CC BY
157
ПАСеЧКО Н.В., ГНАТС.В.
Тернопльський державний медичний унверситет iM. 1.Я. Горбачевського
ПОРУШЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОТ ФУНКЦП ЖНКИ НА Ш ДИСФУНКЦiï ЩИТОПОДiБНОÏ ЗАЛОЗИ (ОГЛЯД ПРОБЛЕМИ)
Резюме. Устат узагальнена iнформацiя щодо поширеност у популяцП та впливу на репродуктивну систему жнки захворювань, що супроводжуються ппофунк^ею щитопо^бно!залози. Автори провели анал'з лтератури, присвячено! цй проблемi. Особливу увагу привертають явища субкл'н'много гипотиреозу та можливi порушення репродуктивно! сфери у жiнок iз цим захворюванням. Розглянуто сучасн/ пдходи до тактики скринiнгу, д1агностики та лiкування це!патолог!з метою вдновлення та забезпечення репродуктивного здоров'я, його особливост за умов йодного дефициту. Наведенi в сташ результати досл'щжень яскраво люструють доцль^сть консолщаци довкола вивчення цього питання, створення загальнопри-йнятих алгоритмiв дiагностики та лiкування жiнокдтородного вку iз субкпiнiчним ппотиреозом. Ключовi слова: щитопо^бна залоза, субкл1н'1чний ппотиреоз, йодний дефiцит, безплщнють.
a Fl ® Обзор литературы
/Literature Review/
International journal of endocrinology
На початку ХХ1 ст. проблема вщновлення репродуктивно! функци людини залишаеться надзвичайно актуальною. У 1990 рощ в свт було зареестровано 42 млн пар, яы не могли мати дггей, у 2010 рощ ыльысть бездь тних пар зросла до 48,5 млн, серед яких 19,2 млн страж-дали вщ первинно! безплщносп [1].
Вщповщно до стандартного протоколу ощнка без-плщносл зазвичай щентифшуе рiзнi причини, в тому чи^ чоловiчу безплщнють (30 %), жшочу безплщнють (35 %), комбшащю тае! й шшо! (20 %) ^ нарешта, безплщнють з незрозумто! причини, або щопатичну (15 %) [21].
Репродуктивна система жшки е сукупнютю взаемопов'язаних структурних елеменпв: ппотала-муса, гiпофiза, яечниыв, органiв-мiшеней та iнших ендокринних залоз, як забезпечують реалiзацiю генеративно! дiяльностi. Щитоподiбна залоза (ЩЗ) — най-важливiша ланка нейроендокринно! системи — здш-снюе суттевий вплив на репродуктивну функцiю [2].
Рiзнi ендокриннi захворювання можуть бути основною або супутньою патологiею у пащенток, без-плiднiсть яких мае також iншi причини (наприклад, обумовлене трубно-перитонеальним фактором або ендометрюзом). За даними вiддiлу допомiжних репро-дуктивних технологiй (ДРТ), що працюе на базi Ендо-кринологiчного наукового центру (м. Москва, Росiя), з китня по жовтень 2009 р. за консультащею з приводу безплщного шлюбу звернулося 388 жшок, яы потребу-вали лiкування методами ДРТ. Серед них були пащентки iз синдромом полiкiстозних яечниыв (25,6 %), ожирш-
ням (21,6 %), гормонально неактивною аденомою гшо-фiза (6,0 %), хротчною наднирниковою недoстатнiстю (0,3 %), вродженою дисфункцieю кори наднирникових залоз (1,3 %), ппотиреозом (21,4 %, у тому чи^ тсля видалення ЩЗ з приводу пашлярного раку — 1,3 %, з ав-тoiмунним тирео!дитом — 20,1 %) [13].
Одним з основних чинниыв, що призводять до ура-ження ЩЗ, e йодний дефщит [6]. Варто зауважити, що проблема йодного дефщиту e глобальною для населен-ня вс1х кoнтинентiв. Близько 1,5 млн людей проживае в йододефщитних регioнах. Це переважно прсьы масиви, передгiр'я, заплави великих рiчoк, лiсистi регioни з шд-золистим Грунтом. В Укра!т до таких репошв насам-перед належать Карпати, Полюся. У першi пiслявoeннi роки 50 % населення цих репошв мало ендемiчний зоб. Однак сьогодт проблема дефiциту йоду властива i жителям степово! зони, Донбасу, Криму та м. Киева [7].
