CC BY
15
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 20
УДК 323.1(477)
К.Т. Червеняк
НАЦЮНАЛЬНА КОНСОЛ1ДАЦ1Я В ПОЛ1ЕТН1ЧНИХ РЕГ1ОНАХ УКРА1НИ
У cmammi анал1зуеться процес нацюнальног консол1даци в пол1еттчних регюнах Украгни. Встановлюеться включетсть цих регютв у вказаний процес на omoei критерЮ «переважання нацюнальног iдентичнoстi у населення регюну» та критерю «тдтримки бiльшiстю населення регюну нацюнальног iдег украгнськог нацИ».
Ключовi слова: нацюнальна кoнсoлiдацiя, нацюнальна iдентичнiсть, нацюнальна iдея, пoлiетнiчний регюн.
Нацюнальна консолщащя в Укршш тсля здобуття незалежносп вщбувалася фрагментарно, не системно i вважалася такою, що не мае першочергового значення. Проте тсля подш в Криму та на Донбаа, проблема нащонально'1 консолщацп, а особливо включення у цей процес ydx, без винятку, регютв Украши стала життево важливою для збереження державностi i територiальноi цiлiсностi нашо'1 краши. Адже саме нацюнальна консолщащя на рiзних рiвнях сприяе прогресивним тенденцiям: поступальному розвитку уах сфер життя сустльства, утвердженню демократп, етнополiтичнiй стабiльностi та мiжетнiчнiй толерантностi.
Дослiдженням нацiональноi консолщацп та основних чинниюв, що на ^i впливають в Укршш займаеться велика кшьюсть вчених, зокрема таких як: I. Варзар, А. Колодш, О. Петухова, С. Римаренко. Значним е доробок з цього питання дослщнищ Г. Луцишин. Нацiональнy щентичшсть та нацiональнy iдею як чинники нацюнально'1' консолщацп аналiзyвали у сво'1'х роботах О. Кривицька, Л. Нагорна, О. Пашкова та М. Степико. Хоча недостатшм е дослщження впливу на нацюнальну консолiдацiю етнiчного середовища регiонy, у якому вона вщбуваеться. Лише частково це питання аналiзyеться дослiдниками В. Свтухом, В. Котигоренком та М. Панчуком. Проте саме тд впливом полiетнiчностi консолiдацiйнi процеси проходять неоднаково у рiзних частинах Украши. Тому дощльно аналiзyвати чинники, як впливають на нацiональнy консолщащю з огляду на етнонацiональнy специфшу того чи iншого регiонy.
Основною метою статтi е аналiз процесу нацюнально'1' консолщацп в полiетнiчних регюнах Украши та визначення рiвня включеносп цих регiонiв у консолiдацiйнi процеси.
Ряд укршнських дослiдникiв (I. Варзар, С. Римаренко та ш.) [11, с. 358] розглядають нацюнальну кoнсoлiдацiю як комплексний процес нащетворення, в основi якого змiцнення та посилення спшьнот, якi творять нацiю. При чому поняття нацiональноi консолщацп вмщуе в собi як полiтичнy, так i соцiальнy консолiдацiю. Нацiональна консолщащя - це, свого роду, штегращя рiзних соцiальних груп, етносiв у держав^ що становлять единий цшсний соцiальний органiзм i захищенi громадянськими правами та полiтичною свободою [14, с. 133]. Це змщнення зв'язку мiж рiзними етнонацiональними спiльнотами для формування едино! пол^ично! нацп в межах сувереннох територп держави.
Щодо основних складових консолiдацiйного процесу в Укршш, то рiзнi дослiдники визначають рiзний 1х набiр. Такими вважаються, до прикладу, розвиток громадянського сустльства, укршнська мова, спiльна iсторична пам'ять, загальновизнаш нацiональнi геро:1, укршнська церква, формування центральних органiв влади за регюнальним принципом [8, с. 54] чи сощетальна культура зосереджена
навколо стльно'1 мови. Останне поняття украшська дослiдниця А. Колодш po3yMie як культуру нацп, якою послуговуються офiцiйнi шституцп i весь сощум, незалежно вiд його подшу на етнокyльтyрнi, регiональнi та iншi групи. Саме така культура забезпечуе консолщащю громадянсько'1 (пол^ично'1) нацп [5].
У контекст нашого дослiдження, ми обмежимося аналiзом таких складових як нащональна iдентичнiсть та нацiональна щея, якi вмiщенi у критерп для аналiзy: 1) переважання нацюнально! 1дентичност1 у населення регюну; 2) тдтримка бгльшгстю населенняреггону национально! где!укра!нсько! нацИ.
