CC BY
12
УДК 61(091)"31" Г.В. Дзяк
НАША 1СТОР1Я - НАША СКАРБНИЦЯ
Дтпропетровська державна медична академiя
(ректор - академт АМН Укра'ши, заслужений дiяч науки i технки Укра'ти, головний редактор журналу Г.В. Дзяк)
Ключовi слова: ¡сторгя, медична академ1я, розвиток Key words: history, medical academy, development
Резюме. В статье представлена краткая история развития Днепропетровской государственной медицинской академии с момента открытия до сегодняшних дней. Приводятся имена выдающихся ученых-медиков, которые внесли значительный вклад в ее становление. Summary. This article relates about the history of Dniepropetrovsk State Medical Academy and its development since the moment of its foundation (1916) till present. It quotes the names of the most eminent medical scientists who contributed significantly into the process of development and advancement of the Academy
Дшпропетровськш державнш медичнш ака-демп виповнилося 90. Вона була заснована 15 вересня 1916 р. як медичне вщдшення Вищих жшочих куршв при Вищому прничому училищ^ шзшше стала самостшним вузом. Першим ректором був вщомий вчений-пстолог проф. В.П. Карпов (1920-1925). Вш залучив до академп досвщчеш науково-педагопчш кадри, помггно змщнив матерiальну базу (було придбано Олекспвський гостталь, розпочато будiвництво оригшального за архитектурою морфолопчного корпусу, видано пiдручник "Начальный курс гистологии"). У 1925 р. вщбувся перший випуск 248 лiкарiв. На вшанування пам'ятi першого ректора в рш 125-рiччя вiд дня його народження (1994) було засновано "Карповсью читання" i медаль В.П. Карпова за найкращi науково-дос-лiднi роботи з теоретичних дисциплiн.
Розпочалось створення клшчних баз. Першi клiнiки розташувались у примiщеннях Земсько! губернсько! лшарш та лiкарнi Червоного Хреста. На базi Олексац^всько! мюько! лiкарнi утво-рився пологовий притулок. Нелегкими були щ роки. Але вже тодi у складних умовах професори М.О. Кабанов, О.1. Тальянцев, 1.В. Трощький, А.Ф. Држевицький, Я.О. Гальперн, М.С. Кахiанi, А.М. Кавецький, С.М. Компашець, Ф.Г. Цомакь он та iншi закладали основу для подальшого роз-витку академп, наукових напрямкiв, створення единого медичного товариства, видання журна-лiв "Катеринославський медичний журнал", "Но-вий хiрургiчний архiв". У щ роки активно фор-муються науковi школи: вiдомого хiрурга про-фесора А.А. Абражанова, який створюе новий напрямок у шюрно-пластичнш х1рургп, талано-витого педагога i клiнiциста-педiатра, професора М.Ф. Руднева, iменем якого ниш названа 3-тя мь ська дитяча лшарня, видатного епiдемiолога, ака-демша Л.В. Громашевського, який заснував кафедру ешдемюлогп.
У 1926 р. введено новий навчальний план, за яким збшьшилась кiлькiсть годин практичних занять, подовжився навчальний piK.
З 1930 р. шститут почав видавати газету "За сощалютичш медичш кадри".
У 30-тi роки з особливою гостротою постали питання державного саштарного нагляду у всiх галузях народного господарства, що зумовило створення у 1931 р. саштарно-гшешчного факультету. Бшя його колиски стояли вiдомi вченi М.Б. Станiшевська, Л.М. Горовиць-Власова, 1.Л. Штрум, С.С. Каган, М.В. Донич.
У 1937 р. вщкрито педiатpичний факультет.
За час вщ 1935 до 1941 р. в шституп було за-хищено 27 докторських i 158 кандидатських ди-сеpтацiй.