Невщ'емною складовою продукщ! тирео!дних гор-мoнiв е йод. Нoрмальнi рiвнi тирео!дних гoрмoнiв е неoбхiдними для функщонування всiх систем i оргашв людини. Вони регулюють процеси розвитку, дoзрiван-ня всiх тканин, мають вплив на статеве дoзрiвання, менструальну функцiю, фертильнiсть, вагiтнiсть, емб-рюгенез.
При захворюваннях ЩЗ, крiм змш у балансi ста-тевих стерощв, вiдбуваються розлади гормонально! функци' гiпoталамo-гiпoфiзарнoï системи. Це свiдчить
© Пасечко Н.В., Гнат С.В., 2014 © «М{жнародний ендокринолопчний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
3,30 %
■ Еутиреоз I Субкпннний ппотиреоз I I Субшннний ппертиреоз I I Ппотиреоз I I Ппертиреоз
Рисунок 1. Стввщношення м'ж порушеннями функцп ЩЗ серед 825 обстежених [11]
Рисунок 2. Залежнсть частоти гпотиреозу вщ стат та вку дослщжуваних
про дш гормошв ЩЗ на рiвнi центральних ендокрин-них механiзмiв [15].
При гiпотиреозi вщзначаеться зниження чутливостi яечниыв до гонадотропних гормонiв. При дефщит ти-рео!дних гормонiв змiнюеться метаболiзм естрогенiв, порушуеться процес переходу естрадюлу в естрон. По-рушення периферичного метаболiзму естрогенiв при-зводить до змши секреци гонадотропiнiв i виникнення ановуляци [14]. При хронiчнiй ановуляци збiльшуеться секрецiя яечникових андрогенiв; ппотиреоз призво-дить до зменшення концентраций стеро!дзв'язуючого глобулiну, що викликае збтьшення бiологiчно активного тестостерону, внаслщок чого у жшок поеднуеться ппотиреоз iз гiрсутизмом [15].
Гiпофункцiя ЩЗ призводить до шдвищення секреци тиреолiберину, що супроводжуеться збiльшенням
умюту не тiльки тиреотропного гормону (ТТГ), а й пролактину. Внаслщок гшерпролактинеми порушуеться циклiчне видiлення гонадотрошшв, що сприяе зниженню продукци люте1шзуючого гормону (ЛГ) i зупиненню овуляци i, вiдповiдно, унеможливлюе за-плщнення [18, 25].
Тирео!дш гормони впливають на статевi залози, призупиняючи фолшулостимулюючу i пiдвищуючи люте1шзуючу функцiю, збтьшують чутливiсть яечни-KiB до гонадотропних гормошв та ендометрш до естро-генiв. У пубертатний перiод тирео!дш гормони активно впливають на оргашзм, стимулюючи разом i3 статеви-ми стероидами повноцiнне завершення фiзичноl, ста-тево! та псимчно! диференщаци та сприяють станов-ленню в жшочому органiзмi нормального двофазного циклу. В перюд статевого дозрiвання спостерiгаеться найбтьш висока активнiсть ЩЗ, пiдвищуеться секре-цiя ТТГ i тирео!дних гормошв. При видаленш ЩЗ вщ-значаеться зниження концентраций ЛГ i ФСГ i затримка статевого дозрiвання [3].
Зпдно з дослiдженнями, проведеними в Kathmandu University Hospital (Непал) у 2005—2009 рр., серед 825 суб'еклв виявлено певне спiввiдношення мiж порушеннями функци ЩЗ [11] (рис. 1).
