CC BY
8
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки'
№ 3 (27), 2020
УДК 336.7:340.5:347.7
1рина Жаровська
Нащональний унiверситет "Львiвська полггехшка",
доктор юридичних наук, професор кафедри теори, ггори та фшософп права
irazhar@ukr.net, ОЯСГО 0000-0003-3821-8120
НАЦ1ОНАЛЬНА ТА 1НФОРМАЦ1ЙНА БЕЗПЕКА (АКТУАЛ1ЗАЦ1Я В СУЧАСНИХ УМОВАХ)
http://doi.org/10.23939/law2020.27.056 © Жаровська I., 2020
Увага зосереджена на питаннях шформацшноТ безпеки. Юберзагрози в глоба-лiзацiйному суспiльствi е завжди, проте в час певних св^ових чи державницьких проблем та труднощiв Тх вплив вщчуваеться особливо гостро.
Констатовано, що нинi свiт зустрiвся з новою проблемою - новою хворобою, вщ якоТ не мае лiкування та попередження у виглядi вакцинацп. Комплекс заходiв, якi вживають на державному рiвнi, зумовлюе послаблення державного та недержавного секторiв економiки та стосуеться вах сфер життедiяльностi як окремоТ людини, так i держави та мiжнародних iнституцiй. В той же час питання шформацшноТ безпеки привертаеться з новою силою, оскшьки активiзувалися тбератаки рiзного рiвня.
За нашим анашзом вони мають виб1рковий характер, та спрямоваш саме на т iнституцiТ, якi особливо задiянi в протидн пандемн. Вiд початку пандемн COVID-19 ВООЗ зафiксувала рiзке збшьшення кiлькостi кiбератак, спрямованих на ТТ сшвро-бiтникiв, та афер по електроннш поштi, що стосуються громадськост в цiлому.
У висновках зазначено, що проблема шформацшноТ безпеки стосуеться комплексу нацюнальних штереыв. Кiбератаки активiзувалися у час боротьби зi св^овою панде-мiею, що зумовлена поширенням COVID-19 та стосуються як мiжнародних iнституцiй, дiяльнiсть яких направлена на спещашзовану боротьбу з цiею кризою, так i на нацiональнi державш органи публiчноТ влади. Цi тбератаки проводять не тiльки через економiчний iнтерес, але й з метою поширення панiчних настроТв та страху серед населення, пщбурювання та iншi масов1 девальвацн. Нацiональна державна стратепя та Стратегiя кiбербезпеки мае мати комплексний характер та стосуватися як превен-тивних заходiв, так i заходiв вiдповiдальностi за протиправнi д1яння.
Ключовi слова: iнформацiйна безпека, нацiональна безпека, кiбератаки, COVID-19
Постановка проблеми. Нащональна безпека в останнiй час, у зв'язку з викликами гло-балiзащi, кризовими явищами сучасного суспшьства та трансформацieю iнформацiйного простору, отримала нову актуалiзацiю.
Класичнi форми мiжнародноi спiвпрацi, зокрема мiжнароднi нормативнi гарантп захисту та функцiонування колективно1 безпеки ниш не можуть повнютю задовшьнити потреби суспiльства та держави. Тому додатковими викликами для держави е питання забезпечення шформацшно! безпеки.
Анашз дослiдження проблеми. Проблеми iнформацiйноi безпеки широко дослщжували у вiтчизнянiй науковш доктринi, особливо фахiвцi в галузi адмiнiстративного права. Серед дослщ-
ниюв, яю внесли значну роль у розвиток дослщжуваного предмету варто вказати таких: А. Андреев, Б. Бессонов, А. Венгеров, А. Вшторов, А. Горбулш, К. Делекаров, О. Дзьобань, В. Лшкан, Я. Малик, Т. Ткачук, В. Радецький, Т. Розова, С. Самигш, Г. Ситник, тощо.
Проте питання правового регулювання шформацшно! безпеки не е повнютю вичерпане. Новi загрози породжують потребу подальшого наукового аналiзу, зокрема у свiтлi нових нащональних викликiв, породжених СОУГО 19.
Метою статт е аналiз питань нащонально! та шформацшно! безпеки в сучасних кризових умовах, пов'язаних зi збiльшенням кiбератак.
