CC BY
21
Рассмотрен системный подход как базовый метод научного исследования влияния урабанизационных процессов на сельские ландшафты в горной местности. Сделана попытка структурировать методику исследований, используя уровни исследования и направления исследования для формирования матрицы объектов, предметов и методов исследования.
Ключевые слова: урабанизационные процессы, сельские ландшафты, системный подход, матрица.
Parkhuts L.V. The methods of urbanization processes research in mountain landscapes of Austria and Ukraine
System approach as a basic method of scientific research on the urbanization processes influence over rural landscapes in mountain regions is considered in this article. The attempt to structurize the methodology of research is made, with the use of hierarchic levels of research and trends of research to form the objects matrix, subjects and methods of research.
Keywords: urbanization processes, rural landscapes, system approach, matrix.
УДК 630*5.002.56 Проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук;
ст. викл. Р.Р. Вицега, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ОЦ1НКА УРБАН1СТИЧНИХ ПРОЦЕС1В Г1РСЬКИХ ЛАНДШАФТ1В СУЧАСНИМИ ЗАСОБАМИ Л1СОШВЕНТАРИЗАЦП
Висв^лено шдходи щодо оцшки урбашстичних процешв у люових ландшафтах. Окреслено основш завдання, концептуальш засади оргашзаци та запровадження люового мошторингу як шструментарто оцшки компоненпв ландшафту.
Ключовг слова: люовий ландшафт, ландшафтно-таксацшш показники, люовий мошторинг.
Щд ландшафтом у сучасному трактуванш розум1ють природно-тери-тор1альний комплекс будь-якого рангу (вщ люово! зони до невелико! люово! дшянки). Найчаспше до окремого ландшафту належать розр1знеш дшянки, схож1 за сво!ми природними особливостями, зокрема за характером рослин-носп. Видшяють серп ландшафпв: люов1, люопарков1, парков1, лугов1, аль-пшсью, кожен з яких характеризуегься ландшафтно-таксацшними та лан-дшафтно-художшми показниками [4].
Об'ектом наших дослщжень е люов1 ландшафти Укра!нських Карпат, зокрема найактившший компонент ландшафту - рослиннють (лю) та урбашс-тичш процеси в них. Останшм часом спостер1гаемо поширення негативних явищ (деградацп, дегенерацп, дисфункцп), що зумовлюе потребу в комплексны оцшщ урбашстичних процешв 1з метою подальшого зменшення (уник-нення) такого впливу.
Серед прюритетних напрям1в дослщжень в Украш значну увагу при-дшяють збереженню бюлопчного р1зномаштгя 1 еколопчних функцш л1с1в, забезпеченню яюсного вщтворення люових ресурив як обов'язкового елемен-ту люокористування, здшсненню розвитку люового господарства на основ1 впровадження передових наукових досягнень, вдосконаленню програмно-шструментального та шформацшного забезпечення люового господарства.
Сьогодш на перший план виходить завдання щодо створення шфор-мацшно! системи для забезпечення державних штерешв в галуз1 управлшня
люами, включаючи охорону лiсiв та рацiональне використання люових ре-суршв [5]. Така шформацшна система мае забезпечити можливють оперативного стеження за змшами стану л!ив, спричинених люокористуванням, при-родними i техногенними д!ями, зокрема урбанютичними процесами. Доцшь-но використати таку систему для реестрацп й аналiзy шформацп, з метою от-римання прогнозiв й шформацшно1 тдтримки ухвалення оперативних рь шень щодо yправлiння лiсами.
У сучасних умовах такою системою може виступати люовий мониторинг [1-3]. Пiд люовим монiторингом сьогоднi розyмiемо систему спостере-жень, оцiнки i прогнозу стану й динамжи лiсового фонду з метою стшкого yправлiння люами, 1х рацiонального використання, охорони, захисту i вщтво-рення, пiдвищення середовищетвiрних, водоохоронних, захисних, саштарно-ппешчних, рекреацiйних та шших фyнкцiй лiсy.
На нашу думку, оргашзащя лiсового монiторингy е одним iз головних фyнкцiональних завдань оргашв yправлiння лiсами. При цьому об'ектом такого монiторингy повинен бути весь люовий фонд. Здшснення мошторинго-вих дослiджень дасть змогу оперативно вiдстежyвати i рееструвати поточш змiни у лiсовомy фондi, анатзувати динамiкy основних характеристик, ощ-нювати санiтарний i екологiчний стан лiсiв, а також забезпечить шформа-цшну пiдтримкy для ухвалення yправлiнських ршень.