Загальна поширенiсть гiпотиреозу у свт сягае 2 % [8], у США — до 4,6 % (0,3 % клшчного гшо-тиреозу) (National Health and Nutrition Examination Survey II) (http://press.endocrine.org/doi/abs/10.1210/ jcem.87.2.8182). Серед жшок частота гiпотиреозу ста-новить вiд 1,4 до 2 %, а серед чоловтв — 0,2 %, ств-вiдношення — близько 10 : 1. В Укра'ш станом на 01.01.2012 р. зареестровано 90 884 тис. хворих на ппотиреоз (у 1999 р. — 53 тис.), показник захворюванос-ri населення становив у 2011 рощ 22,1 на 100 000 [9]. Найбтьша поширешсть гшотиреозу спостертаеться у втэвш груш понад 65 роив (1,7 %), а також у людей за-значеного вку iз субклiнiчним гiпотиреозом (13,7 %). У США загальне поширення субктшчного гшоти-реозу становить 4,3 %. Явний ппотиреоз зареестро-ваний у 2 % ваптних; у 2,5 % виявлено субктшчний ппотиреоз (National Health and Nutrition Examination Survey II) (http://press.endocrine.org/doi/abs/10.1210/ jcem.87.2.8182).
Вроджений ппотиреоз — захворювання, що в се-редньому уражае одного з 4000 новонароджених. Частота вродженого гшотиреозу приблизно однакова у багатьох кра!нах i становить у середньому 0,025 % [31].
Яскраво прошюстрована залежшсть частоти ri-потиреозу вiд стап та вiку дослiджуваних (за даними Colorado Thyroid Study, дослщжено вщсоток пацiентiв iз пiдвищеним рiвнем ТТГ серед 25 682 суб'еклв ) [10] (рис. 2).
Поширешсть шдвищеного рiвня ТТГ залежно вiд статi наведена в табл. 1.
Ппотиреоз е градуйованим явищем — вiд дуже легких випадыв, при яких наявш бiохiмiчнi вiдхилення, але людина навряд чи помiчае симптоми та ознаки де-фiциту гормонiв ЩЗ, до дуже тяжких сташв, при яких юнуе небезпека втратити життя [27].
Таблиця 1. Поширенсть пДвищеного р1вня ТТГзалежно вД стат
До^дження Жшки, % Чоловши, %
Frarningham, 1987 5,9 2,3
Rotterdam, 1993 12 -
Whickham, 1995 8 3
Colorado, 2000* 4-21 3-16
NHANES, 2002* 1-13 1-10
Примтка: * — вДсоткове стввщношення розраховано вДповДно до декад життя.
Таблиця 2. Субкл'н'чний ппотиреоз: ризик прогресування (Whickham Study)
PiBeHb ТТГ i антитгл до тканин ЩЗ Щорiчний ризик, % 20-pi4Ha кумулятивна частота, %
ТТГ N, антитта + 2,1 27
ТТГ t, антитiла - 2,6 33
ТТГ t, антитiла + 4,3 55
Таблиця 3. Характерн1 порушення у пац1ент1в iз субкл1н1чним ппотиреозом
^noBi прояви гiпотиреозу Порушення якостг життя, порушення когнгтивноТфункцм, порушення настрою
Ознаки Порушення систолiчноí та дiастолiчноí функцií лiвого шлуночка, артерiальна гiпертензiя, пiдвищення системного судинного опору, порушення функцм ен-дотелiю, порушення м'язово-енергетичного обмЫу, порушення передачi iM-пульав периферичними нервами
Бiохiмiчнi показники Високi показники холестерину та ХС ЛПНЩ, високий Ыдекс HOMA (резистен-тнiсть до Ысутну), високий рiвень С-реактивного бiлка, низький рiвень фактора Vila, високий рiвень лактату пiд час фiзичних вправ, низький сироватковий IGF-1, високий рiвень лептину
Класифшащя первинного ппотиреозу за ступенем тяжкосп Грунтуеться на даних лабораторно! дiагности-ки з урахуванням кшшчних проявiв:
1. Субклшчний гiпотиреоз — концентращя ТТГ у кровi тдвищена, вiльного Т4 — у межах норми; як правило, безсимптомний переби або ттьки неспецифiчнi симптоми.