Виклад основного матерiалу. Прояви шформацшно! загрози можуть загрожувати як органам публiчно! влади й мiжнародним iнституцiям, так i приватному сектору та сферi бiзнесу. Вка-зане безпосередньо стосуеться нащонально! безпеки, нащональних щлей, стратегiй та векторiв розвитку.
Треба погодитися з Т. Ткачуком в тому, що до нащональних щлей в шформацшнш сферi варто вiднести такi: а) покласти край спотворенням поглядiв людей на навколишнш свiт i самих себе (духовна безпека); б) забезпечити впровадження шформацшних технологш у вiйськову сферу та забезпечити !х захист (военна безпека); в) прискорити розробку та впровадження новггшх 1КТ у суспiльно-економiчну сферу (економiчна безпека); г) досягти належного рiвня культури шформацшних вiдносин (соцiальна безпека); г) створити загальнодержавш iнформацiйнi системи для по-стiйного монiторингу стану навколишнього середовища (екологiчна безпека); д) сприяти штеграцп нащонально! шформацшно! iнфраструктури зi свгговою iнфраструктурою; е) посилити захист шформацшних прав людини; е) вжити термшових заходiв для створення позитивного iмiджу дер-жави в умовах шформацшно! глобалiзащ!" [1, с. 386].
1нформацшш загрози, iнформацiйнi атаки можуть виступати i засобом вiйськових дiй. Поки наша нащя покладаеться на комп'ютерш мережi як фундамент вiйськово! та економiчно! сили, наша нацiональна та економiчна безпека отримуе загрозу через юберсферу. Кiбератаки на будь-яку державу, навпъ з найсильнiшим iнформацiйним захистом, промисловютю та державними системами сильно впливають на нашу економшу та можливостi протидiяти сучаснiй мережево-орiенто-ванiй вiйнi.
Т. Маккензi доводить, що таю атаки суттево впливають навггь на США, яка мае найпотуж-нiшу армiю свiту. "Стримування в кiбердоменi рiзко вiдрiзняеться i набагато складнiше, нiж у шших вiйськових областях (повiтря, суша, море та космос). Юберзброя та юбертехшка порiвняно недорогi i !х можна легко отримати або розробити. Кшьюсть груп противника, здатних атакувати американсью мережу велика, i наша здатнють стримувати кожну групу буде залежати вщ !! мотивiв та рiвнiв толерантностi до ризику. Ефективна стратепя кiбер-стримування мае бути багатошаро-вою i використовувати всi iнструменти нащонально! сили США" [2, с. 1].
Понятiйно-категорiальний апарат у сферi шформацшного суспiльства на нормативному рiвнi не в^^зняеться чiткiстю та узгодженiстю. Так, е багато дефшщш, якi ще чекають свого обгрун-тування. Вказане пов'язане з вщносною новизною та с^мким розвитком проблеми.
Все таки, виправити ситуащю на нормативному рiвнi спробували законотворцi. В кiнцi 2017 року був прийнятий закон "Про основш засади забезпечення юбербезпеки Укра!ни", який визначае правовi та оргашзацшш основи забезпечення захисту життево важливих штерешв людини i грома-дянина, суспшьства та держави, нацiональних штерешв Укра!ни у кiберпросторi, основнi цш, напрями та принципи державно! полгшки у сферi кiбербезпеки, повноваження державних оргашв, пiдприемств, установ, органiзацiй, ошб та громадян у цiй сфер^ основнi засади координацi! !хньо! дiяльностi iз забезпечення кiбербезпеки.
Цей закон надае широку дефшщю поняттю кiбератаки: " Юбератака - спрямоваш (навмиснi) ди в юберпростор^ якi здiйснюються за допомогою засобiв електронних комунiкацiй (включаючи шформацшно-комушкацшш технологи, програмнi, програмно-апаратнi засоби, iншi технiчнi та технологiчнi засоби i обладнання) та спрямованi на досягнення одше! або сукупностi таких цшей: порушення конфiденцiйностi, цiлiсностi, доступност електронних iнформацiйних ресурсiв, що об-робляються (передаються, зберiгаються) в комушкацшних та/або технологiчних системах, отри-мання несанкцюнованого доступу до таких ресуршв; порушення безпеки, сталого, надiйного та штатного режиму функцюнування комунiкацiйних та/або технолопчних систем; використання комушкацшно! системи, И ресурсiв та засобiв електронних комушкацш для здiйснення кiбератак на iншi об'екти юберзахисту" [3]
Вужче, але шформатившше розумiння знаходимо в допомiжних джерелах. У своему ко-ментарi до National Interest А. Панайотю використовуе визначення кiбератаки як юберопераци, будь то наступальна чи оборонна, що, як очшуеться, спричинить травму чи загибель людей або по-шкодження або знищення предмета [4].
