CC BY
12
чагарникових порщ-штродуценлв, вдало пiдiбраним декоративним групам рослин та поеднанню рiзноманiтних ландшафтiв з високою географо-естетич-ною цiннiстю. Даний коефщент може бути використаний при встановленш нормативiв плати за спещальне використання природно-заповiдних терито-рiй у цшях рекреацiï.
Л1тература
1. Бедный О.П., Веселин Б.В. Технико-экономическая оценка загородных рекреационных насаждений// Лесн. хоз-во. - 1974, № 4. - С. 10-14.
2. Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. -К.: Урожай, 1987. - С. 169-208.
3. Закон Украши "Про природно-заповщний фонд Украши"// Вщомосп Верховно'1' Ради Украши. - 1992, № 34. - С. 502.
4. Лесная энциклопедия: В 2 т./ Под ред. Г.И. Воробъева. - М.: Сов. энциклопедия, 1985, т. 1. - С. 241.
5. Методичш рекомендацн щодо проведення естетичноï оцшки територп з метою заповщання. - К.: Фггосоцюцентр, 2003. - С. 10-11.
6. Рожков Л.Н. Методика эстетической оценки пейзажей// Лесн. хоз-во. - 1978, № 12. - С. 23-26.
7. УкраУнська енциклопед1я лю1вництва/ Пщ ред. С. А. Генарука. - Льв1в.: "Miti-онер", 2003, т. 1. - С. 199-200. _
УДК330.83 Аналтик М.В. Вербовый - Центр тдтримки приватноТ
тщативи, м. iïbeie
НАЦЮНАЛЬНЕ Ф1НАНСОВО-КРЕДИТНЕ П1ДПРИСМНИЦТВО В ЕКОНОМ1ЧНИХ ПРОГРАМАХ ЗАХ1ДНОУКРАШСЬКИХ ПОЛ1ТИЧНИХ ПАРТ1Й ТА РУХ1В ДРУГОÏ ПОЛОВИНИ
Х1Х - ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Анал1зуються положення про нацюнальне ф1нансово-кредитне п1дприемництво в економ1чних програмах зах1дноукра'1'нських пол1тичних партш та рух1в друго'1' по-ловини Х1Х - початку ХХ ст.
Analyst M. V. Verboviy - The center of support of the private initiative, Lviv
The national financial creditional business in the economical programs of west Ukrainian political parties and movements in the second half Х1Х -
start ХХ centuries
Analyzes position about the national financial creditional business in the economical programs of west Ukrainian political parties and movements in the second half Х1Х - start ХХ centuries.
Революцшш поди 1848 р., яю розбудили нацюнально-полггичну свь домють украшщв, змшилися десятилггтям неоабсолютизму. У 1851 р. само-розпустилася Головна Руська Рада, що стала уособленням нацюнального пробудження украшщв у добу "весни народiв".
Власне у той перюд остаточно сформувалася москвофшьська полггич-на течiя. Виршального прориву в Галичиш русофшьство домоглося тд кi-нець 60-х роюв, коли його прийняло святоюрське коло греко-католицького духовенства.
1деологи москвофiльства тримали в сво!х руках три важливi культур-но-просвiтнi установи Галичини: Ставропiгiйський iнститут, Народний дiм i "Галицько-руську матицю". У 1870 р. русофши заснували полiтичну оргаш-зацiю Руську Раду, яка претендувала на роль головного послiдовника справи Головно! Русько! Ради 1848 р. i яку вони намагалися перетворити на единого представника вЫх украшщв у Галичинi.
Попри сво! промосковсью орiентацil полiтичне москвофiльство зроби-ло певний внесок у фундамент економiчно! самооргашзаци укра!нщв краю. Священики-русофiли провадили у селах товариства тверезост^ при яких ю-нували каси взаемодопомоги та громадсью шпихлiри, що були спробами по-долати залежнiсть селянства вщ лихварiв-чужинцiв та розвивати серед селянства нахил до самодопомоги. Активну пропаганду справи позичкових кас, громадських крамниць та шших форм економiчно! самодопомоги розгорнув у своему часопис "Наука" талановитий письменник та громадський дiяч о. 1ван Наумович.
