CC BY
25
УДК 636.4:57.083.3:577.16
Ушкова Ю.Ф., астрант © 1нститут бюлогИ тварин НААН, м. Львгв
ПРИРОДНА РЕЗИСТЕНТШСТЬ ПОРОСНИХ СВИНОМАТОК I ОДЕРЖАНИХ В1Д НИХ ПОРОСЯТ ЗА ДП ПРЕПАРАТУ "ШТЕРФЛОК"
Досл1джували вплив нового комплексного препарату "1нтерфлок" на показники природнойрезистентност1 у поросних свиноматок та одержаних в1д них поросят. Показано, що розроблений лтосомальний препарат, який мктить селен, втамти А, Е та ¡нтерферон, при внутршньом'язевому введены його свиноматкам в остантй м1сяць поросност1, сприяе змщненню клтинних I гуморальних фактор1в природной резистентност1 оргашзму тварин. Зокрема, бактерицидна активтсть сироватки крот, а також фагоцитарна активтсть нейтрофшв кровI у свиноматок та народжених в1д них поросят була бтьшою, тж у тварин контрольног групи. При цьому вм1ст циркулюючих мунних комплекав у сироватц кровг свиноматок дослгдног групи був менший на всгх стад1ях дослгдження, пор1вняно з контролем, а на 3-тю добу тсля опоросу р1знищ виявилися вгроггдними (р < 0,01).
Ключовi слова: свиноматки, поросята, резистенттсть, фагоцити, ¡мунш комплекси.
Вступ. Збереження здоров'я молодняку сшьськогосподарських тварин у ранньому вщ е одшею з найактуальшших проблем тваринництва Укра1ни. Економiчнi втрати вщ захворювань та загибелi продуктивного поголiв'я, особливо молодняку в Укра1ш е значними. В господарствах рiзних форм власност гине 20-60 % приплоду [1].
Вщомо, що останнш мшяць поросност у свиноматок е одним з критичних перiодiв, який характеризуеться рядом специфiчних iмунобiохiмiчних реакцш. У цей перюд в органiзмi тварин посилюються процеси обмiну речовин, пщвищуеться 1х потреба у поживних речовинах (бшках, вуглеводах, лшщах, в^амшах, мшеральних речовинах), необхщних для забезпечення росту i розвитку плода та формування у нього захисних механiзмiв [2, 3]. Встановлено, що протягом поросност в органiзмi свиноматок посилюеться пероксидне окислення лiпiдiв, що за дп несприятливих чинникiв призводить до зниження резистентностi i виникнення iмунодефiциту у народженого вщ них приплоду [4].
Одшею з основних причин захворювання поросят у ранньому вщ е низька функщональна активнiсть iмунноl системи, яка формуе iмунну вiдповiдь оргашзму на дш антигенного подразника [5]. Для новонароджених поросят характерний низький рiвень iмунноl реактивностi. Синтез власних антитiл у поросят починаеться лише з 7-14-денного вiку. Однак до 4-тижневого вiку вiн
© Науковий кер1вник — д. вет. н., с. н. с. В1щур О. I. Ушкова Ю.Ф., 2011
проходить на низькому piBHi. До цього перюду iMymTeT забезпечуеться лише за рахунок колостральних антитiл та клiтин молозива i молока свиноматок [6].
Актуальним у науковому i практичному планi е пошук засобiв i методiв пщвищення загально! pезистентностi тварин, розробка таких препараив, якi дiють в оpганiзмi тварин, як оксиданти та iмуномодулятоpи. Такими властивостями володiе новий iмуномодулюючий та iмунопpотективний препарат „1нтерфлок". Вш виготовляеться у фоpмi лшосомально! емульси i мiстить у своему складi iнтеpфеpон, селен i вiтамiни А, D3, Е у рекомендованих л^вально-профшактичних дозах [7].
Тому метою нашо! роботи було з'ясувати вплив в^амшв А, D3, Е, селену та штерферону у складi препарату „1нтерфлок" на показники природно! pезистентностi у свиноматок в останнш мiсяць поросност та одержаних вiд них поросят.