У 1941 р. випущено 644 лiкаpi, в серпш цього ж року iнститут евакуювався до Ставрополя, де вщ-бувся другий достроковий випуск лiкаpiв. Продов-жувалась евакуацiя iнституту в Махачкалу, а поим у Ташкент i Фергану. Робота шституту перебудовува-лась у вiдповiдностi до завдання военного часу -тдготовки лiкаpiв для фронту. Багато сшвробгг-ниюв, випускниюв, студенпв самовщцано билися на фронп, в партизанських загонах, антифашистському шдшлл^ працювали в тилу. Велику роботу проводив створений на базi обласно! ктшчно! лiкаpнi iм. I.I. Мечникова фронтовий евакогоспiталь №3382, начальником якого був доцент 1.М. Кучерявий, а працювали в ньому професори Д.О. Василенко, Л.О. Смирнова, М.Я. Хорошманенко. Незабутт для нащадюв iмена проф. С.Г. Попково!, Г. Романово!, I. Клюева, Л. Тарасово!, М.1. Саяново!, Г.А. Клеш-каня, А. ЖуковоьЦеретел^ З.А. Сотсько!, М.Ю. Де-мко, М.Т. ЕссьЕзшга, Р.Р. Кабанова, П.1. Сябра та iн. У квггш 1944 р. iнститут повернувся до зв№-неного Днiпpопетpовська. Почались вiдбудовчi роботи в навчальних корпусах, клiнiках, лабоpатоpiях.
Плiдно працювали в тслявоенш роки член-кореспондент АМН СРСР M.I. Зазибiн, професори
Т.С. Гнилорибов, М.В. Мрто-вський, М.О. Кiмбаровський, В.Л. Герб№ський, М.М. Денисенко, 1.М. Гольштейн, Г.О. Батрак, Л.А. Луковський, Ю.1.Де-мiховський, Г.Т.Чукмасова, А.1. Дашевський, А.Ф.Зеленсь-кий, Г.Д. Христич, В.М. Дзяк, К.1. Степашина та ш.
Протягом 1956-1962 рр. в шститут працював фармацев-тичний факультет, у 1959 р. було вщкрито вечiрнe вщ-дiлення лiкувального факультету, у 1963р. створено сто-матолопчний факультет. На базi великих ктшк Дншро-петровська i Кривого Рогу у 1973р. оргашзовано факультет удосконалення лiкарiв.
Йшли роки, удосконалювались форми i ме-тоди роботи, збагачувалась матерiальна база ш-ституту, зростав його науковий потенщал. Понад 40 тисяч випускникiв академи одержали дипло-ми лiкарiв. Серед них майбутш мiнiстри охорони здоров'я Укра!ни академiк АМН Укра!ни А.Ю.Романенко, член-кор. АМН Украши
A.М. Сердюк, член-кор. НАН та АМН Украши
B.О. Бобров, мшютр сощального забезпечення Украши О.М. Лук'яненко; директори НД1 - дш-сний член НАН Украши В.В. Смирнов, член-кор. АМН Украши Ю.О. Фшшпов, В.П. Топка, М.Г. Карнаух; Геро! Сощал> стично! Пращ М.Г. Желяева,
C.1. Борисенко, С.О. Густилш, Г.А. Андрiенко, Г.К. Комеко, С.А. Гречанов; перший народ-ний лшар СРСР ВН. Василенко та ш. Понад 100 ств-робiтникiв академи надавали допомогу в розвитку охорони здоров'я та вищо! медично! освiти в кра!нах Ази, Африки, Ивденно! Америки, Близь-кого i Далекого Сходу.
3 вересня 1966 р. Указом Президи Верховно! Ради СРСР за заслуги в розвитку медично! науки, шдготовщ кадрiв та з нагоди 50^ччя з дня заснування iнститут наго-роджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Пюля вiдновлення нав-чальних та лшувальних баз
Перший ректор - професор пстологп В.П. Карпов
Морфолопчний корпус
академи значно розширився спектр спещальностей, тдви-щився якiсний склад виклада-чiв, органiзовано стоматоло-пчний факультет, вiдкрито новi кафедри, створено цен-тральну науково-дослiдну ла-бораторда. У 1973 роцi створено факультет тдвищення квалiфiкацi! лiкарiв, а у 1974 рощ вщкрито тдготовче вщ-дiлення. У 80-90-тi роки на базi академи створено факультет шоземних студентiв, вiдкрито медичний лщей, ор-ганiзовано лабораторiю пси-хофiзiологiчних дослiджень, значно розширенi навчальш та клiнiчнi бази. У 2001 рощ на базi академи створена проблемна лабораторiя мНовi iнформацiйнi технологи в медициш".
