CC BY
25
УДК 636.2.033.082.1
Федорович С. I., д.с.-г.н., професор Бабж Н. П., астрант* 1нститут б1ологИ'тваринНААН Музика Л. I., к. б. н., доцент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
Iм.С. 3. Гжицъкого
ПРИРОДНА РЕЗИСТЕНТШСТЬ МОЛОДНЯКУ ПОРОДИ Л1МУЗИН ТА волинсько! М'ЯСНО! В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ
Наведено результаты дослгдженъ показнитв природног резистентност1 молодняку пор1д л1музин та волинсъког м'ясног у р1зт вжовг перюди. За показниками природног резистентност1 встановлено мгжпородну, м1ж вжову та м1жстатевур1зницю.
Ключое1 слова: порода, телички, бугаиц1, природна резистенттстъ, фагоцитарна активтстъ нейтрофшв, бактерицидна / л1зоцимна актившстъ сироватки кровг, леикограма кровг.
Вступ. 1нтенсиф1кащя виробничих процеЫв у м'ясному скотарств1 потребуе збшьшення кшькосп селекцшних ознак, включаючи при цьому не лише показники продуктивное^, але й ряд ознак, яю характеризуют стшюсть тварин до стреЫв \ захворювань. Оцшка тварин за показниками природно! резистентное^ е важливим додатковим тестом, який характеризуе адаптацшш властивост1 та придатшсть тварин до експлуатаци в сучасних умовах ведения скотарства [6-8].
Матер1али 1 методи. Дослщження проведен! на теличках \ бугайцях порщ л1музин та волинсько! м'ясно! у ФГ «Велес» Жовк1вського району та ФГ «Пчани-Денькович» Жидач1вського району Льв1всько! области Для проведения дослщжень у 6-мюячному вщ1 за принципом пар-аналопв нами було сформовано по дв1 групи тварин р1зно! стат1 кожно! ¿з порщ по 5 гол1в у кожнш. Телята до 7-ми мюячного вшу знаходилися на пщсоЫ при вшьному доступ! до шших корм1в. Шсля вщлучення бугайщ \ телички в зимовий перюд утримувалися на прив'яз1, а вл1тку - безприв'язно. Тваринам були створеш однаков1 умови год1вл1 та утримання. Р1вень год1вл1 розраховували згщно норм В1Та.
У тварин в1ком 6, 9, 12, 15, 18 мюящв вщбирали кров ¿з яремно! вени до ранково! год1вл1.
Стан природно! резистентное^ вивчали в динамщ за комплексом кл1тинних та гуморальних фактор1в бюх1м1чних та ф1зюлопчних показниюв кров1.
Науковий KepiBHHK - доктор с.-г. наук, професор Федорович G.I. © Федорович G. I., Ba6iK H. П., Музика Л. I., 2012
181
У стабшзованш гепарином кров1 дослщжували фагоцитарну актившсть нейтрофшв кров! ¿з використанням добово! культури Escherichia coli (штам ВКМ-125) за методикою В. С. Гостева [3]; загальну кшьккть Т-л1мфоцит1в (Е-РУЛ) - в реакци спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана за методикою M. Jondal et al. [9], i'x субпопуляци - Т-хелпери (Th-РУЛ) - за методикою Суровас В. М. [3]; кшьккть Т-кл1тин з переважною супресорною актившстю (Ts-РУЛ) - вщшманням числа теофшш-резистентних Т-кл1тин вщ загально! кшькост1 Т-л1мфоцит1в, ¿мунорегуляторний шдекс (IPI) вираховували за сшввщношенням Th/Ts, В-л1мфоцити (ЕАС-РУЛ) - в реакцп комплементарного розеткоутворення з еритроцитами барана за методикою Е. Ф. Чернушенка [3], кшьккть лейкоцшгв - шляхом пщрахунку у камер1 Горяева, лейкоцитарну формулу - за загальноприйнятою методикою [1].
