CC BY
37
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*5 Асист Р.Р. Вицега;
доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. nwis
НАЦЮНАЛЬШ 1НВЕНТАРИЗАЦП Л1С1В ПЕВНИХ КРА1Н СВРОПИ ТА 1ХН1Й ДОСВ1Д ДЛЯ ЗД1ЙСНЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО1 1НВЕНТАРИЗАЦП Л1С1В НА ТЕРИТОРП
УКРА1НИ
Розглянуто особливостi нацiональних швентаризацш лiсiв (Н1Л) Австрп, Hi-меччини, Швейцарп, Чесько! Республiки, Францп, Велико! Британп, Республiки Бь лорусь та Албанп. Встановлено, що в Укра'1ш на цей час виконано тшьки експери-ментальнi роботи з швентаризаци лiсових масивiв з використанням математико-ста-тистичних методiв для окремих територш. Зроблено аналiз методичних пiдходiв i здiйснення pобiт, якi застосовували у конкретних проектах на територп Украши.
Assist. R.R. Vytseha; assoc. prof. H.H. Hrynyk - NUFWT of Ukraine, Lviv
National inventory of forests in some countries of Europe and their experience for experimental inventory of forests in Ukraine
The features of the national inventory of forests of Austria, Germany, Switzerland, Czech Republic, France, Great Britain, Republic Belarus and Albania are considered. In Ukraine on this time just inventory of forest arrays with the use of mathematic-statistics methods for separate territories experimental works are conducted. The analysis of methodical approaches and realization of works which applied in concrete projects on territory of Ukraine is done.
Кшьюсть кра!н, як здшснюють швентаризацш лшв виб1рковими методами, невпинно зростае. Якщо до 1981 р. нащональш л1сов1 швентаризаци було започатковано в 11 кра!нах Свропи, то за останне десятир1ччя у Захщнш та Центральнш Сврош значно збшьшилася кшьюсть кра!н, як використову-ють Н1Л як ефективний шструмент менеджменту, облжу й аудиту люосиро-винних ресурЫв, що показано на рисунку.
л
б)"
Рис. Запровадження Н1Л у кратах Свропи:
а) станом на 1995р.; б) станом на 2006р.
У червш 2006 р. у Вщт вщбулася робоча 3ycTpi4 Управлшсько1 ради Свропейсько! мереж нацiональних лiсових iнвентаpизацiй (ENFIN). Мета зус-
трiчi полягала у потребi створення органу, що сприяв би спiвпрацi мiж оргашза-цiями, вiдповiдальними за здiйснення нащональних лiсових iнвентаризацiй. Ук-ра!нсью делегати представили сво! доповiдi на кожному зi сесiйних засiдань [5].
Проекти зi створення систем швентаризаци лiсових ресурсiв, заснова-них на систематичному обстеженш репрезентативно! вибiрки люових дiлянок, тобто на статистичних (вибiркових) методах швентаризаци лiсiв, впроваджу-ють у низцi кра!н з люовим господарством, що розвиваються, за шдтримки Оргашзаци з продовольства i сшьського господарства ООН. Звичайно на роз-виток у будь-якiй кра!ш нащонально! системи швентаризаци лiсiв потрiбно близько двох роюв. У цей час подiбнi проекти за пiдтримки FAO вщбувають-ся в Гватемалi, Бангладеш, Камеруш, Гондурасi, Лiванi, Фiлiппiнах i Зам-бil,тодi як в Коста-Рищ такий проект вже завершений. Готують проекти iз розвитку вибiрково! статистично! оцiнки лiсових ресурсiв ще у 12 кра!нах (за матерiалами FAO) [22].
В Австри Н1Л використовують як основну форму збору даних для рiз-них сфер та мшютерств. Перманентну iнвентаризацiю здшснюють з 1961 р. [37, 40, 42-46]. За десятирiчний перiод було зроблено об'ективний вимiр площ, запашв, приростiв лiсових територiй вше! кра!ни. Упродовж 1971-1980 рр. було проведено наступну швентаризацш, яка враховувала вимiр тих самих по-казниюв, але бiльше уваги було придшено внутрiшнiй структурi лiсу. Упродовж 1981-1985 рр. вперше здiйснено вибiркову iнвентаризацiю, з використан-
ням тракпв, якi складались iз чотирьох пробних майданчиюв. Розмiр пробних * 2 * * майданчиюв становить 300 м , тобто радiус майданчика - 9,77 м. Пробш май-
данчики закладаються у люових донках, розмiр яких перевишуе 30 м , при-
чому 10 % яких вкрит лiсовою рослиннiстю. Додатково закладають реласко-
пiчнi пробнi майданчики рiзно! величини. Тракти розмiщенi по всш територи
кра!ни, довжина тракту сягае 3,89 км. Щорiчному обмiру пiдлягае третина всiх
трактiв. Починаючи з 2000 р. вiднаходження цен^в пробних майданчиюв
провадять з використанням ОР8-пристро!в [31, 33]. Результати швентаризаци
використовують для службового користування, особливо для дослщження ди-
намiки стану та якост лiсiв уЫе! краши.