В аналгтичнш записщ Нацiонального iнституту стратегiчних дослiджень при Президентовi Украши пiд кiбератакою запропоновано розумгти "цшеспрямоваш ди, якi реалiзуються в юберпрос-торi (або за допомогою його техшчних можливостей), що призводять (можуть призвести) до досягнення несанкцюнованих цшей" [5].
Юберзагрози в глобалiзацiйному суспiльствi е завжди, проте в час певних свгтових чи державницьких проблем та труднощiв 1'х вплив вiдчуваеться особливо гостро.
Ниш свгт зустрiвся з новою проблемою - новою хворобою, вщ яко1' не мае лiкування та попередження у виглядi вакцинаци. Комплекс заходiв, якi вживають на державному рiвнi, зумовлюе послаблення державного та недержавного секторiв економiки та стосуеться вшх сфер життедiяльностi як окремо! людини, так i держави i мiжнародних iнституцiй. В той же час питання шформацшно! безпеки привертаеться з новою силою, оскшьки активiзувалися кiбератаки рiзного рiвня.
За нашим аналiзом вони мають вибiрковий характер, та спрямоваш саме на т шституцп, якi особливо задiянi в протидп пандемп.
З моменту початку пандемп COVID-19 ВООЗ зафiксувала рiзке збiльшення кiлькостi юбер-атак, спрямованих на li спiвробiтникiв, та афери по електроннш поштi, що стосуються громадсь-костi в цiлому. Тшьки за один тиждень квiтня 2020 i близько 450 активних електронних адрес та паролiв ВООЗ та ошб, якi працюють над новим коронавiрусним реагуванням, стали доступними в мережг
Шахра1', що представляють ВООЗ в електронних листах, також все частше орiентуються на широку громадсьюсть з метою направлення пожертв на вигаданий фонд, а не на справжнш фонд солщарного реагування COVID-19. Кiлькiсть кiбератак зараз бiльше, шж у п'ять разiв перевищуе кшьюсть, спрямованих на Органiзацiю за аналопчний перiод минулого року [6].
Фахiвцi американсько! корпорац^' Google вважають, що поширенням коронавiрусноl iнфекцil у свт активно користуються хакери, зокрема ri, яких таемно пiдтримуе влада в рiзних кра!нах. "У компанп вiдзначили, що кiберзлочинцi намагаються скористатися стурбованютю людей через пандемiю для здшснення фiшингових атак i рiзних видiв шахрайства: вiд iмiтацil збору пожерт-вувань для благодiйних та неурядових органiзацiй, до вiдправки працюючим з дому сшвробгтникам фальшивих повщомлень, нiбито вiд роботодавця, i до тдроблених сайтiв, схожих на офщшш сто-рiнки влади або управлшь охорони здоров'я". За мiсяць ця корпоращя фiксувала вiдправку через ll поштовий сервiс Gmail приблизно 18 млн електронних лиспв кожного дня, яю стосуються теми коронавiрусу та мають шкщливе програмне забезпечення [7]. Однак, це не просто економiчнi атаки. Злочинш групи пiдтримуе влада, як зазначають фахiвцi корпорац^.
Тшьки в нашш державi Державна служба спещального зв'язку та захисту шформацп Укра!ни у перiод з 3 по 10 квгтня зарееструвала 1174 юбершциденти [8].
Тому на державному рiвнi цившзоваш держави розробляють комплексний шдхщ, який, зазвичай, репрезентують у виглядi державних стратегiй.