У сироватщ кров! визначали бактерицидну актившсть (БАСК) за методикою О. В. Смирновой, Т. А. Кузьминой [5], л1зоцимну актившсть (ЛАСК) - з використанням добово! культури Mikrococcus lysodeikticus (штам ВКМ-109) фотонефелометричним методом заВ. Г. Дорофейчуком [2].
Загальну оцшку резистентност1 тварин проводили за шкалою В.Е.Чумаченка [7] на основ! морфолопчних i 6ioxiMi4HHx показниюв кров1, яю дослщжували рашше, та показниюв природно! резистентное^, наведених у данш статт!.
Статистичну обробку одержаних даних проводили за методикою Н. А. Плохинского [4] з використанням комп'ютерних програм Excel i Statistica 6.
Результата дослщжень. Встановлено, що природна резистентшсть тварин у значнш Mipi залежить вщ вжових ¿мунобюлопчних особливостей, умов год1вл1 i утримання та генетичного потенщалу само! тварини. Дослщжуваш нами показники природно! резистентност1 молодняку порщ л1музин i волинсько! м'ясно! знаходилися у межах ф1зюлопчно! норми i з вжом тварин пщвищувалися.
У теличок породи л1музин фагоцитарна актившсть, яка проявляеться здатшстю макрофапв кров1 захоплювати та знешкоджувати чужорщш тша, з кожним наступним вжовим перюдом зростала. Так, у вщ1 тварин 9 мкящв пор1вняно з 6-мюячним в1ком цей показник збшьшився на 1,0, у 12-мюячному вщ1 пор1вняно з 9-мюячним - на 3,4, у 15-мюячному вщ1 пор1вняно з 12-мюячним - на 4,2, у 18-мюячному вщ1 пор1вняно з 15-мюячним - на 1,2 та у 18-мюячному вщ1 пор1вняно з 6-мюячним - на 9,4 % ( табл. 1).
Ширше уявлення про фагоцитоз дають показники фагоцитарного ¿ндексу та фагоцитарного числа. Фагоцитарний шдекс 3pic вщповщно з вищеназваними вковими перюдами на 0,10; 0,05; 0,35; 0,34, 0,84 у. о. (Р<0,01); а фагоцитарне число - на 0,10; 0.14; 0,28; 0,02 та 0,54 у. о. 1з фагоцитозом ткно пов'язана л1зоцимна актившсть сироватки кров1, в процеЫ яко! л1зоцим постшно надходить у кров i3 зруйнованих лейкоцита i спричиняе розщеплення полюахарид1в, яю входять у склад оболонок мжробних тш i, кр1м того, активують захисш сили оргашзму завдяки властивостям сильного антибютика.
182
У теличок породи л1музин л1зоцимна актившсть сироватки кров1 з вжом зб1льшилася на 2,2; 0,2; 1,8; 0,2 та 4,4 % (Р<0,01).
Таблиця 1
Показники природно*1 резистентное!! теличок породи л1музин, __М±ш ( п=5 у кожному вщГ)_
Показник В1к тварин, м1сящ
6 9 12 15 18
Фагоцитарна актившсть,% 49,00±2,61 50,00±2,98 53,40±2,89 57,60±3,50 58,40±4,89
Фагоцитарний !ндекс, У-о. 7,95±0,12 8,05±0,16 8,10±0,12 8,45±0,25 8,79±0,17
Фагоцитарне число, У-о. 4,14±0,23 4,24±0,20 4,38±0,18 4,66±0,25 4,68±0,31
Л1зоцимна актившсть, % 28,00±0,89 30,20±0,80 30,40±1,63 32,20±1,24 32,40±0,93
Бактерицидна актившсть, % 52,79±5,85 55,32±5,17 55,44±6,14 60,17±6,18 63,07±5,95
Т-л1мфоцити, % 52,00±1,05 52,60±1,03 51,60±0,92 49,40±0,67 47,20±1,11
Т-хелпери,% 29,40±0,60 30,20±0,49 31,00±0,55 30,20±0,80 30,40±1,03
Т-супресори,% 22,60±0,81 22,40±0,87 20,60±0,68 19,20±0,58 16,80±0,86
1мунорегуляторний вдекс 1,30±0,55 1,35±0,54 1,51±0,52 1,57±0,10 1,81±0,13
В-л1мфоцити,% 19,80+0,73 20,40+0,93 21,20+0,58 21,80+1,07 21,80+0,66
Здатшсть кров1 до самоочищения характеризуе бактерицидна актившсть сироватки кров1 (БАСК), показник яко! у зазначеш в1ков1 перюди зрю В1ДПОВ1ДНО на 2,53; 0,12; 4,73; 2,9; 10,28 %.