Територiальнi меж дослщження включають Закарпатську, Чернiвецькy, Одеську обласп та Крим, якi ми згрупували тд умовною назвою «полгеттчт регюни Укра!ни». Особливютю цих регюшв е високий рiвень етшчно'1 мозшчносп населення, множиннiсть i стiйкiсть ареалiв компактного розселення етнонацiональних спiльнот, висока штенсившсть мiжетнiчних вiдносин та етнопол^ичних процесiв. На основi резyльтатiв Всеукрашського перепису населення 2001 р. саме щ регiони Украши е найбшьш рiзноманiтними за етнонацiональним складом населення: в Одеськш обласп 62,8% населення вважае себе украшцями, 20,7% - роаянами, 6,1% - болгарами, 5,0% -молдаванами, 1,1% - гагаузами та ш.; у Закарпатськш обласп украшщ становлять 80,5% населення, угорщ - 12,1%, румуни - 2,6%, роаяни - 2,5%, цигани (роми) - 1,1% та ш.; у Чершвецькш областi 75,0% украшщв, 12,5% румун, 7,3% молдаван, 4,1% роаян та iн.; в АР Крим 58,3% роаян, 24,3% украшщв, 12,0% кримських татар, 1,4% бшоруав та ш. [15].
Актyальнiсть такого подшу тдтверджуеться також тезою про нетиповють полiетнiчностi Украши через чiткy регюнальну визначенiсть розселення представникiв «не-украшських» спшьнот. Загалом, декiлька областей мають полiетнiчне й полiкyльтyрне населення (Закарпатська, Чершвецька, Одеська областi та АР Крим), деяю регiони можна охарактеризувати як моноетшчш з двомовною культурою, деяю -як бiетнiчнi з мономовною (росшськомовною) культурою (Пiвденно-Схiдна Украша) [20, с. 105].
Аналiз вказаних чинниюв i ix динамiка у видшених полiетнiчних регiонах проведено на основi резyльтатiв Всеукрашського перепису населення 2001 р. та сощолопчних опитувань рiзниx дослiдницькиx центрiв. Крiм того, у видшеному для бiльшостi опитувань регюш «Швдень» до 2014 р. результати по АР Крим враховуються, а тсля 2014 р. через зрозумш причини таке врахування стало неможливим, тому аналiз цього регiонy проводиться нами окремо.
Першим критерiем для аналiзy нащонально'1 консолщаци е переважання национально! идентичности (як громадянина Укра!ни) у населення вгдповгдних реггонгв. Тут щеться насамперед про переважання над локально-регюнальною щентичнютю (як жителя регюну, мюта, села).
Нащональна щентичшсть спираеться на свщомий вибiр i залежить вiд yсвiдомлення суб'ектом щентифшаци юторичних, громадянських, полiтичниx вартостей [9, с. 43-44]. Погоджуеться з цим О. Кривицька, яка пщкреслюе, що на вщмшу вiд етшчно'1 iдентичностi, у нащональнш iдентичностi фyнкцiю об'еднання виконують культурш, громадянськi та полiтичнi щнносп - нацiональнi традицп, iнтереси [7, с. 66].
Завершенню формування нащонально-державно'1 iдентичностi в Укршш перешкоджае незршсть ii етшчно'1 основи, зокрема, через тривалу вщсутшсть практики державностi та «систематичний антиукрашський терор, який мав мюце за всix режимiв i правлшь» [4, с. 172]. Ми погоджуемося з думкою частини украшських науковщв, що на цiй основi все ж не варто говорити про конфлшт iдентичностей. Це, насамперед, розмитють, розбалансування нащонально'1 iдентичностi на основi етнорегiональниx
вщмшностей, якi ш притаманш i синтез яких значною мiрою може визначити процес формування нацюнально-державно'1' iдентичностi [4, с. 172-173]. Таю висновки пщтверджуються i результатами Всеукрашського перепису населення 2001 р., адже тд показником «нацюнальтсть» там вказувалася саме нацюнальна самощентифшащя.
Хоча в останш роки можна констатувати значне збшьшення кiлькостi людей, якi щентифшують себе украшцями за нацiональною ознакою. На це вплинула значною мiрою анексiя Криму i вшна на Донбасс За результатами соцiологiчного дослщження проведеного у березш 2017 р. украшськими соцiологiчними центрами (КМ1С, Рейтинг, СОЦ1С i Центр Разумкова) аж 90,6% населення вважають себе украшцями, 6,3% -росiянами i 2,7% вщносять себе до iнших нацюнальностей [3]. Тут варто вказати на те, що таю рiзкi змши у порiвняннi iз результатами перепису 2001 р. пояснюються також i тим, що у дослщженш не враховаш окупованi територп Криму i Донбасу, на яких проживала значна частина росшсько'1' нацюнально'1' меншини. Хоча, як щеться у висновках до дослщження, «^зке зменшення кiлькостi людей, як в поточному роцi задекларували росшську або iншу нацiональну щентичшсть, вщбулося не лише за рахунок окупацп етнiчно «не-украшських» територш, оскшьки на окупованих територiях залишилися не тшьки росiяни, а и багато украшщв» [3].