20.04.1994р. постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни №244 шституту повернено статус академи. За 90 роюв Днiпропетровська державна медична академiя пройшла славетний шлях, стала одним iз найбiльших медичних вузiв Укра!ни, одержала найвищий - IV рiвень акредитаци. За цей час тдготовлено близько 50 тисяч лiкарiв, якi працюють не лише у рiзних куточках нашо! кра!ни, а й за !! межами.
На сьогодш ДДМА - один iз провiдних вузiв медично! осв^и Укра!ни, з единою безперервною тдго-товкою спецiалiстiв на трьох рiвнях: довузiвському, вузiв-ському та шслядипломному.
■ Довузiвський: лiцей ДДМА; тдготовче вщдшення; пiдготовчi курси; школи Дншропетровська, Кривого Рога, Синельникового, мiст Херсонсько! областi.
■ Вузiвський - це шдго-товка з 6 спещальностей: 8.
110101 Лшувальна справа; 8. 110104 Педiатрiя; 8. 110105 Медико-профiлактична справа; 8. 110106 Стоматологiя; 5.
110102 Сестринська справа (молодший спещалют); 6. 110100 Сестринська справа (бакалавр). З 2001 року введена
спещальнють " Клiнiчна фармацiя ". пстратура; аспiрантура; клiнiчна ординатура;
■ Пюлядипломний: iнтернатура напрямкiв; ма- спецiалiзацiя.
Зустрiч з викладачами - ветеранами
У структурi академп 6 факультетiв (три ме- чи^ - понад 400 громадян з 33 кра!н свггу, та-
дичних, стоматологiчний, факультет шоземних ких як Лiван, Сирiя, Судан, Йордашя, Китай, 1н-
студентiв та факультет шслядипломного навчан- дiя, 1ран тощо. ня), на яких навчаються 3170 студентiв, у !х
У лекцшному залi
На сьогоднi штат академп складають 562 педагоги, зокрема 94 доктори наук та 360 кандидата наук. Клшчш кафедри розташоваш на базах 52 лшарень i використовують 12900 лiжок, де 436 сшвроб^ниюв медично! академп про-водять лiкувальну роботу: ведуть хворих, ви-
конують операцil, приймають пологи, консуль-тують. На клiнiчних базах академп оргашзовано 36 спецiалiзованих цен^в. Клiнiчними кафедрами у сшвдружносп з органами охорони здо-ров'я здшснюеться значна профiлактична та лшувально-оздоровча робота. У цьому допомагае
Рада з И координаци, постшш дiловi контакти керiвництва академп.
Викладачi клiнiчних кафедр ведуть значну спiльну роботу з органами охорони здоров'я: оргашзащйно-методичну, лшувально-консульта-
тивну, впровадження у практику нових методiв дiагностики, профiлактики i лiкування, удоско-налення фахiвцiв та форм i методiв оргашзаци та управлiння галуззю. У ктшках академп щороку лiкуeться понад 100 тисяч хворих.
Засщання вченоТ ради
Студенти навчаються за державним замов-ленням та на контрактнш основi. Пiслядипломна пiдготовка проводиться в штернатур^ асшран-турi, клiнiчнiй ординатур^ магiстратурi та на факультетi шслядипломно! освiти.
Центром довузiвсько! пiдготовки е медичний лiцей у складi академп, до якого за конкурсом вступають випускники сшьських та мiських шкш областi. Навчання мае професiональний характер, лще!сти додатково засвоюють спещальшсть медично! сестри по догляду за хворими та мед-реестратора.
Другий етап безперервно! тдготовки акаде-мiею медичних кадрiв - це органiзацiя на базi ДДМА пiдготовки медичних сестер iз строком навчання 4 роки. У академп також функщонують рiчнi курси перепiдготовки осiб за спещальшстю "медична сестра".
