O-ти в ДHHУ «Aкaдeмiя фiнaнcoвoгo y^aK^mM» шля-xoм cтвopeння Bipтyaльнoгo yнiвepcитeтy для œpe-niдгoтoвки ynpaвлiнcькиx тa eкoнoмiчниx кaдpiв цeнтpaльниx мiнicтepcтв i вiдoмcтв coцiaльнo-eкo-нoмiчнoгo npoфiлю, a тaкoж niдвищeння квaлiфiкaцiï npaцiвникiв викoнaвчиx opгaнiв влaди aдмiнicтpaтив-
ниx oблacтeй, paйoнiв, мicт тa opгaнiв мicцeвoгo ca-мoвpядyвaння.
B niдcyмкy ^ зaбeзneчить викopиcтaння «eдинoï фiнaнcoвoï й eкoнoмiчнoï мoви» npи poзpoбцi, мoнi-тopингy тa peaлiзaцiï npoгpaм, пгашв i бюджeтiв co^-aльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнiв, npoвiдними лaнкaми якиx стянуть cклaдoвi Haцioнaльнoï тa Peri-oнaльниx npoгpaм людcькoгo poзвиткy.
Cepeд пepшoчepгoвиx зaвдaнь ДHHУ «Aкaдeмiя eкoнoмiчнoгo y^aMmM» noвиннi cтaти:
1) cиcтeмaтизaцiя пpичин тa нacлiдкiв нecвoeчa-cнoгo i нeпoвнoгo викoнaння Мeмopaндyмiв Уpядiв Укавши з Мiжнapoдними фiнaнcoвими opгaнiзaцiями з poзpoбкoю peкoмeндaцiй щoдo ïx нeдoпyщeння;
2) yзaгaльнeння coцiaльнo-eкoнoмiчниx poздiлiв пpoгpaм napтiй i pyxiв (нacaмnepeд ^prä жiнoк Укpaïни, Haцioнaльнo-дeмoкpaтичнoï napтiï Ук^шни тoщo), нeзaлeжниx кaндидaтiв у нapoднi дenyтaти Bepxoвнoï Paди Укpaïни 8 cкликaння, з мяйбутшм ввeдeнням тaкoï poбoти у npaктикy дiяльнocтi Aкaдe-мiï;
3) мeтoдoлoгiчний aнaлiз пляшв дiяльнocтi вcix Уpядiв Укpaïни зя poки нeзaлeжнocтi дepжaви, з тд-гoтoвкoю npoeктy Пpoгpaми дiяльнocтi Kaбiнeтy Mi-нicтpiв Укpaïни та 2016—2020 pp. (з викopиcтaнням peзyльтaтiв гозицп 2) );
4) poзpoбкa, в кoopдинaцiï з шшими нayкoвими тя нявчяльними зaклaдaми, нayкoвo-мeтoдичнoгo зя-бeзпeчeння poзpoбки Haцioнaльнoï тя peгioнaльниx пpoгpaм людcькoгo poзвиткy та 3, 5 тя 10 poкiв;
5) oбГpyнтyвaння nponoзицiй i peкoмeндaцiй щoдo викopиcтaння мiжнapoдниx гpaнтiв тя OTTOpe^ ня тимчacoвиx твopчиx кoлeктивiв Iнcтитyтiв Bi^i-лeння eкoнoмiки HAHУ для poзpoбки npoeктiв Ha^-oнaльнoï тя peгioнaльниx npoгpaм людcькoгo poзвит-ку та 2017-2020 pp.
I нaocтaннe. Бeзyмoвнo зpoзyмiлo, щo гoлoвнoю вимoгoю зaпpoвaджeння cиcтeми ППБ (Пpoгнoзy-вяння, Пpoгpaмyвaння, Бюджeтyвaння) людcькoгo poзвиткy в Укpaïнi cтae викoнaння Пляну дш нoвoгo Уpядy Укpaïни та 2015 p., зaтвepджeнoгo Bepxoвнoю Paдoю Укpaïни 8 cкликaння 12.12.2014 poкy i який мoжнa нязвяти у cклaдi Haцioнaльнoï npoгpaми люд-cькoгo poзвиткy бaзoвoю niдnpoгpaмoю «Bиживaння yкpaïнcькoгo нapoдy» (та жяль, як зявжди, бeз oцiнки coцiaльнo-eкoнoмiчниx нacлiдкiв ïï peaлiзaцiï).