Матер1али i методи. Дослiд проведено в одному з господарств Львiвсько! област на двох групах (контрольна i дослiдна) свиноматок велико! бшо! породи по 5 тварин у кожнш груш. Свиноматкам дослщно! групи (Д) за 20- i 14-дiб до опоросу парентерально вводили препарат „1нтерфлок" у дозi 10 мл на одну тварину. Свиноматкам контрольно! групи (К) вщповщно у вказаний перюд вводили iзотонiчний розчин натpiю хлориду.
Матеpiалом для лабораторних дослiджень слугувала кров свиноматок, яку брали з вушно! вени за 20- i 14-дiб до опоросу перед введенням препарату i на 3-тю добу тсля опоросу. У поросят, яких утримували разом зi свиноматкою кров брали з крашально! порожнисто! вени у 3-денному вщ. У цшьнш кpовi свиноматок i поросят визначали фагоцитарну активнiсть нейтpофiлiв (Гостев В. С., 1950), а також вираховували фагоцитарний вдекс i фагоцитарне число. У сироватщ кpовi — лiзоцимну активнiсть (Дорофейчук В. Г., 1968), бактерицидну активнiсть (Марков Ю. М., 1968) та вмiст циркулюючих iмунних комплексiв (Чернушенко Е.Ф., Когосова П.С., 1981). Отримаш цифpовi данi опрацьовували статистично на персональному комп'ютеpi за лщензованою програмою MS Excel.
Результати дослщження. З наведених у таблицi 1 pезультатiв дослiджень видно, що введення свиноматкам в останнiй мшяць вагiтностi препарату «1нтерфлок» призводить до зростання показниюв фагоцитозу нейтpофiлiв кpовi на всiх стадiях дослiдження, а також у новонароджених вiд них поросят, поpiвняно з дослiджуваними показниками у тварин контрольно! групи. Зокрема, фагоцитарна актившсть (ФА) нейтрофЫв кpовi у свиноматок дослiдно! групи у вс пеpiоди дослiджень була бшьшою, нiж у контpольнiй, а на 3-тю добу тсля опоросу piзницi були вipогiднi (р<0,01).
З метою вивчення iнтенсивностi фагоцитозу вираховували фагоцитарний (Ф1) та фагоцитарне число (ФЧ). Ф1, який характеризуе
кшьюсть захоплених мiкpооpганiзмiв одним активним фагоцитом i ФЧ, що виражае кшьюсть фагоцитованих мiкpобних клiтин на 100 тдрахованих лейкоцитiв у всi перюди дослiджень були бiльшими у свиноматок i поросят дослiдно! групи, поpiвняно до контрольно!, проте piзницi невipогiднi. Тим не менше, отpиманi результати дослщжень показали, що введення свиноматкам в останнш мюяць поpосностi препарату „1нтерфлок" позитивно впливае на
перетравну здатшсть фагоцитуючих кл^ин, про що також свщчить нижчий вмiст циркулюючих шунних комплексв (Ц1К) у сированц кровi (табл. 2).
Таблиця 1.
Показники фагоцитозу нейтрофiлiв кров1 у дослвджуваних _ свиноматок i поросят (М±т; п=3-4) _
Показник Групи Свиноматки Триденш поросята
за 20 д1б до опоросу за 14 д1б до опоросу 3-тя доба тсля опоросу
ФА, % К 52,25±1,55 51,50±1,19 49,00±0,58 47,33±1,20
Д 51,67±2,73 53,67±0,88** 51,00±1,53
Ф1, од. К 10,52±0,26 10,26±0,47 9,71±0,36 8,81±0,47
Д 10,56±0,51 9,87±0,65 8,84±0,48
ФЧ, од. К 5,50±0,23 5,28±0,18 4,80±0,21 4,17±0,22
Д 5,43±0,18 5,17±0,29 4,50±0,17
Прим1тка. У цш 1 наступнш таблиц статистично в1ропдш р1знищ, пор1вняно до тварин контрольно! групи: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001.
Ан^з таблицi 2 показав, що введения свиноматкам в останнш мiсяць поросност комплексного лiпосомального препарату призвело до зростання гуморальних факторiв захисту. Зокрема, бактерицидна актившсть сироватки кровi (БАСК), як штегральний фактор природно! резистентност гуморального типу у свиноматок дослщно! групи за 14 дiб до опоросу i на 3-тю добу тсля опоросу була вiдповiдно у 1,2 i 1,9 (р<0,001) раза бшьшою, нiж у тварин контрольно! групи. При цьому слiд вщзначити, що БАСК у свиноматок контрольно! групи на вах стадiях дослщження знижувалась, в той час як цей показник у тварин дослщно! групи зростав.
