CC BY
36
Обравши певний критерш у виглядi частки вщ максимально! рiзницi, можна здiйснювати групування люових дiлянок за трав'яним вкриттям. Наба-гато ефективнiше формулу евклщово! вiдстанi можна використовувати у кластерному аналiзi для класифжаци едатопiв, як можуть прирiвнюватися до певних кластерiв з набором подiбних характеристик.
Для можливост видiлення кластерiв мае юнувати множина видiв рос-лин-iндикаторiв I = {I¡, I2,...In} i множина характеристик (векторiв), за якими можна видшяти едатопи C = {Cj, C2,...Cn}T.
Основним завданням кластерного анашзу е розподш множини значень за обраним критерiем оптимальностi (цiльовою функщею). У випадку класи-фшаци люорослинних умов цiльовою функцiею може бути внутршньо-гру-пова сума квадратiв вдаилень, яка мае бути мiнiмальною, або за умови по-дiбностi вЫх значень дорiвнювати нулю. У межах окремого трофотопу мож-ливим е також побудова iерархiчного дерева класифжаци типiв люорослин-них умов за волопстю.
Таким чином, за наявност результатiв достовiрних експерименталь-них дослщжень на основi аналiзу спискiв рослин-iндикаторiв можна здшсню-вати класифiкацiю едатотв з використанням засобiв факторного i кластерного аналiзiв. Створення ж "цифрового образу" едатопу i його щентифшащя з використанням програмного забезпечення дасть змогу у подальшому перейти до автоматизованого встановлення титв люу переважаючих порiд Украши.
Л1тература
1. Герушинский З.Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат. - Львов : Облпо-лиграфиздат, 1988. - 140 с.
2. Герушинський З.Ю. Типология лшв Укра!нських Карпат. - Льв1в : Вид-во "Шрамь да", 1996. - 208 с.
3. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Внесок А. Пясецького у розвиток люотиполопчно! ще! акад. П.С. Погребняка // Науковий вюник НАУ. - К. : Вид-во НАУ. - 2000. - Вип. 27. -С. 64-68.
4. Горшенин Н.М., Бутейко А.И. Определение типов условий местопроизрастания. -Львов : Изд-во Львов. ун-та, 1962. - 231 с.
5. Дюран Б., Одел П. Кластерный анализ : пер. с англ. Е.З. Демиденко / под ред. А.Я. Боярского. - М. : Изд-во "Статистика", 1977. - 128 с.
6. Нешатаев Ю.Н. Методы анализа геоботанических материалов. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1987. - С. 116-122.
7. Харман Г. Современный факторный анализ. - М. : Изд-во "Наука", 1972. - С. 30-35.
УДК 630*5 Асист. Р.Р. Вицега; доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
НАЦЮНАЛЬНА 1НВЕНТАРИЗАЦ1Я Л1СУ В Ф1НЛЯНД11,
ШВЕЦП, ЛИТВ1 ТА ДАН11
Наведено коротку довщку про початок запровадження та розвиток нацюналь-них швентаризацш люу (Н1Л) в Сврот та Швшчнш Америщ. Розглянуто та проана-л1зовано Н1Л у европейських кра!нах, яю мають вихщ до Балтшського моря, а саме: Фшляндп, Швецп, Литви та Дани. Здшснено огляд актуальних на сьогодш джерел шформацп про стан та принципи виконання Н1Л у цих кра!нах.
Assist. R.R. Vytseha; assoc. prof. H.H. Hrynyk-NUFWTof Ukraine, L'viv
National inventarisation of the forest in Finland, Sweden, Lithuania and
Denmark
A short certificate is presented about beginning of introduction and development of the national inventory of forest (NIF) in Europe and North America. NIF is considered and analysed in the European countries which have an outlet to the Baltic sea, namely: Finland, Sweden, Lithuania and Denmark. The review of actual on this time state information generators conducted and principles of leadthrough NIF in these countries.