У регiональному розрiзi результати даного соцiологiчного дослiдження також е показовими. В Одеському регюш (Одеська область) 72% населення вважають себе украшцями, 12,9% - роаянами, 14% вщносять себе до шших нацюнальностей i 1% вщмовився вщповюти. У регiонi «Квденний Захiд» (Закарпатська та Чершвецька областi) результати виглядають наступним чином: 88,3% - украшщ,1,3% - роаяни, 10,1% - шш^ 0,3% - не вiдповiли на це питання [3]. Згадаш регюни також об'еднуе значна питома вага населення, яке щентифшуе себе з вщмшною вiд украшсько'1' та росшсько'1' нацiональною iдентичнiстю.
На сучасному етат можна говорити про процес поступового переважання нацюнально-державно'1' iдентичностi над локально-регюнальною у визначених регiонах. Якщо за даними соцюлопчного опитування, проведеного Центром Разумкова у грудш 2005 р., локальна щентифшащя переважала у вах регiонах, крiм Пiвденного, де 36% опитаних щентифшували себе з Украшою [4, с. 182]. То станом на кшець 2016 р. за даними опитування цього ж Центру щентифшащя себе як громадянина Украши ввдграе найбiльшу роль для жителiв Пiвденного (сума 1-3 виборiв становить 39%) та Захщного (35%) регютв [6, с. 4]. А нацюнально-державна щентичшсть у жшешв Заходу (62,6%) i Швдня (63,7%) вдвiчi переважае локально-регюнальну iдентичнiсть, яка становить у вказаних регюнах 30,6% i 30,3% вщповщно [6, с. 20].
Варто вказати також, що конкретно у Закарпатськш, Чершвецькш та Одеськш областях через високу етшчну мозаïчнiсть переважання нацiонально-державноï iдентичностi над локально-регiональною можна вважати трохи нижчими, шж у умовно подшених для опитування регюнах «Захщ» i «Пiвдень», проте таке переважання все ж буде досить значним.
У Криму ситуащя виглядае кардинально шакше. На пiвостровi завжди констатувалася проблема юнування проросiйськоï iдентичностi (у сукупностi росшсь^' та радянськоï, при чому останню декларували близько третини населення твострову). Вона перешкоджала як етнiчнiй консолщацп шших спшьнот (навт найбiльших), так i нацюнальнш консолiдацГï цiлого Криму у склад Украши. Як наслщок, колаборацюшзм саме цiеï' частини населення не в останню чергу посприяв тимчасовш окупацп твострову.
Така проросшська регюнальна iдентичнiсть пiдтримувалася проросГйськи налаштованим керiвництвом пГвострову i владою Росшсь^' ФедерацГï. Основою такоï' iдентичностi стала щея об'еднання кримського народу як окремо! спГльноти на засадах
«росшськосп». Це пiдтверджyеться i рiзного роду замiрами громадсько'1 думки. До прикладу, у 2008 р. аж 70,1% кримчан ототожнювали себе саме з росшсько-радянською культурною традищею [18].
Шсля анексп Криму пол^ика щодо насадження росшсько'1 iдентичностi тшьки посилилася. Це можна прослiдкyвати порiвнявши результати Всеукрашського перепису населення 2001 р. в АР Крим [15] i перепису населення у Кримському федеральному окрyзi РФ 2014 р. [16], як подано в таблищ 1. Тут вказано саме нащональну самощентифшащю кримчан.
Таблиця 1. Нацюнальний склад населення Криму
ВсеукраУнський перепис населення 2001 р. АР Крим Перепис населення Росшською Федеращею у тимчасово окупованому Криму 2014 р. Кримський федеральний округ
роаяни 58,3% роаяни 68,0%
украшщ 24,3% украшщ 15,7%
кримсью татари 12,0% кримсью татари 10,6%
бiлоруси 1,4% татари 2,0%
татари 0,5% бшоруси 1,0%
вiрмени 0,4% вiрмени 0,2%
iншi 3,1% iншi 2,5%
Наступним критерieм для аналiзу е тдтримка бгльшгстю населення регюну национально! ideï. Пщтримуемо думку дослщнищ Л. Нагорно!, яка наголошуе: «Зв'язок мiж нацiональною щентичнютю i нащональною iдеею найбезпосереднiший: нащональна щея виступае як форма ращонального або натвусвщомленого осягнення на^омльно! щентичносп» [10, с. 20]. Самё поняття «нащональна щея» в украшському науковому дискурс часто означае iдею нацп, проект створення нацп. Хоча здобуття власно! державностi е не остаточною, а лише первинною реалiзацiею украшсь^' на^омльно! ще! [12, с. 12]. Сприйняття вказаного термiну занадто розмите у масовш свiдомостi i не мае однозначного розумшня як у державно-управлшському, так i у науковому середовищi Украши. На думку те! ж Л. Нагорно!, в iдеалi нацiональна iдея повинна мiстити узагальнеш вiдповiдi на запитання: заради чого живе нащя, яким цiннiсним орiентирам вiддае перевагу, як реалiзуе свш потенцiал в оточеннi iнших спшьнот [10, с. 22]? Вщсутшсть конкретних вщповщей на щ питання, як б сприймалися позитивно у вах регiонах Украïни е основною проблемою, яка заважае використати консолщацшний потенщал на^омльно! ще!.