Важливе значения при вивченш ¿мунного статусу мае кшькюний склад Т- I В-л1мфоцш1в (як провщних ¿мунокомпетентних кл1тин кров1), оскшьки вони вщображають р1вень захисних сил оргашзму тварин та стан специф1чного ¿муштету. Процеси активаци Т- I В-л1мфоцит1в тюно пов'язаш м1ж собою. 3 одного боку, В-л1мфоцити виконують функцш презентаци антигену, з другого - Т-л1мфоцити, а саме Т-хелпери, необхщш для нормально! активаци В-л1мфоцит1в. Важливе значения при дослщженш ¿мунного статусу мають Т-хелпери та Т-супресори, яю представляють собою основну популяцш ¿мунорегуляторних кл1тин.
У теличок породи л1музин кшькють Т-загальних л1мфоцит1в у кров1 з 6-до 9- мшячного вшу збшьшилася на 0,6, аз 9- до 12-мюячного вшу зменшилася на 1,0, з 12- до 15- та з 15- до 18-мкячного - на 2,2 I з 6- до 18-мкячного вку -на 4,8% (Р<0,01). Вмкт Т-хелпер1в з в1ком тварин зрю вщповщно на 0,8; 0,8; 0,2; 0,2 та 1,0 %. Щодо Т-супресор1в, яю пригшчують захисш реакцп оргашзму, то 1х кшьк!сть зменшилася на 0,2; 0,2; 1,4; 2,4 (Р<0,05) та 5,8 % (р<0,001) вщповщно.
Актившсть В-л1мфоцит1в характеризуе р1вень гуморально! ланки ¿муштету, оскшьки вони синтезують специф1чш антитша (¿муноглобулши), а також впливають на актившсть деяких популяцш Т-л1мфоцит1в, беручи участь у реакщях кл1тинного ¿муштету. У кров1 теличок вищеназвано! породи кщьюсть
183
В-л!мфоцита з кожним наступним вжовим перюдом зростала вщповщно на 0,6; 0,8; 0,4; 0,4 та 2 % (Р<0,05).
Одним ¿з показниюв, який найбшьш об'ективно характеризуе напрям адаптацшних процеав е ¿мунорегуляторний шдекс. У теличок породи л1музин вщ початку (6 мю.) до юнця дослщжуваного перюду (18 мю.) вш пщвищився на 0,51.
У бугайщв вищеназвано! породи з в1ком також спостер1галося пщвищення показниюв фагоцитарно! активное^, фагоцитарного шдексу, фагоцитарного числа, л1зоцимно! та бактерицидно! активност! сироватки кров!. У пер!од з 6- до 18- мюячного в!ку щ показники зб!льшилися в!дпов!дно на 9,6 %, 1,52 у о. (Р<0,01), 0,50 у о., 2,40 та 14,92 % (Р<0,01).