Об'ективну оцiнку перших спроб економiчно! самооргашзаци селянства, до яко! долучилися й москвофiли, дав ЮЮшан Павликовський, який вва-жав, що "самопомiчнi ощадно-кредитовi каси" 1860-х роюв "зродились i вмерли у вузьких межах громади, засуджеш на смерть альтру!змом, виродже-ним у добродшство, веденi в додатку шляхом розпорошення без шяко! шир-шо! крайово! програми. Були вони твором шстинкту, а не твором зршо! свщо-мостi й волi розв'язати економiчне положення села i краю" [1, с. 217].
На початку 60-х роюв проти консервативно-москвофшьського табору старо! штел^енци виступила молодша група дiячiв, якi називали себе "наро-довцями". Ця група, пiзнiше полiтична течiя, склалася з учителiв, письменни-юв, юристiв, студентiв, нижчого духовенства. Великий вплив на формування поглядiв народовщв мав нацiональний рух, що розгортався в Схщнш Укра!ш. У Галичиш поширювалися твори Шевченка, Кулiша, Костомарова.
Народовський напрям в Галичиш, хоча i мщшв протягом 70-х роюв, але залишався в рамках культурницького руху. Самi суперечки народовцiв iз москвофiлами носили характер домашньо! дискуси з питань мови i правопису. Початком нового етапу в економiчному вiдродженнi укра!нщв краю стало зас-нування "Народно! Торговлi". До ще! важливо! справи долучилися як пред-ставники москвофшьства, так i народовщ. Як згадуе один iз iнiцiаторiв "НТ" Василь Нагiрний, на засщанш крамничного комiтету при Обществi iм. Ми-хайла Качковського постановили вилучити з вiдання цього товариства торго-вельну справу { "заснувати для не! окреме товариство, яке названо "Народна Торговля". Проте, за його словами, "вилучення крамнично! справи з Общества Качковського викликало в управi цього товариства велике невдоволення { вщ того часу деяю члени це! управи, як: проф. о. 1ван Костецький, д-р Михайло Король i другi стали на мене ворогувати" [2, с.36]. Докладно юторш заснуван-ня цього товариства та його розвиток виклав Василь Напрний в своему рефе-ратi, виголошеному на ювiлейнiм святi Народно! Торговлi 8-го грудня 1908 р., де вш, зокрема стверджуе: "В першiм складi Товариства було на 10 члешв тiльки двох народовцiв, а то Корнило Успянович i я. Тодшш народовцi дер-
жалися здалеку вiд нового пiдприемства i не прибули на конститутивш збори. Для них найважшшим питанням дня була тодi справа правопису, а саме ети-мологiя чи фонетика, а про економiчнi справи i думати не хотiли" [2, с. 36].
Важливим зрушенням у поглядах тогочасно! галицько! елiти стало ус-вщомлення необхiдностi iнституцiйного пiдходу до нащонально! справи, що знайшло свое вщдзеркалення у виступi Нагiрного на другому Народному вiчi русинiв 17 червня 1883 р., текст якого написав 1ван Франко. Наприюнщ цього важливого програмного документу сформульовано найважливiшi зав-дання iнституцiйного поступу укра!нщв краю: "Часи поези минули вже - i для того треба братися до пращ, щоб не було зашзно!. Засновуймо каси по-зичковi i держiм в наших руках, заводiм зсипи збiжжя на лиху годину, шдпи-раймо нашi економiчнi i науковi товариства, не даймо i одно! п,ядi землицi нашо! видерти собi з рук, учiм наших дiтей всього, а особливо пращ, пома-гаймо друг друговi всюди i маймо око бачне на все, що около нас дiеться, -от наша програма, наша чиншсть!" [3, с. 202].