Хоча абсолютна бшьшють громадян Украши (81%) пiдтримуе тезу про те, що для консолщацп суспшьства в кожнiй кршш повинна бути своя спшьна для вах громадян нацiональна iдея [6, с. 14]. Тшьки якою мае бути ця щея, i що вона повинна виражати -едино! думки немае. Саме тому нами сформульований критерш для аналiзу -«пщтримка бшьшютю населення регiону на^омльно! ще! укра'1'нсько'1' нацп» - виражае щею державностi у найширшому розумiннi через ставлення жителiв вiдповiдних регiонiв до уштарносп, суверенностi, територiальноï цiлiсностi Украши, автономи чи вiдокремлення власного регюну тощо. У 2015 р. щею вщокремлення свое! областi вiд Украши i приеднання до шшо'1 держави не пщтримувало 87% опитаних, щею автономи свое'1 областi не пщтримувало 78,6%; а федералiзацiю Украши не пщтримувало 69,2%
[17].
Регюнальш особливосп аналiзованого критерiю у визначених полiетнiчних регiонах можна прослiдкувати за результатами вимiрювання громадсько! думки, проведеного Кшвським мiжнародним iнститутом сощологи за шщативи «Дзеркала
тижня» у перiод з 4 по 19 грудня 2014 р. У Закарпатськш обласп 91,5% респондентГв бачили майбутне свого регюну у складi унiтарноï Украши у рамках чинно'1' Конституцп; унiтарна, але децентралiзована Укршна з широким колом повноважень мюцевого самоврядування приваблювала тшьки 2,3% населення области а щею федералГзацп пiдтримувало 3,5% населення. Натомють у Чершвецькш областi 69,7% опитаних пщтримували першу позицГю, iдея децентралГзацп мала тут 6Гльшу пГдтримку - 20,8%, а прихильниюв федеративно'1' Украши в регюш нема взагаль КрГм того, 0,3% закарпатцiв виступали за приеднання обласп до Угорщини, 0,5% буковинщв - за приеднання до Румунп [13]. Автори дослiдження дшшли такого висновку: «Експерти, якГ добре вщчувають настро'1' в Захщнш Укршш, вважають, що Свромайдан i вшна на СходГ не посилили, а навпаки - послабили прагнення до регюнально'1' вщокремленосп» [13]. Можемо стверджувати, що згадаш поди стали поштовхом до пришвидшення визрГвання нацiональноï ще'1' знизу як у згаданих регюнах, так i на всш територп Украши.
В Одеськш обласп у грудш 2014 р. 57,7% населення хотши залишитися в складГ ушгарно'1', але децентралiзованоï Украши з наданням широкого кола повноважень органам мюцевого самоврядування; уштарна Укршна у рамках чинно'1' Конституцп вважалася найкращою для 30,5% населення регюну; щея стати суб'ектом федерацп в складГ Украши приваблювала 5,9%, а у складГ Росп - 0,0% [13]. Хоча рашше, у квГтнГ того ж року, вщповвд респондентiв були трохи шакшими. ТодГ за децентралiзацiю виступало 44,2%, а за федералiзацiю Украши - 17,5% опитаного населення обласп [2]. Приклад вшни на Донбас i тут послабив прагнення до регiональноï вiдокремленостi, натомють посилив прагнення до децентралГзацп системи управлшня, але в межах однозначно унiтарноï кршни.
Сепаратистськi iдеï у цих регюнах також не дуже популярна 1дею приеднання свого регiону до Росп шдтримувало, або частково пГдтримувшло 2,3% населення Одещини, 1,6% зшкшрпштцГв, 0,4% жшешв Чернiвецькоï о6лшстГ, нштомГсть категорично або скорше не пГдтримувшло - 91,5%, 51,4% та 99,6% респондешив вщповщно. Щодо можливостГ незалежностi для власного регюну, то таку позищю тдтримують 1,1% населення Чернiвецькоï, 0,8% Оде^^ та 0,5% Закарпатськоï обласп, а не пГдтримують - 99,0% населення Чер^ве^ко^ 88,9% Одеськоï та 45,8% Закарпатськоï о6лшстГ [13]. У опитуванш по Закарпатськiй о6лшстГ варто вказати на значний вщсоток тих, хто взагал1 вГдмовився вГдповГдшти на щ питання, аж 48,6% у першому випадку i 53,7% у другому. Хоча у цьому ж таки опитуванш, вщповщаючи на питання про майбутне свого регюну у склад1 Украши, респонденти були однозначш.