Починаючи з XX ст., у кра!нах Свропи з розвиненим люовим госпо-дарством основним принципом люово! полггики стае забезпечення люом pi3-них функцш у сощальнш, еколопчнш та економiчнiй сферах. Змша концеп-цш люово! полггики зумовлюе перехщ на багатоцшьове, неперервне люоко-ристування [9, 22-24, 26]. У цш новш системi господарювання поступово формують змют i форму ново! моделi багатоцiльового, функцiонально пов-нiстю диференцшованого, сталого i невичерпного лiсового господарства. На основi сучасних теоретичних знань i практичного досвiду у кра!нах Свропи виходять з припущення, що цим вимогам найкраще вiдповiдатиме близький до природи лю [33]. Виршальну роль у цьому процесi змши концепцп люо-вого господарства вщграе лiсовпорядкування - найважливiший iнструмент тактики лiсiвництва. Однак традицiйнi методи люовпорядкування неспро-можнi задовольнити вимоги ново! концепцй. Вирiшенням цього питання стало запровадження Н1Л на основi вибiркових методiв [4, 16, 19, 21, 29, 30].
Бшьшють кра!н вичерпну iнформацiю про лiсосировиннi ресурси от-римуе шляхом здiйснення Н1Л з урахуванням особливостей люово! политики, ролi лiсового сектора в економщ кра!ни, економiчного стану та геоморфоло-гiчного розташування. Н1Л орiентована, перш за все, на швидке отримання об'ективно! i точно! оцiнки деревних ресуршв.
Вибiркову iнвентаризацiю лiсiв тривалий час здiйснюють у кра!нах Захщно! Свропи, Канади, Австралi! та шших кра!нах свiту. Основи тако! ш-вентаризацi! вибiрково-статистичними методами потрiбно опрацювати вщпо-вiдно до конкретних умов з урахуванням люистост^ рельефу тощо. Одночас-но варто зазначити, що наявна Нащональна система монiторингу лiсiв, яка грунтуеться на вибiркових методах ощнки стану лiсових екосистем, може бути модершзована не лише для ощнки люового бiорiзноманiття, але й деревних ресурсiв, з урахуванням основних принцишв та положень статистично! iнвентаризацi! лiсiв [1-3, 5, 13, 20].
Починаючи з 30-х роюв минулого столтя, у Швшчно-Американських кра!нах Н1Л здiйснюють з використанням постшних пробних площ. У той час в Сврош скандинавськi кра!ни, маючи найдавнiшi традицi! вибiрково! швен-таризацi! за допомогою методу проб, почали використовувати постшт пробнi плошд тiльки з 1980 р., Австрiя - з 1986 р. [7, 8, 10-12, 14, 15, 18, 25, 30-32, 3438, 42]. Сьогодш лiсовi европейськi кра!ни здшснюють Н1Л з використанням постiйних пробних площ рiзних розмiрiв. Розмiщення проб вщображае особ-ливостi лiсiв кожно! кра!ни, зокрема !хнi розмiри, доступшсть, видовий склад тощо. У бшьшосп випадкiв простежуеться групове розмiщення проб. Тшьки у Францi!, враховуючи детальшсть лiсово! iнвентаризацi!, та у Швейцарй, зва-
жаючи на горбистий рельеф, наявне iндивiдуальне розмщення пробних площ. У бiльшостi краш використовують страти, в яких розмщують 4-8 пробних майданчикiв. Скандинавськi краши використовують бiльшi групи (8-16 пробних майданчиюв) у важкодоступних люах. Групи проб часто розмiщують через кожш 2 км, 4 км, 6 км, рщше 8-16 км. Бшьшють краш використовуе круго-
2 * * * * * вi пробш площадки розмiром 250-500 м , i тшьки Австрiя, Нiмеччина i частко-
во Фiнляндiя застосовують кутовi пробнi площадки. Розмiр облiкових оди-ниць залежить вiд точностi отримання результатiв, лiсовоï рiзноманiтностi, особливостей видового складу. Одна пробна площадка вщображае у се-редньому лiсову площу 200-1000 га.