Першу Н1Л Нмеччини розпочато у 1984 р. У 70-т роки велася диску-сiя щодо проведення Н1Л i у 1984 р. було прийнято шдзаконш акти, яю юри-дично регламентували здiйснення Н1Л [25, 27]. Для цього планували вико-ристати пробнi площi розташоваш по всiй територи кра!ни, а розрахунки ви-конувати з використанням математико-статистичного методу. Основним зав-данням Н1Л було створення едино! бази даних про люи. Особливу увагу при-дiляли ресурсним показникам, хоча також визначали i показники, яю харак-теризують захиснi функцi! люу. Пiсля багаторiчно! фази пiдготовки було зроблено першi польовi дослiдження впродовж 1986-88 рр. як першу держав-ну швентаризацш лiсiв ФРН. Шсля об'еднання Нiмеччини постала потреба у нових, повшших, вiдомостях. Оскiльки на нових землях не було здшснено першу Н1Л, то вирiшили провести другу Н1Л разом iз базовою швентариза-цiею лiсiв. Другу Н1Л Нiмеччини було здiйснено впродовж 2000-2002 рр. i до 2004 р. зроблено перевiрку та оцiнку якост виконаних робiт [35, 36]. 1нвента-ризацiю лiсiв здiйснюють пiд юрисдикщею мiнiстерства харчування, сшьсь-кого господарства та люу. Для !! виконання всю територш кра!ни покрива-
ють основною мережею з po3MipoM растру 4x4 км, яка opieHTOBam за Гауса-Крюгер (GauP-Kruger) координатною системою. Також додатково розробля-ють мережу контрольних точок i3 poзмipoм растру 2,83x2,83 км або 2x2 км залежно вщ poзмiщення Федеральних земель. Координати кожного пункту визначае Державне мшютерство та доводить до вiдoмa кеpiвництвa Земель-них упpaвлiнь. Кожен пункт е швденно-захщним кутом тракту, довжина сто-рони якого - 150 м [25]. По кутах тракту закладають, зазвичай, реласкошчш пpoбнi майданчики. По лшях через певну вщстань також закладають кpугoвi пpoбнi майданчики. Паралельно здiйснюють тaксaцiю за ходовими лшями. Пеpевipку i первинне оброблення даних виконуе дослщницький iнститут ль сово! екологи i oцiнки лiсiв.
Оснoвнi завдання Н1Л Нiмеччини [27]:
• створення загально! бази шформаци про люи на национальному р1вт через методично-структуроват досл1дження;
• опис люових масив1в класичними методами швентаризаци з визначенням площ та запашв насаджень у розр1з1 порвд, в1ку тощо;
• оцшка еколопчно! стаб1льност1 л1су на основ1 нових показнишв та ознак (близьшсть до природи за складом, шльюсть мертво! деревини, бюр1знома-тттсть живого надгрунтового вкриття).
Основним завданням Н1Л у Швейцарй е дослщження розвитку люо-вих екосистем на нацюнальному piвнi з використанням piзних джерел. Пiд час швейцарсько! лiсoвoi конференци 1956 р. проф. А. Курт (А. Kurt) тдняв питання про здiйснення нащонально! люошвентаризаци, за результатами яко! планували встановити виробничу пoтужнiсть лiсoвoгo сектора. Це питання представлено повторному обговоренню на Швейцарсьюй кoнфеpенцii дирек-тopiв у 1967 р., за результатами яко! люову iнвентapизaцiю було залучено в уpядoвi директиви швейцарського уряду i пiд кеpiвництвoм проф. П. Шмщга-са (P. Schmid-Haas) було оргатзовано вiддiл дoслiджень. У 1973 р. вщдш був сформований i розпочав метoдoлoгiчну пiдгoтoвку до масштабно! люошвен-тapизaцii вибipкoвими методами. У 1978-1979 pp. було здшснено першу ек-спериментальну iнвентapизaцiю у кантош Nidwalden, за результатами яко! були оцшет та дoпoвненi методи i методики iнвентapизaцii та !хню ефектив-нiсть [26, 30]. У 1981 р. швейцарська Федеральна Рада прийняла ршення про проведення Н1Л на oснoвi математико-статистичного методу, видiливши вщ-
пoвiднi кошти. Рoзмipи кругових пробних майданчиюв становили 500 та
2 • •
200 м . Вся теpитopiя була пoдiленa сггками 1x1 км та 0,5x0,5 км, перехрестя
яких використовували як центри пробних мaйдaнчикiв. Пiсля збору польово-го мaтеpiaлу було визнано Ытку з кроком 0,5 км надто витратною як з еконо-мiчнoi, так i господарсько! точки зору, а за основу прийнято Ытку 1x1 км. Для збору та опрацювання мaтеpiaлiв Н1Л Федеральний техшчний ушверси-тет Цюpiхa (Federal Institute of Technology-Zurich, ETH-Zurich) спещально розробив комплекс гнучкого програмного забезпечення на бaзi FORTRAN [26, 34]. У 1991 р. розпочато другу Н1Л, яка дала змогу отримати вaжливi характеристики шляхом повторних вимipювaнь на пробних майданчиках пер-шо! лiсoiнвентapизaцii. Кpiм цього, друга Н1Л передбачала збip iнфopмaцii щодо еколопчно! oцiнки лiсoвих бioценoзiв, захисних функцш лiсiв, особливо проти падшня скель та лавин. Також детальшшому aнaлiзу пiдлягaли дос-
лiдження деревостану. Результати з певною достовiрнiстю i точшстю отри-мують для краши загалом та для окремих кантошв.
Нещодавно безперервна лiсова iнвентаризацiя за допомогою пробних площ iнiцiйована в Естони (1999), Чеськiй Республiцi (2001), Хорвати (2003), Франци (2004), Великобритани (2005) [9, 22, 29, 38]. Н1Л планують здшсню-вати в шших европейських крашах, зокрема Польшд i Латви.