Таблиця 2
Показники природно1 резистентност1 бугайц1в породи л1музин, __М±ш ( п=5 у кожному вщГ)_
Показ ник В1к тварин, м1сяц1
6 9 12 15 18
Фагоцитарна актившсть,% 48,00±2,55 51,40±2,52 56,00±4,66 56,60±2,38 57,60±3,80
Фагоцитарний !ндекс, у.о. 7,82±0,31 7,98±0,18 8,86±0,36 9,41±0,42 9,34±0,34
Фагоцитарне число, у.о. 4,40±0,10 4,48±0,10 4,58±0,24 4,78±0,15 4,90±0,22
.Шзоцимна активн1сть, % 29,20±1,53 30,40±0,51 31,00±0,89 31,40±1,03 31,60±0,75
Бактерицидна актившеть, % 54,83±2,72 63,93±3,98 65,10±5,75 68,13±3,31 69,75±2,90
Т-л1мфоцити, % 50,80±0,73 46,00±1,89 46,80±1,43 48,20±1,65 46,40±1,33
Т-хелпери,% 31,40±0,92 29,20±0,66 31,00±1,05 32,00±1,30 31,80±0,97
Т-супресори,% 19,40±1,28 16,80±1,32 15,80±1,06 16,20±2,31 14,60±2,11
1мунорегуляторний !ндекс 1,66±0,16 1,77±0,13 1,99±0,15 2,19±0,39 2,52±0,63
В-л1мфоцити,% 19,40±1,21 19,60±1,57 21,20±0,58 21,60±0,93 21,80±1,02
Вмют Т-л!мфоцит!в у кров! бугайщв названо! породи з 6- до 18-м!сячного в!ку зменшився на 4,40, кшьккть Т-хелпер!в зб!льшилася на 0,40, а Т-супресор!в зменшилася на 4,8 %. 1мунорегуляторний ¿ндек з в!ком тварин зр!с на 0,86, а кшьккть В-л!мфоцит!в - на 2,40 %
Уявлення про стан природно! резистентност! орган!зму тварини вцшому доповнюють показники лейкограми кров!. Еозинофши беруть участь у знищенн! паразита (видшяють спец!альн! ферменти, як! надають на них ушкоджувальну д!ю), в алерпчних реакц!ях (вид!ляють речовини, що знищують г!стам!н, що запоб!гають вихщ фермент!в з гранул тучних кл!тин). У кров! теличок породи л!музин вм!ст еозиноф!л!в з в!ком змшювався хвилепод!бно. Так, з 6- до 9-мюячного в!ку в!н зменшивсяся на 1,40, з 9- до 12-м!сячного -зб!льшивсяся на 2,80, з 12- до 15-м!сячного - зменшився на 0,40, з 15- до 18-м!сячного - знову зрю - на 1,40 % (табл. 3).
184
Таблиця 3
Показ ник В1к тварин, м1сящ
6 9 12 15 18
Еозинофши 4,80±1,53 3,40±0,51 6,20±1,77 5,80±1,43 7,20±0,91
Нейтроф1ли: паличкоядерш 2,20±0,37 2,00±0,31 2,00±0,55 4,80±0,73 3,20±1,20
сегментоядерш 29,20±2,82 28,60±1,33 25,20±0,73 24,80±2,22 22,60±3,41
.Шмфоцити 61,80±2,31 61,00±2,05 60,00±3,61 58,20±1,39 59,20±2,22
Моноцити 2,00±0,32 5,00±0,45 6,60±0,51 6,40±0,75 7,80±1,02
Основна функщя нейтрофшв полягае в захисп оргашзму вщ шфекцш, здшснюеться вона головним чином за допомогою фагоцитозу. Кшьюсть паличкоядерних нейтрофшв у кров1 теличок породи л1музин за перюд з 6 до 18 мюящв зменшилася на 2,00, а сегментоядерних - на 6,60 %.
Головна функщя л1мфоцит1в — розшзнавання чужорщного антигену та участь в адекватнш ¿мунолопчнш вщповда оргашзму. Вмют л1мфоцит1в у кров1 теличок дано! породи за дослщжуваний перюд знизився на 2,6 %.
Моноцити видаляють ¿з оргашзму вщмираюч1 кл1тини, залишки зруйнованих кл1тин, денатурований бшок, бактерп \ комплекси антиген-антитшо. Кр1м фагоцитозу моноцити виконують важливу роль в ¿муннш вщповда кл1тин, взаемодшчи з л1мфоцитами. Кшьюсть моноцит1в у кров1 теличок з вжом пщвищилася на 5,80 % (Р<0,001).
