CC BY
17
СТОР1НКИICTOPIÏ
УДК 614.7:614.2:378.6:61(092) (477.63)
Г.В. Дзяк, Е.М. Бтецька
1СТОРИЧНИИ ШЛЯХ РОЗВИТКУ КАФЕДРИ ЗАГАЛЬНОÏ ППСНИ ДНIПРОПЕТРОВСЬКОÏ ДЕРЖАВНОÏ МЕДИЧНОÏ АКАДЕМIÏ
Дтпропетровська державна медична академiя
Резюме. В статье представлены исторические этапы становления и развития кафедры общей гигиены Днепропетровской государственной медицинской академии - одной из старейших в Украине, ее научные успехи и педагогические достижения за 85 лет существования.
Фунт профилактики стоит пуда лечения
Н.Пирогов
Кафедра загально! ппени Дшпропетровсько! державно! медично! академи засн ована у 1922 рощ. Передумовою !! виникнення став потужний розвиток профшактичного напрямку саштарного земства Катеринославсько! губерни, яке вва-жалось у дореволюцiйний перюд найпередов> шим, а його здобутки, на думку фахiвцiв ютори медицини, ототожнюються з досягненнями саш-тарного земства Московсько! та Пермсько! гу-бернiй тих часiв.
Дослiдження кафедри загально! ппени з ютори саштарно! справи [1,2] дозволили вщ-творити юторичну справедливiсть щодо першого завщувача курсу гiгiени вищих жiночих медич-них курсiв при Вищому прничому училищi м. Катеринослава у 1916 рощ. Щею людиною був 1.1. Степанов-Григор'ев, земський саштарний л> кар Новомосковського та Катеринославського повтв у 1908-1914 р.р., який дослiджував ет-демiологiю черевного тифу, чуми, холери, ма-ляри, дифтери, займався оргашзащею проф> лактичних заходiв, мав низку наукових праць з цих питань [3,4,5,6,7], очолював Катеринославсь-кий саштарно-бактерюлопчний iнститут. Отже, курс гiгiени у дореволющйний перiод започатку-вав вщомий фахiвець епiдемiологiчно! справи, земський саштарний лшар Катеринославсько! губернi! - 1.1. Степанов-Григор'ев, що обумовило у подальшому успiшний розвиток кафедри гiгiени у шдготовщ медичних кадрiв нашого краю.
У 1922 рощ була оргашзована кафедра загально!, сощально! ппени та ппени пращ, яку очолив доктор медичних наук, професор Михай-ло Варфоломшович Донич (1878-1951) з 1922 по 1924 р. та з 1932 по 1941 р. На той же час науковим напрямком кафедри було вивчення ме-хашзму ди дезшфшуючих засобiв на мшроорга-шзми, а також питання гiгiени харчування -
Summary. In the article the historical stages of formation and development of general hygiene department of the Dnepropetrovsk state medical academy - one of the first in Ukraine, its scientific successes and pedagogical achievements for 85 years' of period existence are presented.
ощнка якосп хлiба, вгамшна забезпечешсть харчування населення та шш. Професор М.В. Донич був автором 29 наукових праць, серед яких монографiя «Мехашзм ди дезiнфiкуючих засобiв на бактери» (1929р.). Пiд керiвництвом проф. М.В. Донича виконала та захистила канди-датську дисертацiю А.1. Столмакова (у подальшому директор Львiвського шституту ешдемю-логiï i мшробюлогп).
З 1924 по 1932 р.р. кафедру загальноï гiгieни очолила видатний вчений-ппешст, професор Л.М. Горовiц-Власова, учениця корифеïв в№ чизняноï науки Г.В. Хлотна, В.1. Виноградсь-кого та I.I. Мечникова, перша росiйська жшка-мiкробiолог. Тривалий час вона працювала разом i3 вiдомим мiкробiологом проф. CI. Златого-ровим. Саме в цей перiод колектив кафедри тд керiвництвом проф. Л.М. Горовiц-Власовоï роз-робив схему санiтарноï оцiнки ступеня забруд-нення грунту, дослiджувались процеси самоочи-щення грунту на дослщних асенiзацiйних полях, експериментального хлорування, нею створений «Визначник бактерш».