Iнвентаризацiю лiсiв ЧеськоУ Республiки розпочато в кiнцi 50-х роюв минулого столiття. Кожне десятишття база даних поновлювалася за результатами класично1 iнвентаризацiï, а починаючи з 70-х рокiв, поновлення баз даних почали здшснювати шорiчно. Першу Н1Л на основi статистичних методiв було запропоновано в 1994 р. [28, 32, 39]. Основш концептуальш положення розро-били 1нститут дослщжень лiсових екосистем (IFER) спiльно з мшютерством сiльського господарства Чеськоï Республши [41]. Практичне запровадження здшснив 1нститут лiсового управлiння (Forest Management Planning Institute) у 2001 р. Виконання було доручене люовпорядкувальному тдприемству "Бран-дiс над Лабем" i його фшалам [8]. Нагляд за ходом робгг було покладено на Мшютерство сiльського господарства Чеськоï Республiки. Роботи, вщповщно до затвердженого плану, повинш бути виконанi впродовж чотирьох роюв.
Для збору даних використовують найсучасн^ польовi iнструменти, а роботу виконують фахiвцi високоï квалiфiкацiï. У процес iнвентаризацiï лiсiв Чеськоï Республiки збирають вiдомостi на iнвентаризацiйних площах, яю розмь шенi в сiтцi 2x2 км так, щоб у перспективi можна було 1'х вiдшукати для повторного використання через будь-який тимчасовий штервал. Облiку пiдлягають ус
лiсовi плошi незалежно вiд форми власносп, якщо 1'хня площа становить бшьше 2 . . 400 м , а вiдносна повнота - бшьша 0,2 [39]. Для швентаризаци використовують
постiйну мережу подвшних кругових реласкопiчних пробних майданчикiв. На
пробних майданчиках вимiрюють параметри дерев, дааметр яких бiльший 12 см,
а в радiусi до 3 м вимiрюють дерева з дiаметром бiльше 7 см. Облiк природного
поновлення провадять на плошадцi радiусом 2 м з подiлом за породами та кла-
сами висоти. Для визначення середшо висоти вимiрюють висоти у перших
50 дерев кожно1' породи. Загалом визначають 150 показниюв. За результатами
першо1' Н1Л обмiряно близько 39 тис. дерев. 1нвентаризащя лiсiв Чесько1' рес-
публши сумiсна з мiжнародними стандартами i надае порiвняльну iнформацiю
для виконання цшого ряду мiжнародних критерпв i вимог [8].
Шсля завершення польових робiт здiйснюють перевiрку 10 % вше1" пло-шi, зокрема 2 % даних шдлягають контрольному повторному вимiрюванню. Зберiгання даних виконують з використанням SQL-SERVER, опрацювання даних - iз використанням програмного продукту ToPMed SW TopoL for Windows i Field-Map Inventory Analyst [41]. Результати плануеться опубл^вати в 2008 р. для масштабiв краши загалом та окремих регюшв. Отримаш данi можна отримати на звичайних CD-носiях з offline доступом. З удосконаленням бази даних плануеться надати змогу online доступу до цифрових i графiчних даних.
Основш завдання швентаризаци передбачали: • надати вичерпний комплекс ведомостей про стан i розвиток лю1в на територи
Чесько! Республжи для потреб державного управлшня;
• нaдaти можлившть ощнки дотримaння основниx критерив люового госпо-дaрствa (збереження життeздaтностi лiсовиx нaсaджень, основниx функцн т-су i бюлопчно! диверсифiкaцiï лiсовиx екосистем) i досягнення стрaтегiчниx цшей люового господaрствa (збереження люу як поспйно поновлювaного природного ресурсу, зaстосувaння близькиx до природи принцитв господa-рювaння fía основ1 стaлого розвитку);
• встaновити обсяг зaпaсiв тa площ лiсовиx нaсaджень у зв'язку 1з збшьшенням зaготiвлi деревини;
• використaння дaниx для довготривaлоï перев1рки впливу держaвноï люово! пол1тики i пол1тики дотaцiй fía стaн л1с1в.
Фрянцузьку нaцiонaльну пермaнентну iнвентaризaцiю лiсiв розпочa-то у 1958 р. Ha почaтку 60-x Мiнiстерство сшьського господaрствa створило Kомiтет нaцiонaльноï iнвентaризaцiï лiсiв Фрaнцiï, який визнaчив метод здшснення iнвентaризaцiï, що бaзуeться m двоx фaзax точковиx пробниx мaйдaнчикiв для кожного облiкового рaйону. Перший цикл iнвентaризaцiï тривaв бiльше 20 роюв, другий цикл - 12 роюв. Всi пробнi мaйдaнчики були повшстю поновленi для кожного циклу. У середиш 80-x розпочaвся третш цикл iнвентaризaцiï, пiд чaс якого виконувaли кaртувaння i стрaтифiкaцiю, що шдвищило точнiсть iнвентaризaцiï, aле не змшило методу iнвентaризaцiï. Починaючи з 90-x рокiв, почaли використовувaти оцифровaнi aерофотознiм-ки, нa основi якж склaдено aерофотокaрти. У 2004 р. розпочaто четвертий цикл, де було виршено повернутися до постiйниx просторов^ пробниx мaйдaнчикiв, якi бaзуються m щорiчному поновленнi дaниx.
Пробнi мaйдaнчики оxоплюють всю територiю мережею з розмiром рaстру 1x1 км [27]. До люовж земель вiднесено плошд, розмiр якиx бiльше 50 aр i 10 % з нж вкритi лiсовою рослиннiстю. Для вiднaxодження пробниx площ використовують цифровi aерофотокaрти. Зaклaдено близько 550 тис. круговж пробниx мaйдaнчикiв, рaдiус якиx стaновить 25 м [7]. Ha дiлянкax визнaчaють бiльше 300 покaзникiв. Для певнж покaзникiв використовують пiддiлянки рaдiусом 6, 9 aбо 15 м aбо прямокутнi пробнi мaйдaнчики 25 aбо 50 м2.