Деяю з цих порад народовщ взяли на озброення. У 1880 р. вони вщ-крили орiентовану на маси газету, демонстративно назвавши !! "Дшо", на противагу русофшьському "Слову". У 1885 р. народовщ заснували свiй пред-ставницький пол^ичний орган - Народну раду. Щ та iншi змiни були знач-ною мiрою пов,язанi з тим, що до керiвництва рухом прийшли новi лiдери, що належали до середовища свггсько! штел^енци, - таю професори i юристи як ЮЮшан Романчук, Олександр Огоновський, брати Барвшсью. Пiд !х керiв-ництвом народовщ переходять до практично! роботи в масових оргашзащях, зокрема в "Просвт". У 1871 р. проведено реформування товариства "Просвь та" - з власне просвггницько! оргашзаци вона стала просвiтницько-економiч-ною. Перед активiстами товариства поставлено мету: створювати ршьничо-господарсью спiлки, закладати на спiльнi кошти крамнищ, позичковi каси, допомагати членам просвгги у купiвлi сiльгоспмашин, насшня тощо.
В останнi десятилiття Х1Х столiття серед органiзацiйно слабо згурто-ваних народовцiв i москвофiлiв почалась робота зi створення полiтичних пар-тiй. У серединi 70-х роюв XIX ст. у суспшьно-полггичному рус Галичини по-чинае зароджуватись радикальний напрям. Його очолили I. Франко та його однодумщ - М. Павлик, О. Терлецький та ш.
З Ычня 1890 року I. Франко i М. Павлик почали видавати журнал "Народ", навколо якого згуртувалися значш сили радикально! молодь 4-5 жовтня 1890 р. на скликаних Франком i Павликом зборах радикально! штел^енци була прийнята програма партп. Вона була шдписана I. Франком, М. Павликом, Е. Левицьким i Р. Яросевичем як засновниками Русько-укра!нсько! радикально! парти (РУРП) i членами !! першо! головно! управи. До "молодих" ра-дикалiв належали Ю. Бачинський, В. Будзиновський, С. В^ик, М. Ганкевич, О. Колесса, Е. Левицький, В. Охримович та ш.
Мiж цими фракщями з самого початку утворення парти нам^илися iдейнi розходження. Вже на першому з,!здi радикально! парти (4-5 жовтня 1890 р.) "молод^' радикали домагалися, щоб новостворена пар^я прийняла програму, засновану на положенш про класову боротьбу пролетарiату проти
кашталу, на зразок програми соцiал-демократичних партш Свропи. Опону-ючи !м, Франко i Павлик доводили, що програма радикально! парти повинна вiдображати штереси насамперед малоземельного селянства. Пiсля дискуси з'!зд ухвалив компромiсне рiшення про подш програми парти на двi частини: максимальну та мiнiмальну [4, с.135].
У мiнiмальнiй частинi програми, де ставилися найближчi завдання, були положення про проведення економiчних реформ, як б стримували про-летаризащю села та змiцнювали селянськi шдив^альш господарства (запро-вадження прогресивного податку iз збереженням вiльного вiд оподаткування мтмуму iснування; заборона продажу землi селянина-боржника; заборона дальшого подiлу громадсько! власностi тощо) [4, с.36].
Мшмальш вимоги радикалiв об'ективно вiдбивали не тшьки iнтереси селянства, а й потреби всього галицького суспiльства. Прийняття програми радикалiв стало подiею не тшьки у поличному життi Галичини, а й вше! Украши. До того часу навiть народовська "Народна Рада" i москвофiльська "Руська Рада" не мали сво!х програм.
Радикальна пар^я почала активно впливати на суспшьно-полггичне життя краю. Шд впливом Франка вона звертае увагу на шднесення почуття нащонально! свщомост i солiдарностi укра!нського народу, його економiчно! самооргашзаци. Особливо активно вона дiе серед селян, використовуючи для цього сво! перiодичнi видання (журнал "Народ", що видавався за редакщею I. Франка i М. Павлика, газети "Хлiбороб", "Громадський голос", "Громада", "Радикал"). Через економiчне товариство "Поступ" i економiчнi гуртки "На-родш спiлки" радикали прагнули полiпшити економiчне становище селян. Вони висунули щею оргашзаци селянських профспiлок.