Пошукова робота iсторичного минулого кафедри, вщновлеш спогади професора кафедри мшробюлоги З.А. Соцько!', особистий архiв доцента кафедри Т.Д. Земляково!', якi публшу-ються вперше, значно розширили уявлення про цю високоосвiчену та обдаровану людину. Лю-бов Михайлiвна Горовiц-Власова народилась у 1879 рощ в м. Бердичев, освггу отримала в Одеш, але вищу освiту допомiг ш здобути реко-мендацiйний лист вiдомого в Росiï бактерiолога Я.Ю. Бардаха, оскшьки унiверситети для жiнок в ri часи були закритi. Вона вшздить до Парижу, в Пастерiвський iнститут, де успiшно працюе над дисертащею на тему «О самозащите организма против бактерий» тд керiвництвом видатного росiйського вченого I.I. Мечникова, ставши найулюблешшою його ученицею та послщов-ницею. Повернувшись у Росда, працювала лiка-
рем у Петербурз^ в Обуивськш лшарш, земсь-ким лiкарем у Новгородськш губернп, викону-вала дослiдницьку роботу у Вшськово-медичнш академп, завiдувала баклабораторieю Петер-бурзького водопроводу. В радянсью часи була директором 1нституту Наркомздраву Киргизи, а з 1924 року очолила кафедру загально! гiгieни ДМ1. В останнi роки життя працювала в Ленш-градi, померла у 1941 рощ.
Широкий науковий кругозiр та високий про-фесiоналiзм поеднувались у Л.М. Горовщ-Вла-совiй з принциповютю в усьому, навiть у полгги-цi. I! ерудицiя дозволяла читати студентам лекци французькою, англшською, нiмецькою мовами та навiть у вiршах, якi писала сама. Ось одна iз «тсень», вiдомих ушм студентам пе! пори, - ода «Бактерiада», створена проф. Л.М. Горовщ-Власовою.
БАКТЕРИАДА Песнь IV
Многоразличны черты у бессмертной семьи Олимпийцев Полон величия облик у тучегонителя Зевса, Юной отвагой дышат черты молодого Гермеса, Мрачный Гефест хромоногий угрюмо глядит исподлобья, Ярко блестит Афродита своей красотой лучезарной. Так же различен и облик у видов различных бактерий. Виды одних шаровидны, как лик серебристой Дианы, Тихо глядящей с небес на Эндимиона в покое, Кокками их называют, и все они схожи друг с другом, Так как в Нептуновом царстве шумящие волны похожи. Кокки иные всегда одиноко и мрачно блуждают, Так, как, чуждаясь друг друга, циклопы живут по пещерам. Сколь умиляет, напротив, отрадный пример диплококков: Словно Пирам и Тисбе, прилепившись навеки друг к другу, Вместе живут они век свой и вместе они умирают, Мирно прожив свою жизнь, не ища и не зная разлуки, Смертным же, волею Мойры, отказано в радости этой. Кокки иные живут многочисленной дружной семьей, Часто они образуют красивые группы, как гроздья, Те, что венчают чело богоравного сына Семелы. Стафилококками их называют ученые люди. Коккам другим суждено походить на жестокие цепи, Коими грозный Зевс и людей и богов повелитель, В гневе своем беспощадном к скале приковал Прометея. Их стрептококки названы, и целою цепью болезней Бедное смертное племя к страданью они приковали. Часто из скромных бацилл вырастают длиннейшие нити, Нити, порою прямые, как стрелы могучего Феба, Или волнистые словно медузы - ужасные змеи, Или такие, как ветви дерев многошумного леса. Виды другие, напротив, - бациллами их называют -Палочек облик имеют.
Одни грациозны и тонки, как синегнойный бацилл, Флюоренценс - бацилл дифтерита, Многие ж виды бацилл неуклюжи и толсты бывают, Словно веселый Силен, воспитавший прекрасного Вакха.
Практичш заняття студенев на кафедрi носили самостшний характер. Саштарна бактерю-лопя, як науковий напрямок кафедри, збереглася до 1941 року та була реалiзована у кандидатсь-ких та докторських дисертащях М.В. Донича (1932), А.1. Столмаково! (1939), Н.1. Константинова, М.А. Вульфовича.
З червня 1941 р. по квггень 1944 р. Дншро-петровський медичний шститут був евакуйова-
ний в м. Краснодар, а по^м в м. Чемкент. Пюля реевакуаци колектив кафедри у складi проф. 1.Н.Савова, доц. П.Н. Кушамвського, асистенпв Л.1. Маслово!, Т.Ф. Стародубово! та Н. Бережно! вщтворював кафедру та забезпечував навчальний процес у дуже складних умовах.