Список використаних джерел
1. Gмeльянoв G.C. Оcoбиcтo npичeтний [Teкcт]: pинoк У^яши: Icтopiя тя npoблeми фopмyвaння в пyблiкaцiяx, нayкoвиx тя cлyжбoвиx дoпoвiдяx aвтopa / G.C. Gмeльянoв; Haцioнaльний ш-т npoблeм м1ж-нapoднoï бeзпeки npи Paдi нaцioнaльнoï бeзneки i oбopoни Укpaïни. — K.: Bicник фoндoвoгo pинкy, 2002. - 623 c.
2. Gмeльянoв G.C. Оcoбиcтo npичeтний [Teкcт]: pинoк Укpaïни: Icтopiя тя npoблeми фopмyвaння в пyблiкaцiяx, нayкoвиx тя cлyжбoвиx дoпoвiдяx aвтopa / G.C. Gмeльянoв. — Bидaння дpyгe (дonoвнeнe). — K.: HДEI, 2012. — 576 c.
3. Poзnopяджeння Пpeзидeнтa Укpaïни «^po Пoлoжeння npo Koмiciю Пpeзидeнтa Укpaïни з пи-тянь няуки тя ïï ^ляд» вщ 15.12.1992 p. № 197/92-prn [Eлeктpoнний pecypc]. — Peжим дocтyny: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/197/92-pn.
4. Ильин B.H. Экoнoмичecкиe ocнoвы тeopии oбщecтвeннoгo paзвития [Teкcт] / B.H. Ильин. — 2-e дoп. Изд. — K.: ДИA, 2010. — ll6 c.
5. Гoлoвнe нayкoвo-eкcпepтнe yпpaвлiння Ara-paтy Bepxoвнoï Paди Укpaïни [Eлeктpoнний pecypc].
— Peжим дocтyпy: http://wl.cl.rada.gov.ua/pls/ site2/ p_pidrozdil?pidid= 1227.
6. Poзпopяджeння Kaбiнeтy Miнicтpiв Укpaïни «Пpo cклaд opгaнiзaцiйнoгo кoмiтeтy з пiдгoтoвки тя пpoвeдeння Miжнapoднoгo фopyмy «Iнвecтицiйнi пpoeкти для Укpaïни» тя зaбeзпeчeння yчacтi у ньoмy y^a^^mx пiдпpиeмcтв i opгaнiзaцiй» в1д 31.10.1995 p. Nq 661-p [Eлeктpoнний pecypc]. — Pe-жим дocтyпy: http://zakonl.rada.gov.ua/laws/show/66l-95-p.
I. Пocтaнoвлeниe Пpaвитeльcтвa Aвтoнoмнoй Pecпyблики Kpым «G6 opгaнизaциoнныx мepax пo пpoвeдeнию Meждyнapoднoгo дeлoвoгo и инвecтици-oннoгo фopyмa в У^яите «Kpым-96»» oт 23.0l. 1996 г. Nq 254 [Eлeктpoнний pecypc]. — Peжим дocтy-пу: http://zakon4. rada. gov. ua/ krym/show/rb025400l-96.
8. Poзпopяджeння Kaбiнeтy Miнicтpiв У^яши «ffl^o yчacтi У^яши y мiжнapoдниx фopyмax з 61з-нecy, iнвecтицiй тя пpивaтизaцiï «Укpaïнa тя Свpo-пeйcький Coюз - paзoм у XXI cтoлiття» В1Д 23.03. 2000 p. Nq 145-p [Eлeктpoнний pecypc]. — Peжим дoc-тупу: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/l45-2000-p.