Таким чином, РУРП стала першою укра!нською пол^ичною партiею европейського зразка, з програмою, масовою органiзацiею i реестрованим членством.
Оргашзацшний рух щодо створення ново! полггично! партi! на загально-полiтичнiй демократичны платформi очолили Михайло Грушевський та 1ван Франко. У груднi 1899 р. у Львовi створено Укра!нську нащонально-демокра-тичну партiю (УНДП). Пар™, у якш переважала iнтелiгенцiя, об'еднала репре-зентантiв усiх верств укра!нського суспiльства i рiзних суспiльних течш на нащ-ональному i демократичному принципах. Значний вплив на партшну полiтику справляло духовенство. Партiя швидко здобула домiнуюче становище у поль тичному життi Галичини й Буковини i вела вперту боротьбу з радикальною i со-цiал-демократичними париями за вплив на маси, зокрема на селянство. Головами УНДП були ЮЮшан Романчук (1899-1907) i Кость Левицький. З 1907 р. дру-кованим органом партi! був тижневик "Свобода". На полiтичнiй платформi пар-тi! стояла газета "Дшо". Партiя мала значний вплив на товариство "Просвгга".
Франко написав проект програми пово! партi!, у якш зазначав: "... хо-чемо мати "для себе всю свою землю, бо земля - то основа для всяко! продуктивно! пращ... Не хочемо бути на сво!й землi т наймитами, ш орендаторами. У народних руках мае бути торпвля, фшансово-кредитна справа, оскшьки грошi - це душа господарства" [4, с.139].
У 90-х роках у поглядах Франка щораз чггюше простежуеться нама-гання поеднати економiчнi змiни з розбудовою укра!нсько! державностi, без яко! народ не м^ провести бажаних економiчних реформ.
Очевидно, що еволющя галицького полггикуму та його бачення еко-номiчних проблем концентровано вiддзеркалилась на дiяльностi 1вана Франка як полггика, так i вченого-економiста. За його безпосередньою участю в кшщ XIX ст. у Галичиш сформувалася нова структура укра!нського пол^ич-ного табору з одшею центристською УНДП i двома опозицiйними до не! пар-тiями РУРП i УСДП. Завдяки iнiцiативi "молодих" радикалiв, яких тдтриму-вав Франко, в нацiонально-визвольний рух Галичини було внесено iдею про полггичну самостiйнiсть Укра!ни. Пiд щейним впливом 1вана Франка вихову-валося нове поколiння укра!нсько! штел^енцн, яка позбавлялася культур-ницько! обмеженостi i провiнцiйностi, догматизму i доктринерства, виходила на розумшня загальноукра!нських i загальноевропейських проблем.
Його перу належать економiчнi програми для низки полiтичних партш, як дають пiдставу говорити про суспiльно-економiчний iдеал Франка та його еволющю. Вiн брав безпосередню участь у складанш "Програми галицьких сощ-алiстiв", у розробцi програми радикально! i нащонально-демократично! партiй.
"Соцiалiзм, - писав вш в однiй з перших сво!х економiчних праць, -то е прагнення усунути всяку суспшьну нерiвнiсть, всяке визискування i вся-ке убозтво; запровадити справедливший, щасливiший лад, нiж нинiшнiй, i то в такий спосiб, щоб нишшнш виробничий капiтал, тобто грунти, фабрики, машини й iнше знаряддя пращ, а також сировина перейшли вщ приватно! власностi окремих людей до загально! власностi" [5, с. 44].