У 1945 р. кафедру очолив видатний ппешст, доктор медичних наук, професор Олександр Федорович Стояновський - високоосвiчений ппе-
шст, енерпинии, вольовии науковии прац1вник, який волод1в доброю науково-педагопчною шдго-товкою i оргашзаторськими зд1бностями. Це знайшло свое вiдображення у постановщ нав-чально-виховно! i науково-дослщницько! роботи, пiдготовцi наукових кадрiв ппешспв, допомозi практичнiИ санiтарнiИ оргашзацп м.Дшпропетровська i областi. Професор О Ф. Стояновський блискуче читав лекцп, очолю-вав Дншропетровське обласне наукове това-риство ппешспв i санiтарних лiкарiв.
мшробного антагошзму, поведiнки кишково! палич-ки у вщкритих водоймах (доц. 1.М, Кучерявий, В.С. Фоменко, Н.Я. Загоруля, Т.Ф. Стародубова, Л.М. Парсенюк). Устшно виконав та захистив докторську дисертацда асистент М.Г. Шандала.
З 1955 по 1964р. кафедру очолював Пилип Харитонович Чехлатий, доктор медичних наук, професор (1894-1964). П.Х. Чехлатий - видат-ний лшар-ппешст, блискучий оргашзатор саш-тарно! служби, в минулому - директор Донець-кого НД1 гiгieни працi та профзахворювань (19331941), старший держшспектор, з 1942 по 1945 р. -заступник головного держшспектора Нарком-здрава СРСР (м.Москва), директор 1нституту riri-ени працi та профзахворювань АМН СРСР (19451951), директор Краснодарського медичного ш-ституту (1951-1955). У щ роки кафедра проводила дослiдження щодо вивчення забруднення атмосферного повпря, за цiею тематикою пiд керiв-ництвом проф. П.Х. Чехлатого були виконаш кан-дидатськi дисертацп асистентами Г.С. Калини-ченком, В.М. Пазиничем.
Кафедра у 40-Bi роки
У шслявоенш роки активiзувались усi види дiяльностi кафедри. Пiд керiвництвом О.Ф.Сто-яновського проводились науковi дослiдження з ппени працi, гiгiени харчування, ппени грунту. Головним напрямком наукових дослщжень у цей перiод було вивчення стану водного госпо-дарства у Дншропетровськш областi - вщкритих водоймищ, пiдземних вододжерел i, в першу чергу, вивчення саштарно-гтешчного режиму Днiпровського водосховища у зв'язку з вщбудовою Запорiзько! пдроелектростанцп. У щ роки були захищенi 6 кандидатських ди-сертацiИ аспiрантами Л.1. Масловою та Л.Ю. Збарською, мол. н. ствробггником А. В. Титовою, проф. О Ф. Стояновським видана монографiя.
З 1952 р. виконуючим обов'язки завщувача кафедри став доц. 1.М. Кучерявий (директор ДМ1 у 1947-1953 рр.). Взаемний науково-практичний контакт, встановлений керiвниками кафедри - проф. О Ф. Стояновським та доц. 1.М. Кучерявим - з обласною СЕС, 1нститутом етдемюлоги, мшро-бюлогл та ппени, пдробюлопчним iнститутом, Обласним науковим товариством ппешспв, дозволив колективу кафедри проводити наукову роботу разом зi сшвробпниками названих закладiв. Кафедра того часу стала науково-методичним центром з питань гiгiени та саштарп, що значно розширило методи вивчення впливу факторiв зовнiшнього середовища на органiзм людини. Головним напрямком наукових дослщжень того перiоду були роботи з саштарно! бактерюлогп води - вивчення
Кафедра у 60-Ti роки
З 1968 по 1972 р.р. кафедру загально! ппени очолював майбутнш академш АМН РФ, доктор медичних наук, професор Михайло Георпевич Шандала. Одночасно, з 1969 по 1971 р., М.Г. Шандала працював проректором з навчально! роботи ДМ1. У подальшому, з 1972 р., - директор Ки!вського НД1 загально! та комунально! гiгiени, а з 1998 р. - директор НД1 проблем дезшфекцп (м. Москва). М.Г. Шандала придшяв значну увагу навчально-методичному забезпеченню стyдентiв та оргашзацп занять на кафедрi. Пiд керiвництвом М.Г. Шандали гiгiенiсти кафедри, поряд iз вивченням атмосферного забруднення та його впливу на оргашзм людини, дослщжували стан радiацiйного фону навколиш-нього середовища у зв'язку з випробуваннями атомно! та воднево! збро! (М.Г. Шандала, В.М. Пазинич). Встановлено, що тд час випробу-вань радюактившсть повiтря та води р. Дншро
тдвищувалась i наближалась до природно! через piK.