2. Машфестний гiпотиреоз — концентрацiя ТТГ у кровi пiдвищена, вiльного Т4 — знижена; характернi симптоми ппотиреозу, як правило, е, проте можливий i безсимптомний перебiг: а) компенсований; б) деком-пенсований.
3. Ускладнений ппотиреоз — розгорнута клiнiчна картина ппотиреозу, тяжи ускладнення: полюеро-зит, серцева недостатшсть, кретинiзм, мiкседематозна кома та ш [29].
Дiагностика субклiнiчного ппотиреозу проводиться на основi нормального рiвня Т4 i помiрного шдви-щення рiвня ТТГ (вiд 4,01 до 10,0 мОд/л) [29].
При вперше виявленому пщвищенш рiвня ТТГ i нормальному рiвнi вiльного Т4 необидно повторне до-слiдження обох показниыв через 2—3 мiсяцi разом iз визначенням рiвня антитiл до тирео!дно! пероксидази (ТПО) [5].
У Великобритани пiд час обстеження 2779 пащен-тiв iз субклiнiчним ппотиреозом упродовж 20 роив виявлено: жшки iз субклiнiчним гiпотиреозом бiльш схильш до розвитку явного гiпотиреозу, якщо у них
були антитiла до ТПО. Щорiчнi темпи прогресування субкшшчного гiпотиреозу в явний у жшок ставновили 4,3 %, якщо ТТГ був вищим за 6 мОд/л i позитивнi ан-титiла до ТПО; 2,6 %, якщо щдвищена лише концентращя ТТГ у сироватщ, та 2,1 %, якщо антитта наявш, але концентрацiя ТТГ у сироватщ кровi була нормальною [12] (табл. 2).
Про кшшчну картину субкшшчного гшотирео-зу може йти мова лише ретроспективно, осильки за-звичай виражена кшшчна симптоматика вiдсутня або неспецифiчна. Наявш скарги пов'язують iз гшотире-озом лише тсля виявлення гормональних змш Хоча, за визначенням, субклiнiчний ппотиреоз асимптома-тичний, у 25—50 % пащенпв спостерiгаються помiрнi ознаки ппотиреозу [9].
Проаналiзувавши результати багатьох дослщжень, виявили низку порушень у сташ пацiентiв iз субклшч-ним ппотиреозом [10, 28, 29] (табл. 3).
Також спостериаються позатирео!дш прояви ушко-джень органiв та систем людини. Зокрема, з боку ре-продуктивно! системи вш проявляеться еректильною дисфункщею в чоловiкiв та дисменореею у жшок. У жшок фертильного вшу ппотиреоз впливае на три-валють циклу, кiлькiсть видiлень, тобто призводить до олио- та аменоре!, полiменоре!' та менораги. Проведе-не дослщження [19] показало, що серед 171 обстежено! у 40 (23,4 %) жшок iз гiпотиреозом були нерегулярш менструаци, у 42,5 % цих пащентав — олiгоменорея, у
Таблиця 4. Перелк рекомендацй щодо проведения скришнгу з виявлення захворювань ЩЗ у дорослого кл1н1чно здорового населення [16]
Oprarn3a^n Рекомендацй
American Thyroid Association (ATA), 2000 Дороат, розпочинаючи з 35 роюв, частота доот-джень — кожн 5 роюв
American Association of Clinical Endocrinologists (AACE), 1995 Особи похилого вку, особливо жшки
College of American Pathologist (CAP), 1996 Жшки топя 50 роюв (якщо е необхщнють у медичнш допомозО, вс герiатричнi пащенти, я к надiйшпи до стацюнару, повиннi бути обстеженими; пащенти похилого вiку повиннi обстежуватись у момент гостта^за-ци i в подальшому кожнi 5 роюв
American Academy of Family Physicians (AAFP), 2000 Пацiенти старшi за 60 роюв
American College of Obstetrics and Gynecology (ACOG), 2000 Жiнки з групи ризику (автснмуны захворювання, об-тяжений сiмейний анамнез щодо захворювань ЩЗ) повинн обстежуватися з 19 рокiв (профiпактика вну-трiшньоутробних порушень розвитку плода)
American College of Physicians (ACP), 1998 Жшки старшi за 50 рокiв, в анамнезi яких е данi про порушення функцй ЩЗ
US Preventive Services Task Force, 1996 British Royal College of Physicians (BRCP) Отриманих даних недостатньо для остаточного ви-сновку про необхщнють або недоцтьнють проведення скриншгу ЩЗ у дорослого населення
15 % — гшоменорея, у 12,5 % — аменорея i у 30 % — гшерменорея/менорапя [20]. Тривале порушення функцй' ЩЗ зазвичай супроводжуеться серйозними розладами менструального циклу, що призводить до безплщносл [15].
