Насадження на схилах марийського парку: видова та просторова структура, сучасний стан Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

УДК 574.42

НАСАДЖЕННЯ НА СХИЛАХ МАРННСЬКОГО ПАРКУ: ВИДОВА ТА ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА, СУЧАСНИЙ СТАН Н.М. Чорномаз1,2

Наведено результати дослщження сучасного стану насаджень на схилах Марй'нсь-кого парку Киева. Описано видову та просторову структуру деревостану, подано 1х так-сацшну характеристику. Здiйснено детальний ан^з орографiчних та ландшафтних умов парку. Проан^зовано санiтарний стан та антропогенне навантаження на терито-рií пробних площ. Встановлено, що деревна та чагарникова рослиннють вiдiграе над-звичайно важливу роль у захистi схилiв вiд ерози Грунту. Отриманi результати можна використати для написання рекомендацш з оптимiзацií насаджень на схилах.

Ключов1 слова: схил, парк, насадження, ерозiя, Грунт.

Вступ. У виршенш проблем охорони i покращення стану навколишньо-го середовища, поглинання техногенних забруднювачiв, акумулювання пилу, створення комфортних умов проживання мешканцiв важливе мюце належить зеленим насадженням [1].

Важливим i незамiнним елементом мiста е його парки. Бiльшiсть з них е об'ектами природно-заповiдного фонду загальнодержавного та мiсцевого рiвня, вiдiграють значну роль в еколопчному вихованнi населення, мають рекреацiйне та естетичне значення. Одним iз таких е Маринський парк, який розташований у самому центрi Киева. Площа парку 10 га. Це один iз найдревшших i мальов-ничiших паркiв Киева [2].

Мета роботи - проанатзувати та описати просторову та видову структуру насаджень на схилах Маринського парку.

Матерiал i методи. Об'ект дослвджень - насадження на схилах Марь 1нського парку. Дослщження проведено влггку 2015 р. Пробш площi було зак-ладено у рiзних частинах схилiв, що представляють ландшафтнi, орографiчнi та люорослинш умови, рiзноманiтнiсть деревно! та чагарниково! рослинностi схи-лiв. Опис проб проведено зпдно з рекомендац1ями Б.М. ]^рюна, а також ввдпо-ввдно до чинних нормативних документiв [3, 4]. За загальноприйнятими методиками дослвджено вертикальну структуру насаджень, проведено вимiрювання висоти дерев кожного ярусу та дiаметра стовбура на висота 1,3 м. Характеристики та градащю схилiв за круистю описано за М.М. Заславським [5]. Видовий склад рослин i тип люорослинних умов визначено за доввдниками [1, 2].

Результати та обговорення. Бшьша частина територи парку розташова-на на силових землях, яю пiддаються щорiчно воднiй ерози Грунту, що, водно-час, впливае на рiст та розвиток деревно! та чагарниково! рослинностi. Перева-жають насадження, яю мають зiмкнутiсть 0,6-0,8. Видова структура досить од-номанiтна. Основними домшантними видами е: клен гостролистий, ясен зви-чайний, акацiя звичайна та клен американський.

1 астр. Н.М. Чорномаз - Нацюнальний ботатчний сад 1м. М.М. Гришка НАН УкраТни, м. КиТв

2 наук. кер1вник: ст. наук. ствроб. О.М. Горелов, д-р бюл. наук

Для опису деревно'! та чагарниково'! рослинностi схимв Марй'нського парку було закладено 5 пробних площ. Пробна площа № 1 - розташована у шв-нiчнiй частинi Марй'нського парку, на вершиш схилу (рис. 1, а).

Рис. 1. Загальний вигляд пробно/ плош^ № 1 (а) та№№ 2 (б)

Експозищя схилу швшчно-схщна, крутизна 12-15 що характеризуемся, як сильно похилий, протяжнють 100 м. Грунтовий покрив на значнш площi вiдсутнiй у зв'язку з ерозiйними процесами (змиви грунту). Грунти дес-труктоваш за типом сiрих лiсових, верхнiй шар товщиною 40 см, на лесовидних суглинках з прошарками глини. Веpхнi горизонти пронизаш кореневими системами дерев, що свщчить про його легкий мехашчний склад. Лiсова пiдстилка товщиною до 3 см, сущльна та пухка.