Таблиця 2.
Показники неспецифнчноУ резистентност оргашзму дослвджуваних
свиноматок i поросят (М±т; п=3-4)
Гру- пи Свиноматки Триденш поросята
Показник за 20 д1б за 14 д1б до 3-тя доба тсля
до опоросу опоросу опоросу
БАСК, % К 26,01±2,46 22,23±1,14 36,69±2,56
Д 27,70±2,25 32,20±2,36 42,91±1,80 *** 39,17±2,83
ЛАСК, % К 48,75±1,49 48,00±1,53 49,33±0,88 45,67±1,20
Д 51,5±1,32 49,67±0,33 50,67±2,40
Ц1К, ммоль/мл К 92,33±2,03 98,33±0,88 62,33±1,45
Д 84,75±2,78 87,00±1,53 88,67±1,45 ** 62,00±1,58
Подiбнi змiни нами виявлет при дослщженш лiзоцимно! активностi сироватки кровi (ЛАСК), проте рiзиицi, порiвияно з тваринами контрольно! групи, виражеш меншою мiрою. Тим не менше, отримаш результати дослщжень свiдчать про стимулювальний вплив лiпосомального препарату на активнiсть гуморально! ланки iмунно! вiдповiдi в органiзмi тварин дослiдно! групи.
Утворення iMyHH^ комплекав у oprarn3Mi е результатом специфiчно! взаемоди антигенiв з антитiлами. Важливим методом одержання шформацп про вплив антигенiв на органiзм може бути дослщження циркулюючих iмунних комплексiв, ix iмунохiмiчна характеристика i визначення специфiчностi антитiл, що входять до ix складу. Вiдомо, що пiдвищення вмкту ЩК та ix довготривала циркулящя, може залучатись у процеси системно! або органно! патологи. З даних, наведених у таблицi 2 видно, що вмют ЩК у сироватщ кровi свиноматок дослщно! групи був менший на всix стадiяx дослщження, порiвняно з контролем, а на 3-тю добу пiсля опоросу рiзницi вiрогiднi (р < 0,01). При цьому у поросят, одержаних вщ дослiджуваниx свиноматок, вмiст П1К у сироватщ кровi був на однаковому рiвнi.
Отже, дворазове введення свиноматкам в останнш мiсяць поросностi комплексного препарату „1нтерфлок" призводить до пщвищення клiтинниx i гуморальних факторiв захисту в !хньому органiзмi та у народжених вiд них поросят, що зумовлено комплексною стимулювальною дiею в^амшв А, D3, Е, селену та штерферону, якi входять до складу препарату i проявляють версифiкований вплив на дослщжуваш показники природно! резистентность Зокрема, в^амш А впливае на гуморальну iмунну вiдповiдь органiзму, прискорюе i посилюе процес антитiлоутворення [8]. В^амш Е серед вiтамiнiв — найпотужшший антиоксидант, вiн мае широкий спектр бюлопчно! дп, зв'язуе вшьш радикали i захищае лiпiди та бшки вiд переокиснення, а також ввдграе важливу роль в iмунниx реакцiяx [9]. Доведена iмуностимулююча дiя селену як одного з найпотужшших антиоксидантiв [10]. Розвиваеться думка про штерферон, як обов'язковий компонент становлення iмунологiчноi реактивностi органiзму. У лiтературi обговорюеться питання пiдвищення iнтерфероном неспецифiчноi резистентностi клiтин i модифшацп iмунниx реакцiй [11].
Аналiз наведених вище результатiв дослiджень дозволяе зробити висновок про обгрунтовашсть застосування комплексного iмуномодулюючого препарату „1нтерфлок" для профiлактики iмунодефiцитiв та пiдвищення природно! резистентностi у свиноматок та !х поросят.