ДДМА е першим медичним вузом Укра!ни, у якому створено центр психофiзiологiчних до-слщжень, основними завданнями якого е: забез-печення психолого-педагогiчного супроводжен-ня; надання психолопчно! допомоги студентам i сшвробггаикам академп; пiдвищення психолопчно! грамотност студентiв-медикiв; консуль-тацп викладачiв з питань навчаемосп та адап-тацп студентiв та iн.
Пiслядипломна тдготовка спецiалiстiв у
8
ДДМА проводиться на факультет шслядипломно! освгги: в умовах iнтернатури - з 27 спещаль-ностей, аспiрантури - з 22 спещальностей, орди-натури - з 19 спещальностей i мапстратури - з 11 спещальностей.
Щорiчно навчання на факультетi шслядипломно! освгги проходить бiля 3300 слухачiв. На факультетi застосовуються маркетинговi дос-лiдження при комплектуваннi навчальних груп з урахуванням iнтересiв практичних лiкарiв, впро-ваджуються стандартизованi методи ощнки якос-тi викладання, рiвня професiйно! компетентностi спецiалiстiв на будь-якому еташ навчання, активно застосовуеться проблемно орiентована система навчання, реалiзуеться система доказово! ме-дицини, впроваджеш 12 нових iнновацiйних тех-нологiй навчання.
Вагомий внесок у навчально-виховний процес зробили професори В.М. Дзяк, 1.1. Крижашвська,
A.К. Тихий, Д.А. Дорогань, М.Л. Горбунова,
B.1. Архипенко, Г.Т. Чукмасова, С.С. Короленко, Д.П. Чухрiенко, Ю.Ю. Колонтай, Л.Н. Коваленко, 1С. Бiлий, А.О. Сквiрська, П.Т. Сягайло, В.М. Мiртовська, Б.Л. Смолянський, В.1. Неводник, В.Д. Маковецький, Г.1. Сирота, В.П. Пан-чоха, М.М. Паранько, Т.О. Богомаз, Л.В. Усенко, З.М. Жарикова, С.С. Стебельський, С.Н. Дичко, Е.Г. Топка, Г.В. Дзяк, Т.О. Перцева, Г.М. Кре-менчуцький, В.М. Лехан, В.А. Тищенко, 1.С. Ма-
лги
щенко, О.С.Лоскутов, Я.С.Березницький та iншi.
Для викладання використовуються, поряд i3 великими лшувально-профшактичними закладами, 3 науково-дослщних iнститути: гастроенте-рологп, медико-соцiальних проблем швалщносп та гiгieни працi i профзахворювань. Вуз мае 8
учбових корпусiв, 60 клiнiчних баз, 7 гуртожит-кiв, спортивний комплекс i3 плавальним басейном, санаторiй-профiлакторiй, спортивно-оздоровчий табiр, фундаментальну бiблiотеку з вщдшом шоземно1 лiтератури, патентний вiддiл та вщдш науково-медично! шформацп, ЦНДЛ.
Мiжнароднi контакти та контракти
В академп активно готуються науковi кадри: за останш 10 рокiв пiдготовлено 94 доктори та близько 400 кандидата наук. З 1992 р. вщновлено роботу спецiалiзованих вчених рад: 2 - для захисту докторських дисертацш ("х1рурпя" i "анестезiологiя та реашматолопя"; "спортивна медицина та ЛФК) i 1 - для захисту кандидат-ських дисертацiй (спецiальнiсть - «педiатрiя»; «гастроентеролопя», «кардiологiя»).