Позитивно ощнюемо рiшення Украши, яка створила стратепю, яка предметно стосуеться iнформацiйноi сфери. Ршенням Ради нацiональноi безпеки i оборони Украши вiд 27.01.16 р. введено в дда Стратегiю юбербезпеки Украiни. Метою Стратегii е створення умов для безпечного функцюнування юберпростору, його використання в iнтересах особи, суспшьства i держави. Для досягнення ще! мети необхiдними е: створення нащонально! системи кiбербезпеки; посилення спроможностей суб'екпв сектору безпеки та оборони для забезпечення ефективноi боротьби iз кiберзагрозами военного характеру, кiбершпигунством, юбертероризмом та кiберзлочиннiстю, поглиблення мiжнародного сшвробггництва у цiй сферi; забезпечення юберзахисту державних електронних iнформацiйних ресурсiв, шформацп, вимога щодо захисту яко! встановлена законом, а також ^форма^йно^' шфраструктури, яка знаходиться пiд юрисдикцiею Украши та порушення сталого функцiонування яко! матиме негативний вплив на стан нацiональноi безпеки i оборони Украши (критична шформацшна iнфраструктура) [10].
Проте, як i в бiльшостi шших сфер правового регулювання, виникае проблема в реалiзацii норм права. Як вказують фахiвцi "виконання окремих важливих ршень РНБО Украiни, присвя-чених юбербезпековим технологiям, вiдбуваеться повiльно, iз значним порушенням визначених термiнiв виконання. Законопроекти, пов'язаш з питаннями захисту юберпростору держави, не розглядаються Верховною Радою Украши протягом багатьох мюящв, а то й роюв. Крiм того, законодавство щодо юбербезпеки краiни також не е досконалим. Зокрема, в Украш на сьогодш законодавчо, на жаль, не визначено сфер вщповщальносп мiж рiзними державними та правоохо-ронними органами" [11, с. 109].
Вважаемо, що в контекстi юбератак Украiна мае значну увагу зосередити на можливостях !х стримування.
Параметри стримування можуть бути пасивними або активними. У свош книзi "Юбер-стримування та юбервшна" Мартiн Лiбiцький описуе щ варiанти, як (1) "стримування запереченням (здатнють вiдривати атаки)" або пасивне стримування та (2) "стримування за допомогою покарання (загроза вщплати)" або активне стримування. З юберточки зору, пасивне стримування включае т дп, що вживаються для захисту наших мереж вiд атак або побудови стшких мереж, що мiнiмiзують наслiдки нападу. Цi дй - це важлива частина хорошо! шженери та доктрини системи безпеки, що вщграе допомiжну роль у активному стримуванш кiбератак. Вони чинять стримувальний ефект, заперечуючи противника будь-яких значущих наслщюв для систем, мереж або операцш [12].
Наполягаемо на тому, що поеднання пасивних та активних дш е запорукою побудови усшшно! стратеги. Саме пасивне юберстримування (стримування запереченням) не спричинить необхщного страху в противника, щоб запобiгти нападам. Мае бути справжня загроза ввести небажаний набiр заходiв покарання (активне стримування), щоб стратепя була устшна та ефективна.
Один з найбiльших бар'ерiв для ефективного кiберстримування - це поняття атрибуц^. Зна-ходження в юбердомеш можливо, але в деяких обставинах це може бути важким i трудомiстким.
Складна структура 1нтернету, незрiла полiтична та правова полггика, i глобальна природа кiбердомену дозволяе працювати аношмно. Противники можуть використовувати будь-яку кшьюсть вразливих систем або протоколiв, приховувати або пiдробляти !х мiсцезнаходження та працювати майже з будь-якого фiзичного мiсця. Чим досконалший нападник, тим складнiше стае атрибущя. Цi зловмисники вживатимуть дiй, щоб приховати свое справжне мюцеположення та зробити його не тшьки хибним, але й таким, що вщверне вщ них увагу шляхом тдозри iнших суб'ектiв. Крiм того, правовi та полiтичнi перешкоди можуть зробити атрибущю важкою i трудомiсткою особливо, коли мiжнародна спiвпраця мiж рiзними органiзацiями, агенц^ та уряди зобов 'язаш визначити джерело нападу.