Своею чергою, лiсовий монiторинг вщповщно до передбачених зав-дань i фyнкцiонального призначення класифiкyють на так! види: мониторинг лiсових ресyрсiв i люового фонду; лiсопатологiчний мониторинг; еколого-ме-лiоративний мониторинг; мониторинг тваринного свиу, що населяе люи; спе-щальш види люового мониторингу (зокрема мониторинг стану л!ив у зонах промислових викид!в, радiацiйного забруднення тощо); мониторинг л!шв у рамках виконання м!ж^родних програм.
Сьогодш в люовому секторi виконують мошторингов! дослiдження вщповщно до програм мониторингу першого та другого р!вня, систематично здшснюють лiсопатологiчний мошторинг. Люовий мониторинг в Укра1ш роз-виваеться як багаторiвнева система. Перший рiвень мониторингу (1СР Forests) гармошзований з Мiжнародною Спшьною Програмою ощнки та мошторингу впливу забруднення повггря на люи в регiонi Свропейсько! Економ!чно1 Ко-м!сп ООН. Другий рiвень мониторингу виконують за американською техно-логiею мошторингу здоров'я люу - Forests Неаlt Моnitoring (FHM). У 1989 р. було розпочато закладання мережi постшних дшянок мониторингу за методо-логiею, яка е гармошзованою з 1СР Forests. Спостереження за станом л!шв на мережi постшних дшянок мошторингу здшснюють спещалюти УкрНД1ЛГА, УкрНДЫрлю та 10 репональних люових наyково-дослiдних станцiй [1, 2]. Пункт спостереження мошторингу першого р!вня складаеться з чотирьох шд-дшянок (рис. 1 а), на кожнш з яких ощнюють 6 облжових дерев [6]. Для кож-но1 дшянки мошторингу 1СР Forests визначають тип люорослинних умов, тип люу, ощнюють шдрют, шдлюок та недеревну рослиннють, а також встанов-люють основш лiсiвничо-таксацiйнi показники насадження: середнш вж,
склад, повноту, клас боштету, запас. Найвагомiшим показником е дефолiацiя1 крони дерева [6].
Мониторинг лiсiв II рiвня виконують за технологiею монiторингу стану лiсiв США з 1995 р. Ця технолопя лiсового монiторингу адаптована для умов Укра1ни в лабораторп монiторингу i сертифжацп лiсiв УкрНДШГА. Спостереження здiйснюють за 4-рiчним циклом. Мережу дшянок ИНМ побу-довано на трiангуляцiйнiй основi. Земну поверхню подiлено на гексагони площею близько 635 км2. У межах цих гексагошв розташовують дiлянки ль сового мониторингу, на яких виконують спостереження [1, 7]. Щшьнють ме-режi змiнюеться залежно вiд точностi дослщжень. Пункт спостереження мо-нiторингу складаеться з 4 кругових пiддiлянок, центри яких розташоваш на вiдстанi 36,6 метрiв один вiд одного (рис. 1 б).
Для кожно! тддшянки визначають комплекс показникiв, якi характеризуюсь 11 природнi умови та антропогенш порушення, здiйснюють вимiрю-вання бюметричних показникiв дерев, пiдросту, тдлюку та недеревно! рос-линностi. Щд час польових дослiджень визначають 210 показниюв, значну частину яких отримують з використанням сучасних вимiрювальних засобiв.
Проте вiдомо, що окремi види мониторингу мають на метi збiр конкретно! шформацп (значну частину яких не використовують для потреб люо-вого господарства). Постае нагальна потреба унiфiкувати (розробити) мето-долопю лiсового монiторингу з метою отримання необхщно!, власне для потреб виробництва, шформацп. Зрозумiло, що певш складовi доцiльно викорис-тати з наведених вище видiв монiторингу. Однак перш шж створювати ком-плексну унiфiковану методику здiйснення монiторингових дослщжень необ-хiдно визначити концепцiю оргашзацп лiсового монiторингу [4].
Одним iз головних критерпв створювано! системи люового мошто-рингу повинна бути його комплекснють, тобто пiд час проведення мошто-
1 Дефсшащя - передчасна втрата листя/хво! внаслщок дй певних шкщливих фактор1в.