Усi отримaнi дaнi зберiгaють у цифровому виглядi нa MS SQL Server database. Для обробки дaниx використовують прогрaмне зaбезпечення ESRI ArcView, Avenue application scripts, Geographic database management system, ESRI ArcInfo, AML application scripts. Перевiрцi пiдлягaють 5 % дaниx.
Результaти iнвентaризaцiï публжуються у фaxовиx видaнняx тa штер-нет-сaйтax у виглядi тaблиць i гарт для крaïни зaгaлом тa для окремиx регi-онiв. Повторний збiр дaниx - через 5 (10) роюв.
Першу iнвентaризaцiю лiсiв Вeликoбритaнiï здiйснено у 1919 р. для зaгaльноï оцiнки лiсовиx ресурЫв. Kерiвництво здiйснювaло мiнiстерство сiльського господaрствa. Методикa iнвентaризaцiï змiнювaлaся зaлежно вщ потреб. Haступну iнвентaризaцiю виконaно у 1924 р., a m ïï основi було зроблено доповнення тa уточнення у 1938 р. Одтак цю iнвентaризaцiю не було зa-вершено через Велику Вгтчизняну Вiйну, a лише у 1951 р. були зроблеш доповнення пробaми. Потiм здiйснювaли пермaнентну iнвентaризaцiю включно до 1995 р., у якому вiдбулaся першa вибiрковa iнвентaризaцiя всieï крaïни. У 2005 р. здшснено другу Н1Л [25]. Основним зaвдaнням був збiр достовiрниx
1. Л^ве тя сaдoвo-пaркoвe гoспoдaрствo
11
даних про стан люових pесуpсiв. Виконання було покладено на Нацiональну Каpтогpафiчну Агенщю. Всю теpитоpiю було подiлено Ыткою 1x1 км, i в ку-тах кожно1 закладали пробну площу 100x100 м. Було закладено бшьше 40 тис. шт. пробних площ, з яких 20 % - постшш KpiM того, використовува-ли додатково кpуговi пpобнi майданчики змшного pадiуса для дослiдження санiтаpного стану насаджень. Отримаш данi збеpiгають у цифровому формат з використанням баз даних Oracle spatial у програмному середовищд ESRI ArcSDE. Статистичне опрацювання даних здiйснено у сеpедовишi SAS [16].
Результати отримують для кожно1 краши окремо (Англiя, Шотландiя, Уельс, Ipландiя) та для певних регюшв. Точнiсть та оцiнку якостi виконаних робгт встановлюють шляхом пеpевipки 10 % пробних площ. 1нформащя доступна для вЫх лiсокоpистувачiв у 1нтернет-джерелах.
Упродовж польового сезону у 1998 р. було здшснено вибipкову люо-iнвентаpизацiю в 10 люгоспах Гродненського ПЛГО Республiки Бiлорусь. На основi державно1 геодезично1 меpежi координат на територп об'екта ш-вентаризаци були вибpанi мiсця для закладання тpактiв. Тракти - двi взаемно пеpпендикуляpнi сторони квадрата pозмipом 2x2 км - були закладеш за схемою систематично:' вибipки 4x4 км. Уздовж кожно1 сторони тракту через 100 м закладалися кpуговi пpобнi плошi (в одному тракт - 41 КПП). Усього в процес iнвентаpизацiйних pобiт було закладено 236 траков i 7890 кругових пробних площ. Вщповщно до технологи виконання робгт для кожного тракту заповнювали форми опису тракту i кругового пробного майданчика.
Найважлившим таксацшним показником лiсового фонду е запас насаджень, тому основною метою виконано1 роботи було встановлення точност таксаци пiд час базового люовпорядкування деpевостанiв. На всiй вкpитiй ль сом плошi сеpеднiй запас на 1 га визначено з точшстю 0,7 %. Основна помил-
3 •
ка середнього значення доpiвнюе 1,4 м . За piвня достовipностi 0,95 точнiсть визначення середшх запасiв на 1 га для окремих порщ становить: сосна -2,2 %, ялина - 3,3 %, дуб - 4,7 %, береза - 3,9 %, осика - 5,8 %, вiльха чор-на - 6,9 %. Досить висока точнють визначення сеpеднiх запашв у межах вжо-вих груп. За достовipностi 0,95 запас на 1 га у молодняках 1 класу встановле-но з точшстю 7,7 %, у молодняках 2 класу - 2,5 %, у середньовжових наса-дженнях - 1,7 %, пристигаючих - 2,9 % i стиглих - 4,5 % [12]. Висока точшсть результата визначення середшх запаЫв об'екта загалом у межах вжово1 структури, окремих порщ, а також за групами вшу дае змогу зробити висно-вок про ефективнють поpiвняння даних, отриманих пiд час статистичного об-лiку з даними базового люовпорядкування.
Плануеться запровадити технологiю вибipковоï люошвентаризаци у практику лiсовпоpядкування з перюдичною iнвентаpизацiею лiсiв за областями республ^, щоб для всiеï кpаïни були одержат дат один раз на 10 роюв. Тех-нологш i методи люошвентаризаци потpiбно вдосконалити i розширити, щоб у пеpспективi отримувати статистичнi данi облiку лiсiв i ощнки лiсових pесуpсiв на глобальному, мiжнаpодному, нацiональному i pегiональному piвнях. Проек-туеться розробити програмне забезпечення для обробки даних вибipковоï люошвентаризаци з отриманням piзноманiтноï статистики про люи i лiсовi ресурси
загалом по краш [1, 13]. Тракти i кругов! пробш майданчики рекомендуеться використовувати як еталонно-калiбрувальнi дiлянки лiсу при аерокосмiчному монiторингу лiсiв.