При проведенш проспективного, перехресного до-слщження в йододефщитному репош в швшчнш ча-стинi Бангладеш у 2003—2004 рр. переконливих резуль-тапв не отримано. Так, шд час дослiдження обстежено 113 пащенлв iз безплiднiстю, якi були розподтеш на двi групи залежно вщ наявностi у них первинно! або вторинно! безплiдностi. У цих групах вивчали коре-ляцiю рiвнiв ТТГ та пролактину в кровь Поширенють гшерпролактинеми була вищою у хворих iз первинною безплiднiстю, а поширенють субктшчного гшотирео-зу — в груш iз вторинною безплiднiстю, причому коре-ляцй' мiж рiвнями ТТГ i пролактину в цих двох групах не виявлено [21].
Поеднання гшерпролактинеми та субктшчного гшотиреозу визначали i на базi Mazandaran University of Medical Sciences. Було проведено дослщження, в якому встановлено, що з 481 пащентки iз субкшшчним гiпотиреозом 98 (20,4 %) мали гiперпролактинемiю [22]. Iншi дослiдження були схожими за результатами (22 %). Учеш констатували успiшну корекцiю рiвня пролактину пiсля лiкування L-тироксином [23].
Вивчено перебк 150 вагiтностей у 114 жшок (16—39 рокiв) iз первинним гiпотиреозом. 51 вагiтнiсть була на rai гiпотиреозу (34 %), iз них 16 вагiтностей з яв-ним гiпотиреозом i 35 — iз субклiнiчним, 99 випадыв вагiтностi — в еутирео!дному сташ на тлi замiсноi те-рапи. У випадках, коли доза левотироксину була недо-статньою, аборт був наслщком у 60 % випадюв явного гiпотиреозу i в 71,4 % — субктшчного, передчаснi пологи — у 20 i 7,2 % вщповщно та термiновi пологи — у 20 i 21,4 % вщповщно. Серед новонароджених 4 дитини
мали вроджеш вади розвитку, четверо померли. Коли лшування було адекватним, аборпв та передчасних по-логiв не вiдбувалося. Результати продемонстрували, що перебiг i завершення вагiтностей не залежить вiд виду гшотиреозу (явний чи субкшшчний). Адекватне лшу-вання гiпотиреозу пiд час ваптносл мiнiмiзуе ризики i збтьшуе перспективу перебiгу вагiтностi без усклад-нень [17].
Також встановлено, що у жшок iз рiвнем ТТГ 2,5— 5,0 мОд/л частота спонтанного викидня в першому триместрi ваптносл становила 6,1 %, а у вагггних iз ТТГ < 2,5 мОд/л цей показник був 3,6 % [32].