Висновок. Дворазове введення свиноматкам в останнш мюяць поросноси комплексного лiпосомального препарату „1нтерфлок" призводить до зростання фагоцитарно! (р < 0,01) i бактерицидно! (р < 0,001) активноси кровi та зниження вмiсту Щ1К (р < 0,01) на 3-тю добу тсля опоросу, порiвняно з тваринами контрольно! групи. У народжених вщ них поросят встановлено вищий рiвень клiтинниx i гуморальних факторiв захисту.
Л1тература
1. Хвороби свиней [Левченко В. I., Заярнюк В. П., Панченко I. В. i ш.] ; за ред. В. I. Левченка, I. В. Панченка. — Бша церква, 2005. — 168 с.
2. Hessing M. J. C. Individual differences in cell-mediated and humoral immunity in pigs / M. J. C. Hessing, G. J. Coenen, M. Vaiman // Veter. Immunol. Immunopathol. — 1995. — Vol. 45, № 1/2. — Р. 97-113.
3. Morrow-Tesch J. L. Heat and social stress effects on pig immune measures / J. L. Morrow-Tesch, J. J. McGlone, J. L. Salak-Johnson // J. anim. Sc. — 1994. — Vol. 72, № 10. — P. 2599-2609.
4. Емельяненко П. А. Иммунология животных в период внутриутробного развития / П. А. Емельяненко — М.: Агропромиздат, 1987. — 215 с.
5. Коршунова Л. М. Морфолопя та функци системи iмунiтету сшьськогосподарських тварин / Л. М Коршунова., С. Ф. Сшачина, В. В. Сентюрш. — Дншропетровськ : ДДАУ, 2003. — 239 с.
6. НЫтенко А. М. Стимулящя природно! резистентност та продуктивной! свиней / А. М. Иютенко, М. В. Козак, В. В. Малина. — Львiв : Шрамща, 2001. — 6-17 с.
7. Пат. 19309 Украша, МПК А 61 К 31/07, А 61 К 31/355, А 61 К 31/593, А 61 К 31/685. Препарат для пщвищення антиоксидантного статусу та iмунного потенщалу у сшьськогосподарських тварин „1нтерфлок" / Вщур О. I., Влiзло В. В., Лешовська Н. М., Кичун I. В.; заявник i власник патенту 1нститут бюлогп тварин УААН. - № u200606135 ; заявл. 02.06.06 ; опубл. 15.12.06, Бюл. № 12.
8. Андреева Л. В. Бюлопчна роль вiтамiну А i його застосування в тваринництвi / Л. В. Андреева, Б. М. Куртяк, П. £. Андршчук // Бiологiя тварин. — 2000. — Т. 2. — № 2. — С. 22-32.
9. Евстигнеева Р. П. Витамин Е как универсальный антиоксидант и стабилизатор биологических мембран / Р. П. Евстигнеева, И. М. Волоков, В. В. Чудинова // Биологические мембраны. — 1998. — Т. 15. —№ 2. — С. 119-135.
10. Брускова О. Б. Биологическая функция селена в организме животных / О. Б. Брускова // Сборник научных трудов Современные проблемы биотехнологии и биологии продуктивных животных. — Боровск. — 2000. — Т. 39. — С. 376-386.
11. Завелевич М. П. Сучасш уявлення про систему штерферону / М. П. Завелевич, В. А. Деев, С. Л. Рибалко // Лабораторна дiагностика. — 2004.— № 4. — С. 65-72.
Summary Yu. F. Ushkova Institute of animal biology NAAS NATURAL RESISTANCE OF SOWS AND OBTAINED FROM THEM
PIGLETS AT ACTION OF "INTERFLOCK" PREPARATION
The influence of a new complex preparation "Inter/lock" on natural resistance indices in sows and their piglets was researched. The liposomal preparation, containing selenium, vitamins A, D3, E and interferon, improves cellular and humoral factors of resistance of animals' organism. Especially bactericide activity of blood serum and phagocyte activity of neutrophiles in sow 's blood, which were administrated preparation "Interflock" intramuscular in the last month of pregnancy and their piglets was higher in comparison to the control group. The content of circulating immune complexes in blood serum of the experimental group was lower on all the stages of researches in comparison to the control, and on the third day after birth differences were probable.
Key words: piglings, sows, resistance, phagocytes, immune complexes.
Стаття надшшла до редакцИ 1.04.2011