У червш 2001 р. стартував дворiчний проект з прискорено1' швентари-зацiï лiсiв Албаип. Фiнансування (760 тис. дол. США) видшило Нiмецьке агентство з техшчного сприяння (GTZ) [16, 22].
У результат виконання цього проекту передбачалося:
• вiдновити наявнi статистичт матерiали стосовно лiсiв Албанiï;
• скласти Г1С у масштабi 1:200000, показуючи розподiл Land Use/Cover, тобто природного рослинного покриву i земельного фонду Албани;
• скласти загальний генеральний план розвитку Лiсового сектора Албани на основi стiйкого управлшия;
• пiдвищити рiвень освiти в лшовому секторi;
• запровадити новi технологiï' (GIS/GPS), аналiз супутникових зображень, на-лагодити монiторинг лiсових екосистем.
Для виконання цього проекту векторизуется 1:200000 топограф1чна карта Албани i на цш основ! створюють Г1С. Дал! вся територ1я Албанiï дь литься на Ытку з розм1рами осередюв 1000x1000 м i ця Ытка вводиться в Г1С. На основ! використання косм!чних зшмюв (в основному супутника LANDSAT) вiдбуваеться оновлення топографiчноï карти й уточнюються су-часнi люов! контури.
За допомогою недорогих виб!ркових дшянок здшснюють польову ве-рифiкацiю даних косм!чно1' теледетекци. Люовий покрив дшять на дуже велик групи тишв люу (хвойш люи, широколистяш i т. ш.). На основ! всiеï ще!" iнформацiï складають Г1С албанських лшв у масштаб! 1:200000. Ця Г1С складаеться з декшькох шар!в, що дають змогу виробляти певш розрахунки i ощнити загальний ресурсний потенщал лшв Албани [15].
В УкраУш нараз! здшснено лише експериментальш швентаризаци ль сових масив!в з використанням математико-статистичних метод!в для окре-мих територш. Зокрема, у 2003 р. було завершено спшьний украшсько-ш-мецький науковий UNESKO/BMBF проект "Дшстер", де в люотаксацшнш частит проекту використано кругов! пробш площ! для ощнювання стану ль Ыв [4]. Однак результати опрацювання даних не опублжоваш шмецькими ко-легами.
У 2005 р. було виконано статистичну швентаризацш лшв Нижньо-бистрянського люництва Закарпатського ОУЛГ у рамках спшьного швейцар-сько-украшського проекту розвитку люового господарства Закарпаття "FOR-ZA" [3, 19, 21]. Для ïï здшснення було залучено спещалюта 1нституту досль джень люових екосистем IFER (м. Прага, Чеська Республжа) та УкрНД1ЛГА (м. Харюв). Колеги з Чесько1' Республжи розробили методику здшснення ш-вентаризаци лшв та основш практичш положення [10, 11, 14, 18]. Виходячи з точност отримання результата i затрат всю територш люництва подшено, з використанням цифрово1' модел! мюцевост!, на 40 кластер!в, кожен з яких мютить 5 кругових реласкотчних пробних майданчиюв, розмщених вщпо-вщно до град!ента висоти н.р.м. Кожна дшянка умовно включала три шддь лянки розм!ром 12.6, 6 та 2 м, у яких облжовували дерева з певним д!амет-ром. За результатами польових робгг, як! тривали близько 40 дшв i були ви-
кoнанi з викopистанням сyчасних вимipювальних пpиладiв, poзpахoванi за-гальнi запаси y poзpiзi дepeвних пopiд, вiкy, висoти нф.м. та низка iнших важливих шказниюв. Отpиманi peзyльтати 6удуть викopистанi на виpoбниц-твi y гoспoдаpськiй дiяльнoстi [2G]. У пepспeктивi планyeться poзpoбити i запpoвадити y виpoбництвo план opганiзацiï та вeдeння лiсoвoгo гoспoдаp-ства на oснoвi матepiалiв статистч^:' виpoбничoï iнвeнтаpизацiï.
У 2GG6 p. бyлo здiйснeнo вибipкoвo-статистичнy iнвeнтаpизацiю л^вих
насаджeнь Hацioнальнoгo пpиpoднoгo паpкy "^м^ньша^ью люи" в pамках
чeськo-yкpаïнськoгo ^oe^y "ТeхIнЛiс" спeцiалiстами з IFER та УкpHДIЛГA [2,
6, 23, 24]. Згщш з poзpoблeнoю мeтoдикoю, всю тepитopiю ИПП бyлo piвнoмip-
ш пoкpитo сiткoю пpoбних майданчиюв, вщстань мiж якими станoвила
35G м. Загагом на лiсoвy nnorny випаго близькo 25G майданчиюв, poзмip кoжнoï
2 . з них сташвив 12,6 м, щo вiдпoвiдаe 5GG м . Ш дiлянцi пpoвoдили замipи y всiх
дepeв, дiамeтp яких бiльший 7 см. Kpiм oснoвних лiсiвничo-таксацiйних паpа-
мeтpiв, дo yваги бpали iншi eкoлoгiчнi шказники. Такoж дeтальнo дoслiджeнo
хаpактepистикy peльeфy тepитopiï пiдпpиeмства, poзпoдiл плoщi за типами люу,
стpyктypy насаджeнь, санiтаpний стан насаджeнь, пpиpoднe вiднoвлeння та
тpав,янe вкpиття. Отpиманi peзyльтати ташж планують викopистати у пpактич-
нш дiяльнoстi пiдпpиeмства.