У 1972-1974 роках кафедру очолював доктор медичних наук, професор Володимир Михайлович Пазинич. В.М. Пазинич, 1935 року народження, закшчив саштарно-пиешчний факультет ДМ1. Пiсля астрантури працював асистентом кафедри. Захистив докторську ди-сеpтацiю пiд кеpiвництвом М.Г. Шандали. Зробив значний внесок у розробку проблеми гiгieнiчного нормування комбшовано! дп хiмiч-них фактоpiв повiтpя промислових мiст. Нинi -завiдувач кафедри ппени Запоpiзького державного медичного ушверситету.
У 1974 р. кафедру загально! гiгieни очолив доктор медичних наук, професор Микола МиНа цей час на кафедpi було сформовано висококвалiфiкований колектив, у якому пра-цювали доценти В.М. Пазинич, В.1. Скок, Г.С. Калиниченко, О.М. Троценко, Т.Д. Землякова. Л.С. Чуб, ст. викладач Ж.В. Ульянова, асис-тенти Ю.Г. Ульянов, В.В. Хлебников. Досвiд старших товаpишiв активно переймала молодь: С.1. Гончаров, В.В. Евтушенко, Е.М. Бшецька, G.G. Шантир, О.В.Антонова, якi наполегливо працювали над кандидатськими дисеpтацiями.
У 1984 р. кафедри саштарно-ппешчного факультету було переведено в нове примщення -новий гшешчний корпус на Жовтневш площi, 4, поряд зi старим корпусом. Кафедра загально! ппени розташувалася на 3-му повеpсi, отримала 7 навчальних юмнат, кiмнати для наукових лабораторш, кабiнети для викладачiв, допомiжнi пpимiщення, вiваpiй тощо.
З метою наближення допомiжних матеpiалiв до нових учбових програм на кафедpi було створено учбовi посiбники: "Ппена лiкувальних закладiвм (М.М. Паранько. Г.С. Калиниченко, 1982), "Шум, вiбpацiя, шфра- та ультразвук" (М.М. Паранько, Р.Б. Мадатова, 1990). Видано повний курс лекцш "ПГ1ЕНА" (М.М. Паранько, 1996), 16 методичних вказiвок, розроблено кон-тpолюючi тести з курсу ппени, як з успiхом
використовуються в учбовому пpоцесi, на прак-тичних та семiнаpських заняттях, пеpевiдних та державних юпитах.
Протягом 1991-1995 рр. на базi кафедри про-водилися щоpiчнi Всеукpа!нськi Олiмпiади студентiв медичних вузiв з гiгiени та екологп шд егiдою Мiнiстеpств освiти та охорони здоров'я Укра!ни. За устшну оpганiзацiю олiмпiад протягом 5 роюв колектив кафедри було вщзначено Почесною грамотою Мiнiстеpства освiти Укра!ни (1998).
Поряд з удосконаленням навчального про-цесу та пiдготовкою висококвалiфiкованих фа-хiвцiв колектив кафедри розробляв актуальш напрямки гiгiенiчно! науки: ппешчна оцiнка шуму та вiбpацi! i !х впливу на оpганiзм в експери-ментальних та виробничих умовах, гшешчне нормування сумiсно! ди фiзичних та хiмiчних фактоpiв, проблема розповсюдження та впливу важких металiв на репродуктивну систему та iмунний статус та rnmi. За результатами цих дослщжень були захищенi кандидатськi дисер-тацп (С.1. Гончаров. 1982; Е.М. Бшецька, 1983; В.В. Евтушенко, 1984; G.G. Шантир, 1988; О.В. Антонова, 1988; С.Г. Ситало, 1990; Н.1. Руб-левська, 1999). Розpобленi "Саштарш норми та правила для метизного та гальвашчного вироб-ництв", затверджеш ГДК для 7 речовин в атмосферному повггрг ОДУ та ОБУ В для 11 речовин - забpуднювачiв атмосферного повггря та води, видано декшька методичних реко-мендацiй, iнфоpмацiйних листкiв.