1.Я. Франко вважав, що при переходi до соцiалiзму ддать такi факто-ри: 1) державний кредит для роб^ничого класу i органiзацiя робiтничих ст-лок, як б могли стати пiдприемцями державних робгг (будiвництво залiз-ниць, пароплавiв i т. п.); 2) повшьна експропрiацiя ("вивлащення") бiльших фабрик, помщицько! землi, будинкiв у мiстах, тобто "переведення !х з при-ватних рук у руки громадiвськi або державш i винаймування робiтникам або робггницьким спiлкам по низьких щнах" [6, с. 205].
У другш половинi 1880-х рокiв 1.Я. Франко формулюе програмнi еко-номiчнi засади у статтях перiодичного органу радикалiв "Поступ". Серед зав-дань цього органу вш бачив, зокрема: "запомагання народовi в здобуванню якнайкорисшших умов розвою, не тiльки проводячи ему в усяких способах власно! помочi (через органiзацiю спiлок господарських, промислових i торго-вельних), але також виборюючи для него легальними способами помiч держав-ну (забезпечення робггниюв промислових i рiльних на случай недуга, нещасть, сирггства i т. iн., унормовання робочого дня, робочо! плати, надзору по фабриках та рукодшьних, унормовання вщносин панiв до слуг i т. ш.)"[6, с. 87].
В опублжованш Франком у 1887 р. пращ "Земельна власшсть у Гали-чиш" зроблено першу спробу обгрунтувати аграрну програму з позицш се-лянських штерешв. Досi, писав вiн, аграрш проекти продукувала виключно шляхетська верства [7, с. 544]. "Реформа вщносин земельно! власносл му-сить бути ведена й переведена в iм,я штерешв загальнонародних. Земля по-
винна служити тривкою та невiд,емною тдставою для дальшого розвою народу на полi промисловiм, торговельнiм та штелектуальшм. Тiльки, такий розвiй, - твердив 1ван Франко, - що йтиме вщ грунту, буде здоровий i не спо-лучений ш з чиею кривдою" [7, с. 570]. Вш вважав за доцшьне роздати части-ну землi в iндивiдуальне господарювання тим, якi мають охоту i здiбностi до землеробства. За одержану землю селянин повинен платити до державно! скарбнищ такий чинш, що "виносив би означений процент чистого зиску з порученням видатюв, виложених на будинки, мелюраци i т. ш... Чим бшьша посiлiсть, тим бiльший процент чистого зиску повинен бути плачений до крайового скарбу". Ця програма 1.Я. Франка мала багато спiльного з програ-мою американського економiста Г. Джорджа [7, с. 575].
Обгрунтовуючи програму народно-демократично! партi!, 1.Я. Франко писав: "Щодо програми економiчно!, то, на мою ж думку, головною основою при !! укладенню повинен бути оклик: рiвнi права й рiвнi обов'язки, а також постанова: де одиниця безсильна, там спшка, асощащя повинна займати !! мюце. Пiдпирання всяких асоцiацiйних змагань серед людност повинно бути одною з головних задач демократично! оргашзаци, так само як поборювання всяких привше!в i всякого визиску" [6, с. 207].
Цьому великою мiрою мала служити створена у 1890 р. у Львовi при безпосереднш учасл Франка Укра!нсько-руська радикальна партiя Галичини, що розповсюджувала свою дiяльнiсть i на Буковину. Програма партi! склада-лася з максимально! i мтмально! частин. Загальна частина програми-мшму-му проголошувала "В справах економiчних змагаемо до матерiального добро-буту вшх робiтних людей i усунення всякого визискування економiчного" [6, с. 207]. Сюди входили вимоги, як мали, по-перше, загальмувати процес про-летаризацп, передусiм селянства, по-друге, повернути населення на шлях ве-дення спшкового господарства.
Особливо! уваги заслуговуе економiчна частина "Народно! програми нацiонально-демократично! парти", складена 1ваном Франком 1900 р. "Народна програма" е важливим свщоцтвом чверть сторiчно! еволюцi! економiч-них поглядiв Великого Каменяра, його зршо! позицi! в економiчних проблемах кшця XIX ст.