У 2GG6 p. зд^с^та iнвeнтаpизацiю 4893G га л^вих дiлянoк Тeтepiвсь-кoгo виpoбничo-дoсвiднoгo дepжавнoгo лiсoгoспoдаpськoгo пiдпpиeмства. Вщ-пoвiднo дo poзpoблeнoï мeтoдики, закладають систeматичнo poзмiщeнi тpакти у сiтцi з pастpoм 2,1x2,1 км. У вepшинах шж^го тpактy закладають кpyгoвi пpoбнi майданчики pадiyсoм 12,62 м [5]. Дoдаткoвo закладають пiдпpoби poз-мipoм 1GG та 1G м . Ш пpoбнiй дiлянцi пpoвoдять дeтальний oпис дepeвoстанy, фунтових yмoв та peльeфy. За peзyльтатами пpoвeдeння iнвeнтаpизацiï лiсiв виданi мeтoдичнi вказiвки дo пpoвeдeння пoльoвих poбiт з iнвeнтаpизацiï лiсiв Пoлiськoгo peгioнy Укpаïни, yкладeнi спiвpoбiтникoм Hаyкoвo-iнфopмацiйнo-гo цeнтpy лiсoyпpавлiння В.Ф Стopoжyкoм , якi, бeзпepeчнo, ваpтo вpахyвати у poзpoблeннi oснoвних пoлoжeнь HIЛ Укpаïни [17].
Однieю з oснoвних хаpактepистик впpoваджyваних систeм вибipкoвoï статистичнoï iнвeнтаpизацiï лiсoвих peсypсiв e 1'хня eфeктивнiсть (з пoглядy спiввiднoшeння якoстi i ваpтoстi oдepжyваних даних). Вишка ваpтiсна eфeк-тивнiсть статистичних мeтoдiв лiсoiнвeнтаpизацiï пpизвeла дo того, щo i в бiльшoстi ^аш свiтy з poзвинeним лiсoвим гoспoдаpствoм цi мeтoди пpoтя-гoм ХХ ст. пoстyпoвo витiснили "тpадицiйнi" мeтoди лiсoiнвeнтаpизацiï, якi заснoванi на швдому пoвидiльнoмy oбстeжeннi лiсiв.
Отжe, л^ва iнвeнтаpизацiя дае змoгy oтpимати вичepпнi хаpактepис-тики лiсoвих peсypсiв на нацioнальнoмy piвнi. Сepeд 247 шказниюв, щo ш-даються кpаïнами дo oцiнки лiсoвих peсypсiв F AO, 147 цшгам i 66 часткoвo мoжyть бути наданi за peзyльтатами нацioнальнoï лiсoвoï iнвeнтаpизацiï, i ли-шe 34 пoказники, пepeважнo пoв,язанi з даними ^o лiсoвi пoжeжi та шши-peння видiв iз Зeлeнoï та Чepвoнoï книг, нe мoжyть бути oтpиманi бeзпoсe-peдньo. Poзвитoк лiсoвoï статистики i нацioнальнoï лiсoiнвeнтаpизацiï тiснo пoв,язаний з pядoм мiжнаpoдних та eвpoпeйських iнiцiатив: Гeльсiнським
процесом, ICP-Forest, LUKAS, Кютським протоколом, EFICS, FRA та ш. Участь Укра!ни у цих шщативах та прийнятi мiжнароднi зобов'язання перед-бачають 36ip, систематизацда та використання повнiших вiдомостей про ль совi ресурси. Розроблення концептуальних положень Н1Л Укра!ни та !! впро-вадження дасть змогу вирiшити цiлу низку питань на регюнальному та державному (нацiональному) рiвнях.
Згiдно з наказом Держкомлiсгоспу № 86 в1д 05.03.2007 р.: "Вщповщно до Концептуально! програми розвитку л1совпорядкування, затверджено! наказом Держкомлiсгоспу вщ 14.09.2006 № 206, у 2007 р. розпочинаеться зап-ровадження нацюнально! iнвентаризацi! лiсiв Украши...1". З урахуванням досвщу чесько-укра!нського та шведсько-укра!нського проекта розробляють методику здiйснення Н1Л Укра!ни, яка буде впроваджена для пшотно! територи, а згодом - i для кра!ни загалом, що дасть змогу здшснювати облiк л1со-сировинних ресурсiв на якiсно новому рiвнi.
Аналiз вiтчизняних та закордонних л1тературних джерел засвщчуе:
• для ефективного ведения господарства використовуються повн1 й достов1рн1 в1домост1, отримат за результатами швентаризаци л1сового фонду, зокрема Н1Л;
• швентаризащю л1с1в на национальному р1вн1 б1льш1сть передових люових кра!н зд1йснюють виб1рковими методами, як е економ1чно обгрунтованими та господарсько-доц1льними;
• поеднання сучасного шструментального забезпечення, програмних продуктов, Г1С-технолог1й та матер1ал1в косм1чно! зйомки дае змогу автоматизувати зб1р, обробку та збер1гання отриманих ведомостей у в1дкритих загальнодос-тупних форматах;
• перех1д режиму господарювання на принципи наближеного до природи л1-с1вництва, формування складних за структурою, р1знов1кових насаджень зу-мовлюе перех1д до виб1ркових метод1в лшошвентаризаци;
• отримання низки широкопланових л1с1вничо-таксац1йних показник1в люово-го фонду та !х використання на м1ждержавному р1вн1 вказуе на доц1льн1сть запровадження Н1Л Укра!ни.
Л1тература
1. Атрощенко О.А. Методика обработки данных выборочной лесоинвентаризации / О. А. Атрощенко, С.И. Минкевич // Ресурсосберегающие технологии в лесном хозяйстве, лесной и деревообрабатывающей промышленности : междунар. науч.-техн. конф., 24-25 нояб. 1999 г. : матер. конф. - Минск : Изд-во БГТУ, 1999. - С. 30-32.