Першу Нацiональну швентаризацш лiсiв Фiнляндiï з використанням статистичноï вибiрки було здiйснено у 20-т роки ХХ ст. [10, 12, 25, 41]. З того часу швентаризащя повторювалася постiйно з штервалом приблизно у 10 роюв. Останню, дев'яту, цiлковито завершено Н1Л у Фiнляндiï здiйснено впродовж 1996-2003 рр. Польовi роботи десятоï Н1Л розпочато у 2004 р.
Н1Л Фiнляндiï е системою монiторингу, що у масштабi всiеï краши за-безпечуе iнформацiю про лiси i лiсовi ресурси, враховуючи об'еми, прирют i якiсть деревини, типи землекористування, потребу в люогосподарських заходах, стан лiсiв i лiсову бiорiзноманiтнiсть. Нацiональна iнвентаризацiя лiсiв також дае основну шформацш для оцiнки балансу парникових газiв у лiсах для потреб Рамково!" конвенци ООН щодо змiн клiмату.
Нацiональна iнвентаризацiя лiсiв у Фiнляндiï заснована на статистич-нiй вибiрцi. Пробнi площi, змшш у польових дослiдженнях, утворюють ста-тистичнi вибiрки. Пiд час дев'ято1' iнвентаризацiï було вимiряно понад 70 ти-сяч пробних площ. Для кожно1' пробно1' площi визначено бшьше 150 парамет-рiв. Всього було вимiряно близько пiвмiльйона дерев.
Система пробних площ змшювалася впродовж десятилггь. Першi Н1Л були заснованi на обстеженш профiлiв i вимiрюваннi розташованих на них пробних майданчикiв. 3i 60-х рокiв почали застосовувати групове розмщення пробних майданчиюв в окремому регюш, поступово охоплюючи всю те-риторiю краши. Починаючи з десято1' iнвентаризацiï, вимiрювання почали ви-конувати по всiй краïнi одночасно. Перевагою ново1' системи е те, що результата швентаризацп подаються для всiеï краши одночасно. Пщ час здiйснення десято1' iнвентаризацiï цикл робгг скоротився з 8-10 роюв до 5 роюв. Тради-цшно для iнвентаризацiï використовувалися тимчасовi пробш майданчики. Починаючи з дев'ято1' iнвентаризацiï, частину пробних майданчиюв було перетворено у постшт, яю дають надiйнiшу iнформацiю про динамiку лiсiв.
Результати наземно1' iнвентаризацiï дають достовiрну статистику тшь-ки для великих територш, у межах яких загальна кiлькiсть пробних майдан-чикiв досить велика. З юнця 1980-х роюв швентаризацш здшснюють з використанням рiзних джерел iнформацiï. Як доповнення до наземних даних використовують космiчнi зшмки (типу Landsat ТМ and ETM+) i цифровi карти, враховуючи цифрову модель рельефу. Це дае змогу отримувати достовiрну шформацш i для менших за площею територш.
Результати Н1Л застосовують для мошторингу стану лiсiв загалом та виршення стратегiчних питань ix використання. Основш результати швента-
pизaцiï публжують у темaтичних жуpнaлaх. Пеpшi pезультaти десято!" Н1Л мaють опублiкувaти у 2008 р.
Cистемa деpжaвноï iнвентapизaцiï лiсiв у Швецiï iстотно вiдpiзняeться вiд iнших систем. Головнa вщмштсть полягae у тому, що дaнi, потpiбнi для оцiнки стaну лiсiв i упpaвлiння ними нa piвнi кpaïни й окремих пpовiнцiй, збиpaють окремо вiд дaних, потpiбних для опеpaтивного господapського Ma-нувaння [40]. Для потреб деpжaвноï iнвентapизaцiï лiсiв використовують ви-бipкову стaтистичну iнвентapизaцiю, якa Грунтуеться нa pегуляpнiй меpежi пробних мaйдaнчикiв, з викоpистaнням iнстpументaльних методiв оцiнки [17, 27, 29, 39]. А для потреб опеpaтивного господapського плaнувaння (склaдaн-ня короткотермшових плaнiв господapювaння) здiйснюють повидiльну швен-тapизaцiю лiсiв певного володiння. Taкий подiл зумовлений тим, що paзовa повидiльнa iнвентapизaцiя лiсiв у межaх знaчних теpитоpiй aбо зaбезпечуe повсюдно високу точшсть дaних, aле при цьому виявляеться неприйнятно дорогою для влaсникiв, aбо здiйснюeться зa прийнятною цiною, aле при цьому потpiбнa точнiсть зaбезпеченa лише для окремих дшянок (нaпpиклaд для тих, у межaх яких зaплaновaно вжити певш господapськi зaходи).