Висновок. Проблема шформацшно! безпеки стосусться комплексу нащональних штереив. Юбератаки активiзувалися у час боротьби 3i свiтовою пандемieю, що зумовлена поширенням COVID-19 та стосуються як мiжнародних iнституцiй, дiяльнiсть яких направлена на спецiалiзовану боротьбу з цieю кризою, так i на нацiональнi державш органи публ!чно! влади. Цi юбератаки проводять не тiльки через економiчний iнтерес, але й з метою поширення панiчних настро!в та страху серед населення, тдбурювання та iншi масовi девальваций Нацiональна державна стратепя та Стратегiя кiбербезпеки мае мати комплексний характер та стосуватися як превентивних заходiв, так i заходiв вiдповiдальностi за протиправнi дiяння.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ткачук Т. Ю. Правове забезпечення !нформац!йно! безпеки в умовах евро!нтеграц!! Укра!ни: дис. на здобуття кандидата юрид. наук, ДВНЗ «Ужгородський нац!ональний ун!верситет», Ужгород. С. 397. 2. McKenzie T. M. (2014) Is Cyber Deterrence Possible? Colonel, USAF CPP-4 Air University Press Air Force Research Institute Maxwell Air Force Base, Alabama. 20 с. 3. Про основн! засади забезпечення к!бербезпеки Укра!ни: закон Укра!ни в!д 05.10.2017. № 2163-VIII. BidoMocmi Верховноi Ради. 2017. № 45, ст. 403. 4. Panayotis A. Ya., Lowther A. B. (2014) Conflict and Cooperation in Cyberspace: The Challenge to National Security. Boca Raton: Taylor and Francis Group. 5. Проблеми чинно! в!тчизняно! нормативно-правово! бази у сфер! боротьби !з к!берзлочинн!стю: основш напрями реформування. Аналiтична записка. Нац!ональний iнститут стратег!чних досл!джень. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/454/. 6. WHO reports fivefold increase in cyber attacks, urges vigilance (2020) URL: https://www.who.int/news-room/detail/23-04-2020-who-reports-fivefold-increase-in-cyber-attacks-urges-vigilance. 7. У Google пов!домили, що тема пандем!! активно використовуеться для к!бератак по всьому св!ту (2020) URL: https://www.unn.com.ua/uk/news/1865331-u-google-povidomili-scho-tema-pandemiyi-aktivno-vikoristovuyetsya-dlya-kiberatak-po-vsomu-svitu. 8. У Держспецзв'язку заф!ксували на початку кв!тня понад 1 тис. DDoS-атак та к!бер!нцидент!в (2020) URL: =https://www.unn.com.ua/uk/news/ 1863743-u-derzhspetszvyazku-zafiksuvali-ponad-1-tis-ddos-atak-ta-kiberintsidentiv. 9. White House. National Security Strategy. Washington, DC: White House, May 2010. URL: http://www.whitehouse.gov/sites/default/ files/rss_viewer/national _security_strategy.pdf. 10. Про р!шення Ради нац!онально! безпеки ! оборони Укра!ни в!д 27.01.16 р. "Про Стратег!ю к!бербезпеки Укра!ни": Указ Президента Укра!ни в!д 05.05.16 р. № 96/2016. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/96/2016. 11. Гавловський В. Д. Захист !нформац!! шляхом посилення ефективност! протид!! к!бератакам 1нформащя i право. № 3. С. 105-110. 12. Libicki M. C. Cyber Deterrence and Cyberwar. Santa Monica, CA: RAND Corporation.