2. Виб1рково-статистична швентаризащя лгсових насаджень / 1.Ф. Букша, В.П. Пастернак, Т.С. Мешкова [та ш.] // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ. -2006. - Вип. 103. - С. 163-172.
3. Выборочно-статистическая инвентаризация и мониторинг лесов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.techinles.org.ua/activity1.php? PHPSESSID=0a5 49706 a 338934c7285511692bdf14 a.
4. Гриник Г.Г. Бюлопчний мошторинг як шструмент визначення саштарного стану л1-сових масив1в Скол1вських та Верхньоднютровських Бескид (на приклад1 модельного простору "Дшстер") / Г.Г. Гриник, Р.Р. Вицега // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2005. - Вип. 15.5. - С. 109-115.
5. Джерело достов1рноТ 1нформац1'Т. [Електронний ресурс] / В .П. Сторожук., МБ. Реко-вець // Люовий 1 мисливський журнал. - 2003. - № 5-6. - Режим доступу до журн.: http://www. fmsc.com.ua/index2.php? option=com_content&task=view&id=199&Itemid=65 &pop=1 &page=0.
1 Державний ком1тет л1сового господарства. Наказ № 86 в1д 05.03.2007 про запровадження нацюнально! швентаризаци л1с1в
6. Инвентаризация и мониторинг природных лесов в заповедниках (на примере Национального природного парка "Помольшанские леса"). [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.techinles.org.ua/ activity1_2.php.
7. Инвентаризация леса. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://fo-rest.geoman.ru/ geo_forest/forest/item/f00 /s01/e0001028/.
8. Инвентаризация лесов в Чешской Республике. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.uhul. cz/ru/il/ index.php.
9. Инструмент обеспечения развития лесного хозяйства на постоянной основе в Чешской Республике. [Електронний ресурс] / Кусбах А. - Режим доступу до журн.: http://www. felis.uni-freiburg.de/regeo/download/ReGeo_ Intercarto8_paper.pdf.
10. Методология I уровня статистической инвентаризации лесов на ландшафтно-экологической основе. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://lnweb18. worldbank.org/ECA/GFDProject.nsf/6c91d6e0ce325b385256 cee0064d0f3/5dabe505421b5fdd5256 .. ,/$FILE/Inventory-Methodology-RU.doc.
11. Методолопя розроблення плану оргашзащТ' та ведення люового господарства на основi матерiалiв статистично! виробничо! швентаризаци. [Електронний ресурс] / (переклад резюме однойменно! книги 1н-ту дослщження лiсових екосистем IFER, Чеська Республша). -Харкiв, 2005. - Режим доступу до журн.: http://www.techinles.org.ua/activity/MethInv ukr.pdf? PHPSESSID=0a549706a3 3893 4c7285 511 692bdf14 a.
12. Минкевич С.И. Выборочная лесоинвентаризация в Беларуси - информационная система оценки, контроля состояния, использования и воспроизводства лесных ресурсов/ С.И. Минкевич // Экология северных территорий России. Проблемы, прогноз ситуации, пути развития, решения : междунар. конф., 17-22 июня 2002 г. : матер. конф. - Архангельск : ИЭПС УрО РАН. - 2002. - Т. 1. - С. 684-687.
13. Минкевич С.И. Статистический анализ данных выборочной инвентаризации лесов/ С.И. Минкевич // Сборник трудов БГТУ: Серия лесное хозяйство. - Минск : Изд-во БГТУ. - 2002. - Вып. 10. - С. 139-145.
14. Можливосл застосування польово! ПС-технологи "Field-Map" при виршенш задач мошторингу та швентаризаци лiсiв. [Електронний ресурс] / 1.Ф. Букша, В.П. Пастернак, М. Черни. - Режим доступу до журн.: http://www.techinles.org.ua/publications.php? l=2&pHPS ESSID=db883073f79b90 a5c43952ae8cc07.
15. Национальная инвентаризация в Литве: Применение "Шведского метода" для инвентаризации лесов Армении. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.fao.org/Regional/seur/events/Krtiny/docs/ Kuleshis.pdf.
16. Природничий пщхщ до управлшня лками: Досвщ лiдерiв. [Електронний ресурс]. -Режим доступу до журн.: http://www.derevo.info/ info.php? x=story&i=58 &p=137 &c=141=ua.
17. Проведення польових робгг з швентаризаци л1с1в Полкького регюну УкраТни (укладач Сторожук В.Ф.). [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.fmsc. com.ua/ dm-documents/Inventory-Methodology. pdf.
18. Разработка проекта методики для Национальной инвентаризации лесов Украины. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.techinles.org.ua/acti-vity7.php? PHPSESSID=0a549706a338934c72855 11692bdf14 a.
19. Статистическая инвентаризация лесов в Нижнебыстрянском лесничестве Хустского гослесхоза. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.techin-les.org.ua/activity1_1.php? PHPSESSID=0a549706a3389 34c7285511692bdf14 a.
20. Статистическая инвентаризация лесов на территории водосбора "Нижний Быстрий". [Електронний ресурс] / М. Черны, П. Вопенка, Т.С. Мешкова. - Режим доступу до журн.: http://www.techinles.org.ua/seminar/ prezentaceZXI2005_NB_Inventory_ru.pdf.
21. Статистическая инвентаризация лесов с поддержкой ГИС, Закарпатье, Украина. [Електронний ресурс] / П. Вопенка, М. Черны. - Режим доступу до журн.: http://www.tec-hinles.org.ua/publications.php? l=2&PHPSESSID =db88307843f79b90a5c43952cae8cc07.