Виконуються конкурснi науково-дослщш роботи, госпдоговiрнi. Провiдними науковими напрямками е: дiагностика та лiкування гшер-тошчно1 хвороби в залежностi вщ гшертрофп лiвого шлуночка та ремоделювання мiокарда; наукове обгрунтування ведення шдуковано! ва-гiтностi, профiлактика перинатальних наслщюв та подальших методiв збереження репродуктивного здоров'я; медичне обгрунтування та впровадження харчових пектинових препаратiв для профшактики, адаптацп та реабштацп здоров'я дтей промислового регiону; дослщження, присвяченi питанням дiагностики, профiлактики та лшування СН1Ду; розробка нових конструкцш вiтчизняних ендопротезiв суглобiв та шшь 1х
направленiсть, мета, кiнцевi результати завжди були пов'язанi iз потребами Придшпровського регiону.
Наш вуз вщомий значними науковими здо-бутками. Цим завдячуемо колективу вчених, серед яких 1 член-кореспондент НАН Украши, 1 академiк та 3 члени-кореспонденти АМН Украши, 11 заслужених дiячiв науки й технiки, 7 заслужених працiвникiв вищо1 школи та народное' освiти, 7 заслужених лiкарiв Укра1ни, 10 лауреатiв Державних премш Укра1ни та УРСР, 1 лауреат Державно1 премп Росп.
В академп зосереджено науковi школи, очо-люванi такими вiдомими вченими, як Дзяк Г.В. i Перцева Т.О. - терапевтичш; Лоскутов O.G. i Науменко Л.Ю. - травматолого-ортопедичнi; Но-вицька-Усенко Л.В. i Клигуненко О.М. - ане-стезiолого-реанiматологiчнi; Люлько О.В. - уро-логiчнi; Березницький Я.С. i Десятерик В.1. -х1рурпчш; Дзяк Л.А. - нейрохiрургiчнi; Бе-резнюк В.В. - оториноларингологiчнi; Тщенко В.А., Мокя С О. i Дука К.Д. - педiатричнi та шшь
Тiльки за останнi 30 роюв захищенi 151 док-
торська та 898 кандидатських дисертацш. Ака-демiя видае 3 фахових наукових журнали - "Ме-дичнi перспективи", "Урологiя", "Дерматовене-ролопя, косметологiя, сексопатологiя".
Академiя проводить стажування студентiв з удосконалення навчальних процешв (Iндiя, Япо-нiя, Данiя, Франщя, США, Нiдерланди, Китай, Iспанiя). Встановлеш тiснi партнерськi зв'язки з вузами Франци, Ггали, США, Нiмеччини, дея-кими органiзацiями у Швецп, Нщерландах, Ве-
ликобритани тощо. Академiя - член Свро-пейсько! Асощацп Мiжнародно! Освiти, активно спiвробiтничае i3 Всесвггньою Органiзацiею Охорони Здоров'я та шшими закладами. Стали систематичними зарубiжнi стажування молодих науковщв нашо! академи у провщних медичних закладах Свропи i США, участь у Зальць-бурзьких медичних семинарах, дослщження у найкращих наукових лабораторiях свiту тощо.
Саштарно-гМешчний корпус
Багато поколiнь студентiв робили i роблять свiй внесок у ствердження здорового способу життя, донорський рух, духовне удосконалення. Працюе студентський клуб, що об'еднуе 25 колективiв художньо! самодiяльностi.
Центром гуманiтарного виховання е народний музей ютори академи з картинною галереею, виставкою творчих доробюв спiвробiтникiв та студентiв, iз фiлiями на кафедрах топографiчно! анатоми та оперативно! хiрургi!, мiкробiологi!, ешдемюлоги, госпiтально! терапi! № 2, хiрур-гiчно! стоматологi!; анатомiчний музей iз воско-вими фiгурами (автор - проф. С.С. Стебельсь-кий), дюрама "Бережiть мир", меморiальний ком-плекс-пам'ятник во!нам-медикам, алея видатних вчених. У вщродженш нацiонально! культури велику роль вщграють музей укра!нсько! етно-графи, багатотиражна газета "Пульс".