Cистемa Н1Л Швецiï було зaсновaно у 1923 р. [17, 27]. Ha сьогодш деpжaвну iнвентapизaцiю лiсiв здiйснюe Ciльськогосподapський унiвеpситет Швецiï (SLU) зa кошти деpжaвного бюджету (лiсовi компaнiï не зaлучaються до фiнaнсувaння для зaбезпечення фоpмaльноï i фaктичноï незaлежностi ш-вентapизaцiйних дослiджень) [29]. Починaючи з 2003 р., вибipкову люошвен-тapизaцiю виконують у зaгaльнiй системi польових робгг (Swedish National Forest and Soil Inventory (RIS)), охоплюючи комплекс робгг щодо Грунтового обстеження люових земель.
Для iнвентapизaцiйних робгт зaдiяно 15 постшних сшвро6Гтниюв уш-верситету, як зaймaються aнaлiзом дaних i склaдaнням сценapiïв тa прогнозГв розвитку люового господapствa. ЛГтш польовГ роботи виконуе близько 60 оЫб. Для введення, збер^ння i первинного оброблення дaних тaксaцiï використовують пpогpaмний продукт Allegro СЕ Field PC. Роботу кожно1' групи, якa склaдaeться з трьох пpaцiвникiв, обов'язково впродовж сезону пеpевipяe контpольнa гpупa. Жодш з груп не обстежуе сво1' дшянки повторно, a тaкож не мae доступу до опиЫв цих дшянок, зроблених у попередньому обстеженш.
Влaсне польове обстеження охоплюе викошння опису кругових пробних мaйдaнчикiв paдiусом 7 aбо 10 метpiв (зaлежно вщ ситуaцiï) з шструмен-тaльним вимipювaнням вЫх дерев, що мютяться у межaх пробно1' плошд. Кру-говГ пробш мaйдaнчики об'еднують у групи (tracts) по 16 штук. У межaх групи пробш мaйдaнчики pозтaшовуються m кутaх i стоpонaх квaдpaтa, сторош якого стaновить, зaлежно вщ ситуaцiï, 300-1800 м. Групи, своею чергою, роз-тaшовуються у вузлaх регулярно:' штки, paсгp яко1' стaновить близько 20 км. ЩорГчно обстежують 1450 груп пробних мaйдaнчикiв, pозтaшовaних по всш теpитоpiï кpaïни. Приблизно 2/3 пробних площ у цей чaс е постшними. По-шук пробних мaйдaнчикiв i ix груп здшснюють зa допомогою нaвiгaцiйних пpилaдiв (GPS). У пеpспективi плaнують поступово збiльшувaти кшьюсть
постшних пробних майданчиюв для забезпечення Bcieï мережi постiйними пробними майданчиками.
Данi B^ipKOBOÏ лiсоiнвентаризацiï застосовують у системi прогнозу динамжи лiсових ресуршв i стратепчного планування лiсогосподарськоï дь яльностi Hugin System як на регiональному, так i на нащональному рiвнях. У ïï розробленнi використано досвiд створення систем NIMRUM (Швецiя), METLA (Фiнляндiя), AVVIRK3 (Норвегiя), Timber RAM and For PLAN vers. 2 (США) [16, 17]. Особливютю розроблюваноï системи Hugin e багатоварiан-тнiсть розрахункiв, наявнiсть широкого спектру економiчних i еколопчних параметрiв, можливiсть адаптацiï шд запити користувача.
Треба зазначити, що велик лiсовi компанiï на свош територiï здiйснюють iнвентаризацiю лiсiв приблизно за liero ж методикою, що i держава на всш тери-торiï Швецiï, проте з бшьшою густотою мереж пробних площ. Поряд iз цим для потреб оперативного господарського планування здшснюють повидiльну швен-таризацiю, але довготермiнове планування i визначення можливих обсягiв ру-бань можливе саме на пiдставi швентаризаци лiсiв статистичними методами.