Под1бна картина за показниками лейкограми кров1 спостер1галася \ у бугайщв вищеназвано! породи (табл. 4). Кшьюсть еозинофшв у кров1
Таблиця 4.
Показ ник Вш тварин, мюящ
6 9 12 15 18
Еозинофши 2,80±0,58 3,20±0,49 6,60±1,07 4,80±0,58 5,60±0,68
Нейтроф1ли: паличкоядерш 3,60±1,60 2,40±0,51 2,00±0,32 3,20±0,58 2,60±0,40
сегментоядерш 24,00±1,30 29,20±3,32 22,60±2,31 23,40±1,80 27,20±1,59
.Шмфоцити 69,00±5,02 59,60±4,32 63,80±1,71 61,40±1,29 59,80±1,77
Моноцити 3,40±1,29 5,60±0,40 5,00±0,84 7,20±0,66 4,80±0,37
пщдослщних тварин з 6- до 18-мюячного в1ку зросла на 2,80 (Р<0,05), сегментоядерних нейтрофшв - на 3,20; моноцит1в - на 1,40 %, а кшьюсть паличкоядерних нейтрофшв зменшилася на 1,00, л1мфоцит1в - на 9,20 %.
У молодняку волинсько! м'ясно! породи також спостер1галося шдвищення показниюв природно! резистентност1 з в1ком (табл.5).
185
Таблиця 5
Показники природно*1 резистентного теличок волинськоТ м'ясноУ _породи, М±ш (п=5 у кожному вщГ)_
Показ ник В1к тварин, м1сяц1
6 9 12 15 18
Фагоцитарна актившсть,% 56,00±1,41 57,20±2,22 60,60±0,87 62,40±1,07 63,40±1,43
Фагоцитарний 1ндекс, у.о. 8,81±0,33 9,31±0,39 9,84±0,14 10,17±0,21 10,30±0,16
Фагоцитарне число, у.о. 4,58±0,16 4,86±0,09 5,15±0,06 5,25±0,09 5,43±0,16
.Шзоцимна активн1сть, % 28,60±0,75 31,60±0,93 32,60±1,03 33,20±1,06 34,80±0,80
Бактерицидна актившсть, % 53,40±0,93 55,40±1,12 55,80±1,02 61,00±1,92 64,60±1,72
Т-л1мфоцити, % 53,80±0,86 52,60±0,81 51,60±1,07 49,60±0,81 49,20±0,66
Т-хелпери,% 32,80±0,97 32,40±0,81 31,80±0,80 31,20±0,58 31,00±0,45
Т-супресори,% 21,00±0,89 20,20±0,97 19,80±1,24 18,40±0,81 18,20±0,97
1мунорегуляторний 1ндекс 1,58±0,09 1,62±0,11 1,64±0,13 1,71±0,09 1,73±0,12
В-л1мфоцити,% 21,20±1,39 21,60±1,21 22,20±1,15 23,40±1,03 23,80±0,86
Так, у теличок дано! породи фагоцитарна актившсть нейтрофшв з 6- до 9- мюячного збшьшилася на 1,20, з 9- до 12-м1сячного - на 3,4, з 12- до 15-мюячного - на 1,80;з 15- до 18-м1сячного - на 1,0 та з 6- до 18-м1сячного вшу -на 7,40 % (Р<0,01). Фагоцитарний шдекс зрю вщповщно на 0,50, 0,53, 0,33, 0,13 та 1,49 , фагоцитарне число - на 0,28, 0,29, 0,10, 0,18 та 0,85 % (Р<0,01), л1зоцимна актившсть - на 3,0; 1,0; 0,6; 1,6 та 6,2 % (Р<0,001) та бактерицидна -на 2,0; 0,4; 5,2; 3,6 та 11,2 % (Р<0,001).
