CC BY
11
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / ЫЕЫСМ РЕЯХРЕКШТ
УДК 613(092) https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2019.2.170168
ПАМ'ЯТ1 КОЛЕГИ, ТОВАРИША, ДРУГА!
18 травня 2019 року вщшшов у вiчнiсть вщо-мий вчений, талановитий органiзатор науки, всебiчно розвинена порядна людина, мудрий наставник - Михайло Георгшович Шандала.
Михайло Георгiйович народився 10 липня 1928 року в м. Краснодарi в родиш репресованих дiда й батька. Але про це за радянських чаСв уголос не говорили, ретельно приховували, щоб не стати дитиною «ворога народу».
Незважаючи на лихолггтя вiйни, нестатки й голод, Михайло Георгшович заюнчуе в 1947 рощ середню школу № 28 в м. Краснодарi iз золотою медаллю, що дае йому право вступити без юпш!в до Московського авiацiйного iнституту. Але, як згадував сам Михайло Георгшович, з перших дшв навчання зрозумiв, що це не його покликання, i перевiвся в Кубанський мед-iнститут, який i закiнчив у 1952 роцi з вщзнакою.
У роки студентства М.Г. Шандалу доля звела з професором, зав. кафедрою загально! ппени Ф.Х. Чехлатим, який запросив здiбного студента лшувального факультету в аспiрантуру з ппени i доручив розробляти тему впливу цементного пилу на здоров'я працюючих на цементних заводах. Михайло Георгшович з теплом i великою пошаною завжди згадував про роль досвщченого органiзатора саштарно-ешдемю-лопчно! роботи проф. Ф.Х. Чехлатого в його становленш не лише як вченого, але i в особистому житп.
У 1956 р. разом зi сво!м учителем Ф.Х. Чехлатим М.Г. Шандала пере!здить до Дшпро-петровська, де проходить шлях вщ асистента до проректора Днiпропетровського медичного iнституту. Як завiдувач кафедри загально! ппени ще! установи, вiн багато зробив для И розвитку. Укршлював матерiально-технiчну базу й осо-бисто тдбирав талановиту молодь. При кафедрi дiяв студентський науковий гурток. У щ роки проявився талант М.Г. Шандали як керiвника наукових розробок. Вш умiв знайти перспек-тивний напрямок, вiдповiдних виконавцiв i, не сковуючи !х iнiцiативи, скеровував науковий пошук.
Академк АМН СРСР О.О. М^ i проф. Ю.Д. Думанський з^рали значну роль у виборi й виконанш Михайлом Георгiйовичем теми док-торсько! дисертаци з вивчення юшзаци повiтряного середовища як гiгiенiчного фактора в чорнш металурги. У цш роботi М.Г. Шандала,
на вiдмiну вiд усталених поглядiв академiка А.Л. Чижевського на аероiони як позитивний фактор, довiв, що в рядi випадкiв аероiонiзацiя е загрозою для здоров'я працюючих. Висновки захищено! М.Г. Шандалою в 1968 роцi докторсь-ко! дисертаци стали науковим шдгрунтям для ппешчно! регламентаци аероюшзацп у виробничих i громадських будiвлях.
Михайло Георгшович Шандала, будучи директором з 1971 до 1989 року Ки!вського НД1 загально! i комунально! ппени iменi О.М. Мар-зеева МОЗ Укра!ни, достойно розвивав гiгiенiчну науку, основи яко! були закладенi академшом
0.М. Марзеевим i Д.М. Калюжним. Фiлософiя поглядiв Михайла Георгiйовича Шандали вть лена архiтекторами в кольоровому моза!чному панно на фасадi побудовано! пiд його керiв-ництвом i при безпосереднiй участi (вiд проекту до зведення) будiвлi тепер ДУ «1нститут гро-мадського здоров'я iменi О.М. Марзеева НАМН Укра!ни». У центрi всесвiту з його позитивними i негативними впливами Михайло Георгшович помютив чоловiка й ж1нку, !х дитя, i бачив зав-данням гiгiенiстiв дати суспiльству iнструмент для гармоншного розвитку людини i захисту здоров'я населення - мшмально необхщш, оптимальнi i гранично допустимi рiвнi факторiв ризику фiзично!, хiмiчно! i бiологiчно! природи. Про статус у СРСР керовано! М.Г. Шандалою науково! установи свiдчить нагородження в 1981 рощ орденом Трудового Червоного Прапора.