Цшавим е також ставлення до подвшного громадянства у вщповщних областях у контексп його кореляцп Гз сепаратистськими настроями. У Закарпатськш обласп «за» право отримання подвГйного громадянства виступае 56,8% опитаних, а «проти» -33,6%. У Чершвецькш обласп ситуащя вГдмГнна: 20,5% - «за» i 52,2% - «проти». Одеська область за цими показниками у значнш мГрГ схожа Гз Закарпаттям. Тут також велика кшькють населення пщтримуе Гдею подвГйного громадянства (48,4%); тих, хто не пщтримуе майже стшьки ж скшьки i на Закарпатп (33,1%) [13].
Переважна бшьшють жителГв Закарпатськоï областГ головним спонукальним мотивом для отримання другого паспорта назвали можливють легально працевлаштуватися в кршнах €С - 88%. Можливють вГльно перетинати кордони Евросоюзу - друга за популяршстю причина (51,3%). У респондентГв на БуковинГ прюритети розставлено дзеркально - 67,5% защкавлеш в другому паспортГ як у пропуску через кордон, 56% розглядали його як своерщну лщензГю на роботу в €С [13]. Зараз тсля запровадження безвГзового режиму з €С мало б вГдбутися зниження
пiдтримки бiпатризму через зняття одта зi спонукальних причин i це, безсумшвно, е кроком також i на зниження сепаратистських настрохв у вiдповiдних регiонах.
Хоча саме населення не дуже вiрить у зв'язок мiж бiпатризмом i сепаратизмом. На питання «Чи призведе дозвш на подвiйне громадянство до росту сепаратистських настрохв i розколу Украши?» у Закарпатськш обласп 28% опитаних вщповши ствердно i 59,4% не погодилися з таким твердженням; у Одеськш обласп 25,7% погодилися i 56,5% не погодилися; у Чершвецькш обласп 38,6% вщповши ствердно i 39,4% негативно [13]. Тобто у цих регюнах явище бшатризму виникае з прагматичних мотивiв населення, а не з його нащотально-культурно! щентифшацп чи сепаратистських настроïв.
Щодо Криму, то тут Украшу однозначно сприймали як свою Батьювщину 71,3% громадян станом на 2011 р. [19], що для регюну, в якому проживае майже 60% етшчних роаян, досить хорошi показники. Для порiвняння, у 2008 р. майже вдвiчi менше кримчан (тшьки 40,1%) вважали Украшу своею Батьювщиною.
У Криму бшьше, шж в iнших полiетнiчних регiонах, була популярною щея запровадження подвшного громадянства - 70,1% населення твострову пщтримувало ïï [18]. Кримська ситуацiя засвщчила також значне послаблення чинника патрютизму у процесi формування нацiональноï (громадянсько:1) iдентичностi: позитивна вiдповiдь на питання «Чи вважаете Ви себе патрютом Украши?» у 2007 р. сягала 66,7%, а 2008 р. -лише 28,6%. У 2008 р. не вважали себе патрютами рекордш 49,3%, на противагу цьому у 2007 р. таких було 26,9% [18]. Звшьнений проспр у подальшому пщ впливом як внутршньопол^ичних, так i зовшшньопол^ичних чинникiв був заповнений шшим етнополiтичним маркером - стввщнесення себе з локально-регiональною iдентичнiстю, яку за бездiяльностi украïнськоï влади рiзних рiвнiв, використала проросiйська елiта регюну для пвд^вання сепаратистських настроïв i формування власноï об'еднавчоï «нацiональноï iдеï».
Важливим для даного аналiзу е також динамша прихильностi кримчан до щй приеднання Криму до Роси. Поквартальнi звiти Програми розвитку ООН у Криму свщчать про зниження частки прихильниюв приеднання Криму до Росп з 70% до 65% з 2009 до 2011 р. За шформащею Research & Branding Group кшьюсть кримчан, яю виступають за украшський статус Криму, вперше перевищила кiлькiсть прихильникiв росiйського статусу в стввщношенш 40% проти 38% 2012 р. Опитування 1нституту Геллапа зафшсували зниження серед кримчан питомоï ваги прихильникiв передачi Криму вщ Украïни до РосП з 33% в жовтш 2011 р. до 23% в травш 2013 р. [1]. Тому вiрити росiйськiй пропагандi про масову пiдтримку населенням кримського референдуму 2014 р. не варто.
Висновки. Нащональна консолщащя у видшених полiетнiчних регiонах Украïни дослiджувалася за визначеними критерiями на основi результатв Всеукраïнського перепису населення 2001 р. i сощолопчних дослiджень. Можна констатувати, що останш роки вiдбуваеться процес поступового переважання нацiональноï iдентичностi над локально-регюнальною iдентичнiстю у населення уах дослiджуваних регiонiв, крiм Криму. Закарпатську, Чершвецьку та Одеську областi за критерiем «пiдтримки бiльшiстю населення регюну нацiональноï iдеï» можна вважати такими, що включеш у консолiдацiйнi процеси, незважаючи на певш розбiжностi у ставленш населення до питання децентралiзацiï. Приклад вiйни на Донбасi тут значно послабив прагнення до регiональноï вщокремленосп. Сепаратистськi iдеï не дуже популярш, а явище бiпатризму аж шяк не пов'язуеться населенням iз сепаратизмом, а мае пiд собою однозначно прагматичш мотиви.