Насадження багатоярусне, видовий склад досить piзноманiтний, проек-тивне покриття - 0,6-0,7. У верхнш частиш схилу у першому яpyсi зростае: клен звичайний (Acerplatanoides L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L,), ака-цiя бiла (Robinia pseudoacacia L.), тополя чорна (Populus nigra L.) та тополя ri-рдоча (Populus canescens Sm.) Деревна рослиннють другого ярусу представлена меншою кiлькiсть видiв, в основному це ясен звичайний та клен звичайний. Таксацшш характеристики видiв дерев наведено у табл. 1.

Табл. 1. Таксацшна характеристика деревостану пробно/' плошi № 1

Вид | Д1аметр стовбура, см | Висота, м

I ярус

Acer platanoides 32-38 18-20

Fraxinus excelsior 34-38 20-22

Robinia pseudoacacia 42-44 21-23

Populus nigra 44-48 18-20

Populus canescens 38-42 18-20

II ярус

Fraxinus excelsior 5-7 6-10

Acer platanoides 12-18 12-14

Пщлюок досить щшьний, з клена польового (Acer campestre L.) поодино-ко та порослевого клена американського (Acer negundo L.). Спостережено задо-вшьне природне поновлення з клена звичайного щшьнютю 0,7 особини/м2 та

поодиноко клена польового та ясена звичайного. Саштарний стан насадження незадовшьний - виявлено досить значне засмiчення побутовим смггтям, велику частку сухостiйних та вггроломних дерев, ураження хворобами. Антропогенний чинник - наявшсть серпантинних дорiжок з твердим покриттям та рекреацiйне навантаження.

Пробну площу № 2 закладено у середнш частинi схилу Марй'нського парку (рис. 1, б). Експозищя схилу - швшчно-схвдна, протяжнiсть 80 м, крутизна 20-23 що класифiкуeться як сильно крутий. У зв'язку з цим, навесш з pi3mn снiготаненням спостерiгаeться руйнування верхнього шару Грунту та обвали. Як наслвдок, вщсутшсть Грунтового покриву та несуцшьно! люово! пiдстилки товщиною до 2 см. Грунти деструктованi за типом срих лiсових, товщина верхнього шару 20-22 см, материнська порода - лесовидний суглинок, легкого мехашчного складу з прошарками тску 10-15 см. Деревна рослиншсть характе-ризуеться бiдним видовим складом. У першому ярусi переважае клен зви-чайний та поодиноко береза повисла (Betula pendula Roth.); у другому ярус -клен польовий. Зiмкнутiсть деревостану 0,6-0,7. Таксацшну характеристику на-садження наведено у табл. 2.

Табл. 2. Таксацшна характеристика деревостану пробноЧ nлощi Ms 2

Вид Дiаметр стовбура, см Висота, м

I ярус

Acer platanoides 28-34 19-20

Betula pendula 28-30 19-20

II ярус

Acer campestre 8-10 12-14

Природне поновлення спостережено ттьки у вшнах з клена звичайного щшьшстю 0,1-0,2 особин/м2. Саштарний стан територй' незадовшьний, оскшьки е велика частка вiтроломних дерев та 3acMi4eHicTb територй' побутовим смггтям. Антропогенний чинник - дренованiсть та терасування cxraiB, наявнiсть дорь жок i3 твердим покриттям.

Пробна площа № 3 розташована у нижнш частинi Марй'нського парку (рис. 2). Схил швшчно-схвдног експозици, протяжнiстю 100 м. За крутизною характеризуемся як сильно крутий (30-35 °). Грунти cipi лiсовi, деструктованi, ма-лопотужнi, товщиною 18-20 см, з прошарками шску, материнська порода - лес. Трав'яний покрив вщсутнш. Лiсова пiдстилка малопотужна, товщиною 1-2 см.

У зв'язку i3 значним зволоженням Грунту (близьюсть Днiпра) виявлено вклинювання Грунтових вод на поверхню, унаслiдок чого видовий склад представлений мезо- та пгромезофггами. У першому ярус - клен звичайний, тополя шрамвдальна (Populus pyramidalis Roz.), в'яз шорсткий (Ulmus glabra Hubs.); другий ярус - ясен звичайний та акац1я бiла. Зiмкнутiсть досить висока - 0,80,9. Таксацшну характеристику насадження наведено у табл. 3. У шдлюку - бузина чорна (Sambucus nigra L.) та порослевий клен американський. Шдрют роз-ташований по площi гтздами, з клена звичайного щiльнiстю 0,2-0,4 особин/м2 та поодиноко акацiя бша.