1. Урбашзацшш процеси в прських ландшафтах i шляхи 1'хнього регулювання 87
И-2 07 я
б) Роге$15 Неак Мот1юП1щ
а) 1С!' Рогсбй
Рис. 1. Схема розмiщення дтянок мотторингу
рингу матимемо змогу вирiшувати низку завдань, з аналiзом всього спектра змiн стану люового фонду, спричинених як господарською дiяльнiстю, так i природними чинниками. Це дасть змогу максимально використовувати мож-ливост космiчних знiмкiв i аерофотознiмкiв, одночасно вирiшувати багато завдань, а головне значно заощадити затрати часу i фiнансiв, якi необхщш для здiйснення монiторингу. Крiм того, мошторинг повинен бути системним, тобто забезпечувати виконання робгг iз заздалепдь визначеними завданнями, термiнами i перюдичнютю !х виконання. Безумовним, на наш погляд, е по-етапне запровадження люового мониторингу. Доцiльно насамперед впровади-ти систему лiсового монiторингу для певно! (прсько!) частини i на основi 3-5-рiчного досвiду використання внести корективи (за потреби) та згодом ре-комендувати для широкого впровадження.
Станом на сьогодш науковщ Нацюнального лiсотехнiчного ушверси-тету Укра!ни (м. Львiв) заклали мережу постшних монiторингових досль джень [8]. Схему розмщення польових дiлянок у Верхньодшстровських Бес-кидах вiдображено на рис. 2.
Рис. 2. Схема розмщення пробных площадок (ПП)
Для цього використано широкоплановий тдхщ на 0CH0Bi вичизняного та зарубiжного передового досвщу i3 залученням ПС-технологiй, матерiалiв ДЗЗ, сучасного програмного та шструментального забезпечення [9]. Найопти-мальнiшим е закладання кругових пробних площадок певно! величини (радiус площадки - 12,56 м, що вiдповiдае площi 500 м2). Для збирання даних та !х опрацювання використовують комплекс сучасних шструментальних засобiв та програмного забезпечення. Зокрема добре себе зарекомендувала технолопя чеських науковцiв "Field-Map" [10]. Вигляд монiторингово! кругово! пробно! площадки на польовому комп'ютерi цiе! технологi! зображено на рис. 3.
Рис. 3. Вигляд мошторинговоИ ППу cepedoeuw,i Field Map Data Collector
Ця технолопя е простою i надшною у використаннi i дае змогу швид-ко й оперативно здшснювати польовi дослiдження. На пробних площадках здшснюють 36ip шформацп, визначаючи при цьому низку показниюв, якi характеризуюсь лiсове угруповання. У поеднанш з сучасною швидкодiючою комп'ютерною техшкою сьогоднi полегшуеться механiзм оброблення даних та 1х зберiгання. Тому вс результати систематичних (3-5 рокiв) замiрiв на дослiдних об'ектах можна швидко обробляти та детально аналiзувати. Це, своею чергою, дае змогу вщстежувати динашку лiсового фонду регiону дос-лiджень за будь-яким показником та здшснювати на ll основi прогнозування стану люових бiоценозiв.
Однак процес впровадження мониторингу, як шформацшно! системи, можливий за умови поеднання економiчноl складово! та полиично! волi ке-рiвництва кра!ни. Необхiдно розробити та затвердити вш положення оргаш-зацп лiсового монiторингу на законодавчому рiвнi. При цьому чiтко роздши-ти права та обов'язки суб'eктiв проведення мониторингу, розробити методику проведення мошторингу лiсового фонду, визначити порядок фшансування робiт. У процесi розроблення дизайну та методологи лiсового монiторингу необхщно залучити науковцiв iз провiдних закладiв та установ люоеколопч-ного профшю, з метою детального опрацювання вшх компонентiв системи ль сового мониторингу.
Враховуючи, що реалiзацiя основних положень люового монiторингу потребуе значних фшансових видаткiв, доцiльно здiйснювати ll запроваджен-ня поетапно. Пiдвищення рiвня шформатизацп та комп'ютеризацп лiсового господарства, програмного забезпечення, удосконалення методiв i способiв отримання космiчних, авiацiйних i наземних даних повинш здiйснюватись поступово в рамках галузевих програм iз люовпорядкування, лiсового мош-торингу, лiсового кадастру. Поетапне запровадження мошторингу дасть змо-
гу зберегти весь обсяг шформацп про стан люового фонду, використати всю оргашзацшну структуру лiсового комплексу та вдосконалити наявнi методи таксацп та швентаризацп лiсiв.