Перехiд вщ централiзованого фiнансування до ринкових вщносин спричинив активний пошук i розвиток позабюджетних джерел фiнансування,
якими сьогодш стали замовленi та договiрнi науково-дослiднi роботи, робота за науковими грантами, навчання iноземних та вггчизняних громадян на контрактнiй основi, ННВК, в якому органiзовано полiклiнiку, дiагностичний центр, аптеку, Приднiпровський регiональний центр з питань еколого-ппешчно! та медико-бюлопчно! оцiнки промислових вiдходiв, санiтарнi лабора-торi! з атестацi! робичих мюць. Розширення форм госпрозрахунково! дiяльностi дозволяе змщнювати матерiальну базу та фшансувати со-цiальнi програми.
Досягнення академи - це велика багаторiчна творча праця професорсько-викладацького складу, вшх служб, активно! участi у вшх видах д> яльностi студентсько! молодi.
На урочистих зборах iз нагоди 6-! рiчницi з дня заснування перший ректор iнституту В.П. Карпов вщзначав: "Ми можемо уявити розвиток Катеринославського медичного шституту у виг-лядi криво!, яка, незважаючи на тимчасовi зни-
ження, неухильно прямуе вгору". Про це свщ-чить вся iсторiя ДДМА, !! сьогоднiшнiй день, спрямований на удосконалення матерiально! ба-зи, впровадження в навчальний процес найпере-довших технологiй та наукових досягнень, ак-
тивну iнтеграцiю в мiжнародну систему осв^и i наукових дослiджень, щоб виконати свою про-фесiйну мюда - пiдняти до належного рiвня фь зичне i духовне здоров'я наци, на благо Укра!ни.
♦
УДК 616.24-036-007.272:616.9
Т.О. Перцева, Л.1. Конопкна
РОЛЬ ФАКТОРА "ШФЕКЦ1Я/КОЛОШЗАЩЯ" У ФОРМУВАНН1 ТА ПРОГРЕСУВАНН1 ХРОН1ЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра факультетсько'1 терапИ та ендокринологИ (зав. - член-кор. АМН Укра'ши, проф. Т. О.Перцева)
Ключовi слова: легет, хронiчнi обструктивш захворювання, тфекцп
Key words: lungs, chronic obstructive pulmonary disease, infections
Резюме. С целью изучения частоты инфекционной колонизации дыхательных путей, определения ее характера и выраженности в зависимости от анамнестических и клинико-функциональных особенностей больных нами было обследовано в динамике 63 пациента с хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ) в стабильном состоянии без признаков явного инфекционного обострения. Установлено, что характер и выраженность инфекционной колонизации нижних дыхательных путей у больных ХОЗЛ зависит от стадии патологического процесса, возможно - медикаментозной коррекции, а спектр микроорганизмов отличается от такового при инфекционном обострении ХОЗЛ.
Summary. To study the rate of infection/colonization in respiratory tract, to determine the character and intensity according to the anamnesis and clinical-functional status of patients in formation of disease, we observed 63 chronic obstructive pulmonary disease (COPD) patients in stable stage without acute infection exacerbation. Character and intensity of infection colonization in low respiratory tract in COPD patients depends on the stage of pathological process, perhaps - on medication, microbiological agents differ from the ones in infectious exacerbation of CORD.
Протягом останшх роюв проблема хрошчного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) дуже часто торкаеться питань уточнення ролi шфекцшних агенпв як у формуванш, так i у прогресуванш захворювання. Цша низка робгг присвячена вивченню ролi шфекци тд час за-гострення патолопчного процесу: наявносп шфекцшних збудниюв, штенсивносп шфек-цшного навантаження у залежност вщ ступеня загострення, визначення спектру патогенних мiкроорганiзмiв та чутливосп !х до антибютиюв
тощо [3, 6, 7, 9, 10]. Значно менша кшьюсть робгг висв^люе питання про значення мiкро-флори за умов стабшьного перебiгу захворювання, у тому чи^ при рiзних стадях ХОЗЛ. Нез'ясованi факти породжують досить конкретш запитання: як мiкроорганiзми впливають на по-дальший перебiг захворювання, якою повинна бути частота обстеження хворих на наявшсть фактора "шфекщя/колошзащя", чи обгрунтована ерадикацiя мiкроорганiзмiв у стабшьну фазу ХОЗЛ та ш.