Рис. 2. Пробна площа № 3 з наявшстю дренажних колодяз1в (а) та площа № 4 (б)

Табл. 3. Та^а^йна характержтика деpевocmану пpoбнoï плoщi Ж 3

Вид Дiаметр стовбура, см Висота, м

I ярус

Acer platanoides 28-42 18-20

Populus pyramidalis 46-52 24-28

Ulmus glabra 22-28 15-18

II ярус

Fraxinus excelsior 12-14 13-15

Robinia pseudoacacia 5-8 8-10

Санггарний стан ощнено як незадовшьний, виявлено значну частку су-хостшних, вггроломних дерев та засмiченiсть територп побутовим смтям. Ан-тропогенний чинник - наявнють дорiжок i3 твердим покриттям та штучна дре-нованiсть Грунтових вод з густою мережею дренажних мапстралей i колодязiв.

Пробну площу № 4 закладено у нижнш частиш Марпнського парку по-руч з Лшохщним мостом. Експозицiя схилу твшчно-схщна, протяжнiсть 100 м. Крутизна 12-15 ° (сильно похилий). Грунтовий покрив вiдсутнiй. Лiсова пiдстилка малопотужна, товщиною 2-3 см. Грунти cipi люов^ малопотужнi, тов-щиною до 40 см, з прошарками глини та теку, материнська порода - лес. Наса-дження одноярусне, паркове. Спостережено вклинювання Грунтових вод на по-верхню, таким чином деревостан представлений вологолюбними видами: тополя бша (Populus alba L.), верба бша (Salix alba L.), тополя берлшська (Populus х berolinensis Dippel.j та клен американський. Зiмкнутiсть 0,4-0,5. Таксацшну характеристику насадження наведено у табл. 4.

Табл. 4. ТажацЫна хаpакmеpиcmика деревй^ану прйбнйï nлoщi Ж 4

Вид 1 Дiаметр стовбура, см Висота, м

I ярус

Populus alba 24-32 20-21

Salix alba 24-48 20-24

Populus berolinensis 38-44 22-24

Acer negundo 28-32 18-20

У зв'язку з невисокою зiмкненiстю насадження, люове поновлення до-сить рiзноманiтне (клен звичайний, ясен звичайний та клен-явiр) щiльнiстю 0,81,2 особин/м2. Пвдрют складаеться з клена явора, в'яза шорсткого, клена зви-чайного, ясена звичайного та клена американського. У тдлюку - бузина чорна та порослевий клен американський.

Санггарний стан характеризуеться сильною захаращенютю вггроломни-ми та суховершинними деревами (рис. 2, б). По площi рiвномiрно розмiщенi ме-лiоративнi споруди (дренажш колодязi), якi слугують для видалення надлишко-во'! Грунтово'1 води. Оскшьки це паркове насадження, досить високе антропоген-не навантаження (витоптування дорiжок, смiттям) та рекреацiйне навантаження.

Пробну площу № 5 закладено у се-реднш частинi схилу, поруч з Пiшохiдним мостом та вул. Паркова дорога (рис. 3). Схил твшчно-схвдно!' експозищ!, крутизною 22-25 ° (сильно крутий). На цiй проб-нiй площi не суцшьно наявний трав'яний покрив - кропива жалка (Urtica urens L.), дiвочий виноград п'ятилисточковий (Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch) та хмшь звичайний (Humulus lupulus). Грунти за типом сiрих лiсових, насипнi, деструк-товаш, товщиною 40-45 см, на пiщанiй i лесовiй пiдстилцi.

Насадження представлене таким видовим складом: клен цукристий (Acer

saccharum Marsh.), клен звичайний, ясен звичайний, в'яз шорсткий та клен аме-риканський. Зiмкнутiсть 0,7-0,8. Таксацшну характеристику насадження наведено у табл. 5. Наявнють природного поновлення i3 клена звичайного, ясена звичайного та каштана звичайного (Aesculus hippocastanum L.), щшьнютю 24 особин/м2, виявлено тiльки у вiкнах; тд пологом лiсу вiдсутнe. Санiтарний стан оцшено як задовiльний, але n0Tpi6H0 провести видалення сухостiйних та вггроломних дерев.