Розроблений на кафедpi комплекс заходiв щодо запобиання шкiдливого впливу хiмiчних та фiзичних фактоpiв середовища та окpемi нор-мативнi документи демонструвалися на ВДНГ СРСР та УРСР, отримали пpизовi мiсця: М.М. Паранько - диплом пошани, Ж.В. Ульянова - бронзову медаль.
Наприкшщ 80-х та на початку 90-х роюв склався висококвалiфiкований творчий колектив кафедри: 4 доценти (Т.Д. Землякова, Л.Е. Чуб, О.М. Троценко, Е.М. Бшецька), старший викладач (Ж.В. Ульянова), кандидати мед. наук - асистенти В.В. Хлебников, G. G. Шантир та Н.1. Рублевська, сшвробггники допомiжного персоналу - Л.Е. Трофименко (ст. лаборант), В.В. Храмова (ст. лаборант), Л.М. Сердюк (ст. лаборант) А.1. Гастшша (лаборант). ВЫ ви-кладачi кафедри мали вчеш ступенi, в заочнiй аспipантуpi навчався О.А. Малюх.
У 1998 рощ, як результат багатоpiчно! плщ-но! роботи кафедри, доц. Е.М. Бшецькою була успiшно захищена докторська дисертащя "Пп-енiчна оцiнка впливу важких металiв навко-
хайлович Паранько.
Зав. кафедрою загальноТ гiгieни у 1974-1998рр. проф. М.М.Паранько
лишнього середовища та вплив на репродук-тивну функцiю жшок" (наук. конс. -проф.М.М. Паранько). З 2000 року тд керiв-ництвом д.мед.н. Е.М. Бшецько! на кафедрi навчаеться очний аспiрант Т.А. Головкова.
Кафедра у 80-Ti роки
У зв'язку з реформою вищо! медично! освiти та вiдповiдною реоргашзащею пiдроздiлiв медично! академi! з 1997 по 2002 р.р. кафедра за-гально! гiгiени була об'еднана з курсами кому-нально! ппени, гiгiени працi, гiгiени харчування та ппени дггей та пiдлiткiв у кафедру ппени та екологй тд керiвництвом доктора медичних наук, професора Е.А. Деркачова.
3 2003 року кафедра стае знову самостшним шдроздшом медично! академi!, на якш викла-даеться базова теоретична дисциплiна в га-лузi профiлактично! ме-дицини. I! очолюе доктор медичних наук, професор Е.М. Бшець-ка, учениця та послщо-вниця проф. М.М. Паранько. У штат кафе-дри професор, 3 доцен-ти, 3 викладачi (2 з них - кандидати медичних наук), астрант, старший лаборант та лаборант. Проф. М.М. Паранько продовжуе працювати на-уковим консультантом на кафедр^ пише монографий статтi, працюе з молодими науковцями кафедри.
На кафедрi навчаються впчизняш та iноземнi студенти II, Ill, IV куршв медичного факультету (за фахом «лшувальна справа», «медико-про-фшактична справа», «педiатрiя», «клiнiчна фар-мащя», бакалаври за фахом «сестринська справа») стоматолопчного факультету, 3-й рш проф. Е.М. Бiлецькою та доц. О.В. Антоновою викла-даеться ппена англiйською мовою для англо-мовних студенпв iноземного факультету. В дш-
сний час педагогiчний процес спрямований на адаптащю до мiжна-родних стандартiв -кредитно-модульно! системи. Створеш збiр-ки методичних розро-бок лекцш, практичних занять для студентiв, для викладачiв, для са-мостiйно! роботи сту-дентiв, банк тестiв з предмету. У ствавтор-ствi з опорною кафедрою Нацiонального медичного ушверситету виданий пiдручник «П-гiена та екологiя» (2006 р.) для навчання за Бо-лонською системою.