Стосовно питання, чи потрiбно лшувати субкшшчний гшотиреоз у рiзних вiкових групах, продовжують-ся дискуси. Деякi проведенi дослщження не доводять високо! ефективностi при лшуванш левотироксином у людей старшого вшу [24]. Але зпдно з припущення-ми багатьох авторiв наукових статей, лшування суб-клiнiчного гшотиреозу гад час вагiтностi не повинно вiдрiзнятися вiд лiкування манiфестного гшотиреозу. Доцтьнють корекци тирео!дного гомеостазу при суб-клiнiчному гiпотиреозi безсумнiвна, якщо жiнка пла-нуе вагiтнiсть найближчим часом, а також у пашенток iз безплiднiстю або невиношуванням ваптносл. До-датковими критерiями для тако! корекци е високий рь вень антитирео!дних антитiл i збiльшення об'ему ЩЗ. При гiпотиреозi як машфестному, так i субклiнiчному, вперше виявленому гад час вагiтностi, вiдразу призна-чаеться повна замiсна доза левотироксину з розрахунку 2—3 мкг на 1 кг маси тла. Адекватнш замiснiй терапи гiпотиреозу на тлi вагiтностi вiдповiдае пiдтримання низьконормального (менше 2 мОд/л) рiвня ТТГ i висо-конормального рiвня вiльного Т4. Контроль рiвня ТТГ i вiльного Т4 проводять кожнi 8—10 тижшв. Пiсля по-логiв доза левотироксину знижуеться до звичайно! за-мюно! (1,6—1,8 мкг на 1 кг маси лла). Метою замiсно'i
терапи первинного гшотиреозу е п1дтримання р1вня ТТГ у межах 0,5—1,5 мОд/л [2].
Медикаментозно компенсований гшотиреоз не е протипоказанням для планування жшкою вагггностг Потр1бно враховувати, що при вагггност пдвищуеть-ся потреба в левотироксиш та його доза повинна бути збтьшена. Якщо жшка з компенсованим ппотиреозом заваг1тн1ла, то дозу левотироксину необхгдно вгдра-зу зб1льшити на 50 мкг в1д початково!. Надал1 контроль адекватност1 терпи здшснюеться за р1внями ТТГ i втьного Т4. Метою л1кування е шдтримання низько-нормального рiвня ТТГ i високонормального рiвня Т4. Збiльшення дози левотироксину на 50 мкг для жшки з компенсованим ппотиреозом запобиае розвитку гшо-тироксинемй' у плода.
На базi клiнiки акушерства та пнекологи департаменту третинно! медично! допомоги лiкарнi при ме-дичному коледж в Пiвнiчнiй 1ндй' з лютого 2007 по березень 2010 року було проведено дослщження, в яко-му взяли участь 394 жшки (вшом 20—40 роыв) iз без-плiднiстю. 76 (19,29 %) жшок мали пiдвищений рiвень ТТГ ф них 59 жшок мали субкишчний гiпотиреоз), у 54 (13,7 %) жшок виявлено гшерпролактинемш, а у 18 (4,57 %) — гшотиреоз i гшерпролактинемш. Вгдзнача-лася позитивна динамша шсля призначення замюно! терапй' левотироксином практично в ушх клiнiчних ви-падках [26].
У табл. 4 наведений перелш рекомендацш щодо проведення скринiнгу з виявлення захворювань ЩЗ у дорослого клшчно здорового населення [16].
Висновки
1. Безплгдшсть залишаеться дуже актуальною проблемою i потребуе вчасно! дiагностики та лiкування.
2. Гiпофункцiя щитоподiбноi' залози впливае на ре-продуктивну систему жшки, призводить до зниження фертильноста, порушень менструального циклу, перед-часних пологiв i вад розвитку плода.
3. Визначення функцюнального стану ЩЗ е вкрай необхщним при безплщносп, фiзiологiчнiй та патоло-пчнш вагiтностi.
Список лiтератури
1. National, Regional, and Global Trends in Infertility Prevalence Since 1990: A Systematic Analysis of 277 Health Surveys.
2. Татарчук Т.Ф., Давыдова Ю.В., Косянчук Н.Ю. Ти-реоидный гомеостаз и репродуктивное здоровье женщины // Новости медицины и фармации. — 2007. — № 13. — С. 14-15.
3. Балаболкин М.И. Эндокринология: учебное пособие. — М.: Медицина, 1989. — 416 с.
4. Трошина Е.А. Гипотиреоз и беременность: общие принципы диагностики и лечения//Международный эндокринологический журнал. — 2008. — № 5(17).
5. Simon H.S. et al. 2013 ETA Guideline: Management of Subclinical Hypothyroidism // Eur. Thyroid. J. — 2013. — 2. — 215-228. DOI: 10.1159/000356507.