Кшькють Т-л1мфоцит1в у теличок волинсько! м'ясно! породи з 6- до 18-мюячного вшу зменшилася на 4,60 (Р<0,01), Т-хелпер1в I Т-супресор1в - на 1,8 та 2,8 % вщповщно, ¿мунорегуляторний ¿ндекс зр1с на 0,15, а кшьккть В-л1мфоцит1в - на 2,6 %.
У бугайщв дано! породи фагоцитарна актившсть нейтрофшв з 6 до 9 мюящв п1двищилася на 2,0, з 9 до 12 мюящв - на 0,6, з 12 до 15 м1сяц1в - на 2,4, а з 15 до 18 мкящв зменшилася на 0,6% (табл.6). За весь перюд
Таблиця 6
Показники природно*! резистентное™ бугайщв волинсько*! м'ясноТ
породи, М±ш, п=5
Показ ник В1к тварин, м1сяц1
6 9 12 15 18
Фагоцитарна активн1сть,% 59,60±1,72 61,60±1,07 62,20±0,86 64,60±1,03 64,00±1,05
Фагоцитарний 1ндекс, у.о. 9,43±0,30 10,10±0,18 10,20±0,11 10,37±0,14 10,40±0,11
Фагоцитарне число, у.о. 5,32±0,14 5,37±0,49 5,44±0,15 5,59±0.14 5,45±0,97
Л!зоцимна активн1сть, % 29,80±0,66 32,20±1,02 32,60±0,87 34,20±1,11 34,80±1,07
Бактерицидна актившсть, % 55,20±0,86 64,80±1,32 65,40±1,16 69,20±0,86 72,40±1,25
Т-л1мфоцити, % 56,40+1,54 56,00+1,73 56,60+1,20 55,80+2,06 53,40+0,93
Т-хелпери,% 36,20+0,73 36,30+1,28 38,60+1,20 39,50+0,98 39,70+1,02
Т-супресори,% 20,20+0,93 19,70+0,86 18,0+0,66 16,30+1,25 13,70+1,07
1мунорегуляторний 1ндекс 1,80±0,67 1,85±0,10 2,17±0,15 2,47±0,17 2,98±0,29
В-л1мфоцити,% 19,20±0,58 20,80±0,73 21,60±0,81 23,20±0,92 24,20±0,86
186
дослщження ( з 6 до 18 мк.) цей показник 3pic на 4,4 %, фагоцитарний шдекс -на 0,97 у.о., фагоцнтарне число - на 0,13 у.о., л1зоцимна i бактерицидна актившсть сироватки кров1 - на 5,0 (P<0,01) i 17,2 % (P<0,001) вщповщно, кшьккть Т-хелпер1в - на 3,5, Вшмфоциив - на 5,0 (P<0,05) та ¿мунорегуляторний шдекс - на 1,18, а кшьккть Т-л1мфоцит1в знизилася на 3,0, T-cynpecopiB - на 6,5 %.
На вщмшу вщ тварин породи л1музин у молодняку обох статей волинсько! м'ясно! породи у лейкограм1 кров1 були наявш базофши (табл.7).