У 1986 рощ М.Г. Шандала зорiентував роботу всього Ки!вського НД1 загально! i комунально! гiгiени iменi О.М. Марзеева МОЗ Укра!ни на забезпечення ппешчних заходiв з лшвщаци наслiдкiв аварi! на Чорнобильськiй АЕС: вщ санiтарно-просвiтницько! роботи в засобах масо-во! iнформацi! до радiацiйного монiторингу води, повiтря, грунту i продук^в харчування рослин-ного i тваринного походження. 1нститут подi-лився досвщченими кадрами (М.1. Руднев,
1.П. Лось, В.В. Варецький та шш1) для створення Центру радiацiйно! медицини НАМН Укра!ни, який успiшно дiе i зараз. М.Г. Шандала був безкомпромюним у вiдстоюваннi сво!х наукових поглядiв на наслiдки для оточуючого середовища i здоров'я населення Чорнобильсько! катастрофи, за що неодноразово тддавався необrрунтованiй критицi популiстiв.
19/ Том XXIV/ 2
97
ПАМЯТ1ВЧЕНОГО
На Bcix етапах свого наукового життя М.Г. Шандала ошкувався питаннями шсля-дипломного удосконалення фахiвцiв саштарно-гшетчного профiлю, не лише читаючи лекци, але i створюючи окремi кафедри.
З 1991 року М.Г. Шандала працюе в Мос^ директором Федерально! державно! установи науки «Науково-дослщний iнститут дезшфекто-логи» Росспоживнагляду, а з 1994 року завщуе за сумiсництвом створеною ним кафедрою дезш-фектологi! ММА iм. 1.М. Сеченова. Про плщ-нiсть ще! роботи ми можемо судити за тематич-ними монографiями, численними публшащями в наукових виданнях РФ й шших кра!н.
У 1970-1990 роках М.Г. Шандала разом з проф. Ю.Д. Думанським, проф. 1.П. Лосем, проф. М.1. Рудневим, академiком НАМН Ук-ра!ни А.М. Сердюком, проф. Л.О. Олешкеви-чем, проф. В.Я. Аюменком й iншими вченими шституту розробляв проблему бiологiчно! дi! фiзичних факторiв довкiлля, в основному неюшзуючого випромiнювання мiкрохвильового й радiочастотного дiапазонiв, електричного поля 50 Гц, статичного електричного поля, аероюш-зацi!, шуму. У 1975-1990 роках М.Г. Шандалi довiрили керувати радянсько-американським спiвробiтництвом, яке вивело шститут на рiвень св^ово! науки в цiй царинi. Участь М.Г. Шан-дали в робот Мiжнародного комiтету з неюш-зуючих випромiнювань, у рiзних робочих групах ВООЗ зi створення критерiю документа свiдчить про свiтове визнання наукових й оргашзаторсь-ких зусиль М.Г. Шандали.
Пiд керiвництвом М.Г. Шандали виконано й захищено понад 30 докторських i кандидатських дисертащй з рiзних проблем гiгieни оточуючого середовища. М.Г. Шандала не боявся йти незв> даними шляхами в наущ i кликав за собою послщовниюв. Вiн учив, що в наущ головне -принести в скарбничку свггово! науки хоча б на копшку, але нових знань. Рекомендован ним дисертантам теми були складними, але потрiб-ними наущ й суспшьству в цiлому.
М.Г. Шандала в конкурентнш боротьбi з достойними суперниками в 1978 рощ виборов звання члена-кореспондента АМН СРСР, а поим через вюм роюв - дiйсного члена АМН СРСР.
За перюд роботи в Укра!ш М.Г. Шандала був удостоений звання заслуженого дiяча науки Ук-рашсько! РСР (1981), а також нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1971), Жовт-нево! Революцiï (1976) i Дружби народiв (1986).
У рщю хвилини дозвiлля Михайло Георгшо-вич брав пензель i вщтворював художньо свое бачення свiту, вш добре володiв словом, у тому чи^ й поетичним, знав класику свiтовоï лiтератури, йому була притаманна любов до музики вiд класичних творiв до народних пiсень. Поряд з ним було надшно i тепло.
Ми дуже вдячш дол^ що дала нам можливiсть працювати поряд з Великою Людиною, Видат-ним Вченим, Мудрим i Справедливим Наставником, який вiв нас смшиво в складний супереч-ливий св^ науки i суспiльного життя.
Св1тла Вам пам'ять, Михайле Георгтовичу! Нам Вас не вистачае!
Колеги i ствробШники ДУ «1нститут громадського здоров'я м. О.М. Марзеева Нацюнально'1 академи медичних наук УкраШи»
Громадська оргашзащя «Укралнська Асощащя громадського здоров'я»
98
На умовах лщензИ CC BY 4.0