Литовська Н1Л за допомогою розмiщення пробних майданчиюв грун-туеться на результатах дослщжень отриманих за 30-рiчний перiод. Шд час роз-роблення основних концептуальних положень було взято до уваги вщсоток вкритих лiсовою рослиннiстю земель, роль лiсiв в економiцi краши у цей час i в майбутньому, доступшсть лiсiв, розмiр насаджень, породний склад, рiзнома-нiтнiсть умов мюцерозташування лiсiв тощо. У Лшш першу експерименталь-ну iнвентаризацiю вибiрковими методами виконано у 1969 р. на плошд 1,4 млн га (район Jures) [30]. За фiнансовоï шдтримки Шведського агентства з мiжнародного розвитку (SIDA) та за участю компанiï Jakko Poyry було реаль зовано модельний навчальний проект iз впровадження Н1Л литовських лiсiв iз закладанням трактiв з постiйними i тимчасовими пробними площами. Впро-довж 1992-99 рр. було розроблено програму розвитку люового сектора "Forest Sector Development Programme (FSDP). National Forest Inventory And Forest Planning And Information System". Уряд краши в березш 1992 р. реалiзував цю програму з метою шдтримки лiсiвництва та промисловоï заготiвлi люу [6]. Уп-родовж початкових стадш було пiдготовлено повну стратегiю розвитку люово-го сектора. Тодi ж було розроблено основи ведення люового господарства i политики люового сектора. Починаючи з 1994 р., Литовськ мiнiстерства, установи i шдприемства запровадили у дiю головш частини плану лiсокористування. Роботу було виконано у сшвпращ з мiжнародними установами i компанiями. Внаслiдок шведсько-литовсь^' спiвпрацi остаточно було розроблено завер-шальнi стадiï проекту. Основний компонент завершальноï стадiï торкнувся пiдтримки розвитку Н1Л i системи прогнозу стану лiсiв. Його було запрова-джено Люпроектом Литви та 1нститутом планування й управлшня у Каунасi.
Повномасштабну Н1Л тут розпочато у 1998 р. i здшснено впродовж 1998-2002 рр., а у 2003 р. розпочато повторш шструментальш вимiрювання в трактах [30]. Закладено 5600 постшних пробних дшянок, обмiряно 149 тисяч дерев. На кожну з постшних пробних дшянок складено карти розмщення дерев. Площа круговоï постiйноï пробноï дiлянки становить 0,05 га. Кожна реп-резентуе площу у 400 га, а разом iз тимчасовими дшянками - 300 га лiсiв. Пiд
час швентаризацп ощнеш всi важливi показники литовських лiсiв. Крiм вста-новлення таксацшних показникiв окремих дерев на пробних площадках, виз-начали тип грунту, тип умов мюцезростання, ступiнь пошкодження дерев, де-фолiацiю, кiлькiсть та яюсть пiдросту та пiдлiску, пошкодження тваринами та iншi показники. Вщповщно до багатьох характеристик, Литовська Н1Л уз-годжуеться з характеристиками люових iнвентаризацiй европейських краш. Точнiсть ощнки плошд литовських лiсiв, загального запасу i приросту на оди-нищ площi за рiвня достовiрностi 0,683 не перевищуе 1 %.