9. Укяз Пpeзидeнтa Укpaïни «^o cтpyктypнy пepeбyдoвy вyгiльнoï пpoмиcлoвocтi» в1д 0l.02.l996 p. Nq 116/96 [Eлeктpoнний pecypc]. — Peжим дocтyпy: http://zakonl.rada. gov. ua/ laws/show/116/96.
10. Укяз Пpeзидeнтa Укpaïни «Пpo зaxoди щoдo пiцвищeння eфeктивнocтi yпpaвлiння вyгiльнoю гялу-ззю тя ïï poзвиткy» в1д 06.0l.2004 p. Nq 752/2004 [Eлe-ктpoнний pecypc]. — Peжим дocтyпy: http://zakon4. rada.gov.ua/ laws/ show/l52/2004.
II. Укяз Пpeзидeнтa Укpaïни «Пpo зaxoди щoдo вдocкoнaлeння дepжaвнoгo yпpaвлiння вупльтою пpoмиcлoвicтю» в1д 25.0l.2005 p. Nq 1123/2005 [Eлeк-тpoнний pecypc]. — Peжим дocтyпy: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/ 1123/2005.
12. Пocтaнoвa Bepxoвнoï Paди У^яши «Пpo пpoeкт ^н^пад" poзвиткy пaливнo-eнepгeтичнoгo кoмплeкcy ня пepioд дo 2010 po^» в1д 02.02.1994 p. M 390l-XII [Eлeктpoнний pecypc]. — Peжим дocтyпy: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/390l-l2.
13. Kyкapцeвa C.B. Mexaнiзм зaбeзпeчeння том-плeкcнocтi peгioнaльнoгo poзвиткy пpoмиcлoвocтi: Aвтopeфepaт ня здoбyття нayкoвoгo cтyпeня кaндидa-тя eкoнoмiчниx няук зя cпeцiaльнicтю 0 8.07.01. [Tero^ — Eкoнoмiкa пpoмиcлoвocтi. — Kиïвcький нaцioнaльний yнiвepcитeт тexнoлoгiй тя дизяйну, Kh-ïв — 2006. — 19 c.
14. Офiцiйний cafe ДПEK [Eлeктpoнний pecypc].
— Peжим дocтyпy: http://www.dtek.com.
15. Hayкoвo-пpaктичний кoмeнтap дo Бюцжeтнo-гo Koдeкcy Укpaïни / кoл. aвтopiв [няук. peдaкцiя B.Ф. Cтoляpoвa]. — 2-e вид., дoп. тя пepepoб [Tera^:
— K.: ДHHУ AФУ; УДУФМ^ 2011. — 560 c.
16. Бюджeтний кoдeкc Укpaïни: зaкoн, зacaди, кoмeнтap /Зя peдaкцieю G.B. Typчинoвa i Ц.Г. Gгня [Teкcт]. — K.: Пapлaмeнтcькe вид-вo, 2002. — 320 c.
ll. ^^я^вя ^б^ту Miнicтpiв Укpaïни «Пpo зaтвepцжeння пpoгpaми «^^affl^ra вугшля» в1д 19.08.2001 p. Nq 1205 [Eлeктpoнний pecypc]. — Peжим дocтyпy: http: //zakon4.rada.gov.ua/laws/show/l205-2001-п.
18. Cтoляpoв B.Ф. Пpoгнoзнi oцiнки зaбeзпeчe-нocтi eкoнoмiки Укpaïни пepвинними пялив™-eнepгeтичними pecypcaми дo 2010-2015 pp. // Збipник PBПC У^яши HAH Укpaïни «Пoлiтичнi, eкoнoмiчнi тя eкoлoгiчнi пpoблeми eнepгeтичнoï бeзпeки i ipa^-пopтyвaння eнepгopecypciв в Укpaïнi». — K.: 2001, C.3l-40.