Таблиця 7
Лейкограма Kpoßi теличок волинськоТ м'ясноУ породи, %, М±ш
(n=5 у кожному в1щ)
Показник BiK тварин, м1сящ
6 9 12 15 18
Базофши 0,12±0,03 0,15±0,02 0,15±0,03 0,17±0,02 0,20±0,01
Еозинофши 4,64±0,51 5,40±0,51 5,20±0,58 5,60±0,40 4,80±0,37
Нейтроф1ли: паличкоядерш 2,64±0,68 3,00±0,55 4,20±0,37 3,60±0,51 4,00±0,45
сегментоядерш 26,40±1,36 31,20±1,24 32,80±1,02 30,70±1,71 30,20±0,86
.Шмфоцити 63,40±1,07 56,25±1,46 53,05±0,86 54,53±1,15 54,60±1,02
Моноцити 2,80±0,37 4,00±0,45 4,60±0,68 5,40±0,51 6,20±0,37
1х кшьккть у теличок ще! породи залежно вщ в1ку знаходилася в межах 0,12 -0,20 %. Кшькють еозинофшв коливалася вщ 4,64 до 5,60, паличкоядерних нейтрофшв - вщ 2,64 до 4,20, сегментоядерних - вщ 26,40 до 31,20, л1мфоцит1в - вщ 53,05 до 63,40, моноциив - вщ 2,80 до 6,20 %. 3 вжом тварин кшьккть у кров! базофшв i моноциив зростала. Кшькють л1мфоцит1в до 12-мюячного вшу знижувалася, а вподальшому незначно зростала, кшькють сегментоядерних нейтрофшв, навпаки, спочатку зростала до 12-мюячног вшу, а пот1м знижувалася, а кшьккть еозинофшв та паличкоядерних нейтрофшв у pi3Hi BiKOßi перюди мала хвилепод1бний характер. За весь пер ¿од дослщження в1рогщне збшьшення або зменшення спостеркалося лише за вмктом у кров1 моноциив та л1мфоциив - вщповщно на 3,4 (P<0,001) та 8,8 % (P<0,001). У бугайщв вищеназвано! породи вмкт базофшв у кров1 коливався в межах 0,20- 0,35, еозинофшв - вщ 4,45 до 5,40, паличкоядерних нейтрофшв - вщ 2,80 до 4,40, сегментоядерних - вщ 26,80 до 33,50, л1мфоциив - 50,80 до 61,00, моноциив - вщ 3,80 до 6,30 % (табл.8). За перюд дослщження з 6- до 12-мюячного кшьккть моноциив зросла на 2,5%, кшькють базофшв, еозинофшв, паличко- i сегментоядерних нейтрофшв мала хвилепод1бний характер, а кшьккть л1мфоципв до 15-мюячного вшу бугайщв зменшилася на 10,20 (P<0,001), а пот1м до 18-мкячного в1ку зросла на 3,00 %. За весь перюд дослщження з 6 до 18 мюящв спостеркалося також в1рогщне зменшення моноциив - на 2,5 % (P<0,001).
187
Таблиця 8
Лейкограма Kpoßi бугайщв волинськоТ m'hchoi породи, %, М±ш __(n=5 у кожному Biui)_
Показ ник BiK тварин, м1сящ
6 9 12 15 18
Базофши 0,20±0,02 0,35±0,02 0,25±0,02 0,30±0,02 0,30±0,01
Еозинофши 5,40±0,40 4,45±0,51 5,20±0,86 5,40±0,93 4,60±0,51
Нейтроф1ли: паличкоядерш 2,80±0,66 3,80±0,37 3,40±0,51 4,40±0,67 3,60±0,40
сегментоядерш 26,80±1,93 33,20±1,24 33,00±1,05 33,50±0,92 31,40±1,32
Л1мфоцити 61,00±0,63 53,80±1,20 52,90±1,25 50,80±1,39 53,80±1,63
Моноцити 3,80±0,58 4,40±0,60 5,20±0,66 5,60±0,75 6,30±0,40
За загальною оцшкою природно! резистентное^ тварини обох статей обох дослщжуваних порщ характеризувалися нормальним И р1внем (виняток -телички i бугайщ породи л1музин у вщ1 6 мюящв та телички ще! ж породи у Biu;i 9 мкящв, сумарний бал за показниками резистентное^ у яких був меншим, шж 50) (табл.9). 3 в1ком тварии цей показиик зростав. У пщдослщних кор!в за ним
Таблиця 9
Загальна оцшка природно!' резистентносп шддослщних тварин, М±ш, бали
BiK тварин, м1сящ Порода
Л1музин Волинська м'ясна
телички бугайщ телички бугайщ
6 45 47 52 55
9 49 51 54 55
12 51 53 55 57
15 55 54 57 58
18 55 56 59 60
Примтка. Низький pieem резистентност1 - 19-30, задоешъний - 31-49 i нормальный - 50-80 балгв.