У Дани Н1Л шщшвав у 1998 р. Датський шститут лiсовиx i ландшаф-тних дослiджень, а вже у 2000 р. цей проект був реалiзований. Основне зав-дання, яке шдлягало вирiшенню пiд час проведення першо1' нацiональноï ш-вентаризаци лiсiв, - перевiрка достовiрностi отриманих даних шляхом вико-нання вибiрковоï iнвентаризацiï математико-статистичним методом. Експери-ментальш польовi дослiдження здiйснювали у двох графствах: Frederiksborg, значна частина лiсiв яко1' належить приватним власникам, i Ringkobing, де бiльшiсть лiсiв е державними. Для цього всю територш краши подшили Ыт-кою розмiром 2x2 км, на перехрест яких закладали кластери з пробними майданчиками. Кшьюсть пробних майданчикiв залежала вщ мiсця розташу-вання кластера та характеристики територп. Зазвичай, у кластерi закладали 4, рiдше 8 пробних майданчиюв. Для визначення мюцерозташування кластерiв використовували топографiчнi карти та аерофотозшмки. Кожну дiлянку у ка-меральних умовах перевiряли на належнiсть до люу, тобто встановлювали, чи д^нка буде представляти лiсовий масив. Перевiрку сумнiвниx дiлянок вико-нували у натурi безпосередньо пiд час польових дослщжень. Збiр польового матерiалу виконували двi комплекснi бригади у складi двох осiб впродовж трьох тижшв. У пiдсумку було закладено 92 кластери з загальною кiлькiстю пробних майданчиюв 792 шт. Оброблення зiбраного матерiалу здiйснювали з використанням стандартних офюних програм, оскiльки наразi не розроблено спецiалiзованого програмного забезпечення для опрацювання матерiалiв ви-бiрковоï швентаризацп. Першi результати передано департаменту статистики, однак Датський шститут люових i ландшафтних дослщжень висловив потребу у доповненш та удосконаленнi основних положень здшснення Н1Л [28].
Лггература
1. Букша 1.Ф. Концептуальш положення мои1торингу л1с1в Укра1'ни / 1.Ф. Букша // Л1-авництво i агрол1сомел1орац1я : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во "Майдан". - 2001. - Вип. 100. - С. 2-16.
2. Букша 1.Ф. Принципи побудови багатор1внево'1 мережi д1лянок мон1торингу л1с1в Украши / 1.Ф. Букша // Л1с1вництво i агрол1сомел1орац1я : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во "Майдан". - 2004. - Вип. 12. - С. 242-251.
3. Букша 1.Ф. 1нвентаризащя та мошторинг парникових газ1в у люовому господарств1 : монограф1я / 1.Ф. Букша, В.П. Пастернак. - Харюв : Вид-во ХНАУ, 2005. - 19 с.
4. Джерело достов1рно1 1нформацГ1. [Електронний ресурс] / В.П. Сторожук., М Б. Рековець // Люовий i мисливський журнал. - 2003. - № 5-6. - Режим доступу до журн. http:// www.fmsc.com.ua/index2.php? option=com_content&task=view&id=199&Itemid=65 &pop=1&page=0.
5. Закон Украши "Про Загальнодержавну програму формування нацюнально'1 еколо-г1чно'1 мереж1 Укра'1ни на 2000-2015 роки" // Постанова Верховно'1 Ради Укра1'ни №1989-Ш в1д 21.09.2000 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.zakon.rada.gov.ua.
6. Инвентаризация, учет, планирование и кадастр лесных ресурсов Литвы. [Елек-тронний ресурс] / А.П. Кулешис. - Режим доступу до журн.: http://www.fao.org/regional/SE-UR/events/Krtiny/docs/Kuleshis.pdf.
7. Комплексная обработка результатов национальной инвентаризации лесов в Финляндии. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.metla.fi/ohjelma/vmi/in-fo.htm
8. Кулешис А.П. Опыт определения запаса древесины государственных лесов Литовской ССР выборочным методом : автореф. дисс. на соискание учен. степ. канд. с.-х. наук : спец. 06.03.02 "Лесоустройство и лесная таксация" / А.П. Кулешис. - Каунас, 1972. - 24 с.
9. Методолопя розроблення плану оргашзаци та ведення люового господарства на ос-новi матерiалiв статистично!' виробничо! швентаризаци. [Електронний ресурс] / (переклад резюме однойменно! книги 1н-ту дослщження люових екосистем IFER, Чеська Республша). Харкiв - 2005. - Режим доступу до журн.: http://www.techinles.org.ua/activity/MethInv_ukr.pdf? PHPSESSID=0a549706a338934c7285511 692bdf14 a.