6. Ларт О.С., Паньшв В.I, Селiваненко М.1., Грачо-ва О.О. Аналiз дiяльностi ендокринологiчноí служби Украти у
2010 роц та перспективирозвитку медичног допомоги хворим з ендокринною патологieю//Мiжнародний ендокринологiчний журнал. — 2011. — № 3(35).
7. Боднар П.М., Михальчишин Т.П. Йододефщитт захво-рювання та гх профыактика//Мiжнародний ендокринологiч-ний журнал. — 2006. — № 4(6).
8. Приступюк О.М. Гтотиреоз: ушкодження оргатв та систем // Мiжнародний ендокринологiчний журнал. — 2011. — № 4(36).
9. Паньшв В.1. Синдром гшотиреозу // Мiжнародний не-врологiчний журнал. — 2013. — № 5(59).
10. Canaris G.J., ManowitzN.R., Mayor G. etal. The Colorado Thyroid Disease Prevalence Study // Arch. Intern. Med. — 2000. — Vol. 16 — P. 526-534.
11. Madhukar Aryal, Prabin Gyawali, Nirakar Rajbhandari, Pratibha Aryal, Dipendra Raj Pandeya. Department of Biochemistry, Kathmandu University School of Medical Sciences / Dhulikhel Hospital-Kathmandu University Hospital, Dhulikhel, Kavre, Nepal, 2010.
12. Vanderpump M.P.J., Tunbridge W.M.G., French J.M. et al. The incidence of thyroid disorders in the community: a twenty-year follow-up of the Whickham Survey// Clin. Endocrinol. — 1995. — Vol. 43. — P. 55-68.
13. Витязева И.И. Iнновацiйнi технологи в лжувант без-nлiднiсть в пацiентiв з ендокринопатiями // Мiжнародний ендокринологiчний журнал. — 2010. — № 7(31).
14. Krassas G.E., Poppe K., Glinoer D. Thyroid Function and Human Reproductive Health //Endocr. Rev. — 2010. — Vol. 31. — P. 702-755.
15. Шаверда Е.В.. Состояние гипофизарно-гонадной системы при нарушении функции щитовидной железы // Медицинские новости. — 2003. — № 11.
16. Zosin Ioana. The Importance of Screening of Thyroid Dysfunctions. Part One // Международный эндокринологический журнал. — 2009. — № 1(19).
17. Abalovich M., Gutierrez, S., Alcaraz G., Maccallini G., Garcia A., Levalle O. Overt and subclinical hypothyroidism complicating pregnancy // Thyroid. — 2002 Jan. — № 12(1). — P. 63-8.
18. Дедов И.И., Мельниченко Г.А. Персистирующая галак-торея — аменорея. — М.: Медицина, 1985. — 256 с.
19. Krassas G.E., Pontikides N., Kaltsas Th. et al. Disturbances of menstruation in hypothyroidism // Clin. Endocrinol. (Oxf.). — 1999. — Vol. 50. — P. 655-659.
20. Крассас Дж.Е. Reproductive Function in Patients With Thyroid Diseases // Международный эндокринологический журнал. — 2005. — № 1(1).
21. Akhter N., Hassan S. Sub-clinical hypothyroidism and hyperprolactinemia in infertile women: Bangladesh perspective after universal salt iodination // The Internet Journal of Endocrinology. — 2008. — Vol. 5, № 1.
22. Bahar Adele, Akha Ozra, Kashi Zahra, Vesgari Zakiie. Hyperprolactinemia in association with subclinical hypothyroidism //Caspian. J. Intern. Med. — 2011. — № 2(2). — P. 229-233.
23. Hekimsoy Z., Kafesqiler S., Guqlu F., Ozmen B. The prevalence of hyperprolactinaemia in overt and subclinical hypothyroidism // Endocr. J. — 2010. — № 57(12). — P. 1011-5.
24. Villar H.C., Saconato H, Valente O., Atallah A.N. Thyroid hormone replacement for subclinical hypothyroidism // Cochrane Database Syst. Rev. - 2007. - № 18(3):CD003419.