була виявлена м1жстатева та м1жпородна р1зниця. В обох порщ у Bci BiKOBi перюди за загальною оцшкою природно! резистентное^ бугайщ переважали теличок, а молодняк обох статей волинсько! м'ясно! породи переважав ровесниюв породи л1музин.
Висновки.
1. За показниками природно! резистентное^ молодняку порщ л1музин та волинсько! м'ясно! в умовах Прикарпаття встановлена м1жв1кова, м1жпородна та м1жстатева р1зниця.
2. 3 в1ком показники природно! резистентное^ у тварин обох порщ зростали.
3. Бугайщ обох порщ у Bci BiKOBi перюди характеризувалися кращою адаптацшною здатнютю пор1вняно з теличками.
4. За загальною оцшкою природно! резистентност1 кращим виявився молодняк волинсько! м'ясно! породи пор1вняно з тваринами породи л1музин.
188
Л1тература
1. Довщник: Лабораторш методи дослщжень у бюлогп, тваринництв1 та ветеринарнш медицин! / заред. В. В. Вл1зла. - Льв1в: Сполом, 2012. - 761 с.
2. Дорофейчук В. Г. Определение лизоцимной активности сыворотки крови нефелеметрическим методом / В. Г. Дорофейчук // Лабораторное дело. -1968. - №1. - С. 28-31.
3. Методичш рекомендацп для оцшки та контролю ¿мунного статусу тварин: визначення фактор1в неспециф1чно1 резистентное^, кл1тинних i гуморальних мехашзм1в ¿муштету проти шфекцшних захворювань // [Маслянко Р. П., Олексюк I. I., Падовський А. I. та ш.]. - Льв1в, 2001. - 87 с.
4. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский - М. : Колос, 1969. - 256 с.
5. Смирнова О. В., Кузьмина Т. А. Определение бактерицидной активности сиворотки крови методом фетонефелометрии // Журнал микробиологии, епидемиологии и иммунологии. - 1966. - №4. - С. 20-22.
6. Чумаченко В. В. Определение естественной резистентности и обмена веществ у сельскохозяйственных животных / В. В. Чумаченко, А. М. Высоцкий, Н. А. Сердюк. - К.: Урожай, 1990. - 136 с.
7. Чумаченко В. Е. Определение естественной резистентности и обмена веществ у сельскохозяйственных животных / В. Е. Чумаченко, А. М. Высоцкий, Н. А. Сердюк., В.В. Чумаченко - К.: Урожай, 1990. - 136 с.
8. Чумаченко В. Ю. Резистентшсть тварин i фактори, що впливають на ïï стан. Дослщження 1мунно1 системи. Фактори, що впливають на резистентшсть тварин / В. Ю. Чумаченко, В. В. Чумаченко, О. А. Павленко // Ветеринарна медицина Украши. - 2004. - №5. - С. 33-36.
9. Wansbrough-Jones M., Soullard G., Nicholson A. Lymphocytes forming stable E-rosettes in acute and chronic hepatitis // J. Clin. Immunol. - 1979. - V. 35. -P. 390-396.
Summary Fedorovych E. I., Babik N. P.
Institute of Animal Biology NAAS Muzyka L. I.
Lviv National University of veterinary medicine and biotechnology named
by S. Z. Hzhytskiy
NATURAL RESISTANCE OF YOUNG ANIMALS OF LIMOUSINE AND VOLYN' MEAT BREED IN PRYKARPATTYA
The data about natural resistance of young animals of Limousine and Volyn' meat breed in different age periods were presented. It was established interbreed, age and sex differences of natural resistance indexes.
Keywords: breed, heifers, bulls, natural resistance, phagocytes ' activity of neutrophils, bactericidal and lysozyme activity of blood serum, leukocyte formula.
Рецензент - д.с.-г..н., професор Щербатий 3.£.
189