REFERENCES
1. Tkachuk T. Yu. Pravove zabezpechennya informacijnoyi bezpeky* v umovax yevrointegraciyi Ukrayiny" [Legal provision of information security in the conditions of European integration of Ukraine]. Dy's. na zdobuttya kandy'data yury'd. nauk, DVNZ «Uzhgorods'ky'j nacional'ny'j universy'tet», Uzhgorod. P. 397. 2. McKenzie T. M. Is Cyber Deterrence Possible? Colonel, USAF CPP-4 Air University Press Air Force Research Institute Maxwell Air Force Base, Alabama. 20 p. 3. Pro osnovni zasady* zabezpechennya kiberbezpeky* Ukrayiny\05.10.2017) [On the basic principles of ensuring cybersecurity of Ukraine] No. 2163-VIII. Vidomosti Verxovnoyi Rady' [Vidomosti Verxovnoyi Rady']. 2017. # 45, p. 403. [inUkrainian]. 4. Panayotis A. Ya., Lowther A. B. Conflict and Cooperation in Cyberspace: The Challenge to National Security. Boca Raton: Taylor and Francis Group. 5. Problemy* chynnoyi vitchy^znyanoyi normaty^vno-pravovoyi bazy* u sferi borofby* iz kiberzlochy^nnistyu: osnovni napryamy* reformuvannya [Problems of the current domestic regulatory framework in the field of combating cybercrime: main directions of reform]. Anality'chna zapy'ska. Nacional'ny'j insty'tut strategichny'x doslidzhen'. Retrieved from:: http://www.niss.gov.ua/articles/454/ (accessed 25.04.2020). [inUkrainian]. 6. WHO reports fivefold increase in cyber attacks, urges vigilance. Retrieved from:: https://www.who.int/news-room/detail/23-04-2020-who-reports-fvefold-increase-in-cyber-attacks-urges-vigilance (accessed 25.04.2020). 7. U Google povidomy ly\ shho tema pandemiyi akty^vno vy^kory^stovuyet^sya dlya kiberatakpo vs^omu svitu [Google has been informed that a pandemic is being used extensively for cyber attacks around the world]. Retrieved from:: https://www.unn.com.ua/uk/news/1865331-u-google-povidomili-scho-tema-pandemiyi-aktivno-vikoristovuyetsya-dlya-kiberatak-po-vsomu-svitu (accessed 25.04. 2020). 8. UDerzhspeczzv'yazku zafiksuvaly* na pochatku kvitnya ponad 1 ty^s. DDoS-atak ta kiberincy^dentiv [In the beginning of April over 1 thousand DDoS attacks and cyber incidents were recorded in the State Secretariat of Communications]. 2020. Retrieved from:: https://www.unn.com.ua/uk/news/1863743-u-derzhspetszvyazku-
zafiksuvali-ponad-1-tis-ddos-atak-ta-kiberintsidentiv (accessed 25.04.2020). 9. White House. National Security Strategy. Washington, DC: White House, May 2010. Retrieved from: http://www.whitehouse. gov/sites/default/files/rss_viewer/national _security_strategy.pdf. 10. Pro rishennya Rady' nacionaTnoyi bezpeky' i oborony' Ukrayiny' "Pro Strategiyu kiberbezpeky' Ukrayiny'(05.05.16) [About Ukraine's Cybersecurity Strategy] No. 96/2016. Retrieved from:: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/96/2016 (accessed 25.04.2020). 11. Gavlovs'ky'j V. D. Zaxy^st informaciyi shlyaxom posylennya efekty^vnosti proty^diyi kiberatakam [Protecting information by enhancing the effectiveness of counteracting cyber attacks] Informaciya i pravo. [Information and law.]# 3. P. 105110. [inUkrainian]. 12. Libicki M. C. Cyber Deterrence and Cyberwar. Santa Monica, CA: RAND Corporation.
Дата надходження: 10.07.2020р.
Irina Zharovskaya
Lviv Polytechnic National University, Department of Theory, History and Philosophy of Law,
Doctor of Law, Professor
NATIONAL AND INFORMATION SECURITY (CURRENT UPDATE)
The focus is on information security issues. There are always cyber threats in a globalized society, but in times of certain world or state problems and difficulties, their impact is particularly acute.
It is stated that the world now is facing a new problem - a new disease whose treatment does not have treatment and prevention in the form of vaccination. The set of measures taken at the state level causes the weakening of the state and non-state sectors of the economy and applies to all spheres of life of both individuals and the state and international institutions. At the same time, the issue of information security is coming back with renewed vigor as cyberattacks of various levels have intensified.
According to our analysis, they are selective in nature and are aimed at those institutions that are particularly involved in the pandemic response. Since the launch of the COVID-19 pandemic, WHO has seen a sharp increase in the number of cyberattacks targeted at its employees and e-mail scams affecting the public at large.
The conclusions stated that the problem of information security concerns a complex of national interests. Cyberattacks have intensified during the fight against the global pandemic caused by the spread of COVID-19 and affect both international institutions that are dedicated to the specialized fight against this crisis and national public authorities. They have not only economic interest, but also causing panic among the population, incitement, fear and other mass devaluations. National State Strategy and Cybersecurity Strategy must be comprehensive in nature and to address both preventative and criminal liability measures.
Key words: information security, national security, cyber-attacks, COVID-19.