25. Cramer D.W., Sluss P.M., Powers R.D. et al. Serum prolactin and TSH in an in vitro fertilization population: is there a link between fertilization and thyroid function ? // J. Assisted Reprod. Genet. - 2003. - № 20(6). - P. 210-5.
26. Indu Verma, Renuka Sood, Sunil Juneja andSatinderKaur. Prevalence of hypothyroidism in infertile women and evaluation of response of treatment for hypothyroidism on infertility // Int. J. Appl. Basic. Med. Res. - 2012. - № 2(1). - P. 17-19.
27. Spencer C.A., LoPresti J.S., Guttler R.B. et al. Application of a new chemiluminescent thyrotropin assay to subnormal measurements//J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1990. — № 70. — P. 453-460.
28. Staub J.J., Althaus B. U., Engler H. et al. Spectrum of subclinical and overt hypothyroidism: effect on thyrotropin,
prolactin, and thyroid reserve, and metabolic impact on peripheral target tissues//Am. J. Med. — 1992. — № 92. — P. 631-641.
29. Zulewski H, Muller B., Exer P., Miserez A.R., Staub J.J. Estimation of tissue hypothyroidism by a new clinical score: evaluation of patients with various grades of hypothyroidism and controls // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1997. — № 82. — P. 771-776.
30. Майоров М.В. Щитовидная железа и женское репродуктивное здоровье // Новости медицины и фармации. Акушерство, гинекология, репродуктология. — 2009. — № 275.
31. Паньшв В.1., Ендемiчний зоб (йододефщитт захворю-вання) //Новости медицины и фармации. — 2013. — № 8(456).
32. Negro R. Increased pregnancy loss rate in thyroid antibody negative women with TSH levels between 2.5 and 5.0 in the first trimester of pregnancy/R. Negro, A. Schwartz, R. Gismondi [et al.]// J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2010. — Vol. 95, № 9. — P. 44-48.
Отримано 16.06.14 Ш
Пасечко Н.В., Гнат С.В.
Тернопольский государственный медицинский университет им. И.Я. Горбачевского
НАРУШЕНИЕ РЕПРОДУКТИВНОЙ ФУНКЦИИ ЖЕНЩИНЫ НА ФОНЕ ДИСФУНКЦИИ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ (ОБЗОР ПРОБЛЕМЫ)
Резюме. В статье обобщена информация о распространенности в популяции и влиянии на репродуктивную функцию женщины болезней, сопровождающихся гипофункцией щитовидной железы. Авторы проанализировали литературу, посвященную этой проблеме. Особое внимание привлекают явление субклинического гипотиреоза и возможные нарушения репродуктивной сферы у женщин с этим заболеванием. Рассмотрены современные подходы к тактике скрининга, диагностике и лечению этой патологии с целью восстановления и обеспечения репродуктивного здоровья, его особенностей в условиях йодного дефицита. Приведенные в статье результаты исследований ярко иллюстрируют целесообразность консолидации вокруг изучения этого вопроса, создания общепринятых алгоритмов диагностики и лечения женщин детородного возраста с субклиническим гипотиреозом.
Ключевые слова: щитовидная железа, субклинический гипотиреоз, йодный дефицит, бесплодие.
Pasyechko N.V., Gnat S.V.
Ternopil State Medical University named after I.Ya.
Gorbachevsky, Ternopil, Ukraine
REPRODUCTIVE FUNCTION DISORDERS IN WOMEN WITH THYROID DYSFUNCTION (REVIEW OF THE PROBLEM)
Summary. The article provides the information on the prevalence in the population and the impact on female reproductive function of diseases associated with thyroid hypofUnction. The authors analyzed the literature on this issue. Subclinical hypothyroidism and possible reproductive violations in women with such disease attracts special attention. Modern approaches to the tactics of screening, diagnosis and treatment of this disease in order to restore and provide reproductive health, its features in terms of iodine deficiency. Presented in the paper findings clearly illustrate the feasibility of consolidating around the study of this issue, creattion a common algorithms for diagnosis and treatment of women of childbearing age with subclinical hypothyroidism.
Key words: thyroid gland, subclinical hypothyroidism, iodine deficiency, infertility.