Ця програма пронизана щеею державностi. "Народ, котрий не мас свое! держави, - твердив 1.Я. Франко, - не мае в сво!х руках, так сказати, ключiв до власно! комори, не може сам ршати про сво! доходи, аш сво! ви-датки. До таких народiв належимо ми, укра!нцi, що не маемо можливост ско-ристатися з плодiв свое! землi, завести рiвновагу доходiв i видаткiв, зменши-ти сво! тягарi й мусимо дивитися безрадно на те, як бщшемо з року в рж, му-симо ждати собi жебрацько! торби i голодно! смертi або втшати за море, де землi бшьше, а панiв менше" [6, с. 208].
Звщси випливало, що треба працювати, щадити i дбати не тшьки про себе, але "про цший народ", бо коли не мае кривди загал народу, то не мае !! нiхто окремий. А дбати про народ - означае займатися пол^икою, справами громади, повггу, краю, держави. Економiчнi засади "Народно! програми" пе-редбачали, щоби "наш народ в продукци, кредш! та торгiвлi визволився вiд
залежностi i визиску iз сторони iнших народiв i кра!в, щоби мав у сво!х руках потрiбнi засоби продукци, передусiм землю, та розвинув у себе власний про-мисел, торпвлю i кредит" [6, с. 208].
Економiчна програма Франка мiстила таю заходи: а) державний викуп шотечних боргiв через поступове удержавлення кредитових iнституцiй; б) про-ведення при державнш допомозi комасацн селянських земель, регуляцй рiк, охорони лiсi, реформи мисливського закону; в) державна допомога для "нашого народу задля ведення лiпших способiв продукування та задля розвинення свого промислу"; г) утворення громадських iнституцiй для посередництва в "обмт продуктiв", - державна шдтримка всяких господарських товариств i спшок; д) лiквiдацiя всiх безпосереднiх i посереднiх податкiв i встановлення "загального прогресивного податку доходового, маеткового i спадкового", звiльнення вiд податку мтмуму iснування, а також необхiдних до життя предметiв споживан-ня. Окремо передбачалося "зменшення видатюв на вшсько" [6, с. 209].
Для всебiчного обгрунтування цих та iнших економiчних вимог Франко спирався не тшьки на галицьку дiйснiсть, але й використав тогочасний досвiд зарубiжних держав у сферi економiчно! полггики. Якщо порiвняти франкову економiчну програму, сформульовану ним для нащонально-демократично! парти, з попередшми, то впадае у вiчi вдащ вiд надмiрного пере-бiльшення ролi громади в економiчних перетвореннях i бiльший акцент на зв'язку економiчних вiдносин з полггичною органiзацiею суспiльства у формi держави. Майже всi економiчнi вимоги адресуються державi, яка повинна допо-могти !х реалiзувати. Державницький шдхщ до здiйснення економiчно! програми св^ить про поступ в економiчних поглядах Великого Каменяра, його ре-алiзм i розумiння необхiдностi створення нащонально! держави, без яко! народ завжди буде наймитом, тяглом у чужих "по!здах бистро!здних" [6, с. 209].
Отже, впродовж свого життя 1.Я. Франко уклав юлька економiчних програм, висловив сво! програмнi погляди в наукових, художшх, публщис-тичних творах, що писалися пiд впливом конкретних юторичних обставин. Як вважае дослщник економiчно! спадщини франка Степан Злупко: "слщ враховувати еволюцiю програмних постула^в 1.Я. Франка, який вщ юнацько-го захоплення економiчним вченням К. Маркса перейшов на рубежi Х1Х-ХХ ст. до фжсаци його доктринерсько! однобiчностi i почав активно вщстоювати загальнолюдськi i нацiональнi щнносп" [6, с. 210].