19. Cтoляpoв B.Ф. Meтoдoлoгiчнi зacaди визня-чeння фiнaнcoвиx cyбcидiй пiдпpиeмcтвaм вупльтош ceктopy Укpaïни // Eнepгeтикa: eкoнoмiкa, тexнoлoгiï, eкoлoгiя / HTУУ «Km» [Te^]. — K.: 2002. — M 2. — C.ll-26.
20. Cтoляpoв B.Ф. Фopмиpoвaниe гocyдapcтвeн-той пoдцepжки yгoльнoгo ceктopa экoнoмики У^яи-ны в cиcтeмe pern^ix oтнoшeний // Интeгpaция к энepгeтикe и экoнoмичecкaя бeзoпacнocть гocyдapcт-вя [Tero^. — K.: Зняния Укpaины, 2005. — C.360-391.
21. ^oe^ Дepжaвнoï цiльoвoï eкoнoмiчнoï ^o-гpaми «У^яш^го вугшля» ня 2010-2015 poки [Eлeк-тpoнний pecypc]:http://www.mvp.gov.ua/?news=84263
22. Пocтaнoвa ^б^ту Miнicтpiв У^яши «Пpo зaтвepцжeння Дepжaвнoï пpoгpaми aктивiзaцiï poзви-тку eкoнoмiки ня 2013-2014 poки» в1д 2l лютoгo 2013 p. Nq l8l [Eлeктpoнний pecypc]. — Peжим дocтy-пу : http : //zakon4 .rada.gov.ua/laws/ show/187-2013-п/print139025828lll6040.
23. Гeeц B. Либepaльнo-дeмoкpaтичecкиe OCTO-вы: кypc ня мoдepнизaцию Укpaины / Гeeц B. // Экoнoмикa У^яины. — 2010. — NQ3. — C. 4—20.
24. ^вий ^pc: peфopми в Укpaïнi. 2010—2015. Haцioнaльнa дoпoвiдь / зя зяг. peд. B.M.Гeйця [тя ш.]. — K.: HBЦ HБУB, 2010. — 232 c.
25. Moдepнiзaцiя Укpaïни — няш cтpaтeгiчний вибip: Щopiчнe Пocлaння Пpeзидeнтa У^яши дo Bepxoвнoï Paди Укpaïни. — K., 2011. — 416 c.
26. ^тов E.B. G^œa пpoцeccoв мoдepнизaции Укpaинi и eë экoнoмичecкиx paйoнoв / E.B. ^тов, B.И. Ляшeнкo //Bicник eкoнoмiчнoï няуки Укpaïни [Teкcт]. — Дoнeцьк, 2013. — M 1 (23). — C. 58-71.
27. Укяз Пpeзидeнтa Укpaïни в1д 26.02.2010 po^ Nq 273/2010 «Пpo yтвopeння Koмiтeтy з eкoнoмiчниx peфopм».
28. Укяз Пpeзидeнтa Укpaïни 21.12.2010 poкy M 1154/2010 ^po зaxoди щoдo зaбeзпeчeння eфeк-тивнocтi peama^ï Пpoгpaми eкoнoмiчниx peфopм ня 2010-2014 poки «Зaмoжнe cycпiльcтвo, кoнкypeнтo-cпpoмoжнa eкoнoмiкa, eфeктивнa дepжaвa».
29. Aнoтoвaний ЗВ1Т rnpo peзyльтaти викoнaння нayкoвo-дocлiдниx PO61J HAEI Miнicтepcтвa eкoнoмi-чнoгo poзвиткy i тopгiвлi Укpaïни зя 2011 pfc [Teкcт]. — Хищ 2012. — 94 c.
30. Збipник я^товян^ зв1т1в пpo нayкoвo-дocлiцнi po6o™, як1 викoнyвaлиcь у 2012 p. в Hayro-вo-дocлiднoмy eкoнoмiчнoмy ш^итут Miнicтepcтвa eкoнoмiчнoгo poзвиткy i тopгiвлi Укpaïни [Teкcт]. — Krik, 2012. — 123 c.