10. Минкевич С.И. Контроль и обработка данных в системе государственной выборочной лесоинвентаризации в Финляндии / С.И. Минкевич // Леса Европейского региона - устойчивое управление и развитие : междунар. науч.-техн. конф., 4-6 декабря 2002 г. - Минск : Изд-во БГТУ, 2002. - Ч.1. - С. 185-189.
11. Минкевич С.И. Лесной мониторинг в системе государственной выборочной лесо-инвентаризации в Финляндии / С.И. Минкевич // Леса Европейского региона - устойчивое управление и развитие : междунар. науч.-техн. конф., 4-6 декабря 2002 г. - Минск : Изд-во БГТУ, 2002. - С. 52-5.
12. Минкевич С.И. Полевые лесотаксационные работы в системе государственной выборочной лесоинвентаризации в Финляндии / С.И. Минкевич // Лесное и охотничье хозяйство. - 2002. - № 4. - С. 8-11.
13. Науков1 та оргашзацшш основи еколопчного мошторингу лiсiв Украши. - Харюв : УкрЦЩЛГА, 1999. - 288 с.
14. Национальная инвентаризация в Литве : Применение "Шведского метода" для инвентаризации лесов Армении. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www. fao.org/Regional/seur/events/Krtiny/ docs/ Kuleshi s.pdf.
15. Национальная инвентаризация лесов Финляндии. [Електронний ресурс] / К.Т. Корхонен, Е. Томппо. - Режим доступу до журн.: http:// forestforum.ru/phorum/profile.php.
16. О разделении государственной инвентаризации лесов и планирования лесного хозяйства. [Електронний ресурс] / А.Ю. Ярошенко. - Режим доступу до журн.: http://www.fo-restforum.ru/phorum/viewtopic.php? t=358.
3. О системе государственной инвентаризации в Швеции. [Електронний ресурс] / А.Ю. Ярошенко. - Режим доступу до журн.: http://www.forestforum.ru/phorum/viewtopic.php? t=316.
18. Опубликованы результаты десятой общенациональной инвентаризации лесов Финляндии. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.forestforum.ru/ pho-rum/viewtopic.php? t=1796
19. Основные выводы инвентаризации лесов мира, проведенной FAO в 2005. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.forest _forum.ru/phorum/viewtopic.php? t=1071.
20. Особенности функционирования и развития мониторинга лесов в Украине / И.Ф. Букша, В.П. Пастернак, Р.Е. Волкова [та ш.] // Збiрник наукових праць Донецького ДУУ : Еколопчний менеджмент як складова частина сталого розвитку. Серiя "Державне управлш-ня". - Донецьк : Вид-во ДДУУ. - 2004. - Т. 5, вип. 36. - С. 127-134.
21. Подпаско Б.И. Система выборочной и дешифровочной инвентаризации леса / Б. И. Подпаско. - М. : Изд-во ЦБНТИлесхоза, 1987. - 8 с.
22. Пор1вняльний аналп лкових закошв европейських краш. [Електронний ресурс] / Л.В. Полякова, В.П. Сторожук, М.П. Попков, С.С. Кирилюк // Лхсовий i мисливський журнал. - 2003. - № 3, № 4. - Режим доступу до журн.: http://www.fmsc.com.ua/fmsc_articles/fhm/ 2003_1_11_06_20.html.
23. Современные направления в лесоустройстве Швеции. [Електронний ресурс] / Минкевич С.И. - Режим доступу до журн.: http://www.bioscience.ru/ Conference/EAFo-rest2004/Sections/ Sek 2.htm.
24. Сприяння сталому управл1нню лiсами. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн. http://www.smuf.com.ua/ukr/ evandpubmore.php.
25. Томппо Е. Финский опыт проведения выборочных лесоинвентаризаций / Е. Томпо, О.А. Атрощенко, С.И. Минкевич // Сборник трудов БГТУ : Серия лесное хозяйство. - Минск : Изд-во БГТУ, 2003. - Вып. 11. - С. 75-81.
26. Цурик C.I. Використання нормативiв для таксаци лiсiв Карпат / G.I. Цурик. - Львiв : Вид-во ЛЛТ1, 1993. - 48 с.