Крим завжди був дуже слабко включений у процес нацiональноï консолiдацiï Украïни. Нащональна щентичшсть майже не розвивалася до окупацп пiвострову,
натомГсть тут вщбувалося насадження проросТйсь^ ГдентичностГ. Хоча результати сощолопчних дослГджень по Криму дають пщстави стверджувати, що при збереженш динамГки ставлення кримчан до Украши, за пщтримки центральноï влади Киева i без значного зовшшнього втручання можна було б прогнозувати у майбутньому включення Криму у процес нацiональноï консолщацп. Проте зараз, тсля анексп, визрГвання нацiональноï ГдентичностГ та нацГональнох щй Украхнськох держави в Криму стало майже неможливим.
У подальшому кшьюсть критерив для аналГзу нацГональнох консолщацп можна розширити, щоб такий аналГз був бГльш детальним i повним. А висновки Гз данох статп будуть використанГ при дослГдженнГ нацiональноï консолщацп в полГетнГчних регГонах Украши у контекст ïï зв'язку з етнонащональним фактором.
Список використаноУ лггератури
1. Введенський А. Крим - не Каталошя [Електронний ресурс] / А. Введенський // Крим.Реали. - 2017. - 18 вересня. - Режим доступу : https://ua.krymr.eom/a/28741656.html ; Vvedenskyi A. Krym - ne Kataloniia [Elektronnyi resurs] / A. Vvedenskyi // Krym.Realii. -2017. - 18 veresnia. - Rezhym dostupu : https://ua.krymr.eom/a/28741656.html
2. Ведершкова I. Пгвденний Схщ: гшка дерева нашого [Електронний ресурс] / I. Ведершкова, Ю. Мостова, С. Рахманш // Дзеркало тижня. - 2014. - 18 квГтня. - Режим доступу : https://dt.ua/internal/pivdenniy-shid-gilka-dereva-nashogo-_.html ; Vedernikova I. Pivdennyi Skhid: hilka dereva nashoho [Elektronnyi resurs] / I. Vedernikova, Yu. Mostova, S. Rakhmanin // Dzerkalo tyzhnia. - 2014. - 18 kvitnia. - Rezhym dostupu : https://dt.ua/internal/pivdenniy-shid-gilka-dereva-nashogo-_.html
3. Гришв I. Нащональне питання: Украша як Европа [Електронний ресурс] / I. Гришв, М. Чех // Дзеркало тижня. - 2017. - 17 червня. - Режим доступу : https://dt.ua/internal/nacionalne-pitannya-ukrayina-yak-yevropa-245832_.html ; Hryniv I. Natsionalne pytannia: Ukraina yak Yevropa [Elektronnyi resurs] / I. Hryniv, M. Chekh // Dzerkalo tyzhnia. - 2017. - 17 chervnia. - Rezhym dostupu : https://dt.ua/internal/nacionalne-pitannya-ukrayina-yak-yevropa-245832_.html
4. Етнополггичш процеси в Украшу регюнальш особливосп : моногр. / М. Панчук, В. Свтух, В. Котигоренко та ш. - Кшв : ГПтЕНД Гм. I.Ф. Кураса НАН Украïни, 2011. -396 с. ; Etnopolitychni protsesy v Ukraini: rehionalni osoblyvosti : monohr. / M. Panchuk, V. Yevtukh, V. Kotyhorenko ta in. - Kyiv : IPiEND im. I F. Kurasa NAN Ukrainy, 2011. -396 s.
5. Колодш А. Сощетальна культура як чинник нацiональноï консолГдацП [Електронний ресурс] / А. Колодш // Консолщащя украшського народу: конституцшно-правовГ аспекти : зб. ст. за матер. наук.-практ. конф., м. ЛьвГв, 28 лютого - 1 березня 2013 р. - ЛьвГв : Вид-во ЛьвГвського унГверситету, 2013. - Режим доступу : http://political-studies.com/?p=941 ; Kolodii A. Sotsiietalna kultura yak chynnyk natsionalnoi konsolidatsii [Elektronnyi resurs] / A. Kolodii // Konsolidatsiia ukrainskoho narodu: konstytutsiino-pravovi aspekty : zb. st. za mater. nauk.-prakt. konf., m. Lviv, 28 liutoho - 1 bereznia 2013 r. - Lviv : Vyd-vo Lvivskoho universytetu, 2013. - Rezhym dostupu : http://political-studies.com/?p=941
6. Консолщащя украшського сустльства: шляхи, виклики, перспективи : шформацшно-аналггичш матерГали до Фаховоï дискусп 16 грудня 2016 р. / Центр Разумкова. - Кшв, 2016. - 100 с. ; Konsolidatsiia ukrainskoho suspilstva: shliakhy, vyklyky, perspektyvy : informatsiino-analitychni materialy do Fakhovoi dyskusii 16 hrudnia 2016 r. / Tsentr Razumkova. - Kyiv, 2016. - 100 s.