Органiчною складовою економiчно! програми 1.Я. Франка була проблема звшьнення укра!нського народу вщ колонiального поневолення i возз'еднання всiх укра!нських земель в единш незалежнiй державi. "Еконо-мiчне питання таке важке, таке основне, - казав вш, - що й при справi поль тично! самостшнос^ всякого народу не то що покинути не можна, але треба класти його як вихщну точку" [6, с. 210].
Таким чином, у надзвичайно складних соцiально-економiчних та поль тичних умовах укра!нщ, опановуючи фшансово-кредитну сферу, посилювали свiй вплив у мютах та створювали добрий економiчний грунт для рiдного селянства, створювали собi робочi мюця, пiдтримували рiдну культуру та освь ту. Поряд iз тим проходив вкрай важливий процес формування середнього
стану власникiв, без якого неможливо собi уявити повноцiнну нацiю. Розгор-тання фшансово-кредитного забезпечення нацiонального господарського ру-ху посилювало вiру укра!нства у сво! сили та вселяло надш на вщновлення свое! державностi.
Лггература
1. Бабемко С., Гелей С.Д., Гомчарук Я.А. та 1м. 1стор1я кооперативного руху: Пщ-ручник. - Льв1в: 1нститут укра!нознавства НАНУ, 1995. - 411 с.
2. Напрний В. З мо!х спомишв. - Льв1в: накладом РСУК. - 1935. - С. 70.
3. Фрамко 1.Я. Бесща Василя Напрного, виголошена на друпм народшм в1ч1 русишв дня 17 (29) червня 1883 для умотивування першо! резолюцп в економ1чних справах краю// З1бр. твор1в. Т. 44. - С. 181-204.
4. Кондратюк К. 1стор1я Укра!ни. Вщ половини XIX сташття до 1917 року. - Терно-пшь: Тернопшь. - 1994. - 175 с.
5. Франко ЬЯ. Що таке соц1ал1зм// З1бр. твор1в. Т. 45. - С. 44-55.
6. Злупко С. Персонала 1 теори укра!нсько! економ1чно! думки. - Льв1в: Свросв1т, 2002. - 528 с.
7. Франко ЬЯ. Економ1чна пщвалина// Там же. - С. 412-416.
УДК 658.15 Асист. Г.Я. 1льницька - УкрДЛТУ
ФОРМУВАННЯ Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАН1ЗМУ УПРАВЛ1ННЯ ШДПРИСМСТВОМ
Розглядаеться cyTHicTb фiнансово-економiчного MexaHÍ3My пiдприeмства, його структура i роль у дiяльностi пiдприемств, запропоновано впровадити систему уп-равлiнського облшу.
Ключов1 слова: фiнансовий i економiчний механiзми, структура фшансово-економiчного мехашзму, фiнансовi методи i важелi.
Assist. G. Y. Ilnitska - USUFWT Formation of the financial-economic mechanism of the enterprise's management
The essence of the financial-economic mechanism of enterprise is examined, its structure and role in the enterprise's activity, the system of management accounting is proposed to inculcate.
Keywords: financial and economic mechanism, the structure of financial-economic mechanism, financial methods and levers.
У сучасних умовах господарювання шдприемства стикаються з ба-гатьма проблемами, зокрема це економ1чна криза, недосконалють законодав-ства, зокрема податкового, т1тзащя та кримшал1защя економжи та шше. Ос-кшьки на державному р1вш щ проблеми ще не розв'язаш, то основний тягар припадае на суб'ект1в шдприемницько! д1яльност1. Як показуе практика, у сучасних умовах змогли вижити ri шдприемства, як перебудували свою систему управлшня вщповщно до умов сучасность Нов1 умови господарювання ставлять перед шдприемствами проблему перебудови, адаптаци фшансово-економ1чного мехашзму.
Питанням фшансово-економ1чного мехашзму шдприемства придшяло увагу багато вчених, зокрема О.М. Ковалюк, С.В. Льовочкш, В.П. Москаленко, Г.Г. К1рейцев, А.М. Поддерьогш i ш.