27. Designing a new national forest survey for Sweden. [Електронний ресурс] / В. Ranneby, Т. Cruse, В. Hägglund, Н. Jonasson. - Режим доступу до журн.: http://www.isprs.org/publicati-ons/related/ISRSE/html/papers/652.pdf.
28. Designing a sample-based National Forest Inventory for Denmark. Data handling and analysis. [Електронний ресурс] / V.K. Johannsen. - Режим доступу до журн.: http://da-ta.fsl. dk/NFI//NFI%20Datahandl%204 %20+app.pdf.
29. Federal Research Institute WSL. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.wsl. ch/lm/publications/books/lfi01 -de.html.
30. Kuliesis A. Lietuvos nacionaline misku inventorizacija 1998-2002. Atrankos schema, me-todai, rezultatai. Lithuanian national forest inventory 1998-2002. Sampling design, methods, results. / Kuliesis A., Kasperavicius А., Kulbokas G. - Kaunas : Naujasis lankas, 2003. - 256 p.
31. Multi-source national forest inventory of Finland, methods. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.metla.fi/ohjelma/vmi/nfi-resu.htm.
32. Osterreichische Waldinventur 2000/02 - Vielfaltige Information aus erster Hand. [Електронний ресурс] / K. Schadauer. - Режим доступу до журн.: http:// bfw.ac.at/040/2303 .html.
33. Pretzsch H. Konzeption und Konstruktion von Wuchsmodellen für Rein- und Mischbestände / Н. Pretzsch // FFM 13. - 1992. - 332 p.
34. Schadauer K. Oberhöhenbonität und Standort der Fichte nach Daten der Österreichischen Forstinventur Mitteilungen der Forstlichen Bundesversuchsanstalt / K. Schadauer. - Wien, 1999. -135 S.
35. Schadauer K. Waldinventur 2000/2002 - was können wir erwarten Österreichische Forstzeitung / K. Schadauer, Е. Hauk, Н. Schodterer. - Leopoldsdorf, 2003-56 S.
36. Schieler K. Methodische Fragen in Zusammenhang mit der Österreichischen Forstinventur / К. Schieler // Diplomarbeit, Univ. f. Bodenkultur. - Wien, 1988-99 S.
37. Schieler K. Österreichische Forstinventur - Ergebnisse 1986/90. FBVA-Berichte / К. Schieler, R. Büchsenmeister, K. Schadauer. - Wien, 1995. - 262 S.
38. Schieler K. Waldinventur und Nachhaltigkeit. [Електронний ресурс] / К. Schieler. - Режим доступу до журн.: http://bfw.ac.at/inst7/publ/oefz12-97/schieler.html.
39. Sweden's National Inventory Report 2005 - Submitted unter the United Nations Framework Convention on Climate Change. [Електронний ресурс] / G. Benediktsson, K. Feldhusen,
D. Mjureke. - Режим доступу до журн.: http://www.naturvardsverket.se/dokument/foro-ren/utslapp/fccc data/NIR.pdf.
40. The Swedish National Inventory of forests. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.ris.slu.se/RIS-brochure.pdf.
41. Tompoo E. The national forest inventory of Finland. The Finnish forest research institute. /
E. Tompoo, М. Siitonen. - 1991. - 8 p.
42. Tomter S.M. The national forest inventory of Norway / S.M. Tomter // Proceedings ofIl-vessalo symposium on national forest inventories : August 3-21, 1992. - Helsinki : Finnisc forest research institute, Department of forest resource management university of Helsinki. - P. 47-4.
УДК 630*566 Ст. викл. М.М. Бусько - НЛТУ Украши, м. Львiв
АНАЛ1З РОСТУ БУЧНЯК1В Р1ЗНО1 В1ДНОСНО1 ПОВНОТИ НА ЛЬВ1ВЩИН1
Проаналiзовано рiзноманiтнi функцп, як виконують буковi деревостани Львiв-щини та визначають види, способи та штенсившсть господарювання в них. Значним е також рекреацшне навантаження. Ц чинники е причиною формування дослщжува-них деревосташв рiзноi повноти. Дослщжено особливосп ix росту за рiзноi повноти.