7. Кривицька О. В. Демаркацшш лши в етнополГтичному просторГ Украши : моногр. / О. В. Кривицька. - Кшв : ГПтЕНД Гм. ГФ. Кураса НАН Украши, 2015. - 328 с. ; Kryvytska O. V. Demarkatsiini linii v etnopolitychnomu prostori Ukrainy : monohr. / O.V. Kryvytska. - Kyiv : IPiEND im. I F. Kurasa NAN Ukrainy, 2015. - 328 s.
8. Луцишин Г. I. Нащональна консолщащя Украши в умовах демократизацп суспiльства / Г. I. Луцишин // HyKOBi працi Чорноморського державного ушверситету ÏMeHÎ Петра Могили. Серiя : Полiтологiя. - 2012. - Т. 182, Вип. 170. - С. 51-55 ; Lutsyshyn H. I. Natsionalna konsolidatsiia Ukrainy v umovakh demokratyzatsii suspilstva / H.I. Lutsyshyn // Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly. Seriia : Politolohiia. - 2012. - T. 182, Vyp. 170. - S. 51-55.
9. Нагорна Л. Нащональна щентичшсть в УкраЫ / Л. Нагорна. - Кшв : ГП1ЕНД ÏM. 1.Ф. Кураса НАН Украши, 2002. - 272 с. ; Nahorna L. Natsionalna identychnist v Ukraini / L. Nahorna. - Kyiv : IPiEND im. I.F. Kurasa NAN Ukrainy, 2002. - 272 s.
10. Нагорна Л. Поняття «нащональна щентичшсть» i «нащональна щея» в украшському термшолопчному просторi / Л.а Нагорна // Пол^ичний менеджмент. -2003. - № 2. - С. 14-30 ; Nahorna L. Poniattia «natsionalna identychnist» i «natsionalna ideia» v ukrainskomu terminolohichnomu prostori / L. Nahorna // Politychnyi menedzhment. - 2003.
- № 2. - S. 14-30.
11. Нащонально-державне бyдiвництво: концептуальш пiдходи, сучасна наукова л^ература / Ю. I. Римаренко, I. Ф. Курас та ш.; за ред. Ю. I. Римаренка. - Кшв : Довiра, 1999. - 559 с. ; Natsionalno-derzhavne budivnytstvo: kontseptualni pidkhody, suchasna naukova literatura / Yu. I. Rymarenko, I. F. Kuras ta in.; za red. Yu. I. Rymarenka. - Kyiv : Dovira, 1999. - 559 s.
12. Пашкова О. Б. Нащональна щея як чинник консолщаци украшського суспшьства : автореф. дис. ... канд. полт наук : спец. 23.00.05 / Оксана Брониславiвна Пашкова ; НАН Украши ; !нститут держави i права iм. В.М. Корецького. - Кшв, 2008. -23 с. ; Pashkova O. B. Natsionalna ideia yak chynnyk konsolidatsii ukrainskoho suspilstva : avtoref. dys. ... kand. polit. nauk : spets. 23.00.05 / Oksana Bronyslavivna Pashkova ; NAN Ukrainy ; Instytut derzhavy i prava im. V.M. Koretskoho. - Kyiv, 2008. - 23 s.
13. Песня о Родине. Слова народные [Электронный ресурс] // Зеркало недели. -2014. - Режим доступа : http://opros2014.zn.ua/main ; Pesnya o Rodine. Slova narodnye [Elektronnyy resurs] // Zerkalo nedeli. - 2014. - Rezhim dostupa : http://opros2014.zn.ua/main
14. Петухова О. В. Консолщащя: сутнють i види / О. В. Петухова // !нвестицп: практика та досвщ. - 2015. - № 3. - С. 130-135 ; Petukhova O. V. Konsolidatsiia: sutnist i vydy / O. V. Petukhova // Investytsii: praktyka ta dosvid. - 2015. - № 3. - S. 130-135
15. Про кшькють та склад населення Украши за пщсумками Всеукрашського перепису населення 2001 року [Електронний ресурс] : за даними Всеукр. перепису населення 2001 р. / Держ. ком. статистики Украши. - Режим доступу : http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/ ; Pro kilkist ta sklad naselennia Ukrainy za pidsumkamy Vseukrainskoho perepysu naselennia 2001 roku [Elektronnyi resurs] : za danymy Vseukr. perepysu naselennia 2001 r. / Derzh. kom. statystyky Ukrainy. - Rezhym dostupu : http://2001 .ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/
16. Росстат: большинство крымчан считают себя русскими [Электронный ресурс] // РИА Новости. - 2015. - 19 марта. - Режим доступа : https://ria.ru/society/20150319/1053370183.html ; Rosstat: bolshinstvo krymchan schitayut sebya russkimi [Elektronnyy resurs] // RIA Novosti. - 2015. - 19 marta. - Rezhim dostupa : https://ria.ru/society/20150319/1053370183.html
17. Сощолопчне дослщження Украшського центру економiчних i пол^ичних дослщжень iм. О. Разумкова [Електронний ресурс] // Центр Разумкова. - 2015. - Травень.