Старший лаборант кафедри Г.В. Гаврилко та лаборант Т.О. Бвдняк
Розроблений пошбник, збiрник тестiв з гiгiени зi спецiальностi «клiнiчна фармацiя», студенти забезпечеш стандартними протоколами для занять, яюрними тестами до iспитiв «Крок-2»
В
f \
Доценти кафедри, к. мед. н. Т.Д. Землякова, к. мед. н. Л.С. Чуб
Навчальний процес успiшно оргашзуе завуч кафедри, к.мед.н., доцент О.В. Антонова, учениця проф. М.М. Паранько. Методичну забезпе-
Зав. кафедрою загальноТ ппени, проф. Е.М. Бшецька
Завуч кафедри, доцент, к. мед. н. О.В. Антонова
чешсть навчання здiйснюе доц. Л.С. Чуб (учени-ця проф. М.Г. Карнауха), а студентське товарист-во очолюе доц. Т.Д. Землякова (учениця проф. Г.Т. Чукмасово!). Багато роюв за наукову роботу
кафедри вщповщав доц. О.М. Троценко (учень проф. М.М. Паранько), який ниш керуе циклом ппени 1нституту народно! медицини ДДМА. Доцентами кафедри гш-ени та екологи стали уч-нi проф. М.М. Паранько - В В. Евтушенко, Н.1. Рублевська, доцентом кафедри педiатрi! та кль нiчно! лабораторно! д> агностики ФПО - С.Г. Отало, проректором з економши ДДМА, доцент - С.1. Гончаров.
За останнi 5 роюв кафедра - виконавець нау-кового держзамовлення - двох нащональних науково-технiчних програм МОЗ Укра!ни «Дгги Укра!ни» та «Репродуктивне здоров'я», мiжгалу-зево! комплексно! програми «Здоров'я наци».
Доцент, к.мед.н. О.М. Троценко
Викладачi кафедри к.мед.н. В.1. Главацька, к.мед.н. Т.А. Головкова, М.В. Опр
У 2006 рощ створено саштарну лабораторш з атестацi! робочих мiсць НТК «Профшактик». Пiд керiвництвом проф. Е.М. Бшецько! захищена 1 докторська дисертащя (гол. санiтарний лiкар Днiпропетровсько! област проф. С.А. Риженко), 4 кандидатських дисертацi! (викладачi Т.А. Головкова, В.1. Главацька, лiкарi - Т.В. Лещева, З.Г. Гужва), виконуються 2 дисертаци (аспiрант Н.М. Онул, головний лшар Новомосковсько! райСЕС С.Ф. Плачков), отримано 1 патент, роз-роблеш 2 методичних рекомендацi!, 2 шфор-мацiйнi листа, видано 5 монографш. Головнi науковi напрямки колективу кафедри е таю:
■ удосконалення ппешчного регламентування прiоритетних забруднювачiв промислового регюну;
■ розробка проекту Нацiонально! програми з профшак-тики свинцево! што-ксикацi! у дiтей «1н-телект»;
■ впровадження обов'язкового мош-торингу свинцю у кровi дошкшьнят;
■ пошук нових ви-дiв бiопрофiлактики для запобпання еко-залежним хворобам;
■ створення Центру профшактики свинцево! iнтоксикацi! у населення промислових територiй;
■ методичне удосконалення бюмошторингу важких металiв як новий аспект ппешчного нормування забруднювачiв довкшля;
■ регiональнi особливостi вмiсту мшроеле-ментiв (цинку, мiдi, селену) в об'ектах довкшля та мшроелементий статус населення;
■ розробка сучасних профшактичних техно-логiй та нових здоров'язбериаючих програм для населення промислово-урбанiзованих територш.
Аспiрант кафедри Н.М. Онул
Колектив кафедри загальноТ гiгieни 2007р. (проф. Е.М. Бшецька, доценти О.В. Антонова,
Т.Д. Землякова, Л.€. Чуб, О.М. Троценко, викладачi Т.А. Головкова, В.1. Главацька, М.В.
Огiр, аапрант Н.М. Онул, ст. лаб.
Г.В. Гаврилко, лаборант Т.О. Бвдняк)
Завершуючи юторичний опис розвитку кафедри, слiд тдкреслити, що на кафедрi загально! ппени в рiзний час працювала плеяда видатних особистостей, талановитих та леген-дарних лекторiв, блискучих вчених-фундаторiв втизняно! гiгiени, якi формували передовi науковi школи (проф. П.Х Чехлатий, 1.М. Кучерявий, академiк М.Г. Шандала, проф. М.М. Паранько). Прюритетною метою професорсько-викладацького складу завжди була та буде освiтянська - за принципом «все найкраще -
СТОР1НКИICTOPIÏ
cтyдeнтy». ^И^нишим досягненням для ко-лeктивy кaфeдpи е збepeжeння бeзцiнниx тpa-дицiИ попepeднix поколшь нaшиx вчитeлiв.