22. Статистические методы лесоинвентаризации внедряются в развивающихся странах. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http:// forestforum.ru/phorum/view-topic.php? t=329&start=0&postdays=0&postorder =asc&highlight.
23. Ткач В.П. О семинаре проекта ТехИнЛес "Передовые технологии инвентаризации и мониторинга лесов" / В.П. Ткач, И.Ф. Букша // Оборудование и инструмент для профессионалов. - 2005. - № 1(60). - С. 72-73.
24. Черны М. Определение густоты сети пробных площадок национальной инвентаризации лесов Украины / М. Черны, П. Вопенка, Н.П. Левкивский [и др.] // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ. - 2006. - Вип. 103. - С. 163-172.
25. Allgemeine Verwaltungsvorschrift zur Durchfuhrung der Bundeswaldinventur II
(VwV-BWI II). [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.bundeswaldinven-tur.de/media/ archive/213 .pdf.
26. Brassel P. Swiss National Forest Inventory: Methods and Models of the Second Assessment / P. Brassel, H. Lischke. - Birmensdorf, Swiss Federal Research Institute WSL, 2001. -336 p.
27. Bundeswaldinventur. Alle Ergebnisse und Berichte. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.bundeswaldinventur.de/enid/c653643674fcd53efa0d5fb844c0189,0/ a9.html.
28. Cerny M. Narodni inventarizace lesu v Ceske Republice / М. Cerny, J. Parez, P. Moravcik // Lesnicka Prace. - № 2/2000. - Praha, 2000. -P. 63-65.
29. Designing a sample-based National Forest Inventory for Denmark. Data handling and analysis. [Електронний ресурс] / V.K. Johannsen. - Режим доступу до журн.: http://da-ta.fsl.dk/NFI // NFI%20Datahandl%204 %20+app.pdf.
30. Federal Research Institute WSL.. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.wsl.ch/lm/publications/books/lfi01-de.ehtml.
31. Gschwantner T. Datenmodelle der Österreichischen Waldinventur 2000/02 / T. Gschwan-tner, K. Schadauer // BFW-Dokumentation. - Wien, 2000. - 76 p.
32. Hospodarska uprava lesu na bazi ststisticke provozni inventarizace / Cerny M., J. Zah-radnicek, J. Parez [i dr.] // Lesnicka Prace. - № 2/2000. - Praha, 2000. - P. 60-62.
33. Instruktion fur die Feldarbeit - Osterreichische Waldinventur 2000/2002. Dienstanweisung. [Електронний ресурс] / K. Schieler, E. Hauk. - Wien, 2001. - 199 p. - Режим доступу до журн.: http://bfw.ac.at/700/pdf/da_ges_neu.pdf.
34. Keller M. Schweizerisches Landesforstinventur. Anteilung für die Feldaufnahmen der Erhebung 2004-2007 / М. Keller // Herausgeber: Eidg Forschungsanstall WSL. - Birmensdorf, 2005. -394 p.
35. Kramer H. Leitfaden zur Waldmesslehre / Н. Kramer, А. Akca. -Frankfurt am Main: J.D. Sauerlaenders Verlag, 2002. - 286 p.
36. Kuliesis A. Lietuvos nacionaline misku inventorizacija 1998-2002. Atrankos schema, me-todai, rezultatai. Lithuanian national forest inventory 1998-2002. Sampling design, methods, results. / Kuliesis A., Kasperavicius А., Kulbokas G. - Kaunas: Naujasis lankas, 2003. - 256 p.
37. Marschall J. Hilfstafeln für die Forsteinrichtung. Österreichischer Agrarverlag / J. Marschall. - Wien, 1986-199 p.
38. Multi-source inventory of the forests of the Hebei Forestry Bureau, Heilongjiang, China. [Електронний ресурс] / E. Tomppo, K.T. Korhonen, J. Heikkinen // Silva Fennica 35(3). -P. 309-328. - Режим доступу до журн.: http://www.metla.fi/silvafennica/full/sf35/sf353309.pdf.
39. Optimalizace pracovnich postupü zamerenych na indikatory dynamiky lesa pro potreby opakovanych cyklü Inventarizace lesü CR / [Cerny M., Russ R., Beranova J. i dr.] - Jilove u Prahy, 2004. -215 s.
40. Osterreichische Waldinventur 2000/02 - Vielfaltige Information aus erster Hand.
[Електронний ресурс] / K. Schadauer. - Режим доступу до журн.: http:// bfw.ac.at/040/2303.html.
41. Results of the national Forest Inventory in the Czech Republic 2001-2004. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.mze.cz/en/attachments/MZe5000_EN/NIL2004_ AJ.pdf.
42. Schadauer K. Oberhöhenbonität und Standort der Fichte nach Daten der Österreichischen Forstinventur Mitteilungen der Forstlichen Bundesversuchsanstalt / K. Schadauer. - Wien, 1999. -135 S.
43. Schadauer K. Waldinventur 2000/2002 - was können wir erwarten Österreichische Forstzeitung / K. Schadauer, Е. Hauk, Н. Schodterer. - Leopoldsdorf, 2003-56 S.
44. Schieler K. Methodische Fragen in Zusammenhang mit der Österreichischen Forstinventur / К. Schieler // Diplomarbeit, Univ. f. Bodenkultur. - Wien, 1988-99 S.
45. Schieler K. Österreichische Forstinventur - Ergebnisse 1986/90. FBVA-Berichte / К. Schieler, R. Büchsenmeister, K. Schadauer. - Wien, 1995. - 262 S.
46. Schieler K. Waldinventur und Nachhaltigkeit. [Електронний ресурс] / К. Schieler. - Режим доступу до журн.: http://bfw. ac.at/inst7/publ/oefz 12-97/ schieler.html.