- Режим доступу : http://vps-16222.vps-ukraine.com.ua/uploads/socio/Res0515const.pdf ; Sotsiolohichne doslidzhennia Ukrainskoho tsentru ekonomichnykh i politychnykh doslidzhen im. O. Razumkova [Elektronnyi resurs] // Tsentr Razumkova. - 2015. - Traven. - Rezhym dostupu : http://vps-16222.vps-ukraine.com.ua/uploads/socio/Res0515const.pdf
18. Соцiологiчне опитування Украшського центру економiчних i полiтичних дослщжень iM. О. Разумкова в Криму [Електронний ресурс] // Центр Разумкова. - 2008. -Листопад. - Режим доступу : http://old.razumkov.org.ua/ukr/polls.php?item=40 ; Sotsiolohichne opytuvannia Ukrainskoho tsentru ekonomichnykh i politychnykh doslidzhen im. O. Razumkova v Krymu [Elektronnyi resurs] // Tsentr Razumkova. - 2008. - Lystopad. -Rezhym dostupu : http://old.razumkov.org.ua/ukr/polls.php?item=40
19. Соцiологiчне опитування Украшського центру економiчних i пол^ичних дослiджень iм. О. Разумкова «Чи сприймаете Ви Украшу як свою Батьювщину? (опитування в Криму, динамша 2006-2011)» [Електронний ресурс] // Центр Разумкова. -2011. - Березень. - Режим доступу : http://old.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=398 ; Sotsiolohichne opytuvannia Ukrainskoho tsentru ekonomichnykh i politychnykh doslidzhen im. O. Razumkova «Chy spryimaiete Vy Ukrainu yak svoiu Batkivshchynu? (opytuvannia v Krymu, dynamika 2006-2011)» [Elektronnyi resurs] // Tsentr Razumkova. -2011. - Berezen. -Rezhym dostupu : http://old.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=398
20. Степико М. Т. Украшська щентичшсть: феномен i засади формування : моногр. / М. Т. Степико. - Кшв : Н1СД, 2011. - 336 с. ; Stepyko M. T. Ukrainska identychnist: fenomen i zasady formuvannia : monohr. / M. T. Stepyko. - Kyiv : NISD, 2011. - 336 s.
Стаття надшшла до редакцп 05.12.2017 р.
K. Cherveniak
NATIONAL CONSOLIDATION IN POLYETHNIC REGIONS OF UKRAINE
The problem of national consolidation, especially inclusion of all Ukrainian regions into this process, has become vital for the preservation of statehood and territorial integrity. In this context, the impact of the ethnic environment of the region on the national consolidation has not been studied sufficiently. The main purpose of the article is to analyze the process of national consolidation in polyethnic regions of Ukraine and determine the level of integration of these regions into consolidation processes.
We grouped Zakarpattya, Chernivtsi, Odesa regions and the Crimea under the name «polyethnic regions of Ukraine». The common features of this group of regions are high level of ethnic diversity, stability of areas of compact settlement of ethnonational communities, high intensity of interethnic relations.
In the context of our research, we restrict ourselves to analyzing such components of consolidation as national identity and national idea. The analysis of these components and their dynamics in the selected polyethnic regions was conducted on the basis of the results of the All-Ukrainian Population Census of 2001 and sociological surveys of various research centers.
The first criterion for analyzing the national consolidation is «the prevalence of the national identity among the population». In recent years, we can talk about the process of gradual predominance of national-state identity over local-regional identity in all studied regions, except the Crimea. There has always existed the problem of pro-Russian identity on the peninsula. Such identity was supported by the regional, often pro-Russian, leaders and hindered the national consolidation of the Crimea into the composition of Ukraine.
According to the next criterion of «supporting the national idea by the population majority», Zakarpattia, Chernivtsi and Odesa regions can be considered as included in the consolidation processes. The example of the war on the Donbass has greatly weakened the desire of other regions to separate, and a widespread phenomenon of bipatrism of the population has no associations with separatism tendencies, but has a clearly pragmatic motivation.
However, the Crimea has always been very poorly integrated into the process of national consolidation of Ukraine. At present, the maturation of the national identity and
national idea of the Ukrainian state in the Crimea has become almost impossible. Nevertheless, the results of sociological surveys in the Crimea suggest that with the preservation of the dynamics of the Crimeans' attitude to Ukraine, with the support of the central authorities in Kyiv and without external interference, it would be possible to predict the inclusion of the Crimea into the process of national consolidation in the future.
Keywords: national consolidation, national identity, national idea, polyethnic region.