Отже, y тас е cлaвeтнe минyлe, ми фоpмyeмо гiднe сьогодення i впeвнeнi y мaйбyтньомy нaшоï piдноï Укpaïни.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гyжвa З.Г. Розвиток caнiтapно-пpофiлaктичного нaпpямy земсько! медицини Kaтepиноcлaвcькоï гу-бepнiï (II половинa XIX ст. - 1917p.): Aвтоpeф. дис. ... кянд. мед. нayк. - К., 2007.-23с.
2. Caнiтapно-виконaвчa комю1я Kaтepиноcлaвcь-кого м1ського caмовpядyвaння 1879p. /Риженко C.A., Бiлeцькa E.M., Гyжвa З.Г., Гyжвa M.O. //Meдичнi rap^era^ - 2004.-T.IX,№2.-C.132-139.
3. Cтeпaнов-Гpигоpьeв И.И. Зaболeвaeмоcть диф-тepиeИ и мepы боpьбы с ней в Eкaтepиноcлaвcком yeздe // Tp. X гyбepн. cъeздa зeмcкиx вpaчeИ и ^ед-cтaвитeлeИ зeмcкиx yчpeждeниИ Eкaтepиноcл. ry6ep-нии. - 1914.-T.III.-C.359-392.
4. Cтeпaнов-Гpигоpьeв И.И. Maляpия в Eкaтepи-
ноcлaвcкой гyбepнии и мepы боpьбы с ней // Ега-тepиноcлaв.мeд.жypн.-1923.-№2.-C.57-64.
5. Cтeпaнов-Гpигоpьeв И.И. О бaктepиологии и диaгноcтикe чумы // Bpaчeб.-caн. xpоникa Eкaтepи-носляв. гyбepнии. Eкaтepиноcлaв. - 1914.-№12.-C.11-91.
6. Cтeпaнов-Гpигоpьeв И.И. Эпидемиология бpю-шного тифa в с. Шолоxовe Eкaтepиноcлaвcкого yeздa // Bpaчeб.-caн. xpоникa Eкaтepиноcлaв. гyбepнии. -EBa^^^as. - 1908.-№1-2.-C.29-44.
7. Cтeпaнов-Гpигоpьeв И.И. Эпидемиология xолe-pы в 1908г. в Eкaтepиноcлaвcком yeздe // Bpaчeб.-caн. xpоникa Eкaтepиноcлaв. гyбepнии. Eкaтepиноcлaв. -1909.-№2.-C.133-149.
♦
УДК 614.253.1-084:378.147:613(092)
A.П. Яворовский,
B.Д. Ванханен
ФЛАГМАН МЕДИКО-
ПРОФИЛАКТИЧЕСКОГО ДЕЛА В УКРАИНЕ (к 85-летию создания первой профильной гигиенической кафедры Киевского НМУ им. А.А. Богомольца и 120-летию со дня рождения ее основателя профессора В.Я. Подгаецкого)
Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев
Национальный медицинский университет им. А.М. Горького, Донецк
Ключевые слова: медико-профилактическое дело, подготовка врачей-профилактиков, первоистоки истории гигиенических кафедр Key words: medico-preventive science, training of preventive medicine physicians, primary sources of the history of hygienic departments.
Резюме. Лтопис сучасно'1' медико-профшактично'1' справи бере ceiü початок у 1923 роцi, коли Раднарком Украти прийняв постанову "Про caHimapHi органи республiки ". Сьогоднi санiтарно-епiдемiологiчна служба Украти поеднуе до 800 установ трьох piвнiв керування - районного i мкького (перший piвень), обласного (другий piвень) i центрального (третт piвень), у яких працюють близько 60 тисяч фaхiвцiв медико-профшактично'1 справи. Флагманом пiдгоmовки кaдpiв профшактично'1 медицини в Укра'ш став медико-профтактичний факультет Кшвського медичного iнcmиmуmу. Бшя витоюв створення профшьних гiгiенiчних кафедр поряд з О.В. Корчак-Чепурювським стояв талановитий, високо ерудований i вiдомий у pi-зних галузях втчизняно'1' i свтово'1' медично'1' науки професор Володимир Якович Подгаецький.
Summary. The annals of modern medico preventive science originated in 1923 when Council of People's Commissars adopted the decision "About Sanitary Bodies of the Republic". Nowadays the sanitary and epidemiologic service of Ukraine comprises about 800 establishments of three level management: district and city (the first level), regional (the second level) and