Табл. 5. Таксаишна характеристика деревостану пробно/ площ № 5

Вид I Дiаметр стовбура, см Висота, м

I ярус

Acer saccharum 24-26 15-18

Acer platanoides 24-26 16-20

II ярус

Acer negundo 12-18 15-17

Fraxinus excelsior 20-22 12-14

Ulmus glabra 12-16 10-12

Висновки. Оскшьки територiя Марпнського парку тддаеться впливу водно'! ерозй', деревна та чагарникова рослиннють вiдiграе надзвичайну роль у захист та запобтанш розвитку зсувiв та деградацп Грунпв. Наведений аналiз

засмiченiсть територй' побутовим

Рис. 3. Загальний вигляд пробноi площi № 5

свГдчить про перевагу листяних видГв, що пояснюе спрощену та одномаштну просторову структуру насаджень. Основш масиви парку було створено без ба-гатоярусно! вертикально! структури та характеризуються yщiльненням посадки.

Отримаш результати можуть бути використаш пiд час пiдбoрy видiв для озеленення мюьких пaркiв на схилах (створення мшаних деревосташв, у нашо-му випадку введения хвойних видГв), осюльки тaкi насадження будуть високоп-рoдyктивнi та бioлoгiчнo стшю, а також для розроблення рекомендацш щодо покращення сталих насаджень.

Фiтoсaнiтaрний стан територи майже на вих пробних площах незадо-вшьний: зaсмiчення побутовим смггтям, нaявнiсть вггроломних та сухостшних дерев, витоптування дор1жок та досить високе рекреaцiйне навантаження, все це негативно впливае на зниження !х стшкоси, виконання фггомелюративних, захисних та естетичних функцш.

Опис сучасного стану насаджень надае важливу шформащю про !x склад i структуру та е основою для прийняття yпрaвлiнськиx ршень, перюдич-ного проведення люГвничих зaxoдiв та реконструкци насаджень.

Лiтература

1. ГаврилюкВ.С. Природа Киева та його околиць / В.С. Гаврилюк, 1.О. Речмедiн. - К. : Вид-во Кшв. ун-ту, 1956. - 196 с.

2. Клименко Ю.О. Екотопи парюв центрально!' частини м. Киева / Ю.О. Клименко, У.М. Альошюна // Украшський боташчний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 2004. - Т. 61, № 5. - С. 62-73.

3. Миркин Б.М. Современная наука о растительности / Б.М. Миркин, Л.Г. Наумова, А.И. Соломещ. - М. : Изд-во "Логос", 2001. - 254 с.

4. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / под ред. А.З. Швиденко. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 559 с.

5. Пилипенко О.1. Системи захисту Грунтсв вщ ерозш / О.1. Пилипенко, В.Ю. Юхновський, М.М. Ведмщь. - К. : Вид-во "Златояр", 2004. - 435 с.

Надшшла до редакцп 21.03.2016 р.

Чорномаз Н.М. Насаждения на склонах Мариинского парка: видовая и пространственная структура, современное состояние

Приведены результаты исследования современного состояния насаждений на склонах Мариинского парка Киева. Описана видовая и пространственная структура древостоев, дана их таксационная характеристика. Проведен детальный анализ орографических и ландшафтных условий парка. Проанализированы санитарное состояние и антропогенная нагрузка на территории пробных площадей. Установлено, что древесная и кустарниковая растительность играет чрезвычайно важную роль в защите склонов от эрозии почвы. Полученные результаты можно использовать для написания рекомендаций по оптимизации насаждений на склонах.

Ключевые слова: склон, парк, насаждение, эрозия, почва.

Chornomaz N.M. Planting on the Slopes of the Mariinsky Park, Species and Spatial Structure, Current Status

The results of the study of the current state of plantations on the slopes of the Mariinsky Park in Kyiv are presented. Species and the spatial structure of the stand are described, their taxation characteristics are given. The detailed analysis of orographic conditions and landscape park is made. Health status and human pressure on the territory of the plots are analysed. Tree and shrub vegetation is found to play an important role in protecting slopes from erosion. The results of the study can be used to submit recommendations for optimizing spaces on the slopes.

Keywords: slope, park, planting, erosion, soil._