Повна реалiзацiя системи люового монiторингу та його окремих компонента пiдвищить ефективнiсть системи люоуправлшня i дасть змогу про-водити державну полiтику в галузi люового господарства i вирiшеннi еколо-пчних проблем на високому рiвнi, обгрунтовуючи ll положення з господарсь-кого та економiчного погляду.
Л1тература
1. Букша 1.Ф. Принципи побудови багатор1внево1 мереж1 д1лянок мошторингу лгав Ук-ра!ни / 1.Ф. Букша // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во "Майдан", 2004. - Вип. 107. - С. 242-251.
2. Букша 1.Ф. 1нвентаризащя та мошторинг парникових газ1в у люовому господарств1 : монограф1я / 1.Ф. Букша, В.П. Пастернак. - Харюв : Вид-во ХНАУ, 2005. - 125 с.
3. Вицега Р.Р. Мошторинг саштарного стану люових масив1в Верхньодшстровських та Скол1вських Бескид / Р.Р. Вицега // Науков1 основи тдвищення продуктивносп та бюлопчно! стшкосп люових та урбашзованих екосистем : матер. 55 наук.-техн. конф. професорсько-вик-ладацького складу, наукових працiвникiв, докторанпв та асшранпв ЛГФ НЛТУ Укра1ни, 19-21 травня 2005 р.^- Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра1ни, 2005. - С. 9-11.
4. Каганяк Ю.Й. Парколюовпорядкування : навч. пошбн. / Ю.Й. Каганяк, А.А. Стро-чинський, М.П. Горошко. - Льв1в : Вид-во "Тр1ада плюс", 2009. - 360 с.
5. Люовий Кодекс Укра1ни. Закон Укра1ни № 3404-IV вщ 8 лютого 2006 р. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.dklg.kmu.
6. Методичш рекомендацп з мошторингу лгав Укра1ни I р1вня. - Харкiв, 2001. - 33 с.
7. Мешкова Т.С. Репрезентатившсть оцшки стану насаджень на дшянках мошторингу лгав II р1вня / Т.С. Мешкова // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во "Майдан". - 2004. - Вип. 107. - С. 258-266.
8. Горошко М.П. Система стацюнарних пробних площ як основа мониторингу люосташв / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, Т.Р. Приклад1вська та ш. // Люотехшчна освгта i наука на рубеж XXI ст.: сучасний стан, проблеми i перспективи : матер. Мiжнар. конф., 1995 р. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 1995. - С. 36-41.
9. Горошко М.П. Сучасш засоби вимiрювальноl швентаризацп / М.П. Горошко, СХ Миклуш, Р.Р. Вицега та ш. // Науковий вiсник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украни. - 2006. - Вип. 16.4. - С. 192-200.
10. Data Collector, Project Manager, Inventory Analyst, Inventory Designer. Использовалась технология Field-Map (© IFER-Monitoring and Mapping Solutions, s.r.o. [Электронный ресурс]. -Доступный з http://www.field-mapping.com), предоставленная НЛТУ Украины в 2006 г. в рамках программы международного сотрудничества Чешской Республики - проект ТехИнЛес.
Горошко М.П., Вицега Р.Р. Оценка урбанистических процессов горных ландшафтов современными средствами лесоинвентаризации
Отражены подходы относительно оценки урбанистических процессов в лесных ландшафтах. Очерчены основные задания, концептуальные принципы организации и внедрения лесного мониторинга как инструментария оценки компонентов ландшафта.
Ключевые слова: лесной ландшафт, ландшафтно-таксационные показатели, лесной мониторинг.
Horoshko M.P., Vytseha R.R. Estimation of urbanism processes of mountain landscapes by modern facilities of forest inventory
Approaches are reflected in relation to the estimation of urbanism processes in forest landscapes. Outlined basic tasks, conceptual principles of organization and introduction of the forest monitoring, as to the tool of estimation of components of landscape.
Keywords: forest landscape, landscape-fixings price indexes, forest monitoring.
